-
1 пользование
вчт, техн.користува́ння; ( использование) використо́вування -
2 пользование
вчт, техн.користува́ння; ( использование) використо́вування -
3 пользование
1) користування, користання з чого, пожиткування, ужиткування, (потребление) (с)поживання, уживання чого. Право -ния чем - право користування з чого, право вживання чого. Срв. Пользоваться;2) курування, лікування. Срв. Пользовать.* * *1) (чем) користува́ння (чим, з чого), пожиткува́ння (чим); ( использование) використо́вування (чого)2) ( лечение) лікува́ння -
4 предоставлять
предоставить (право кому) давати, дати, надавати, надати кому що (право), (себе) застерегати, застерегти (собі право); (отдавать на волю чью) віддавати віддати (на волю чию), (себя) здаватися, здатися на кого, на що; (позволять) дозволяти, дозволити кому що (з)робити. -лять волю (свободу действий) - давати волю кому. [Він за день увесь садок обірве, коли дасте йому волю (Звин.)]. -лять на чьё-л. усмотрение, кому-л. на усмотрение - давати (віддавати) на волю чию, давати (віддавати) кому на волю, на призволяще. [Даю вам на волю (на призволяще) - як хочете, так і робіть]. -вляю себя на ваше усмотрение - здаюся на вашу волю, на ваш суд. -вить себя на волю судьбы, на волю случая - здатися на долю (на ласку долі), на випадок. -вьте это судьбе, на волю судьбы - дайте (віддайте) це на волю долі. -вьте это времени - дайте це на волю часові. -влять, -вить себе право - застерегати (застерегти) собі право. -влять право кому - давати (надавати) право кому. [Громада надала мені таке право (Звин.)]. -влять что в пользование чьё либо - давати що до користування кому. -влять в чьё-л. распоряжение - давати кому що до волі, на чию хіть (волю) здавати. -влять себя в чьё-л. распоряжение - здаватися на чию волю. -вить выбор (выбрать) - дати до вибору (дати вибрати) кому що. -вить кому жить как хочет (как угодно) - дати кому жити, як хоче. -вить кому делать, что хочет - дати волю чинити що-хотя. [Воля їм тепер чинити що-хотя (Куліш)]. -вить работу, службу кому - дати працю, посаду кому. -вьте мне это сделать - дозвольте (дайте, дайте мені волю) це зробити. -вьте мне это знать, решить - дозвольте мені це знати, вирішити. -тавь это мне (не мешайся в это) - полиши це на мене, не втручайся в це (в цю справу). Суд -вил мне подать ходатайство о помиловании - суд дав мені право (суд дозволив мені) прохати про помилування. Предоставленный - даний, відданий. -ный на волю судьбы - даний (відданий) на ласку долі. -нное кому право - (на)дане кому право. -ный самому себе - покинутий (полишений, зданий) на самого себе. Предоставляемый - даваний. -ться - даватися, надаватися, бути даним. -ется вам право - дається (надається) вам право. Судить об этом -ется другим - міркувати про це дається (на волю) иншим.* * *несов.; сов. - предост`авить1) (давать в пользование что-л., давать возможность обладания кем-чем) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́); ( отдавать) віддава́ти, відда́ти\предоставлять вить кого́ самому́ (сами́м) себе́ — ( дать возможность поступать самостоятельно) да́ти змо́гу кому́ ді́яти самості́йно (розпоряджа́тися свої́м ча́сом); ( перестать заботиться) поки́нути (поли́шити) кого́ на само́го се́бе; ( оставить на произвол судьбы) поки́нути кого́ напризволя́ще
-
5 абонемент
абонеме́нт; ( предварительная оплата за пользование чем-л - ещё) передпла́та -
6 абонемент
абонеме́нт; ( предварительная оплата за пользование чем-л - ещё) передпла́та -
7 передплата
абонеме́нт ( предварительная оплата за пользование чем-л - ещё) -
8 гостеприимство
1) гостинність (р. -нности). гостелюбність, гостелюбивість, гостливість, учтивість (хлебосольство). [Закони арабської гостинности (Крим.)]. Пользование гостеприимством - гостина. [Так ти оддячив за гостину! (Кул.)];2) (действие) гостеприймання. [Гостя в вас приймають найбільше горілкою: це в нас найлучче гостеприймання (Звин.)].* * *гости́нність, -ності -
9 наёмный
1) (отдаваемый в наём) найманий, наємний; (только о недвиж. имущ.) посесійний, віддаваний в оренду (в посесію). -ный луг - наймана лука. -ная работа - а) (по найму) наймитська (наємна) праця, найми (-мів). [Піде на хуторі шукати собі наймів (Васильч.)]; б) (нанимаемая) наймана праця;2) (нанимаемый, нанятой) найманий, на(й)нятий, наємний. [Хліб на найманій землі сіємо (Богодухівщ.). Найманим екіпажем їздять (Київ)]. -ный работник, -ная -ница - найманий робітник (-ка), -на робітниця, наймит, наймичка. [Повстали фабрики, де робили наймані робітники за поденне (Рада). Наймитів держимо, бо сами не впораємося (Канівщ.)]. Жить б -ной квартире - жити (сидіти) в найманій (на(й)нятій) ква(р)тирі, в найманому приміщенні (помешканні), в комірному (Свидниц.), сидіти в на(й)нятій хаті, жити в сусіда. -ная плата - (за работу) заробітна плата; (за пользование чем) плата за що, наймове (-вого), найманка, наймиця (Сл. Гр.), (за аренду земли ещё) орендна (посесійна) плата, (оброк) чинш (-шу). [За луку найманки дають двадцять карбованців на рік (Сл. Ум.)]. -ные войска - наймане (на(й)няте, (за)плачене, грошове) військо. [Пани проти короля бунтувалися і на його військо своїм грошовим і надвірнім військом били (Куліш)]. -ный агент, убийца - найманий (заплачений) агент, душогуб, підплачений душогуб. [Заплачений агент (Рада)].* * *на́йманий, найо́мний\наёмныйая пла́та — найо́мна пла́та
\наёмныйый экипа́ж — на́йманий екіпа́ж
\наёмныйый труд — на́ймана пра́ця
-
10 неумеренность
непомірність, (преимущ. невоздержанность) непоміркованість, невміркованість; (чрезмерность) надмірність; (неумер. употребление чего, пользование чем) надуживання чого. [Надуживання святих любови прав (Куліш)]. -ность в еде - непоміркованість у їжі, надуживання їжі.* * *1) непомірко́ваність, -ності2) непомірність; надмі́рність -
11 неумеренный
непомірний, (преимущ. невоздержанный) непоміркований, невміркований; (чрезмерный) надмірний. [Непоміркована самостійність (Доман.)]. -ный едок - непоміркований їдець; срв. Обжора. -ный климат - невміркований (непоміркований) клімат. -ное прилежание - непомірна (надмірна) запопадливість (пильність). -ное употребление чего (пользование чем) - непомірне (надмірне) вживання чого, надуживання чого. -ное употребление алкоголя - непомірне (непомірковане, надмірне) вживання алкоголю, надуживання алкоголю.* * *1) ( не знающий меры) непомірко́ваний2) ( переходящий границы необходимого) непомі́рний; ( чрезмерный) надмі́рний -
12 обращение
1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.* * *1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння\обращение плане́т — астр. оберта́ння плане́т
\обращение теоре́мы — мат. обе́рнення теоре́ми
2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння6) грам. зверта́ння -
13 отпускать
отпустить1) пускати, пустити, відпускати, відпустити, повідпускати кого куди, звідки; (отправлять) відряджати, відрядити кого. -стить кого на волю, домой - (від)пустити кого на волю, додому. -сти душу на покаяние - пусти з душею;2) давати, дати, видавати, видати, відважувати, відважити, наділяти, наділити кому що, що на що. -скать провизию - видавати (відважувати) харч (-чи ж. р. и -чу м. р.). Правительство -стило сто тысяч рублей на это дело - уряд дав (приділив) сто тисяч карбованців на цю справу. -скать кому-л. в кредит - давати кому на [в] борг (и набір), боргувати, наборгувати, поборгувати, вірити кому и на кого, навіряти кому. Лавочник -скает мне в кредит на сто рублей - крамар на сто карбованців мені навіряє (дає мені на борг). Он никому не -скает в долг - він нікому не боргує (не дає на борг), він ні на кого не вірить. -скать на вес - давати вагою. -скать что-л. по счёту кому - вилічувати (сов. вилічити) кому що. -скать скупо - видавцем (ви)давати. -скать товары (за границу) - виправляти, вивозити, випроваджати, відпроваджати крам (за кордон). -стить остроту, словечко - пустити дотеп, (на чей-л. счёт) прикладку прикласти кому, квітку кому пришити. -скать комплименты - компліменти садити. -скать штуки, -стить штуку - витворяти, платати штуки, наплатати штук, утнути, устругнути штуку;3) -скать, -стить грехи кому - розгрішати, розгрішити кого, відпускати, відпустити гріхи кому;4) запускати, запустити, попускати, попустити що. -стить бороду, косу - запустити бороду, косу. -стить кудри - попустити кучері;5) (ослаблять) попускати, попустити; відпускати, відпустити. -стить верёвку, струну - попустити мотуз, струну. -стить пояс - відперезати, по[від]пустити пояс. -стить сталь - м'якшити (відгартувати) крицю, сталь. -стить тормоз - розгальмувати;6) (отточить) нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити. -скать, -стить косу (покосную) - клепати (н. вр. клепаю и клеплю), відклепати косу;7) відпустити, полегшати (чаще безл.). [Було так у грудях стисло, а це трохи відпустило]. На дворе -стило - надворі відлигло. Мороз -стил - мороз пересівся, перетис. -нный - відпущений, попущений и т. д.* * *несов.; сов. - отпуст`ить1) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти3) ( ослаблять) попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти4) ( о боли) відпуска́ти, відпусти́ти, безл. ле́гшати, поле́гшати5) ( предоставлять в пользование) відпуска́ти, відпусти́ти, ( давать) дава́ти, да́ти, ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти, ( продавать) продава́ти, прода́ти6) (отращивать волосы, ногти) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти, ( запускать) запуска́ти, запусти́ти и позапуска́ти7) ( оттачивать) спец. виго́стрювати, ви́гострити и повиго́стрювати, наго́стрювати, нагостри́ти и понаго́стрювати; ( косу) клепа́ти, наклепа́ти, несов. поклепа́ти, ви́клепати8) мет. відпуска́ти, відпусти́ти
См. также в других словарях:
ПОЛЬЗОВАНИЕ — одно из основных правомочий собственника, а также орга низации, являющейся субъектом права оперативного управления или предприятия, осуществляющего полное хозяйственное ведение. Заключается вправе потребления вещи в зависимости от ее назначения… … Финансовый словарь
пользование — употребление, утилиз, использование; врачевание, обращение, лечение Словарь русских синонимов. пользование 1. обращение с чем 2. см. лечение Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык … Словарь синонимов
ПОЛЬЗОВАНИЕ — (юридическое), одно из основных правомочий собственника. Заключается в праве потребления вещи с учетом ее назначения: эксплуатация имущества, получение от него плодов (например, от сада) и доходов и т.п. Запрещается пользование имуществом в ущерб … Современная энциклопедия
ПОЛЬЗОВАНИЕ — в праве одно из основных правомочий собственника. Заключается в праве потребления вещи. Запрещается пользование имуществом в ущерб интересам других лиц (т. н. злоупотребление правом) … Большой Энциклопедический словарь
ПОЛЬЗОВАНИЕ — ПОЛЬЗОВАНИЕ, пользования, мн. нет, ср. (книжн.). 1. Действие по гл. пользоваться. Пользование картами во время боевых действий. Места общественного пользования (общественные здания и т.п.). 2. Владение, хозяйственная эксплоатация. Земля… … Толковый словарь Ушакова
ПОЛЬЗОВАНИЕ ВОДНЫМИ ОБЪЕКТАМИ — юридически обусловленная деятельность граждан и юридических лиц, связанная с использованием водных объектов ( Водный Кодекс Российской Федерации ) EdwART. Термины и определения по охране окружающей среды, природопользованию и экологической… … Экологический словарь
ПОЛЬЗОВАНИЕ ЖИВОТНЫМ МИРОМ — юридически обусловленная деятельность граждан и юридических лиц по использованию объектов животного мира ( закон О животном мире . ) EdwART. Термины и определения по охране окружающей среды, природопользованию и экологической безопасности.… … Экологический словарь
Пользование — одно из основных правомочий собственника. Заключается в праве потребления вещи в зависимости от её назначения. Право пользования означает, что пользователь получил от владельца или распорядителя вещи право на её использование в течение… … Википедия
Пользование жилым помещением — осуществляется с учетом соблюдения прав и законных интересов проживающих в этом жилом помещении граждан, соседей, требований пожарной безопасности, санитарно гигиенических, экологических и иных требований законодательства, а также в соответствии… … Жилищная энциклопедия
Пользование — (юридическое), одно из основных правомочий собственника. Заключается в праве потребления вещи с учетом ее назначения: эксплуатация имущества, получение от него плодов (например, от сада) и доходов и т.п. Запрещается пользование имуществом в ущерб … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ПОЛЬЗОВАНИЕ — одно из основных правомочий собственника. Заключается в праве потребления вещи (эксплуатация имущества, получение плодов и доходов, приносимых им, и т.п.). Границы права пользования определяются законом, договорами или иными правовыми основаниями … Юридический словарь
