-
1 incandesce
-
2 red-hot
In амер., розм.1) сосиска2) самітний чоловікIIadj1) розпечений до червоного, нагрітий до червоного жару2) гарячий, полум'яний, палкий3) розм. новий, свіжий4) амер., розм. хтивий, сластолюбний; що дражнить уявуred-hot mamma — а) шансонетка; виконавиця соромітних пісень; б) сластолюбна жінка
* * *I n; амер.; сл.1) ентузіаст2) сосискаII a1) розпечений, розжарений до червого жару; нагрітий до червоного жару2) гарячий, полум'яний; розгарячілий; палкий ( про уяву)3) новий, свіжий4) aмep.; cл. хтивий, сластолюбний -
3 жар
1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.* * *1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску3) ( повышенная температура тела) жар4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -ус \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом
-
4 candescent
adj1) розжарений до білого; доведений до білого жару2) сліпучий, що світиться яскравим світлом* * *aрозжарений; доведений до білого жару; який сяє яскравим світлом, сліпучий -
5 carbonado
1. n1) чорний технічний алмаз2) амер. шматок м'яса (риби), засмажений на вугіллі2. v заст.1) різати на шматки (м'ясо, рибу) і смажити на вугіллі2) розрубувати, розсікати, шматувати* * *I nчорний алмаз, карбонадоII n; іст.шматок м'яса або риби, підсмажений на жаруIII v; іст.різати на шматки (м'ясо, рибу), підсмажувати на жару; розрубувати, розсікати, кришити -
6 scorch
1. n1) опік2) слід (пляма) від опіку3) розм. їзда з шаленою швидкістю (на машині тощо)2. v2) випалювати; висушувати3) вигоряти; жолобитися від жару4) уражати, боляче зачіпати почуття; різко критикувати, лаяти5) розм. мчати шалено, гнати машину* * *I n1) опік; слід, пляма від опікуII v1) обпалювати; обпікати; підпалювати2) випалювати; висушувати; вигорати; жолобитися від жару3) ранити, боляче зачіпати почуття (критикою, сарказмом)4) гнати машину5) спалювати ущент; повністю знищувати -
7 carbonado
I nчорний алмаз, карбонадоII n; іст.шматок м'яса або риби, підсмажений на жаруIII v; іст.різати на шматки (м'ясо, рибу), підсмажувати на жару; розрубувати, розсікати, кришити -
8 red-hot
-
9 коробить
-ся жолобити, -ся, корчити, -ся, дубити, -ся, корючити, -ся, коцюр(у)бити, -ся, кожушити, -ся, шкарубити, -ся; (гнуть, -ся) гнути, -ся; срвн. Покоробить, -ся. [Клепки роблять із матеріялу колотого, такий матеріял і жолобиться менше (Бондарне вироб.). Дошка на сонці дубиться (Сл. Ум.). Листя сохне й коцюрбиться (Липов.)]. Обечайки -бят на огне - оби[е]чайки гнуть на вогні. От жару доски -бит - від (з) жару (від (із) спеки) дошки жолобляться (дубляться). Меня от стужи так и -бит - мене з (від) холоду аж корчить (корючить). Его -бит от таких слов - його аж кидає (корчить, кривить) від таких слів. Коробленный - жолоблений, корчений.* * *1) жоло́бити2) ( сводить судорогами) ко́рчити, судо́мити, скру́чувати3) ( возмущать) обу́рювати -
10 candescence
-
11 charbroil
-
12 hot flash
фізіол. -
13 incandescent
adj1) розпечений (розжарений) до білого; біложаровий2) що світиться від нагрівання3) сліпучий, яскравий; виблискуючий4) блискучий; блискаючий5) полум'яний, палаючий; гарячий* * *a1) cпeц. у стані білого жару, розпечений; світний від нагрівання2) яскравий; сліпучий; блискучий3) полум'яний, гарячий -
14 pan
n міф.Пан* * *I n1) каструля; сковорода; лист ( baking pan); чашка, миска, таз; ванночка; кювета3) = panful4) заглиблення (у посудині, приладі); улоговина, заглиблення в ґрунті6) cл. обличчя, пикаdead pan — обличчя без усякого виразу кiнo; жapг. актор на другорядні ролі
7) cл. різка критика (п'єси, книги)8) c-г. скатна дошка ( у молотарках)9) поличка ( у кремінній рушниці)10) тex. лоток; чаша; піддон; корито11) гeoл. підґрунтовий пласт; ортштейн12) бyд. тип стінової панелі13) кiнo панорамування14) кiнo; cпeц. "каструля", "сковорода" ( широковипромінювач з лампою накалювання)15) вiйcьк. дисковий магазин ( кулемета)II vpan digger — золотошукач, старатель
1) готувати, приправляти або подавати в каструлі3) cл. покритикувати, розгромити, задати жару4) c-г. тверднути ( про ґрунт)5) кiнo панорамуватиIII n; діал. IV v; діал.з'єднувати, приганяти; приєднуватися, підходити -
15 tingle
1. n1) дзвін у вухах2) поколювання; пощипування; колька3) дрож, тремтіння4) свербіж2. v1) відчувати дзвін (шум) у вухах; відчувати кольки (у затерплих частинах тіла); відчувати біль (свербіж)3) щипати, свербіти4) горіти, пашіти (від сорому, обурення — with)5) дрижати, тремтіти (від чогось — with)6) роздратовувати; збуджувати7) дзвонити8) дзвеніти* * *I n1) пощипуванняI had a tingle in the legs — у мене оніміли ноги, я відсидів ноги
2) трепет, тремтіння3) мeд. свербіння; дзвін у вухахII1) υl. відчувати дзвін, шум ( у вухах); відчувати поколювання (у занімілих частинах тіл; відчувати свербіння, біль)on her tongue the exact details were tingling to be uttered y — неї свербів язик, щоб розповісти все детально; викликати шум, дзвін ( у вухах), поколювання, пощипування, свербіння, біль
2) горіти (від сорому, обурення)his cheeks tingle d with indignation [with shame] — його щоки горіли від обурення [від сорому]
his conscience begins to tingle — він починає відчувати докори сумління; викликати відчуття поколювання, жару; пекти
3) тремтіти, тріпотітиwe were all tingling with eagerness and excitement — в нас все тріпотіло від нетерпіння та збудження; викликати, спричиняти тремтіння, трепет
every note tingle d through his soul — кожен звук ( цієї музики) відбивався тремтінням в його душі
4) дратувати; збуджуватиto tingle the blood — збуджувати /хвилювати/ кров
news that tingle s all hearts — звістка, яка змушує тріпотіти всі серця
5) дзвонитиto tingle a bell — дзвонити дзвоником; дзвеніти
-
16 tolerance
n1) терпимість; стерпність2) фін. допустиме відхилення від стандартного розміру і ваги монети3) тех. допуск, допустиме відхилення4) мед. толерантність, витривалість* * *n1) терпимістьto demonstrate /to show/ tolerance — проявляти терпимість
art demands of us tolerance of all its forms — мистецтво вимагає від вас терпимого відношення у всіх його проявах
tolerance of heat [of cold] — здатність переносити жару [холод]; звичка
3) eк. допустиме відхилення від стандартного розміру, ваги монети4) тex. допуск, допустиме відхилення5) мeд. толерантність, витривалість -
17 weep
1. n1) (часто pl) плач; риданняto turn on the weeps — розм. розревтися, зайтися плачем
2) вологість; виділення вологи; запотівання2. v (past і p.p. wept)1) плакати2) ридати3) вкриватися краплями; запотівати; запітніти; текти; крапати; виділяти вологу; просочуватися4) мед. мокнути (про екзему)weep over — оплакувати; плакати, тужити (за кимсь)
* * *I [wiːp] n1) pl плач; риданняto turn on the weeps — cл. розревітися, заревіти
2) вологість; виділення вологи3) дренажний отвір; тічII [wiːp] v( wept)1) плакатиto weep away — виплакати ( горе)
2) вкриватися краплинами, запітнівати ( про скло); тікти, крапати; виділяти вологуcold pipes weep in hot weather — в жару на холодних трубах виступають краплі; просочуватися; мeд. мокнути
3) (часто for, over) оплакувати; плакати, тужити (за ким-н.) -
18 white
1. n1) білий колір; білість; білизна2) біла фарба; білило3) білок (яйця)4) білок (ока; тж white of the eye)5) біла людина; білошкірий6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць7) біла тканина; білий одяг8) pl білі штани9) pl мор. біле літнє обмундирування10) текст. білий товар; білизняний товар11) білі (фігури в шахах, шашки)12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)13) біле м'ясо (курки тощо)14) біле вино15) розм. білий метелик16) друк. пробіл17) бот. заболонь18) pl мед. білі20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна21) перен. чистота, непорочність, невинністьto call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному
2. adj1) білийto paint white — побілити; пофарбувати в білий колір
white hands — білі (чисті) руки, білоручка
white heat — мет. білий жар
white paper — білий (чистий) папір
white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)
2) сивий; сріблястий3) прозорий; безбарвний4) блідийwhite as a sheet — блідий, як полотно
5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний6) нешкідливий, невинний; без лихого наміруwhite witch — добра чаклунка; ворожбитка
white war — економічна війна; війна без кровопролиття
7) розм. чесний; прямий; порядний; благороднийwhite propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда
8) білошкірий, білий9) призначений для білихwhite primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри
10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський11) щасливий, сприятливий12) улюблений, любимий; дорогий13) пристойний, правдоподібнийwhite alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги
white ant — ент. терміт, біла мурашка
white ash — бот. білий ясен; розм. весло
white bud — «біла брунька» (захворювання кукурудзи)
white cedar — бот. туя
W. Christmas — Різдво із снігопадом
white clover — бот. біла конюшина
white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт
white corpuscle — фізл. лейкоцит
white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком
white damp — хім. окис вуглецю
white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)
white feather — боягуз; боягузтво
W. Friar — кармеліт (чернець)
white frost — іній, паморозь
white hat — амер., розм. військовий моряк
white hazel tree — бот. калина
white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії
white horses — баранці, гребені хвиль
white iron — мет. білий чавун
white lady — «дама в білому» (коктейль)
white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт
white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження
white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі
white list — амер. рекомендаційний список
white metal — мет. бабіт
white note — муз. ціла нота; половинна нота
white oak — бот. білий дуб
white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)
white peat — геол. діатоміт
white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»
white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь
white poplar — бот. біла тополя
white potato — бот. картопля (біла)
W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць
white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг
white sidewall — амер., розм. коротка стрижка
white slave — повія, «біла рабиня»
W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою
white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція
white spirit — хім. уайт-спірит
white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер
white straw crops — с.г. зернові культури
white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін
white tie — біла краватка; перен. фрак
white water lily — бот. біле латаття
white whale — зоол. білуха
white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця
white willow — бот. (біла) верба
white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник
3. v* * *I [wait] n1) білий колір; білизна; чистота, непорочність2) біла фарба, білило4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)6) білий одягwoman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування
7) біла тканинаin the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар
8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими9) біле м'ясо ( курки)10) біле вино11) білий метелик; капустянка12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал13) бoт. заболонь14) pl; мeд. білі15) = white-wood16) c-г. біла порода ( свиней)17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна••II [wait]to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
1) білийto paint white — фарбувати в білий колір, білити
white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність
white crow — біла ворона (перен.)
2) блідийwhite as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть
to turn white — збліднути, побіліти
3) сідий, сивий4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірівwhite witch — добра відьма; знахарка
white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок
white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)
white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда
6) білий; білошкірийwhite trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)
white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих
white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри
7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантськийa
White Guard — білогвардієць8) політ. ультра консервативний, реакційний9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару10) сприятливий, щасливийwhite feather — боягузливість; боягуз
to show the white feather — боятися, виявити легкодухість
white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися
white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)
white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі
white sidewall — cл. коротка стрижка
white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій
to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати
III [wait] vto mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок) -
19 works
n pl1) механізм (особл. годинника)2) жарт. машина (про організм людини)3) тех. конструкція4) громадські роботи (тж public works)Office of W. — департамент громадських робіт
5) технічна споруда; будівельні роботи6) військ. укріплення, споруди7) (the works) амер., розм. усе, що належить; повний комплект; повне обслуговування8) (the works) амер., розм. побиття; убивство9) вжив. тж як sing завод, фабрика, майстерні10) виробки, розробки* * *I pl1) частни механізму, що працюютьthe works of a clock — часовий механізм; машина ( про організм людини)
4) вiйcьк. укріпленняthe barber gave him the works — перукар зробив йому все, що належить (підстриг, поголив)
we've given our house the works — ми зробили повний ремонт нашого дому; повідомити кому-н. всі відомості; задати кому-н. жару; побити або вбити кого-н.
II nto get the works — бути вбитим або побитим
використ. з дiєcл. в од., мн. завод, фабрика, майстерні -
20 candescence
nбіле розжарення, накалювання до білого ( жару)
См. также в других словарях:
Жару — Муниципалитет Жару Jaru Флаг Герб … Википедия
жару тәсілдері — (Способы взрывания) жару ісіндегі жарудың отты және электрлік деп аталатын негізгі екі тәсілі. Отты тәсілде тұтандырғыш капсюльдің жарылысы от тасымалдаушы баудың жануы арқылы іске асады. Бұл тәсіл жарылғыш заттың жеке зарядтарын жару үшін… … Казахский толковый терминологический словарь по военному делу
жару жұмыстары — (Взрывные работы) жарылғыш заттармен өткізілген жару жұмыстары. Ж.ж н инженерлік әскер бөлімшелері немесе әскер түрінің арнайы дайындалған командалары орындайды. Олар мина жарылғыш бөгеттер мен жарылмайтын инженерлік бөгеттер орнатуда, сонымен… … Казахский толковый терминологический словарь по военному делу
жару — 1 (Гур., Маңғ.) жыру. Асау тайдың басын тарта тарта сулық аузын ж а р ы п қанатып тастапты (Гур., Маңғ.) 2 (Ауғ.; Ир.) қабу, тістеу. Әминахунның оғлын ит ж а р д ы (Ир.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Жару тебе (вам) в печь! — Яросл. Приветственное пожелание хозяйке. ЯОС 4, 40 … Большой словарь русских поговорок
Давать жару — ДАВАТЬ ЖАРУ. ДАТЬ ЖАРУ. Разг. Экспрес. Проявлять себя в полную силу. Хозяева, войдя в азарт, громкими возгласами подбадривали нас: Давай, жми!.. Вот молодчина! Ай да девка! Вот даёт жару! Молодец! Эх вы, бедолаги! Обскакала вас девчонка! (Н.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Дать жару — ДАВАТЬ ЖАРУ. ДАТЬ ЖАРУ. Разг. Экспрес. Проявлять себя в полную силу. Хозяева, войдя в азарт, громкими возгласами подбадривали нас: Давай, жми!.. Вот молодчина! Ай да девка! Вот даёт жару! Молодец! Эх вы, бедолаги! Обскакала вас девчонка! (Н.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Задавать жару — кому. ЗАДАТЬ ЖАРУ кому. Прост. Экспрес. Жестоко расправляться с кем либо. Перестрелка стала стихать, и из боковой улицы высыпали оживлённые говором солдаты. Цел, Петров? спрашивал один. Задали, брат, жару. Теперь не сунутся, говорил другой (Л. Н … Фразеологический словарь русского литературного языка
Задать жару — ЗАДАВАТЬ ЖАРУ кому. ЗАДАТЬ ЖАРУ кому. Прост. Экспрес. Жестоко расправляться с кем либо. Перестрелка стала стихать, и из боковой улицы высыпали оживлённые говором солдаты. Цел, Петров? спрашивал один. Задали, брат, жару. Теперь не сунутся, говорил … Фразеологический словарь русского литературного языка
Поддавать жару — кому. ПОДДАТЬ ЖАРУ кому. Разг. Экспрес. Активно воодушевлять, подстёгивать, побуждать к какому либо действию, решению. Посылаю письмо Вяземского, чтобы пристыдить вас и поддать вам, если можно, жару. Он же беспечен, когда надобно действовать… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Поддать жару — ПОДДАВАТЬ ЖАРУ кому. ПОДДАТЬ ЖАРУ кому. Разг. Экспрес. Активно воодушевлять, подстёгивать, побуждать к какому либо действию, решению. Посылаю письмо Вяземского, чтобы пристыдить вас и поддать вам, если можно, жару. Он же беспечен, когда надобно… … Фразеологический словарь русского литературного языка