Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

тоска+любви

  • 1 тоска любви

    pangs of love мн.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > тоска любви

  • 2 тоска любви

    pangs of love мн. ч.

    Русско-английский словарь по общей лексике > тоска любви

  • 3 тоска любви

    Русско-английский синонимический словарь > тоска любви

  • 4 тоска

    жен.
    1) melancholy, depression;
    (томление) yearning;
    (мучительная) anguish у него тоска на сердце ≈ he is sick at heart, he feels depressed, his heart is heavy невыносимая тоска теснит грудьunbearable anguish oppresses the heart щемящая тоска ≈ (при разлуке) wrench предсмертная тоска тоска любви
    2) (скука) ennui, wearness, boredom наводить, нагонять( страшную) тоску на кого-л. ≈ to bore smb. (to death, to tears), to get smb. down там такая тоска ≈ it is so dreary/dull there эта книга - одна тоска разг. ≈ this book bores you to death, this book is a frightful bore тоска зеленая ≈ unbearable boredom испытывать острую тоску ≈ anguish
    3) (по кому-л./чему-л.;
    по ком-л.) (стремление) longing( for) ;
    yearning (for) ;
    (печаль) grief (for) испытывать тоску по ком-л. ≈ to miss smb., to long/pine for smb. тоска по родине ≈ home-sickness, nostalgiaтоска берет
    тоск|а - ж.
    1. anguish, distress;
    на сердце ~ one feels melancholy;
    наводить ~у на кого-л. make* smb. depressed;
    ~ по родине homesickness, nostalgia;
    с ~ой wistfully;

    2. (скука) boredom, tedium;
    (уныние) misery;
    какая ~! how dreary!;
    там такая ~! it`s sheer misery there!;
    ~ зелёная (собачья) indescribable (unimaginable) boredom.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > тоска

  • 5 тоска

    жен.
    1) melancholy, depression; ( томление) yearning; ( мучительная) anguish

    у него тоска на сердце — he is sick at heart, he feels depressed, his heart is heavy

    - тоска любви
    2) ( скука) ennui, wearness, boredom

    наводить, нагонять (страшную) тоску на кого-л. — to bore smb. (to death, to tears), to get smb. down

    там такая тоска — it is so dreary/dull there

    эта книга - одна тоска разг. — this book bores you to death, this book is a frightful bore

    3) (по кому-л./чему-л.; по ком-л.) ( стремление) longing (for); yearning (for); ( печаль) grief (for)

    испытывать тоску по ком-л. — to miss smb., to long/pine for smb.

    тоска по родине — home-sickness, nostalgia

    ••

    Русско-английский словарь по общей лексике > тоска

  • 6 тоска

    ж.
    1) ( уныние) melancholy [-kə-], depression; ( мучительная) anguish

    у него́ тоска́ на се́рдце — he is sick at heart, he feels depressed, his heart is heavy

    предсме́ртная тоска́ — (mortal) agony; death throes pl

    невыноси́мая тоска́ тесни́т грудь — unbearable anguish oppresses the heart

    2) ( скука) ennui ['ɒnwiː], weariness, boredom

    тоска́ берёт разг.it makes one sick, it is sickening

    наводи́ть (стра́шную) тоску́ на кого́-л — bore smb (to death, to tears)

    он нагоня́ет на меня́ тоску́ — he gives me the blues

    там така́я тоска́! — it is so dreary / dull there!

    э́та кни́га - одна́ тоска́ разг. — this book bores you to death, this book is a frightful bore

    3) (по дт., пр.; томление) longing (for), yearning (for); ( по прошлому) nostalgia (for); ( печаль) grief [-iːf] (for)

    испы́тывать тоску́ по кому́-л — miss smb, long / pine for smb

    тоска́ по ро́дине — home-sickness

    тоска́ любви́ — pangs pl of love

    ••

    тоска́ зелёная — см. зелёный

    Новый большой русско-английский словарь > тоска

  • 7 тоска

    ж.
    1. melancholy, depression; ( томление) yearning; ( мучительная) anguish

    у него тоска на сердце — he is sick at heart, he feels depressed, his heart is heavy

    предсмертная тоска — (mortal) agony; death throes pl.

    2. ( скука) ennui, weariness, boredom

    тоска берёт разг.it makes one sick, it is sickening

    наводить (страшную) тоску на кого-л. — bore smb. (to death, to tears)

    там такая тоска — it is so dreary / dull there

    эта книгаодна тоска разг. — this book bores you to death, this book is a frightful bore

    3. (по дт., пр.; стремление) longing (for), yearning (for); ( печаль) grief (for)

    испытывать тоску по ком-л. — miss smb., long / pine for smb.

    тоска по родине — home-sickness, nostalgia

    Русско-английский словарь Смирнитского > тоска

  • 8 bánat

    * * *
    формы: bánata, bánatok, bánatot
    грусть ж, печа́ль ж, го́ре с

    bánatában — с го́ря

    bánatot okozni vkinek — причиня́ть/-ни́ть го́ре кому

    * * *
    [\bánatot, \bánatа, \bánatok] 1. (szomorúság, keserűég} горе, грусть, печаль, тоска, сокрушение; (keserűség) огорчение, rég. горесть;

    csendes \bánat — тихая грусть;

    emésztő \bánat — лютое горе; határtalan \bánat — неисходная тоска; mélységes \bánat — глубокая печаль; mérhetetlen \bánat — безграничная печаль; szerelmi \bánat — тоска любви; \bánat fogott el — на меня напала тоска; szivét \bánat fogta el — тоска сжала сердце; \bánat emészti szivét — у него тоска на сердце; \bánat epesztett — тоска засосала меня; nagy \bánat érte — его постигло большое горе; \bánat gyötri — горе его сушит; тоска томит его; тоска его гложет; a \bánat megviselte/meggyötörte — горе истерзало его; nagy \bánata van — испытывать/испытать великое горе; sok \bánata van — навидаться горя; a \bánat kiült a leányka arcára — горе изобразилось на лице девочки; sok \bánatban volt része — он знавал много огорчений; \bánatában — от/с горя; с тоски; \bánatában iszik — выпить сгоря; elűzi a \bánatot — рассеивать/рассеять горе; borba fojtja \bánatát — заливать/залить горе вином; топить горе в вине; magába fojtja \bánatát — проглотить горечь; kiönti \bánatát — излить свою грусть; \bánatot okoz vkinek — причинять/ причинить кому-л. горе; közm. késő \bánat ebgondolat — после ужина горчицы не подают; запоздалая помощь; слезами горю не поможешь;

    2. (sajnálkozás) прискорбие;

    \bánatomra — к моему прискорбию;

    3. (megbánás) раскаяние

    Magyar-orosz szótár > bánat

  • 9 epekedés

    томление тоска
    * * *
    [\epekedést, \epekedése, \epekedések] томление, томность, тоскование, тоска по ком-л., по чём-л. v. по кому-л., по чему-л.;

    szerelmi \epekedés — тоска любви

    Magyar-orosz szótár > epekedés

  • 10 szívbaj

    1. сердечная болезнь; (pl. billentyűhiba) порок сердца;

    \szívbaj elleni gyógyszer — сердечное лекарство;

    \szívbajt szerez magának — наживать себе порок сердца;

    2. átv., gúny. сильное волнение;

    majd \szívbajt kaptam! — у меня чуть не разорвалось сердце !;

    nehogy \szívbajt kapj! — не пугайся!;

    3. rég., vál. (főleg szerelmi bánat) тоска (по ком-л.); тоска любви

    Magyar-orosz szótár > szívbaj

  • 11 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 12 szerelmi

    * * *
    любовный, biz. амурный;
    zene. Szerelmi álmok (Liszt szerzeménye) Грёзы любви;

    \szerelmi bájital — любовный напыток; rég. любовное зелье;

    \szerelmi bánat — любовная тоска; \szerelmi csalódás — любовное разочарование; \szerelmi dráma — любовная драма; \szerelmi érzés — влюблённость; \szerelmi házasság — брак по любви; \szerelmi házasságot köt — жениться по любви; \szerelmi kalandok — любовные приключения/авантюры; \szerelmi kapcsolat — любовная связь; \szerelmi líra — любовная лирика; \szerelmi regény — любовный/ альковный роман; \szerelmi történet — любовная история; \szerelmi ügyek — любовные/biz., rég. амурные дела; \szerelmi vágy — вожделение; \szerelmi vallomás — объяснение в любви

    Magyar-orosz szótár > szerelmi

  • 13 Éléna et les hommes

       1956 - Франция - Италия (99 мин)
         Произв. Franco-London Films, Les Films Gibee (Париж), Electra Compania Cinematografica (Рим)
         Реж. ЖАН РЕНУАР
         Сцен. Жан Ренуар, Жан Серж
         Опер. Клод Ренуар (Eastmancolor)
         Муз. Жозеф Косма, Жорж Ван Пари
         В ролях Ингрид Бергман (княгиня Елена), Жан Марэ (Роллан), Мел Феррер (Анри де Шевенкур), Жан Ришар (Эктор), Магали Ноэль (Лолотт), Жюльетт Греко (Миарка), Пьер Бертен (Мартен-Мишо), Жан Клодио (композитор), Элина Лабурдетт (Полетт Эскофье), Дора Долл (Роза ля Роз), Фредерик Дюваллес (Годен), Жак Жуанно (его сын), Рено Мари (Флери), Гастон Модо (цыганский барон).
       Париж, 1880 г. Польская княгиня Елена Сороковска, женщина добросердечная, верит, будто на нее возложена особая миссия: помогать некоторым мужчинам осуществить их призвание. Приняв участие в судьбе композитора, оперой которого заинтересовалась миланская «Ла Скала», она оказалась на мели и готовится выйти замуж за старика Мартена-Мишо, обувного магната. 14 июля, в день взятия Бастилии, она встречает в толпе графа Анри де Шевенкура, который знакомит ее с генералом Ролланом, нынешним кумиром парижан и всей Франции. Генерал явно очарован прекрасной полячкой. Она вручает ему маргаритку как талисман.
       Вскоре генералу предлагают портфель военного министра, и он принимает это предложение. Однако его советники хотят, чтобы он взял в свои руки власть. Роллан не решается выйти за рамки закона. Советники поручают Анри убедить Елену, чтобы та подтолкнула генерала к действию, раз уж ее красота так его впечатлила. Она встречается с Ролланом в замке Мартена-Мишо недалеко от того места, где генерал командует учениями. Мартен-Мишо включается в игру и немедленно откладывает брак при условии, что будущее правительство повысит таможенные пошлины на заграничную обувь. Но Анри начинает сожалеть, что вмешался в это дело. Он любит Елену и понимает, что рискует ее потерять.
       Выполняя задание, Елена советует генералу направить ультиматум Германии, которая не хочет отпускать пленника по фамилии Видобан, случайно приземлившегося там на воздушном шаре. Роллан слушается ее совета, и Германия уступает. Генерал опять торжествует. Правительство, напуганное его растущей популярностью, отправляет его в ссылку в Бурбон-Сален, а затем и помещает под арест. Советники Роллана, воодушевленные результатами выборов, считают, что Роллану больше нечего терять, а потому он должен играть ва-банк. Новое свидание Елены с генералом организовано в тайном «доме» Розы ля Роз в Бурбон-Салене. Генерал сбегает из-под ареста и приходит к Елене. Но Анри в ответ идет в контратаку. При помощи цыганского табора, разбившего лагерь неподалеку, он устраивает так, что Елена оказывается в его руках, а Роллан удаляется со своей бывшей любовницей - не в Елисейский дворец, а на юг, навстречу любви.
        В Золотой карете, Le Carrosse d'or, Французском канкане, French Cancan и Елене и мужчинах, вместе составляющих некое подобие трилогии, Ренуар оказывает почтение 3 видам зрелища: комедии дель арте, кафешантану и театру марионеток. В Елене мы не видим ни занавеса, ни сцены, ни нитей, но, тем не менее, присутствуем на кукольном спектакле. Театр марионеток - особое измерение, постоянно присутствующее в мире Ренуара как в драмах (вспомним пролог Суки, La Chienne), так и в комедиях. Здесь он торжествует одновременно и в стиле, и в том, что можно назвать моралью этой аморальной истории. В стиле заметны те же приемы, что и в Правилах игры, La Règle du jeu, но они более стилизованы и заходят еще дальше в осознанном схематизме, шутовстве, буффонаде. На заднем плане, в кухнях и коридорах, суета горничных и ординарцев, пылких простофиль и влюбленных девиц копирует и без того уже карикатурный мир взрослых, мир хозяев и властителей вселенной. Это придает режиссуре восхитительное богатство, насыщает ее хитроумными узорами, играми в прятки, великолепно помещенными в пространство планов.
       Что касается морали, то тут Ренуар хочет отстраниться от всего, и эстетика кукольного театра придает этой отстраненности и забавность, и безобидность, и крайнюю остроту. Очевидно, после Реки, The River, которая стала его последней «серьезной» картиной, Ренуар больше ничего не воспринимает всерьез разве что, быть может, наслаждения любви и лени. Все персонажи - марионетки, включая и генерала Роллана, слегка напоминающего знаменитого генерала Буланже; но наименее смехотворно выглядят те, кто согласен променять свои амбиции, желание действовать и изменить мир на простую радость любви и личного счастья. Поскольку у Ренуара ничто не бывает просто, в этом согласии, тем не менее, чувствуется тоска, скрытый надрыв. В этом ли последний философский вывод режиссера? За свою жизнь он принимал столько разных точек зрения на мир, что нам следует быть крайне осторожными, приписывая ему на сей раз - пусть даже из соображений хронологии - именно ту точку зрения, что больше прочих напоминает завещание. Завещание Ренуара, хамелеона с тысячей лиц - все его фильмы сразу все его творчество в полном объеме.
       N.В. В отличие от Золотой кареты, отснятой большей частью на англ. языке, а затем дублированной на французский (для фр. версии) и итальянский (для ит. версии), немалая часть Елены и мужчин снималась на фр. и англ. языках одновременно. Это доставило Ренуару немало проблем; он был вынужден гораздо чаще, нежели ему хотелось, прибегать к смелым импровизациям. В этом смысле подобный метод двойной съемки без наличия достаточных финансовых средств, несомненно, усилил специфическую красоту фильма и режиссерского стиля. «Пуститься в съемки 2 версий с одной командой - невозможное дело, - говорил Ренуар. - То, что мне удалось закончить Елену - настоящее чудо… Каждый день я оказывался на краю пропасти и только ценой невероятных пируэтов и хитрых уловок удерживался на ней… Если бы дело было только в финале! Финал мне пришлось придумать на ходу за один день под песню Жюльетт Греко» («Cahiers du cinema», № 78). Между фр. версией и англ., озаглавленной Париж творит странные вещи (Paris Does Strange Things), есть некоторые различия. В начале англ. версии нет персонажа Жана Клодио (композитора, которому помогает Елена). Зато имеется пролог, где после нескольких планов Парижа, Мел Феррер (мы слышим только его голос) показывает в своей библиотеке «Воспоминания Роллана» и достает из ящика личный дневник Елены. На всем протяжении действия голос Мела Феррера периодически начинает довольно занудно комментировать происходящее на экране (часто перекрывая диалоги), как будто англ. и амер. публика не может самостоятельно понять ход повествования. Вырезано огромное количество маленьких фрагментов сцен (зачастую - самых смешных), а одна сцена исчезла целиком: дуэль Мела Феррера со своим соперником в кафе. Рено Мари (главный советник Роллана), появляющийся во многих сценах, заменен на Джорджа Хиггинза (Мартинеса из Золотой кареты): замена отнюдь не полноценная. Англоязычная версия со всех точек зрения уступает французской. Кроме того, она короче на 12 мин.

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > Éléna et les hommes

  • 14 татуировка тюремная

    "Баклан" (жаргонное слово, означающее "хулиган").—"Biff-guy" (the jargon for hoodlum, rowdy, street-tough).
    "Верю в воровскую романтику".—"I believe in the romance of the underworld".
    "Верю в свою фортуну". —"I believe in my fortune".
    "Воровской крест", символ авторитета в среде заключенных.—The "thieves' cross", a symbol of authority with prison inmates. The inscription means "amen".
    "Вот что нас губит".—"This is what we are ruined by".
    "Завязал".—"Gone straight" (the jargon for "renounced a life of crime).
    "Искушен с юных лет". —"Corrupted from my youth up".
    "Мой бог — злой демон". —"My God is a malignant demon".
    "Проигрался — плати!"—"If you lose at cards, pay your debt!"
    "Смерть прокурору!" —"Death to prosecutor!"
    "Смерть той, которая толкнула меня на преступление и предала". Число поленьев означает полученный срок.—"Death to the one who drove me to crime and than betrayed". The number of logs stands for a prison term in years.
    18 лет исполнилось в ВТК.—Came of age in a penitentiary for youths.
    Вера в удачу. —Faith in good luck.
    Все в жизни преходяще. —Everything in life is transient.
    Всю жизнь за решеткой—All life long behind bars.
    Долгое время занимался кражами и грабежами, неоднократно судим; "авторитет".—Engaged for a long time in larcenies and robberies, had several convictions; a "big" (the jargon for one who is a big shot in crime)
    Жизнь тает как свеча. Туз треф — тюрьма, туз пик — надежда. Надпись на латыни — "жизнь коротка".—The life is melting away like a candle. The ace of clubs stands for prison, the ace of spades — for hope. The inscription in Latin means "the life is short".
    Жить — значит бороться.—The inscription in Latin means "to live is to fight".
    Знак дружбы до заключения.—A sign of friendship before imprisonment.
    Карикатура на сотрудников правоохранительных органов. Иногда волк изображается в форме.—A cartoon of law-enforcement officers. The wolf sometimes appears uniformed.
    Клятва мести.—A vow of vengeance.
    Кровная месть. —Vendetta.
    Купола означают число "ходок" (судимостей).—The domes stand for the number of "trips" (the jargon for convictions).
    На преступление толкнула женщина.—Driven to crime by a woman. "УК" is the acronym for Penal Code.
    Наполеон — авторитет в уголовном мире?—Napoleon — a man of authority with the underworld?
    Начал воровать и грабить. —Began to steal and rob.
    Обе татуировки имеют одинаковое значение: "было счастье, да черт унес". Подкова — символ удачи, заплата на мешке — тюремная решетка.—Both tattoos have the same meaning: "I had good fortune, but it was carried away by the devil". The horseshoe is a symbol of good luck, the patch on the bag stands for prison bars.
    Осужден за убийство жены или родственника.—Convicted for the murder of the wife or a relative.
    Отбывал срок на Севере.—Served time in the northern regions (the inscription means "North").
    Оторван от жизни. —Cut off from life.
    Символ борьбы за лидерство среди уголовников. Наносится на лопатках.—A symbol of fighting for leadership in the underworld. Drawn on the shoulder-blades.
    Символ отрицательного отношения к работникам правоохранительных органов.—A symbol of negative attitude to law-enforcement officers.
    Символ товарищества в местах лишения свободы—A symbol of comradeship in places of confinement. The inscription means "freedom".
    Склонен к жестокости и насилию. Лица с такой татуировкой в ИТУ называются "бойцами".—Given to brutality and violence. The persons so tattooed are called "strong-arm men" in places of confinement.
    Склонен к побегу из мест заключения.—Given to escape from places of confinement.
    Склонен к разбоям и грабежам.—Given to hold-ups and robberies.
    Судим за грабеж. —Convicted for robbery.
    Татуировка пассивного гомосексуалиста. Наносится насильно (только на спине).—A tattoo of a passive homosexual. Made by force (only on the back).
    Татуировки, характерные для наркоманов.—Distinctive tattoos of drug-addicts.
    Тоска по дому, по воле. —Longing for home, for freedom.
    Злая неволя отняла солнце, любовь, надежду.—The sun, love and hope were taken away by the evil captivity.
    "Вафлер" (минетчик). Татуировка наносится насильно.—"Bone queen" (the jargon for a male homosexual fellator). The tattoo is made by force.
    "По стопам любимого отца" (память о судимых родителях).—"Following in my dear father's footsteps" (in memory of convicted parents).
    "Села на якорь" (осуждена к лишению свободы).—"Got the key" (the jargon for "sentenced to a term in prison").
    "Сердцеедка". —A "man-killer".
    "Тянул срок" (был в заключении).—"Laid in lavenders (the jargon for "served a term of imprisonment").
    "Чухан" (грязный, опустившийся заключенный, презираемый сокамерниками).—"Crum" (the jargon for a dirty, degraded prisoner held in contempt by cellmates).
    "Шестерка" (осужденный, прислуживающий сокамерникам).—"Gummy" (the jargon for a prisoner used by cellmates to run errands).
    Ангелы — символ надежды.—The angels are a symbol of hope.
    Была невинной, была свободной.—I was innocent, I was free.
    В объятиях злой судьбы. —In the embrace of ill fate.
    Верю в свою любовь. —I believe in my love.
    За причиненное мне зло — отомщу!—I'll revenge the evil done to me!
    Муза всегда в моей душе. —The Muse is always in my heart.
    Наркоман. —A drug-addict.
    Невинно осужденная. —Convicted without guilt.
    Ожидание свободы, счастливой жизни.—In expectation of freedom and happy life.
    Отбывала срок на чужбине (за пределами России).—Served time in a strange land (beyond the boundaries of Russia).
    Отрицательно настроен к работникам правоохранительных органов.—A symbol of negative attitude to law-enforcement officers.
    Отсидела срок "звонком" (отбыла наказание полностью).—"Maxed-out" (the jargon for "completed a maximum sentence without previously earning parole").
    Память об умерших родителях.—In memory of the deceased parents.
    Память об умерших родителях.—In memory of the deceased parents.
    Пережила зло, предательство, любовь.—Gone through evil, betrayal, love.
    Перстень несовершеннолетних преступников. "Свети вору, а не прокурору".—A finger-ring of juvenile delinquents. "Shine for thief, but not for prosecutor".
    Погубила свекровь.—My life was ruined by Mother-in-law.
    Рождена свободной. —Born free.
    Семнадцать лет исполнилось в ВТК.—Turned seventeen at a penitentiary for youths.
    Символ амнистии, снижения срока.—A symbol of amnesty or reduction in a prison term.
    Символ любви. —A symbol of love.
    Символ материнской любви и веры в будущее.—A symbol of motherly love and faith in the future.
    Судим за грабеж. —Convicted for robbery.
    [m1 ] Судим за изнасилование. —Convicted for rape.
    Судим за кражу государственного или общественного имущества.—Convicted for theft of state or public property.
    Судим за кражу, склонен к созданию группировок.—Convicted for larceny. Given to formation of gangs.
    Судим за разбой. —Convicted for armed robbery.
    Судим за убийство, нанесение тяжких телесных повреждений.—Convicted for murder or grievous bodily harm.
    Судим за хулиганство. He поддается перевоспитанию.—Convicted for hooliganism. Unamenable to reforming.
    Счастье было почти в руках. —Fortune was next my hand.
    Татуировка наркоманок.—A tattoo of female drug-addicts.
    Умею хранить тайну. —Able to keep a secret.
    Я бандитка.—I am a gun-woman.
    -----------------

    English-Russian dictionary of the underworld > татуировка тюремная

  • 15 male

    I m
    1) зло; вред
    fare male alla saluteбыть вредным для здоровья
    volere del male a qdжелать кому-либо зла
    volere male a qdненавидеть кого-либо
    mettere maleсеять раздоры, вызывать вражду
    non pensare a male — не иметь дурного умысла
    aversene / aversela a male — обидеться / рассердиться на что-либо; истолковать что-либо в дурную сторону
    che male c'è?а что( в этом) плохого?
    non c'è niente di male... — нет ничего плохого, что...
    il male è che... — беда в том, что...
    3) боль, болезнь
    ho il mal d'auto / d'aereo — меня укачивает в машине / в самолёте; я плохо переношу машину / самолёт
    mi fa male a... — у меня болит...
    Syn:
    Ant:
    ••
    male caduco / della luna; brutto male: — см. malcaduco
    male di patriaтоска по родине
    male della vedova — "электрический удар" ( при ушибе локтя)
    mal della valigiaохота к перемене мест
    meno male che...; manco male che... редко — к счастью..., слава Богу..., хорошо ещё, что...
    non è un male da morire; è un male da poco шутл.ничего страшного (в ответ на расспросы о здоровье)
    non tutti malei vengono per nuocere prov — нет худа без добра
    chi male semina; male raccoglie prov — кто сеет ветер, пожнёт бурю
    avere il male; il malanno e l'uscio addosso prov — беда на беду наскочила, все напасти свалились; все тридцать три удовольствия / несчастья
    il male viene a carrate / a cavallo e va via a once / a piedi prov — болезнь входит пудами, а выходит золотниками
    chi ha provato il male; gusta meglio il bene prov — горесть не принять, радость не видать
    chi ha fatto il male faccia la penitenza prov — кто грешит, тот и кается
    a mal mortale né medico né medicina vale prov — от смерти нет лекарств
    ogni male ha la sua ricetta prov — всякому горю можно помочь
    un po' per uno non fa male a nessuno prov — если от многого берут немножко, это не кража, а просто делёжка (ср. с миру по нитке - голому рубашка)
    II avv
    andare maleплохо идти (напр. о делах)
    rispondere maleгрубо ответить
    mi sa male che... — мне неприятно, мне жаль, что...
    bene o male — хорошо ли, худо ли...
    stare / sentirsi male — быть нездоровым, плохо себя чувствовать
    rimaner(ci) / restar(ci) male — 1) сникнуть, растеряться 2) остаться в дураках; сесть в лужу
    stare / essere male in arnese — 1) быть плохо / бедно одетым 2) находиться в стеснённых обстоятельствах, быть в затруднительном положении
    capitare maleприйти не вовремя / некстати; попасть в неприятное положение
    dico / parlo male? — правильно я говорю?, разве не так?
    la ragazza non è male — девочка недурна / ничего себе
    3) с трудом; неохотно; еле-еле
    durerà male a soffrire cosìедва ли он выдержит такие страдания
    Syn:
    a traverso / rovescio
    Ant:
    ••
    chi mal fa mal pensa prov — кто зло творит, тот и о других плохо думает
    meglio male che male e peggio provлучше "плохо", чем "и того хуже"

    Большой итальяно-русский словарь > male

  • 16 male

    male I m 1) зло; вред fare del male -- причинить вред, сделать зло fare male alla salute -- быть вредным для здоровья volere del male a qd -- желать кому-л зла volere male a qd -- ненавидеть кого-л. mettere male -- сеять раздоры, вызывать вражду (к + D) non pensare a male -- не иметь дурного умысла rendere bene per male -- отплатить добром за зло non farebbe male a una mosca fam -- он и мухи не обидит aversene a male -- обидеться <рассердиться> на что-л; истолковать что-л в дурную сторону che male c'è? -- а что (в этом) плохого? non c'è niente di male... -- нет ничего плохого, что... 2) зло, беда, несчастье non Х poi un gran male -- не такая уж это беда il male Х che... -- беда в том, что... scegliere il minor male -- из двух зол выбрать меньшее 3) боль, болезнь male al petto -- боль в груди male di petto -- болезнь легких male allo stomaco -- боль в желудке male di stomaco -- тошнота mal di mare -- морская болезнь ho il mal d'auto -- меня укачивает в машине ; я плохо переношу машину male che non perdona -- неизлечимая болезнь male francese v. malfrancese avere male -- испытывать боль ho male di testa -- у меня болит голова far male -- причинить боль mi fa male a... -- у меня болит... mi fanno male le scarpe -- ботинки мне жмут soffrire di mal poltrone scherz -- ленью маяться mal del verme v. farcino 4) порча andare a male -- портиться mandare a male а) портить, губить б) расточать, разбазаривать; промотать (имущество) male sottile -- чахотка male caduco brutto male v. malcaduco male di patria -- тоска по родине mal d'amore -- любовная лихорадка male di spasso scherz -- болезнь от безделья (ср ленью маяться) male della vedova -- ╚электрический удар╩ (при ушибе локтя) meno <редко manco> male che -- к счастью..., слава богу..., хорошо еще, что... non c'è male -- недурно, так себе non Х un male da morire, Х un male da poco scherz -- ничего страшного (о легком недомогании -- в ответ на расспросы о здоровье) non tutti mali vengono per nuocere prov -- нет худа без добра un male tira l'altro prov -- пришла беда -- отворяй ворота chi male semina, male raccoglie prov -- кто сеет ветер, пожнет бурю avere il male, il malanno e l'uscio addosso prov -- ~ беда на беду наскочила, все напасти свалились; все тридцать три удовольствия, все тридцать три несчастья il male viene a carrate e va via a once prov -- болезнь входит пудами, а выходит золотниками chi ha provato il male, gusta meglio il bene prov -- горесть не принять, радость не видать mal comune mezzo gaudio prov -- на миру и смерть красна chi ha fatto il male faccia la penitenza prov -- кто грешит, тот и кается il mal d'amore non si medica prov -- нет лекарства от любви mal che dura vien a noia alle mura prov -- от долгой болезни и домашние стонут a mali estremi estremi rimedi prov -- в крайней беде -- крайние меры a mal mortale né medico né medicina vale prov -- ~ от смерти нет лекарств ogni male ha la sua ricetta prov -- всякому горю можно помочь un po' per uno non fa male a nessuno prov -- если от многого берут немножко, это не кража, а просто дележка( ср с миру по нитке -- голому рубашка) male II avv 1) плохо, скверно, дурно, худо andare male -- плохо идти (напр о делах) finire male -- плохо кончить(ся) riuscire male -- не удаваться rispondere male -- грубо ответить mettersi male -- плохо обернуться, не обещать ничего хорошего (напр о деле) dire male di qd -- плохо отзываться о ком-л sapere male a qd -- быть неприятным кому-л mi sa male che... -- мне неприятно, мне жаль, что... bene o male -- хорошо ли, худо ли... di male in peggio -- все хуже и хуже campare male -- перебиваться stare male -- быть нездоровым, плохо себя чувствовать stare male a qd -- не подходить, быть не к лицу кому-л stare male a qc -- испытывать недостаток в чем-л stare male in gamba -- еле держаться на ногах rimaner(ci) male а) сникнуть, растеряться б) остаться в дураках; сесть в лужу stare male in arnese а) быть плохо <бедно> одетым б) находиться в стесненных обстоятельствах, быть в затруднительном положении capitare male -- прийти не вовремя <некстати>; попасть в неприятное положение dico male?, parlo male? -- правильно я говорю?, разве не так? la ragazza non Х male fam -- девочка недурна <ничего себе> 2) с трудом; неохотно; еле-еле sopportare male -- с трудом переносить durerà male a soffrire così -- едва ли он выдержит такие страдания 3) (перед прил служит отрицанием): mal degno -- недостойный chi mal fa mal pensa prov -- кто зло творит, тот и о других плохо думает meglio male che male e peggio prov -- лучше ╚плохо╩, чем ╚и того хуже╩ male provvede chi non prevede prov -- ~ береженого Бог бережет

    Большой итальяно-русский словарь > male

  • 17 male

    male I m 1) зло; вред fare del male причинить вред, сделать зло fare male alla salute быть вредным для здоровья volere del male a qd желать кому-л зла volere male a qd ненавидеть кого-л. mettere male сеять раздоры, вызывать вражду (к + D) non pensare a male — не иметь дурного умысла rendere bene per male отплатить добром за зло non farebbe male a una mosca fam — он и мухи не обидит aversene a male обидеться <рассердиться> на что-л; истолковать что-л в дурную сторону che male c'è? — а что (в этом) плохого? non c'è niente di male … — нет ничего плохого, что … 2) зло, беда, несчастье non è poi un gran male — не такая уж это беда il male è che … — беда в том, что … scegliere il minor male — из двух зол выбрать меньшее 3) боль, болезнь male al petto — боль в груди male di petto — болезнь лёгких male allo stomaco — боль в желудке male di stomaco тошнота mal di mare — морская болезнь ho il mal d'auto [d'aereo] — меня укачивает в машине [в самолёте]; я плохо переношу машину [самолёт] male che non perdona — неизлечимая болезнь male francese v. malfrancese avere male испытывать боль ho male di testa — у меня болит голова far male — причинить боль mi fa male a … — у меня болит … mi fanno male le scarpe ботинки мне жмут soffrire di mal poltrone scherz — ленью маяться mal del verme v. farcino 4) порча andare a male портиться mandare a male а) портить, губить б) расточать, разбазаривать; промотать ( имущество)
    ¤ male sottile чахотка male caduco brutto male v. malcaduco male di patria тоска по родине mal d'amore — любовная лихорадка male di spasso scherz — болезнь от безделья (ср ленью маяться) male della vedova — «электрический удар» ( при ушибе локтя) meno < редко manco> male che — к счастью …, слава богу …, хорошо ещё, что … non c'è male недурно, так себе non è un male da morire, è un male da poco scherz — ничего страшного ( о лёгком недомоганиив ответ на расспросы о здоровье) non tutti mali vengono per nuocere prov — нет худа без добра un male tira l'altro prov — пришла беда — отворяй ворота chi male semina, male raccoglie prov — кто сеет ветер, пожнёт бурю avere il male, il malanno e l'uscio addosso prov — ~ беда на беду наскочила, все напасти свалились; все тридцать три удовольствия, все тридцать три несчастья il male viene a carrate e va via a once prov — болезнь входит пудами, а выходит золотниками chi ha provato il male, gusta meglio il bene prov горесть не принять, радость не видать mal comune mezzo gaudio prov — на миру и смерть красна chi ha fatto il male faccia la penitenza prov — кто грешит, тот и кается il mal d'amore non si medica prov — нет лекарства от любви mal che dura vien a noia alle mura prov — от долгой болезни и домашние стонут a mali estremi estremi rimedi prov — в крайней беде — крайние меры a mal mortale né medico né medicina vale prov — ~ от смерти нет лекарств ogni male ha la sua ricetta prov — всякому горю можно помочь un po' per uno non fa male a nessuno prov если от многого берут немножко, это не кража, а просто делёжка (ср с миру по нитке — голому рубашка)
    male II avv 1) плохо, скверно, дурно, худо andare male — плохо идти ( напр о делах) finire male — плохо кончить(ся) riuscire male — не удаваться rispondere male грубо ответить mettersi male — плохо обернуться, не обещать ничего хорошего ( напр о деле) dire male di qd — плохо отзываться о ком-л sapere male a qd — быть неприятным кому-л mi sa male che … — мне неприятно, мне жаль, что … bene o male — хорошо ли, худо ли … di male in peggio — всё хуже и хуже campare male перебиваться stare male — быть нездоровым, плохо себя чувствовать stare male a qd — не подходить, быть не к лицу кому-л stare male a qc — испытывать недостаток в чём-л stare male in gamba — еле держаться на ногах rimaner(ci) male а) сникнуть, растеряться б) остаться в дураках; сесть в лужу stare male in arnese а) быть плохо <бедно> одетым б) находиться в стеснённых обстоятельствах, быть в затруднительном положении capitare male прийти не вовремя <некстати>; попасть в неприятное положение dico male?, parlo male? правильно я говорю?, разве не так? la ragazza non è male fam девочка недурна <ничего себе> 2) с трудом; неохотно; еле-еле sopportare male — с трудом переносить durerà male a soffrire così едва ли он выдержит такие страдания 3) (перед прил служит отрицанием): mal degno недостойный
    ¤ chi mal fa mal pensa prov — кто зло творит, тот и о других плохо думает meglio male che male e peggio prov лучше «плохо», чем «и того хуже» male provvede chi non prevede prov — ~ бережёного Бог бережёт

    Большой итальяно-русский словарь > male

  • 18 desiderium

    dēsīderium, ī n. [ desidero ]
    1) желание, томление, тоска ( nihil est desiderio suorum gravius Q)
    esse in desiderio alicujus rei C — томиться по чему-л., но
    alicui d. alicujus rei facere L — внушить кому-л. желание чего-л.
    me tenet d. alicujus C — я страстно тоскую по ком-л.
    teneri magno desiderio alicujus C — весьма желать видеть кого-л.
    d. sui reliquit apud omnes Cвсе жалели о нём
    2) скорбь, печаль
    3) причина скорби, предмет тоски или любви (d. meum Ctl, C, Pt)
    valete, mea desideria C — прощайте, мои дорогие
    4) утрата, потеря
    5) потребность (cibi potionisque d. naturale L)
    6) просьба, прошение, ходатайство (desideria militum Su, provinciarum PJ)

    Латинско-русский словарь > desiderium

  • 19 Mater dolorōsa

    Скорбящая Мать.
    Традиционный в христианском искусстве образ Богоматери, скорбящей перед крестом, на котором распят Иисус Христос - см. Stabat Mater dolorōsa
    Польша, Mater Dolorosa, - мы, скрестив руки на груди, просим тебя об одном - не упрекай нас с высоты, на которую тебя поставило твое новое мученичество, пропастью, в которую нас стянули единокровные нам палачи твои. (А. И. Герцен, Mater Dolorosa.)
    Самый миф о потерявшей свое детище матери [ О богине Деметре, потерявшей свою дочь Кору. - авт. ] занял фантазию эллинов: вся прелесть человеческой материнской любви была перелита в образ этой богини, ставшей настоящей "Mater dolorosa" древности. (Ф. Ф. Зелинский, Рим и его религия.)
    Афродита -mater dolorosa? Это кажется парадоксальным. Но некоторое сближение тут есть. Афродита была нежной матерью: ее сын - Эней, герой в золотом вооружении. С большим изяществом рассказывает Гомер, как богиня заботливо спасла этого сына от неистовства Диомеда. (А. В. Луначарский, Философские поэмы в красках и мраморе. Мадонна и Венера.)
    Меня лично мало мучает тоска по родине, по "дорогой", любимой, верной Германии, этой mater dolorosa поэтов, а девочек - и подавно! Мысль о том, чтобы покинуть страну Шекспира, ужасна для них. (Женни Маркс - Ф. Энгельсу, начало апреля 1861.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Mater dolorōsa

  • 20 Schlager

    m
    шлягер, культовая песня с текстом на популярную (танцевальную) мелодию. Первоначально песни из известных оперетт, народные песни, марши. Тексты шлягеров, как правило, о любви (Herz-Schmerz-Themen), становились свидетелями эпохи ("Я с головы до ног настроена на любовь", "Лили Марлен", "Тоска по родине"), отражали региональные, а тем самым и национальные привязанности ("Я оставил своё сердце в Хайдельберге", "Песня о Тризонезии"), простые люди идентифицировали себя с героями песен и событиями их жизни. Расцвет шлягера – 1920-1930-е и 1950-е гг. В 1970-е гг. стал вытесняться американскими текстами и мелодиями <название появилось в XIX в. в среде венских торговцев для обозначения ходового товара, позже – как обозначение популярных песен, постепенно вытеснило слово "Gassenhauer". В свою очередь на смену слову "Schlager" пришли "Knüller", "Hit". "Schlager" в настоящее время – "жанр лёгкой музыки"> Ich bin von Kopf bis Fuß auf Liebe eingestellt, Lili Marleen, Heimweh, Ich hab mein Herz in Heidelberg verloren, Trizonesien-Song, Gassenhauer, Besatzungszonen

    Германия. Лингвострановедческий словарь > Schlager

См. также в других словарях:

  • ТОСКА — ТОСКА, тоски, мн. нет, жен. Сильное душевное томление, душевная тревога в соединении с грустью и скукой. Тоска по родине. Испытывать тоску. Наводить или нагонять тоску. «И странная тоска теснит уж грудь мою.» Лермонтов. «Стеснилась грудь ее… …   Толковый словарь Ушакова

  • Тоска Вероники Фосс — Die Sehnsucht der Veronica Voss Жанр драма Режиссёр Райнер Вернер Фассбиндер Продюсер Томас Шюли …   Википедия

  • Самоубийцы: История любви (фильм) — Самоубийцы: История любви (англ. Wristcutters: A Love Story)  драматический фильм режиссёра Горана Дукича 2006 года, главные роли в котором сыграли Патрик Фьюджит и Шэннин Соссамон. Содержание 1 Сюжет 2 В ролях …   Википедия

  • Татьяна Ларина ("Евг. Онегин") — Смотри также Старшая дочь Лариных, еще девочка , на взгляд Онегина; уж не дитя , по мнению матери, никто б ее назвать прекрасной не мог ; она не привлекает очей красотою и свежестью румяной . При появлении ее в московском театре не обратились на… …   Словарь литературных типов

  • Пленник ("Кавк. плен.") — Смотри также Невольник чести беспощадной , отступник света , друг природы ; одной свободы он искал в подлунном мире. Беспечной смелости его черкесы грозные дивились; вблизи видал он свой конец на поединках, твердый, хладный, встречая гибельный… …   Словарь литературных типов

  • гнать — гоню, гонишь; гнал, ла, гнало; гонящий; гонимый; ним, а, о; гоня; нсв. 1. кого что. Заставлять двигаться в каком л. направлении, понуждать к передвижению. Г. стадо домой. Г. коз в поле. Г. косяки рыбы в сети. Г. пленных. Г. осуждённых по этапу.… …   Энциклопедический словарь

  • гнать — гоню/, го/нишь; гнал, ла/, гна/ло; гоня/щий; гони/мый; ни/м, а, о; гоня/; нсв. см. тж. гонять, гонка, гоньба, гон 1) а) кого что Заставлять д …   Словарь многих выражений

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Кольцов, Алексей Васильевич — "поэт прасол", "художник русской песни", один из любимейших поэтов русской школы, род. 3 октября 1809 г. в г. Воронеже, ум. там же 29 октября 1842 г. Отец его, Василий Петрович, воронежский мещанин прасол, торговал скотом;… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Жуковский, Василий Андреевич — — знаменитый поэт. ?. ДЕТСТВО (1783—1797) Год рождения Жуковского определяется его биографами различно. Однако, несмотря на свидетельства П. А. Плетнева и Я. К. Грота, указывающих на рождение Ж. в 1784 г., нужно считать, как и сам Ж.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Мотивы поэзии Лермонтова — МОТИВЫ поэзии Лермонтова. Мотив устойчивый смысловой элемент лит. текста, повторяющийся в пределах ряда фольклорных (где мотив означает минимальную единицу сюжетосложения) и лит. худож. произв. Мотив м. б. рассмотрен в контексте всего творчества… …   Лермонтовская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»