-
1 засвідчити документ
Українсько-англійський юридичний словник > засвідчити документ
-
2 лжесвідчити
perjure, mainswear -
3 свідчити
avouch, ( на користь когось) vouch for, vouch -
4 свідчити в суді
-
5 свідчити особисто
Українсько-англійський юридичний словник > свідчити особисто
-
6 свідчити під присягою
make an affidavit, certify under oath, testify on oath, testify under oath, testify upon oathУкраїнсько-англійський юридичний словник > свідчити під присягою
-
7 свідчити про необхідність
Українсько-англійський юридичний словник > свідчити про необхідність
-
8 свідчити про щось
testify to smth., witness to smth.Українсько-англійський юридичний словник > свідчити про щось
-
9 свідчити проти відповідача
Українсько-англійський юридичний словник > свідчити проти відповідача
-
10 свідчити проти дружини
( своєї) testify against wifeУкраїнсько-англійський юридичний словник > свідчити проти дружини
-
11 свідчити проти когось
witness against smb.Українсько-англійський юридичний словник > свідчити проти когось
-
12 свідчити проти позивача
Українсько-англійський юридичний словник > свідчити проти позивача
-
13 свідчити проти себе
Українсько-англійський юридичний словник > свідчити проти себе
-
14 свідчити проти співучасників
Українсько-англійський юридичний словник > свідчити проти співучасників
-
15 свідчити проти чоловіка
( свого) testify against husbandУкраїнсько-англійський юридичний словник > свідчити проти чоловіка
-
16 засвідчити
док. див. засвідчувати -
17 лжесвідчити
-
18 посвідчити
док. див. посвідчувати -
19 свідчити
1) (давати показання, свідчення) to witness; to bear witness (to, of); to attest, to testify (to, against); ( під присягою) to depose, to depone2) ( підтверджувати) to affirm -
20 досвідчити
(що и чого́) идосвіди́ти (1-го лица нет) — убеди́ться (на о́пыте) (в чём); ( почувствовать) испыта́ть (что)
См. также в других словарях:
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
свідчити — (про що бути доводом чого н.), підтверджувати, підтвердити (що), демонструвати (що), у[в]казувати, у[в]казати (на що), говорити (про що), засвідчувати, засвідчити (що, про що), посвідчувати, посвідчити, показувати, показати (що) … Словник синонімів української мови
сьвідчити — сьвідчу, чиш, Пр. Будучи свідком, підтверджувати істинність чого небудь; давати показання на суді як свідок. Сьвідчити під присягом (свідчити під присягою) … Словник лемківскої говірки
кривосвідчити — чу, чиш, недок. Те саме, що лжесвідчити … Український тлумачний словник
досвідчити — (171) зазнати, відчути [MО,V] … Толковый украинский словарь
досвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
кривосвідчити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лжесвідчити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
освідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пересвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови