Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

человек+с

  • 101 компаньон

    -нка
    1) спільник, -ниця, компаньйон, -нка, (стар.) сябер, сябро, супряга. [Я-ж не один хазяїн, у мене двоє спільників (Звин.)];
    2) (человек «для компании») товариш, -шка, компаньйон, компаньйонець, -нка. [Звеліла компаньйонці занести кошика до комори (Крим.)].
    * * *
    компаньйо́н; ( партнер) партне́р; ( сообщник) спі́льник

    Русско-украинский словарь > компаньон

  • 102 комплекция

    комплексія, статура, будова. Крупной -ции (человек) - статурний. По -ции (великан) - статурою (велетень). Сухощавой -ции - сухорлявої будови.
    * * *
    компле́кція, стату́ра, будо́ва ті́ла

    Русско-украинский словарь > комплекция

  • 103 конфета

    цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.
    * * *
    тж. конф`етина
    цуке́рка, цуке́рок, -рка

    Русско-украинский словарь > конфета

  • 104 кончать

    кончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, докінчити и докінчати, закінчувати, закінчи[а]ти, (о мн.) покінчати, подокінчувати; срвн. Оканчивать. [У розкоші кінчають вік щасливий (Сл. Гр.). Я ще не кінчив (Київ). Весілля вже, бачте, закінчали (Г. Барв.)]. -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать - дописати, -чить мыть - домити, -чить говорить - доказати, -чить тереть - дотерти и т. п. -чай его - кінчай, рішай його. -чить книгу - скінчити книжку. -чать дело - робити кінець (справі), доробляти що. Подождите, пока я кончу завтракать - заждіть, доки я доснідаю. И не -чивши говорить, она заплакала - і не доказавши, вона заплакала. Книга -чает печататься - книжка додруковується. -чил дело, гуляй смело - справив діло, гуляй сміло. Начать-то так, а -чить как? - запрясти - так, допрясти як? високо літає, а де сяде? Ни почать, ни -чать - ні тпру, ні ну. -чайте скорее - докінчайте швидше. -чить работу - (с)кінчити, доробити працю, обробитися, упоратися (з чим). Конченный - (с)кінчений, докінчений. -ный человек - пропаща людина. Жизнь -чена - життя минулося. И -чено - і край; та й годі. Всё -чено - (вже) по всій справі. И -чен бал (иносказ.) - вже й по гулянці; та й по справі; та й уже.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончить
    1) кінча́ти, кінчи́ти и скінчи́ти и скі́нчити, мног. покінча́ти, поскі́нчувати; ( оканчивать) закі́нчувати, закі́нчити, сов. покінчи́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; ( бросать) ки́дати, ки́нути
    2) ( лишать жизни) ріша́ти, ріши́ти; сов. поріши́ти

    Русско-украинский словарь > кончать

  • 105 кормовой

    I. харчовий, кормовий. -вые травы - кормові трави. -вой горох, бот. Vicia L. - вика; срвн. Вика. -вые деньги - см. Кормовое. -вой двор (стар.) - заїзд (-ду), заїзний (харчовий) двір (-ри и -ру), харчівня. -вой человек (стар.) - офіціяліст.
    II. Кормовой -
    1) кормовий. -вой флаг - кормовий прапор (-ра). -вой пень - ахтерштевень (- вня);
    2) см. Кормчий.
    * * *
    I
    1) (служащий кормом, пригодный для корма) кормови́й

    кормова́я ба́за — кормова́ ба́за

    кормовы́е де́ньги — харчові́ гро́ші, стравне́, -о́го

    II мор.
    1) прил. кормови́й
    2) в знач. сущ. кормови́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > кормовой

  • 106 кортеж

    кортеж (-жу), провід (-воду). [З музиками, з проводом провожали гостей (Н.-Лев.)]. Печальный -теж (похоронный) - жалобний провід (гал. похід). -теж в тысячу человек - похід (кортеж) на тисячу люду.
    * * *
    корте́ж, -у, про́від, -воду

    Русско-украинский словарь > кортеж

  • 107 косный

    1) нерухомий, недвижний, недвига (серцем, розумом), млявий (серцем, розумом), зашкарублий. [Сліпа була єси, незряща, недвига серцем: спала день і спала ніч (Шевч.). Нерозумні й мляві серцем, щоб повірити тому, про що говорили пророки (Єванг.)]. -ные взгляды - зашкарублі; задубілі погляди. -ные нравы - недвижні звичаї. -ный человек - недвига (серцем, розумом). -ный ум - млявий, затвердлий розум;
    2) (коснящий) забарливий, загайливий, забарний, марудний.
    * * *
    I
    відста́лий, зашкару́блий, закля́клий, задубі́лий; (медлительный, ленивый) мля́вий

    ко́сные взгля́ды — відста́лі (зашкару́блі, задубі́лі) по́гляди

    \косный ум — леда́чий (мля́вий) ро́зум

    II
    кісни́й
    III
    косови́й

    ко́сная сталь — техн. косова́ сталь

    Русско-украинский словарь > косный

  • 108 кошатник

    1) (любитель кошек) котолюб, котячий батько;
    2) (торгаш-меняла на кошек) котолуп. [Хоч і котолуп, та гроші має (Номис)];
    3) (вор, крадущий кошек) котохват, котокрад.
    * * *
    1) (человек, занимающийся ловлей кошек) котолу́п
    2) ( любитель кошек) котолю́б, котя́чий ба́тько

    Русско-украинский словарь > кошатник

  • 109 кремень

    минер. кремінь (-меня и -меню), (соб.) креміння; один кусок -ня - кременина. Урочище, изобилующее -нями - кремениця. Делаться твёрдым, как -мень - крем'яніти, кремніти. Это не человек, а -мень - то не людина, а кремінь (криця: сталь). Высекать огонь -нём - кресати огонь, сов. викресати огню. [Один став кресати, щоб кашу варити (Сніп)].
    * * *
    кре́мінь, -меню

    Русско-украинский словарь > кремень

  • 110 крутой

    1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крутий. [Крута пряжа. Крута каша Крутий хліб];
    2) (о горе, береге, скале, лестнице, дороге) крутий, прикрий, (очень) стрімкий, стрімчастий, кручуватий, прикро-крутий; (о повороте) крутий, раптовий. [Такі круті сходи, що насилу вийшла на їх (Київ). Мов серні по стрімких скалах тікать їй довелося (Крим.). Стрімчасті скелі (Тичина). Пішов швидко, деручися кручуватою стежкою вгору (Грінч.). Прошу злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички (Гнат.). Прикрий берег (Сл. Гр.)]. Дорога делает -той поворот вправо - шлях круто (раптово) повертає праворуч. Уходили сивку -тые горки - був кінь та з'їздився (Приказка);
    3) (тяжёлый) сутужний, прикрий, (о характере) крутий, суворий. -тые обстоятельства - сутужні (прикрі) обставини. У него очень -тые обстоятельства - йому дуже круто, йому дуже сутужно. -той характер, нрав - крута, сувора, (пров.) сукриста вдача. Человек -того характера, нрава - людина крутої вдачі; людина крута. -тая мера - суворий захід. Придётся принять -тые меры - доведеться вжити суворих заходів. -той мороз - лютий мороз.
    * * *
    крути́й; ( обрывистый) стрімки́й, стрімча́стий; (суровый, строгий) суво́рий

    Русско-украинский словарь > крутой

  • 111 крючковатый

    1) (крюковидный) гачкуватий, карлючкуватий, закарлючений, (редко) крючкуватий, крюкастий. [Всякі знаки з-під моїх рук виходили криві, гачкуваті (Франко). Писання крючкуватими літерами (Куліш)]. -тый нос, клюв - карлючкуватий, закандзюблений, закарлючений, заключений, (реже) крюкастий ніс, дзю[ьо]б. С -тым носом, клювом - кандзюба, крючконосий, крючкодзю[ьо]бий. [Рудий, кислоокий, крючконосий (Яворн.)];
    2) (многокрючный) гакастий, багатогакий, з багать(о)ма гачками, гапликами и т. п.; срвн. Крючок 1;
    3) см. Крючкотворский. -тый человек - см. Крючкотвор.
    * * *
    1) гачкува́тий, крючкува́тий; карлючкува́тий, закарлю́чений

    Русско-украинский словарь > крючковатый

  • 112 кряж

    1) суходіл (-долу); срвн. Материк 2;
    2) (дерева) колода, окорінок (-нка), кряж (-жа); (чурбан) оцупок (-пка), оцупалок (-лка). [А з того древа кряжі кряжа[у]ють, кряжі кряжа[у ]ють, церкви будують (Щедрівка)];
    3) (горный) кряж, пасмо, хребет (-бта), стяга, стрілиця. [Їдемо кряжами Донецьких гір (Черняв.). Гряницю вести Кавказьким пасмом до Чорного моря (Н. Рада). Хребти гірськії віковим покриті лісом (Франко). Він не балкою, а стрілицею побіг (Канівщ.)]. Побочный кряж гор (отрог) - віднога. Кряж подводных камней - лава, лавиця, поріг (-рогу), пасмо (стяга) підвод(я)ного каміння (рифів);
    4) (целина) цілина, цілинна земля; (твёрдая земля) ґ[г]рунт, материк (-ка). [Докопалися до ґрунту (Сл. Ум.)];
    5) (слой) шар (-ру), верства, кряж. [Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі (Стор.)];
    6) (пчёл) колод(к)а;
    7) пастка на великого звіра;
    8) (грубое полотно) гребінне полотно, гребінка (Брацлавщ.);
    9) (о человеке) кремезний, кремезна людина, кремезняк, моцак (-ка); срвн. Крепыш.
    * * *
    1) ( горная цепь) кряж, -а, па́смо
    2) ( обрубок бревна) кряж, коло́да, оцу́пок, -пка
    3) (крепкий, коренастый человек) кре́мез, оцу́пок

    Русско-украинский словарь > кряж

  • 113 культурный

    культурний. -ная жизнь - культурне життя. -ный человек - культурна людина. -ный уровень - культурний рівень (-вня), культурний стан (-ну). [Нація була не поколена ще ріжницями культурного стану (Єфр.)]. -ные растения - культурні рослини.
    * * *
    культу́рний

    \культурный слой земли́ — археол. культу́рний шар землі́

    Русско-украинский словарь > культурный

  • 114 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 115 легковесный

    легкий (на вагу), неважкий, (неполновесный) надто легкий, не повної ваги, неповновагий. -ная монета - не повної ваги грошина, неповновага монета. -ное зерно - надто легке зерно. -ный человек - легкодум, гонивітер, жевжик - см. Вертопрах.
    * * *
    1) ( о весе) легковагий, легко́ї (мало́ї) ваги́
    2) перен. легкова́жний

    Русско-украинский словарь > легковесный

  • 116 легкомысленный

    легкодумний, легковажний, легкодушний, пустий, (нерассудительный) нерозважний, нерозсудливий; срвн. Лёгкий 6. [Всі вони вітрогони легкодумні (Н.-Лев.). Я любив його за веселу, хоч і легковажну вдачу (Грінч.). Той професор-медик був людина доволі легкодушна (Крим.). А в козака розум пустий (Грінч. III). Простіть його і не беріть за зле слів нерозважних (Л. Укр.)]. -ная девица - легковажна, полегка, легкозвичайна дівчина. -ный человек - легкодум, легковага (общ. р.), легкодух, гонивітер, жевжик, (пров.) нестаток (-тка), (сорванец) шалапут. -ный шаг, поступок - легковажний крок (вчинок). -ное поведение - а) легкодумна, легковажна поведінка; б) вільна, полегка, легкозвичайна поведінка, легкі звичаї.
    * * *
    легкова́жний, легкоду́мний

    Русско-украинский словарь > легкомысленный

  • 117 лживый

    неправдомовний, неправдивий, брехливий, фальшивий, облудний, (стар.) лживий, олживий. [Моя доле неправдива! (Шевч.). Одурив суд, поставивши брехливих свідків (Грінч.). Пророчиці облудні нас бентежать (Л. Укр.). Іди, облудна лицемірко, геть! (Грінч.). Роде лживий! (Шевч.). Коли вона олжива, о! то й небо сміється з себе (Куліш)]. -вый человек - неправдомовна, брехлива людина. -вый язык (речь) - брехлива (облудна) мова. -вое обещание - неправдива (облудна, фальшива, брехлива) обіцянка. -вое показание обвиняемого - неправдиве (брехливе, криве) свідчення (визнання) обвинуваченого.
    * * *
    брехли́вий, неправди́вий; ( обманчивый) облу́дний, редко облу́дливий; ( фальшивый) фальши́вий

    Русско-украинский словарь > лживый

  • 118 лихой

    I. прлг.
    1) (бойкий, удалой) - а) (о человеке) хвацький, моторний, голінний, бадьорний бадьористий, жвавий, бравий. -хой малый - моторний парубок (-бка), голінний хлопець, зух (-ха), козир (-ря), козак (-ка); срв. Лихач 1. [Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак (Котл.)]. -хой ездок - бравий їздець (-дця). -хое дело - молодецька справа; б) (о лошади) баский. [Поїхала в своїм ридвані баскими конями, як звір (Котл.)];
    2) (худой, злой, злобный) лихий, злий; срв. Злой 1. [Як до тебе ходити, тебе вірно любити? В тебе батько лихий, в тебе мати лиха, і собаки лихі (Пісня). Злая доля (Шевч.)]. -хая болезнь - погана слабість, лиха (французька) хвороба, пранці (-ців). -хой глаз - лихе (урічливе, урічне) око. -хое дело - недобре діло, лихий учинок (-нку), злочинство. -хая сторона - лиха країна (сторона). -хой человек - лиха людина. -хим (благим) матом кричать - см. Мат. -ха беда почин - важко розгойдатися, а далі легко. -хое споро: не умрёт скоро - погань сивіє, та не старіє. -хое лихим избывается - на люту х(в)оробу лютий і вік. Тот не лих, кто во хмелю тих - хто п'є та спить, той не грішить;
    3) (сердитый) злий, лихий, лютий, сердитий на кого. За что до нас ты лих? - за що (чого) ти злий (лихий) на нас? За що на нас ти злуєш?
    II. сщ.
    1) (злой дух) нечистий, нечиста сила, лихий, дідько; см. Дьявол и Чорт;
    2) (враг) ворог, лиходій (-дія), напасник.
    * * *
    I
    ( приносящий беду) фольк. лихи́й; ( злой) злий; ( плохой) пога́ний; ( тяжкий) тяжки́й, важки́й
    II
    ( храбрый) хоро́брий, відва́жний; ( удалой) молоде́цький, бадьори́стий; ( залихватский) хва́цький; ( бойкий) жва́вий, мото́рний; ( бравый) бра́вий; ( о коне) баски́й

    Русско-украинский словарь > лихой

  • 119 лопоухий

    1) см. Лопоух;
    2) (о лошади) капло(в)ухий, клапо(в)ухий.
    * * *
    каплову́хий, клапову́хий; ( недалёкого ума человек) дурни́й

    Русско-украинский словарь > лопоухий

  • 120 любопытный

    1) (интересующийся знать) цікавий. [Ясний місяць, наглядач цікавий (Л. Укр.). Хто се, хто се? - спитаєте цікаві дівчата (Шевч.)]. -ная женщина - цікава жінка, Євина дочка. Он очень -тен - він дуже (до всього) цікавий. Толпами валит -ный народ - юрмами люд біжить (суне) цікавий. -ные осаждали зал суда - цікаві облягали судову залю. Не в меру -ный - надто (через лад) цікавий. Бросать -ные взгляды - поглядати (позирати) цікавим оком;
    2) (интересный) цікавий, інтересний. [Факт цікавий навіть з естетичного погляду (Єфр.). Він не знаходив нічого цікавого (Крим.)]. Случилось -ное происшествие - трапилася (сталася, зчинилася) цікава подія. Он очень -ный человек - з його дуже цікава людина.
    * * *
    ціка́вий; ( интересный) інтере́сний; ( любознательный) допи́тливий; ( заинтересованный) заціка́влений

    Русско-украинский словарь > любопытный

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЧЕЛОВЕК — ЧЕЛОВЕК, человека, в знач. мн. употр. люди (человеки устар. и шутл., косв. человек, человекам и т.д. только в сочетании с колич. словами), муж. 1. Живое существо, в отличие от животного обладаюшее даром речи и мысли и способностью создавать и… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧЕЛОВЕК — главная тема философии, центральная проблема всех филос. школ и направлений, неисчерпаемая в силу своей бесконечной сложности, дающая пищу для самых разнообразных интерпретаций и толкований. Ч., по мнению Б. Паскаля, это химера, невидаль,… …   Философская энциклопедия

  • ЧЕЛОВЕК — это смертный Бог. Гермес Трисмегист Человек всего лишь тростник, слабейшее из творений природы, но он тростник мыслящий. Чтобы его уничтожить, вовсе не надо всей Вселенной: достаточно дуновения ветра, капли воды. Но пусть даже его уничтожит… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • ЧЕЛОВЕК — муж. каждый из людей; высшее из земных созданий, одаренное разумом, свободной волей и словесною речью. Побудка (инстинкт) животного, соединенье низшей степени рассудка и воли, заменяет ему дары эти, разрозненные в человеке и даже вечно спорящие… …   Толковый словарь Даля

  • Человек-лёд — История публикаций Издатель Marvel Comics Дебют X Men vol. 1 #1 (сентябрь 1963) Авторы Стэн Ли Джек Кирби Характеристики персонажа Позиция Добро Полное имя …   Википедия

  • человек — Лицо, личность, муж, особа, персона, индивид (индивидуум), индивидуальность; смертный. Мн. ч.: люди, люд, народ, публика. Обед на двенадцать персон (на двенадцать кувертов). Охотники народ неразборчивый. Ни одной души. Человек, подай стакан вина! …   Словарь синонимов

  • ЧЕЛОВЕК —         особый род сущего, творец исторического развития, культуры, субъект социального творчества. Ч. биосоциальное существо, генетически связанное с другими формами жизни, выделившееся из них благодаря способности производить орудия, обладающее …   Энциклопедия культурологии

  • Человек — Человек, который смеётся Виктор Гюго. Человек, который смеётся = L Homme qui rit. 1860 е. «Человек, который смеётся» (фр. L Homme qui rit)  один из самых известных романов Виктора Гюго, написанный в 60 х годах XIX века. Содержание 1… …   Википедия

  • Человек-Лёд — История Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябре 1963) Автор(ы) Стэн Ли, Джек Кирби …   Википедия

  • ЧЕЛОВЕК — ЧЕЛОВЕК. Слово čełovĕkъ (ср. čьlovĕkъ, človĕkъ) сопоставляется с литовск. kíltis и kiltís род (ср. kílti подниматься , возникать ; kélmas ствол дерева ) и vaikas мальчик , сын , лит. жем. vaĩkis слуга , др. прусск. wayklís сын , waix слуга .… …   История слов

  • ЧЕЛОВЕК — ЧЕЛОВЕК, общественное существо, обладающее сознанием, разумом; субъект общественно исторической деятельности и культуры. Человек возник на Земле в ходе длительного и неравномерного эволюционного процесса антропогенеза, многие этапы которого до… …   Современная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»