Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(рядки)

  • 1 cliff-hanger

    n амер., розм.
    1) сенсаційний роман
    2) пригодницький фільм
    3) заключні рядки твору (розділу), що лишають читача в напрузі
    * * *
    n
    1) сенсаційний роман; захоплюючий пригодницький фільм
    2) заключні рядки ( розділу), які залишають читача в напрузі

    English-Ukrainian dictionary > cliff-hanger

  • 2 justifier

    n
    1) той, що виправдовує (знаходить виправдання)
    2) друк. працівник, що вирівнює (виключає) рядки
    3) інструмент для вирівнювання рядка
    * * *
    n
    1) див. justify I, II + - er
    2) пoлiгp. робітник, який вирівнює або виключає рядки; інструмент для вирівнювання рядка

    English-Ukrainian dictionary > justifier

  • 3 маркировать

    1) (в карт., бильярдн. играх) рахувати, нотувати, відзначати (взятки, виграш, удари), сов. порахувати, позанотовувати, повідзначати;
    2) (помечать) маркувати, значити, сов. замаркувати, (о мног.) помаркувати, позначити;
    3) агрон. - значити значником, писати рядки, сов. позначити, пописати. [Як пописав рядки, тоді й сіє (Ніженщ.)]. -вать поле вдоль и поперек - карбувати, сов. покарбувати поле. Маркированный -
    1) рахований, нотований, відзначуваний, оконч. порахований, занотований, відзначений;
    2) маркований, значений, оконч. за[по]маркований, позначений;
    3) значений, писаний, сов. позначений, пописаний. -ться -
    1) рахуватися, нотуватися, відзначатися, бути порахованим, занотованим, відзначеним;
    2) маркуватися, значитися, бути за[по]маркованим, позначеним;
    3) значитися, писатися, бути позначеним, пописаним.
    * * *
    1) с.-х. маркірува́ти
    2) (ставить клеймо) спец. маркува́ти
    3) ( в бильярде) маркірува́ти

    Русско-украинский словарь > маркировать

  • 4 перл

    перлина, (реже) перла (ж. р.) ум. перлинка. Перлы - соб. перло (-ла), мн. перла и перли (р. перел и перлів), ум. перлоньки и перлонька. [Два рядки білих хат попід вербами біліють, неначе два рядки перлів (Неч.-Лев.). На шиї мала низку перел (Свидн.)]. Сльози мов (як) перло. Дівчино, моя ти перлино. Зубоньки, як перлоньки].
    * * *
    1) прям. перен. перли́на; пе́рла, -ли

    пе́рлы — мн. пе́рли, -лів, пе́рла, -рел, собир. пе́рло

    2) полигр. пе́рл, -у

    Русско-украинский словарь > перл

  • 5 line

    1. n
    1) лінія

    line of force — фіз. силова лінія

    line of bomb release — військ. лінія бомбометання

    2) риска, штрих
    3) особливість, риса
    4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межа

    to draw the line — провести межу; покласти край (чомусь — at)

    just on the line — на межі (між чимсь), якраз посередині

    5) борозна; зморшка, складка
    6) pl обриси, контур
    7) ряд, лінія, стрій
    8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)

    hold the line! — не вішайте трубку!, не роз'єднуйте!

    9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід
    10) зал. колія
    11) (the L.) екватор

    under the L. — на екваторі

    12) напрям; курс; шлях
    13) поведінка; спосіб дії

    to take a strong line — триматися твердої лінії; діяти енергійно

    14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересів

    line of business — театр. акторське амплуа

    15) походження, родовід, генеалогія, сім'я

    male (female) line — чоловіча (жіноча) лінія

    16) шнур; вірьовка; мор. лінь

    to hang (out) clothes on a line — повісити білизну на вірьовку

    17) волосінь (для вудки)
    18) провід
    19) лінія долоні
    20) ряд; амер., тж черга, хвіст
    21) рядок
    22) pl театр. роль
    23) pl вірші
    24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)
    25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей
    26) ком. партія (товарів)
    27) pl доля
    28) телеб. рядок (зображення)

    in line — в одну лінію; у відповідності, у згоді

    to get a line on smth. — амер. одержати інформацію про щось

    to toe the line — спорт. стати на стартову лінію; суворо дотримуватися правил

    as straight as a line, right as a line — чесний, прямий, відвертий

    2. v
    1) проводити лінії; лініювати
    2) вишиковувати в ряд (у лінію); установлювати (ставити) в ряд
    3) стояти, простягатися уздовж (чогось)
    4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)
    5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)
    6) амер. вудити
    7) класти на підкладку, підбивати
    8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати
    9) тех. обкладати, облицьовувати
    10) тех. прокладати
    11) мет. футерувати
    12) наповнювати, набивати

    to line one's pockets (purse) — нажитися, розбагатіти

    line off — розділяти (розмежовувати) лініями; с.г. пересаджувати

    line through — закреслювати, викреслювати

    line up — шикувати (ся) в лінію; ставати в чергу; приєднуватися (до когось — with); об'єднуватися (з кимсь — with); об'єднати зусилля (проти когось — against)

    * * *
    I [lain] n
    1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих
    2) мотузка, шворка; провід; волосінь ( вудки); мop. лінь; пoeт. нитка ( павутини)
    3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія
    4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні
    5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення
    6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)
    7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровід

    party [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення

    lines of communication — комунікації; лінія електромережі

    line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія

    9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)
    10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хід

    line of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс

    11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)
    12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)
    13) pl; миcт. роль, слова ролі
    14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво
    15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів
    16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів
    17) pl доля
    18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія
    19) (on) відомості, інформація
    20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)
    21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)
    22) тб. рядок ( зображення)

    on the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)

    II [lain] v
    1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)
    2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію
    3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)
    4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)
    5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом
    6) aмep. вудити
    III [lain] v
    1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою
    2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)
    3) наповнювати, набивати

    English-Ukrainian dictionary > line

  • 6 runover

    n; амер.; полігр.

    English-Ukrainian dictionary > runover

  • 7 terse

    adj
    1) стислий, короткий (про стиль); виразний
    2) небагатослівний (про промовця)
    3) пригладжений; опоряджений; охайний
    4) витончений, вишуканий
    * * *
    a
    1) стислий, короткий

    terse style — небагатослівний, витончений стиль

    terse reply — лаконічна відповідь; небагатослівний ( про оратор)

    2) icт. пригладжений; оброблений; охайний; витончений, вишуканий

    English-Ukrainian dictionary > terse

  • 8 titillate

    v
    1) лоскотати
    2) приємно збуджувати
    * * *
    1) υl. лоскотати

    English-Ukrainian dictionary > titillate

  • 9 white

    1. n
    1) білий колір; білість; білизна
    2) біла фарба; білило
    3) білок (яйця)
    4) білок (ока; тж white of the eye)
    5) біла людина; білошкірий
    6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць
    7) біла тканина; білий одяг
    8) pl білі штани
    9) pl мор. біле літнє обмундирування
    10) текст. білий товар; білизняний товар
    11) білі (фігури в шахах, шашки)
    12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)
    13) біле м'ясо (курки тощо)
    14) біле вино
    15) розм. білий метелик
    16) друк. пробіл
    17) бот. заболонь
    18) pl мед. білі
    19) с.г. біла порода (свиней)
    20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна
    21) перен. чистота, непорочність, невинність

    to call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному

    2. adj
    1) білий

    to paint white — побілити; пофарбувати в білий колір

    white hands — білі (чисті) руки, білоручка

    white heat — мет. білий жар

    white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)

    2) сивий; сріблястий
    3) прозорий; безбарвний
    4) блідий

    white as a sheet — блідий, як полотно

    5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний
    6) нешкідливий, невинний; без лихого наміру

    white witch — добра чаклунка; ворожбитка

    white war — економічна війна; війна без кровопролиття

    7) розм. чесний; прямий; порядний; благородний

    white propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда

    8) білошкірий, білий
    9) призначений для білих

    white primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри

    10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський
    11) щасливий, сприятливий
    12) улюблений, любимий; дорогий
    13) пристойний, правдоподібний

    white alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги

    white ant — ент. терміт, біла мурашка

    white ash — бот. білий ясен; розм. весло

    white cedar — бот. туя

    W. Christmas — Різдво із снігопадом

    white clover — бот. біла конюшина

    white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт

    white corpuscle — фізл. лейкоцит

    white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком

    white damp — хім. окис вуглецю

    white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)

    white feather — боягуз; боягузтво

    W. Friar — кармеліт (чернець)

    white frost — іній, паморозь

    white hat — амер., розм. військовий моряк

    white hazel tree — бот. калина

    white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії

    white horses — баранці, гребені хвиль

    white iron — мет. білий чавун

    white lady — «дама в білому» (коктейль)

    white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт

    white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження

    white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі

    white list — амер. рекомендаційний список

    white metal — мет. бабіт

    white note — муз. ціла нота; половинна нота

    white oak — бот. білий дуб

    white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)

    white peat — геол. діатоміт

    white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»

    white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь

    white poplar — бот. біла тополя

    white potato — бот. картопля (біла)

    W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць

    white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг

    white sidewall — амер., розм. коротка стрижка

    white slave — повія, «біла рабиня»

    W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою

    white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція

    white spirit — хім. уайт-спірит

    white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер

    white straw crops — с.г. зернові культури

    white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін

    white tie — біла краватка; перен. фрак

    white water lily — бот. біле латаття

    white whale — зоол. білуха

    white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця

    white willow — бот. (біла) верба

    white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник

    3. v
    білити (стіни); вибілювати (білизну)

    white out — друк. розганяти (рядки); робити розрядку; знімати

    * * *
    I [wait] n
    1) білий колір; білизна; чистота, непорочність
    2) біла фарба, білило
    4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)
    5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

    woman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування

    in the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар

    8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими
    11) білий метелик; капустянка
    12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал
    13) бoт. заболонь
    14) pl; мeд. білі
    15) = white-wood
    16) c-г. біла порода ( свиней)
    17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна
    ••

    to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам

    II [wait]

    to paint white — фарбувати в білий колір, білити

    white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність

    white as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть

    to turn white — збліднути, побіліти

    3) сідий, сивий
    4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)
    5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

    white witch — добра відьма; знахарка

    white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок

    white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)

    white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда

    6) білий; білошкірий

    white trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)

    white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих

    white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри

    7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

    a White Guard — білогвардієць

    8) політ. ультра консервативний, реакційний
    9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару
    10) сприятливий, щасливий

    white feather — боягузливість; боягуз

    to show the white feather — боятися, виявити легкодухість

    white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися

    white cow — cл. ванільне морозиво з молоком або содовою водою

    white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі

    white sidewall — cл. коротка стрижка

    white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій

    to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати

    to mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний

    III [wait] v
    1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)
    2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

    English-Ukrainian dictionary > white

  • 10 windrow

    1. n с.г.
    покіс; смуга скошеного хліба (скошеної трави)
    2. v с.г.
    складати хліб у валки
    * * *
    I n; с-г
    1) покіс, смуга скошеного хліба або скошеної трави
    2) cпeц. гряда насипанного матеріалу
    II v
    1) c-г. складати хліб на полі в рядки, в смуги
    2) cпeц. складати матеріал в вал вздовж дороги

    English-Ukrainian dictionary > windrow

  • 11 cliff-hanger

    n
    1) сенсаційний роман; захоплюючий пригодницький фільм
    2) заключні рядки ( розділу), які залишають читача в напрузі

    English-Ukrainian dictionary > cliff-hanger

  • 12 justifier

    n
    1) див. justify I, II + - er
    2) пoлiгp. робітник, який вирівнює або виключає рядки; інструмент для вирівнювання рядка

    English-Ukrainian dictionary > justifier

  • 13 line

    I [lain] n
    1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих
    2) мотузка, шворка; провід; волосінь ( вудки); мop. лінь; пoeт. нитка ( павутини)
    3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія
    4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні
    5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення
    6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)
    7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровід

    party [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення

    lines of communication — комунікації; лінія електромережі

    line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія

    9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)
    10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хід

    line of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс

    11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)
    12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)
    13) pl; миcт. роль, слова ролі
    14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво
    15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів
    16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів
    17) pl доля
    18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія
    19) (on) відомості, інформація
    20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)
    21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)
    22) тб. рядок ( зображення)

    on the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)

    II [lain] v
    1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)
    2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію
    3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)
    4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)
    5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом
    6) aмep. вудити
    III [lain] v
    1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою
    2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)
    3) наповнювати, набивати

    English-Ukrainian dictionary > line

  • 14 runover

    n; амер.; полігр.

    English-Ukrainian dictionary > runover

  • 15 terse

    a
    1) стислий, короткий

    terse style — небагатослівний, витончений стиль

    terse reply — лаконічна відповідь; небагатослівний ( про оратор)

    2) icт. пригладжений; оброблений; охайний; витончений, вишуканий

    English-Ukrainian dictionary > terse

  • 16 titillate

    1) υl. лоскотати

    English-Ukrainian dictionary > titillate

  • 17 windrow

    I n; с-г
    1) покіс, смуга скошеного хліба або скошеної трави
    2) cпeц. гряда насипанного матеріалу
    II v
    1) c-г. складати хліб на полі в рядки, в смуги
    2) cпeц. складати матеріал в вал вздовж дороги

    English-Ukrainian dictionary > windrow

  • 18 диктовать

    диктувати, проказувати. [Я написав оці рядки, як мені диктував мій розум. Заграба проказує далі: «Милостивый государь» (Мова)]; (этногр.) -вать песни, декламируя их (не распевая) - розказкою диктувати пісні (Звин.). Диктуемый и диктованный -
    1) (несов.) диктований, проказуваний;
    2) (сов.) подиктований. [Стаття подиктована національною ненавистю].
    * * *
    диктува́ти; (какой-л. текст для записи) прока́зувати; ( подсказывать) підка́зувати

    Русско-украинский словарь > диктовать

  • 19 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 20 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • рядки — сущ., кол во синонимов: 4 • перекат (12) • порог (22) • сарма (10) • …   Словарь синонимов

  • Сясьские Рядки — Упразднённое село Сясьские Рядки Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Сясские-рядки — С. Петербургской губ., Новоладожского у., в 11 вер. от у. гор. Ладоги, при впадении р. Сяси в Ладожское озеро. 1900 жит. Оживленное торговое село; здесь Тихвинская водная система соединяется с Мариинской …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Согнуться в три рядки — Пск. Сильно согнуться, сгорбиться. СПП 2001, 68 …   Большой словарь русских поговорок

  • Бить рядки — Пск. Приходить к соглашению (при сватовстве). ПОС 7, 16 …   Большой словарь русских поговорок

  • рядок — дка; м. 1. Уменьш. к Ряд (1 зн.). 2. С. х. Ровная бороздка, грядка с посевами. Мотыжение в рядках. Ровные рядки. Прополоть два рядка. ◁ Рядочек, чка; м. Разг. Уменьш. ласк. Стулья расставлены ровными рядочками вдоль стен. Скосить один р. Рядковый …   Энциклопедический словарь

  • Сяськая верфь — Год основания январь 1702 года; вновь в 1942 году Упразднена 1706 год, 1945 год Расположение …   Википедия

  • Пшеница — (Wheat) Пшеница это широко распространенная зерновая культура Понятие, классификация, ценность и питательные свойства сортов пшеницы Содержание >>>>>>>>>>>>>>> …   Энциклопедия инвестора

  • Кукурузоуборочный комбайн —         машина для уборки спелой кукурузы на зерно с одновременной очисткой початков от обёрток и измельчением листостебельной массы. Выпускаемый в СССР К. к. «Херсонец 7» двухрядный, ручьевого типа, предназначен для уборки кукурузы, посеянной с… …   Большая советская энциклопедия

  • Ленточный посев —         рядовой способ посева, при котором сближенные между собой рядки чередуются с широкими междурядьями. Сближенные рядки растений называются лентой, а каждый рядок в ленте строчкой. По числу строчек (рядков) в ленте посевы могут быть двух ,… …   Большая советская энциклопедия

  • Пшеница — (Triticum)         род травянистых растений семейства злаков (См. Злаки). Объединяет свыше 20 дикорастущих и культурных видов, принадлежащих к 3 рядам диплоидному, тетраплоидному, гексаплоидному, различающимся числом хромосом в соматических… …   Большая советская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»