страшна

недуга (-ги, ж. р.), недуг (-гу, м. р.), слабість (-бости), х(в)ороба, х(в)орість (-рости), неміч (-мочи). [Не смерть страшна, а недуга (Номис). Зароди смертельної недуги (Франко). (Публіка) прибула сюди, щоб визволитись від своїх недугів (Л. Укр.). Сонце гоїть усі слабості тіла і духа (Л. Укр.). Сон то, чи друга, страшніша, неміч вас похилила (Мирний)].

* * *

примара, мара, (ув. марище, марюка), мана, (реже манія), омана, обмара, (привидение) привид (мн. привиди и привиддя), привиддя, поява, маняк (-ка), (обман, мираж) облуда, марево, обмана. [Щастя - примара: його немає на світі (Васильч.). І немов криваві примари насувались на місто (Коцюб.). Се голодної смерти мара (Л. Укр.). Се не мана - перед очами твоїми матінка твоя (Греб.). Перед неї стояла не Гаїнка, а якась мара бліда, страшна (Грінч.). Що се таке? Се не мара; моя се мати і сестра (Шевч.). Серед хаосу дивовижних марищ (Л. Укр.). Якась страшна поява (Леонт.). І мовчки привидом блукай (Олесь). Привид народнього бунту (Леонт.). Перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). Привиддя безсонної ночи (Л. Укр.)]. -рак счастья - примара, марево щастя. -рак смерти - примара, мара смерти. -ки больного воображения - примари х(в)орої уяви. Обманчивый -рак - облудна мара (примара, мана, обмара). Сражаться с -ками - воюватися (битися) з примарами (привидами, маняками). Срв. Привидение.

* * *

1) річ (р. речи), штука, (только с вещественным значением) надібка. [За кожну річ дитина хапається руками. Піч - то бабська річ, а пляшка - козацька. Не люблю я брати чужу надібку. Філософія річ поважна. Страшна річ - оця розтіч. І в ворога учиться - добра штука (Грінч.)];

2) вещи мн. (пожитки, багаж) - речі, манатки, (соб.) добро, збіжжя, знадіб'я, начиння, манаття. [Всяке хатнє знадіб'я (начиння)].

* * *

завернуться

1) загортатися загорнутися, обгортатися, обгорнутися, угортатися, угорнутися, за[об]виватися, за[об]винутися в що, чим. [Загорнувсь у свиту і заснув (Коцюб.). Вгорнувшись у козацьку керею (Грінч.). Жандарм положивсь на лаві, обвинувся плащем і заснув (Франко)];

2) закручуватися, закрутитися, закрутнутися, (о мног.) позакручуватися. [Книжка заяложена, всі сторінки позакручувалися];

3) окрутнутися. [Страшна хороба в нього була: окрутнулась у середині кишка];

4) (о винте, гайке) - см. Завинчиваться.

* * *

несов.; сов. - заверн`уться

1) загорта́тися, загорну́тися, -горну́ся, -го́рнешся, заверта́тися, заверну́тися, -верну́ся, -ве́рнешся; замо́туватися, замота́тися, угорта́тися, угорну́тися, завива́тися, завинутися; заку́туватися, заку́татися и мног. позаку́туватися, уку́туватися, уку́татися; закру́чуватися, -чуюся, -чуєшся, закрути́тися -кручу́ся, -кру́тишся

2) загорта́тися, загорну́тися, заверта́тися, заверну́тися, зако́чуватися, закоти́тися, -ко́титься; зака́чуватися, -чується, закача́тися

3) закру́чуватися, закрути́тися и мног. позакру́чуватися

1) (сторона света) захід (р. заходу), захід-сонця, спадень (-ня). [Тепер куди? На схід? на захід-сонця? на північ? на полуднє? (Л. Укр.). Від захід-сонця насувала страшна хмара. А з сходу аж на спадень… (Тичина)]. К -ду - на захід, під сонце. Солнце склонялось к -ду - сонце було на заході; сонце було на вечірньому (у)прузі;

2) (земли лежащие к -ду) захід (-ходу). Латинский Запад - латинський Захід (Єфр.).

* * *

1) (сторона света) захід (р. заходу), захід-сонця, спадень (-ня). [Тепер куди? На схід? на захід-сонця? на північ? на полуднє? (Л. Укр.). Від захід-сонця насувала страшна хмара. А з сходу аж на спадень… (Тичина)]. К -ду - на захід, під сонце. Солнце склонялось к -ду - сонце було на заході; сонце було на вечірньому (у)прузі;

2) (земли лежащие к -ду) захід (-ходу). Латинский Запад - латинський Захід (Єфр.).

* * *

запустіння, спустіння, пустка, пустовщина, спустоша[і]лість, руйновина. [Наблизилось запустіння його (Св. П.). Всередині спустошалість страшна і противна (Куліш). Черепки під ногами, шматки паперу, пустка руїни - будили ще більшу жадобу нищити (Коцюб.)]. Мерзость -стения - гидота (мерзота) запустіння.

* * *

1) (с широким размахом) замашний. [Смерть страшна, і коса замашна (Чуб. III)];

2) (о клещах) розпірний;

3) (о праве, имуществе) самобраний, заборчий, загарбний, (руссизм) захватний. [Вона патенту не платила, ятка в неї самобрана (Київ)]. -ная земля - займанщина, займань (-ни). -ная политика - заборча, загарбна політика.

* * *

1) захва́тний; зага́рбний

2) захва́тний

качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.

* * *

несов.; сов. - качн`уться

1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися

2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися

3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися

I. 1) люди (-дей, -дям, -дьми), ласк. людоньки, людочки, (мир, общество) мир (-ру), громада; срв. Люд, Народ. [Бог богом, а люди людьми (Номис). Узяв роздав горілку людям (Март.). Ой, людоньки! Ой, людоньки, пустіте! (Л. Укр.). Людочки добрі, побіжіть за ним (Мирн.). Миру-миру до їх приходило (Гнід.)]. Молодые -ди - молоді люди, (молодёжь) молодь (-ди), (парни) парубоцтво. Старые -ди - старі люди. Окольные -ди - околичні люди. Сведущие -ди - досвідчені (тямущі) люди. Рабочие -ди - робітні (робочі) люди, робітники, соб. робітництво. Он не умеет обращаться с -ми - він не вміє поводитись із людьми. Все -ди смертны - всі люди вмирущі, смерти не відперти, всім нам там бути. Что вы за -ди? - Що ви за люди? Хто ви такі? Що ви таке? Порядочные -ди - порядні (пристойні) люди. Это очень опасные -ди - це дуже (з їх дуже) небезпечні люди. Он выходит из ряда обыкновенных -дей - з його непересічна людина. Все мы -ди, да не все человеки - всі ми люди, та не всі людський образ маємо. -ди говорят - люди кажуть, (поговаривают) дейкають, подейкують, плещуть. Добрые, злые -ди - добрі, лихі люди. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.)]. На -дях и смерть красна - на людях і смерть не страшна, гуртом і вмерти не страшно. -дей много, а человека нет - людей сила, а людини немає. Народу-то, народу - ровно -дей - миру-миру, як людей. На свете не без добрых -дей - в світі не без добрих людей. За -ми говорю - за людьми кажу; коли люди брешуть, то й я з їми. Вывести в -ди - вивести в люди, (о мн.) повиводити в люди. Выйти в -ди - вибитися в люди, вилюдніти. Что -дям, то и нам - що людям, те й нам; що громаді, те й бабі. И мы не хуже - дей - і ми не гірші за людей, і ми як люди, і ми по-при люди. В чужих -дях - між чужими людьми. Вас же за -дей считают - вас же за людей мають. На -дях - прилюдно, на людях; срв. Публично. Пойти в -ди - піти (по)між люди, піти на люди. [Не йди між люди (Шевч.)]. -дей посмотреть и себя показать - себе показати і на людей подивитися. На собрании было много -дей - на зборах було багато людей, сила людей (люду), на збори зійшлася велика громада. Покрыться -ми - укритися людьми, залюднитися. [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)];

2) (слуги) люди, челядь (-ди), наймити, наймиття (-тя), слуги. [Дворова челядь (Сторож.). В тебе наймиття лихе (Пісня)]. Ваши -ди хорошо служат - ваші слуги (люди) добре служать. Он отпустил всех своих -дей - він повідпускав (з дому) всіх своїх слуг (людей).

II. Люди (назв. буквы Л в ц.-сл. азб.) - люди.

* * *

численність (-ности). [Не численність, не сила, не напад раптовий, - страшна була якась новітня, невідома міць (Дніпр. Ч.)].

* * *

молот (-та). [Не вас мені, сердешних, жаль, сліпі ви, нищії душою, а тих, що бачать над собою сокиру, молот - і кують кайдани новії (Шевч.)]. Кузнечный -лот - ковальський молот, (большой: кувалда, балда, кулак) вершляг (-га), бияк (-ка), (одноручный: болодка) однорук, клевець (-вця), обушник (с острым и длинным носом) довгаль, носаль (-ля). [Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг (Манж).]. Каменотёсный, щебённый -лот - (большой) киянка, (небольшой) обушник, обушок (-шка). [Часом ми зриваєм каміння порохом, часом - вибиваємо киянкою (Звин.). Звичайне шахтарське начиння: лямпочки, кайло, обушки (Черкас.)]. Деревянный -лот - (большой) довбня, шляга, (меньших размеров) довбешка; срв. Колотушка 10. Большой -лот, служащий для раскалывания деревьев, пробивания жерновов и т. п. - бияк (-ка). [Бияком дуби в лісі б'ють (Черкащ.)]. Бить как -том - бити (стукати), як молотом (як вершлягом), бухати. [Що робити? що робити? - стукала їй у голові як вершлягом, страшна думка (Грінч.). Кров в мені буха, глушить, я сам погано чую свої слова (Коцюб.)]. Быть между -том и наковальней - см. Наковальня 1.

* * *

навестить кого навідувати, навідати, відвідувати, відвідати, (реже) завідувати, завідати, перевідувати, перевідати, (проведывать) провідувати, провідати кого, (редко) навіщати, навістити, навітати кого, завітати до кого; срв. Посещать 1 и Проведывать 2. [З того часу вона перестала виходити до гостей, що її навідували (Ор. Лев.). Вона частенько присилала мені записки, просячи відвідати її (Л. Укр.). Як на ту пеню, і стара Чайчиха не завідає нас (М. Вовч.). Це-ж була твоя воля перевідати царя, свого приятеля (Леонт.). Умовлялися, щоб по черзі хто-небудь провідував мене (Кониськ.). Пан сотник! Бач! Гаразд що завітав (Грінч.). Страшна, нечувана досі пошесть навістила наш край (Франко)]. -щайте нас почаще - навідуйте (відвідуйте) нас частіше, заходьте до нас частіше. Навещённый - навіданий, відвіданий, завіданий, перевіданий, провіданий. -ться - навідуватися, відвідуватися, завідуватися, перевідуватися, провідуватися, бути навідуваним, навіданим, відвідуваним, відвіданим и т. п. -ются ли больные? - чи навідує (відвідує и т. п.) хто хворих?

* * *

несов.; сов. - навест`ить

безладдя (-ддя), нелад, безлад (-ду), (несогласие) не(з)лагода, (устар.) неряд (- ду), нерядність (-ности), (разлад) розбрат (-ту), розтіч (-течи), (разруха) розрухи (-хів), розрух (-ху), (смута) колотнеча, заколот (-ту), (замешательство, путаница) замішка, (бестолочь) розгардіяш (-шу). [В Ізраелі в той час було повне безладдя в уряді (Л. Укр.). Страшна ніч безладдя і самоволі (Стебн.). Національний нелад в Австрії (Грінч.). Соціяльний нелад (Пр. Правда). Годі стерегтися маленьких нелагод, коли все так погано (Леонт.). Війна не перестає і неряд в отчизні все ще тягнеться (Ор. Левиц.). Політичні тривоги та неряди в краї (Ор. Левиц.). Розгардіяш у господарстві (Київ)].

* * *

1) ( беспорядок) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у; замішка

2) ( разлад) ро́збрат, -у

и Нов новий; (поновее, поближе к современности) новітній; (нового времени) новочасний. [Може викую я з його (слова) до старого плуга новий леміш і чересло (Шевч.). Вступає в вік новий душа чиста (П. Тичина). Скажіть якої новітньої казки (Звин.). Новітня сукня (Крим.). Привезли саркофаг до брами новітнього храму (Л. Укр.). Новітні співці відгукнулись на голос той (Вороний). Страшна була людям якась новітня, невідома міць (Дніпр. Ч.). Знайшли собі новітнє щастя (Крим.)]. -вые века - нові віки, нова доба. -вый год - новий рік. Встречать -вый год - зустрічати новий рік. С -вым годом! - з новим роком! Поздравлять с -вым годом - см. Поздравлять. -вый завет - новий заповіт (завіт). -вая Зеландия, -вая Каледония и т. п. - Нова Зеландія, Нова Каледонія и т. п. -вые лица (особы) - нові люди. -вый мир - новий світ. [Світ новий, багряний (Сосюра)]. -вая неделя, церк. - провідний тиждень, проводи (-від и (реже) -дів). -вый порядок, режим - новий порядок (лад), режим. -вый Свет, геогр. - Новий Світ. -вое серебро - нове срібло, мельхіор (-ру). -вое слово (неологизм) - нове слово, новотвір (-твору). -вый стиль - а) (летоисчисления) новий стиль; б) (в искусстве) новий стиль, (модерн) модерний стиль, стиль-модерн. -вый человек - нова людина; (новичок) новак (-ка). Что -вого? - що (чути) нового? Пока -во что кому - поки новина (новинка) що кому. Совершенно -вый - новісінький. По -му - по- новому; по-новітньому. Старый друг лучше -вых двух - за старого приятеля двох нових дають, (та й то не беруть). -вая метла чисто метёт - см. Мести 1.

* * *

обмова, осуда, набалачка. Срв. Наговор, Наклёп. [Втратила добру славу через обмову. Смерть не така страшна, як осуда людська].

* * *

розпач (-чу) (м. р.) и (-чи) (ж. р.), розпука, від[од]чай, безнадія. [Гляну на дівчину - бліда, грізна, сама розпач гіркая (М. Вовч.). Страшна безнадія німа стиснула їй душу (Грінч.). Крик, повний одчаю (Крим.). Ударила з розпуки об поли руками (Г. Барв.)]. Предаваться -нию - см. Отчаиваться. Приходить, прийти в -ние - впадати, впасти в розпач, в розпуку, в безнадію, збезнадіїтися. Приводить в -ние - доводити (призводити) до розпачу кого. Я в -нии, что не могу этого для вас сделать - мене аж розпач бере, що не можу вам цього зробити. Под влиянием -ния, с -ния - з розпачу, з одчаю. С -нием - розпачливо. Полный -ния - розпачливий, розпучливий. [Глянула на його розпачливим поглядом].

* * *

I. 1) приступ, напад, штурм. [Враг мене візьми, коли-б я засурмив вам хоч на один приступ (Куліш). Гримнули гармати, відбито напад (Грінч.). Одинацять штурмів козаки відбили (Млака)]. Идти на -туп - іти на приступ, на штурм. Брать, взять -пом - (з)добувати, (з)добути (штурмом), штурмувати, виштурмувати. [Сірома хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш). Штурмом штурмували (Куліш)]. Сигнал на -туп - гасло до наступу, до штурму;

2) (доступ) приступ, доступ. [Мав приступ до двору (Неч.- Лев.). Така пані стала, що ані приступу до неї. Усе таке дороге стало - ані приступу];

3) (к делу, к работе) захід (-ходу), заходжування коло чого, (роз)починання чого. [Не робота страшна, а захід (Приказка)];

4) (болезни, гнева и т. д.) напад, приступ, пароксизм; см. Припадок. [Сьогодні пропасниця мене двома нападами трусила];

5) (грам.) приступ. [Початкові голосівки: а, о, у, дістали поперед себе в південно-руському наріччю придиховий приступ (Шах.)];

6) (при тканье) надавлювання, натискання, виступ (на поножі, на підніжок).

II. Приступок східець (-дня); примістка. См. Подножка. [Тисові сінці, яворові східці (Пісня). Примости примістку, щоб на піч вилазити (М. Грінч.)].

* * *

1) при́ступ, -у; ( доступ) до́ступ, -у

2) (атака, штурм) при́ступ

3) (момент обострения, усиления чего-л.) на́пад, -у, при́ступ

палкий, пекучий. [Вона прибігла до нього страшна, як дика кицька, з перекошеним ротом, з пекучим поглядом, бліда, як мара (Коцюб.)].

* * *