-
1 кататься
* * *1) gurulni, gördülniката́ться на велосипе́де — kerékpározni
ката́ться на конька́х — korcsolyázni
ката́ться на ло́дке — csónakázni
ката́ться на са́нках — szánkózni/szánkázni, ródlizni
-
2 добираться
érni vhová* * *несов. - добира́ться, сов. - добра́ться( до кого-чего) (доезжать, доходить) eljutni (vmeddig, vhová)добира́ться до до́ма — hazavergődni
-
3 заниматься
-
4 интересоваться
• кем-чемérdeklődni -ik vki,vmi iránt* * *несов. - интересова́ться, сов. - поинтересова́ться( кем-чем) (meg)érdeklődni ( vki-vmi iránt)интересова́ться теа́тром — érdeklődni a színház ( iránt)
-
5 лишаться
несов. - лиша́ться, сов. - лиши́тьсялиша́ться чувств — elájulni, elalélni, eszméletét veszteni, ájulásba esni
-
6 ложиться
-
7 мыться
несов. - мы́ться, сов. - вымы́ться/помы́ться(meg)mosakodni, tisztálkodni, fürdeni, zuhanyozni -
8 оставаться
-
9 передаваться
несов. - передава́ться, сов. - переда́ться2)передава́ться по насле́дству — öröklődni
-
10 признаваться
bevallni• beismerni vmit* * *несов. - признава́ться, сов. - призна́ться2)призна́ться, я уста́л — megvallom, elfáradtam
-
11 приучаться
несов. - приуча́ться, сов. - приучи́ться1) megszokni, megtanulni (+ инф.)приуча́ться ра́но встава́ть — megtanulni korán kelni
-
12 пугаться
-
13 расставаться
-
14 собираться
• összegyűlni -ik• быстроigyekezni - szik vhova• вместеösszejönni szándékomban \собираться lenni/állni szándékozni - ik• gyülekezni -ik* * *несов. - собира́ться, сов. - собра́ться1) ( вместе) gyülekezni, összegyűlni2) szándékozni, készülni (+ инф)он собира́ется жени́ться — házasodni készül
-
15 становиться
• állni• кем-то, кемválni - ik vmivé• куда-тоodaállni vhová ráállni vmire* * *несов. - станови́ться, сов. - статьстанови́ться на цы́почки — lábujjhegyre állni
2) (vhol, vhogyan) állni; ideállni, odaállniстанови́ться в о́чередь — sorba állni
3) ( остановиться) megállni4) (случаться, происходить) történni, lenniчто с ним ста́ло? — mi lett vele?
ей станови́лось стра́шно — félni kezdett
он стал писа́телем — író lett
-
16 учиться
okulni vmiböl* * *несов. - учи́ться, сов. - научи́ться1) ( у кого чему) (meg)tanulni ( vmit vkitől)учи́ться му́зыке — zenét tanulni
-
17 являться
• бытьlenni van• куда-тоjelentkezni - ik vmire* * *несов. - явля́ться, сов. - яви́ться1) ( к кому-чему) megjelenni (vnél, vhol); jelentkezniкуда мне яви́ться? — hol jelentkezzem?
2) ( появляться) felbukkanni3) ( чем) lenniон явля́ется дире́ктором — ő az igazgató
э́то яви́лось причи́ной его́ сме́рти — ez volt a halálának az oka
-
18 браниться
-
19 бриться
-
20 бросаться
См. также в других словарях:
В. нафти (газу) оцінюється відношенням величини видобутку до балансових запасів і залежить від в'язкості нафти, колекторних властивостей бокових порід, режиму і методів інтенсифікації при експлуатації покладу. В. нафти в сучасних процесах видобутку складає 30-70% (за кінцевою нафтовіддачею), газу - — извлечение жидких углеводородов из газового потока liquid hydrocarbons recovery from gas flow *Ausbringen der flüssigen Kohlenwasserstoffe aus dem Gasstrom – технологія, яка базується на зниженні температури чи на застосуванні абсорбційного… … Гірничий енциклопедичний словник
Витрати на виробництво (використання) продукції розраховується однаково: — Поточні витрати – витрати підприємства, які пов’язані з його виробничою діяльністю – виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг. До складу поточних витрат (Сtвр) включаються витрати, які визначаються згідно зі запровадженим у… … Гірничий енциклопедичний словник
Поширеність 3. у Всесвіті 5,34•10-8%. Відносний вміст 3. на Сонці становить 4,0•10-6%, що на порядок вище, ніж у породах Землі. Сер. вміст його в земній корі 4,3•10-7%. За зростанням концентрації 3. вибудовується такий ряд природних утворень: мор. вода, осадові породи, кислі вивержені породи, середн — Найбільш древні методи виділення 3. гравітаційний основний процес отримання золотоносного концентрату та адгезійний. Починаючи з І го тис. до н. е. при вилученні 3. з концентратів використовувалося амальгамування розчинення З. ртуттю з подальшим… … Гірничий енциклопедичний словник
труси́ться — трушусь, трусишься; несов. прост. 1. Сыпаться, высыпаться, рассыпаться от тряски. Сено было хоть и не свежее, прошлогоднее, но хорошее, луговое, не пылило и не трусилось. Б. Полевой, Золото. 2. Дрожать, трястись (от холода, испуга и т. п.).… … Малый академический словарь
розтлівається — тут в розумінні розгорається [XIX] Чим ближче до наших часів, тим доля люду робочого (сільського і міського) ставалась правно легшою (хоч і не значно і не всюди), зате ж економічно чимраз тяжчою, тим тяжчою, чим живіше і серед убогих людових мас… … Толковый украинский словарь
Основне технологічне і контрольне обладнання Г.п. розміщується в автономних опалюваних приміщеннях або монтується в металевих шафах на відкритому повітрі, що найбільш характерне для Г.п. невеликих територіально розосереджених споживачів. Сучасні Г.п. працюють автоматично і експлуатуються без постійн — газораспределительные сети gas distributing networks *Gasverteilungsnetze – система трубопроводів для транспортування і розподілу газу по об’єктах. Газ в Г.м. високого тиску надходить з магістрального газопроводу через газорозподільну станцію, в… … Гірничий енциклопедичний словник
вари́ться — варюсь, варишься и (устар.) варишься, варится и варится; несов. 1. (сов. свариться). Приготовляться кипячением. В котле, подвешенном на сучковатой палке, варилась рыба. Арсеньев, В горах Сихотэ Алиня. На кухне ярко горит русская печь, варятся… … Малый академический словарь
задыха́ться — аюсь, аешься; несов. (сов. задохнуться). 1. Испытывать стеснение в дыхании от недостатка воздуха; терять возможность свободно дышать по какой л. причине. Бежит Семен к своей будке, задыхается. Бежит вот вот упадет. Гаршин, Сигнал. Этот человек… … Малый академический словарь
отождестви́ться — и отожествиться, влюсь, вишься; сов. (несов. отождествляться и отожествляться). Стать одинаковым, тождественным с чем л., уподобиться чему л … Малый академический словарь
отождествля́ться — и отожествляться, яюсь, яешься; несов. 1. несов. к отождествиться (отожествиться). 2. страд. к отождествлять (отожествлять) … Малый академический словарь
подоткну́ться — ткнусь, ткнёшься; сов. (несов. подтыкаться). разг. Заткнуть под пояс нижние края, полы своей одежды. Матрена, босая, подоткнувшись, ушла возить навоз на второй лошади. А. Н. Толстой, Восемнадцатый год … Малый академический словарь