Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

урва

  • 1 урва

    урва
    диал. медовая вода; сыта (обл.)

    Иктыштыже ава уке гын, омартам когынек почын, кок еш ӱмбакат урвам пӱргат. «Мар. кален.» Если в одном (из ульев) нет матки, то, открыв оба улья, обрызгивают обе семьи медовой водой.

    Йӱмӧ гына вӱдет урва улмаш, поянлыкетат чын улмаш, шочшем. МДЭ. Вода, которую ты пьёшь, оказывается, медовая вода и богатство у тебя, оказывается, настоящее, дитя моё.

    Смотри также:

    мӱйурва

    Марийско-русский словарь > урва

  • 2 урвать

    урва́ть
    разг. 1. deŝiri;
    2. перен. (время) trovi;
    \урвать свобо́дную мину́ту trovi liberan minuton.
    * * *
    сов., вин. п., разг.
    1) arrancar vt

    урва́ть как мо́жно бо́льше де́нег — practicar la cultura del pelotazo

    2) перен. encontrar (непр.) vt, hallar vt (время и т.п.)
    * * *
    v
    1) gener. remesar
    2) colloq. arrancar, encontrar, hallar (время и т. п.)

    Diccionario universal ruso-español > урвать

  • 3 обрываться

    оборваться
    1) уриватися, увірватися, урватися, рватися, порватися, зриватися, зірватися;
    2) (откуда) уриватися, урватися, обриватися, обірватися. [Урвалася з драбини];
    3) (о голосе, песне, смехе, разговоре) уриватися, урватися, рватися, порватися, перетинатися, перетятися, зриватися, зірватися. [Розмова рвалася];
    4) обдиратися, обідратися, обдертися, обшарпуватися, обриватися, обірватися. [Чи бачиш, як ми обідрались? (Котл.). Пообшарпувалися, пообривалися, як старці].
    * * *
    I несов.; сов. - оборв`аться
    1) обрива́тися, обірва́тися, урива́тися, увірва́тися и урва́тися; ( отрываться) відрива́тися, відірва́тися; (несов.: порваться) порва́тися
    2) (срываться, падая откуда-л.) зрива́тися, зірва́тися и позрива́тися, обрива́тися, обірва́тися и пообрива́тися; урива́тися, увірва́тися и урва́тися
    3) (перен.: прекращаться, прерываться) урива́тися, увірва́тися и урва́тися, обрива́тися, обірва́тися, несов. порва́тися
    4) (несов.: обноситься) обноси́тися; ( ободраться) обде́ртися, обідра́тися; ( обтрепаться) обша́рпатися
    5) страд. (несов.) обрива́тися; відрива́тися; зрива́тися; рва́тися; обску́буватися; обшмато́вуватися, обша́рпуватися; обдира́тися; обрива́тися, урива́тися; урива́тися, обрива́тися; обрива́тися
    II
    обрива́тися; обко́пуватися, око́пуватися

    Русско-украинский словарь > обрываться

  • 4 кусок

    кус||о́к
    peco;
    разби́ть на \кусокки́ fendi je pecoj, dispecigi;
    ♦ ла́комый \кусок frandpeceto.
    * * *
    м.
    1) pedazo m, trozo m; rebanada f, loncha f ( ломоть)

    кусо́к мы́ла — pedazo (pastilla) de jabón

    кусо́к са́хара — pedazo (terrón) de azúcar

    кусо́к земли́ — trozo (parcela) de tierra

    кусо́к не́ба — pedazo (rincón) de cielo

    разби́ть на куски́ — hacer pedazos (añicos), despedazar vt

    2) ( материи) pieza f

    крои́ть из це́льного куска́ — cortar de una pieza

    ••

    ла́комый кусо́к разг. — buen bocado

    кусо́к хле́ба ( пропитание) — pedazo de pan

    урва́ть кусо́к перен. разг. неодобр. — conseguir un buen bocado, arrancar una ganga (un chollo)

    собира́ть куски́ уст. — pedir limosna

    мне кусо́к в го́рло не идёт — lo tengo atravesado en la garganta

    * * *
    м.
    1) pedazo m, trozo m; rebanada f, loncha f ( ломоть)

    кусо́к мы́ла — pedazo (pastilla) de jabón

    кусо́к са́хара — pedazo (terrón) de azúcar

    кусо́к земли́ — trozo (parcela) de tierra

    кусо́к не́ба — pedazo (rincón) de cielo

    разби́ть на куски́ — hacer pedazos (añicos), despedazar vt

    2) ( материи) pieza f

    крои́ть из це́льного куска́ — cortar de una pieza

    ••

    ла́комый кусо́к разг. — buen bocado

    кусо́к хле́ба ( пропитание) — pedazo de pan

    урва́ть кусо́к перен. разг. неодобр. — conseguir un buen bocado, arrancar una ganga (un chollo)

    собира́ть куски́ уст. — pedir limosna

    мне кусо́к в го́рло не идёт — lo tengo atravesado en la garganta

    * * *
    n
    1) gener. (ìàáåðèè) pieza, loncha (ломоть), raja, rebanada, taco, tajada, tarazon (мяса, рыбы), bocado, pedazo, posta, puesta (ìàñà), trozo
    3) amer. pirringa
    4) eng. pieza
    5) Arg. torozón, troncha, cacho
    6) Hondur. tuco
    7) Col. lempo, loncho, toloncho, troncho, tungo
    8) Cub. tolete

    Diccionario universal ruso-español > кусок

  • 5 урвать

    разг.
    dérober vt, s'approprier; trouver vt (время и т.п.)

    урва́ть свою́ до́лю — s'approprier sa part

    урва́ть вре́мя для встре́чи — trouver ( или dégager) un moment pour une rencontre

    * * *
    v
    colloq. accrocher, se taper

    Dictionnaire russe-français universel > урвать

  • 6 обрывать

    обрыть
    I. обривати, обрити, обкопувати, обкопати. [Свині обрили грядку навкруги]. Обрытый - обритий, обкопаний.
    II. Обрывать, оборвать - (плоды, ягоды, цветы) обривати, обірвати, зривати, зірвати, (воровским образом, дочиста) обносити, обнести, (о мн.) пообносити, (волосы, перья) обскубати, обскуб(а)ти, обджеркати (гал.); (только волосы) обмикати (гал.). -вать бородки перьев - дерти пір'я. -вать клочьями одежду, шкуру на ком - обшарпувати, обшарпати, обшматовувати, обшматувати. -вать разговор, смех - уривати, увірвати, урвати (розмову, сміх). -вать кого в разговоре - урвати мову кому. Оборванный - обірваний, обскубаний, обмиканий; (об одежде) обшарпаний, обшматований, обідраний, обдертий. -ная женщина - обідранка, отіпанка. -ный разговор - увірвана розмова.
    * * *
    I несов.; сов. - оборв`ать
    1) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти; ( срывать) зрива́ти, зірва́ти и позрива́ти; (несов.: рвать) рва́ти; ( обдёргивать) обску́бувати и обскуба́ти, обскубти; ( клочьями) обшмато́вувати, обшматува́ти; ( обтрёпывать) обша́рпувати, обша́рпати; (одежду, мебель) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти
    2) ( разрывать) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти, порва́ти (несов.), урива́ти, увірва́ти и урва́ти
    3) (перен.: резко прекращать течение чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти
    4) (перен.: резко прерывать кого-л.) обрива́ти, обірва́ти
    II несов.; сов. - обр`ыть
    обрива́ти, обри́ти и пообрива́ти; ( окапывать) обко́пувати, обкопа́ти и пообко́пувати, око́пувати, окопа́ти и пооко́пувати

    Русско-украинский словарь > обрывать

  • 7 урезывать

    тж. урез`ать; несов.; сов. - ур`езать
    1) урі́зувати, урі́зати; ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідріза́ти; ( отхватывать) утина́ти, утну́ти и утя́ти и повтина́ти; ( уменьшать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти
    2) ( успевать выпить спиртного) прост. вихиля́ти и вихи́лювати и хили́ти, хильну́ти, несов. перехили́ти
    3) (несов.: сильно ударить) прост. урі́зати, урва́ти, упері́щити, урепі́жити
    4) (несов.: резко ответить) прост. відрі́зати, відруба́ти

    Русско-украинский словарь > урезывать

  • 8 урывать

    несов. - урыва́ть, сов. - урва́ть; (вн.)
    snatch (d)

    урва́ть полчаса́ для о́тдыха — snatch half-an-hour's rest

    Новый большой русско-английский словарь > урывать

  • 9 прерывать

    матем., техн., физ., несов. прерыва́ть, сов. прерва́ть
    перерива́ти, перерва́ти; ( обрывать - ещё) урива́ти, урва́ти и увірва́ти, обрива́ти, обірва́ти; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > прерывать

  • 10 прерывать

    матем., техн., физ., несов. прерыва́ть, сов. прерва́ть
    перерива́ти, перерва́ти; ( обрывать - ещё) урива́ти, урва́ти и увірва́ти, обрива́ти, обірва́ти; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > прерывать

  • 11 урывать

    урыва́ть
    см. урва́ть.
    * * *
    несов.

    Diccionario universal ruso-español > урывать

  • 12 урывать

    урыва́ть
    см. урва́ть.
    * * *

    Diccionario universal ruso-español > урывать

  • 13 лопнуть

    мног.
    поло́патися; (о посуде, струне) лу́снути, полу́скати, полу́скатися; ( треснуть) трі́снути, ре́пнути; ( распасться на части) розско́читися; (о почках, бутонах) розпу́катися, розпу́кнутися; ( оборваться) увірва́тися, урва́тися; (дать трещины, оседая) розсі́стися

    Русско-украинский словарь > лопнуть

  • 14 отрывать

    оторвать
    I. відривати, відірвати, віддирати, віддерти, відідрати що від чого, (часть) уривати, урвати, удирати, удерти, наддирати, наддерти, відшматовувати, відшматувати, (о многих) повідривати, повіддирати и т. д. [Не міг відірвати очі від тієї краси. Віддерла шматинку зав'язати порізаного пальця. Від його, урвавши поли, тікай]. -вать от дела - відривати від роботи, від діла. Оторванный - відірваний, віддертий, урваний, відшматований, удертий.
    II. Отрывать, отрыть -
    1) відкопувати, відкопати, відгрібати, відгребти. [Відкопали закопані гроші]. -рыть снег - відкидати, повідкидати сніг;
    2) (отыскать) викопувати, викопати, видирати, видрати, відшукувати, відшукати. [Не знаю, де він викопав таку штуку]. Отрытый - відкопаний, відгребений; викопаний и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - оторв`ать
    відрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти, (часть чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; (несов.: отломать, отщепить) відчахну́ти
    II несов.; сов. - отр`ыть
    відрива́ти, відри́ти и повідрива́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рити и повирива́ти; ( откапывать) відко́пувати, відкопа́ти и повідко́пувати; ( выкапывать) вико́пувати, ви́копати и повико́пувати; ( отгребать) відгріба́ти, відгребти́ и мног. повідгріба́ти

    Русско-украинский словарь > отрывать

  • 15 отрываться

    оторваться
    I. відриватися, відірватися, віддиратися, віддертися и відідратися, (о части чего-л.) уриватися, урватися, відшматовуватися, відшматуватися, (не совсем) наддиратися, наддертися. Пуговица -лась - ґудзик відірвався. Я не мог -ваться от этого зрелища - я не міг відірватися від цього видовища.
    II. Отрываться, отрыться (лопатой) - відкопуватися, відкопатися, відгрібатися, бути відкопаним, відгребеним.
    * * *
    I несов.; сов. - оторв`аться
    відрива́тися, відірва́тися и повідрива́тися, урива́тися, увірва́тися и урва́тися, віддира́тися, відде́ртися и відідра́тися, відчахну́тися
    II несов.; сов. - отр`ыться
    відрива́тися, відри́тися и повідрива́тися, вирива́тися, ви́ритися, відко́пуватися, відкопа́тися и повідко́пуватися, відгріба́тися, відгребти́ся

    Русско-украинский словарь > отрываться

  • 16 прерывать

    прервать
    1) см. Перерывать, Перервать;
    2) (останавливать, прекращать) переривати, перервати, уривати, у(ві)рвати кого, що, перебивати, перебити кого, кому що, перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити кого, що кому, (о мн.) попереривати, поперепиняти, поперехоплювати що; срв. Прекращать. [На чім-же ми читанку перервали? (Куліш). Рустем урвав і обвів слухачів оком (Коцюб.). Вона пильно слухала й не перебивала його (Крим.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Єфр.). І сльози жінці перебили мову (Л. Укр.). Не перепиняй мене, а то й казати не буду (Харк. п.). Говорили всі, перехоплюючи один одного (Коцюб.)]. -рвать разговор, переговоры - перервати, у(ві)рвати розмову, переговори. -рвать (совсем) сношения, знакомство, переговоры - зірвати зносини, знайомість, переговори з ким. -рвать кого, речь кому - перепинити, перехопити, перебити кого и кому, мову кому. [Не лайся, синку, не лайся! - знов перебив дід Походенкові (Кониськ.). Вибачайте, мову переб'ю]. -рвать речь (свою) - перервати, увірвати мову (свою) или просто увірвати. -рвать себя - перепинити, перебити себе. [Та що се я? - знову сам себе перепинив Марко (Грінч.)]. -рвать молчание, тишину, сон - перервати (перебити) мовчанку, тишу, сон. -рвать жизнь - перервати життя кому. [Молодий вік перервали (Чуб.)]. -рвать роботу кому - перебити працю кому (чию). Не -вая - не перебиваючи, без перериву. -рывать ток - переривати течію. -рывать пути сообщения - перетинати шляхи. Прерванный - перерваний, увірваний, перебитий, перепинений, перехоплений, зірваний. [Перервана, перепинена розмова]. -нное свидание - перерване побачення. Сообщение -но - сполучення перервано. Переговоры -ны и война началась - переговори перервано і війна почалась.
    * * *
    несов.; сов. - прерв`ать
    1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; ( обрывать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти; ( порывать) порива́ти, порва́ти; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти (роби́ти що)
    2) (говорящего, занятого чем-л.) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти; перехо́плювати, перехопи́ти; ( останавливать) перепиня́ти, перепини́ти

    Русско-украинский словарь > прерывать

  • 17 прерываться

    прерваться перериватися, перерватися, уриватися, у(ві)рватися, рватися, порватися, обриватися, обірватися, припинятися, припинитися, (временно) перепинятися, перепинитися, (только сов.) затнутися, (о мн.) поперериватися, повриватися, порватися, поперепинятися; срв. Прекращаться. [Голос йому переривається (Л. Укр.). Розмова або уривалась, або провадилась вже пошепки (Єфр.). За хвилину увірветься життя коротка нитка (Сам.). Перерветься так рано чиєсь життя (Коцюб.). Розмова на тому й порвалася (Мирн.). У його порвався голос (Грінч.)]. Разговор -вался - розмова у(ві)рвалася, обірвалася, припинилася, (на время) перепинилася, затнулася (на якийсь час). Прерывающийся - уриваний; см. Прерывистый. [У слабім уриванім голосі виливалася її душа (Стеф.)].
    * * *
    несов.; сов. - прерв`аться
    1) перерива́тися, перерва́тися и поперерива́тися; урива́тися, увірва́тися и урва́тися, обрива́тися, обірва́тися; порива́тися, порва́тися; припиня́тися, припини́тися; (приостанавливаться диал.) запина́тися, запну́тися
    2) страд. (несов.) перерива́тися, урива́тися, обрива́тися; порива́тися; припини́тися; перебива́тися, перерива́тися; перехо́плюватися; перепиня́тися

    Русско-украинский словарь > прерываться

  • 18 пресекаться

    несов.; сов. - прес`ечься
    1) ( прекращаться) припиня́тися, припини́тися; ( о роде) перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися; ( обрываться) урива́тися, увірва́тися и урва́тися, обрива́тися, обірватися
    2) ( прерываться) перетина́тися, перетя́тися и перетну́тися, перерива́тися, перерва́тися и поперерива́тися
    3) страд. (несов.) припиня́тися; ни́щитися, вини́щуватися; перетина́тися, перерива́тися

    Русско-украинский словарь > пресекаться

  • 19 срывать

    I несов.; сов. - сорв`ать
    1) зрива́ти, зірва́ти (зірву́, зірве́ш и зі́рвеш) и мног. позрива́ти; (о цветах, плодах) рва́ти несов., ( небольшое количество) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, вирива́ти, ви́рвати; ( сдирать) здира́ти, зідра́ти (здеру́, здере́ш) и зде́рти и мног. поздира́ти

    \срывать рва́ть го́лову с кого́ — відірва́ти (зірва́ти) го́лову кому́

    \срывать рва́ть го́лос — зірва́ти го́лос

    \срывать рва́ть заве́су (покро́в) с чего́ — зірва́ти заві́су (покрива́ло) з чо́го

    \срывать рва́ть заседа́ние — зірва́ти засі́дання

    2) (добиваться чего против чьего-л. желания) зрива́ти, зірва́ти; ( хищнически присваивать) здира́ти, зде́рти

    \срывать рва́ть поцелу́й — зірва́ти поцілу́нок

    3) (гнев, зло) зганя́ти, зігна́ти (зжену́, зжене́ш)

    \срывать рва́ть злость (се́рдце) на ком — зігна́ти гнів (злість) на ко́му, зігна́ти (зірва́ти) се́рце на ко́му

    II несов.; сов. - срыть
    зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш)

    срыть до основа́ния — знести́ до ґру́нту (до пня)

    Русско-украинский словарь > срывать

  • 20 срываться

    I несов.; сов. - сорв`аться
    1) зрива́тися, зірва́тися (зірву́ся, зірве́шся и зі́рвешся) и мног. позрива́тися; ( обрываться) обрива́тися, обірва́тися и мног. пообрива́тися, урива́тися, увірва́тися и урва́тися; ( с места) схо́плюватися, -лююся, -люєшся, схопи́тися, -плю́ся, -пишся и мног. посхо́плюватися; ( вырываться - о слове) вирива́тися, ви́рватися; ( соскальзывать) спо́рскувати, -кую, -куєш и спорса́ти, спорсну́ти

    как (бу́дто, сло́вно) с цепи́ (с при́вязи) \срываться рва́лся як — (на́че, нена́че) з при́в'язі (з ланцюга́, з це́пу) зірва́вся

    \срываться рвало́сь! — зірва́лося!, увірва́лося!

    2) страд. несов. зрива́тися; рва́тися, урива́тися, вирива́тися; здира́тися; зрива́тися; здира́тися; зганя́тися
    II
    зрива́тися

    Русско-украинский словарь > срываться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Урва — ? Урва Научная классификация Царство: Животные Тип: Хордовые Класс: Млекопитающие Отряд: Хи …   Википедия

  • урва́ть — урвать, урву, урвёшь; урвал, урвала, урвало, урвали …   Русское словесное ударение

  • урва́ть — урву, урвёшь; прош. урвал, ла, ло; прич. страд. прош. урванный, ван, а, о; сов., перех. (несов. урывать). разг. 1. Оторвать, вырвать для себя быстрым и внезапным движением часть чего л. (обычно предназначенного для других). А собачонка, Вертясь… …   Малый академический словарь

  • урва́ться — урваться, урвусь, урвёшься; урвался, урвалась, лось, лись …   Русское словесное ударение

  • Урва (значения) — Урва  река в России, протекает в Пермском крае. Урва  село в Азербайджане, Кусарский район. См. также Мангуст крабоед (лат. Herpestes urva)  животное рода мангустов …   Википедия

  • Урва (село) — У этого термина существуют и другие значения, см. Урва (значения). Село Урва азерб. Urva, лезг. Вурвар …   Википедия

  • Урва (река) — У этого термина существуют и другие значения, см. Урва (значения). Урва Характеристика Длина 17 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток …   Википедия

  • урва́ться — урвусь, урвёшься; прош. урвался, урвалась, урвалось и урвалось; сов. (несов. урываться). прост. 1. Высвободиться силой, вырваться. Сунул голову в лукошечко, Старичок за холку хвать! Эй! еще, еще немножечко! Нет! урвался конь опять. Н. Некрасов,… …   Малый академический словарь

  • Урва — (Hespestes urva) млекопитающее из отряда хищных (Carnivora), принадлежащее к сем. виверровых (Viverridae); о признаках этого семейства см. Виверра, о роде Herpestes см. Мангуста. У., называемая также крабовой мангустой, величиной превосходит… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • урва — същ. стръмнина, надолнище, нанадолнище, наклон, скат същ. дол …   Български синонимен речник

  • урва — [عروه] а. кит 1. дастгирак; дастаи ҳар чиз (мас., кӯза, офтоба. .); урваи вусқо а) дастгираки маҳкам; б) маҷ. эътимодгоҳ, маҳалли эътимод; такягоҳ 2. ресмони киштӣ …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»