Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

человек+с

  • 121 малодушный

    легкодухий, легкодушний, малодушний, слабодухий, слабодушний, бездухий. [Такі легкодухі, що в радощах та в розкошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають (М. Вовч.). Дурю себе відвагою, коли чую, що сили мої слабнуть, що я легкодуха, нікчемна істота (Коцюб.). У слабодухих людей завжди, в час потреби напруження всіх сил, спускаються руки (Стебн.)]. -ный человек - легкодуха и т. д. людина, легкодух. [Легкодухів між нами не буває: ні слово нас, ні діло не злякає (Куліш). Тільки легкодухам здається, що наша сила ніщо супротив тієї сили, котра рине на нас (Куліш)].
    * * *
    легкоду́хий, слабоду́хий

    Русско-украинский словарь > малодушный

  • 122 материальный

    1) (от Материя) матеріяльний, (вещественный) речовинний, (телесный) тілесний. -ный мир - матеріяльний світ (-ту);
    2) (плотской, чувственный) плотський, тілесний, матеріяльний. -ный человек - плотолюбна людина, (материалист) матеріяліст;
    3) (о средствах к жизни) матеріяльний. [Матеріяльні потреби (Доман.)]. -ные интересы - матеріяльні інтереси. -ные дела, -ное положение - матеріяльні справи, матеріяльне становище;
    4) (от Материал) матеріяльний. -ный капитал - матеріяльний капітал (-лу). -ная книга - матеріяльна книга. -ный счёт - матеріяльний рахунок (-нку); (учёт) облік (- ку) матеріялів. -ная часть - матеріяльна частина. -ный двор - склад будівельних матеріялів, лісна (-ної).
    * * *
    I
    матеріа́льний
    II
    матеріа́льний, речови́нний

    Русско-украинский словарь > материальный

  • 123 матерой

    1) (большой) матерний, здоровий, (высокий) високий, (дебелый) дебелий, (крепкий) кремезний. -рой человек - кремезна (дебела) людина, кремезний (дебелий) чоловік, кремезняк, моцак (-ка). -рой бык, заяц - здоровий (дебелий) бугай (-гая), бик (-ка), віл (р. вола), здоровий заєць (р. зайця). [Важко рушили з місця дебелі воли (Основа)]. -рой улей, рой - см. Маточный 2. -рой дуб - старий високий дуб (-ба). -рой лес - товстоліс (-су). - рая утка, зоол. Anas crecca - см. Кряква;
    2) (взрослый) дорослий, дійшлий, дохожалий, (возмужалый) змужнілий. -рые годы - мужні літа, мужній вік (-ку);
    3) -рая земля - см. Материк 1 и 3;
    4) -рая (сщ.) реки - см. Материк 5.
    * * *

    Русско-украинский словарь > матерой

  • 124 межеумок

    середній, не малий і не великий; (среднего сорта) середнього розбору (ґатунку), (ни то, ни сё) ні се, ні те; специальнее:
    1) (о человеке) - а) (среднего роста) середнього зросту; б) (недоумок) недоум (-ма), недоумок (-мка), недоумко, недоумкуватий;
    2) (о животных: ублюдок) покруч (-чи, ж. р. и -ча, м. р.), підтумок (-мка).
    * * *
    1) (то, что нельзя отнести к какому-л. разряду, сорту) ні те ні се
    2) ( о животных и растениях) межеу́мок, -мка
    3) (перен.: недалёкий человек) недоу́мок, -мка, пришеле́пуватий, -ого, пришеле́пкуватий

    Русско-украинский словарь > межеумок

  • 125 мелочной

    1) (относящ. к мелочи) дріб'язковий; (о товаре) дрібний. -ная лавка - крамниця в дрібним крамом. -ная продажа - дрібний продаж (-жу); (розничная) роздрібний продаж, продаж на роздріб, уроздріб. -ной товар - дрібний крам (-му), дріб'язок; срв. Мелочь 1. -ная торговля - а) дрібний торг, дрібна торгівля, (розничная) роздрібна торговля, торг на роздріб, уроздріб; б) (лавка) дрібноторговля, крамниця з дрібним крамом. -ной торговец - дрібний крамар (-ря);
    2) (пустяковый) дріб'язковий, дріб'язний, дріб'язкий, дрібничковий, дрібницький, дрібний. [Дріб'язковий характер полеміки (Єфр.). Дрібні сварки (Ніков.). Дрібні, непотрібні слова (Коцюб.)]. -ные счёты - дріб'язкові (дрібні) рахунки (-ків). -ное (погрязшее в мелочах) существование - дріб'язне (дрібницьке) життя (животіння). [Вона чула передсмак усіх дрібних спліток дріб'язного життя татарської жінки (Коцюб.). Гидотність дрібницького животіння (Н. Рада)]. -ной человек - дріб'язкова людина, (с назойливостью) дріботун (-на), -тунка. [Дріботун, - до всього йому свого носа треба, хоч-би там яка дурниця була (Кониськ.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > мелочной

  • 126 мелькать

    мелькнуть
    1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];
    2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];
    3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];
    4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - мелькн`уть
    1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти
    2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

    Русско-украинский словарь > мелькать

  • 127 менее

    Меньше, нрч.
    1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];
    2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;
    3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).
    * * *
    1) сравн. ст. прил. менший
    2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш
    3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше

    Русско-украинский словарь > менее

  • 128 мерзляк

    1) (мёрзлый ком) мерзляк (-ка), ум. мерзлячок (-чка), (груда) грудина, шипах (-ха), (почва) мерзлий ґрунт (-ту). [Пика йому - приложи мерзляка, - так і п'якне, - ото така червона та палка (Еварн.)];
    2) (замёрзший человек, -шее животное) мерзляк, замерзла людина, -ла тварина;
    3) (зябкий) мерзляк, змерзляк, змерзлюх[к] (-х[к]а). [Ото змерзлюх, - в паровиці морозу боїться! (Брацлавщ.)].
    * * *
    мерзля́к, -а, змерзлю́х, -а, змерзля́к, -а

    Русско-украинский словарь > мерзляк

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЧЕЛОВЕК — ЧЕЛОВЕК, человека, в знач. мн. употр. люди (человеки устар. и шутл., косв. человек, человекам и т.д. только в сочетании с колич. словами), муж. 1. Живое существо, в отличие от животного обладаюшее даром речи и мысли и способностью создавать и… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧЕЛОВЕК — главная тема философии, центральная проблема всех филос. школ и направлений, неисчерпаемая в силу своей бесконечной сложности, дающая пищу для самых разнообразных интерпретаций и толкований. Ч., по мнению Б. Паскаля, это химера, невидаль,… …   Философская энциклопедия

  • ЧЕЛОВЕК — это смертный Бог. Гермес Трисмегист Человек всего лишь тростник, слабейшее из творений природы, но он тростник мыслящий. Чтобы его уничтожить, вовсе не надо всей Вселенной: достаточно дуновения ветра, капли воды. Но пусть даже его уничтожит… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • ЧЕЛОВЕК — муж. каждый из людей; высшее из земных созданий, одаренное разумом, свободной волей и словесною речью. Побудка (инстинкт) животного, соединенье низшей степени рассудка и воли, заменяет ему дары эти, разрозненные в человеке и даже вечно спорящие… …   Толковый словарь Даля

  • Человек-лёд — История публикаций Издатель Marvel Comics Дебют X Men vol. 1 #1 (сентябрь 1963) Авторы Стэн Ли Джек Кирби Характеристики персонажа Позиция Добро Полное имя …   Википедия

  • человек — Лицо, личность, муж, особа, персона, индивид (индивидуум), индивидуальность; смертный. Мн. ч.: люди, люд, народ, публика. Обед на двенадцать персон (на двенадцать кувертов). Охотники народ неразборчивый. Ни одной души. Человек, подай стакан вина! …   Словарь синонимов

  • ЧЕЛОВЕК —         особый род сущего, творец исторического развития, культуры, субъект социального творчества. Ч. биосоциальное существо, генетически связанное с другими формами жизни, выделившееся из них благодаря способности производить орудия, обладающее …   Энциклопедия культурологии

  • Человек — Человек, который смеётся Виктор Гюго. Человек, который смеётся = L Homme qui rit. 1860 е. «Человек, который смеётся» (фр. L Homme qui rit)  один из самых известных романов Виктора Гюго, написанный в 60 х годах XIX века. Содержание 1… …   Википедия

  • Человек-Лёд — История Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябре 1963) Автор(ы) Стэн Ли, Джек Кирби …   Википедия

  • ЧЕЛОВЕК — ЧЕЛОВЕК. Слово čełovĕkъ (ср. čьlovĕkъ, človĕkъ) сопоставляется с литовск. kíltis и kiltís род (ср. kílti подниматься , возникать ; kélmas ствол дерева ) и vaikas мальчик , сын , лит. жем. vaĩkis слуга , др. прусск. wayklís сын , waix слуга .… …   История слов

  • ЧЕЛОВЕК — ЧЕЛОВЕК, общественное существо, обладающее сознанием, разумом; субъект общественно исторической деятельности и культуры. Человек возник на Земле в ходе длительного и неравномерного эволюционного процесса антропогенеза, многие этапы которого до… …   Современная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»