-
1 факт
ФАКТ ( від лат. factum - зроблене, те, що відбулося) - філософське і загальнонаукове поняття, широко вживане в усіх галузях пізнання; має певний ряд смислових значень. Як істотний складник пізнавального процесу і процесу мислення вивчається гносеологією, логікою, методологією та філософією науки. 1) Явище або подія, що насправді мали місце в реальній дійсності і встановлені як даність у безпосередньому спостереженні чи експерименті засобами чуттєвого споглядання та показаннями приладів. Ф. у цьому розумінні має вигляд одиничного, окремого, випадкового. Фіксується за допомогою протоколів, графіків, таблиць, статистичних зведень, результатів моніторингу тощо Х. арактеризується об'єктивністю і відносною незалежністю від способів виявлення, а тому в процесах пізнання і мислення відіграє роль свідчень про істинний стан речей в об'єктивній дійсності К. орелює із законом як виразом загального, обумовленого і необхідного. Ф. являє собою конкретний прояв дії закону, а закон є генералізацією Ф. Ф. виступають предметом наукового аналізу і осмислення, концептуалізації та пошуку причинно-нас лід Нових зв'язків. Вони є вихідним пунктом проникнення в сутність природного і соціального світу. 2) Знання, достовірність якого не викликає сумніву і забезпечується прямим зіставленням з реальною ситуацією в дійсності за допомогою відчуттів, сприймання, уявлення. Таке знання є безпосереднім, наочно-образним і досвідним. У цьому відношенні Ф. корелює з теорією як знанням опосередкованим, раціональним і вивідним. Ф. складають емпіричну базу теорії, підтверджують її або спростовують. Теорія систематизує факти, описує і пояснює їх, передбачає нові факти (див. емпіричне знання). 3) Судження або висловлення, що мають значення істини і в процесах пізнання та мислення виступають підставами для визначення істинності інших суджень або висловлювань, входячи до складу процедур доведення та логічного доказу. В дедуктивних побудовах фактуальні судження або висловлення відіграють роль засновків, з яких випливають логічні наслідки або висновки. В індуктивних побудовах, сутність яких полягає в аргументації Ф., вони набувають характеру аргументів, які з тим чи іншим ступенем вірогідності підтверджують або спростовують тезу - положення або систему положень, істинність яких встановлюється. Спільним для різних трактувань поняття Ф. є те, що всі вони пов'язують Ф. з об'єктивністю, істинністю та самодостатністю. Однак ці характеристики Ф. є відносними, неабсолютними, оскільки конституювання Ф. і часто навіть саме його існування істотно залежать від суб'єктивних чинників і концептуальних засобів виразу. Так, для теорії відносності викривлення простору є Ф., в той час як для класичної механіки воно ним не є. Тому при встановленні Ф. дуже важливо максимально усунути суб'єктивні нашарування. У зв'язку з цим до обов'язкових рис Ф. часто відносять усталеність, самототожність, інваріантність стосовно зміни образів чуттєвого споглядання та концептуальних перетворень.П. Йолон -
2 emphasize
v1) підкреслювати, надавати особливого значення; виділяти; робити наголос (на факті тощо)2) лінгв. ставити логічний наголос3) надавати виразності (жестами тощо)* * *v1) підкреслювати, надавати особливого значення, виділяти; робити ( особливий) наголос (на факті, думці); лiнгв. ставити логічний наголос -
3 admit
припускати, гадати; визнавати ( факт тощо); дозволяти; приймати ( доказ тощо); надавати право на посаду ( або привілей)- admit a conviction
- admit a fact
- admit affiliate
- admit against interest
- admit as true
- admit by conduct
- admit by demurrer
- admit evidence
- admit fault
- admit free
- admit goods free of duty
- admit guilt
- admit in evidence
- admit liability
- admit offence
- admit offense
- admit one's guilt
- admit one's mistake
- admit to
- admit to a case
- admit to a country
- admit to bail
- admit to bribing
- admit to citizenship
- admit to everything
- admit to membership
- admit to membership free
- admit to probate
- admit to the bar
- admit to the practice of law -
4 establish
організовувати, створювати, утворювати, засновувати; доводити, встановлювати ( факт тощо)establish a prize for those who find the employer of a hired killer — встановлювати винагороду тому, хто знайде замовника вбивства
establish control over the general crime situation — встановлювати контроль за загальною ситуацією із злочинністю
establish the distance from which a weapon was fired — встановлювати відстань, з якої було зроблено постріл (постріли)
- establish a blockadeestablish the rules of examining territorial disputes between states — встановлювати порядок розгляду територіальних спорів між державами
- establish a claim
- establish a colony
- establish a commission
- establish a consulate
- establish a court system
- establish a credit
- establish a crime
- establish a judicial system
- establish a lead
- establish a minimum wage
- establish a monarchy
- establish a new ministry
- establish a new order
- establish a precedent
- establish a state
- establish a system of courts
- establish an alibi
- establish an official religion
- establish by evidence
- establish case
- establish one's case
- establish circumstantially
- establish control
- establish defence
- establish defense
- establish dictatorship
- establish diplomatic relations
- establish directly
- establish election districts
- establish guilt
- establish identity
- establish jurisdiction
- establish justice
- establish law
- establish liability
- establish machinery
- establish order
- establish ownership
- establish paternity
- establish presidency
- establish rules of procedure
- establish the fact of crime
- establish the identity
- establish the issue
- establish the truth -
5 emphasize
v підкреслювати, надавати особливого значення; виділяти; робити наголос (на факті тощо)- the most definitely emphasize зі всією визначеністю підкреслити -
6 теорія
ТЕОРІЯ ( від грецьк. υεωρία - розгляд, міркування, вчення) - 1) В широкому розумінні - особлива сфера людської діяльності та її результатів, яка включає в себе сукупність ідей, поглядів, концепцій, вчень, уявлень про об'єктивну діяльність, протистоїть практиці як предметно-чуттєвій діяльності і водночас перебуває з нею в органічній єдності. Т. виростає з практики, узагальнює її та обґрунтовується нею, а практика осмислюється, організується і спрямовується Т. В цьому розумінні Т. набуває дещо метафоричного значення. Філософський зміст взаємодії Т. і практики розкривається через взаємозв'язок категорій теоретичного і практичного. 2) У власному розумінні - форма вірогідних наукових знань, що дає цілісне і систематичне уявлення про закономірності та сутнісні характеристики об'єктів. Т. є найрозвинутішою і найдосконалішою формою організації наукового знання. Серед інших форм (абстракції, асоціації абстракцій, гіпотези тощо) Т. вирізняється багатьма ознаками і насамперед будовою і пізнавальними функціями. В процесі пізнання Т. виступає як система понять, висловлювань, умовиводів, зведених до єдиного об'єднавчого начала, роль якого відіграє певна узагальнююча ідея. Характерним для будови теорій є те, що всі її твердження і поняття поділяються на дві групи. Перша, кількісно невелика, охоплює сукупність вихідних понять і тверджень, що лежать в основі Т. і формулюють фундаментальні закони чи властивості об'єктів, які вивчає теорія. Вихідні твердження називаються принципами, постулатами або аксіомами. Другу групу становить сукупність похідних понять і тверджень Т., що з тією чи іншою силою логічної необхідності випливають з вихідних тверджень. Похідні твердження називаються логічними наслідками, висновками або теоремами. Прийнятий спосіб логічного встановлення істинності теорій (спосіб доведення) тісно пов'язує між собою всі поняття та твердження і створює логічну структуру Т., надаючи їй характеру цілісної, відносно замкненої системи знання. В пізнавальному відношенні Т. є істинним знанням. Вона є узагальненням об'єктивних фактів, досвіду, суспільно-історичної практики людей, формулює закони, що визначають відношення між об'єктами. Т. є формою систематизації наукових знань, способом опису об'єктивної дійсності та засобом пояснення її закономірностей. Т. здатна передбачати нові явища, закономірності, тенденції розвитку тощо. Кожна розвинена наука будується з багатьох відносно самостійних і пов'язаних між собою Т. Розрізняють різні типи Т. За предметом їх поділяють на математичні, фізичні, біологічні, соціогуманітарні тощо; за будовою - на дедуктивні, істинність тверджень яких встановлюється шляхом виводу із тверджень вихідних, і недедуктивні, істинність тверджень яких доводять за допомогою аргументації фактами. Дедуктивні Т., побудовані як логічне мислення, називаються формалізованими. За характером відношення до дійсності розрізняють Т. змістовні, коли Т. є відображенням конкретної частини реальності, і формальні, коли Т. виступає тільки як форма, безпосередньо не пов'язана з тією чи іншою предметною областю. Формальні Т., що їх розглядають як сукупність упорядкованих знаків, називають знаковими або логістичними системами; коли ж упорядковану сукупність знаків розглядають у зв'язку з певними їх значеннями, то такі формальні Т. називають мовами (Т. як мова) С. еред сукупності Т., споріднених за своїм предметом, виділяють фундаментальні Т., які займають провідне місце в тій чи іншій науці. Вони є основою її розвитку, формують спосіб мислення, який панує в цій науці. Напр., у сучасній фізиці такими Т. є квантова механіка, теорія відносності, в біології - еволюційна теорія, генетика. В сучасних умовах Т. виступає основною формою розвитку науки. Т. виникає, як правило, у вигляді гіпотези на базі узагальнення наукових фактів. Гіпотеза переростає в Т. внаслідок перевірки її за допомогою досліду, спостереження, практичного застосування.П. Йолон -
7 compilation
n1) укладання (довідників тощо); компіляція, компілювання2) збирання (фактів, статистичних даних тощо)* * *n1) складання ( довідників); компіляція; компілювання2) збирання фактів, статистичних даних3) залік перебіга в очки, отримання очка за перебіг ( крикет)4) кoмп. трансляція, компіляція -
8 sink
In1) раковина (для стікання води)2) зливник; стічний колодязь; вигрібна яма3) стічна труба4) перен. клоакаa sink of iniquity — кубло; вертеп
5) западина, заглиблення, виїмка6) геол. карстова печера7) театр. люк8) шахтний стовбур (ствол)9) грузилоIIv (past sank; p.p. sunk, sunken)1) тонути, потопати2) топити; занурювати3) губити, занапащати (часто pass.)4) опускатися, знижуватися; падати (тж перен.)to sink in smb.'s estimation — упасти у чиїхось очах
5) опускати; упускати (з рук); перен. принижуватиI hope it will not sink me in your esteem — сподіваюся, що це не принизить мене у ваших очах
6) слабшати; згасати, меркнути (тж перен.)7) зникати з поля зору8) забувати, не згадуватиto sink the shop — а) не згадувати про справи; б) приховувати свій фах (своє заняття)
9) проходити наскрізь; просочуватися, проникати11) западати, увалюватися (про очі, щоки)13) устромляти (зуби, ніж тощо)14) устромлятися (про зуби, ніж тощо)15) укопувати (стовп тощо)18) затоплювати (місцевість)22) вирізьблювати (на камені тощо)23) кидати (м'яч — баскетбол)24) поринути, заглибитисяthe population sank from fifty million to thirty — населення скоротилося з п'ятдесяти мільйонів до тридцяти
26) осідати (про фундамент)27) слабшати, гинути, умирати28) приховувати29) ігноруватиto sink into the grave — піти в могилу, померти
to sink or swim — або пан, або пропав
* * *I [siçk] n1) раковина ( водопроводу)2) злив; стічний колодязь; вигрібна яма; стічна труба; cпeц. стік; клоакаa sink of iniquity — кубло, вертеп
3) западина, заглиблення, виїмка4) гeoл. провал, карстова печера5) театр. люк7) вантажилоII [siçk] v(sank, sunk; sunk)1) тонути, потопати; топити; занурювати; часто pass губити2) опускатися, падати; опускати, роняти3) знижуватися; знижувати4) слабшати, вгасати, стихати, завмирати6) забувати, не згадувати; приховувати; замовчувати; придушувати, тамувати7) проходити наскрізь; просочуватися, проникати; усмоктувати ( sink in)8) западати, ввалюватися (про щоки; sink in)9) доходити ( до свідомості); западати (у душу, в пам'ять)10) встромлювати ( зуби); устромлюватися ( про зуби)11) вривати (стовп, палю)13) фин. погашати, сплачувати ( борг)14) затопляти ( місцевість)17) кидати ( м'яч- баскетбол); загнати в лузу ( більярдну кулю); загнати в лунку ( кулю- гольф)18) to sink into a state / into a condition / впадати, поринати в який-небудь стан19) to sink to a state /to a condition, to a level / опускатися, доходити до якого-небудь стану, положення, рівня20) to sink smth to a state /to a condition, to a level / зводити що-небудь до якого-небудь стану, положення, рівня -
9 еліта
ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.В. Лісовий -
10 record
I n протокол (засідання, наради); офіційний звіт; стенограма; pl архів- official records офіційний звіт- summary records короткий звіт- verbatim records стенографічний звіт (в ООН та інших організаціях)- record of attendances список/ реєстрація присутніх- records of the Foreign Office архів Міністерства закордонних справ- matter of record документально підтверджений факт- to consult the record перевіряти за протоколом- to draw up verbatim records складати стенографічний звіт- to enter on the records внести до протоколу- to expunge from the record виключити з протоколу- to place on record внести до протоколу- to put oneself on record офіційно заявляти, робити офіційну заяву- to put smbd. on record внести чийсь виступ/ заяву тощо до протоколу- to read into the record амер. внести/ до протоколу невиголошену промову- to set the record straight внести поправку до протоколу/ документ тощо; відновити справжній стан речей- to state for the record робити заяву для внесення до протоколу- to strike from the record виключити з протоколу- off the record не для друку; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. в пресі); неофіційний (про заяву)- on the record офіційний, прилюдний, відкритий; зроблений чи призначений для друкуII v записувати; вносити до протоколу/ реєстру тощо; реєструвати, фіксувати- to record in the minutes внести до протоколу -
11 демократія
ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н. е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін.). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури В. ірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.В. Лісовий -
12 пізнання
ПІЗНАННЯ - суспільно-історичний процес здобування, нагромадження і систематизації знання про природу, суспільство, людину та її внутрішній світ. В узагальненій формі П. подається як процес взаємодії суб'єкта і об'єкта. В суб'єктоб'єктному відношенні суб'єкт виступає активною стороною процесу - він вибирає об'єкт, визначає щодо нього свою мету, спрямовує на об'єкт свої пізнавальні здатності і відображає, трансформує та відтворює його в своїй свідомості у вигляді чуттєвих або раціональних образів, понять і суджень. У свою чергу об'єкт вимагає адекватних його природі засобів відображення, спричиняє зміст своїх ідеальних образів, що є визначальною умовою істинності знання. Тому внутрішніми складовими процесу П. виступають: суб'єкт з його пізнавальними здатностями; пізнавальна діяльність, що урухомлює засоби П. та реалізує пізнавальні цілі суб'єкта; об'єкт, що є першоджерелом знання; саме знання, що є результатом та безпосередньою метою пізнавального процесу. Оскільки суб'єкт намагається отримати не просто знання, а обґрунтовано істинне знання, то кінцевою метою процесу П. є досягнення об'єктивної істини. Основою П. виступає, по-перше, спостереження, коли має місце безпосередній контакт суб'єкта та об'єкта, а останній дається через органи відчуття і сприймання, які є джерелом первинної інформації про об'єкт; по-друге, мислення та розум, які опосередковують об'єкт і надають осмислення відчуттям та сприйманням. Взаємодія чуттєвого та раціонального складає механізм генерування знання про навколишній світ З. алежно від характеру цієї взаємодії виділяють два рівні П.: емпіричний, де домінує чуттєвий компонент творення знання, а саме знання набирає форми різноманітних фактів та їхніх систем (емпіричне знання); теоретичний, де домінує раціональний компонент, а утворене знання формується у вигляді абстракцій та їхніх систем різної сили узагальнення (теоретичне знання). Мотиви та спонукальні чинники П. визначаються частково людською допитливістю, яка є невід'ємною якістю кожної особистості, та внутрішніми потребами розвитку П. Однак головною рушійною силою П. є суспільно-історична практика, в сфері якої формуються запити на знання, інституційні та організаційні передумови, матеріальні та духовні ресурси П. Практика є адресатом і споживачем здобутого знання. Отже, в абстрактному вигляді процес П. становить собою поєднання чуттєвого і раціонального, емпіричного і теоретичного, практичного і теоретичного. П. виникло разом з виникненням людства і виступає необхідною складовою частиною будь-якої діяльності людини - перетворювальної, виробничої і споживчої, духовної тощо. Однак в подальшому розвитку суспільства внаслідок суспільного розподілу праці П. виокремлюється в особливий вид життєдіяльності і починає розвиватися на своїй власній основі. З цією обставиною пов'язують виникнення науки. Тому виділяють донаукове П., яке забезпечує отримання знання про об'єкт у процесі щоденної життєдіяльності і закріплює його в буденному досвіді, та наукове П., що здійснюється завдяки діяльності окремої спеціально підготовленої соціальної групи - наукового співтовариства, вчених - і стає їхньою професійною справою. Конкретний акт такого П. з конкретно визначеними об'єктом, метою, методикою, який націлений на отримання конкретного результату, називають науковим дослідженням. Здобуте в процесі наукового дослідження знання знаходить свій вираз в емпіричних і теоретичних побудовах, наукових абстракціях, гіпотезах, теоріях, системах теорій, що об'єднуються в окремі наукові дисципліни, які в свою чергу синтезуються в цілі галузі наукового знання і в своїй сукупності утворюють науку. Виокремлюють також позанаукове П., яке здійснюється в інших професійних сферах діяльності, зокрема художній, політичній, правовій тощо. Його результати закріплюються в формах суспільної свідомості. Вирізняють також особливий різновид П., пов'язаний із засвоєнням кожною особистістю та суспільством в цілому всієї суми раніше здобутого і нагромадженого знання. Його називають навчанням, у суспільно значущому розумінні - освітою. Процес П. вивчають теорія пізнання, логіка, методологія і філософія науки, епістемічна психологія, наукознавство, соціологія, дидактика тощо.П. Йолон -
13 frame-up
1) розм. фабрикація, фальсифікація, підтасовування (фактів, справи); розм. неправомірний арешт; розм. таємна змова; розм. судова інсценівка, судова розправа, сфабрикована справа, сфабриковане обвинувачення; розм. сфабрикований доказ2) розм. засуджувати за фальшивими обвинуваченнями; розм. підтасовувати (факти, докази тощо), фабрикувати ( справу тощо); розм. несправедливо обвинувачувати -
14 balance sheet
(B/S)бухг. балансовий звіт; баланс; звітний баланс рахунків; бухгалтерський балансвид фінансової звітності (financial statements), що містить інформацію про активи (assets¹), пасиви (liabilities²) і власний капітал (shareholders' equity) підприємства (entity), яка свідчить про його дійсний фінансовий стан на певну дату; ♦ рахунки балансового звіту класифікуються за категорією активів, включаючи поточні активи (current assets), інвестиції (investments³), необоротні активи (non-current assets) тощо, та за категорією пасивів, включаючи короткострокові зобов'язання (current liabilities), довгострокові зобов'язання (non-current liabilities), тощо═════════■═════════company balance sheet балансовий звіт компанії; consolidated balance sheet зведений балансовий звіт • консолідований балансовий звіт; group balance sheet груповий балансовий звіт; monthly balance sheet місячний балансовий звіт; yearly balance sheet річний балансовий звіт═════════□═════════balance sheet account стаття бухгалтерського балансу; balance sheet amount підсумкова сума балансового звіту; balance sheet analysis аналіз балансового звіту; balance sheet audit ревізія балансового звіту; balance sheet continuity безперервність балансового звіту; balance sheet contraction скорочений баланс; balance sheet date дата надання балансового звіту • термін надання фінансового звіту; balance sheet deficit дефіцит балансу; balance sheet equation; balance sheet expansion розширений балансовий звіт; balance sheet figures дані балансового звіту; balance sheet formats форми балансу компанії • форми балансу підприємства; balance sheet for winding up purposes балансовий звіт для ліквідації компанії; balance sheet identity; balance sheet in account form балансовий звіт у формі рахунка; balance sheet in narrative form балансовий звіт у формі викладу фактів; balance sheet item стаття балансу • стаття балансового звіту; balance sheet layout структура балансового звіту; balance sheet ratio коефіцієнт балансового звіту; ' reserves резерви балансового звіту; balance sheet structure структура балансового звітуbalance sheet:: statement of financial position:: statement of assets and liabilities; balance sheet ‡ financial statements (385)* * *скор. B/Sбаланс; бухгалтерський баланс -
15 body
1. n1) тіло; плоть2) тулуб3) корпус (коня)4) стовбур; стебло5) рел. тіло господнє6) труп, тіло1) розм. людина, особаthe main body — військ. основні сили
9) предмет10) фіз., астр. тіло; речовина11) консистенція (рідини тощо)13) кузов14) кістяк16) ав. фюзеляж17) тех. станина18) ствольна коробка (гвинтівки)21) друк. ніжка літери22) реторта; перегінний куб23) група людей24) орган; товариство; асоціація; ліга; рада; корпус26) загін, військова частинаbody of troops — загін військ. військове з'єднання
29) збірник (законів тощо)body carriage — постава, осанка
body blow — удар в корпус (бокс); важкий удар
to keep body and soul together — зводити кінці з кінцями, підтримувати існування
2. v1) надавати форми2) зображувати; втілювати; типізувати* * *I n1) тіло; плоть; тулуб; корпус ( коня); стовбур; стебло; peл. тіло господнє2) труп, тіло3) , дiaл. людина4) головна, основна частина ( чого-небудь); корпус ( книги)5) предмет; cпeц. тіло, речовина6) консистенція ( рідини); покривальна здатність ( фарби)8) кузов9) кістяк, ост11) aв. фюзеляж12) тex. станина13) ствольна коробка ( гвинтівки)14) стакан, корпус ( снаряда)16) пoлiгp. ніжка літери17) заст. реторта, перегінний куб18) група людей; орган; товариство; асоціація; ліга; юридична особа, суб'єкт ( права); загін, військова частина19) група предметів, речей; сукупність, комплекс; збірник ( законів)20) велика кількість ( чого-небудь); маса; масивII v1) l. надавати форму2) зображувати; втілювати; типізувати (тж. body forth) -
16 nude
1. n1) оголена постать (в скульптурі тощо)2) (the nude) оголене тіло; голизна, нагота, оголеність3) pl панчохи «павутинка», панчохи тілесного кольору2. adj1) оголений, голий2) неприхований, ясний, голий (факт)nude statement — відверта (недвозначна) заява
3) тілесного кольоруnude stockings — панчохи «павутинка», панчохи тілесного кольору
4) юр. недійсний (про угоду тощо)* * *I [njuːd] n1) оголена фігура (особл. у живописі, скульптурі)2) ( the nude) оголене тіло; оголеність, нагота3) pl панчохи "павутинка"; панчохи тілесного кольоруII [njuːd] a1) оголений, голий; занадто відкритий, нескромний ( про одяг); який використовує оголених виконавців (про фільм, спектакль), порожній, голий ( про приміщення)2) голий, неприкритий, очевидний4) юp., недійсний ( про угоду) -
17 record
I1. n1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)record of a patient — мед. історія хвороби
2) реєстрація, облік3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані4) протокол; стенограма; офіційний документon (upon, in) record — запротокольований, зареєстрований
5) pl юр. матеріали судової справи6) pl архівkeeper of the records — архіваріус, реєстратор
7) характеристика, репутація; факти (про когось)to have a good record — мати добру репутацію; прожити життя чесно
criminal record — а) юр. досьє злочинця; б) карне минуле; судимість
8) досягнення; результати діяльності9) спорт. рекордto beat (to break, to cut) the record — побити рекорд
10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка
11) грамофонна платівка (пластинка)12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)13) історична пам'ятка14) (the record) юр. суть справи15) юр., бібл. показання свідка; свідокto call to record — закликати у свідки; посилатися (на щось, на когось)
God is my record that... — бачить бог, що я...
16) поет. пам'ятьrecord adjustment — військ. пристрілка по реперу
record clerk (keeper) — а) діловод; реєстратор; б) архіваріус
record department (room) — мед. реєстратура
record material — військ. документація
R. Office — державний архів (Велика Британія)
record practice — військ. залікова стрільба
record range — військ. пристріляна дальність по реперу
record transfer — військ. перенесення вогню за позначками
off the record — не для преси; конфіденційний; що не підлягає розголошенню; неофіційний (про заяву тощо)
this is strictly off the record — хай це залишиться між нами; це суто конфіденційно
record of service — послужний список; проходження служби
to set the record straight — а) внести поправку до протоколу (документа); б) виправити чиюсь помилку
2. adjрекордний; небувалий, нечуванийIIv1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)to record a speech — записувати (стенографувати) промову
2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)3) записувати на плівку (платівку)4) записуватися (про звук)5) знімати, фотографувати6) увічнювати7) співати, заливатися (про птаха)8) свідчити* * *I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
18 thing
n1) річ, предмет2) справа, факт, випадок; обставина, обстановкаall things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все
3) pl майно, речі (дорожні); багаж4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі5) їжа; питво6) pl приладдя, начиння; побутові предмети8) розповідь; анекдот9) явище, річ, справа10) діло11) щосьthe important thing to remember — те, що важливо запам'ятати
the best thing is... — найкраще — це...
the right thing — саме те, що потрібно
the wrong thing — зовсім не те, що треба
12) деталь, особливість13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)it is just the thing — це саме те, що треба
that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше
14) дія, вчинок15) подія16) істота, створінняlittle thing — малятко, крихітка
17) розм. у звертанніdear thing — дорогий, любий
above all things — насамперед, головним чином
and things — тощо, і таке інше
for another thing — крім того; по-друге
for one thing — насамперед; для початку
in all things — в усьому, у всіх відношеннях
no great things — нічого особливого; так собі
of all things — от тобі й на!, треба ж!
sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно
the last thing — наприкінці; нарешті
to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися
to see things — марити, галюцинувати
* * *[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
19 event
n1. подія; важливе явище; значний факт2. випадок3. наслідок, результат4. захід (вечір, прийом тощо)- formal event офіційна подія (засідання тощо)- history-making event подія величезного всесвітньо історичного значення- international events міжнародні події- significant events вагомі/ важливі події- social event неофіційна зустріч, дружня зустріч- course of human events хід розвитку людства- to channel events into... повернути розвиток подій- to mispresent crucial events спотворити важливі події- events got out of control події вийшли з-під контролю -
20 data
n 1. ком. дані; інформація; факти; відомості; 2. комп. дані, інформація; a інформаційний1. інформація у формі фактів, статистики тощо; 2. інформація, яка зберігається, передається, обробляється тощо комп'ютером═════════■═════════accurate data точні дані; actual data фактичні дані; administrative data адміністративна інформація; aggregate capital data сукупні дані про капітал; ambiguous data непевні дані; annual data річні дані; authentic data правдиві дані • вірогідні дані • достовірні дані; available data наявні дані; balance sheet data балансові дані • дані про баланс; basic data основні дані • вихідні дані • базові дані; bibliographical data бібліографічні дані; biographical data біографічні дані; book-keeping data бухгалтерські дані; budget data бюджетні дані; business data комерційна інформація; calculation data розрахункові дані; census data дані перепису; coded data закодовані дані; collected data зведені дані; commercial data комерційна інформація • комерційні дані; comparative data порівняльні дані; complete data повні дані; comprehensive data вичерпні дані; confidential data конфіденційна інформація; conflicting data суперечливі дані; control data контрольні дані; corollary data співвідносні дані; correct data правильні дані; corrected data виправлені дані • відкориговані дані; correlated data співвідносні дані; cost data дані про витрати • дані про витрати виробництва; crude data приблизні дані • неточні дані; cumulative data зведені дані; current data поточна інформація; customer data дані про клієнтів • інформація про клієнтів; demographic data демографічні дані; design data розрахункові дані • конструктивні дані; detailed data деталізовані дані • докладні дані; digital data числові дані • цифрові дані; discrepant data розбіжні дані; documentary data документальні дані; economic data економічні дані • економічна інформація; estimated data кошторисні дані; exact data точна інформація; external data зовнішні дані; factual data фактичні дані; final data остаточні дані; financial data дані про фінансову діяльність • фінансові показники; gross data валові дані; group data згруповані дані; historical data дані за минулі роки • історичні дані; identification data розпізнавальні дані; immigration data імміграційні дані; inadequate data неповноцінні дані; incoming data наступні дані • вхідні дані • дані, що надійшли; incomplete data неповні дані; incorrect data неправильні дані; industry sales data торговельна статистика галузі; initial data вхідні дані • початкові дані; input data вхідні дані; long-term data дані за тривалий період часу; main data основні дані; management data управлінська інформація; manufacturing data дані про випуск продукції • технологічні дані; market data ринкові дані • кон'юнктурні відомості • дані про ринок; marketing data маркетингові дані; master data основні дані; measurement data результати вимірювань • нормативи; messy data ненадійні дані • невпорядковані дані; missing data відсутні дані; monthly data щомісячні дані; necessary data необхідні дані; numerical data цифрові дані • числові дані; objective data об'єктивні дані; observational data дані спостережень; official data офіційні дані; on-line data оперативні дані; operating data оперативні дані; operating life data дані про термін служби; operational data робочі дані • оперативні дані; original data вихідні дані • початкові дані; output data вихідні дані • дані про обсяг продукції; past data дані за минулий період; performance data показники продуктивності • робочі характеристики • дані про продуктивність; performance-test data дані протоколу випробувань; personal data анкетні дані • особисті дані • біографічні дані; pertinent data інформація по суті справи; physical data фізичні характеристики; population census data дані перепису населення; precise data точна інформація • точні дані; predicted data прогнозовані дані; preliminary data попередні дані; price-level data дані про рівень цін; pricing data дані про ціни; primary data первинні дані • вихідні дані; principal data основні дані; priority data пріоритетні дані; private data інформація приватного характеру; production data дані про рух виробничого процесу • дані про випуск продукції; profit data дані про прибуток; provisional data тимчасові дані • попередні дані • умовні дані; public data відкрита інформація; published data* опубліковані дані; purchase data статистика покупок • відомості про покупки; qualitative data якісні дані; quality data показники якості; quantitative data кількісні дані; ranked data упорядковані дані • класифіковані дані; rated data розрахункові дані; rating data номінальні характеристики; raw data невпорядковані дані • неопрацьовані дані • вихідні дані; readership data дані про кількість читачів • дані про коло читачів; reduced data оброблені дані • опрацьовані дані; reference data довідкові дані; regular data систематизовані дані; regional data місцеві дані • регіональні дані; relevant data інформація по суті справи; representative data характерні дані; response data відповідні дані • дані про відповідні реакції; restricted data дані обмеженого користування • інформація для службового користування • закриті дані • секретні дані; retail sales data дані про роздрібний продаж • статистика роздрібного продажу; sales data торговельна статистика • дані реалізації товару • дані про збут; sample data вибіркові дані; scarce data недостатні дані • мізерні дані; scientific data наукова інформація; seasonal data сезонні дані • дані про сезонні зміни; secondary data вторинні дані; service data експлуатаційні дані; shipping data дані про відвантаження товару; social data дані про соціальний склад • дані про соціальний склад населення; source data дані походження • дані про походження • вихідні дані; specified data уточнені дані; starting data вихідні дані; statistical data статистичні дані; statistical support data затверджена статистика; status data дані про стан; summarized data підсумкові дані • збірні дані; summary data узагальнені дані • зведені дані • збірні дані; supplementary data додаткові дані • додаткова інформація; supplied data подана інформація • подані дані; supporting data допоміжні дані; survey data матеріали обстеження; systematical data систематизовані дані; tabular data табличні дані; tabulated data табличні дані; technical data технічні дані • технічна інформація • технологічна інформація • техніко-видавничі характеристики; tentative data умовні дані • експериментальні дані • дослідні дані; test data експериментальні дані • результати експериментів • дані досліджень; theoretical data теоретичні дані; trade off data обмінна інформація; transaction data операційні дані; ungrouped data незгруповані дані; valid data дійсні дані • достовірні дані • обґрунтовані дані; variable data змінні дані • мінливі дані; working data показники роботи • результати роботи • робочі дані═════════□═════════data abuse зловживання даними • неправильне користування даними; data access arrangement засоби доступу до даних; data acquisition збір даних; data administration організація проходження даних • організація даних • адміністрація даних; data aggregate сукупність даних; data amount кількість інформації • обсяг даних; data bank банк даних • інформаційний банк • архів; data bank management управління банком даних; database база даних; database creation формування бази даних; database design проектування бази даних; database management управління базою даних; database search пошук в базі даних; data bit бітові дані; data capture збір даних • нагромадження даних; data carrier носій інформації • носій даних; data centre центр збору даних • центр накопичення даних; data chaining ланцюжкове зчеплення даних; data channel канал даних; data circuit канал передавання даних; data code кодовий набір; data collection упорядкування даних • нагромадження даних • збір даних; data communication передача даних • передавання даних; data compaction ущільнення даних; data control керування даними; data conversion перетворення даних; data corruption руйнування даних; data description опис даних; data display інформаційна таблиця • інформаційне табло • відображення даних • викладка даних; data encoding кодування даних; data encryption кодування даних; data entry інформаційний вхід • введення даних; data field поле даних; data file картотека даних • тека даних; data flow потік даних; data format формат даних; data for study дані для дослідження; data handling опрацьовування даних • опрацювання даних; data input введення даних • вхідні дані • інформаційний вхід; data input station термінал введення даних; data integrity цілісність даних; data item елемент даних; data link канал передачі даних; data maintenance введення даних; data management керування даними; data management system система керування даними; data manager керівник відділу опрацювання даних • керівник відділу обробки даних; data network мережа передачі даних • мережа даних; data organization організація даних; data output вихідні дані • вихід даних • інформаційний вихід; data packet пакет даних; data performance ефективність даних; data processing обробка даних • опрацювання даних; data processing centre центр обробки даних • центр опрацювання даних; data processor процесор обробки даних • процесор опрацювання даних; data protection захист даних; data rate швидкість передачі даних; data recording реєстрація даних • запис даних; data recovery відновлення даних; data register реєстр даних; data retrieval пошук даних; data safety захист даних • збереження даних; data security безпечність зберігання даних • захист даних • збереження даних; data selection вибір даних; data service bureau центр обробки даних; data set комплект даних • набір даних • низка даних • файл даних; data sharing розподіл даних; data sheet бланк для запису даних; data source джерело даних; data switch перемикання даних; data transfer передача даних; data transfer rate швидкість передачі даних; data transformation перетворення даних; data transmission передача даних; data validation підтвердження правильності даних • перевірка правильності даних • перевірка даних; data value величина даних; to access data діставати/дістати доступ до даних; to analyze data аналізувати дані; to check data перевіряти/перевірити дані; to collect data збирати/зібрати дані; to discard data виключати/виключити дані • відкидати/відкинути дані • виключати/виключити інформацію • відкидати/відкинути інформацію; to enter data вводити/ввести дані; to examine data досліджувати/дослідити дані • оглядати/оглянути дані; to exchange data обмінюватися/обмінятися даними; to feed in data вводити/ввести дані; to furnish data видавати/видати дані • постачати/постачити дані; to handle data обробляти/обробити дані • опрацьовувати/опрацювати дані; to include data включати/включити дані; to plot the data наносити дані; to process data обробляти/обробити дані • опрацьовувати/опрацювати дані; to provide data постачати/постачити дані • давати/дати дані; to record data записувати/записати дані; to retrieve data знаходити/знайти дані; to share data ділитися даними; to store data зберігати/зберегти дані; to submit data подавати/подати дані; to turn out data видавати/видати дані; to update data обновляти/обновити дані; to use data використовувати/використати дані
См. также в других словарях:
непереконливий — (який не має в собі таких доказів, щоб переконати кого н. у чомусь); неспроможний (про теорію, концепцію, пояснення тощо нездатний переконати когось у чомусь, примусити повірити в щось); недостатній (про арґументацію, факт тощо якого мало для… … Словник синонімів української мови
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
той — I того/, ч., та, тіє/ї, рідко то/ї, заст. ті/ї, ж., те, того/, с.; мн. ті, тих; займ. 1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). || Указує на відрізок часу, який передував… … Український тлумачний словник
Междуморье — Карта несостоявшейся конфедерации. Светлым оттенком окрашены территории Белоруссии, Украины и Крыма, вошедшие в Советское государство после 1921 «Междуморье» (польск. Międzymorze) проект конфедеративного государства, которое включало бы… … Википедия
історія — ї, ж. 1) тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. 2) тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. •• Істо/рія хворо/би медичний … Український тлумачний словник
справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… … Український тлумачний словник
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
допуск — у, ч. 1) Дія за знач. допускати 1) і допускатися 1). 2) тех.Найбільш допустиме технічними нормами відхилення від потрібного розміру під час виготовлення деталей. •• До/пуски та поса/дки система таблиць допустимих похибок та відхилень від заданих… … Український тлумачний словник
каскад — у, ч. 1) Природний або штучний водоспад, що спадає уступами, або система таких водоспадів. 2) перев. чого, перен. Стрімкий, невпинний потік великої кількості, маси чого небудь. 3) Зв язані між собою джерела енергії, двигуни тощо. Каскад двигунів … Український тлумачний словник
недоносительство — а, с. Приховування від правоохоронних органів яких небудь протизаконних даних, відомостей, фактів тощо … Український тлумачний словник
ось — част. 1) вказ. Уживається для вказування на кого , що небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом). || Уживається для вказування на предмет, що його кому небудь передають або пропонують. 2) вказ. Уживається в описах, розповідях для… … Український тлумачний словник