-
1 жартувати
-
2 жартувати
1) шути́ть; (высмеивать, не зло) подшу́чивать, тру́нить, подтру́нивать; (слегка, по временам) пошу́чивать; (для выражения угрозы, предостережения; насмехаться) шу́тки шути́тьго́ді жартува́ти — дово́льно шути́ть; шу́тки в сто́рону, шу́тки прочь
2) (весело говорить, пересыпая речь шутками) балагу́рить3) ( относиться несерьёзно) балова́ться; игра́ть, игра́ться -
3 жартувати
-
4 жартувати
ხუმრობა -
5 жартувати
жартжартаваць -
6 жартувати
şaqa etmek, şaqalaşmaq -
7 spøge
жартувати -
8 żartować
жартувати -
9 шахала-
жартувати СМ, Б, К. -
10 шахалан-
жартувати П. -
11 шахе эт-
жартувати СБ. -
12 Буфонить
жартувати по-блазенському, показувати штуки, штукарити. -
13 шахалаш-
жартувати один з одним, між собою О, К. -
14 шахет-
жартувати Г; меннен шахетме зі мною не жартуй Г. -
15 droll
1. n1) жартівник, потішник, кумедник; фігляр, блазень2) фарс3) комічний стиль2. adj1) смішний, кумедний, потішний; блазенський2) чудний, чудернацький3. v1) жартувати; блазнювати; дуріти2) кепкувати, потішатися; глузувати3) висміювати* * *I nжартівник; фігляр, блазеньII aсмішний, забавний; блазнівський; дивнийIII v1) жартувати; блазнювати, фіглярничати; дуріти2) (with, at, on) жартувати; потішатися, знущатися; висміювати -
16 jest
1. n1) жарт; дотеп2) глузування, насмішка, висміювання3) посміховище, сміховисько4) заст. подвиг; легенда про подвиги2. v1) жартувати; сміятися; говорити дотепно (дотепи)2) глузувати, насміхатися, знущатися (at)to jest at smb.'s expense — знущатися з когось
* * *I n1) жарт, дотеп2) насмішка3) об`єкт глузувань, посміховище4) icт. подвигII v1) жартувати, сміятися; глузувати2) насміхатися; знущатися3) грати ( ким-небудь) -
17 badinage
фр.1. n1) добродушне глузування; кепкування, жартування2) жартівлива розмова, балачки2. vкепкувати, жартувати, дражнити* * *I nдобродушна насмішка, глузування, кепкування, 6підсміювання; жартівлива розмова, балаканинаII vдобродушно жартувати, кепкувати; глузувати -
18 banter
1. n1) добродушне кепкування; жарти2) жартівлива розмова; глузування2. v1) добродушно кепкувати; жартувати; дражнити2) вести жартівливу розмову3) глузувати4) обдурювати* * *I n1) добродушне кепкування; жартиII v1) добродушно жартувати, кепкувати, дражнити; ( with) вести жартівливу розмову, обмінюватися жартами2) арх. висміювати3) арх. обдурювати, ошукувати -
19 chaff
1. n1) полова2) січка, дрібно порізана солома3) висівки4) костриця5) кепкування, жартування6) теревені2. v1) різати, рубати (солому)2) кепкувати; жартувати3) дражнити* * *I n1) полова2) дрібно нарізана солома, січка3) висівки4) костриця, терміття ( відходи тіпання е чухрання)5) покидьки; щось незначне, наносне, що не має цінностіII nкепкування, дражнінняIII vжартувати, ( добродушно) посміюватися, кепкувати ( над ким-небудь); сміятисяIV n; військ. -
20 fun
1. n1) розвага; забава; веселощіto have fun — розважатися, весело проводити час
to make fun of smb., to poke fun at smb. — висміювати когось; глузувати з когось; дражнити когось; кепкувати з когось
2) джерело веселощів (утіхи)like fun — дуже швидко, стрімко
fun and games — веселощі, ігри
fun and frolic — забави, утіхи
2. vжартувати; бавитися; пустувати* * *I [fen] n1) веселощі, забава; розвагаto have fun — веселитися; розважатися; інтерес, що-небудь цікаве
2) цікава, забавна людинаII [fen] a1) забавний; цікавий2) химерний; вигадливий3) несправжні е, підробленийIII [fen] vжартувати, забавлятися; дуріти
См. также в других словарях:
жартувати — у/ю, у/єш, недок. 1) без додатка, з ким. Говорити або робити що небудь дотепно, веселитися, смішити когось. || тільки з ким. Приваблювати до себе когось веселими розмовами; залицятися. || тільки з ким. Бавитися з ким небудь (перев. з дітьми). 2)… … Український тлумачний словник
жартувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґецувати — жартувати … Лемківський Словничок
фіґлюватн — жартувати … Лемківський Словничок
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
веселун — а/, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін … Український тлумачний словник
веселуха — и, ж. 1) Весела, життєрадісна людина; та, що любить веселитися, жартувати і т. ін. 2) жарт. Алкогольний напій … Український тлумачний словник
витівати — а/ю, а/єш, недок., ви/тіяти, ію, ієш, док., перех. і неперех. Вигадувати що небудь, робити щось незвичайне. || Робити різні витівки, жартувати, пустувати … Український тлумачний словник
віджартовуватися — уюся, уєшся, недок., віджартува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Замість серйозної давати жартівливу відповідь; відмагатися жартами. 2) тільки док., рідко. Закінчити, перестати жартувати … Український тлумачний словник
віц — а, ч., діал. Дотеп. •• Пуска/ти (пусти/ти) віц жартувати … Український тлумачний словник
жартівливий — а, е. 1) Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). || Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартува/ти (у 1 знач.). 2) Який містить жарт, має характер жарту. || у знач. ім., рідко жартівли/ве, вого, с.… … Український тлумачний словник
