тесно+ru

1) нареч. ті́сно; щі́льно, ті́сно; бли́зько

2) в знач. сказ. ті́сно

1) (сплошной, тесно прилегающий) щі́льний

2) ( компактный) компа́ктний; ( густой) густи́й; (о бумаге, ткани - ещё) цупки́й; ( твёрдый) тверди́й

3) (прочный, толстый, грубый) дебе́лий; ( туго набитый) туги́й

1) (сплошной, тесно прилегающий) щі́льний

2) ( компактный) компа́ктний; ( густой) густи́й; (о бумаге, ткани - ещё) цупки́й; ( твёрдый) тверди́й

3) (прочный, толстый, грубый) дебе́лий; ( туго набитый) туги́й

р. лба)

1) лоб (р. лоба, м. (на) лобі, им. мн. лоби), чоло (им. мн. чола); срв. Чело. [Пани чубляться, а в мужиків лоби болять (Номис). Широкою долонею обтирав собі піт із чола (Франко). Він уклонився, торкнувшись чолом землі (Коцюб.)]. Лоб высокий, низкий - високий, низький лоб, високе, низьке чоло. [Мов хмарами було повите її високе біле чоло (Грінч.)]. С высоким лбом - високолобий, високочолий. [Мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять (Шевч.)]. С выпуклым, крутым лбом - горболобий. С большим лбом - см. Лобастый. Бить, ударить лбом (о баране) - буцати, буцнути. [І баран буцне, як зачепиш (Номис)]. Ударяться, удариться лбами - буцатися, буцнутися, битися, вдаритися (тріснутися) навлобки. [Тріснулися навлобки барани (Кролевечч.)]. Подкатывать глаза под лоб - пускати очі під лоба, (диал.) завірати очі. Медный лоб - мід(я)не чоло, безчільник, нахабний дурень. Лоб широк, а в голове тесно - під носом косити пора, а на розум не орано. Выше лба уши не растут - вище тину лобода не бува. Хлоп его в лоб, да в мешок - цок у лобок, та в писану кайстру. Как поленом по лбу - як обухом по голові. Лбом стены не прошибёшь - головою (лобом) муру не проб'єш. Будь он семи пядей во лбу - будь у нього розуму аж понад голову, будь він (з його) і наймудріша голова. Лоб забрили - зняли чуба. Всадить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба;

2) (фронтон) чоло - см. Перёд 1;

3) (бой в молоте) чоло, фана, (иногда) бана;

4) Лоб бараний, геол. - баранячий лоб, кучерява скеля.

* * *

1) лоб, род. п. ло́ба; (преим. - чело) чоло́ и чо́ло

2)

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

окутать об[за]гортати, обгортувати, об[за]горнути, (о)повивати, (о)повити, оповисти чим, укутувати, укутати чим и в що, о(б)кутувати, о(б)кутати (о мн. пообкутувати), окривати, окрити, обволочити чим. [Темрява почала обгортати землю). Долину повивав туман. Хмари його обкутають (Франко.). Така нудна німота їх окривала. Святослава тьма обволочила (Рудан.)]. -тать дымом - оповити димом, обкурити. -вать, -ать тесно - обтулювати, обтулити. [Обтулила дітей, щоб тепліше їм було]. Окутанный - обгорнений, загорнений, (о)повитий, сповитий, укутаний, о(б)кутаний. [Стоять дерева, загорнені в сутінь. В краю темному, сповитому журбою].

* * *

несов.; сов. - ок`утать

1) обку́тувати, обку́тати и пообку́тувати, уку́тувати, уку́тати, оку́тувати, оку́тати; ( обматывать) обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти, огорта́ти, огорну́ти и поогорта́ти; ( закутывать) заку́тувати, заку́тати и позаку́тувати, диал. завива́ти, завину́ти и зави́нути, обту́лювати, обтули́ти

2) ( обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти, угорта́ти, угорну́ти, загорта́ти, загорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, заку́тувати, заку́тати, обку́тувати, обку́тати, уку́тувати, уку́тати, оку́тувати, оку́тати

поворотиться повертатися, повернутися, обертатися, обернутися, завертатися, завернутися. [Почуває на собі погляд його і повертається. Обернувся (завернувся) обличчям до стіни]. -ваться с боку на бок - обертатися з боку на бік. [Як зболить її їден бік, вона обертається на другий (Рудан.)]. -ся к кому спиной - повернутися (завернутися) до кого плечима. -ться (обращаться) к чему - звертатися, звернутися до чого. [Щасливеє створіння, квітка, й та радіючи звертається до світу (Грінч.)]. Там так тесно, что нельзя -титься - там така тіснота, що не можна (ніяк) завернутися. Ну, -вайся живей! - А ну лиш, мерщій (хутчій)! звихайся (звивайся, ворочайся) швидше! [Ой, матінко, утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько (Грінч. III). Ой, матінко-вутко, звихай-же ся хутко (Грінч. III)].

* * *

несов.; сов. - поворот`иться

1) см. повёртываться

2) (несов.: действовать, делать что-л.) поверта́тися

несов.; сов. - стесн`ить

1) ( сжимать) сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влювати, зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, -шу́, -шиш; ( спирать) спира́ти, спе́рти, (зіпру́, зіпре́ш)

2) ( кого-что - затруднять) утрудня́ти и утру́днювати, -нюю, -нюєш, утрудни́ти (кого-що, кому що); ( мешать) заважа́ти, зава́дити, -джу, -диш, перешкоджа́ти, перешко́дити (кому-чому); ( быть помехой) става́ти (стаю́, стає́ш) на перешко́ді (на зава́ді), ста́ти (ста́ну, ста́неш) на перешко́ді (на зава́ді) (кому-чому); ( беспокоить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, потурбува́ти (кого-що); ( причинять беспокойство) завдава́ти (-даю́, -дає́ш) кло́поту, завда́ти (-да́м, -даси́) кло́поту (кому), несов. клопота́ти, -почу́, -по́чеш (кого); ( связывать) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш)

3) ( ограничивать) обме́жувати, -жую, -жуєш, обме́жити, -жу, -жиш; ( задерживать) затри́мувати, -мую, -муєш, затри́мати

4) ( притеснять) ути́скувати, -кую, -куєш и утиска́ти, ути́снути

5) ( подавлять) гніти́ти (гнічу́, гніти́ш) и пригні́чувати, -чую, -чуєш и пригніта́ти, пригніти́ти

6) (тесно сводить, смыкать) змика́ти, зімкну́ти

1) ти́снутися, тісни́тися; ( толпиться) товпи́тися, юрби́тися; ю́рмитися и юрми́тися, ( на небольшом пространстве) ку́пчитися, диал. ку́питися; ( располагаться тесно) тули́тися, -литься

2) (болезненно сжиматься - о сердце, груди) стиска́тися, сти́скуватися; (сдавливаться) зда́влюватися

3) страд. тісни́тися; стиска́тися, сти́скуватися, спира́тися; ти́снутися; утиска́тися, ути́скуватися; гноби́тися; спира́тися; души́тися; стиска́тися, сти́скуватися

1) нареч. кри́вдно

2) (в знач, сказ.: стеснённо), прост. скру́тно; ( тесно) ті́сно