-
61 golf
-
62 skirl
1. n1) звук волинки (козиці)2) різкий звук; пронизливий крик2. v1) грати на волинці2) звучати на волинці3) різко звучати; пронизливо кричати4) гучно співати (фати)* * *I n; діал.1) звук волинки2) різкий звук, пронизливий крикII v; діал.2) видавати різкий звук або пронизливий крик; голосно співати або грати -
63 tattoo
I1. n1) сигнал вечірньої зорі2) час вечірньої зорі3) військ., розм. показові виступи; демонстрування прийомів (зрушницею тощо)4) барабанний дріб5) стукіт6) вистукування такту (ногою, пальцями)7) татуювання2. v1) грати вечірню зорю2) барабанити3) барабанити пальцями4) вистукувати такт (ногою, пальцями)5) татуюватиIInіндійський поні* * *I n1) вiйcьк. сигнал вечірньої зорі; час вечірньої зорі2) вiйcьк. показові виступи, демонстрація рушничних прийомів4) стукітto beat a tattoo on the door — стукати /тарабанити/ у двері
II vto beat a tattoo on the table, to beat the devil's tattoo — тарабанити пальцями по столу; відбивання такту (ногою, пальцями)
2) тарабанити3) тарабанити пальцями; відбивати тактIII n IV vтатуювати; наносити татуюванняV [`tʒtuː] n -
64 theatricalize
v1) інсценувати для театру; театралізувати2) грати на сцені3) ходити до театру* * *v1) інсценувати для театру; театралізувати4) неодобр ламатися, грати ( щось перед кимось); влаштовувати сцени -
65 trellis
1. n1) шпалера, шпалерна форма дерева2) підпірка (для плодових дерев)3) грати для витких рослин4) решітка (мінералу тощо)2. v1) ставити підпірки (для плодових дерев)2) робити ґрати (для витких рослин)3) закривати решіткою* * *I [`trelis] n1) шпалера, шпалерна форма дерева; підпора ( для плодових дере)II [`trelis] v -
66 trifle
1. n1) дрібниця, дрібничка2) невелика кількість3) невелика сума4) бісквіт, просочений вином і залитий збитими вершками5) муз. багатель6) сплав на олов'яній основі7) pl олов'яні вироби8) скромний подарунок9) чайові2. advтрохиhe seems a trifle annoyed — він, здається, трохи роздратований
3. v1) жартувати; ставитися несерйозно2) поводитися легковажно, займатися дрібницями3) гратися, крутити в руках, смикати4) витрачати марно (звич. trifle away)* * *I n1) дрібниця2) дрібничкаa few trifles for your birthday — скромний подарунок до дня вашого народження; нікчема
3) невелика сума; невелика кількість4) бісквіт, просочений вином, залитий збитими сливками5) мyз. багатель6) сплав на олов'яній основі; pl олов'яні виробиII advнебагато, злегка, трохиIII va trifle annoyed [sad] — трохи роздратований [засмучений]
1) жартувати ( with); не сприймати серйозно, відноситися несерйозно; he is not a man to trifle with з ним жарти погані; I did but trifle я просто жартував; stop trifling with your work I треба ж нарешті серйозно відноситися до своєї роботи !; грати; to trifle with smb 's affections грати чиїми-н. почуттями; don't trifle with your health= із здоров ' ям жарти погані; he trifle d a little with the arts він по-дилетантськи займався мистецтвом; he ju trifles with plans of retirement його розмови про те, що він піде на пенсію, абсолютно несерйозні2) займатися дурницями, поводитися легковажно; he trifled through the best years of his ife він витратив на дрібниці кращі роки свого життя; байдикувати; to trifle through the summer vacation він байдикував всю літню відпустку3) (with, over) грати, возитисяto trifle with /over/ a meal — возитися з /долго сидіти за/ їжею; вертіти в руках; теребити
-
67 underplay
v1) грати нижче від своїх можливостей2) карт. навмисно не брати взятку* * *v; мист.1) грати нижче своїх можливостей; виконувати роль без натиску; грати стримано2) кapт. навмисно не брати хабара -
68 gamble
I n1) азартна гра2) ризикована справа, авантюраII v1) грати в азартні ігри, грати на гроші2) спекулювати, грати (на біржі; тж. to gamble on the Stock Exchange)3) ( with) ризикувати; робити ставку -
69 stall
I [stxːl] n1) стійло; доїльний станок; хлів; стайня2) през. хлів ( про запущене приміщення)3) ларьок, кіоск; намет ( на ярмарку)4) прилавок, лоток5) pl театр. крісла партеру6) цepк.; pl сидіння на криласах для духовенства е півчих; = pew I7) кабіна; кабіна для наукової праці ( у книгосховищі)8) зaл. стійло; канава9) місце стоянки автомашини, бокс10) гipн. камера, забій, вибій11) напальчникII [stxːl] v1) поміщати, ставити тварину в стійло, стайню; тримати тварину в стійлі ( для відгодівлі); займати стійло, знаходитися в стійлі2) робити стійла (у стайні, хліву)3) забезпечувати сидіннями (зал для глядачів, церкву)III [stxːl] n1) cл. привід ( з метою відтягнення)2) cл. підручний злодія, який відволікає увагу жертви; учасник грабежу, що стоїть на сторожі, який заважає поліції, направляє її по помилковому сліду3) cл.; cл. сфабриковане алібіIV [stxːl] v1) cл. відволікати увагу жертви при злодійстві, прикривати кишенькового злодія (stall off, stall up)3) вводити в оману, обманювати4) ставити палиці в колеса, заважати5) cл. затягувати ( stall off)6) театр. грати роль7) тинятися8) cпopт. навмисне грати нижче своїх можливостей, грати на програш ( за хабар)V [stxːl] n; ав.1) зрив потокуVI [stxːl] v1) зупиняти, стопорити; зупинятися, застопоритися2) застрявати, загрузати (у грязюці, снігу)3) aв. призводити до зриву потоку, спричиняти зрив потоку4) aв., aвт. глухнути ( про двигун); заглушати ( двигун) -
70 trifle
I n1) дрібниця2) дрібничкаa few trifles for your birthday — скромний подарунок до дня вашого народження; нікчема
3) невелика сума; невелика кількість4) бісквіт, просочений вином, залитий збитими сливками5) мyз. багатель6) сплав на олов'яній основі; pl олов'яні виробиII advнебагато, злегка, трохиIII va trifle annoyed [sad] — трохи роздратований [засмучений]
1) жартувати ( with); не сприймати серйозно, відноситися несерйозно; he is not a man to trifle with з ним жарти погані; I did but trifle я просто жартував; stop trifling with your work I треба ж нарешті серйозно відноситися до своєї роботи !; грати; to trifle with smb 's affections грати чиїми-н. почуттями; don't trifle with your health= із здоров ' ям жарти погані; he trifle d a little with the arts він по-дилетантськи займався мистецтвом; he ju trifles with plans of retirement його розмови про те, що він піде на пенсію, абсолютно несерйозні2) займатися дурницями, поводитися легковажно; he trifled through the best years of his ife він витратив на дрібниці кращі роки свого життя; байдикувати; to trifle through the summer vacation він байдикував всю літню відпустку3) (with, over) грати, возитисяto trifle with /over/ a meal — возитися з /долго сидіти за/ їжею; вертіти в руках; теребити
-
71 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
72 переливать
-ся, перелить, -ся1) переливати, -ся, перелити (-ллю, -ллєш), -ся, перелляти, -ся в що, до чого, через що, (через узкое отверстие: кран, воронку) переточувати, -ся, переточити, -ся, (о жидк. кушаньях) пересипати, -ся, пересипати, -ся, (о мног.) попереливати, -ся, попереточувати, -ся, попересипати, -ся; стр. з. бути переллятим, переточеним, пересипаним з чого в що, до чого. [Перелив чаю. Перелив через вінця (края посуды). Пересип юшку (борщ) у горщик];2) (о металле) переливати, -ся, перелити, -ся, перетоплювати, -ся, перетопити, -ся, (гал.) пересипати, -ся, пересипати, -ся, (о мног.) попереливати, -ся, поперетоплювати, -ся на що. [Попереливали дзвони на гармати];3) (о звуках, цветах) -вать и -ваться - переливатися чим в що, (только о цветах) мінитися, грати(ся), вигравати, леліти, леніти чим. [Море переливалося то темною крицею, то ярим смарагдом (Л. Укр.). Білі крила сріблясті леліли у місячнім сяйві (Л. Укр.). Міняться білі хмаринки то сріблом, то злотом (Л. Укр.)]. -ваться цветами - грати (мінитися) барвами, кольо[і]рами. -ваться всеми цветами радуги - веселкою грати. [Веселкою моя надія грала (Л. Укр.)];4) -вать из пустого в порожнее (пустословить) - теревені правити, плескати язиком (язиками). Перелитый - перелитий, переллятий, переточений, пересипаний.* * *несов.; сов. - перел`ить1) перелива́ти, перели́ти и перелля́ти и поперелива́ти; (выливаться, переливаться через что-л.- о жидкости) перелива́тися, перели́тися и перелля́тися2) (несов.: о цвете, свечении) перелива́ти, перелива́тися, міни́тися, гра́ти, лелі́ти -
73 game
n1. (ризикована) гра, (ризикований) захід2. розм. задум, план, проект, справа3. перен. велика здобич, перемога (заради якої багатьом довелося ризикувати)- deep game складна гра- double game подвійна гра; лицемірство, дворушність- game plan амер. запланований ряд дій; стратегія- game theory теорія ігор- losing game безнадійна гра, програна гра- traditional war games традиційні військові ігри- waiting game вичікувальний спосіб дій, політика вичікування- winning game вірна/ виграшна справа- theory of games теорія ігор- game of politics політична гра- to play a double game вести подвійну гру, лицемірити- to play a losing game вести безнадійну гру- to play smbd.'s game діяти в чиїхось інтересах, грати комусь на руку- to play the game of smbd. діяти в чиїхось інтересах, грати комусь на руку- to play a waiting game дотримуватися тактики вичікування- to play a winning game грати/ бити напевно -
74 чалдыр-
дати косити Б.V1. змушувати косити, жати.2. замовляти грати Г; ава чалдыр- замовити грати музику СГ; т'емене-даре чалдыр- просити грати на скрипці й на бубоні Г; биз чалдырыых ми розважаємося музикою Г, К, СГ.3. дати вкрасти П, Б, К, СГ, СК. -
75 скрипка
жviolin; fiddleперша (друга) скрипка — first ( second) violin
грати на скрипці — to play (on) the violin, to fiddle
грати першу скрипку — to play a leading part, to play the first violin; to take up the running
-
76 market
(mkt)ком., марк. n ринок; a ринковий1. система відносин, які виникають між покупцем і продавцем та завершуються операціями купівлі-продажу товарів чи послуг; ♦ поняття «ринок» можна охарактеризувати з погляду просторового аспекту (місцевий, регіональний, міжнародний та ін. ринки); функціонального (роздрібний продаж, оптова торгівля); видів продукції тощо; 2. група покупців даного товару чи послуги═════════■═════════active market активний ринок • жвавий ринок; agricultural commodities market сільськогосподарський ринок • ринок сільськогосподарської продукції; American market американський ринок; apparel market ринок одягу; auction market аукціонний ринок; Australian market австралійський ринок; bear market біржовий ринок, на якому спостерігається тенденція до зниження курсів • ринок «ведмедів» • біржа, на якій спостерігається тенденція до зниження курсів; bid market ринок продавця; black market чорний ринок; blocked market заблокований ринок • заморожений ринок; bond market ринок облігацій • ринок довгострокового позикового капіталу; brand-loyal market ринок, прихильний до марки; brisk market активний ринок • жвавий ринок; broad — активний ринок • жвавий ринок; bull market біржовий ринок, на якому спостерігається тенденція до підвищення курсів • ринок «биків» • біржа, на якій спостерігається тенденція до підвищення курсів; buoyant market ринок, який характеризується зростанням цін • зростаюча ринкова кон'юнктура; business market діловий ринок • ринок ділових підприємств; buyer's market ринок покупців • ринок, який характеризується зниженням цін; call money market ринок онкольних позик; Canadian market канадський ринок; capital market ринок капіталу; captive market захоплений ринок; cash market касовий ринок; central market центральний ринок; central wholesale markets оптові ринки сільськогосподарської продукції; closed market закритий ринок; commercial market торговельний ринок • комерційний ринок; commodity market товарний ринок • ринок товарів; common market спільний ринок; competitive market конкурентний ринок • ринок продавців, що конкурують; concentrated market концентрований ринок; congested market перевантажений ринок • переповнений ринок; consumer market ринок споживчих товарів; consumer goods market ринок споживчих товарів; control market контрольний ринок; conventional market традиційний ринок; core market первинний ринок • основний ринок; corn market ринок збіжжя • зернова біржа; credit market кредитний ринок • ринок кредитів; crowded market перенасичений ринок; curb market чорний ринок • неофіційний ринок цінних паперів; currency market валютний ринок; customer market ринок клієнтів; dead market млявий ринок • мертвий ринок; debt market ринок боргових зобов'язань; demographic market демографічний ринок • ринок демографічної групи; depressed market млявий ринок; deregulated market нерегульований ринок; desirable market перспективний ринок; developed market розвинений ринок; diet market ринок дієтичних продуктів; discount market обліковий ринок • дисконтний ринок; discount retailing market ринок роздрібної торгівлі за зниженими цінами; distant market віддалений ринок; domestic market внутрішній ринок; donor market ринок пожертводавців; dual exchange market валютний ринок з подвійним режимом (фіксованого і вільного валютного курсу); dull market млявий ринок; easy market легкодоступний ринок; editorial market редакційний ринок; educational market ринок навчальних послуг; employment market ринок робочих місць; entertainment market ринок розваг; equity market ринок акцій; established market стабільний ринок • сформований ринок; Eurocurrency market євровалютний ринок; expanding market зростаючий ринок • ринок, що розростається; exploratory market пробний ринок; export market експортний ринок; external market зовнішній ринок; farmer's market сільськогосподарський ринок • ринок сільськогосподарської продукції; fast-food market ринок продуктів швидкого приготування; financial market фінансовий ринок; flea market товчок • тандитний ринок (діал.) • блошиний ринок; food market ринок харчових товарів; foreign market закордонний ринок • зовнішній ринок; foreign exchange market ринок закордонної валюти; fourth market ринок четвертого ступеня; free market вільний ринок; freight market фрахтовий ринок; futures market ф'ючерсний ринок; global market всесвітній ринок • світовий ринок; gold market ринок золота; government market збут товарів та послуг державними установами; grain market ринок збіжжя • зернова біржа; grey market «сірий» ринок • неконтрольований грошовий ринок; growing market зростаючий ринок • ринок, що розростається; hard-sell market ринок з високою конкуренцією продавців; health care market ринок засобів охорони здоров'я; heterogeneous market неоднорідний ринок; high income market ринок покупців з високим доходом; home market внутрішній ринок; home video market ринок побутової відеоапаратури • ринок програм для побутової відеоапаратури; homogeneous market однорідний ринок; housing market ринок житла; illegal market нелегальний ринок; imperfect market недосконалий ринок; inactive market млявий ринок • застій на ринку; individual market окремий ринок; industrial market ринок товарів промислового значення • ринок промислових підприємств; information market ринок інформації; initial market початковий ринок; institutional market ринок організацій; insurance market страховий ринок; interbank market міжбанківський ринок; intermediate market проміжний ринок; internal market внутрішній ринок; international market міжнародний ринок; international monetary market міжнародний валютний ринок; introductory market ринок, на який виставляється новий товар; investment market інвестиційний ринок; job market ринок робочих місць; kerb market чорний ринок • неофіційний ринок цінних паперів; labour market ринок праці • ринок робочої сили; large market великий ринок; large-volume market ринок великого обсягу; legal market офіційний ринок; license market ринок ліцензій; lifestyle market ринок товарів, які відповідають різним стилям життя; limited market обмежений ринок; liquid market ліквідний ринок; livestock market ринок худоби; loan market ринок позик; loanable funds market ринок позичкового капіталу; local market місцевий ринок; locked market закритий ринок; low-end market ринок дешевих товарів і послуг; lucrative market прибутковий ринок; main market головний ринок • основний ринок; major market головний ринок • основний ринок; manpower market ринок робочої сили; mass market масовий ринок; mature market повністю сформований ринок; media market ринок засобів реклами; merchandise market товарний ринок; middle-class market ринок покупців середнього класу; mid-range market ринок товарів середньої вартості • ринок послуг середньої вартості; military market ринок продукції військового призначення; money market грошовий ринок; monopolistically competitive market ринок монополістичної конкуренції; monopolized market монополізований ринок; narrow market обмежений ринок • вузький ринок; national market національний ринок; nationwide market загальнонаціональний ринок; offered market ринок пропозицій; oligopolistic market олігополістичний ринок; one-sided market односторонній ринок; open market відкритий ринок; open-air market ринок під відкритим небом; organized market організований ринок; outside market зовнішній ринок; overseas market закордонний ринок; overstocked market перевантажений ринок; overt market відкритий ринок; parallel markets паралельні ринки; pegged market регульований ринок; perfect market ідеальний ринок • досконалий ринок; peripheral market периферійний ринок; personal market ринок товарів особистого споживання; potential market потенційний ринок; price-sensitive market ринок, чутливий до цін • ринок, який чутливо реагує на зміни цін; primary market первинний ринок • основний ринок • ринок сировини; produce market товарний ринок • базар; producer market ринок виробників • ринок товарів промислового призначення; productive market продуктивний ринок; professional market ринок професій; profitable market прибутковий ринок; property market ринок нерухомості; prospective market потенційний ринок; protected market захищений ринок; public market відкритий ринок; purchasing market ринок покупців; pure market чистий ринок; ready market ринок, на якому швидко продаються товари; real estate market ринок нерухомості; receptive market місткий ринок; recession-hit market застійний ринок • ринок зниження продажу; regional market місцевий ринок • регіональний ринок; regulated market регульований ринок; repurchase market вторинний ринок цінних паперів; resale market ринок перепродажу; reseller market ринок проміжних продавців • ринок перепродажу; residential market ринок домовласників • ринок житлових приміщень; restrictive market ринок з обмеженим попитом • ринок з тенденцією до монополії; retail market роздрібний ринок • ринок продажу в роздріб; rigged market маніпульований ринок; rural market сільський ринок; sales market ринок збуту; saturated market насичений ринок; secondary market вторинний ринок цінних паперів • другорядний ринок; securities market; selected market вибраний ринок; selective market вибірковий ринок; sellers' market ринок продавців • ринок, який характеризується підвищенням цін; sensitive market нестійкий ринок; services market ринок послуг; share market фондовий ринок • ринок акцій; shrinking market звужений ринок • ринок, що звужується; sluggish market млявий ринок; small market невеликий ринок; soft market ринок, який характеризується падінням цін; soft-drink market ринок безалкогольних напоїв; specialized market спеціалізований ринок; speculative market спекулятивний ринок; spot market ринок наявного товару; stagnant market млявий ринок; steady market стійкий ринок; stock market фондова біржа; strong market стійкий ринок; target market цільовий ринок; technical market ринок промислових товарів • промисловий ринок; territorial market територіальний ринок; test market пробний ринок; thin market неактивний ринок; third market ринок третього ступеня; tight market ринок з обмеженим попитом; tight money market ринок, який характеризується підвищеною ставкою відсотка; top market провідний ринок; total market загальний обсяг ринку • увесь ринок; trade market ринок сфери торгівлі • торговельний ринок; traditional market традиційний ринок; transport market транспортний ринок; two-tier market валютний ринок з подвійним режимом • двоярусний ринок; uncertain market нестійкий ринок; unsettled market нестійкий ринок; untapped market неосвоєний ринок; upbeat market ринок з аукціонним продажем; upscale market ринок споживачів, вищих від середнього рівня; urban market міський ринок; video market відеоринок • ринок відео-продукції; village market сільський ринок; volatile market нестійкий ринок • ринок, на якому ціни швидко змінюються; weak market «слабкий» ринок; wholesale market оптовий ринок; widely dispersed market розгалужений ринок; youth market═════════□═════════at the market за ринковою ціною • з урахуванням ринкової ціни; at today's market на сьогоднішній біржі; in line with the market відповідно до ринкового курсу; in the market на ринку; market access доступ до ринку; market analysis аналіз ринку; market and pricing policy ринкова і цінова політика; market area місце ринку; market capitalization ринкова капіталізація; market competition ринкова конкуренція; market concentration концентрація ринку • ринкова концентрація; market conditions ринкова кон'юнктура; market conduct ринкова поведінка; market crash біржовий крах; market development освоєння ринку • розширення ринку; market dominance провідне становище на ринку; market economy; market entry вихід на ринок • входження в ринок; market entry strategy стратегія виходу на ринок; market equilibrium ринкова рівновага; market exchange rate ринковий обмінний курс • ринковий валютний курс; market exit вихід з ринку; market factor фактор збуту • ринковий фактор; market failure недоліки ринкової системи • хиби ринкової системи; market fluctuation коливання цін на ринку • кон'юнктурне коливання; market fluctuation equalization fund фонд стабілізації ринку; market forces ринкові сили; market forecast прогноз ринкової кон'юнктури; market form форма ринку; market-geared за обліком ринку; market glut затоварювання ринку • перенасичення ринку; market grouping формування ринку; market information інформація про ринок; market interest rate ринкова ставка відсотка; market intervention ринкова інтервенція; market investigation кон'юнктурне дослідження; market leader товар, який має питому вагу в обороті ринку • ринковий лідер; market level рівень ринку; market maker особа, що реально впливає на стан справ на валютному чи фондовому ринку; market making scheme план впливу на ринок; market mechanism ринковий механізм; market monitoring моніторинг ринку • обстеження ринку; market niche ринкова ніша; market observer оглядач ринку; market operations ринкові операції; market operator біржовий маклер; market organization структура ринку; market-orientated орієнтований на ринок; market outlet канал реалізації • ринок збуту • торговельна точка; market penetration проникнення на ринок; market performance ефективність ринку • функціонування ринку; market place місце торгівлі • ринкова площа • ринок; market position стан ринку • становище ринку • ринкова кон'юнктура; market potential потенціал ринку; market power ринкова влада; market preview реклама товарів, які вступають на ринок; market price ринкова ціна • курс біржі • ринковий курс цінних паперів; market profile зріз ринку • аналіз потенційного ринку збуту за індивідуальною характеристикою; market promotion просування товару на ринок; market prospects перспективи ринку; market quotation біржове котирування • біржовий курс; market rate ринкова ставка • біржовий курс • ринкова норма • ринковий курс; market reaction ринкова реакція; market rent ринкова рента; market report огляд ринкової кон'юнктури • огляд стану ринку • ринковий звіт; market research аналіз стану ринку • вивчення ринкової кон'юнктури • дослідження ринку • аналіз ринкового потенціалу нового продукту • вивчення можливості ринку; market researcher дослідник ринку; market saturation насичення ринку; market section ринковий сектор; market segment ринковий сегмент • частина ринку; market segmentation сегментація ринку; market segregation відокремлення ринку; market-sensitive чутливий до коливання ринкової кон'юнктури; market share питома вага товару в обороті ринку • питома вага компанії в обороті ринку; market sharing поділ ринку • спеціалізація ринку; market sharing agreement угода про поділ ринку; market situation становище на ринку • стан ринку • ринкова кон'юнктура; market structure ринкова структура; market surveillance обстеження ринку • вивчення ринку; market survey обстеження ринку • вивчення ринку; market system ринкова система • ринкова економіка; markettarget price ринкова планова ціна • ринкова цільова ціна; market tendencies ринкові тенденції; market testing перевірка товару ринком • ринкові випробування; market transactions ринкові операції; market trend ринкова тенденція; market value ринкова вартість • курсова вартість • біржова вартість; on the market на ринку; to affect a market впливати/вплинути на ринок; to assess a market оцінювати/оцінити ринок; to bear the market грати на пониження ціни; to be in market продаватися; to be in the market for something бути потенційним покупцем чого-небудь • мати намір купити що-небудь; to branch out into a new market поширюватися/поширитися на новий ринок; to break into the market проникати/проникнути на ринок; to bring something on the market випускати/випустити що-небудь на ринок; to broaden a market розширяти/розширити ринок; to build up a market створювати/створити ринок; to bull the market грати на підвищення цін; to come into the market виходити/вийти на ринок; to come onto the market виходити/вийти на ринок; to command a market контролювати ринок; to congest a market переповнювати/переповнити ринок; to conquer a market завойовувати/завоювати ринок; to corner a market монополізувати ринок; to create a market створювати/створити ринок; to cultivate a market освоювати/освоїти ринок; to develop a market розвивати/розвинути ринок; to divide the market розділяти/ розділити ринок; to dominate the market переважати на ринку • домінувати на ринку; to enter the market виходити/вийти на ринок; to evaluate a market оцінювати/оцінити ринок; to expand a market розширяти/розширити ринок; to explore a market досліджувати/дослідити ринок; to find a market шукати/знайти ринок збуту; to find a ready market шукати/знайти швидкий збут; to flood the market наповнювати/наповнити ринок товарами; to force the market справляти/справити тиск на ринок; to gain access to the market одержувати/одержати доступ на ринок; to get access to the market одержувати/одержати доступ на ринок; to glut the market перенасичувати/перенаситити ринок; to hold a market підтримувати/підтримати ринок; to investigate a market досліджувати/дослідити ринок; to launch on the market випускати/випустити на ринок • пускати/пустити в хід; to manipulate the market впливати/вплинути на ринок; to meet with a ready market шукати/знайти швидкий збут; to monopolize the market монополізувати ринок; to open up new markets відкривати/відкрити нові ринки; to oust from the market витискати/витиснути з ринку; to overstock the market переповнювати/переповнити ринок; to preempt the market заздалегідь опановувати/опанувати ринок; to penetrate the market проникати/проникнути на ринок; to play the market спекулювати на біржі; to price oneself out of the market встановлювати/встановити підвищені ціни на ринку • визначати/визначити занадто високі ціни на ринку • переоцінювати/переоцінити що-небудь на ринку • встановлювати/встановити підвищені ціни на ринку і таким чином втратити своє місце на ринку; to put on the market випускати/випустити на ринок; to regain the market повертати/повернути ринок • знову оволодівати/оволодіти ринком; to retain the market зберігати/зберегти ринок; to rig the market впливати/вплинути на ринок • штучно знижувати/знизити ціни на ринку; to rule the market домінувати на ринку; to secure a market забезпечувати/забезпечити ринок; to seize a market захоплювати/захопити ринок; to segment a market розподіляти/розподілити ринок; to sound out the market випробовувати/випробувати ринок • перевіряти/перевірити ринок; to split the market розподіляти/розподілити ринок; to study the market вивчати/вивчити ринок; to sweep the market завойовувати/завоювати ринок; to take over a market захоплювати/захопити ринок; to test a market розвідувати/розвідати ринок; to win a market завойовувати/завоювати ринок; to withdraw from the market вилучити/вилучати з ринку • виходити/вийти з ринку* * *ринок; ринкове господарство; ринкова економіка; ринковий механізм; попит; кон'юнктура -
77 act out
phr v1) грати, розігувати, представляти (кого-небудь, що-небудь)2) прикидатися; зображувати3) запроваджувати в життя, здійснювати4) якою-небудь дією видати несвідомі або придушені прагнення, бажання ( у процесі психоаналізу) -
78 bear
I1. n1) ведмідь; ведмедиця2) ведмеже хутро3) перен. груба, невихована людина4) спекулянт, що грає на пониження (на біржі)5) ручний діркопробивний прес; медведка6) мор. швабра (для миття палуби)7) постілка (для витирання ніг)8) розм. ячмінь9) розм. наволочка10) астр.Great B. — Велика Ведмедиця, Великий Віз
B. State — амер. «Ведмежий штат» (жарт. назва штату Арканзас)
as cross as a bear with a sore head — злий, як пес; дивиться звіром
2. vграти на пониження (на біржі)IIv (past bore; p.p. borne)1) носити, нести; переносити; перевозити2) гнати, відносити (вітром)3) прямувати, рухатися; триматися; повертатися4) знаходитися, простягатися5) мати (на собі)6) терпіти, зносити, витримувати, нести тягар (навантаження)7) спиратися (на щось); натискати, тиснути8) дозволяти, допускати9) (p.p. тж born) родити, народжувати□ bear along — нести з собою
□ bear off — відхилятися; відчалювати
□ bear out — підтверджувати, підтримувати, підкріпляти
□ bear up — підтримувати, підбадьорювати
◊ to bear arms — служити в армії
◊ to bear a company to smb. — проводити час з кимсь
◊ to bear comparison — витримувати порівняння
◊ to bear in mind — пам'ятати, мати на увазі, враховувати
◊ to bear oneself — поводитися
◊ to bear a resemblance — мати схожість
◊ bear a hand! — допоможіть!
* * *I n1) ведмідь; ведмедиця2) ведмідь, незграбна людина5) бірж. проф. спекулянт, що грає на зниження6) ручний діропробивний прес, медведка7) метал. "козел"II vбірж. проф. грати на зниженняIII v(bore; borne, born)1) переносити, перевозити; носити, нести (звич. що-небудь важке)2) гнати, нести (тж. bear along); направлятися, повертатися; триматися3) знаходитися, простягатися, простиратися ( про місцевість)4) наводити (телескоп, гармату)5) мати (ознаки, сліди), нести на собі6) мати, володіти7) витримувати, нести тягар, навантаження (тж. bear up)8) (on, upon) спиратися ( на що-небудь); стояти ( на чому-небудь); натискати, тиснути, давити9) мати відношення до ( чого-небудь), бути пов'язаним з ( чим-небудь)10) допускати, дозволяти11) (p.; p.; тж. born) народжувати; родити, породжувати; приносити плоди12) refl триматися, поводитися13) терпіти, виносити, витримувати (біль, катування); переносити ( операцію)14) у заперечних або питальних реченнях терпіти, виносити; миритися ( з чим-небудь)15) нести, зазнавати (витрат, збитків)to bear evidence /testimony, witness/ — свідчити
17) почувати, плекати, таїти ( почуття)18) поширювати ( чутки), розносити ( плітки)19) матиIV n; діал. V n; діал. -
79 blare
1. n1) звук труби2) рев, ревіння; різкий неприємний звук (радіо тощо)3) автомобільний гудок4) яскраве світло; сліпучий блиск2. v1) сурмити, трубити, грати на духових інструментах2) волати, галасувати, репетувати (про радіо тощо)3) давати автомобільний гудок, гудіти4) яскраво світитися, засліплювати очі5) ревіти, ревти* * *I n1) звук труби; ревіння; різкий, неприємний звук ( радіо); автомобільний гудок2) яскравий колір; сліпучий блискII v1) сурмити, грати на мідних інструментах; волати, репетувати, ревіти ( про радіо); дати автомобільний гудок2) яскраво світитися, сліпити очі -
80 blast
1. n1) сильний порив вітру2) потік, струмінь (повітря тощо)3) тех. дуття, форсована тяга4) звук духового інструмента5) гудок, сирена6) вибух7) підривний (вибуховий) заряд8) вибухова хвиля9) згубний вплив; прокляття10) розм. виклик по телефону11) амер., розм. удар кулаком12) амер., розм. критика; рознос, прочухан13) розм. проклін, лайка14) амер., розм. провал, невдача15) амер., розм. наркотики16) амер., розм. випивка, пиятика, вечірка17) тютюновий дим18) спалах блискавки19) військ. дульне полум'яblast wave — вибухова (ударна) хвиля
2. v1) висаджувати в повітря; підривати2) шкодити, ушкоджувати, псувати, занапащати (рослини тощо)3) руйнувати (плани, надії)4) знищувати; дискредитувати5) лаяти, проклинати6) амер., розм. публічно критикувати, нападати, розносити7) амер., розм. зловживати наркотиками8) амер. рекламувати9) сильно дути10) грати на трубі11) оголошувати, проголошувати12) надувати, надимати; роздиматисяblast off — стартувати (про космічний корабель); амер. піти, не попрощавшись
* * *I n2) потік, струмінь повітря; тex. дуття, форсована тяга3) звук духового інструмента; гудок, сирена4) вибух; висадження5) ( підривний) заряд6) вибухова, ударна хвиля7) пагубний вплив; прокляття8) cл. виклик по телефону9) aмep.; cл. удар кулаком10) aмep.; cл. прочухан, критика11) проклін, лайка12) aмep.; cл. провал, невдача13) cл. наркотики14) aмep. випивка, пиятика15) шотл. тютюновий дим16) заст. спалах блискавки17) вiйcьк. дулове полум'яII v1) підривати, висаджувати в повітря2) тex. вдмухувати повітря; продувати3) ушкоджувати ( рослини)4) руйнувати (надії, плани); губити, знищувати; дискредитувати5) лаяти, проклинати6) aмep.; cл. привселюдно критикувати, нападати, накидатися7) aмep.; cл. зловживати наркотиками8) aмep. рекламувати9) сильно дути11) повідомляти, проголошувати13) обч. звільнятиIII [blʒst] n
См. также в других словарях:
грати — гра/ю, гра/єш, недок. 1) перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому. Впливаючи на чиї… … Український тлумачний словник
грати — I 1) (у що, чого й без додатка брати участь у якій н. грі), гратися, бавитися, гуляти(ся) (у що); різатися, дутися (у що) (із запалом, перев. у карти); перекидатися, перекинутися (перев. у карти нашвидку) 2) (на чому, на що, у що й без додатка… … Словник синонімів української мови
грати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
грати — Syn: гратівка, решітка … Словарь синонимов металлургических терминов
зіграти — і рідше зогра/ти, а/ю, а/єш, док. 1) неперех. Взяти участь, провести час у якій небудь грі. Зіграти весілля. 2) перех. Виконати, поставити в театрі, на сцені (п єсу, оперу і т. ін.). || Зобразити кого небудь, виконати якусь роль. 3) перех.… … Український тлумачний словник
добрі грати — гарно грати … Словник лемківскої говірки
відіграти — див. відігравати … Український тлумачний словник
обіграти — див. обігравати … Український тлумачний словник
підіграти — див. підгравати … Український тлумачний словник
розіграти — див. розігрувати … Український тлумачний словник
відіграти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови