Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

рассчитывать

  • 1 рассчитывать

    несов.; сов. - рассчит`ать
    1) розрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, розрахува́ти, -раху́ю, -раху́єш; ( подсчитывать) обрахо́вувати, обрахува́ти

    \рассчитывать ва́ть сто́имость проду́кции — розрахо́вувати ва́ртість проду́кції

    2) (учитывать, взвешивать) розрахо́вувати, розрахува́ти, зва́жувати, -жую, -жуєш, зва́жити

    не \рассчитывать та́ть свої́х сил — не розрахува́ти (не зва́жити) свої́х си́л

    3) ( выдавать плату) розрахо́вувати, розрахува́ти; (увольнять) звільня́ти, звільни́ти
    4) воен. розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш
    5) (на кого-что - несов.: надеяться) розрахо́вувати (на кого-що), сподіва́тися (на кого-що, кого-чого), рахува́ти (на кого-що)

    не \рассчитывать вайте на него́ — не розрахо́вуйте на ньо́го

    не \рассчитывать вал встре́тить вас здесь — не сподіва́вся зустрі́ти вас тут

    Русско-украинский словарь > рассчитывать

  • 2 рассчитывать

    матем., несов. рассчи́тывать, сов. рассчита́ть
    розрахо́вувати, розрахува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > рассчитывать

  • 3 рассчитывать

    матем., несов. рассчи́тывать, сов. рассчита́ть
    розрахо́вувати, розрахува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > рассчитывать

  • 4 надеяться

    (на кого, на что, что делать) сподіватися, (реже) надіятися и (редко, зап.) сподіятися, надію мати (держати, покладати) на кого, на що, що робити, уповати, (диал., зап.) духвати на кого, на що; (чего: ожидать чего, рассчитывать на что) сподіватися, (редко) надіятися чого. [Сподівався дід на обід, та й не вечерявши спати ліг (Номис). Сподівалася його стрінути (Н.-Лев.). Од світу помочи не сподівайся (Крим.). Надіятись на себе тільки можна (Грінч.). Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш (Чуб. I). На дядька Петра надію держала (Переяславщ.). На мене не вповай (Кониськ.). Добродію, засмілюсь уповати, що… (Куліш). На дядька не дуже духвайте (Свидниц.)]. -юсь на ваше слово - надіюся (уповаю) на ваше слово. -юсь, вы придёте? - сподіваюся, ви прийдете? Твёрдо -ться на что - покладати найпевнішу надію на що. На бога -дейся, а сам не плошай - бога взивай, а рук прикладай; на бога покладайся, а сам роботи не цурайся; роби, небоже, то й бог поможе (Приказки). На ветер -ться, без помолу быть - вітер мовчить, вітряк стоїть - не чекай дива, не буде млива.
    * * *
    наді́ятися; (рассчитывать, ожидать) сподіва́тися, упова́ти; ( полагаться) поклада́тися, склада́тися

    наде́яться на свои́ силы — поклада́тися (наді́ятися) на свої́ си́ли

    Русско-украинский словарь > надеяться

  • 5 рассчитать

    Русско-украинский политехнический словарь > рассчитать

  • 6 рассчитать

    Русско-украинский политехнический словарь > рассчитать

  • 7 вид

    1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.
    2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
    3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];
    4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;
    5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];
    6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];
    7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
    8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];
    9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.
    * * *
    I
    1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у
    2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у
    3)

    ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

    4) ( паспорт) вид; по́свідка

    \вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

    быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

    в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

    вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

    де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

    для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

    из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

    име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

    име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

    на виду́ — на видноті́

    на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно

    II биол., лингв.
    и пр. вид, -у

    \вид расте́ний — вид росли́н

    ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

    Русско-украинский словарь > вид

  • 8 метить

    мечать и мечивать
    1) (помечать что) значити, позначати, мітити (мічу, мітиш), (зарубками, нарезами) карбувати, (клеймом) таврувати, клейн[м]ити, (о товарах и перен.) шта[е]мпувати. [Уже я й значив шапку, так усе таки крадуть (Лебединщ.). Він свої ягнята мітить (Звин.). Коні таврують або клейнять гарячим залізом (М. Грінч.)]. -тить бельё - значити (мітити) білизну;
    2) (целить) - а) (в кого, во что, куда) ціляти, цілити, цілитися, націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що, куди (де), поціляти що, міря[и]ти(ся), наміряти(ся) на (в) кого. [Якраз мені ти в голову ціляєш (Куліш). Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис). На вовка цілиться (Рудан.). Сама добре знаю, що на біду лучу (Чуб. V). Хлопець кидає шапку, а всі кидають камінцями, націляють у ту шапку (Звин.). Де я мірю, там я вцілю (Гол. I)]. -тить ниже - низити, ціляти (лучити, мірити, брати) нижче. [Не вміє він ціляти добре - низить (Грінч.)]. -тить выше - ціляти (лучити, мірити, брати) вище. Он -тит очень высоко (перен.) - він дуже високо ціляє. Он -тит в мой огород - він у мій город ціляє. Он -тит в генералы - він націляється (наставляється, важить) на генеральство, (лезет) він пнеться в генерали; б) (на кого, на что) важити, ціляти, націлятися на кого, на що. [Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде вона моєю (Н.-Лев.). На віщо-ж ти важила: чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? (Ант.-Драг.). На великий посаг він ціляє (важить) (М. Грінч.)]; в) (на кого: намекать) мітити, закидати на кого, мати на меті кого. Говоря это он -тил на известное лицо - кажучи це, він мітив (закидав, думав) на певну особу (или мав на меті певну особу). Меченный - значений, мічений; карбований, таврований, клейнений, шта[е]мпований; позначений, помічений и т. д.; срв. Меченый. [Значені вівці (Богодухівщ.). Позначена білизна (Київщ.). Тавровані коні (Брацлавщ.). Злодій штемпований (Шевч.)].
    * * *
    I
    (ставить знак, метку) зна́чити, мі́тити
    II м`етить
    1) ( целить) ці́лити, ці́литися, ціляти, наці́люватися, націля́тися; лучити
    2) (на кого-что, в кого-что - иметь в виду; намекать) (в кого-що, на кого-що); натяка́ти (на кого-що); ма́ти на меті́ (кого-що)
    3) (во что - стремиться стать кем-л.) наці́люватися, націлятися (на що), пну́тися (в що)
    4) ( намереваться) ма́ти на́мір, збира́тися; ( рассчитывать) мі́тити, розрахо́вувати, сподіва́тися

    Русско-украинский словарь > метить

  • 9 мыслить

    1) думати, мислити, (полагать) гадати, (размышлять) міркувати, розважати над чим, (мозговать) мізкувати, метикувати; Срв. Думать. [Де найбільше учень знає, там він найменше мислить (Куліш). Хто більше працює, той більше й міркує (Наш). Люблю читати й метикувати (Н.-Лев.)]. Он много о себе -лит - він багато про себе думає, він про себе дуже думний;
    2) мати намір;
    3) дбати, клопотатися, думати про кого, про що; см. Заботиться.
    * * *
    1) ми́слити; ( рассуждать) міркува́ти, гада́ти; диал. гадкува́ти; ( думать) ду́мати, гада́ти
    2) (рассчитывать, предполагать) ду́мати, гада́ти, уявля́ти

    Русско-украинский словарь > мыслить

  • 10 ожидать

    кого чего ждати, дожидати(ся), зажидати кого, чого, чекати, очікувати, сподіватися кого, чого и на кого, на що; (подстерегать) чиганити, чигати на кого, на що. Мне долго пришлось его -дать - мені його довго довелося ждати (дожидатися, чекати), мені довго довелося на його чекати. Я этого никак не -дал - цього (на це) я ніяк не сподівався. -дать очереди - застоювати (засиджувати) черги, ждати на чергу. -дать удобного времени - ждати (доброї) нагоди, часу виглядати. -дать беды, мести и пр. - начуватися біди, помсти. [Так і начувайся, що який-небудь шпирне ножем]. И кто бы от неё этого -дал? - і хто-б того по їй сподівався? От него всего можно -дать - по нім усього надійся. Нет оснований - дать (надеяться) - шкода сподіватися. Ожидаемый и ожиданный - сподіваний, очікуваний. -мый урожай - сподіваний урожай.
    * * *
    1) ( ждать) чека́ти, жда́ти, дожида́ти, дожида́тися, очі́кувати; чека́тися
    2) (рассчитывать, надеяться) сподіва́тися, чека́ти
    3) (быть уготованным кому-л.) чека́ти

    Русско-украинский словарь > ожидать

  • 11 прикидывать

    прикидать и прикинуть
    1) что к чему (прибросать) - прикидати, прикинути, (о мн.) поприкидати що до чого; см. Прибрасывать. [Прикидати землю до огорожі, до стіни, до дерева];
    2) что кому, к чему (прибавлять) - прикидати, прикинути, докидати, докинути, накидати, накинути що кому, що до чого; срв. Прибавлять. [Довідавшись, що земля подорожчала, прикинули й собі по карбованцю на десятині (Грінч.). Купила в його дві сотні огірків, так він мені десяток докинув без грошей (М. Грінч.). Підкинь дров у піч]. Дёшево даёшь, -кинь хоть рублик - дешево даєш, накинь (прикинь) хоч карбованчика. -кинуть кому ребёнка (подбросить) - підкинути кому дитину;
    3) кому что (забраковать) - прикидати, прикинути. [Кравчиха погано сукню пошила, так я їй і прикинула. Попрохала мене хустку купити, а тоді й прикинула мені: «не така» каже (М. Грінч.)];
    4) что (примерять) - прикидати, прикинути, приміряти, примірити що. [А прикинь-но свитину, чи не вузька на тебе];
    5) что на вес (проверять) - прикидати, прикинути, приважувати, приважити, (на счёт, на меру: проверять, рассчитывать) прикидати, прикинути що. [Прикинув на руку (на око) - ні, не буде трьох хунтів. Приважує на руці, мов силу в йому зна (Квітка). Щось обмірковував, прикидав, обраховував (Коцюб.)]. -кинь на счотах, много ли всего будет - прикинь-лиш на рахівниці, чи багато буде. Прикинутый - прикинутий, докинутий.
    * * *
    I несов.; сов. - прикид`ать
    ( прибрасывать) прикида́ти, прики́дати
    II несов.; сов. - прик`инуть
    1) ( прибавлять) підкида́ти и підки́дувати, підки́нути, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути
    2) ( примерять) приміря́ти и примі́рювати, приміря́ти; прикида́ти, прики́нути
    3) (приблизительно определять; соображать) прикида́ти, прики́нути

    Русско-украинский словарь > прикидывать

  • 12 располагать

    I несов.; сов. - располож`ить
    1) розташо́вувати, -шо́вую, -шо́вуєш, розташува́ти, -шу́ю, -шу́єш, несов. ташува́ти; ( размещать) розміща́ти и розмі́щувати, -щую, -щуєш, розмісти́ти, -міщу́, -мі́стиш и мног. порозміща́ти и порозмі́щувати; ( расставлять) розставля́ти, розста́вити, -влю, -виш и мног. порозставля́ти

    \располагать жи́ть в ша́хматном поря́дке — розста́вити (розмісти́ти) в ша́ховому поря́дку

    \располагатьть по алфави́ту — розташо́вувати, розташува́ти (розставля́ти, розста́вити, розміща́ти, розмісти́ти) за алфаві́том (за абе́ткою), абеткува́ти, -ку́ю, -ку́єш, заабеткува́ти

    2) (распределять во времени, планировать) розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш
    3) ( привлекать) прива́блювати, -люю, -люєш [до се́бе], прива́бити, -блю, -биш [до се́бе]; ( склонять). приверта́ти, приверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, прихиля́ти, прихили́ти, -хилю́, -хи́лиш

    \располагатьть к себе́ (в свою́ пользу) — приверта́ти, приверну́ти (прихиля́ти, прихили́ти) до се́бе; сов. диал. з'єдна́ти собі́

    \располагать жи́ть свои́м поведе́нием — прива́бити своє́ю поведі́нкою

    II несов.; сов. - располож`ить
    1) (чем - несов.: иметь в распоряжении) ма́ти [в своє́му розпоря́дженні] (що)
    2) (кем-чем - несов., сов.: распоряжаться кем-чем-л.) розпоряджа́тися, розпоряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, несов. розпоряджа́ти (ким-чим); (несов.: рассчитывать) розрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш (на кого-що)

    \располагать лага́йте мно́ю — розпоряджа́йтеся мно́ю; розрахо́вуйте на ме́не

    3) (к чему - несов.: развивать склонность) розвива́ти схи́льність (-ності) (до чого), (способствовать) сприя́ти (чому)
    4) (намереваться, предполагать) ду́мати, заду́мати, несов. гада́ти, ма́ти на́мір (-у); ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся)

    Русско-украинский словарь > располагать

  • 13 рассчитать

    Русско-украинский словарь > рассчитать

  • 14 расчесть

    Русско-украинский словарь > расчесть

См. также в других словарях:

  • рассчитывать — Разбирать, соображать, смекать. См. намереваться …   Словарь синонимов

  • РАССЧИТЫВАТЬ — РАССЧИТЫВАТЬ, рассчитываю, рассчитываешь, несовер. 1. несовер. к рассчитать и к расчесть. 2. (совер. нет) на что или с инф. Надеяться, считать возможным, вероятным, осуществимым что нибудь. «Кто не выполняет своих обязательств, тот не может… …   Толковый словарь Ушакова

  • РАССЧИТЫВАТЬ — РАССЧИТЫВАТЬ, рассчитать, рассчесть, распределять счетом; сделать рассчет. Рассчитай, по чем на брата придется. Рассчесть кого, рассчитав что ему следует за работу, за службу, расплатиться и уволить его. На умах не рассчитаешь, не разочтешь, а на …   Толковый словарь Даля

  • РАССЧИТЫВАТЬ — РАССЧИТЫВАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. рассчитать и расчесть. 2. на что или с неопред. Предполагать, надеяться, считать возможным. Р. на помощь. Рассчитывал застать тебя дома. 3. на кого (что). Возлагать надежды, полагаться. Р. на старого друга …   Толковый словарь Ожегова

  • рассчитывать — рассчитывать. Произносится [ращитывать] …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • рассчитывать — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN design …   Справочник технического переводчика

  • рассчитывать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я рассчитываю, ты рассчитываешь, он/она/оно рассчитывает, мы рассчитываем, вы рассчитываете, они рассчитывают, рассчитывай, рассчитывайте, рассчитывал, рассчитывала, рассчитывало, рассчитывали, рассчитывающий …   Толковый словарь Дмитриева

  • рассчитывать — РАССЧИТЫВАТЬ1, несов. (сов. рассчитать), что, с прид. изъясн. Решать (решить) вопрос о месте, ценности какого л. объекта, явления в системе др. явлений, объектов; Син.: определить [impf. to calculate, compute, reckon, estimate; to plan, project] …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • рассчитывать — • твердо рассчитывать …   Словарь русской идиоматики

  • рассчитывать — • надеяться, уповать, рассчитывать, полагаться Стр. 0565 Стр. 0566 Стр. 0567 Стр. 0568 Стр. 0569 Стр. 0570 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • рассчитывать по времени — отмечать время хронометрировать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы отмечать времяхронометрировать EN time …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»