-
1 горе
-
2 горе
I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.* * *I сущ.го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; иго́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто
II нареч.помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)
догори́, уго́ру -
3 пальниковий наконечник
горе́лочный наконе́чникУкраїнсько-російський політехнічний словник > пальниковий наконечник
-
4 gorseciarka
[гореєчярка]f -
5 დარდი
горе; бідкання, горювання; горювати -
6 жал
горежальскорботасмутоксумтуга -
7 нядоля
горегорігорьнедолянещастінещастя -
8 касавет
горе М; пор. хасевет. -
9 онос
горе, нещастя, лихо СК; бу онос да д'ечинмек бизе гӱч олур, эй, хардашлар, онос бизе дӱш олур пережити цю біду нам буде нелегко, гей, браття, нещастя доведе нас до безтями СК. -
10 woe
1. n поет., жарт1) rope, лихо; скорбота; нещастяwoe betide you — у вас можуть бути неприємності; будьте ви прокляті!
2) pl неприємності; халепа2. adj pred.сумний; скорботний3. intгоре мені!, лишенько!, гай-гай!* * *I n1) горе; скорбота, печаль2) pl біди, неприємності, колотнечіIIpoverty, illness and other woes — бідність, хвороба ті інші біди
int на жаль!, горе мені! -
11 горький
1) (на вкус) гіркий, ум. - гіркенький, гіренький. Надоел как горькая редька - уївся як хрін, остогид, осточортів, осоруживсь, увіривсь, у печінках засів. См. Надоесть;2) (причиняющий горе) гіркий, прикрий; (бедственный) гіркий, безщасний, злиденний. Горькие упрёки, слова - гіркі докори, слова. Горькие воспоминания - гіркі, прикрі спогади. Г-ое оскорбление - гірка образа, живий ураз. Г-ое сожаление - живий жаль, гіркий жаль. Г- ая истина - гірка, ущиплива правда (правдонька). Г-кий хлеб - гіркий, затруєний хліб, гіркі гроші. Горькая участь, судьбина и т. д. - гірка доля, лиха доля, лиха година. Горькая моя участь - гіркий (лихий) мені світ. [Гіркий світ, а треба жить (Ном.)]. Г-ая жизнь - гірке (злиденне, безщасне) життя. Горе горькое - горе гірке, гірке бідування;3) (выражающий горе) гіркий, ревний. Горькие слёзы - гіркі (ревні) сльози, или просто - гіркі, гіркії. [Облився гіркими (Грінч.)]. Горький плач - ревний плач;4) (горемычный) - см. Горемычный. Эх, вы горькие! (о лошадях) - ой, ви горопашечки, небожата, ой, ви бідолашні;5) горький пьяница - гіркий п'яниця, п'яниця непросипенний. Пить горькую - пити без просипу. Пить (испить) -кую чашу - пити гірку, сов. спити (скоштувати) гіркої, випити добру повну. Делать, делаться горьким - см. Горчить, горчать. Сделать слишком - ким - перегірчити. Становиться более -ким - гіркішати, гірчати. Стать -ким, более -ким - згіркнути, погіркішати;6) горькая соль (английская) - гірка сіль, епсоніт. Г-кая вода - гірка вода. Г-кая земля - магнезія.* * *гірки́йго́ре го́рькое — гірке́ го́ре (бідува́ння)
\горький (го́рькая) пья́ница — гірки́й (безпроси́пний) п'яни́ця, питу́щий
-
12 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
-
13 предаваться
предаться1) віддаватися, віддатися, бути відданим; (огню) спускатися, спуститися, бути спущеним (на пожар); завдаватися, завдатися и т. д. Виновные -дутся, будут -даны суду - винуватці будуть поставлені на суд, віддані до суду;2) (предоставить себя) віддаватися, віддатися кому, чому, здаватися, здатися на кого, на що. [Ти звернеш з найпевнішої дороги і віддасись невірному случаю (Куліш)]. Он совершенно -дался своему другу - він цілком віддався своєму другові, цілком здався на свого друга. -даться всецело своему чувству - цілком віддатися своєму почуттю. -ваться оргии - віддаватися оргії. [Всіма фібрами своєї істоти віддається дикій, але красочній оргії (Єфр.)];3) (впадать во что. пристращаться к чему) вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися в що; (погрузиться) поринати, поринути в що; срв. Отдаваться 2. -даться тоске, горю, отчаянию, меланхолии - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу, в горе, у відчай, в меланхолію, (погрузиться) поринути в горе. [Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь (Метл.). Не вкидайся так тяжко в своє горе (Г. Барв.). Вона сумувала і вдавалася в сумну меланхолію (Н.-Лев.). Батько, увесь поринувши в своє горе, ніби зовсім забув, що я й на світі є (Корол.)]. -ваться удовольствиям, пьянству, разгулу, разврату, картёжной игре и т. п. - вдаватися, вкидатися в утіхи, в пияцтво (в п'яництво), в гульню, в розпусту (в розпуск), в картярство и т. д. [Не вдавайся в гульню (Кониськ.). Вони так само пиячать, так само в розпусту вкидаються, так само женихаються (Єфр.). Приїжджі люди вкупі з міщанами вдавалися без упину у всякий розпуск (Куліш)]. -ваться мечтам о чём - поринати в мрії, снувати мрії, марити про що. [За попередніх часів, коли про українську пресу можна було тільки мрії снувати (Єфр.)]. -ваться пустым мечтам - літати в химерах, (образно) в хмари заноситися. -ваться размышлениям - заходити в думки, в міркування. -ваться учению - вкидатися (вкинутися) в науку.* * *несов.; сов. - пред`аться1) (кому) віддава́тися, відда́тися (кому); ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися (на кого); (переходить на сторону кого-л.) передава́тися, переда́тися (до кого)2) (чему) віддава́тися, відда́тися (чому); (горю, тоске) вдава́тися, вда́тися (у що); ( погружаться) порина́ти, пори́нути и порину́ти (у що)3) страд. (несов.) віддава́тися; зра́джуватися; видава́тися -
14 дэрт
(дэрди) I хвороба, захворювання, біль, горе, страждання, печаль, муки, нещастя; дэртлере бат- поринути в горе з головою Г, СГ; булду дэрт бени мене спіткало горе СК; булдун дэрдими ти знайшов причину моїх мук ВН; хайып мӱшкӱль дэрдэ дӱштӱм мене спіткало смертельне горе СК; бӱйӱк дэрдэ лиш- потрапити в тяжке становище СК; дэрт сахбу олтерпіти тяжкі муки М; нас дэрт тапты бизим тайфаны що за нещастя напало на нашу сім'ю НБЄ; дердини чез- позбавляти страждань Г; йӱрек дэрди муки серця СК.IIдерть із ячменю СГ; див. т'ебек. -
15 distress
1. n1) горе, біда, лихо, стражданняdistress signal — сигнал біди (небезпеки, катастрофи)
2) злидні, нужда3) бідування, нещастя4) нездужання, втома; виснаження5) тиск, стискання, здавлювання; примус, натиск2. v1) завдавати горя (страждання); мучити, тривожитиto distress oneself — непокоїтися, мучитися
2) доводити до виснаження, підривати сили, виснажувати3) доводити до злиднів4) розгромити (в битві)* * *I n1) горе, лихо; страждання; сильне нездужання; біль; причина страждань; нещастя2) убогість, злидні, нестаток3) лихо, лихоліття, біда, нещастяdistress call /signal/ — сигнал небезпеки
4) мeд. негативний стрес, дистрес5) юp.; = distrainmentdistress sale — юp. продаж описаного майна; майно, узяте на забезпечення виконання зобов'язання
6) дiaл. тиск, здавлювання; напруга, натяг; тиск, примус7) аварія; пошкодження; поломкаII v1) заподіювати горе, страждання; мучити, тривожити2) завдавати болю; знесилювати, підривати сили4) = distrain -
16 share
1. n1) частина, частка2) участь, рольto have (to take, to bear) a share in smth. — брати участь у чомусь
3) акція; пайto hold shares in a company (in a bank, in a firm) — мати акції компанії (банку, фірми)
preferred (preference) shares — акції з фіксованим дивідендом
ordinary shares — звичайні акції, акції з нефіксованим дивідендом
4) с.г. лемішto go share and share alike — на рівних правах, нарівно
shares! — цур, нарівно!
2. v1) ділити, розділяти, розподілятиto share smth. equally — поділити щось порівну
2) ділитися4) бути пайовиком; мати свою частку (у чомусь)5) ділити (горе, радість тощо)6) поділяти (думку тощо)I share your opinion — я поділяю вашу думку, я приєднуюся до вашої думки
share out — роздавати, розподіляти
* * *I n1) частка, частинаto go /to run, to club/ shares (with smb in smth) — чесно поділитися ( чим-небудь з ким-небудь), ділити порівну /навпіл/ ( що-небудь з ким-небудь); доля
to fall to smb 's share — випадати на чию-небудь долю
2) участь, роль3) акція; пайII vshare certificate — акціонерний сертифікат; свідоцтво на акцію
1) ( share out) ділити, розподілятиto share smth equally — поділити що-небудь порівно; ділити, ділитися, розділяти ( з ким-небудь що-небудь); користуватися спільно
2) брати участь ( у чому-небудь), ділити; мати частку або частину, бути пайовиком4) поділяти (думку, смаки)III n; с-глеміш, сошник ( плуга) -
17 trouble
1. n1) неспокій, хвилювання; тривогаto give smb. trouble — завдавати комусь клопоту, непокоїти когось
2) утруднення; складність3) неприємність; горе, лихо, біда4) турбота, клопіт, морока, рахубаto take much trouble — старатися, клопотатися
no trouble at all — ніякого клопоту; це не важко (відповідь на прохання)
5) перешкода; джерело неприємностей; причина занепокоєння6) заворушення, безпорядки7) хвороба, недуга8) розм. пологи9) тех. порушення (режиму роботи); аварія, пошкодження10) геол. скид, дислокаціяtrouble man — амер. аварійний монтер
trouble spots — райони із загостреною обстановкою; райони безпорядків
what's the trouble? — у чому справа?, що трапилося?
to ask for (to look for, to seek) trouble — поводитися необережно, лізти на рожен
to be in trouble — а) бути вагітною (про незаміжню жінку); б) сидіти у в'язниці
to get into trouble — а) завагітніти (про незаміжню жінку); б) потрапити у в'язницю
man is borne unto trouble — бібл. людина народжується для страждання
2. v1) тривожити, непокоїти, розстроювати2) турбуватися, хвилюватися; розстроюватися3) мучити, завдавати болю (страждань)4) утруднювати; приставати, чіплятися; набридати5) просити, турбувати (як ввічливе прохання)may I trouble you to shut the door? — зачиніть, будь ласка, двері
may I trouble you for the salt? — передайте, будь ласка, сіль
6) даватися з труднощами7) старатися; робити зусилля8) розбурхувати; баламутити9) тех. порушувати, пошкоджуватиdon't trouble trouble until trouble troubles you — присл. не буди лиха, поки воно спить
* * *I n1) неспокій: хвилювання; тривогаto give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу
2) неприємність, біда, горе; напастіto be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]
to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]
to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb
into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]
to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди
to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя
to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності
he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся
there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим
3) затруднення, трудністьto get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності
to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів
he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля
to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)
to take much trouble — старатися, клопотати
to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.
he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту
will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить
I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас
it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/
4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокоюlife is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада
the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...
the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому
5) хвилювання, безладlabour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку
trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень
there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері
6) хвороба, недугhe has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]
7) дiaл. пологи8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадкиto locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок
9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності
to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]
to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]
to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча
to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися
troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота
II vdon't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
1) хвилювати; турбуватиher failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу
don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися
without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки
2) турбувати, мучити; заподіювати біль, стражданняhe is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]
how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є
3) затрудняти, приставати, набридатиhe is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами
I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці
I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями
will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику
may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль
I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору
I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/
5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилляif it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно
6) розбурхувати, баламутити7) тex. порушувати, пошкоджувати -
18 twist
1. n1) крутіння; скручування; сукання2) вигин, згин; поворот3) вузол; петля4) кручена вірьовка; шнурок; кручена нитка; джгут5) грубий сорт тютюну6) кручений хліб7) хвіст завитком (у свині тощо)8) поворот убік; відхилення9) місце повороту10) перекручення, викривлення11) вивих12) особливість (характеру тощо)13) обман14) розм. змішаний напій15) розм. добрий апетит16) вульг. жінкаtwist of the wrist — спритність, умілість, вправність рук
a twist on the shorts — амер., розм. продаж цінних паперів (товарів) за високу ціну
2. v1) крутити; сукати; скручувати, сплітати2) сплітатися, переплітатися, скручуватися3) витися, звиватися, згинатися4) викручувати (руки); стискати; давити; ламатиto twist smb.'s arm — а) викручувати комусь руку; б) примушувати
5) пробиватися з труднощами; змінювати напрям6) завдавати болю7) викручувати (білизну)8) кривити (обличчя)9) перекручувати; спотворювати10) обертати, крутити, повертати11) обертатися, крутитися, повертатися12) обвивати, обмотувати13) вплітати14) обдурювати15) розм. їсти з апетитом, уминатиtwist off — відкручувати, відламувати
twist out — вислизати, вириватися
to twist the lion's tail — амер., розм. обурювати (роздратовувати) англійців
* * *I [twist] n1) кручення; сукання; скручуванняto give a twist — крутити, скручувати
2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизнаthe tusks have a larger twist towards the smaller end — кривизна бивнів збільшується від початку до кінця
3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напійtwist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)
4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзагa plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет
5) особливістьthe writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність
6) прийом; трюк, фокус7) спотворення ( сенсу)to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса
with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми
mental- — психічне відхилення /порушення/
8) вивихto give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування
9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість11) вовчий апетит12) змішаний напійgin twist — напій, змішаний з джином
13) вульгарна жінка, "спідниця"14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається••twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність
twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки
a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)
II [twist] vto be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду
1) крутити, скручувати, викручуватиto twist ones handkerchief — скрутити ( спіраллю) носову хустку
to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати
to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]
to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати
to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа
to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати
he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно
2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинатиher hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості
the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися
3) спотворювати, кривити ( обличчя)her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати
to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова
to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати
4) повертатиto the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися
he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася
5) обертати, вертітиto twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)
6) обвивати; обмотуватиto twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися
the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки
7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти8) витися; згинатися; звиватисяthe road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям
we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися
10) обдурювати11) їсти з апетитом12) зв'язувати, сполучатиto twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення
to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати
he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити
well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)
to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках
she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є
to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців
-
19 woe
I n1) горе; скорбота, печаль2) pl біди, неприємності, колотнечіIIpoverty, illness and other woes — бідність, хвороба ті інші біди
int на жаль!, горе мені! -
20 Гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *полит. ист.Гора́
См. также в других словарях:
горе — Горе … Словарь синонимов русского языка
ГОРЕ — ср. беда, бедствие, несчастие, злополучие, напасть; тоска, печаль, скорбь, кручина; нужа. Радость красна, горе серо. Горе горем, а смех даром, ·т.е. насмешки. Горе горе, муж Григорий, хоть бы болван, да Иван! Его горе иссушило. Больше горя, ближе … Толковый словарь Даля
ГОРЕ — ГОРЕ, я, ср. 1. Скорбь, глубокая печаль. Заболеть с горя. В г. кто н. (горюет). Г. горевать не пир пировать (стар. посл.). 2. То же, что несчастье. Случилось большое г. Горе горькое (самое тяжёлое). Чужого горя не бывает (т. е. нельзя быть… … Толковый словарь Ожегова
ГОРЕ — ГОРЕ, я, ср. 1. Скорбь, глубокая печаль. Заболеть с горя. В г. кто н. (горюет). Г. горевать не пир пировать (стар. посл.). 2. То же, что несчастье. Случилось большое г. Горе горькое (самое тяжёлое). Чужого горя не бывает (т. е. нельзя быть… … Толковый словарь Ожегова
Горе — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * … Сводная энциклопедия афоризмов
горе — Горесть, грусть, кручина, печаль, скорбь; беда, бедствие, бездолье, злополучье, напасть, неприятность, несчастье, неудача. Неисходное горе.. Ср. . Прот … Словарь синонимов
ГОРЕ — 1. ГОРЕ1, горя, мн. нет, ср. 1. Скорбь, глубокая печаль. В горе он нигде не находил себе места. С горя. 2. Невзгода, несчастье. Нас постигло большое горе. Сделать что нибудь на свое горе. Горе мыкать (см. мыкать). 3. Огорчение, досада (разг.).… … Толковый словарь Ушакова
ГОРЕ — 1. ГОРЕ1, горя, мн. нет, ср. 1. Скорбь, глубокая печаль. В горе он нигде не находил себе места. С горя. 2. Невзгода, несчастье. Нас постигло большое горе. Сделать что нибудь на свое горе. Горе мыкать (см. мыкать). 3. Огорчение, досада (разг.).… … Толковый словарь Ушакова
ГОРЕ — ГОРЕ, СТРАДАНИЕ, ПРЕТЕРПЕВАНИЕ – переживание, ухудшение состояния. Если я «претерпеваю убыток», так это потому, что у меня похитили имущество, и я страдаю от своего нового состояния, потому что оно причиняет мне горе (ср. Реальность ). Для… … Философская энциклопедия
Горе — не беда Тип мультфильма рисованный Жанр сказка Режиссёр Иван Аксенчук Автор сценари … Википедия
Горе — (иноск. въ видѣ эпитета) жалкій. Ср. Друзья, тотъ стихотворецъ горе, Въ комъ безъ похвалъ восторга нѣтъ, Хотѣть, чтобъ насъ хвалилъ весь свѣтъ, Не то же ли, чтобъ выпить море? Жуковскій. Къ кн. Вяземскому и В. Л. Пушкину. Ср. Горе богатырь.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)