-
1 показання
с, мн.1) юр. deposition; ( свідчення) testimony, evidence; ( письмове під присягою) affidavit, sworn evidenceпоказання свідків — ( witness) testimony, testimonial evidence, attestation
давати показання — to depose, to bear witness, to testify
2) ( про прилад) reading; indicationпоказання по шкалі — on-scale indication, dial reading, scale reading
-
2 показання
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > показання
-
3 показання
1) ( показ) показа́ние, указа́ние2) юр. показа́ние, ска́зка3) мед., вет. показа́ние4) спец. показа́ние -
4 показання
-
5 показання
техн.; физ. показа́ние -
6 показання
ჩვენება -
7 показання
kösterme (прилада) -
8 показання під присягою
-
9 підтвердження показання
Українсько-англійський юридичний словник > підтвердження показання
-
10 примушення давати показання
Українсько-англійський юридичний словник > примушення давати показання
-
11 вимушені показання свідків
compelled testimony, compelled witness, compulsory witness -
12 неправильне показання
( приладу) misreading -
13 reading
-
14 indikation
показання -
15 ჩვენება
показання; показувати; вказувати, указувати -
16 instrumentation indications
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > instrumentation indications
-
17 testimony
n1) юр. показання свідкаto give (to bear) testimony (to smth.) — давати показання під присягою
2) річ, що може бути доказом3) доказ, свідчення; ознака; дані4) твердження; (урочиста) заява; клятвене запевнення5) відверте визнання6) pl рел. скрижалі; святе письмо* * *n1) юp. показання свідка; показання свідків як доказexpert testimony — висновок /показання/ експерта
to doubt smb 's- — засумніватися в чиїхось показаннях
to produce testimony to /of/ one's statement — привести докази в підтримку своїх тверджень
to give /to bear/ testimony (to smth) — давати показання ( про щось) під присягою [див. 2]
to call smb in testimony — призвати когось у якості свідка; предмет, що може бути доказом
2) доказ, свідчення; ознака; даніsilent [eloquent] testimony — мовчазне [красномовне]свідчення ( чогось)
to give /to bear/ testimony to smth — свідчити про щось [див. 1,]
3) твердження, (урочист заява; клятвене запевняння; відкрите визнання)4) pl; peл. скрижалі; священне писання; десять заповідей -
18 evidence
1. n1) свідчення; підстава; дані; факт (и); ознаки; доказ2) очевидність, явністьin evidence — наявний, помітний
3) юр. доказ4) свідок5) показання свідка6) юр. документ, що підтверджує певне право2. v1) свідчити, показувати2) доводити; бути доказом* * *I n1) підстава; дані, факт(и), ознака ( ознаки); свідчення; доказ, свідчення2) очевидність, явністьin evidence — наявний, присутній; помітний
3) юp. доказ; показання свідка або обвинувачуваногоhearsay evidence — показання з чужих слів; свідок
4) юp. документ, яким підтверджується яке-небудь правоII v1) свідчити, показувати2) бути доказом, підтверджувати3) юp. давати показання; доводити; бути доказом -
19 testify
v1) давати показання, свідчитиto testify against (on behalf of) smb. — давати показання проти (на користь) когось
2) підтверджувати свідченням3) урочисто заявляти4) бути свідченням (доказом, ознакою) чогось5) виявляти, висловлювати (бажання тощо)* * *['testifai]v1) давати показання, свідчитиto testify that..., to testify to the fact that... — показати, що...
to testify to having seen the criminal — показати, що бачив злочинця
to testify against [on behalf of]smb — давати показання свідка проти [на захист /на користь/]когось; підтверджувати показанням свідків
3) свідчити; бути свідченням, доказом; бути ознакою4) проявляти (заклопотаність, знання) -
20 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
См. также в других словарях:
показання — я, с. 1) Дія за знач. показати 1), 3 8). 2) перев. мн., юр. Усний або письмовий виклад обставин якої небудь справи. 3) перев. мн. Симптоми, ознаки, що вказують на доцільність лікування певними ліками. 4) перев. мн. Дані вимірювальних приладів… … Український тлумачний словник
показання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
манометр — а, ч. 1) Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі. •• Вантажопоршне/вий мано/метр манометр, у якому вимірюваний тиск врівноважується вагою поршня з вантажоприймальним пристроєм та вантажем. Диференці/йний мано/метр… … Український тлумачний словник
вказівник — (указівни/к), а/, ч. 1) У вимірювальній техніці – частина чи елемент показувального пристрою у вигляді стрілки, променя, які відносно позначок шкали визначають показання приладу. 2) Посилання, адреса зв язку. 3) У системах обробки інформації –… … Український тлумачний словник
зашкалитися — литься, док.; зашка/люватися, юється, недок., спец., розм. Дати (давати) показання, що перевищують граничну позначку шкали (про вимірювальні, реєстраційні прилади) … Український тлумачний словник
знімати — і рідко ізніма/ти, а/ю, а/єш, недок., зня/ти, зніму/, зні/меш і рідко ізня/ти, ізніму/, ізні/меш, док., перех. 1) Діставати, брати зверху або з поверхні чого небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. || Прибирати, видаляти що небудь з… … Український тлумачний словник
посвідник — а, ч., юр. Особа, що дає показання на допиті або в суді як свідок … Український тлумачний словник
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
протипоказання — я, с. 1) Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких небудь ліків, способу лікування і т. ін. Протипоказання ліків. || Ознака чи обставина, наявність якої унеможливлює застосування або виконання … Український тлумачний словник
самопис — а, ч. Пристрій, який автоматично записує показання приладу … Український тлумачний словник
самореєструючий — а, е, спец. Який автоматично реєструє свої показання … Український тлумачний словник