Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(колебаться)

  • 1 колебаться

    колива́тися

    Русско-украинский политехнический словарь > колебаться

  • 2 колебаться

    колива́тися

    Русско-украинский политехнический словарь > колебаться

  • 3 колебаться

    колебливаться, колебнуться коливатися, хитатися, хитнутися, похитнутися, схитнутися, колихатися, колихнутися, зрухнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, хибатися и хибати, хибнутися, схибнутися, (качаться) гойдатися, гойднутися. [Синє море хитається (Сл. Гр.). Поспільство наше буде ще хитатись (Куліш). Хилитаються тіні (Коцюб.). Будівля світова страшно хилиталась (Рудан.). Човен хибається (Звин.). Полиця хибає - вже не стоїть (Сл. Гр.)]. -баться от ветра - коливатися, колихатися, хилитатися, хилятися, движіти (-жу, -жиш), маяти и (редко) маятися, (качаться) гойдатися від вітру. [Ой, у полі билинонька колихається (Хведор.). На вікнах хилитались од вітру білі завіси (Коцюб.). Ледве що маяла шата прозора (Л. Укр.). Листя на осиці движить та й движить (Звин.)];
    2) -баться (перен.: быть в нерешительности) - вагатися (гал. вагуватися), хитатися, хилятися. [Гордій трохи постояв, подумав, він вагався (Грінч.). Ми хиталися, ми вагалися і повернулися в цей бік (Грінч.). Старий зразу вагувався, чи приносити цілу кварту (горілки) (Франко)]. -ться в своём решении, в своих намерениях - вагатися (хитатися) в своїй постанові, в своїх намірах. -ться между кем, чем - хитатися (вагатися, хилятися) (по)між ким, чим. [Поет хитається між надією та зневір'ям (Єфр.). Україна поміж Татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Він не хилявся між навіянням традиції, своєю поганою вдачею та випадковими причіпками (Ніков.)]. -блясь - вагаючись; хильцем. [Сірі люди, що йдуть хильцем то за одним, то за другим дурисвітом (Єфр.)]. Не -блясь - не вагаючись; без намислу. [Без намислу на чільнім місці сів (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - колебн`уться
    1) колива́тися, коливну́тися; хита́тися, хитну́тися; колихатися, колихну́тися, хилита́тися, хилитну́тися; хиба́ти, хибну́ти, несов. хиля́тися
    2) (несов. перен.: быть неустойчивым) колива́тися, хита́тися
    3) (несов. перен.: испытывать неуверенность) вага́тися; диал. вагува́тися

    Русско-украинский словарь > колебаться

  • 4 колыхаться

    колыхнуться
    1) (качаться) гойдатися, гойд(о)нутися, колих[с]атися, колихнутися, коливати(ся). [Тихо гойдаються в синьому морі іскорки-зорі (Черняв.). Ой у полі билинонька колихається (Пісня). Човен під ним гойднувся (Корол.). Хвилі скрізь вколо нас коливались (Л. Укр.)];
    2) (колебаться, шевелиться) маяти, майорити, хилятися, хильнутися, хилитатися, коливати(ся), хвилювати(ся), хитатися, (с)хитнутися; см. Колебаться 1. [Маяли в повітрі корогви (Черк. п.). Пшінці й байдуже, що дощу немає: майорить собі листям (Золотон. п.). Чорні тіні від нерівного світла тонкої жовтої свічечки жахливо хилиталися (Коцюб.) Ущухле гілля коливається сонно (Д. Чайка). Високая тирса в степу коливає (Грінч.). Хай схитнеться - жито усміхнеться (Тичина). Люди хитнулись вперед, у чорну пустку (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - колыхн`уться
    колиха́тися, колихну́тися, хилита́тися, хилитну́тися, колиса́тися, колисну́тися; колива́тися, коливну́тися; (несов.: развеваться) ма́яти; гойда́тися, гойдну́тися

    Русско-украинский словарь > колыхаться

  • 5 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 6 недоумевать

    недомислюватися и недомислятися, недомірковуватися, недорозуміватися, (не понимать) не розуміти, (грубее) не тямити, не могти втямити, (колебаться) вагатися, (быть неуверенным) бути непевним, (не знать, что делать, сказать и т. п.) не знати, що робити, сказати и т. п., (быть в нерешительности) (бути) ні в сих, ні в тих; (изумляться) дивуватися, чудуватися; (чаще как песенный оборот) не здумати думки, не змислити мисли. [Кохання своє він зустрів, як раптову катастрофу; спочатку він нічого не міг утямити й запитував себе, що-ж власне з ним робиться (В. Підмог.)]. Что же вы -ваете? всё ясно - чого-ж ви не розумієте (не (в)тямите, вагаєтеся, втямити не можете)? все ясно. -ваю, что бы это значило - не можу зрозуміти (втямити) (или не врозумію), що-б це мало значити (визначати, означати). Оставалось только -вать и удивляться - лишалося тільки дивуватися і чудуватися. Недоумевая - недомислюючись, недомірковуючись; не розуміючи, не тямлячи; вагаючись; см. ещё Недоуменно и Недоумение (В -нии). [Недомислюючись, я питаю себе: «Як се сталося?» (Крим.). «Тероризм не здається мені чимсь диким», - казав я, все недомірковуючись, куди це він гне (Крим.)].
    * * *
    не розумі́ти, не могти́ (не мо́жу, не мо́жеш) зрозумі́ти; ( колебаться) вага́тися, не зна́ти, що роби́ти; ( изумляться) дивува́тися (диву́юся, диву́єшся), ди́вом, дивува́ти (дивува́тися), чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, диал. зуміва́тися, -ва́юся, -ва́єшся

    Русско-украинский словарь > недоумевать

  • 7 колебать

    матем., техн., физ.
    колива́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > колебать

  • 8 колебать

    матем., техн., физ.
    колива́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > колебать

  • 9 болтаться

    1) (о жидкости) бовтатися, колотитися, хлюпатися;
    2) теліпатися, метлятися, мотатися, майталати(ся), хилитатися. [Теліпаються хвости іззаду. На животі метлявсь товстий ланцюжок од годинника. На ціпку вгорі прив'язана тиковка хилитається порожня і калатає (Л. Укр.)];
    3) мотатися, мотлятися, тинятися, шалатися, вештатися. [Мотляється з хати до хати. Тиняється без діла]. Болтающийся без дела - байтало (ср. р.), байда (общ. р.).
    * * *
    1) бо́втатися; ( о жидкости) колоти́тися, хлю́патися
    2) ( колебаться) вихля́тися, хилита́тися, хита́тися; мота́тися, теліпа́тися, метля́тися, мотля́тися
    3) ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися, шве́ндяти, шала́тися, мотля́тися

    Русско-украинский словарь > болтаться

  • 10 зыбиться

    волноваться) хвилювати, вихритися. [Море хвилює. Зелена трава вихрилась, слалась і як море грала (переливалась) (Сторож.)].
    * * *
    ( колыхаться) колиха́тися, -ли́шеться и -лиха́ється; ( колебаться) колива́тися; ( качаться) го́йда́тися; ( покрываться зыбью) укрива́тися бри́жами, бри́житися

    Русско-украинский словарь > зыбиться

  • 11 качаться

    качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - качн`уться
    1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися
    2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися
    3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися

    Русско-украинский словарь > качаться

  • 12 колебнуться

    Русско-украинский словарь > колебнуться

  • 13 махать

    махивать, махнуть
    1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;
    2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];
    3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];
    4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -
    1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;
    2) безл. - махатися.
    * * *
    несов.; сов. - махн`уть
    1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти
    2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

    Русско-украинский словарь > махать

  • 14 мяться

    1) (стр. и возвр з.) - а) м'ятися, м'яшкуритися; бгатися, жужмитися, гарбатися, жмакатися, жмакуватися; міситися; (только стр. з.) бути м'ятим и т. п.; б) м'ятися, тертися; мервитися; м'ятися, виминатися; ключкуватися; (только стр. з.) бути м'ятим, тертим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни простирадло як слід, нехай не гарбається (Звин.)];
    2) (не решаться, медлить) м'ятися, муля[и]тися, (диал.) мона[я]тися, микулитися, (фамил.) шандру терти. [Грицька поривало й собі спуститися санчатами, проте він м'явся (Васильч.). Кажи, не муляйся! (Звягельщ.). Микита довго чогось мулився і не хотів проти ночи виїздити (Основа 1861). Я тобі давно сказав зробити, а ти все монаєшся (Полт.). Як ти довго моняєшся! (Борз.). Усі бояться, микуляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне шандру терти, поки повернеться, поки зробить (Яворн.)].
    * * *
    1) м'я́тися (мну́ся, мне́шся); ( собираться в складки) бга́тися, жу́жмитися
    2) ( топтаться на месте) м'я́тися, тупцюва́ти, ту́пцяти
    3) (проявлять нерешительность, колебаться) м'ятися, му́лятися, му́литися
    4) страд. м'ятися; тіпа́тися, те́ртися

    Русско-украинский словарь > мяться

  • 15 недоумение

    недомисл (-лу), (непонимание) нерозуміння и (реже) непорозуміння, (оконч. незрозуміння), невтяма, недоміркування, (грубо) невторопання, (колебание) вагання, (неуверенность) непевність (-ности), (сомнение) сумнів (-ву), недомудрення. [Отже глибини всі розгадано, отже з'ясовано всі недомудрення (П. Тичина). В його очах відбивається недомисл: «що це?» (Корол.). «Не знаю - це не значить, що їх не було», - справедливо кінчає: він свої недомисли (Рада). Немов якесь вічне непорозуміння стоїть в душі у письменниці (Рада)]. Быть в -нии (не понимать) - не розуміти, (колебаться) вагатися, (быть в нерешительности) бути ні в сих, ні в тих. В -нии - недомисленно, не домислюючись, в недомислі; (в нерешительности) ні в сих, ні в тих; см. ещё Недоуменно и Недоумевая (под Недоумевать). [Я спинився й стояв у недомислі (Н.-Лев.). Він стояв ні в сих, ні в тих, бо не міг зорієнтуватися (Київ)]. С -нием - недомисленно, з недомислом, з не(по)розумінням; см. ещё Недоуменно. [«Ви-ж погодилися в принципах», - сказала з недомислом Саня (Н.-Лев.). Спочатку з непорозумінням, а потім з чуттям страху став дивитися на батька (Виннич.)]. Полное (полнейшее) -ние - цілковите не(по)розуміння. В полном, полнейшем -нии - нічого, нічогісінько не розуміючи (не тямлячи, не розбираючи). Быть в полнейшем -нии - нічогісінько не розуміти (не тямити), нічогісінько не могти з[в]розуміти (втямити). Я в полнейшем -нии - я нічогісінько не (в)розумію (не (в)тямлю, не розбираю), я й думок не зберу, я нічогісінько втямити не можу, (в песнях) не здумаю думки, не змислю я мисли. Я пришёл в -ние - я (того, нічого) втямити не (з)міг, я аж знерозумнів, я запантеличився; я став ні в сих, ні в тих; мене посіло (обгорнуло) вагання; мене посіла (взяла) непевність, мене посів (взяв) сумнів (недомисл).
    * * *
    нерозумі́ння; вага́ння; по́див, -у; здивува́ння, здиво́вання; зачудо́вання, зачудува́ння, зчудува́ння

    вводи́ть, ввести́ (сов. пове́ргнуть) в \недоумение ние — спантели́чувати, -чую, -чуєш, спантели́чити; прийти́

    (впасть) в \недоумениение — зчудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся

    в \недоумение нии, с \недоумениением — у по́диві, здиво́вано, зачудо́вано, вага́ючись, з вага́нням

    в кра́йнем \недоумениении — укра́й здиво́ваний, нічо́го (нічогі́сінько) не розумі́ючи

    Русско-украинский словарь > недоумение

  • 16 нерешительность

    нерішучість, (несмелость) незважливість, ненаважливість, несміливість, невідважність (-ости); (колебание) вагання (-ння); срв. Колебание 2. [А я дивуюся з того вагання (Л. Укр.)]. Быть в -ти - вагатися срв. Колебаться 2.
    * * *
    нерішу́чість, -чості; ( колебание) вага́ння

    быть (находи́ться) в \нерешительностьти — вага́тися, бу́ти в нерішу́чості; бу́ти ні в сих ні в тих; диал. вагува́тися, -гу́юся, -гу́єшся

    Русско-украинский словарь > нерешительность

  • 17 перекачивать

    I. -ся, перекачать, -ся
    1) (воду, вино и т. п. насосом) перекачувати, -ся, перекачати, -ся, перепомповувати, -ся, перепомпувати, -ся;
    2) (всех на качелях) сов. перегойдати, -ся, переколихати, -ся.
    II. -ся, перекачнуть, -ся (переклонить, -ся) перекачувати, -ся, перекачнути, -ся, перехитувати, -ся, перехитнути, -ся; перехиляти, -ся, перехилити, -ся, переважувати, -ся, переважити, -ся. Перекачиваться, несов. -
    1) (колебаться) коливатися, хилитатися;
    2) см. Переваливаться.
    * * *
    I несов.; сов. - перекач`ать
    1) перека́чувати, перекача́ти
    2) (на качелях всех, многих) перего́йдувати, перегойда́ти
    3) (подкидывать на руках всех, многих) кача́ти, покача́ти и перекача́ти
    II несов.; сов. - перекачн`уть
    ( шатать) перехи́тувати, перехитну́ти; ( наклонять) перехиля́ти, перехили́ти

    Русско-украинский словарь > перекачивать

  • 18 поколебать

    поколебнуть (что) по[за]хитати, похитнути, схитнути, схибнути, порушити (що) чим. [Хоч вітер як бурхає, хоч як реве - гори не захитає (Куліш). Похитнути незломність духа (Грінч.). Землетрус захитав будинками (похитнув будинки)]. Ты -бал мои убеждения - ти похитнув мої переконання. -бать основы чего - захитати (похитнути) підвалини чого. -бать до основания что - схитнути (зрухнути) до ґрунту що. -бать листья, ветви, ткань - колихнути (що, чим). [Вітер колихнув вітами (віти). Протяг колихнув завісою (завісу) на вікні]. -бать авторитет - порушити (захитати) авторитет. Поколебленный - захитаний, порушений, похитнутий, зрухнутий.
    * * *
    1) ( заставить колебаться) поколива́ти; ( пошатать) похита́ти, похилита́ти; ( поколыхать) поколиха́ти; ( пошатнуть) похитну́ти, схитну́ти
    2) перен. похитну́ти, захита́ти; ( подорвать) пору́шити

    Русско-украинский словарь > поколебать

  • 19 раздумывать

    розду́мувати, -мую, -муєш; ( колебаться) вага́тися

    Русско-украинский словарь > раздумывать

  • 20 сомневаться

    ма́ти (ма́ю, ма́єш) су́мнів, сумніва́тися; ( колебаться) вага́тися

    не \сомневаться ться в ком — не ма́ти су́мніву щодо ко́го, не сумніва́тися в ко́му; ( полагаться) [цілко́м] поклада́тися на ко́го

    не \сомневаться ва́йтесь — не сумніва́йтеся

    Русско-украинский словарь > сомневаться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • колебаться — См. ждать, робеть …   Словарь синонимов

  • КОЛЕБАТЬСЯ — КОЛЕБАТЬСЯ, колеблюсь, колеблешься; колеблясь, повел. колеблись, несовер. 1. Покачиваясь, ритмически двигаться взад и вперед или сверху вниз. Вода колебалась. 2. перен., в чем и без доп. Менять свои решения, испытывать нерешительность. Колебаться …   Толковый словарь Ушакова

  • Колебаться — (иноск.) не рѣшаться, быть шаткимъ въ рѣшеніи (какъ шатаются предметы, колеблемые, качаемые туда и сюда). Ср. Порфирій Петровичъ соглашался, но нѣсколько времени спустя, начиналъ колебаться и снова овладѣвала имъ нерѣшительность... Григоровичъ.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • колебаться —     КОЛЕБАТЬСЯ, раздумывать, сомневаться, разг. жаться, разг. мяться     сов. УСОМНИТЬСЯ, сов. засомневаться, сов. поколебаться …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • КОЛЕБАТЬСЯ — КОЛЕБАТЬСЯ, леблюсь, леблешься; леблясь; несовер. 1. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Раскачиваться от движения взад и вперёд или сверху вниз. Ветки колеблются от ветра. 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Терять устойчивость, прочность или… …   Толковый словарь Ожегова

  • колебаться — колебаться. В знач. «раскачиваться» 1 е и 2 е л. не употр., колеблется и допустимо колебается; прич. колеблющийся и допустимо колебающийся; дееприч. колеблясь и колебаясь. Ветки колеблются (колебаются) от ветра. В знач. «быть нерешительным,… …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • колебаться — осциллировать — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия Синонимы осциллировать EN oscillate …   Справочник технического переводчика

  • колебаться — (иноск.) не решаться, быть шатким в решении (как шатаются предметы, колеблемые, качаемые туда и сюда) Ср. Порфирий Петрович соглашался, но несколько времени спустя начинал колебаться, и снова овладевала им нерешительность... Григорович. Порф.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • колебаться — ▲ совершать ↑ отклонение, в направлении, противоположный, с, чередование колебаться совершать отклонения попеременно в противоположные стороны …   Идеографический словарь русского языка

  • колебаться в пределах — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN rangerg …   Справочник технического переводчика

  • колебаться в продольном направлении — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN bounce …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»