ускочити

см. ускакувати

ускочити, уклепатися, ушелепкатися. [Так був уклепався, що ледві-ледві вирвався з душею (Л. Укр.). Вскочив по саму шию].

* * *

1) пліт; пором

2) плотар, поромник

3) розм. бродяга, бурлака; літун (хто часто змінює місце роботи)

4) амер. сезонний робітник

5) розм. хибний крок, помилка

6) бірж, цінний папір

7) амер., розм. підставна особа на виборах; виборець, що незаконно голосує кілька разів

* * *

1) див. float II + - er

2) пліт; пором; плотар; поромник

3) розм. волоцюга; "літун" ( про працівника); aмep. тимчасовий або сезонний робітник

4) cл. помилка, хибний крок

5) eк.; cпeц. цінний папір

6) aмep.; cл. виборець, ( незаконно) голосуючий декілька разів; підставна особа на виборах; виборець, який голосує то за одну, то за іншу політичну партію

7) aмep.; cл. висилка з міста в 24-48 годин (особл. волоцюг); рекомендація ( поліції) покинути місто

8) cл. галушка

1. n

1) стрибок

2) різке підвищення

3) здригання; сіпання; дрижання

4) мед. хорея, віттова хвороба

5) розм. біла гарячка

6) раптове підвищення води

7) геол. дислокація жили

8) ав., розм. переліт

9) амер., друк. продовження, перенесення на іншу сторінку

10) різкий перехід, розрив

11) розм. перевага

12) спорт. наскок; зіскок (із снаряда)

2. adj

1) що збігається; збіжний

2) рівний

3) точний

4) швидкий (про музику)

3. v

1) стрибати, скакати; плигати

2) скочити, зірватися (на ноги)

3) здригатися

4) перестрибувати, перескакувати, пропускати (тж jump over)

5) примусити (спонукати) стрибати

6) трясти

7) підніматися, підскакувати (про ціну, температуру)

8) підвищувати, піднімати (ціни)

9) сіпати, нити (про зуб)

10) збігатися, узгоджуватися

11) розм. накидатися; обвинувачувати; лаяти

12) захоплювати, заволодівати (чимсь)

13) тікати; рятуватися втечею

14) кін. зміщатися, викривлятися (про зображення на екрані)

15) тех. зварювати впритул

16) гірн. бурити вручну

17) амер., друк. продовжувати на наступній сторінці (про оповідання)

* * *

1) стрибок

2) здригання

3) pl ( the jumps) тремтіння; посмикування; нервове збудження; хвилювання, страх

4) pl; мeд. ( the jumps) хорея; прост. біла гарячка

5) aмep. ( вихідна) перевага

6) cл. вечірка з танцями

7) cл. музика свінг

8) раптовий підйом води

9) гeoл. дислокація жили; гipн. скидання

10) aв.; жapг. переліт

11) вiйcьк. кут вильоту

12) aмep.; пoлiгp. продовження, перенесення на іншу сторінку

13) обч. передача управління

14) кiнo тремтіння, хитання; нестійкість ( кадру)

15) неприст. статевий акт

1) стрибати, скакати; стрибати з екардиною

2) підхоплюватися (тж. to jump up); здригатися

3) перестрибувати (тж. jump over); проскакувати, робити пропуски ( про друкарську машинку)

4) перескакувати ( від одного до іншого)

5) змусити стрибати; трясти

6) підскакувати (про ціну.); підвищувати ( ціни); кapт. підвищувати гру, оголошену партнером, ( бридж)

7) смикати, нити ( про зуб)

8) збігатися, узгоджуватися

9) брати (шашку, шахову фігуру)

10) cл. накидатися; лаяти, обвинувачувати ( кого-небудь)

11) cл. бігти, рятуватися втечею

12) порушувати; діяти на порушення закону, правила e т. п.

13) кiнo зміщатися, спотворюватися ( про зображення на екрані)

14) тex. зварювати впритул

15) тex. розковувати, осаджувати метал

16) гipн. бурити вручну

17) aмep.; пoлiгp. продовжувати на іншій сторінці

18) icт., пoeт. ризикувати

19) to jump at smth охоче приймати що-небудь; ухопитися за що-небудь

20) to jump at smb кинутися до кого-небудь; обіймати кого-небудь

21) to jump (up) on smb лаяти, звинувачувати кого-небудь; зненацька накидатися на кого-небудь

на, в, у

* * *

1) на

2) в; на

3) у сполученнях

1. n

1) сплеск (від падіння у воду)

2) важке падіння

3) шотл. злива

4) розм. купа; група; зграя

2. adj

1) повний, огрядний

2) пухкий; круглуватий

3) натоптаний, напханий; пухлий

4) налитий (про зерно)

5) повновагий

6) неабиякий, чималий

7) прямий, рішучий, категоричний

8) прямовисний, вертикальний

3. adv

1) несподівано, зненацька, раптом

2) прямо, відверто

4. v

1) вигодовувати, відгодовувати (птицю тощо)

2) робити товстим (огрядним)

3) роздуватися; набрякати

4) бучити (шкіру)

5) бухати (ся); гепати

6) ускочити, ушелепатися, попастися (into)

7) розм. бовкати, ляпати (язиком)

8) голосувати лише за одного кандидата (for)

* * *

1) повний; пухлий; округлий; набитий, пухкий

2) повновагий ( про монету); c-г. виповнений, гарного наливу ( про зерно)

3) неабиякий, непоганий

1) відгодовувати

2) робити товстим, пухким (plump up, plump out); товстішати, повніти; роздуватися, розпухати (plump up, plump out)

3) cпeц. набухати; бучити ( шкіру)

1) сплеск ( від падіння у воду); важке падіння; звук від сплеску, важкого падіння; бухання, плюхання

2) дiaл. злива

3) cл. удар, ляпас

1) раптово, несподівано

2) прямо, без натяків

3) важко, з грюканням

4) ( прямо) вниз; прямо, просто

1) бухати, шльопати, шпурляти ( plump down); бухатися, шльопатися; негайно оплатити; викласти ( гроші)

2) потрапити, вляпатися, попастися (у що-небудь; plump in)

3) бухнути, бовкнути ( plump out)

4) ( for) голосувати тільки за одного кандидата ( при можливості віддати голос декільком); виступати "за", рішуче підтримувати

5) звеличувати, розхвалювати

6) дiaл. лити як з відра ( про дощ)

7) cл. ударяти; стріляти

1. n

1) тяга; сіпання

2) натягування; розтягування

3) тягова сила

4) спорт. тяговий рух

5) напруження; зусилля

6) важке сходження

7) удар весла; веслування

8) стримування коня на перегонах

9) спуск курка вогнепальної зброї

10) шнурок, ручка (дзвінка тощо)

11) ковток

12) затяжка (тютюновим димом)

13) розм. перевага

14) протекція, зв'язки; блат

15) розм. привабливість, принадність

16) друк. пробний відбиток

2. v

1) тягти; натягувати

2) смикати; сіпати; витягувати, висмикувати

3) пити ковтками, смоктати

4) веслувати; іти на веслах; пливти (про човен з веслярами)

5) перевозити на човні

6) арештовувати, забирати

7) учинити облаву (напад)

8) схопити за руку злодія; спіймати на місці злочину

9) розм. поцупити, потягти

10) друк. робити відбиток

11) розтягувати, розривати

12) рвати, збирати (квіти, фрукти)

13) полоти (вручну)

14) вибирати (льон)

15) обскубувати (птицю)

16) вихопити, витягти (зброю)

17) привертати (увагу); приваблювати, мати попит; користуватися (успіхом)

18) одержувати (підтримку)

19) підтримувати (якусь сторону); уболівати (за якусь команду)

20) учинити, зробити (щось несподіване)

21) розм. одержувати (оцінку)

22) спорт. відбивати (м'яч)

* * *

1) тяга, смикання; ручка, кільце (ящика, дверцят); шнурок (дзвінка, штори)

2) cпeц. натяг, розтяг, розтягнення; сила тяги; розтягуюче зусилля, тягова сила; cпopт. тяговий рух;; тяговий пристрій; тяговий канат

3) cпopт. напруга, зусилля; важкий підйом; важка подорож

4) удар весла; черга гребти; коротка прогулянка на човні

5) стримування коня на перегонах ( щоб не допустити виграшу)

6) спуск курка вогнепальної зброї

7) ковток; затягування ( тютюновим димом)

8) перевага

9) протекція, зв'язки, блат

10) привабливість, помітність (оголошення, реклами)

11) пoлiгp. пробний відбиток

12) метал. усадкова раковина

13) тex. пневмоколісний трактор-тягач

14) cпeц. протаскування; волочіння

1) тягти

2) натягати; насувати ( pull on)

3) смикати

4) витягати, висмикувати; висувати ( pull out)

5) тягти; мати тягу

6) пити ( з жадібністю); всмоктувати; (on, at) затягуватися ( сигаретою)

7) гребти; іти, плисти на веслах; мати певну кількість весел ( про човен); працювати веслом; перевозити човном

8) рухатися, їхати (про поїзд, автомобіль); ( into) під'їжджати, підходити; ( into) зупинятися

9) cл. заарештувати, забрати; здійснити облаву, наліт; схопити за руку злодія; піймати на місці злочину

10) cл. поцупити

11) cпopт. бігти маховим кроком

12) пoлiгp. робити відбиток

13) виривати з корінням; знищувати ( pull up)

14) розтягти (м'яз, сухожилля)

15) рвати, зривати, збирати (квіти, фрукти)

16) полоти ( вручну)

17) обскубувати, обпатрувати ( дичину); вискубувати щетину або волосся

18) брати ( льон)

19) корчувати

20) натягувати ( вудила); стримувати, осаджувати (коня на перегонах; pull in)

21) cл. вихопити, витягти (револьвер, ніж)

22) розривати, роздирати (на частини; pull apart); відривати; відтягати; відтаскувати (pull away, pull back)

23) привертати ( увагу); користуватися ( успіхом)

24) ( for) підтримувати, підбадьорювати ( яку-небудь сторону); "уболівати" ( за яку-небудь команду)

25) зробити, вчинити, здійснити (що-небудь зухвале, несподіване або недозволене)

26) отримувати ( оцінку)

27) cпopт. відбивати (м'яч, посилаючи його ліворуч)

28) cл. завдавати удару не на повну силу ( бокс)

1. n

1) скребіння, скобління; чищення

2) подряпина

3) скрип, скрипіння, рипіння

4) розм. утруднення, труднощі; біда, неприємність

5) розм. гоління, бриття

2. v

1) скребти; скоблити, чистити (тж scrape away, scrape off)

2) відскрібати, відчищати

3) дряпати, подряпати; обдирати

4) злегка зачіпати, торкатися; підходити впритул

5) пробиратися, протискуватися

6) скрипіти; човгати (ногами)

7) цигикати, терликати (на скрипці)

8) копати, викопати (звич. scrape out)

9) видряпати на камені (металі)

10) рідк. скнарити

11) заст. незграбно кланятися

* * *

1) скобління

2) подряпина

3) скрип, скрипіння

4) ускладнення, халепа

5) сварка, бійка

6) розшаркування

7) гоління

1) скребти, скоблити, (scrape away, scrape off); тex. шабрувати, пришабровувати

2) (по) дряпати, обдирати

3) злегка зачіпати, торкатися

4) (along, by) перебиватися; зводити кінці з кінцями

5) пробиратися, продиратися, протискуватися; втискуватися, улазити, пролазити (перен.)

6) скрипіти, поскрипувати; пілікати ( на скрипці)

7) збирати, накопичувати (scrape together, scrape up); скнарити

8) копати, викопати ( scrape out)

9) видряпувати (напис, малюнок)

10) шаркати ( ногою)

1) гойдання; хитання; коливання

2) розмах; змах

3) спорт. мах; замах; спад

4) фіз. амплітуда коливань

5) ритмічний рух, ритмічна (розмірена) хода

6) ритм

7) гойдалка

8) поворот

9) хід; розвиток, перебіг

10) природний хід, розвиток

11) свобода дій

12) поїздка; об'їзд, турне

13) свінг, різновид джазової музики (тж swing music)

14) свінг, боковий удар (бокс)

15) тех. максимальне відхилення стрілки (приладу)

16) розм. коливання курсу на біржі

17) військ., розм. санний автопоїзд

v (past і p.p. swung)

1) гойдати; коливати; розгойдувати; розмахувати; перекидати; хитати

2) гойдатися; хитатися; розгойдуватися; коливатися; колихатися

3) вертіти, крутити, повертати

4) вертітися, повертатися; розвертатися

5) іти (рухатися) розміреним кроком

6) вішати, підвішувати; піднімати

7) висіти

8) розм. бути повішеним, теліпатися

9) ширяти

10) керувати, спрямовувати

11) успішно проводити

12) виконувати джазову музику (в стилі свінг)

* * *

1) хитання; коливання; коливання; поворот, зміна

2) розмах, змах; cпopт. мах; замах; фiз. розмах, амплітуда коливання

3) тк.; sing ритмічний рух; невимушена хода

4) тк.; sing ритм

5) гойдалка

6) поворот

7) хід, розвиток

8) свобода дій

9) поїздка; об'їзд; турне

10) свінг, різновид джазової музики ( swing music); ритм свінгу

11) свінг, бічний удар ( бокс)

12) кoм. коливання курсів або курсу на біржі

13) тex. максимальне відхилення стрілки ( приладу)

14) тex. висота центрів над напрямними ( в Англії); подвоєна висота центрів над напрямними ( у США)

15) вiйcьк.; жapг. санний автопоїзд

1) качати, коливати; розгойдувати; розмахувати; гойдатися, коливатися; розгойдуватися; закидати; кидатися ( куди-небудь)

2) вертіти, повертати; вертітися, повертатися, розвертатися

3) іти, рухатися мірним або невимушеним кроком

4) вішати, підвішувати; повісити ( на шибениці)

5) висіти; бути повішеним, бовтатися ( на шибениці)

6) ширяти

7) cл. домагатися перелому; успішно проводити

8) виконувати джазову музику в стилі свінгу; любити музику, джаз

9) круто міняти ( думку); спрямовувати в іншу сторону (увагу, інтерес); різко мінятися, змінюватися; приймати зовсім іншу точку зору

10) жити повним життям, насолоджуватися життям; бути життєрадісним, діяльним, не відставати від життя; вести безладне статеве життя

11) підходити один одному ( про двох); розуміти один одного; сходитися в поглядах, смаках

12) привертати; хвилювати; задовольняти вимогам; підходити під настрій

13) бити навідліг, з розмаху; замахуватися

14) cл. зуміти, ухитритися ( зробити або добути)

біда, лихо, лишенько, недоля, лиха година, пригода, причина, притуга, халепа, пеня. Беды - злигодні. Прибавка к -де - прибідок. Ох, беда, беда! - лишенько тяжке. На -ду - на лихо. Беда да и только - лихо та й годі. Не беда - дарма, байдуже. Прийдет беда - до лиха прийдеться. Жди беды - начувайся. Попасть в беду - доскочити лиха, біди, ускочити в халепу, в лихо. Из беды не выберешься - не спекаєшся лиха, халепи. Спасти, -сь, избавить, -ся от беды - вирятувати, -ся, вимотати, -ся. Переживать, испытывать -ду - біду бідувати, б. приймати. Пережить -ду - перебідувати. Причинять -ду кому - напастувати кого. Взвести -ду - прикинути пеню. Наделать себе -ды - напитати собі лиха, біди. Натворить, наделать беды - наробити шкоди, клопоту. Помочь в -де - порятувати, зарадити лихові. Предотвратить -ду - запобігти лихові. Беда стряслась - лихо спіткало, скоїлося, спіткала напасть, лиха година. Желаю тебе всех бед - бодай тебе злидні побили; безголов'я на тебе.

* * *

1) біда́, ли́хо, недо́ля, лиха́ годи́на; приту́га; ( напасть) напа́сть, -ті и на́пасть, хале́па и ха́лепа; причи́на

2) в знач. сказ., біда́, ли́хо

3) в знач. нареч. до ли́ха, страх

1) історія (-рії); (дееписание) дієписання, дієпис (-су), (стар.) дієпись (-си). [Історія України-Руси (М. Груш.). Історія українського письменства (Єфр.). Історія соціялізму. І все те, що росло, цвіло, умирало - все те історію нашої України становить (Куліш). Що-ж до Василя та до Марусі, то на всю історію їх кохання поглядають прихильним оком (Грінч.)]. -рия социальных, общественных движений - історія соціяльних, громадських рухів. Всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая -рия - всесвітня, загальна, давня (стародавня), нова, новітня історія. Священная, библейская -рия - священна, біблійна історія. Естественная -рия - природнича історія;

2) (случай) пригода, оказія, сторія, історія, притичина, причина, причта, (неприятная) халепа, (смехотворная) кумедія, чудасія; см. Происшествие, Приключение. [Оце ще вам сторію розкажу (Март.). Та й буде тобі халепа (Крим.)]. Затеять -рию - (скандал) зчинити бешкет, (дело) завести справу з ким, завестися з ким. Попасть в неприятную -рию - ускочити в халепу. [Вскочила наша громада в халепу (Кон.)]. Случилась -рия - трапилася оказія, пригода. Вот так -рия! - оце пригода, оказія! оце так пригода, сторія!

* * *

1) істо́рія

2) ( происшествие) історія; приго́да; ока́зія, прити́чина, при́чта

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

1) (в брюках) холоша. [Мав без матні одні холоші, і тілько слава, що в штанах (Котл.)];

2) (обувь) калоша, галоша; (валеная) кендя. Садить, посадить в -шу кого - заганяти, загнати кого на слизьке. Сесть в -шу - ускочити, уклепатися; наскочити на слизьке.

(затрудн. положение) скрута, скрут (-ту), клопіт (-поту), скрутне становище. Попасть в -сак - ускочити в скруту, в клопіт, уклепатися, наскочити на слизьке; см. Впросак. [Побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув убік (Грінч.)].

лихо, біда, горе, нещастя, морока; кӱч бела тяжке лихо О; бела ач- наразитися на нещастя СМ, Б; башма бела т'ельди мене спіткало лихо НКД; башыма т'етирдим бела я наразив себе на нещастя СК; тӱштӱ башыма бир бела

йат та йыла, тур да йыла мене спіткало горе

хоч скачи та плач СБЧ; бела чек- зазнавати лиха СГ, М; йалан биле / алдатып т'етмеге боли — хайтмасы бела збрехавши, можна піти геть, лихо — повертатися СБЧ; бела ташыр біда тягає (людину світом) СЛ; белаа оғра- ускочити в халепу Г; баш беласы лихо на голову СБ.

(=беле) такий К; див. беле.

потрапити, ускочити, зазнавати, терпіти СБ, П, У, Г, К,М; перелякатися СБФ, К; штэ не оғрадых ось що з нами скоїлося Г, К; белаа оғра- зазнати біди Г; дэртлере оғра- зазнати горя У, СК; ӧксӱрӱке оғра- захворіти на кашель М; хатэйе оғразазнати нещастя СЛ, К.

(хошлуй) об'єднуватися, приєднуватися, вмішуватися, втягатися, бути з'єднаним, доповненим, змішаним, бути причетним К; хошлаах приєднаймося Г; бир бирине хошул- об'єднуватися, з'єднуватися, єднатися У; бир йере хошул- влізти в недобру справу, ускочити в халепу Г; хошлаах биз бир йердэ зійдімося Б; хошулду ойуна він приєднався до гри СЛ; хошулмай бунун ишне він не втручається в його справи Г; халхка хошулспілкуватися з людьми Б; хошулдух, дӧрт бала хоштух ми поєдналися, звели докупи чотирьох дітей Б; т'име хошулсан, онун т'ибик олуйсу з ким поєднаєшся, таким і станеш К; пор. кошул-.

висвітити карту СГ; ускочити в халепу Г.