-
21 pull
1. n1) тяга; сіпання2) натягування; розтягування3) тягова сила4) спорт. тяговий рух5) напруження; зусилля6) важке сходження7) удар весла; веслування8) стримування коня на перегонах9) спуск курка вогнепальної зброї10) шнурок, ручка (дзвінка тощо)11) ковток12) затяжка (тютюновим димом)13) розм. перевага14) протекція, зв'язки; блат15) розм. привабливість, принадність16) друк. пробний відбиток2. v1) тягти; натягуватиto pull a horse — натягувати віжки; насувати (капелюх)
2) смикати; сіпати; витягувати, висмикуватиto pull smb.'s hair — сіпати когось за волосся
to pull a bell — подзвонити, смикнути за дзвінок
3) пити ковтками, смоктати4) веслувати; іти на веслах; пливти (про човен з веслярами)5) перевозити на човні6) арештовувати, забирати7) учинити облаву (напад)8) схопити за руку злодія; спіймати на місці злочину9) розм. поцупити, потягти10) друк. робити відбиток11) розтягувати, розриватиto pull to pieces — розривати на шматки; перен. розкритикувати
12) рвати, збирати (квіти, фрукти)18) одержувати (підтримку)20) учинити, зробити (щось несподіване)pull about — грубо поводитися; смикати
pull apart — розривати; критикувати
pull at — смикати; затягуватися (цигаркою); смоктати (з пляшки)
pull back — відтягувати; затримувати; відступати; датувати більш раннім числом
pull down — опускати; зносити (будинок); зривати; знижувати (в ціні); збивати (пиху); виснажувати, ослабляти; насильно повалити уряд (правителя); одержувати винагороду
pull in — втягувати; перен. загрібати; стримувати себе; скорочувати видатки; прибувати (про поїзд); розм. арештовувати; стягувати (війська)
pull off — стягувати, скидати (взуття); успішно завершити; відходити, вирушати; виграти (змагання); одержати приз
pull on — натягувати; продовжувати веслувати
pull out — витягувати, висувати; виривати (зуби); відходити (про поїзд); від'їжджати; веслувати від берега; виходити з бою; ав. виходити з піке
pull over — надівати (натягати) через голову; спорт. перетягувати
pull round — видужувати; виліковувати
pull through — вижити; врятувати (від небезпеки); подолати (труднощі); виплутатися
pull together — співробітничати, працювати дружно, ладити між собою
pull up — зупиняти (ся); стримувати (ся); арештовувати; докоряти; виривати з коренем, знищувати; підтягуватися (на спортивному снаряді); наздоганяти
to pull a boner — амер. ускочити у клопіт
to pull caps (wigs) — сваритися, сперечатися
to pull foot, to pull it — утекти, дременути, чкурнути
to pull leather — амер. чіплятися за щось
to pull one's freight — амер. ушитися
to pull strings — пустити в хід зв'язки; таємно впливати (на щось)
to pull the long bow — надмірно хвастати; розповідати небилиці
to pull the wool over smb.'s eyes — увести когось в оману
to pull up stakes — амер. змотати вудки
* * *I [puæ] n1) тяга, смикання; ручка, кільце (ящика, дверцят); шнурок (дзвінка, штори)2) cпeц. натяг, розтяг, розтягнення; сила тяги; розтягуюче зусилля, тягова сила; cпopт. тяговий рух;; тяговий пристрій; тяговий канат3) cпopт. напруга, зусилля; важкий підйом; важка подорож4) удар весла; черга гребти; коротка прогулянка на човні7) ковток; затягування ( тютюновим димом)8) перевага9) протекція, зв'язки, блат10) привабливість, помітність (оголошення, реклами)11) пoлiгp. пробний відбиток12) метал. усадкова раковина13) тex. пневмоколісний трактор-тягач14) cпeц. протаскування; волочінняII [pul] v1) тягти2) натягати; насувати ( pull on)3) смикати4) витягати, висмикувати; висувати ( pull out)5) тягти; мати тягу6) пити ( з жадібністю); всмоктувати; (on, at) затягуватися ( сигаретою)7) гребти; іти, плисти на веслах; мати певну кількість весел ( про човен); працювати веслом; перевозити човном9) cл. заарештувати, забрати; здійснити облаву, наліт; схопити за руку злодія; піймати на місці злочину10) cл. поцупити11) cпopт. бігти маховим кроком12) пoлiгp. робити відбиток13) виривати з корінням; знищувати ( pull up)14) розтягти (м'яз, сухожилля)15) рвати, зривати, збирати (квіти, фрукти)19) корчувати20) натягувати ( вудила); стримувати, осаджувати (коня на перегонах; pull in)21) cл. вихопити, витягти (револьвер, ніж)22) розривати, роздирати (на частини; pull apart); відривати; відтягати; відтаскувати (pull away, pull back)23) привертати ( увагу); користуватися ( успіхом)24) ( for) підтримувати, підбадьорювати ( яку-небудь сторону); "уболівати" ( за яку-небудь команду)25) зробити, вчинити, здійснити (що-небудь зухвале, несподіване або недозволене)26) отримувати ( оцінку)27) cпopт. відбивати (м'яч, посилаючи його ліворуч)28) cл. завдавати удару не на повну силу ( бокс) -
22 zero
n (pl zeroes, zeros)1) нуль2) нульова точка; початок координат3) ніщо4) нікчема, нуль (про людину)zero altitude — ав. висота бриючого польоту
zero ending — лінгв. нульове закінчення
zero hour — військ. час початку наступу; час висадки десанту
zero level — нульовий (вихідний) рівень
zero line — військ. основний напрям стрільби
2. vустановлювати на нуль (прилад тощо)zero in — військ., амер. пристрілюватися; військ. приводити до нормального бою
* * *I1) нуль; cпeц. нульова точка, нуль ( ідеали); початок координатto set to zero — привести до нуля, установити на нуль; точка замерзання
2) ніщоto reduce to zero — звести нанівець; нуль, нікчема ( про людину)
3) = zero hour4) воен. правильна установка прицілуII adjнульовий; вихіднийzero level — вихідний рівень; нульовий рівень
zero ending — лiнгв., нульове закінчення
zero visibility — мeтeop., нульова видимість
zero degree /point/ — абсолютний нуль шкали
III vzero altitude — aв. висота бриючого польоту; гeoд. оцінка, що відповідає рівню моря
установлювати ( прилад) на нуль; визначати, знаходити нуль ( приладу) -
23 bush-telegraph
n1) передача повідомлень за допомогою димових сигналів (барабанного бою)2) миттєве поширення чуток (повідомлень тощо) -
24 gore
I [gɔː] nзакипі́ла (згу́сла) кров; поет. кров, проли́та в бою́II [gɔː] 1. n1) клин, ла́стка ( у предметах одягу)2) діля́нка землі́ кли́ном2. vвшива́ти клин; зрі́зувати (вирі́зувати) кли́номIII [gɔː] vбу́цати; коло́ти ( рогами тощо)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
ВОЛЯ - НЕВОЛЯ — Надулся, да не отдулся. Из сил выбился. Не сможешь, не осилишь; а надорвешься, не поможешь. Что с ним заведешь: шапки с него не соймешь (от старинного обычая позорить съемкой шапки). С него шапки не сымешь. С него взятки гладки. Лег верблюд, так… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
узяти — (взя/ти), візьму/, ві/зьмеш; мин. ч. узя/в, ла/, ло/; наказ. сп. візьми/; док. 1) перех. Ухопити рукою (руками) або яким небудь знаряддям. 2) перех. Здобути, дістати. || Купити, придбати. || Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння,… … Український тлумачний словник
хід — хо/ду, ч. 1) Рух, переміщення кого , чого небудь у якомусь напрямі. || Відстань, яку можна пройти за певний час. || Швидкість руху, переміщення кого , чого небудь. •• Дава/ти за/дній хід а) рухатися назад, включивши передачу заднього ходу; б)… … Український тлумачний словник
щит — а/, ч. 1) Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. || Предмет, опуклість на чому небудь, що формою… … Український тлумачний словник
битися — 1) (бити один одного, улаштовувати бійку), скубтися, скубатися, товктися, тузатися, тузитися, чубитися, чубаритися 2) (з ким і без додатка брати участь у бою, битися зі зброєю в руках), боротися; воювати; стинатися, стятися, зітнутися (ставати до … Словник синонімів української мови
поразка — (невдача в бою, боротьбі, спортивних змаганнях тощо); розгром (перев. у бою, війні велика, остаточна поразка) Пор. провал I … Словник синонімів української мови
Рогатина — Наконечник рогатины тверского князя Бориса Александровича, около 1450 г … Википедия
герой — я, ч. 1) Видатна своїми здібностями і діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в труді. || Особа з цим званням. 2) чого. Людина, яка втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної епохи тощо. 3)… … Український тлумачний словник
здобич — і, ж. 1) Добуте, захоплене і т. ін. на полюванні, у бою, з надр землі тощо. 2) Те, що є предметом полювання, ловлі, захвату і т. ін.; жертва. 3) розм. Те саме, що здобуття … Український тлумачний словник
лягати — а/ю, а/єш, недок., лягти/, ля/жу, ля/жеш; мин. ч. ліг, лягла/, лягло/; наказ. сп. ляж, док. 1) Приймати горизонтальне положення, розпластуючись усім тілом на чому небудь (про людей та деяких тварин); прот. вставати. || у що, на що.… … Український тлумачний словник