Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(лагідна)

  • 1 лаг

    log мор.
    * * *
    лаг м.
    1. ( прибор) log
    броса́ть лаг — heave the log
    лаг измеря́ет про́йденное расстоя́ние — a log registers the distance travelled [run] through the water
    лаг измеря́ет ско́рость хо́да су́дна — a log measures a ship's speed through the water
    определя́ть ско́рость по ла́гу — heave the log
    расстоя́ние, про́йденное су́дном по ла́гу, составля́ет … миль — the snip has logged … miles
    ско́рость су́дна по ла́гу составля́ет … узло́в — the ship is logging … knots
    2. (положение судна бортом к ветру, волне, причалу и т. п., употребляется только в выражениях):
    ла́гом к волне́ — beam on to the sea [to the swell]
    стать ла́гом к … — turn broadside on to the sea [to the swell]
    верту́шечный лаг — (вертушка, механизм и счётчик в одном корпусе) harpoon log; ( механизм и счётчик отделены от буксируемой вертушки) taffrail log
    гидродинами́ческий лаг — pitometer log
    до́нный лаг — ground log
    носово́й лаг — bow log
    подво́дный лаг — underwater log
    пружи́нный лаг — spring log
    ручно́й лаг — chip [hand] log
    самопи́шущий лаг — recording log
    электромагни́тный лаг — electromagnetic log

    Русско-английский политехнический словарь > лаг

  • 2 мягкий

    м'який; (кроткий) лагідний, (смирный) плохий, (покладистый) потульний, (рыхлый) пухкий, (пушистый) пухнатий. [Я такий як хліб м'який (Номис). Усадовив їх на смухах м'яких (Потебня). Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер (Кам'янеч.). Добра лагідна вдача (Г. Барв.). Лагідна задумлива осінь (Черкас.). У неї чоловік плохий (Мирг.). Вдача у його потульна була, - приголуб його ласкавим словом, наче віск той розтане (Кониськ.). Пухка паляниця, хоч губами їж (Харк.). Земля пухка (Г. Барв.)]. -кая лошадь - плохий кінь. -кая рухлядь (пушной товар) - хутрина (Роменщ.). -кое железо - м'яке (неламке) залізо. -кий чугун - м'який (некрихкий) чавун. -кое вино - м'яке (невитримане) вино. -кая вода - м'яка (милка) вода. Более -кий - м'якший; лагідніший. Делать, сделать -ким - робити, зробити м'яким, м'якшити, з[по]м'якшити. Делаться -ким - робитися м'яким, м'якнути, лагідніти. [Його риси м'якли, лагідніли (Франко)]. Сделавшийся -ким - зм'яклий, злагіднілий. Делаться, сделаться более -ким - м'якшати, пом'якшати, м'якшіти, пом'якшіти, зм'якшіти, лагіднішати, полагіднішати; срв. Смягчаться. [Залізо в огні мякшає (Драгом.). Мати одразу пом'якшала до мене (Крим.). Треба полити, щоб зм'якшіла земля (Вовч.). Уже тепер старшина зм'якшів (Звягельщ.)].
    * * *
    м'яки́й; ( кроткий) ла́гідний; ( вежливый) деліка́тний

    \мягкий знак — лингв. знак м'я́кшення

    Русско-украинский словарь > мягкий

  • 3 soft

    1. n
    1) (the s.) м'якоть, м'якуш
    2) м'якість
    3) розм. дурень; придурок; простак; тютя
    4) ліберал
    2. adj
    1) м'який
    2) ніжний
    3) тонкий, легкий, ніжний; тихий; неясний; ледь відчутний

    soft music — тиха (ніжна) музика

    4) ласкавий, чутливий, лагідний, ніжний
    5) розм. закоханий (про погляд)
    6) теплий, м'який
    7) розм. вологий, сирий
    8) тихий, спокійний
    9) добрий, лагідний, сумирний, чутливий, чулий, вразливий
    10) поступливий, піддатливий; покірний, слухняний
    11) слабохарактерний
    12) поблажливий; терплячий, терпимий; м'який
    13) кволий; слабкий; слабкого здоров'я; млявий
    14) прісний
    15) пластичний
    17) борошнистий (про зерно)
    18) фон. палаталізований, пом'якшений
    19) фот. неконтрастний
    20) розм. недоумкуватий; придуркуватий; простацький
    21) розм. неважкий, легкий

    soft job, soft snap — легка праця

    22) розм. безалкогольний (про напій)
    23) вишуканий, витончений
    24) приємний (на смак, запах)
    25) розмірений, повільний; спокійний
    26) помірний, невеликий (про вогонь, спеку)
    27) похилий
    28) неяскравий (про колір тощо)
    29) тех. ковкий; гнучкий

    soft currency — неконвертована валюта; нестійка валюта

    soft goods — текстиль; текстильні вироби; текстильний товар

    soft money — амер., розм. паперові гроші

    soft pedal — муз. ліва педаль (у фортепіано)

    soft sawder — розм. лестощі, нещирі компліменти

    soft sell — скромна (ненав'язлива) реклама; тактовне пропагування достоїнств

    soft soap — рідке мило, зелене мило; розм. лестощі, улещування

    soft spot (place) — слабка струнка; дошкульне (вразливе) місце

    soft touch — надмірно довірлива людина; роззява; легка (проста) справа; несерйозний противник (спортсмена тощо)

    3. adv
    м'яко; ніжно; тихо
    4. int
    тихіше!, тихенько!
    * * *
    I n
    1) ( the soft) м'якоть
    2) м'якість
    3) дурень, простак, роззява
    4) = soft-shell 1;
    II a
    1) м'який
    3) ніжний, тонкий, легкий; ледве вловимий; тихий, неясний
    6) м'який, теплий
    7) тихий, спокійний
    8) добрий, лагідний; чутливий, вразливий
    9) поступливий, податливий; покірний, слухняний; слабохарактерний
    10) поблажливий, терпимий; м'який
    11) слабкий, в'ялий, млявий ( про м'язи)
    12) м'який ( про воду)
    13) простуватий; недоумкуватий
    14) неважкий, легкий
    15) бездіяльний, гулящий, ледачий
    17) пологий, положистий
    22) фон. палаталізований, пом'якшений
    23) фoтo неконтрастний
    24) мeд. який не створює звикання ( про наркотики)
    25) eк. млявий ( про кон'юнктуру); нестабільний ( про ціни)
    26) м'який ( про політичну лінію); примирливий
    27) не забруднюючий ( навколишнє середовище); нешкідливий; cпeц. який піддається біологічному розкладу ( про детергент)
    28) вiйcьк. уразливий, слабкий; невкритий, незахищений
    29) програмований, програмно-керований; непостійний
    III adv
    м'яко; ніжно; тихо

    English-Ukrainian dictionary > soft

  • 4 Мягконравие

    м'якість вдачі, (кротость) лагідність (-ности) вдачі, м'яка (лагідна, плоха, тиха) вдача. Он отличается -вием - у його м'яка (лагідна, плоха, тиха) вдача, він м'якої (лагідної) вдачі, з його чоловік плохута.

    Русско-украинский словарь > Мягконравие

  • 5 мирный

    I. 1) (спокойный, миролюбивый) мирний, сумирний, тихомирний, спокійний, супокійний, упокійний, лагідний, тихий. [Дай-же, боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі (Н.-Лев.). Початок нового, сумирного розмежування народів (Н. Рада). Брати! Чи всіх ми способів вже брались тихомирних? (Грінч.). Ідилія - це картинка з тихомирного, близького до природи життя (Єфр.). Упокійний (прошедший без войны) рік (Куліш). Не Литва та Україна винні, що їх гарну лагідну спілку розбито (Грінч.)]. В -ное время - за мирних часів, за мирного часу, мирними часами, під мирний час. -ные жители - мирна людність (-ности). -ный народ - мирний народ (-ду). -ный нрав - лагідна (сумирна) вдача. -ные отношения - мирні стосунки (-ків), сумир (-ру), згода, злагода. -ное положение - мирне становище, -ний стан (-ну). На -ном положении - на мирному становищі, (зап.) на стані супокою. -ный сон - тихий (лагідний) сон (р. сну). [Все лагідним сном спочивало (Вороний)]. -ное царствование - мирне царювання;
    2) (мировой) мировий. -ный договор - мирова угода (умова). -ная конференция - мирова конференція. -ные переговоры - мирові пересправи (-прав), перемови (-мов), переговори (-рів). Вести -ные переговоры - провадити мирові пересправи (перемови про мир), трактувати, пактувати, переговорювати про мир з ким. -ные условия - мирові умови. [Парламент ухвалив мирові умови (Н. Рада)].
    II. Мирный (от Миро) - мировий, миряний, мирний.
    * * *
    ми́рний

    Русско-украинский словарь > мирный

  • 6 нежный

    1) (негрубый) ніжний, делікатний; тендітний; (мягкий) м'який; (ласковый, кроткий) лагідний. [Ніжна Навзікая, струнка дочка феакського царя (М. Рильськ.). Розбиті ніжні вороги (П. Тичина). Ніжний звук (Франко). Ніжний шелест молодих розмов (М. Рильськ.). Будем іти ми з тобою в ніжному вітрі до рання (Сосюра). Холод торкається делікатного дітського тіла (Коцюб.). Делікатні риси жінчиного обличчя (Грінч.). Кущ черемхи з медовим запахом білих делікатних китиць (Коцюб.). Показав мені трьох дітей, чистеньких, тендітних (Грінч.). Білі тендітні руки (Мирний). Осінь тендітна (Сосюра). Зорі лагідні, як очі дівочі (Л. Укр.)]. -ный взгляд - ніжний (прихильний, лагідний) погляд. -ный вкус - ніжний (делікатний, тонкий) смак. -ный голос - ніжний (делікатний) голос. -ная работа - делікатна (тонка) праця (робота). -ные речи - ніжні слова, ніжні розмови, ніжна мова. -ные слова - ніжні (милі) слова. -ная улыбка - ніжна (лагідна) усмішка (посмішка). -ные чувства - ніжні почуття. Лебяжий пух -нее всякой шерсти - лебединий пух ніжнішій (делікатніший, м'якший) за всяку шерсть;
    2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ніжний, тендітний, делікатний, (диал.) (в)утлий. [Прибита градом ніжна квітка (Л. Укр.). Ніжне коріння вода з його рідного ліжка вирвала (Грінч.). Нерухомо стояли стрункі берези, мов тендітні панночки в білих суконьках (Черкас.). Лямпа - річ тендітна: торкнеш возом - наробиш шкла (Васильч.). Тендітна лірика (О. Пчілка). Чи ти ба, який делікатний, - йому й слова не можна сказати! (Брацл.). Гречка вутла - боїться морозу (Лебединщ.). Дуже вутла жінка: аж кричить-розривається за родивом (Бердянщ.)]. -ный возраст, -ные лета - ніжний (делікатний) вік, ніжні літа. -ный пол - ніжний (тендітний) рід, жіноцтво. -ное растение - тендітна рослина, ніжна рослина. -ное тело сложение - тендітна будова тіла, тендітна статура;
    3) (чувствительный, чуткий) ніжний, чулий. [Ніжна душа (Крим.). З ніжним серцем, самотнім і чулим, до села я приїду (Сосюра). Ніжна лірика (Влизько). Материнські очі чулі (Франко). Лунала журливая, чула музика (Л. Укр.). З потоку гуків чулих серенада виринала (Л. Укр.)]. -ный слух - чулий (ніжний) слух;
    4) (любящий) ніжний. -ная мать - ніжна мати.
    * * *
    ні́жний; ( хрупкий) тенді́тний

    Русско-украинский словарь > нежный

  • 7 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 8 ласковый

    ласкавий, пест(л)ивий, (кроткий, нежный) лагідний, (благосклонный) прихильний, (приветливый, радушный) привітний, приязний. [Андрій застав Маланку покірливу й ласкаву (Коцюб.). Нічко зоряна, ясна, тихо-пестлива! (Черняв.). Надвечірнє сонце кидало на нього своє лагідне, привітне проміння (Крим.). В серці його ворушиться тихе, приязне кохання (Коцюб.)]. -вый к кому, с кем - ласкавий (привітний, приязний) до кого, з ким. [Він і до людей привітний та ласкавий (Н.-Лев.). Цей собака тільки до вас ласкавий (Звин.)]. -вое слово - ласкаве (прихильне, приязне) слово. [Там найдете щире серце і слово ласкаве (Шевч.). Виріс без прихильного слова (Крим.)]. -вая улыбка - ласкава (привітна) посмішка. -вая рука - ласкава (лагідна) рука. -вый приём - привітне (приязне) приймання (прийняття), ласкаве вітання. -вое теля двух маток сосёт - ласкаве телятко дві матки ссе.
    * * *
    ласка́вий; (ласкающий, нежащий) пестли́вий, голубли́вий; (приветливый, радушный) привітний, при́язний, приві́тливий

    Русско-украинский словарь > ласковый

  • 9 йуваш

    тихий, спокійний, сумирний, скромний, м'який СБ-Г, К, СГ; йуваш ат сумирний кінь СБ-СМ, Г, К, СГ; йуваш атның тэпмеси хаты болий СБА, йуваш атын тэкмеси хаты СГ сумирний кінь хвицає жорстоко; бу алай тэпме болду, нас йуваш аттан це виявився такий (жорстокий) удар, як від сумирного коня СМ; алай йуваш исан, лафетмей така тиха, лагідна людина, не балакає П; зенд'ин дэ ғарип сайлямам — йуваш осун багатий чи бідний — я не перебираю, аби був лагідним У; хычыравухтан хорхма — йуваштан хорх крикливого не бійся — остерігайся тихого Г; йуваш табйат лагідний характер СГ; пор. йаваш, йываш.

    Урумско-украинский словарь > йуваш

  • 10 нрав

    1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;
    2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;
    3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.
    * * *
    1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

    по \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́

    2)

    \нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови

    быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї

    Русско-украинский словарь > нрав

  • 11 Мягконравный

    м'який, лагідний, плохий, тихий, (покладистый) потульний, благий. -ный человек - м'яка (лагідна, плоха, тиха) людина, (сожалит.) плохута, (презр.) лемішка, людина, як з клоччя батіг, (перен.) з восковим серцем людина.

    Русско-украинский словарь > Мягконравный

  • 12 angelhood

    n
    1) ангельський чин; збірн. ангели
    2) ангельський характер; лагідна, сумирна людина

    English-Ukrainian dictionary > angelhood

  • 13 grandmotherly

    adj
    1) що виявляє материнське піклування; ласкавий, добрий
    2) схожий на бабусю
    3) надмірно дріб'язковий; що виявляє дріб'язкове опікування (про законодавство, уряд)
    * * *
    a
    1) яка проявляє материнську турботу; лагідна, добра
    3) занадто дріб'язковий, який проявляє дріб'язкову опіку (про законодавство, уряд)

    English-Ukrainian dictionary > grandmotherly

  • 14 inoffensive

    adj
    1) необразливий, некривдний
    2) нешкідливий
    * * *
    a
    неагресивний, безвинний; необразливий

    English-Ukrainian dictionary > inoffensive

  • 15 angelhood

    n
    1) ангельський чин; збірн. ангели
    2) ангельський характер; лагідна, сумирна людина

    English-Ukrainian dictionary > angelhood

  • 16 grandmotherly

    a
    1) яка проявляє материнську турботу; лагідна, добра
    3) занадто дріб'язковий, який проявляє дріб'язкову опіку (про законодавство, уряд)

    English-Ukrainian dictionary > grandmotherly

  • 17 дерзкий

    дерзостный надто сміливий, надсміливий, осмілілий; зухвалий, зухвальний, напришкуватий; (грубый) грубіянський, (нахальный) нахабний, (несдержанный в речи) губатий, язикатий. [Будь лагідна, а не така губата!]; (сущ.) зухвалець (р. -льця), грубіян, нахаба. Дерзкие разглагольствования - пащикування, розпускання губів (рота). Дерзкий на руку - битливий. Дерзко, дерзостно - зухвало, зухвально, по-грубіянському, нахабно, нахрапом. [Ви повинні прохати ввічливо, ви по-грубіянському прохаєте].
    * * *
    1) ( непочтительный) зарозумі́лий; ( наглый) зухва́лий, зухва́льний; ( нахальный) наха́бний; ( грубый) гру́бий, грубія́нський, брута́льний
    2) ( вызывающе смелый) відва́жний, сміли́вий и смі́ливий, смі́лий, завзя́тий, заповзя́тий

    Русско-украинский словарь > дерзкий

  • 18 зима

    зіма, (этимол.) зима, ум. зімонька, (этимол.) зимонька. [Зімо, зімонько, зімо лютая, ой, прошу тебе, не морозь ти мене (Чуб. V). Зима люта; вітер свище, сніг по вікнах брязкотить (Руданськ.)]. Снежная (очень) -ма - завальна, завалиста зима. Суровая -ма - люта зима. Мягкая -ма - лагідна зима. Мокрая -ма (с оттепелями) - гнила зима. Начало -мы - зазимки, первозимки (-ків). Исход -мы - відзимки. -ма началась (наступила) - зима зайшла, зима впала. [Аж гульк - зіма впала (Шевч.)]. Проводить, провести -му - перебувати, перебути зиму, зимувати, перезимувати. Вынести -му - визимувати. Содержать, -ся -мой, продержать, -ся -му - зимувати кого, -ся, перезимувати кого, -ся, визимувати кого, -ся. [Ой, прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде (Грінч. III)]. -му зимовать - зиму зимувати. В течение -мы - через зиму. [Може-б ви продержали мене через зіму до весни (Кониськ.)]. В продолжение -мы - зиму, через зиму, протягом зими. Прошлой -мой - минулої зими, тої зими. Каждую -му - що-зиму, що-зими. [Інгул що-зиму замерзає (Шевч.)]. Зимой, нрч. - зимою, узимку, узимі, упозимку, зимової доби. [Хто вліті гайнує, той взімі голодує (Номис). Влітку він товар пасе, а взімку дітвору учить Кониськ.)].
    * * *
    зима́

    \зима му — и

    ле́то — зимо́ю і лі́том (взи́мку і влі́тку)

    Русско-украинский словарь > зима

  • 19 неуживчивость

    немирність, несумирність, незлагідність, нелагідність, невжитність, (склонность спорить) сперечливість, сварливість (-ости); (неуживчивый характер) немирна (не(з)лагідна, невжитна, тяжка, важка) вдача.
    * * *
    нела́гідність, -ності, незла́гідність; сварли́вість, -вості

    Русско-украинский словарь > неуживчивость

  • 20 сиротский

    сирі́тський; сироти́нський

    \сиротскийая зима́ — лагідна (те́пла) зима́

    \сиротский ий дом — сирі́тський буди́нок

    \сиротскийое житьё — сирі́тське життя́

    Русско-украинский словарь > сиротский

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • лаг — а; м. [голл. log] Мор. 1. Навигационный прибор для измерения скорости хода судна и пройденного расстояния. Л. показывает пять узлов хода. 2. Борт судна. Стать лагом к волне. Стать лагом к течению. * * * лаг I (от голл. log), 1) лаг относительный  …   Энциклопедический словарь

  • ЛАГ — (от голландского log), прибор для определения скорости судна и пройденного им расстояния относительно воды (относительный лаг) или скорости судна относительно морского дна и угла сноса судна (гидроакустический, или абсолютный, лаг) …   Современная энциклопедия

  • ЛАГ — (Log) 1. Мореходный инструмент, предназначенный для определения скорости судна, т. е. расстояния, проходимого судном под действием своего двигателя, относительно воды в единицу времени или пройденного за известный промежуток времени расстояния. 2 …   Морской словарь

  • Лаг — (от голландского log), прибор для определения скорости судна и пройденного им расстояния относительно воды (относительный лаг) или скорости судна относительно морского дна и угла сноса судна (гидроакустический, или абсолютный, лаг).   …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • ЛАГ — (от нидерл. log) 1) прибор для определения скорости судна и пройденного им расстояния. Различают механические (вертушка с лопастями, буксируемая на тросе) и гидравлические (измеряют возникающий при ходе судна динамический напор воды).2) лаг… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЛАГ ДОННЫЙ — лаг, помощью которого определяется скорость судна не относительно воды, а относительно дна моря. Такое определение действительно пройденного судном расстояния бывает важно при плавании на небольших глубинах, в узких проливах, на сильном течении.… …   Морской словарь

  • ЛАГ — навигационный прибор для измерения скорости судна и пройденного им расстояния. Различают Л. относительные и абсолютные, измеряющие скорость соответственно относительно воды, относительно дна …   Большая политехническая энциклопедия

  • Лаг (морской прибор) — У этого термина существуют и другие значения, см. Лаг. Корабельный лаг Лаг  прибор, предназначенный для измерения скорости движения судна. В древности в качестве лага использовался (и используется по сей день на небольших судах) ручной, или… …   Википедия

  • ЛАГ — Происхождение: гол. log навигационный прибор для измерения, скорости и пройденного судном расстояния относительно воды или грунта. Первый называется относительным лагом, а второй абсолютным. По принципу действия относительные лаги подразделяют на …   Морской энциклопедический справочник

  • ЛАГ — (от голл. log) прибор для определения скорости судна и пройденного им расстояния. Наиболее распространены показывающие скорость относительно воды гидродинамические Л., действие к рых осн. на измерении разности статич. давления воды и давления… …   Большой энциклопедический политехнический словарь

  • Гидроакустический лаг — абсолютный лаг, работающий на принципе эхолота. Обеспечивает достаточную точность при глубинах, не превышающих 300 м. Различают доплеровские и корреляционные гидроакустические лаги. Действие доплеровских гидроакустических лаг основано на… …   Морской словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»