Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

полагаться

  • 1 полагаться

    положиться
    1) кластися, покластися, бути покладеним. [На підбійку бавовна кладеться];
    2) належати(ся). -лагается на каждого по одному фунту хлеба - кожному належиться по одному фунтові хліба. -лагается выдавать пищу - належить видавати харчі;
    3) (предполагаться) матися. [Тут малося стежку прорізати];
    4) (на кого, на что) звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися, спускатися, спуститися, покладатися, покластися, впевнятися, впевнитися на кого, на що, убезпечатися, убезпечитися на кого, чим, дуфати (духвати) на кого. [Звіритись не можна ні на кого (Грінч.). На посвідчення сучасників звірилися (Корол.). Мали пани на Україні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті (Макс.). Я тобі кажу: ти на мене здайся (Л. Укр.). Пішли тайгою, на ласку божу спустившись (Корол.). На своє певне право надію кладу (покладаюся). Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Не вбезпечившись на козаків, гетьманове коронні поспіль з ними і німецьку піхоту в човни посадили (Куліш). Та й на дядька не дуже духвайте (Свид.)]. -гаться на чей-л. авторитет - здаватися, здатися на чий авторитет. -гаюсь на вас, на ваше слово - здаюся (звіряюся) на вас, на ваше слово. -гаюсь во всём на вас - у всьому на вас здаюся (спускаюся). На его слова нельзя -житься - на його слова не можна звіритися (спуститися, здатися). -гаться на свои силы - на свою силу покладатися, покластися;
    5) -гаться согласно обычаю, закону - годитися. -гается (по обычаю) - годиться, заведено. [У гостях годиться поводитися чемно. На весілля заведено пекти коровай]. По закону -гается, чтобы - закон велить (наказує), щоб… Так поступать (делать) не -гается (законом) - так чинити (робити) не вільно, не дозволено (закон не велить); (обычаем) так чинити не годиться, не заведено;
    6) (взаимно условиться) поєднатися, постановити, покласти. [Поєдналися, щоб завтра й роботу почати. Поклали більше не сваритися].
    * * *
    несов.; сов. - полож`иться
    1) ( на кого-что) поклада́тися, покла́стися; ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися, спуска́тися, спусти́тися, упевня́тися, упе́внитися, склада́тися, скла́стися
    2) (несов.: причитаться) нале́жати
    3) (несов.: приличествовать) годи́тися; ( следует) слід; ( надо) тре́ба; ( в обычае) заве́дено; ( надлежать) нале́жати
    4) (несов.: усматриваться) убача́тися; ( считаться) уважа́тися
    5) страд. (несов.) кла́стися, поклада́тися; уклада́тися

    Русско-украинский словарь > полагаться

  • 2 обнадёживаться

    обнадёжиться
    1) убезпечатися, убезпечитися;
    2) (полагаться на что-л.) - см. Полагаться.
    * * *
    несов.; сов. - обнадёжиться
    1) наді́ятися, понаді́ятися, несов. сподіва́тися
    2) строит. (несов.) запевня́тися; підбадьо́рюватися

    Русско-украинский словарь > обнадёживаться

  • 3 вверяться

    ввериться
    1) (как страд. зал. к вверять) приручатися, приручитися; звірятися, звіритися, повірятися, повіритися, доручатися, доручитися. [Справа приручається (звіряється) певній людині];
    2) (полагаться на кого) здаватися, здатися на кого, покладатися, покластися на кого, упевнятися, упевнитися на кого, увірятися, увіритися кому, звірятися, звіритися на кого. [Жінці не ввіряйся. (Ном.). Не впевняйся на лейстрових дуже (Кул.). Не здавайсь на мене (Метл.)].
    * * *
    несов.; сов. - вв`ериться
    звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, ввіря́тися, вві́ритися, довіря́тися, дові́ритися, поклада́тися, покла́стися

    Русско-украинский словарь > вверяться

  • 4 доверять

    -ся, доверить, -ся вірити, повірити кому, няти (мати) віру, діймати віри кому, звіряти, -ся, звірити, -ся на кого, сповіряти, сповірити на кого, упевнюватися, упевнитися на кого, (полагаться) здаватися, здатися на кого, увіряти на кого. [Вірить на його, як на себе і гроші йому дає на сховок. Я йому віри не діймаю. І я віри не йму. Він на ню звіряв усе своє добро. Я сам писати не можу, я звіряю йому розписатися за мене. Згодом хлопці знов поладнали, тільки вже Санько не звірявся так на Стецька, як перше (Грінч.). На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряв. Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Хіба ви на дядька ввіряєте? На його не ввіряй - одурить]. Доверенный кому - (прилаг.) звірений [Нам звірене, - що мусіли як святість ви берегти, - віддати ви посміли! (Грінч.)], (сущ.) довірений, повірений, повір(е)ник; срв. Уполномоченный.
    * * *
    несов.; сов. - дов`ерить
    довіря́ти, дові́рити, звіря́ти, зві́рити; ( поручать) доруча́ти, доручи́ти; ( иметь доверие) йня́ти ві́ри (ві́ру) несов., дійма́ти ві́ри, дійня́ти ві́ри

    Русско-украинский словарь > доверять

  • 5 надеяться

    (на кого, на что, что делать) сподіватися, (реже) надіятися и (редко, зап.) сподіятися, надію мати (держати, покладати) на кого, на що, що робити, уповати, (диал., зап.) духвати на кого, на що; (чего: ожидать чего, рассчитывать на что) сподіватися, (редко) надіятися чого. [Сподівався дід на обід, та й не вечерявши спати ліг (Номис). Сподівалася його стрінути (Н.-Лев.). Од світу помочи не сподівайся (Крим.). Надіятись на себе тільки можна (Грінч.). Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш (Чуб. I). На дядька Петра надію держала (Переяславщ.). На мене не вповай (Кониськ.). Добродію, засмілюсь уповати, що… (Куліш). На дядька не дуже духвайте (Свидниц.)]. -юсь на ваше слово - надіюся (уповаю) на ваше слово. -юсь, вы придёте? - сподіваюся, ви прийдете? Твёрдо -ться на что - покладати найпевнішу надію на що. На бога -дейся, а сам не плошай - бога взивай, а рук прикладай; на бога покладайся, а сам роботи не цурайся; роби, небоже, то й бог поможе (Приказки). На ветер -ться, без помолу быть - вітер мовчить, вітряк стоїть - не чекай дива, не буде млива.
    * * *
    наді́ятися; (рассчитывать, ожидать) сподіва́тися, упова́ти; ( полагаться) поклада́тися, склада́тися

    наде́яться на свои́ силы — поклада́тися (наді́ятися) на свої́ си́ли

    Русско-украинский словарь > надеяться

  • 6 поверяться

    1) перевіря́тися; ( путём сравнения) звіря́тися
    2) (полагаться, надеяться) звіря́тися и зві́рюватися
    3) (поручаться кому-л.) довіря́тися

    Русско-украинский словарь > поверяться

  • 7 подобать

    ли́чити ( приличествовать); нале́жати, випада́ти (надлежать, полагаться); подоба́ти

    Русско-украинский словарь > подобать

  • 8 положиться

    Русско-украинский словарь > положиться

  • 9 сомневаться

    ма́ти (ма́ю, ма́єш) су́мнів, сумніва́тися; ( колебаться) вага́тися

    не \сомневаться ться в ком — не ма́ти су́мніву щодо ко́го, не сумніва́тися в ко́му; ( полагаться) [цілко́м] поклада́тися на ко́го

    не \сомневаться ва́йтесь — не сумніва́йтеся

    Русско-украинский словарь > сомневаться

См. также в других словарях:

  • полагаться — См. верить, должен, надеяться, надо не полагается... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. полагаться считать, рассчитывать; доверять, верить, надеяться; должен, надо Словарь… …   Словарь синонимов

  • ПОЛАГАТЬСЯ — ПОЛАГАТЬСЯ, полагаюсь, полагаешься, несовер. 1. несовер. к положиться. 2. страд. к полагать во 2 и 3 знач. (книжн.). 3. только в 3 л. Быть установленным, предназначенным, быть таким, как следует; надо (с отриц. означает: нельзя). «Мы должны быть… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОЛАГАТЬСЯ — ПОЛАГАТЬСЯ, аюсь, аешься; несовер. 1. см. положиться. 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Быть установленным, должным, общепринятым. Полагается отпуск. Полагается спрашивать разрешения. Этого делать не полагается (нельзя). Толковый словарь… …   Толковый словарь Ожегова

  • полагаться — 1. ПОЛАГАТЬСЯ, ается; нсв. Быть установленным, должным. За вход полагается платить. Ответить, как полагается. // (с отриц.). Не разрешается, не дозволяется. Курить в комнате не полагается. ◁ Как полагается (см. Как). 2. ПОЛАГАТЬСЯ см. Положиться …   Энциклопедический словарь

  • полагаться — • надеяться, уповать, рассчитывать, полагаться Стр. 0565 Стр. 0566 Стр. 0567 Стр. 0568 Стр. 0569 Стр. 0570 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • Полагаться — несов. 1. Предусматриваться, причитаться; следовать, надлежать. 2. Усматриваться, считаться. 3. Доверяться кому либо, чему либо, надеяться на кого либо, что либо. 4. страд. к гл. полагать 1. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • полагаться — полагаться, полагаюсь, полагаемся, полагаешься, полагаетесь, полагается, полагаются, полагаясь, полагался, полагалась, полагалось, полагались, полагайся, полагайтесь, полагающийся, полагающаяся, полагающееся, полагающиеся, полагающегося,… …   Формы слов

  • полагаться — [по закону] глаг., нсв., употр. часто Морфология: он/она/оно полагается, они полагаются, полагался, полагалась, полагалось, полагались, полагающийся, полагавшийся, полагаясь 1. Если что то полагается, значит, это установлено законом или обычаем,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • полагаться — полаг аться, аюсь, ается …   Русский орфографический словарь

  • полагаться — (I), полага/ю(сь), га/ешь(ся), га/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • полагаться — 1. Syn: считать, рассчитывать 2. Syn: доверять, верить, надеяться …   Тезаурус русской деловой лексики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»