-
21 ziehen
1. * vtdie Wasserspülung ziehen — спускать воду ( в туалете)j-n an den Haaren ziehen — таскать кого-л. за волосыj-n an ( bei) den Ohren ziehen — таскать кого-л. за ушиj-n auf die Seite ziehen — отвести кого-л. в сторонуj-n auf seine Seite ziehen — перен. перетянуть кого-л. на свою сторонуeinen Faden durchs Nadelöhr ziehen — продёрнуть нитку сквозь игольное ушкоetw. in die Höhe ziehen — поднимать что-л.2) вытаскивать, вынимать; выдёргивать, вырывать; доставатьein Los ziehen — тянуть ( вытянуть) жребийdie Waffe ziehen — прибегнуть к оружию; обнажить шпагуeine Wurzel ziehen — тащить корень( зуба) (см. тж. ziehen 7))einen Zahn ziehen — удалять зубZigaretten am ( aus dem) Automaten ziehen — покупать сигареты в автоматеden Kork aus einer Flasche ziehen — откупорить бутылкуden Kopf aus der Schlinge ziehen — разг. вытащить голову из петли, избежать смертельной опасности; выпутаться из неприятного положенияPferde aus dem Stall ziehen — выводить лошадей из конюшниBanknoten aus dem Verkehr ziehen — эк. изъять банкноты из обращения3) натягивать (верёвку, одежду и т. п.); надеватьPerlen auf einen Faden ziehen — нанизывать жемчуг на ниткуeinen Regenmantel über das Kleid ziehen — надеть плащ поверх платьяeine Jacke unter den Mantel ziehen — поддеть под пальто куртку4) стаскивать, сниматьden Ring vom Finger ziehen — снимать кольцо с пальцаden Vorhang ziehen — отдёргивать занавеску5) растягивать; вытягивать, протягивать; тех. тж. подвергать вытяжке; мет. волочить, тянутьetw. in die Länge ziehen — растягивать что-л.; затягивать какое-л. делоder Gummi läßt sich stark ziehen — резина хорошо растягивается••Blasen ziehen — пузыриться; покрываться пузырями; коробиться; см. тж. Blasedie Spinne zieht Fäden — паук тянет нити (своей паутины)der Leim zieht Fäden — клей тянется в нитку ( засох)eine Tratte ( einen Wechsel) auf j-n ziehen — ком. выставить тратту ( вексель) на кого-л.die Wurzel ziehen — мат. извлекать кореньer zieht viel Geld aus diesem Geschäft — он наживает на этом деле кучу денег; он получает большой доход от этого предприятияdie Folgen ( Konsequenzen, Schlüsse, Folgerungen) aus etw. (D) ziehen — (с) делать выводы из чего-л.die Sonne zieht Farbe aus dem Stoff — солнце обесцвечивает ткань9) проводить (линию, борозду и т. п.)Mauern ziehen — возводить стены; окружить стенамиeinen Kreis mit dem Zirkel ziehen — описать циркулем окружностьParallelen ziehen — проводить параллели (тж. перен.)10) привлекать, тянуть, манитьj-n an seine Brust ziehen — привлечь кого-л. к себе ( на грудь); прижать кого-л. к своей грудиMenschen an sich (A) ziehen — привлекать к себе людей, вызывать к себе расположение людей, располагать людей к себеj-s Blicke ( Augen) auf sich (A) ziehen — привлечь к себе чьи-л. взорыdie Aufmerksamkeit auf sich (A) ziehen — привлечь к себе вниманиеj-n in die ( in seine) Arme ziehen — привлечь кого-л. в свои объятия11) привлекать (кого-л. к участию в чём-л.)j-n zu Rate ziehen — советоваться с кем-л.j-n zur Verantwortung ziehen — привлечь кого-л. к ответственностиj-n zur Rechenschaft ziehen — требовать у кого-л. отчётаj-n zur Strafe ziehen — подвергать кого-л. наказанию12) растить, воспитывать ( ребёнка); выращивать, разводить (животных, растения)sie ist gut gezogen — разг. она хорошо воспитанаdu mußt ziehen — твой ход14) поднимать, закручивать ( мяч в настольном теннисе)eine Fratze ziehen — разг. скорчить рожуein (saures) Gesicht ziehen — состроить ( скорчить) (кислую) физиономиюdie Stirn in Falten ziehen, die Stirn kraus ziehen — (на) морщить лобdie Mundwinkel tief nach unten ziehen — опустить уголки рта16) обозначает действие, на характер которого указывает существительноеetw. in Erwägung ziehen — обдумывать, взвешивать что-л.; поднимать ( ставить) вопрос о чём-л.etw. in Zweifel ziehen — подвергать что-л. сомнениюetw. ins Lächerliche( ins Komische) ziehen — представить что-л. в смешном виде; высмеивать что-л.Tatsachen in die Öffentlichkeit ziehen — предавать факты гласности••den kürzeren ziehen — оказаться в убытке, потерпеть убыток2. * vi1) (s) тянуться, (медленно) двигаться; передвигаться; надвигаться; продвигаться, перемещаться; идтиseine Straße( seines Weges) ziehen — идти своей дорогойans Hindernis ziehen — атаковать препятствие ( конный спорт)durch die Länder (поэт. durch die Lande) ziehen — странствовать, разъезжатьüber die Alpen ziehen — переходить через Альпы2) (s) отправляться, направляться (куда-л.); тянуться, лететь (куда-л. - о птицах)heimwärts ziehen — возвращаться( направляться) на родинуdie Menschen zogen auf die Straße — люди вышли ( высыпали) на улицуins Feld ( in den Krieg) ziehen — идти на войну; выступить в походin ferne Länder ziehen — отправляться в дальние страныzur Messe ( zu Markte) ziehen — (по) ехать на ярмарку ( на базар)3) (s) переезжать (куда-л.); съезжать ( с квартиры)unsere Mieter ziehen am ersten November — разг. наши жильцы съезжают ( переезжают) первого ноябряaufs Land ziehen — переехать в деревню ( на дачу)auf ein anderes Zimmer ziehen — переехать в другую комнатуin die Stadt ziehen — переехать (на жительство) в городnach Berlin ziehen — переехать в Берлин; двигаться по направлению к Берлину (о колонне и т. п.)4) тянуть; сквозитьder Ofen zieht — печь тянет, у печи хорошая тягаdie Zigarette zieht nicht — папироса не куритсяes zieht hier — здесь сквозняк, здесь сквозит5) тянутьder Korkzieher zieht gut — это хороший штопор, штопор хорошо берётder eine zieht hierhin, der andere dahin — перен. разг. они никак не могут договориться ( сговориться), один тянет к себе, другой к себеdas Kind zieht — ребёнок сосёт (грудь)an der Zigarette ziehen — затянуться сигаретой7) настаиваться (о чае, кофе)8) разг. производить впечатление ( эффект); привлекать публику (покупателей и т. п.); быть в модеseine Rede zog — речь его произвела впечатление( на слушателей), речь его произвела эффект( возымела должное действие)der Titel des Buches zieht — название книги вызывает интерес у читателейdieses Theaterstück zieht noch immer — эта пьеса всё ещё привлекает зрителей ( имеет успех у зрителей)das zieht! — это (по)действует, это производит ( произведёт) должное впечатление, это будет иметь успехdiese Entschuldigung zieht nicht — этого извинения недостаточно, этому извинению грош цена3. * vimp1) тянуть, влечь ( к себе), манитьmich zieht es in die Heimat — меня влечёт на родинуes zieht mir in der Schulter — у меня ноет ( ломит) плечо4. * (sich)1) тянуться; простиратьсяdieser Gedanke zieht, sich wie ein roter Faden durch das ganze Buch — эта мысль проходит красной нитью через всю книгуdie Feuchtigkeit zieht sich in das Holz — сырость проникает в дерево3) тянуться, растягиваться, вытягиватьсяsich nach etw. (D) ziehen — принимать форму чего-л.die Strümpfe ziehen sich nach dem Fuße — разг. чулки принимают форму ноги ( растягиваются по ноге)4) деформироваться, коробитьсяdas Brett zieht sich — доска коробится5)sich aus der Affäre ziehen — выпутаться из некрасивой истории -
22 выступать
выступить1. come* forward, advanceвыступать из берегов — overflow its banks
2. воен. set* outвыступить в поход — take* the field
3. ( публично) come* out, speak*, appear; (об актёре, музыканте и т. п.) performвыступать на сцене — appear on the stage; act, play
выступать на собрании — speak* at a meeting; ( более официально) address a meeting
выступать за предложение и т. п. — second a proposal, etc., speak* in support of a proposal, etc., come* out in favour of a proposal, etc.
выступать против предложения и т. п. — oppose a proposal, etc., rise* in opposition to a proposal, etc.
выступать против чего-л. — come* out against smth.
выступать с протестом (против) — protest (against), make* a protest (against); ( в печати) write* in protest
выступать с речью — speak*, make* a speech
выступить в печати — appear in print, write* (for the press)
выступить единым фронтом (за, против) — come* out in a united front, или as one man (for, against)
выступать в роли кого-л. — take* the part of smb.; (перен.) appear in the role of smb., play the rile of smb.
выступать в защиту кого-л. — take* the part of smb., take* up the cause of smb., stand* up for smb.
выступать в защиту чего-л. — advocate smth.
выступать защитником — (рд.) come* forward in defence (of); (без доп.; на суде) appear for the defence
выступать от имени кого-л. — speak* in the name of smb., speak* on behalf of smb.
выступать впервые — make* one's debut (фр.)
выступать по радио — broadcast; go* on the air; ( с речью) give* a broadcast talk; give* a talk on the radio; ( с докладом) give* a wireless / radio lecture; ( играть) play over the wireless / radio; ( петь) sing* over the wireless / radio
4. ( проступать) come* outпот выступил на лбу — the sweat stood out on one's forehead
сыпь выступила на лице — a rash broke out on, или all over, the face
слёзы выступили на глазах — the tears started to his, her, etc., eyes
-
23 пойти
1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.* * *1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́2) ( начать) поча́ти; піти́3) ( начаться) поча́тися; піти́ -
24 выступать
несовер. - выступать;
совер. - выступить без доп.
1) step forth/forward come forward
2) (из чего-л.) go beyond, overflow выступать из берегов
3) воен. set out, march off выступить в поход
4) (публично) come out, speak/sing/play in public, appear;
perform выступать против предложения ≈ to oppose a proposal, to rise in opposition to a proposal смело выступать против ≈ beard выступать на сцене ≈ to appear on stage, to act, to play выступать по телевидению ≈ to appear on television выступать по радио ≈ to broadcast, to go on the air;
to give a broadcast talk, to give a talk on the radio;
to play over the wireless/radio (играть) выступать на собрании ≈ to address a meeting, to speak at a meeting выступать с речью ≈ to speak, to deliver/make a speech, to take the floor выступать в печати ≈ to appear in print, to write( to the press) выступать за предложение ≈ to second a proposal, to speak in support of a proposal, to come out in favour of a proposal
5) (проступать) come out, stand out пот выступил на лбу ≈ the sweat stood out on one's forehead плесень выступила ≈ mould( has) formed сыпь выступила на лице ≈ a rash broke out on the face слезы выступили на глазах ≈ the tears started to his eyes
6) только несовер. (выдаваться) project, jut out, run out;
stick out разг.;
overhang (сверху)
7) только несовер. (ходить медленно, чинно) strut, swagger, walk with measured steps, выступить
1. (выходить вперёд) step out, come* forward;
emerge (тж. перен.) ;
2. (отправляться в путь и т. п.) march out;
~ из лагеря leave* camp;
~ в поход take* the field;
3. тк. несов. (важно шагать) strut;
4. тк. несов. (выдаваться) jut out, project;
(нависать) overhang*;
5.: ~ из берегов overflow its banks;
6. (появляться, проступать) appear, come* out;
на лбу у него выступил пот the sweat stood out on his forehead;
сыпь выступила по всему телу a rash broke out all over one`s body;
слёзы выступили у неё на глаза tears came/rose/started to her eyes;
7. (публично) speak*;
(на сцене) appear;
~ на собрании address a meeting;
~ с докладом make* a report;
(с научным) give* a lecture;
~ в защиту своих прав stand* up for one`s rights;
~ в защиту кого-л. stand* up for smb. ;
speak* in defence of smb. ;
~ в печати с письмом, со статьёй have* a letter, an article in the press;
~ с манифестом issue a manifesto/statement;
затем выступил Иванов the next to speak was Ivanov;
(об артисте) the next performer was Ivanov.Большой англо-русский и русско-английский словарь > выступать
-
25 excursion
ɪksˈkə:ʃən сущ.
1) а) экскурсия;
круиз, путешествие (to) excursion train excursion rates Syn: journey, trip, outing б) экспедиция (куда-либо) Syn: expedition
2) экскурс, отсылка an excursion into the historical domain ≈ исторический экскурс Syn: excursus, digression
3) отклонение, отступление( от намеченного курса, принятой темы и т.д.) excursion into lyrical episodes of his life ≈ отступление в сторону эпизодов из его личной жизни;
обращение к эпизодам из его личной жизни Syn: digression
4) тех. возвратно-поступательное движение( поршня и т. п.)
5) физ. отклонение от оси, амплитуда Syn: amplitude экскурсия;
(туристическая) поездка - pedestrian /walking/ * пешая экскурсия - owner-driver * туристическая поездка на своих машинах - * train экскурсионный /туристический/ поезд - * rates пониженные расценки для туристов (на билеты, гостиницы и т. п.) - to go on an * поехать на экскурсию;
отправиться в туристическую поездку - to take part in an * участвовать в экскурсии группа экскурсантов, экскурсия выезд( особ. за город) ;
поход или поездка (куда-л.) - angling /fishing/ * поездка на рыбалку - hunting * выезд на охоту - shopping * поход по магазинам экскурс - * into the historical domain экскурс в область истории отступление (от принятого курса, темы, предмета) - needless *s into abstruse theory ненужный переход к малопонятному теоретизированию (специальное) отклонение от номинального значения (техническое) возвратно-поступательное движение( поршня и т. п.) (физическое) цепная реакция в быстром реакторе-размножителе (ядерного топлива) ездить, ходить на экскурсию excursion тех. возвратно-поступательное движение (поршня и т. п.) ~ экскурс ~ экскурсия;
поездка;
to go on an excursion поехать на экскурсию;
отправиться в туристическую поездку ~ attr.: ~ train поезд для экскурсантов по сниженному тарифу;
excursion rates сниженные расценки для туристов (на билеты, гостиницы и т. п.) ~ attr.: ~ train поезд для экскурсантов по сниженному тарифу;
excursion rates сниженные расценки для туристов (на билеты, гостиницы и т. п.) ~ attr.: ~ train поезд для экскурсантов по сниженному тарифу;
excursion rates сниженные расценки для туристов (на билеты, гостиницы и т. п.) ~ экскурсия;
поездка;
to go on an excursion поехать на экскурсию;
отправиться в туристическую поездкуБольшой англо-русский и русско-английский словарь > excursion
-
26 excursion
1. [ıkʹskɜ:ʃ(ə)n] n1. 1) экскурсия; (туристическая) поездкаpedestrian /walking/ excursion - пешая экскурсия
excursion train - экскурсионный /туристический/ поезд
excursion rates - пониженные расценки для туристов (на билеты, гостиницы и т. п.)
to go on an excursion - поехать на экскурсию; отправиться в туристическую поездку
2) группа экскурсантов, экскурсияangling /fishing/ excursion - поездка на рыбалку
3. экскурс4. 1) отступление (от принятого курса, темы, предмета)needless excursions into abstruse theory - ненужный переход к малопонятному теоретизированию
2) спец. отклонение от номинального значения5. тех. возвратно-поступательное движение (поршня и т. п.)6. физ. цепная реакция в быстром реакторе-размножителе ( ядерного топлива)2. [ıkʹskɜ:ʃ(ə)n] vездить, ходить на экскурсию -
27 hike
[haɪk]1) Общая лексика: бродить, бродяжничать, длительная прогулка, идти в поход, марш, маршировать, поднимать (цены, налоги и т. п.), поднимать резким движением, путешествие пешком, путешествовать, путешествовать пешком, резко поднимать, совершать длинный путь пешком, ходить пешком, экскурсия, пешая экскурсия2) Разговорное выражение: гулять, повысить, повышать, повышение, поднять, поход, прибавка, увеличение (цен), экскурсия или путешествие пешком, экскурсия пешком, увеличение (цен и т.п.)3) Американизм: марш в пешем строю4) Военный термин: временное присвоение (очередного) воинского звания, идти в пешем строю, марш в пешем строе, передвигаться в пешем порядке, повышение денежного содержания, повышение служебной категории5) Экономика: быстрый подъём, повышательное движение (напр. цен), рост, увеличение (зарплаты), резкий подъем (цен)6) Бухгалтерия: повышательное движение, резкий подъём, резко повышать7) Дипломатический термин: прибавка (к зарплате)8) Сленг: подделывать чек, экономить, беречь, изменять сумму, указанную в чеке, в сторону её увеличения, работать электриком9) Реклама: прогулка10) Макаров: задираться, подниматься11) Яхтенный спорт: откренивание -
28 exercise
ˈeksəsaɪz
1. сущ.
1) осуществление, применение, использование exercise of influence ≈ осуществление влияния Party politics has always been an exercise in compromise. ≈ Партийная политика всегда была проявлением компромиссных решений. Leadership does not rest on the exercise of force alone. ≈ Лидерство основывается не только на применении силы.
2) упражнение, тренировка (in) to engage in exercise, go in for exercise ≈ тренироваться to do exercises ≈ упражняться flexibility exercise ≈ упражнения на гибкость hard, strenuous, vigorous exercise ≈ интенсивные занятия, тренировки isometric exercise ≈ изометрические упражнения physical exercise ≈ физические упражнения;
зарядка;
моцион regular exercise ≈ регулярные занятия relaxation exercise ≈ упражнения на расслабление form of exercise ≈ вид упражнения aerobic exercise ≈ упражнения по аэробике, занятия аэробикой therapeutic exercise ≈ лечебная гимнастика warming-up exercise ≈ разминка exercise book ≈ тетрадь Syn: training
3) зарядка, ходьба, бег, плавание и т. п.( физические упражнения для укрепления здоровья) to take exercises ≈ делать моцион;
заниматься спортом to work in your garden for the sake of exercise ≈ работать в твоем саду ради физической тренировки
4) воен. учение, занятие;
боевая подготовка exercise ground ≈ учебный плац
5) мн.;
амер. празднества, торжества to hold exercise ≈ проводить празднество the inauguration exercises ≈ торжества по поводу инаугурации Syn: ceremony
6) мн. обряд, ритуал
2. гл.
1) использовать, осуществлять, проявлять, применять An arbitrary power of imprisonment was still exercised by the Council. ≈ Совет по-прежнему произвольно проявлял свою власть при заключении в тюрьму. They are merely exercising their right to free speech. ≈ Они просто используют свое право свободно говорить. Britain has warned travellers to exercise prudence and care. ≈ Британия предупредила путешественников, чтобы они проявляли осмотрительность и осторожность. Syn: exert
2) а) упражнять, развивать, тренировать;
воен. проводить учение All student teachers should be exercised in the new methods of reading instruction. ≈ Все университетские преподаватели будут опробовать новые методы обучения. If the horses are exercised in jumping the fences every day, they will give no trouble in the actual race. ≈ Если каждый день давать лошадям упражнения по взятию барьеров, у них не будет никаких проблем на реальных скачках. б) упражняться;
развиваться, тренироваться to exercise hard, strenuously, vigorously ≈ усердно упражняться She exercises two or three times a week. ≈ Она тренируется два или три раза в неделю.
3) страд. беспокоить, вызывать тревогу( over, about) The issues exercising voters this year. ≈ Результаты вызывают тревогу у избирателей в этом году. This has been a major problem exercising the minds of scientists around the world. ≈ Это была главная проблема, волновавшая умы ученых во всем мире. Syn: harass, vex, worry
2. упражнение, тренировка обыкн. pl упражнения;
комплекс упражнений - five-finger *s фортепьянные упражнения, экзерсисы - map *s учебные занятия по карте - compulsory *s (спортивное) обязательные упражнения - voluntary /optional/ *s (спортивное) произвольные упражнения - conditioning *s (спортивное) подготовительные упражнения - floor /free/ *s вольные упражнения - pre-water *s упражнения на суше( плавание) - balancing * (спортивное) упражнение в равновесии - hanging *s (спортивное) упражнения в висах упражнение (грамматическое и т. п.) ;
задача;
пример (арифметический и т. п.) - an * in geometry задача по геометрии - to do an * in English выполнять упражнения по английскому языку физическая зарядка, моцион, прогулка, плавание и т. п. - to take * делать моцион, гулять;
делать гимнастику - you do not take enough * вы мало двигаетесь - to walk for * ходить пешком для моциона осуществление, применение;
проявление - the * of hospitality проявление гостеприимства - * of rights осуществление /использование/ прав - * of parental authority применение родительской власти - * of functions отправление обязанностей - * of judgement самостоятельная оценка (события и т. п.) - an * in compromise принятие компромиссного решения - in the * of its advisory functions при осуществлении своих консультативных функций - pl (американизм) церемония, торжества, празднества - commencement *s выпускной акт( в колледжах) ;
торжественное собрание, посвященное выпуску ( окончивших колледж) pl обряды, ритуал - religious *s религиозные обряды;
церковная служба - free * of religion свобода отправления религиозных культов научный диспут( военное) учение, занятие;
боевая подготовка - military *s военные учения - * cruise( морское) учебное плавание, тренировочный поход - * ground учебное поле, учебный плац - * mine (морское) учебная мина - * casualty условно выведенный из строя( на тактических учениях) упражнять, тренировать, развивать - to * the body with some labour укреплять тело физическим трудом - to * smb. in swimming тренировать кого-л. в плавании - to be *d подвергаться тренировке - the will can be *d волю можно развить упражняться, тренироваться (тж. relf) - we * every day мы тренируемся каждый день - to * oneself in fencing упражняться в фехтовании - to * oneself in reading music упражняться в игре по нотам преим. в повел. форме: выполнять (упражнения) - *! (спортивное) делай! (команда при выполнении упражнений) (морское) начать занятия /работы/ делать моцион или физическую зарядку, двигаться - you do not * enough вы мало двигаетесь осуществлять, применять, использовать;
пользоваться;
проявлять - to * administration осуществлять управление - to * control контролировать, осуществлять контроль;
управлять, осуществлять управление - to * dominion over иметь власть над( чем-л., кем-л.) - to * functions выполнять функции, исполнять обязанности - to * a right использовать /осуществлять/ право - to * patience проявлять терпение - to * smb.'s patience испытывать чье-л. терпение - to * a salutary influence over... оказывать благотворное влияние на... преим. pass волновать, тревожить, беспокоить - to be *d about /over/ smth. быть взволнованным чем-л. - the problem that is exercising our minds проблема, волнующая умы /нас/ (военное) проводить учения exercise pass. беспокоиться( over, about) ;
I am exercised about his future меня беспокоит его будущее ~ выполнять (обязанности) ~ исполнение опциона ~ использование права ~ использовать, осуществлять (права) ;
пользоваться (правами) ~ использовать ~ осуществление, проявление;
the exercise of good will проявление доброй воли ~ осуществление ~ осуществлять ~ пользоваться ~ применение ~ применять ~ воен. проводить учение;
обучаться ~ проявление ~ проявлять (способности) ;
to exercise one's personality выразить свою индивидуальность ~ pl ритуал ~ pl амер. торжества, празднества: graduation exercises выпускной акт (в колледжах) ~ упражнение;
тренировка;
five-finger exercises упражнения на рояле;
Latin exercise школьный латинский перевод ~ упражнение ~ упражнять(ся) ;
развивать, тренировать ~ воен. учение, занятие;
боевая подготовка ~ физическая зарядка;
моцион;
to take exercises делать моцион;
заниматься спортом ~ a right использовать право ~ a significant influence оказывать существенное влияние ~ an option бирж. исполнять опцион ~ attr.: ~ book тетрадь;
exercise yard прогулочный плац (в тюрьме) ;
exercise ground воен. учебный плац ~ attr.: ~ book тетрадь;
exercise yard прогулочный плац (в тюрьме) ;
exercise ground воен. учебный плац ~ due diligence проявлять должную заботливость ~ attr.: ~ book тетрадь;
exercise yard прогулочный плац (в тюрьме) ;
exercise ground воен. учебный плац ~ of authority осуществление полномочий ~ осуществление, проявление;
the exercise of good will проявление доброй воли ~ of powers осуществление полномочий ~ of preemptive right использование преимущественного права ~ of profession выполнение профессиональных обязанностей ~ of right осуществление права ~ of the right of preemption использование преимущественного права ~ проявлять (способности) ;
to exercise one's personality выразить свою индивидуальность ~ stock rights использовать права акционера ~ attr.: ~ book тетрадь;
exercise yard прогулочный плац (в тюрьме) ;
exercise ground воен. учебный плац ~ упражнение;
тренировка;
five-finger exercises упражнения на рояле;
Latin exercise школьный латинский перевод ~ pl амер. торжества, празднества: graduation exercises выпускной акт (в колледжах) exercise pass. беспокоиться (over, about) ;
I am exercised about his future меня беспокоит его будущее ~ упражнение;
тренировка;
five-finger exercises упражнения на рояле;
Latin exercise школьный латинский перевод ~ физическая зарядка;
моцион;
to take exercises делать моцион;
заниматься спортомБольшой англо-русский и русско-английский словарь > exercise
-
29 exercise
1. [ʹeksəsaız] n1. 1) упражнение, тренировка2) обыкн. pl упражнения; комплекс упражненийfive-finger exercises - фортепьянные упражнения, экзерсисы
compulsory exercises - спорт. обязательные упражнения
voluntary /optional/ exercises - спорт. произвольные упражнения
conditioning exercises - спорт. подготовительные упражнения
floor /free/ exercises - спорт. вольные упражнения
balancing exercise - спорт. упражнение в равновесии
hanging [skipping-rope] exercises - спорт. упражнения в висах [со скакалкой]
3) упражнение (грамматическое и т. п.); задача; пример (арифметический и т. п.)2. физическая зарядка, моцион, прогулки, плавание и т. п.to take exercise - делать моцион, гулять; делать гимнастику
3. осуществление, применение; проявлениеthe exercise of hospitality [of caution, of care, of willpower] - проявление гостеприимства [осторожности, внимания, силы воли]
exercise of rights - осуществление /использование/ прав
exercise of judg(e)ment - самостоятельная оценка (события и т. п.)
in the exercise of its advisory functions - при осуществлении своих консультативных функций
4. pl амер. церемония, торжества, празднестваcommencement exercises - выпускной акт ( в колледжах); торжественное собрание, посвящённое выпуску ( окончивших колледж)
5. pl обряды, ритуалreligious exercises - религиозные обряды; церковная служба
6. научный диспут7. воен. учение, занятие; боевая подготовкаexercise cruise - мор. учебное плавание, тренировочный поход
exercise ground - учебное поле, учебный плац
2. [ʹeksəsaız] vexercise mine - мор. учебная мина
1. 1) упражнять, развивать, тренироватьto exercise smb. in swimming - тренировать кого-л. в плавании
2) упражняться, тренироваться (тж. refl)exercise! - а) спорт. делай! ( команда при выполнении упражнений); б) мор. начать занятия /работы/!
2. делать моцион или физическую зарядку, двигаться3. осуществлять, применять, использовать; пользоваться; проявлятьto exercise control - а) контролировать, осуществлять контроль; б) управлять, осуществлять управление
to exercise dominion over - иметь власть над (чем-л., кем-л.)
to exercise functions - выполнять функции, исполнять обязанности
to exercise a right - использовать /осуществить/ право
to exercise smb.'s patience - испытывать чьё-л. терпение
to exercise a salutary influence over... - оказывать благотворное влияние на...
4. преим. pass волновать, тревожить, беспокоитьto be exercised about /over/ smth. - быть взволнованным чем-л.
the problem that is exercising our minds - проблема, волнующая умы /нас/
5. воен. проводить учения -
30 выступить
сов. - выступить, несов. - выступать1) ( выйти вперед) uscire fuori, farsi avanti, avanzare vi (e)2) ( выдаваться вперед) sporgere vi (e), sporgersi3) ( отправиться) muovere vi (a, e), muoversi; partire vi (e)выступить в поход — mettersi in marcia4) ( провести политическую акцию) entrare in agitaziione; prendere posizioneвыступить с протестом ( против кого-л.) — protestare( contro); organizzare un'azione di protesta5) ( предпринимать действия) agire vi (a), intervenire vi (e), muoversiвыступить в защиту / поддержку — agire in difesa / a sostegno di6) (выйти за свои пределы)на небе выступили звезды — nel cielo apparvero / spuntarono le stelle8) (исполнить что-л. публично) esibirsi, fare l'attoreвыступить на сцене — calcare le scene; esibirsi sulle scene9) (произнести речь, высказать свое мнение) intervenire vi (e) in pubblicoвыступить с возражением — intervenire con riserve; esprimere delle riserveвыступить с речью — intervenire con un discorso, fare / svolgere un interventoвыступить на заседании — intervenire alla riunione; prendere la parola alla riunioneвыступить с конкретными предложениями — avanzare proposte concrete -
31 fero
I tulī(арх. tetulī), lātum, ferre1)а) носить (faces in Capitolium C; nomen alicujus C, H, Su); нести (aliquid umeris H, Pt)leve fit, quod bene fertur, onus погов. O — тяжесть, которую умело носят, становится лёгкойб) производить, пождать (terra fruges fert C; olea fert fructum Q)ventrem f. L, Vr — находиться в состоянии беременностиaliquem f. Tib — быть беременной кем-л.aliquem alicui f. поэт. Sil — рожать кого-л. кому-л.ventus ferens V, Sen, O etc. — попутный ветерarma f. posse Cs — быть способным носить оружие (быть годным к несению военной службы)signa f. Cs — выступать в поход (ср. 5.)signa in hostem f. L, тж. f. manum Lcn — идти на врагаpedem f. V — ступать, ходитьgradūs ingentes f. O — делать большие шагиaetatem bene f. Pt — казаться моложе своих лет (не поддаваться старости)quod putas annum secum tulisse? Pt — сколько ему, по-твоему, было лет?se f. или ferri — идти, двигаться, мчаться, нестись, устремляться ( alicui obviam C)omni cogitatione ferri ad aliquid Nep — стремиться к чему-л. всеми помысламиfatis incertus feror V — веления рока мне неизвестны2) поднимать, воздевать ( caelo manus H); возносить, воссылать ( preces Junoni V)centuriam f. C — получать голоса в центурииf. repulsam C — получать отказ (провалиться на выборах)ille crucem scelēris pretium tulit, hic diadēma впоследствии погов. J — за (одно и то же) преступление тот был распят на кресте, а этот получил наградуvictoriam ex aliquo f. L — одержать победу над кем-л.4)б) похищать, грабить (f. et agere L)aliquid impune Cs (inultum Ter) f. — совершив что-л., остаться безнаказаннымanimus fert O, Su — душа влечёт, т. е. хочется ( aliquid facere)5) приносить, подносить, преподносить (argentum ad aliquem Pl; alicui tribūtum L, QC; praemia V)alicui oscula f. O — целовать кого-л.signa f. V — давать (делать) знак (ср. 1.)finem alicui (alicujus) rei f. V etc. — положить конец чему-л.alicui luctum f. L — причинять кому-л. скорбьaliquem (in) oculis f. C — горячо любить кого-л.6) вести ( iter fert ad portum Cs)se f. — вести себяconsulem se f. T — разыгрывать из себя консулаse f. alumnum alicujus Ap — объявлять себя чьим-л. питомцем7) показывать, обнаруживатьapertissime aliquid (prae se) f. C — открыто выражать (обнаруживать, выставлять напоказ) что-л.avum Marcum Antonium f. Su — иметь в числе предков Марка Антонияimaginem alicujus f. Pl — выдавать себя за кого-л.8) выносить, сносить, переносить, терпеть, выдерживать (aliquid aequo animo Ter; impĕtum hostis Cs; plāgas silentio C; miserias Ter; aliquem Ter, C etc.)moleste f. de aliquo C — жалеть кого-л.non feram, non patiar, non sinam C — (этого) я не потерплю, не допущу, не позволюsententiam decernentis non tulisse Pt — не согласиться с мнением судьи (ср. 12.)9) оказыватьsuprema cinĕri f. V — отдавать последние почести праху (покойного)si vestra voluntas feret C — если вы позволитеalicui opem auxiliumque f. C — оказывать кому-л. помощь (помогать)alicui fidem f. V — оказывать кому-л. доверие10) сообщать, доносить, докладывать (vera, responsum alicui V)11) предлагать, вноситьf. aliquam C — предлагать кого-л. в жёныcondiciones f. L — предлагать (ставить) условияlegem (rogationem) f. C — вносить законопроектf. de aliquā re (ut) C, VP — вносить предложение о чём-л. (чтобы)f. sententiam (suffragium) C — подавать голос ( при голосовании)jus omnibus latum Sen — общеобязательный закон12) гласить, определять, требоватьf. sententiam de aliqua re Sen — выносить приговор (решать вопрос) о чём-л. (ср. 8.)quid res, quid tempus ferat C — (то), чего потребуют обстоятельства и времяnatura fert, ut... C — природой установлено, что...13)а) говорить, разносить, распространять (famam L, T, O etc.)б) восхвалять, прославлять (bella sermonibus L; aliquem laudibus in caelum C)14) думать, обдумывать, размышлять (dic, quid fers Pl)de Lentulo sic fero, ut debeo C к — Лентулу я отношусь так, как должен (относиться)id consilio ante f. debemus C — мы должны заранее обдумать этоII fero dat. /abl. sg. к ferus -
32 להצעיד
לְהַצעִידприближать
гулять
шагать
идти
топать
ходить
продвинуть
продвигать
продвигаться
приблизить
возвести
возводить* * *להצעיד
הִצעִיד [לְהַצעִיד, מַ-, יַ-]1.вести в поход 2.продвинуть -
33 צעדה
צְעָדָהмарш
демонстрация
ходьба
прогулка
поход
ножные кандалы
ножной браслет* * *צעדהед.ч., ж. р., 3 л., прош. вр./צָעַד [לִצעוֹד, צוֹעֵד, יִצעַד]шагать, ходитьצָעֲדוּ בַּסָךшли в ногуמִצַעַד לְצַעַדна каждом шагу -
34 צעדת
צעדתж. р. смихут/צְעָדָה נ'1.марш, поход 2.паצַעֲדַת הַמָווֶתмарш смерти (во время Второй мировой войны)————————צעדתед.ч., м/ж р., 2 л., прош. вр./צָעַד [לִצעוֹד, צוֹעֵד, יִצעַד]шагать, ходитьצָעֲדוּ בַּסָךшли в ногуמִצַעַד לְצַעַדна каждом шагу -
35 walk
1. nходьба; прогулка; поход- charity walkto take a walk — полит. жарг. выходить из партии в знак несогласия с ее политикой
- peace walk - the war will not be a cake walk 2. v- the workers are threatening to walkto walk out — 1) выходить; покидать (помещение и т.п.) 2) бастовать
-
36 выступить
1) ( выйти вперёд) farsi avanti, uscire2) ( отправиться) incamminarsi3) ( появиться) apparire, venire fuori4) (с публичным заявлением и т.п.) intervenire••5) ( с речью) parlare, intervenire6) (на сцене и т.п.) esibirsi••* * *сов. - вы́ступить, несов. - выступа́ть1) ( выйти вперёд) uscire fuori, farsi avanti, avanzare vi (e)вы́ступить из шеренги — uscire di fila
2) ( выдаваться вперёд) sporgere vi (e), sporgersi3) ( отправиться) muovere vi (a, e), muoversi; partire vi (e)вы́ступить в поход — mettersi in marcia
4) ( провести политическую акцию) entrare in agitaziione; prendere posizioneвы́ступить с протестом (против кого-л.) — protestare (contro); organizzare un'azione di protesta
5) ( предпринимать действия) agire vi (a), intervenire vi (e), muoversiвы́ступить в защиту / поддержку — agire in difesa / a sostegno di
против врага вы́ступила армия — contro il nemico si mosse l'esercito
6) ( выйти за свои пределы)река вы́ступила из берегов — il fiume è straripato
7) ( появиться) apparire vi (e), spuntare vi (e)на небе вы́ступили звёзды — nel cielo apparvero / spuntarono le stelle
8) (исполнить что-л. публично) esibirsi, fare l'attoreвы́ступить на сцене — calcare le scene; esibirsi sulle scene
вы́ступить с концертом — esibirsi con un concerto
9) (произнести речь, высказать своё мнение) intervenire vi (e) in pubblicoвы́ступить с возражением — intervenire con riserve; esprimere delle riserve
вы́ступить с докладом — intervenire con una relazione; fare un intervento
вы́ступить с речью — intervenire con un discorso, fare / svolgere un intervento
вы́ступить на заседании — intervenire alla riunione; prendere la parola alla riunione
вы́ступить с конкретными предложениями — avanzare proposte concrete
вы́ступить в газете — intervenire sul giornale
10) ( ходить медленно и величаво) incedere vi (a)* * *vgener. prender le mosse, rompersi una lancia in favore di (qd) (за кого-л.) -
37 einen Einkaufsbummel machen
гл.разг. пройтись по магазинам, прогуляться по магазинам, совершать прогулку по магазинам, устроить поход по магазинам, ходить по магазинамУниверсальный немецко-русский словарь > einen Einkaufsbummel machen
-
38 идти
и Итти1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.* * *1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го
де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що
[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)
иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́
\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить
\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)
\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)
\идти ти́ на что — іти́ на що
идёт снег — іде́ (па́дає) сніг
на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що
не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить
разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб
2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́тидни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)
3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники
4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися -
39 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
40 march
1. Iby the right, quick march! направо, марш!; forward march шагом марш!2. IImarch in some manner march steadily (quickly, slowly, triumphantly, hand in hand, etc.) маршировать размеренным шагом и т. д., размеренно и т. д. двигаться походным порядком; the soldiers are marching well today солдаты сегодня хорошо держат шаг /маршируют/; march somewhere march ahead идти /двигаться/ вперед; march away уйти, пройти мимо; march back вернуться, пройти твердым шагом путь обратно; how far has the army marched since 6 o'clock? как далеко /насколько/ продвинулись войска с шести утра?; march up and down ходить взад и вперед3. III1) march smth. march forty miles пройти /покрыть/ [ расстояние в] сорок миль; march four abreast идти /маршировать/ шеренгами по четыре /по четыре в ряд/2) march smb. march the troops вывести войска в поход4. XVImarch in smth. march in fours (in single file, in open order, in line, in perfect time. etc.) маршировать шеренгами по четыре и т. д.; march in step with others идти в ногу [с другими]; march in step with the music идти /маршировать/ под музыку; march through (into, out of, (up)on, etc.) some place march through the streets (through the town, etc.) маршировать /проходить/ по улицам и т. д.; march into town (into a walled city in China, into the fort, etc.) войти в город и т. д.; march towards the city идти походным порядком на город, двигаться процессией по направлению к городу; the procession marched along the highway процессия прошла по дороге; march out of the fort выступить из крепости; march as far as the city дойти до города; march on the town (upon the capital, on a fortress, etc.) наступать /идти/ на город и т. д., the children march ed around the play-ground дети маршировали по спортплощадке; march at the head of a large force идти /маршировать/ во главе большого соединения; march under smth. march under the American flag выступать под американским флагом; march against smb. march against the enemy выступать против /идти на/ противника; начать боевые действия; march part smb., smth. they marched past the crowd (past the temple, past the intersection, etc.) они прошли маршем /промаршировали/ мимо толпы и т. д.5. XXI1march smb. (in)to smth. march one's army into the town ввести войска в город; march the prisoners into the yard выводить заключенных на прогулку во двор; march smb. to the door выпроваживать кого-л.; march smb. out of smth. the teacher marched the children out of the burning house учитель вывел детей из горящего здания
См. также в других словарях:
ХОДИТЬ — хожу, ходишь, несов. 1. Те же знач., что у глаг. итти в 1, 2, 4, 5 и 8 знач., но с той разницей, что итти обозначает движение в один прием и в одном направлении, а ходить движение, повторяющееся и совершающееся в разное время, в разных… … Толковый словарь Ушакова
поход — 1. ПОХОД, а; м. 1. Передвижение войск или флота с какой л. целью. П. эскадры. Выступить в п. Полк на походе (воен.). 2. Военные действия, операции против кого , чего л.; военная кампания. Азовский п. Петра I. Крестовые походы. П. Наполеона на… … Энциклопедический словарь
Поход («Остаться в живых») — Серия Lost Название на русском = Поход Название на языке оригинала = Walkabout Фотография = Номер серии = 1 сезон, 4 серия Воспоминания героя = Джон Локк День на острове = Автор сценария = Адам Горовиц Режиссёр = Стивен Уильямс Премьера = 13… … Википедия
поход — I а; м. см. тж. походный 1) Передвижение войск или флота с какой л. целью. Похо/д эскадры. Выступить в похо/д. Полк на походе (воен.) 2) Военные действия, операции против кого , чего л.; военная кампания … Словарь многих выражений
Поход («Остаться в живых») — Жизнь на берегу англ. Walkabout Серия телесериала «Остаться в живых» Номер серии Сезон 1 Эпизод 4 Режиссёр Стивен Уильямс Автор сценария Адам Горовиц Воспоминания героя Локк День на острове 4 6 Премьера … Википедия
Западный поход монголов — Монгольские завоевания … Википедия
Кипчакский поход — Западный поход монголов (Кипчакский поход) поход войск Монгольской империи в Восточную Европу в 1236 1242 гг. во главе с чингизидом Батыем и военачальником Субэдэем. Содержание 1 Предыстория 2 Первый этап (1236 1237) … Википедия
Детские сады в Финляндии — Детский сад (фин. päiväkoti) является частью системы дошкольного воспитания. Его назначение создать детям и их семьям достаточно высокий уровень для роста и развития, а также осуществлять уход, воспитание и следить за безопасностью когда родители … Википедия
Lake House at Ferry Point — (Sanbornton,США) Категория отеля: 4 звездочный отель Адрес: 100 Lower Bay … Каталог отелей
Сити-го-сан — … Википедия
ИОАНН III ВАСИЛЬЕВИЧ — (22.01.1440 27.10.1505, Москва), вел. кн. Владимирский, Московский и всея Руси, старший сын вел. кн. Василия II Васильевича Тёмного и вел. кнг. Марии Ярославны. Биография Вел. кн. Иоанн III Васильевич. Фрагмент росписи парадных сеней ГИМ. Артель… … Православная энциклопедия