Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(личный)

  • 1 личный

    астр.
    особо́вий

    Русско-украинский политехнический словарь > личный

  • 2 личный

    астр.
    особо́вий

    Русско-украинский политехнический словарь > личный

  • 3 личный

    1) (имеющий в виду особу, относ. к лицам, особам вообще) особовий. -ный состав - особовий склад (-ду). -ный вред - ушкодження особи. -ное задержание - заарештування особи. -ный наём - найми (-мів);
    2) (необщий, частный) особистий, персональний, (собственный) власний, (индивидуальный) індивідуальний. [Дивився на Германа, як на свого особистого ворога (Франко). Особисті почування самого автора (Єфр.). Щирі патріоти забудуть про особисті сварки (М. Левиц.). Не слід оддаватися власному горю (Крим.)]. -ная выгода - особиста користь (-ти). -ная безопасность - а) безпечність особи; б) (собственная) особиста безпечність (-ности). -ный дворянин - особистий (персональний) дворянин. -ные дела - власні (особисті) справи (р. справ). Это мое -ное дело - це моя власна (особиста) справа. По своим -ным делам - у своїх власних (особистих) справах, за своїми -ними (-тими) справами. -ное достоинство - особиста гідність (достойність) (- ности). -ная жизнь - особисте (індивідуальне) життя. -ные интересы - особисті інтереси. - ный кредитор - особистий кредитор (-ра). -ная обида - особиста образа. -ные обстоятельства - особисті обставини (-вин). По -ным обстоятельствам - з особистих обставин. -ное обязательство - особисте зобов'язання. -ная ответственность - особиста (власна) відповідальність (-ности). Под свою -ную ответственность - на свою власну (особисту) відповідальність. -ные счёты - особисті рахунки (-ків). [Доводять особисті рахунки до найбільшої сили (Грінч.)];
    3) грам. - особовий. -ный глагол - особове дієслово. - ное местоимение - особовий займенник (-ка).
    * * *
    1) (относящийся к личности, персональный) особи́стий, персона́льний
    2) ( относящийся к лицам) особо́вий

    ли́чное де́ло — особо́ва спра́ва

    3) грам. особо́вий

    Русско-украинский словарь > личный

  • 4 валковий

    I в`алковий
    техн. карава́нный
    II валк`овий
    техн. ва́личный

    Українсько-російський політехнічний словник > валковий

  • 5 валковий волокновіддільник

    ва́личный волокноотдели́тель

    Українсько-російський політехнічний словник > валковий волокновіддільник

  • 6 лицевой

    1) лицьовий. -вая кость - лицьова кістка. -вой угол - лицьовий кут (-та). -вой череп - череп (-па) обличчя (-ччя). -вое полотенце - см. Лицевик;
    2) (о лице предмета) правий, лицьовий, зверхній. -вая сторона - правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку), лице; срв. Лицо 6. [В цеї хустки другий бік (изнанка) кращий за правий (за лице) (Брацлавщ.). Причепиш (дві каблучки золоті) до обох нарамників наплічника знизу, з лицьового боку його (Біблія)]. -вая сторона карты, монеты - лице карти, монети. [Грошам лиця нема (Номис)]. -вая сторона ткани - лице, правий, лицьовий (и т. д.) бік тканини;
    3) (о лице здания) чільний; чоловий. -вая сторона дома - чоло, чільний бік (р. боку) будинку. - вой фасад - чолова фасада. -вой чертёж дома - чоловий рисунок (-нку) (план) будинку;
    4) (снабжённый рисунками) лицевий, образовий (рукопис);
    5) (персональный) особовий, особистий. -вой счёт - особистий рахунок (-нку). -вая книга, бухг. - особова книга (книжка), книга (книжка) особистих рахунків.
    * * *
    1) ( относящийся к лицу человека) лицьови́й, лице́вий
    2) (наружный, передний) лицьови́й, лицеви́й; ( верхний) горі́шній, ве́рхній; (о ткани, одежде) пра́вий; ( о здании) чільний, чолови́й
    3) ( личный) особо́вий
    4) (о старинных рукописях, книгах) лице́вий

    Русско-украинский словарь > лицевой

  • 7 меланхолический

    и -личный меланхолійний, меланхолічний, сумовитий, сумливий, тужний. [Його обгортав меланхолійний сум (Крим.). Це одбилось на її творах тужним кольоритом шукання якогось незнаного щастя (Єфр.)].
    * * *
    меланхолі́йний, меланхолі́чний

    Русско-украинский словарь > меланхолический

  • 8 металлический

    и -личный металічний, металевий. [Металічний гребінець (Н.-Лев.) Металеві кільця (Франко)]. -кий звук - металічний звук (-ка); брязк, дзвяк (-ку). -кий королёк - металина, ум. металинка.
    * * *
    метале́вий, металі́чний

    Русско-украинский словарь > металлический

  • 9 наём

    1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);
    2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].
    * * *
    тж. наёмка
    наймання́, найня́ття, найо́м, -йму; (служба, работа по найму у кого-л.) найми, -мів

    \наём м рабо́чей си́лы — найма́ння (найняття́, найм) робо́чої си́ли

    служи́ть (работать) по на́йму — служи́ти (працювати) за наймом; ( батрачить) наймитува́ти, ( о женщине) наймичкува́ти; ( на срок) бути (буду, будеш) в стро́ку, жи́ти (живу́, живе́ш) в стро́ку, строкува́ти

    Русско-украинский словарь > наём

  • 10 налог

    1) (действие) - см. Налагание и Наложение;
    2) податок (-тку), оплатка (преимущ. во мн.: оплатки, -ток), соб. оплать (-ти). [Податків наш народ платить більше, ніж того вимагають офіціяльні цифри (Грінч.). Великі оплатки, - ніяк на гроші не зіб'єшся (Конотіпщ.). Оплатки тії за хату поплатили: і городські, і земські, і в казну, і ще якісь (Крим.). Оплать велика (Сл. Гр.)]. Государственный -лог - державний податок. Квартирный -лог - квартирний (житловий) податок. Косвенный -лог - посередній податок. Личный -лог - особовий податок. -лог с недвижимого имущества - податок з нерухомого добра (майна). Обременительные -логи - сутужні (тяжкі) податки (оплатки). Подоходно- поимущественный -лог - прибутково-майновий податок. Подоходный -лог - прибутковий податок, податок з прибутку. Поземельный -лог - поземельний податок, поземельне (-ного). Помольный -лог - податок на меливо (на мливо). Прогрессивно-подоходный -лог - прогресивно-прибутковий податок. Продовольственный -лог - харчовий податок. Промысловый -лог - промисловий (гал. зарібковий) податок. Прямой -лог - безпосередній податок. Сельско-хозяйственный -лог - сільсько-господарський податок. Уравнительный -лог - з[ви]рівняльний податок. Вносить, внести -лог за (на) что - вносити, внести, сплачувати, сплатити, виплачувати, виплатити, (о мног.) повносити, пови[пос]плачувати податок за (на) що, оплатити що. [Я вже ґрунт оплатив, але є ще инші оплатки (Звин.)]. Внесение -га за (на) что - с[ви]плачування, оконч. сплачення, виплачення податку за (на) що, оплата чого. Облагать, обложить -гом, гами кого, что - оподатковувати, оподаткувати кого, що. Обложение -гом, -гами - оподатковування, оконч. оподаткування кого, чого. Налагать, наложить -лог - накладати, накласти, накидати, накинути податок. Облегчать, облегчить -лог - полегшувати, полегшити, зменшувати, зменшити податок. Освобождать, освободить от -га кого, что - звільняти, звільнити від податку кого, що. Распределять, распределить -ги - розкладати, розкласти, (о мног.) порозкладати податки. Свободный от - гов - вільний від податків.
    * * *
    пода́ток, -тку; диал. опла́ть, -ті

    обложе́ние \налог гом (\налог гами) — фин. оподатко́вування, оподаткува́ння, обклада́ння (обкладення) пода́тком (податками)

    Русско-украинский словарь > налог

  • 11 номер

    1) (счётная цыфра) нумер (-ра; мн. -мери, -рів), (число) число, (сокр.) №, Ч°. [Давши відбитки своїх пальців і довідавшись, за яким нумером ці відбитки заведено до списків, вони… (Велз). Будинок число (реже нумер) вісім (Київ). Ваші кімнати не тут: квартал Гайбері, Дев'яносто сьома вулиця, число дві тисячі сімнадцять (Велз)]. Бумага -мер пятый - папір нумер п'ятий. -мер входящий, исходящий - вступне, вихідне число, вступний, вихідний нумер. -мер газеты, журнала - число (редко нумер) газети (часопису), журнала. [Перше число тижневика «Рідний Край» (Р. Край). В найближчому числі журнала «Критика» (Критика). Новий нумер газети (Франко)]. -мер по журналу (канцел.) - журнальний нумер. -мер галош, перчаток - нумер калош (гальош), рукавичок. Личный -мер - особистий нумер. -мер порядковый - порядковий (рядовий) нумер, порядкове (рядове) число. По порядку -ров - за порядком нумерів, за чергою. Счастливый -мер - щасливий нумер, щасливе число. За -ром четвёртым - під нумером (числом) четвертим, число четверте, нумер четвертий;
    2) (программы, в концерте и т. п.) номер, число. [Сьогодні «Смертний номер» (Кіноафіша)]. Лучший -мер представления - найкращий номер (найкраща частина, найкраще місце) вистави (у виставі). Сольный -мер - сольо, сольовий номер, (зап.) односпів (-ву). Вот так -мер! - от так штука! оце так рахуба! Этот -мер не пройдёт - цей номер не пройде (не перейде); цієї не поспіваєш!;
    3) (в гостинице) кімната, номер (-ра). [Найняв кімнату (номер) в готелі (Київ). Кімнати в готелі були високі (Кінець Неволі)]. -ра для приезжающих - кімнати (номери) для приїжджих.
    * * *
    но́мер; (газеты, журнала) число́

    вот так \номер р — оце́ так но́мер

    э́тот \номер р не пройдёт (не вы́йдет) — цей но́мер не про́йде (не ви́йде)

    Русско-украинский словарь > номер

  • 12 обыск

    1) (для обнаружения украденного, запрещённого) трус (-су), трусениця, (гал.) ревізія; (о многих) трусанина. [У його був трус і знайдено чимало нелегальщини. Трусанина по селу: шукають покрадене добро]. Личный обыск - особисте обшукування, особистий трус. Домовый обыск - хатній трус. Поголовный обыск - загальний трус. Делать, производить обыск - см. Обыскивать. Находить, найти при обыске - витрушувати, витрусити. [Трушено його й витрушено крадене полотно];
    2) обыск при браке - запис у шлюбну метрику;
    3) обыск повальный для получения сведений о ком или о чём - вселюдний допит, загальний допит.
    * * *
    1) о́бшук, -у, трус, -у
    2) (опрос, дознание) церк. о́пит, -у; ( допрос) до́пит, -у; ( запись при браке) за́пис, -у

    Русско-украинский словарь > обыск

  • 13 персональный

    персональний, особовий.
    * * *
    персона́льний

    \персональный пенсионе́р — персона́льний пенсіоне́р

    \персональный соста́в — персона́льний (личный: особо́вий) скла́д

    Русско-украинский словарь > персональный

См. также в других словарях:

  • личный — Собственный, непосредственный, индивидуальный, субъективный. Под непосредственным моим наблюдением. Ср. . См. частный... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. личный …   Словарь синонимов

  • ЛИЧНЫЙ — ЛИЧНЫЙ, ая, ое; чен, чна. 1. Осуществляемый самим, непосредственно данным лицом, данной личностью. Личное наблюдение. Личное присутствие. Лично (нареч.) ответствен. Я лично (нареч.) проверял (т. е. я сам). 2. Касающийся непосредственно какого н.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЛИЧНЫЙ — ЛИЧНЫЙ, личная, личное. 1. прил. к личность в 1 знач. (книжн.). Личное достоинство. Личное уравнение (формула для устранения личных ошибок наблюдателя в астрономии). 2. Осуществляемый собственной особой, персонально (книжн.). Личное присутствие.… …   Толковый словарь Ушакова

  • личный — — [http://www.dunwoodypress.com/148/PDF/Biotech Eng Rus.pdf] Тематики биотехнологии EN personal …   Справочник технического переводчика

  • личный — прил., употр. очень часто 1. Личным называют что то, принадлежащее данному человеку, находящееся в его пользовании. Личная собственность. | Личное оружие. 2. Личным называют то, что предназначено для обслуживания какого либо отдельного человека,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • личный — ая, ое 1) Принадлежащий данному лицу. Личная собственность. Личные вещи. Личное подсобное хозяйство. Каждый участник [экспедиции] делал замечания по своей специальности относительно необходимого научного и личного снаряжения (Обручев). Синонимы:… …   Популярный словарь русского языка

  • личный — I. ЛИЧНЫЙ     ЛИЧНЫЙ1, индивидуальный, персональный     ЛИЧНЫЙ, разг. самоличный     ЛИЧНЫЙ2, вкусовой, индивидуальный, субъективный     ЛИЧНЫЙ3, интимный, частный II. личный …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • личный — личной и личный. В знач. «предназначенный для лица (передней части головы)» личной. Личное полотенце. В знач. «относящийся к отдельному лицу (человеку)» личный. Личная жизнь. Личный опыт …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • личный — ▲ связанный (с) ↑ определенный, личность личный касающийся непосредственно какого л. лица (# впечатления). частный (# переписка). мой. индивидуальный. субъективный. персональный (# ответственность). именной (# пропуск). самоличный. единоличный (# …   Идеографический словарь русского языка

  • личный — • глубоко личный …   Словарь русской идиоматики

  • личный — принять личное участие • действие совершать личный грех • действие устроить личную жизнь • изменение, положительная …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»