-
81 имя
1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.* * *1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́нняво и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́
и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́
и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́
называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми
на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́
носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́
от и́мени кого́ — від і́мені кого́
по и́мени — на ім'я́, на йме́ння
с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)
соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́
то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)
2) грам. ім'я́и́мя прилага́тельное — прикме́тник
и́мя существи́тельное — іме́нник
и́мя числи́тельное — числі́вник
собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́
-
82 инициатива
ініціятива, привід (-воду), почин (-ну), захід (-ходу). По -ве - з ініціятиви, з почину, за почином, за приводом чиїм. По собственной -ве - з власного почину, з власної ініціятиви. Человек с -вой - людина з ініціятивою; людина заміриста. [Він парубчина заміристий, з клепкою в голові (Кон.)].* * *ініціати́вапо чьей \инициатива ве — з чиє́ї ініціати́ви, за чиє́ю ініціати́вою
-
83 интересный
1) цікавий, інтересний. [Надумав се пан сотник щось цікаве (Грінч.). Надсилаю до вас декілька уривків з мого щоденника; може вони і нудні й не інтересні, а все-ж (Тесл.)];2) (о лице, фигуре) гарний, інтересний. -ный молодой человек - гарний юнак. -ная барышня - гарна (інтересна) панна. Сделаться -нее - покращати, поінтереснішати. Быть в -ном положении - бути при надії, бути в поважному стані.* * *1) ціка́вий, інтере́сний2) ( о внешности) інтере́сний; ( красивый) га́рнийбыть в \интересный ом положе́нии — ( о беременности) бу́ти вагі́тною; бу́ти при наді́ї
-
84 искривлять
искривить скривляти, скривити, покривити, викривляти и викривлювати, викривити, (линию) закривляти, закривити, (черту) кривуляти, скривулити, (безобразно) карлючити, скарлючити, (о мн.) поскривляти, пови[поза]кривляти, покривуляти, покарлючити. [Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило (Номис). Ходи по-людськи, а то чоботи повикривляєш (Київщ.)]. -вить политическую линию - викривити політичну лінію. - вить лицо - викривити обличчя, (своё) скривитися. Искривлённый - с[по]кривлений, викривлений; закривлений, скарлючений. -ные души - викривлені душі. -кое здание - скривлений, кривобокий будинок. -ные пальцы - карлючкуваті пальці. -ные сапоги - покривлені чоботи, підкривки (-ків). -ные уста - скривлені уста. -ная физиономия - викривлене обличчя. Человек с -ным ртом - криворотий, кривоустий.* * *несов.; сов. - искрив`ить1) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, викривля́ти, ви́кривити, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти; сов. покриву́лити2) перен. викривля́ти, ви́кривити -
85 истаскивать
истаскать1) витягати, витягти що звідки; см. Вытаскивать;2) (одежду, обувь) тягати, стягати, зношувати, зносити, (пров.) халястати, схалястати що (одежу, взуття), (обувь ещё) стоптувати, стоптати (взуття); см. Истаптывать 3. [Чисто (совсем) стягала нову хустку, свиту (Поділля). Свою свиту схалястала то сердиться, що в мене ще нова (Звин.)]. Истасканный - (об одежде) зношений, потяганий, схалястаний, (об обуви) стоптаний. -ное платье - зношене (потягане) вбрання. -ный человек - стоптана, підтоптана, потріпана людина. -ться -1) (изнашиваться) тягатися, стягатися, зношуватися, зноситися, (об обуви) стоптуватися, стоптатися;2) (перен. о челов.) стоптуватися, стоптатися, потріпатися, (распуститься) зледащіти; см. Исшататься.* * *несов.; сов. - истаск`ать1) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати; ( обувь) сто́птувати, стопта́ти, -пчу́, -пчеш и мног. посто́птувати, підто́птувати, підтопта́ти; (сов.: истрепать) потріпа́ти2) (перен.: о словах, мыслях) зата́скувати, затаска́ти, заяло́жувати, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш -
86 исчерпываться
исчерпаться1) стр. з. вичерпуватися, вибиратися, бути вичерпаним, вибраним;2) (иссякать в букв. и перен. знач.) вичерпуватися, вичерпатися; (оканчиваться) кінчатися, (с)кінчитися. [Не вичерпається й не засохне джерело духової діяльности серед українського народу (Єфр.). Увесь вік не вичерпувались жарти цього гумориста (Н.-Лев.). Зате Іцькові капітали кінчилися (Франко)]. Самый интересный человек -вается - найінтересніша людина вичерпується (Крим.). Я -пался в догадках (стал в тупик) - я геть вичерпав усі здогади; я не знаю, що і чинити.* * *несов.; сов. - исчерп`атьсявиче́рпуватися, ви́черпатися; вибира́тися, ви́братися, -беретьсявопро́с (инциде́нт) \исчерпываться тся — пита́ння (інциде́нт) виче́рпується, ви́черпається
-
87 кавалер
1) (молодой человек) кавалір (-ліра) и кавалер (-лера). [Ходить з каваліром на проходки (Звин.)]. Дамский -лер - дамський кавалір, (ухаживатель) зальотник, (диал.) лабусь (-ся), (вульг.) бабський празник. Настоящий -лер - лицар (-ря). Неизменный -лер - вірний кавалір. -леры (собир.) - кавале[і]рство, кавалерія, (насмешл.) кавалірня;2) (пожалованный орденом) кавалер;3) (прозвище солдата) вояк (-ка), (служивый) служба. [Якого ще тобі треба? Чим не вояк! (Стор.)]. -леры! - вояки! Славные -леры - славне вояцтво.* * *кавале́р -
88 калибр
калібр (-бру), розмір (-ру), міра. Крупного -бра (перен.) - великої міри, великого закрою. [Великої міри художник (Єфр.)]. Человек малого -бра - людина малого копила.* * *спец.калі́бр, -у -
89 капитал
1) (в полит. экон.) капітал (-лу). [За капіталістичного способу продукції повинно так бути, щоб з одного боку стояли багатирі-капіталісти, власники капіталу (фабрик, машин, матеріялу всякого), а з другого - робітник-пролетар (Єфр.). «Капітал» К. Маркса]. Запасной -тал - запасний капітал. Мёртвый -тал - мертвий капітал. Наличный -тал - готівка, готовик (-ка), готові гроші Неприкосновенный -тал - непорушний капітал. Оборотный -тал - оборотний капітал. Основной -тал - основний капітал. Паевой -тал - пайовий капітал. Промышленный -тал - промисловий капітал. Складочный -тал - складковий капітал. Господство -ла - панування капіталу. Накопление -лов - нагромадження (надбання) капіталів. [Нагромадження кооперативних капіталів]. Наращение -ла - зростання капіталу. Проценты на -тал - відсотки на капітал;2) (в общеж.) капітал, (средства) кошт (-ту), кошти (-тів), (деньги) гроші, гріш (-оша), копійка. -лы - капітали, (средства) кошти. [Пропали всі кошти громадські - рублів, може, 400 - 500 (Доман.)]. -тал истинник (без процентов, основной) - стовп (-па и стовпу), істо, істе (-того), іста. [Він бере на стовп великі проценти (Липовеч.). Стовпа й проценту не брали три роки (Лебед. п.). Винен мені 200 рублів; за три роки ні проценту, ні стовпу не плате (Мирн.). Другий позича гроші, божиться, через год, каже віддам; а год минув - не тільки рост, та й істе пропало (Квітка)]. Наживать, приобретать -лы - наживати, набувати капітали, (гал.) дороблятися капіталів. Человек с -лом - людина з капіталом, з копійкою, грошовита людина. -тал приобрести и невинность соблюсти - гроші (грошики) набути і чесним бути; хитро-мудро і невеликим коштом.* * *капіта́л, -у -
90 капризный
(привередливый) вередливий, примхливий, примхуватий, капризний, капризуватий, морочливий, (причудливый) химерний, витребенькуватий, забагливий, (упрямый) упертий, норовистий, норовливий, натуристий, комизистий. [Впертий як камінь і вередливий як дитина (Мирн.). Ти добре знаєш: ми твої є діти, слабі, нікчемні і капризні діти (Франко). Цить! морочливий (Звин.). Чорнявая дівчинонька норовистая (Пісня). Неначе химерная хвиля (Л. Укр.). Дике химерне воно (море) (Л. Укр.)]. -ная выходка - вибрик (-ку); срвн. Каприз. -ный человек - см. Капризник.* * *капри́зний; ( привередливый) вередли́вий; ( прихотливый) примхли́вий, химе́рний -
91 касик
тж. к`ацик(вождь, влиятельный человек) ка́сик, ка́цик -
92 клад
скарб (-ба и -бу). [Під отим гіллястим дубом скарб лежить (Грінч.)]. Это имение клад - ця маєтність - скарб великий. Этот человек сущий клад - цяя людина справжній скарб.* * *скарб, -у -
93 книгоед
1) (червь) книгоїда, книжний шашель (-шля);2) (человек) книгоїд, книгогриз (-за).* * *1) энтом. книгої́д2) перен. ирон. книгої́д, книгогри́з -
94 книжник
1) (знаток Св. Писания) книжник, письменник. [І дивувались фарисеї і книжники його речам (Шевч.). Зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них (Св. П.)];2) (книжный человек) книжник; см. Книжный 3. [З мене не великий книжник (Основа 1862)];3) см. Книголюб;4) (работник книги) книгар (-ря). Вниманию -ков - а) на увагу книгарям; б) на увагу книголюбам, книжним людям;5) (букинист) книжник, книгар (-ря), букініст; (книгоноша) книгоноша;6) (бумажник) портфелька, гаман (-на), (небольшой) гаманець (-нця).* * *1) кни́жник2) ( работник книжного дела) книга́р, -я, кни́жник -
95 коварный
підступний, лукавий, облудний, хитрий, зрадливий. [Підступний погляд твій, немов отрута (Л. Укр.). Сичиш, мов гадина підступна (Л. Укр.). На його не ввіряйте, він лукавий (Звин.)]. -ный человек, -ная женщина - підступна людина, -на жінка, підступник, - ниця.* * *підсту́пний; ( лукавый) лука́вий -
96 коловорот
1) коловертень (-тня), вир (-ру), нурт (-ту), крутіж (-тежу); срвн. Водоворот;2) свердел (-дла), свердло; срвн. Сверло;3) (ворот) коловоро[і]т, коворот (-ту), коливорот, баран (-на), баба. [Язик як на ковороті гуляє (Номис)]. Ручка -та - корба;4) (непостоянный человек) нестала, нестановита людина.* * *1) техн. ко́ловорот, -а и коловоро́т; ( бурав) све́рдел, -дла, све́рдло2) ( водоворот) диал. вир, -у, колово́рот, -у; коло́вертень, -тня3) (перен.: круговорот) коло́ворот, -у -
97 колодка
1) колодка; см. Колода 1;2) (деревянные кандалы) колодка, скрипиця, (длинная на несколько человек) гусак (-ка). -ки - диби (-бів) (ум. дибки (-ків)), дибиці (-биць), дибці (- ців), скрипиці (-пиць), колодки (-док). [Забили їх у диби (Рудч.). Ой на ноги дибки, на руки дибиці (Пісня). Забийте в кайдани, а на руки скрипиці (Основа). Ноги в колодки забити (Сл. Ум.)];3) (сапожная) копил (-ла), копило, колодка, зраз (-зу), (ум.) копилець (-льця), (соб.) копилля. [Я знайшов якраз на твій копил роботу (Кон.). Взяв не те копило, от і чоботи тісні (Звин.)]. Делать всё на одну -ку - робити все на один (на свій) копил;4) дерев'яний закаблук (-ка) (обцас (-су)), колодка;5) (рукоятка ножа, струга и т. п.) колодка, колодочка;6) (техн.) колодка. -ка тормозная - гальмова колодка;7) (улей) колодка; см. Колода 5.* * *1) коло́дка2) ( сапожная) копи́л, -а, коло́дка; диал. копи́то3) ( деревянные оковы) ист. коло́дка; скрипиця, скрепи́цяколо́дки — мн. колодки́, -до́к, ди́би, род. п. диб и ди́бів
4) ( для пчёл) коло́дка, дупля́нка -
98 колун
1) (человек) колун, колій (-лія), дроворуб;2) (топор для колки пней) бияк (-ка), сікач, сікачка.* * *колу́н, -а -
99 комик
1) (артист) комік, комедійний акте[о]р;2) (писатель) комік, автор комедій, комедійний письменник;3) (шутник) комік, штукар (-ря);4) (смешной человек) кумедник, кумедна людина. Он -мик немного - він трошки кумедна людина. Вот -мик! - от чудило!* * *ко́мік -
100 коммерческий
комерційний, торговельний, (зап.) гандльовий. -ский агент - комерційний агент, відпоручник. -ские дороги - торговельні шляхи. -ские обороты - комерційні обороти, (дела) комерційні операції. -ская сделка - комерційна оборудка. -ские суда - торговельні кораблі. -ское училище - торговельна школа. -ский (оборотистый) человек - комерційник, гандляр (-ра), (в дерев. быту) хазяїн, куркуль. По -ски - по-комерційному, по- купецькому, як справжній купець. -ски - з комерційного боку.* * *комерці́йний\коммерческий банк — комерці́йний банк
комме́рческое учи́лище — дорев. комерці́йна шко́ла, комерці́йне учи́лище
См. также в других словарях:
ЧЕЛОВЕК — ЧЕЛОВЕК, человека, в знач. мн. употр. люди (человеки устар. и шутл., косв. человек, человекам и т.д. только в сочетании с колич. словами), муж. 1. Живое существо, в отличие от животного обладаюшее даром речи и мысли и способностью создавать и… … Толковый словарь Ушакова
ЧЕЛОВЕК — главная тема философии, центральная проблема всех филос. школ и направлений, неисчерпаемая в силу своей бесконечной сложности, дающая пищу для самых разнообразных интерпретаций и толкований. Ч., по мнению Б. Паскаля, это химера, невидаль,… … Философская энциклопедия
ЧЕЛОВЕК — это смертный Бог. Гермес Трисмегист Человек всего лишь тростник, слабейшее из творений природы, но он тростник мыслящий. Чтобы его уничтожить, вовсе не надо всей Вселенной: достаточно дуновения ветра, капли воды. Но пусть даже его уничтожит… … Сводная энциклопедия афоризмов
ЧЕЛОВЕК — муж. каждый из людей; высшее из земных созданий, одаренное разумом, свободной волей и словесною речью. Побудка (инстинкт) животного, соединенье низшей степени рассудка и воли, заменяет ему дары эти, разрозненные в человеке и даже вечно спорящие… … Толковый словарь Даля
Человек-лёд — История публикаций Издатель Marvel Comics Дебют X Men vol. 1 #1 (сентябрь 1963) Авторы Стэн Ли Джек Кирби Характеристики персонажа Позиция Добро Полное имя … Википедия
человек — Лицо, личность, муж, особа, персона, индивид (индивидуум), индивидуальность; смертный. Мн. ч.: люди, люд, народ, публика. Обед на двенадцать персон (на двенадцать кувертов). Охотники народ неразборчивый. Ни одной души. Человек, подай стакан вина! … Словарь синонимов
ЧЕЛОВЕК — особый род сущего, творец исторического развития, культуры, субъект социального творчества. Ч. биосоциальное существо, генетически связанное с другими формами жизни, выделившееся из них благодаря способности производить орудия, обладающее … Энциклопедия культурологии
Человек — Человек, который смеётся Виктор Гюго. Человек, который смеётся = L Homme qui rit. 1860 е. «Человек, который смеётся» (фр. L Homme qui rit) один из самых известных романов Виктора Гюго, написанный в 60 х годах XIX века. Содержание 1… … Википедия
Человек-Лёд — История Издатель Marvel Comics Дебют X Men #1 (сентябре 1963) Автор(ы) Стэн Ли, Джек Кирби … Википедия
ЧЕЛОВЕК — ЧЕЛОВЕК. Слово čełovĕkъ (ср. čьlovĕkъ, človĕkъ) сопоставляется с литовск. kíltis и kiltís род (ср. kílti подниматься , возникать ; kélmas ствол дерева ) и vaikas мальчик , сын , лит. жем. vaĩkis слуга , др. прусск. wayklís сын , waix слуга .… … История слов
ЧЕЛОВЕК — ЧЕЛОВЕК, общественное существо, обладающее сознанием, разумом; субъект общественно исторической деятельности и культуры. Человек возник на Земле в ходе длительного и неравномерного эволюционного процесса антропогенеза, многие этапы которого до… … Современная энциклопедия
