Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

намереваться

  • 1 намереваться

    намериться намірятися, наміритися, мати (брати), взяти намір, (замышлять) замірятися, заміритися, думати, задумувати, задумати, надумуватися, надуматися, замишляти, замислити, мати (на думці, на мислі), мати думку, взяти думку (на думку) (з)робити що, (вознамериваться) наважуватися, наважитися, поважитися, зважитися на що и (з)робити що, (собираться) збиратися, зібратися, лагодитися, налагодитися, (редко) залицятися, тіяти (з)робити що. [Розсердивсь і вже був намірявся щось іще казати (Крим.). Ти инше щось робити замірявсь (Грінч.). Сина свого в крамарчуки віддавати не думає (Грінч.). Присягався, що не проп'є цих грошей сьогодні, а сам мав на думці зробити цеє негайно (Звин.). Я таки мав на мислі так зробити, та жінка відраяла (Богодух.). Кому господь має що дати, то дасть і в хаті (Номис). Через тиждень мав виїхати до Київа (Н.- Лев.). А сесі воли за що маєте продати? (Кам'янеч.). Наваживсь ото він потай набрати хліба з громадської комори (Рада). Кинув тліючу губку на ожередь соломи і поваживсь тікати (Коцюб.). Всі сплять, опріче двох, що лагодяться й собі закуняти (Грінч.). Хлопці вже залицялися бити мене (Гуманщ.). Щоб сватати (її) - ніхто і не тіяв (Гр. Григор.)].
    * * *
    несов.; сов. - нам`ериться
    ма́ти на́мір несов.; ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся); (несов.: иметь в виду) ма́ти на ду́мці; ( вознамериваться) наміря́тися, намі́ритися, заміря́тися, замі́ритися

    Русско-украинский словарь > намереваться

  • 2 готовиться

    1) готуватися, лаштуватися, лагодитися, ладнатися, ладитися, споряджатися - до чого или що-небудь робити (готовиться к чему-л., собираться что-л. делать). [Довелося готуватися до екзамену (Крил.). У хаті прибиралися та лагодилися до весілля (Єфр.). Вона ладналася до балю (Крим.). Ладнається, лаштується, ладиться і т. и. їхати кудись];
    2) (намереваться) братися, збиратися, вбиратися. [Посиділа я та й беруся додому (М. Вовч.). Мати посиділа, береться вже іти (Драг.)]. Готовлюсь, т.-е. имею в виду что-л. делать - маюся що робити. Готовься! (берегись! держись!) - начувайся! (от начуватися);
    3) готовиться к смерти - ладнатися на смерть, лагодитися в божу путь; (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися, споряджатися. [В дорогу рихтуватися. Риштуватися на війну (Рудан.)];
    4) готовится что-л. новое, -тся война и т. д. (дело клонится к чему-л.) - береться, кладеться, заноситься - на нове, на війну і т. и. (неопр. - кластися, братися, заноситися). Готовится перемена к лучшему - кладеться (заноситься) на краще; (в погоде) кладеться на годину. [Дощик сьогодні клався, та не зірвався (Чуб.)];
    5) (быть подготовляемым) - см. под 1. [Весілля усюди ладяться (М. Вовч.). Ярмарок почав споряджатися. Альманах лагодивсь до цензури (Грінч.)].
    * * *
    1) готува́тися, гото́витися, приготовля́тися; (собираться, снаряжаться) збира́тися, ла́годитися, лаштува́тися, ладна́тися, ла́дитися, рихтува́тися, споряджа́тися
    2) ( что - надвигаться) насува́тися (що); зано́ситися (на що); ( назревать) назріва́ти (що); ( о событиях) готува́тися, готовитися (що)
    3) страд. готува́тися, гото́витися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися

    Русско-украинский словарь > готовиться

  • 3 излаживаться

    диал.; несов.; сов. - изл`адиться
    нала́годжуватися, нала́годитися; ( намереваться) наміря́тися, намі́ритися, заміря́тися, замі́ритися; ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся); ( снаряжаться) лаштува́тися, налаштува́тися, споряджа́тися, споряди́тися

    Русско-украинский словарь > излаживаться

  • 4 ладить

    лаживать
    1) (поправлять, приводить в порядок) лагодити, злагоджувати, налагоджувати, ладнати, ладнувати, ладити, обладжувати, лаштувати, рихтувати, риштувати; (готовить) готувати, зготовляти що. [Лагодити віз у дорогу (Сл. Ум.). Лагодь, мати, постіль (Пісня). Налагоджували неводи свої (Біблія). Ладнайте вози, пора їхати (Сл. Гр.). Чабан з наймитом обладжували воза (М. Вовч.). Риштувать вози в далекую дорогу (Шевч.)]. -дить обед, чай - лагодити (ладити, зготовляти, порати) обід, чай, ладнати (лаштувати) до обіду, до чаю. [Іди лишень полуднувать лагодь (Шевч.). Ладнає до чаю (Мова)]. -дить дело - лагодити справу. -дить куда - см. Ладиться 2;
    2) (музык. инструмент) ладити, настроювати, срвн. Лад 3;
    3) с кем - ладнати, бути (жити) в (добрій) (з)лагоді, у (добрій) згоді, у ладу з ким. [Гордіїв дядько не ладнав чогось із Демидовим батьком (Грінч.)]. Они не -дят между собою - вони не ладнають один (одно[е]) з одним, одна з одною, між ними незлагода, вони між собою не миряться. Он со всеми -дит - см. Он со всеми в ладу (Лад 2).
    * * *
    1) (жить в согласии с кем-л.) бу́ти в зла́годі (в зго́ді), жи́ти в зла́годі (в зго́ді)
    2) ( приводить в готовность) ла́годити, ла́дити, ладна́ти
    3) ( намереваться) збира́тися, ла́годитися, ладна́тися, ма́ти на ду́мці
    4) ( твердить) пра́вити, торо́чити, товкти́
    5) муз. ла́дити, налагоджувати; ( настраивать) настро́ювати, наладо́вувати, настру́нчувати

    Русско-украинский словарь > ладить

  • 5 ладиться

    лаживаться
    1) (изготовляться, починяться) лагодитися, ладитися, обладжуватися, лаштуватися, рих[ш]туватися. Воз -тся - віз лагодиться, воза лагодять (рих[ш]тують);
    2) (налаживаться) налагоджуватися. Дело не -тся - справа не ладиться, не налагоджується (не йде на добре, на лад), (шутл.) не прядеться. [Пробув в пущі одні сутки, … ба, щось не прядеться (Рудан.)];
    3) (готовиться, собираться) лагодитися, злагоджуватися, налагоджуватися, ладнатися, ладитися, лаштуватися, збиратися. [А я оце лагодивсь до вас іти (Кобел.). Прокіп ладнається в дорогу (Сл. Гр.). Умирать ладься (Номис). Лаштується красти (Вовчан.)];
    4) с кем - (уговариваться) годитися, умовлятися з ким за що, єднатися з ким, ладнати, єднати кого. [Почали годитися за ціну (Сл. Ум.). Не страшно женитись, а страшно попа єднать (Номис)]; (соглашаться, мириться) згоджуватися, миритися з ким;
    5) пасувати, підходити до чого, бути (приходитися) до ладу (в лад); срвн. Подходить 5.
    * * *
    1) ( идти на лад) іти́ (іде́) на лад; ( налаживаться) нала́годжуватися
    2) ( намереваться) збира́тися, лагодитися, ла́дитися
    3) ( уславливаться) диал. умовля́тися, годи́тися
    4) страд. ла́годитися, ла́дитися, ладна́тися

    Русско-украинский словарь > ладиться

  • 6 метить

    мечать и мечивать
    1) (помечать что) значити, позначати, мітити (мічу, мітиш), (зарубками, нарезами) карбувати, (клеймом) таврувати, клейн[м]ити, (о товарах и перен.) шта[е]мпувати. [Уже я й значив шапку, так усе таки крадуть (Лебединщ.). Він свої ягнята мітить (Звин.). Коні таврують або клейнять гарячим залізом (М. Грінч.)]. -тить бельё - значити (мітити) білизну;
    2) (целить) - а) (в кого, во что, куда) ціляти, цілити, цілитися, націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що, куди (де), поціляти що, міря[и]ти(ся), наміряти(ся) на (в) кого. [Якраз мені ти в голову ціляєш (Куліш). Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис). На вовка цілиться (Рудан.). Сама добре знаю, що на біду лучу (Чуб. V). Хлопець кидає шапку, а всі кидають камінцями, націляють у ту шапку (Звин.). Де я мірю, там я вцілю (Гол. I)]. -тить ниже - низити, ціляти (лучити, мірити, брати) нижче. [Не вміє він ціляти добре - низить (Грінч.)]. -тить выше - ціляти (лучити, мірити, брати) вище. Он -тит очень высоко (перен.) - він дуже високо ціляє. Он -тит в мой огород - він у мій город ціляє. Он -тит в генералы - він націляється (наставляється, важить) на генеральство, (лезет) він пнеться в генерали; б) (на кого, на что) важити, ціляти, націлятися на кого, на що. [Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде вона моєю (Н.-Лев.). На віщо-ж ти важила: чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? (Ант.-Драг.). На великий посаг він ціляє (важить) (М. Грінч.)]; в) (на кого: намекать) мітити, закидати на кого, мати на меті кого. Говоря это он -тил на известное лицо - кажучи це, він мітив (закидав, думав) на певну особу (или мав на меті певну особу). Меченный - значений, мічений; карбований, таврований, клейнений, шта[е]мпований; позначений, помічений и т. д.; срв. Меченый. [Значені вівці (Богодухівщ.). Позначена білизна (Київщ.). Тавровані коні (Брацлавщ.). Злодій штемпований (Шевч.)].
    * * *
    I
    (ставить знак, метку) зна́чити, мі́тити
    II м`етить
    1) ( целить) ці́лити, ці́литися, ціляти, наці́люватися, націля́тися; лучити
    2) (на кого-что, в кого-что - иметь в виду; намекать) (в кого-що, на кого-що); натяка́ти (на кого-що); ма́ти на меті́ (кого-що)
    3) (во что - стремиться стать кем-л.) наці́люватися, націлятися (на що), пну́тися (в що)
    4) ( намереваться) ма́ти на́мір, збира́тися; ( рассчитывать) мі́тити, розрахо́вувати, сподіва́тися

    Русско-украинский словарь > метить

  • 7 намерение

    I. намір, (замысел) замір, замисл (-лу), задум (-му), (мысль) думка. [Не входжу в наміри його (Франко). Мала щирий замір послужити просвіті (Грінч.)]. Враждебные -ния относительно кого - ворожі заміри (замисли) проти кого. Дурное -ние - поганий замір. Похвальное, прекрасное -ние - похвальний, прекрасний (прегарний, чудовий) намір. Без -ния - без наміру, ненавмисне, невмисне, (диал.) без замірення. [Ти умисне, чи невмисне убив її? (Кониськ.). Звиняйте, я це сказав без замірення (Хорольщ.)]. С -нием - з наміром, (нарочно) умисне, навмисне. [Я вмисне навів цей уривок із спогадів, щоб показати… (Рада)]. Сделать что с дурным хорошим -нием, с наилучшими -ниями - зробити що бажаючи злого, добра, зробити що з поганим заміром (замислом), з гарним, з найкращим наміром. Не с добрыми -ниями - не з добрими замірами, не з добрим духом. [Остерегайтеся, гетьмане мій, бо він не з добрим духом (Куліш)]. С заранее обдуманным -нием - з наперед (із заздалегідь) узятим наміром. Приехать с -нием увидеть кого - приїхати, маючи на думці (маючи намір или щоб) побачити кого. Иметь, питать -ние - мати намір (замір), мати на думці; см. Намереваться. [Він має замір оженитися з удовою (М. Вовч.). Сватати Саню він і в голові собі не покладав, бо мав на думці тільки трохи пожартувати (Н.-Лев.)]. Иметь корыстные -ния - мати корисливі заміри. Питать самые лучшие -ния относительно кого - мати найкращі наміри супроти кого. Принимать, принять -ние - брати, взяти намір, наважуватися, наважитися. [Реакція знов наважилася повернути той стан, що повстав був на Україні після 1876 року (Рада)]. Возыметь -ние - см. Вознамериться. Помогать -ниям кого - сприяти намірам (замірам) кого. Упорствовать в своём -нии - уперто триматися свого заміру.
    II. см. Намеривание.
    * * *
    на́мір, -у; (замысел, умысел) замі́р, -у

    без [вся́кого] \намерение ния — без [уся́кого] на́міру (за́міру)

    с \намерение нием — з на́міром; з замі́ром; ( нарочно) навми́сно, навми́сне, уми́сно, уми́сне

    Русско-украинский словарь > намерение

  • 8 намеренный

    прлг.
    1) (преднамеренный) умисний, навмисний, (обдуманный) обдуманий (наперед, заздалегідь). -ный поступок - умисний учинок (-нку);
    2) -ный и Намерен - хто (що) має намір (думку, на думці), хто (що) наміряється (гадає) (з)робити що; см. Намереваться. Что вы -ны делать? - що ви маєте на думці (збираєтеся) робити?
    * * *
    I
    ( имеющий намерение) який (що) має на́мір (ма́є на ду́мці)
    II
    ( сделанный с намерением) навми́сний, уми́сний; ( обдуманный) обду́маний [напере́д, заздалегі́дь]

    \намеренныйый посту́пок — уми́сний вчи́нок

    Русско-украинский словарь > намеренный

  • 9 намериться

    Русско-украинский словарь > намериться

  • 10 преднамереваться

    преднамериться на[за]мірятися, на[за]міритися, мати на думці, думку (на думку) взяти, гадати, мати на гадці, гадку взяти (зробити що); срв. Намереваться. [Не пощастило так зробити, як намірявся (мав на думці, гадав)].
    * * *
    несов.; сов. - преднам`ериться
    ма́ти на́мір (несов.), наміря́тися, намі́ритися, заміря́тися, замі́ритися, ма́ти на ду́мці (на га́дці) (несов.); ( собираться) збира́тися, зібра́тися

    Русско-украинский словарь > преднамереваться

  • 11 предполагать

    предположить (полагать, расчитывать) гадати, думати, подумати, мати на думці (на гадці, на мислі), покладати, покласти що (що робити), (намереваться) мати, мати на думці (що робити), (допускать) припускати, припустити що, ставити, поставити (перед собою) гадку про що, мислити перед собою що, містити в собі гадку про що. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кон.). Через тиждень мав виїхати до Київа (Н. Лев.). Наука ставить перед собою гадку і про працівників (мислить перед собою і працівників), які-б її розробляли (Крим.)]. Основательно -гать - слушно гадати. Это и -жить нельзя было - цього й припустити не можна було. Нужда -гает лишения - коли (як) нестатки, то й злидні, в нестатках і злидні. Человек -ет, а бог располагает - крути не крути, а буде так як Бог дасть; чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Предположим - припустімо, покладімо, кладімо, даймо (на теє) що. [Ну, а покладім, що хтось вам довів, що вони (класичні мови) просто шкодливі (Крим.). Даймо, що він продасть жито (Він. п.)]. -жим, что ваши надежды основательны - припустімо, даймо (на теє), що ваші надії мають підстави. Предполагаемый - гаданий, здогадний, думаний, припусканий. [Це дата здогадна й непевна (Крим.)]. -мое путешествие - гадана подорож. -мая сумма - гадана, припускана сума. Предположенный - загаданий, задуманий, припущений. -ный на первое июня съезд не состоится - загаданий на перше червня з'їзд не відбудеться. -ться гадатися, думатися, матися; припускатися. -гается что-н. сделать - гадається (є думка, гадка) щось зробити. -галось - думалось, була думка, малося. [Малося йти на ярмарок, та дощ не пустив. Була думка так зробити, а вийшло инакше].
    * * *
    несов.; сов. - предполож`ить
    1) припуска́ти, припусти́ти
    2) (несов.: думать) ду́мати, гада́ти; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
    3) (несов: предусматривать) передбача́ти; ( иметь предпосылкой) ма́ти передумо́вою

    Русско-украинский словарь > предполагать

  • 12 располагать

    I несов.; сов. - располож`ить
    1) розташо́вувати, -шо́вую, -шо́вуєш, розташува́ти, -шу́ю, -шу́єш, несов. ташува́ти; ( размещать) розміща́ти и розмі́щувати, -щую, -щуєш, розмісти́ти, -міщу́, -мі́стиш и мног. порозміща́ти и порозмі́щувати; ( расставлять) розставля́ти, розста́вити, -влю, -виш и мног. порозставля́ти

    \располагать жи́ть в ша́хматном поря́дке — розста́вити (розмісти́ти) в ша́ховому поря́дку

    \располагатьть по алфави́ту — розташо́вувати, розташува́ти (розставля́ти, розста́вити, розміща́ти, розмісти́ти) за алфаві́том (за абе́ткою), абеткува́ти, -ку́ю, -ку́єш, заабеткува́ти

    2) (распределять во времени, планировать) розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш
    3) ( привлекать) прива́блювати, -люю, -люєш [до се́бе], прива́бити, -блю, -биш [до се́бе]; ( склонять). приверта́ти, приверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, прихиля́ти, прихили́ти, -хилю́, -хи́лиш

    \располагатьть к себе́ (в свою́ пользу) — приверта́ти, приверну́ти (прихиля́ти, прихили́ти) до се́бе; сов. диал. з'єдна́ти собі́

    \располагать жи́ть свои́м поведе́нием — прива́бити своє́ю поведі́нкою

    II несов.; сов. - располож`ить
    1) (чем - несов.: иметь в распоряжении) ма́ти [в своє́му розпоря́дженні] (що)
    2) (кем-чем - несов., сов.: распоряжаться кем-чем-л.) розпоряджа́тися, розпоряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, несов. розпоряджа́ти (ким-чим); (несов.: рассчитывать) розрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш (на кого-що)

    \располагать лага́йте мно́ю — розпоряджа́йтеся мно́ю; розрахо́вуйте на ме́не

    3) (к чему - несов.: развивать склонность) розвива́ти схи́льність (-ності) (до чого), (способствовать) сприя́ти (чому)
    4) (намереваться, предполагать) ду́мати, заду́мати, несов. гада́ти, ма́ти на́мір (-у); ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся)

    Русско-украинский словарь > располагать

  • 13 располагаться

    I несов.; сов. - располож`иться
    1) розташо́вуватися, -шо́вуюся, -шо́вуєшся, розташува́тися, -шу́юся, -шу́єшся, несов. ташува́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, -щуюся, -щуєшся, розмісти́тися, -міщу́ся, -мі́стишся и мног. порозміща́тися и порозмі́щуватися; ( устраиваться) влашто́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, влаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся; (становиться лагерем, обозом; перен. шутл.) ота́борюватися, -рююся, -рюєшся и табори́тися, -борю́ся, -бори́шся, ота́боритися, сов. ута́боритися

    полк \располагаться жи́лся в двух каза́рмах — по́лк розташува́вся (розмісти́вся) в дво́х каза́рмах

    \располагаться жи́лся спа́ть на дива́не — лі́г (влаштува́вся) спа́ти на дива́ні

    экскурса́нты \располагаться жи́лись в лесу́ — екскурса́нти розташува́лися (ота́борилися) в лі́сі

    2) (перен.: принимать тот или иной оборот; складываться) склада́тися, скла́стися (складе́ться)
    3) ( распределяться - о времени) розподіля́тися, розподіли́тися, -ді́литься
    4) (сов.: почувствовать симпатию к кому-л.) відчу́ти симпа́тію (прихи́льність, -ності), прихили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся
    5) страд. несов. розташо́вуватися; розміща́тися, розмі́щуватися; розставля́тися
    II несов.; сов. - располож`иться
    (намереваться, предполагать что-л. делать) ду́мати, заду́мати, несов. гада́ти, ма́ти на́мір; ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся), сов. налаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, нала́годитися, -джуся, -дишся

    он \располагаться жи́лся — писа́ть ві́н зібра́вся (налаштува́вся, нала́годився) писа́ти

    Русско-украинский словарь > располагаться

См. также в других словарях:

  • намереваться — Думать, предполагать, метить, норовить, промышлять, иметь намерение, иметь (задаться) целью, рассчитывать, носиться с мыслью, лелеять умысел, иметь в виду, проектировать, принимать намерение, готовиться, собираться, предпринимать. Возыметь мысль …   Словарь синонимов

  • намереваться — (не рекомендуется намереваться) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • НАМЕРЕВАТЬСЯ — НАМЕРЕВАТЬСЯ, намереваюсь, намереваешься, несовер., с инф. Предполагать, иметь намерение. «Намеревался ответить мне с видимой благосклонностью, но вдруг насторожился.» Короленко. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НАМЕРЕВАТЬСЯ — НАМЕРЕВАТЬСЯ, аюсь, аешься; несовер., с неопред. Предполагать, иметь намерение, собираться (в 4 знач.). Н. приступить к занятиям. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • намереваться — ▲ желать ↑ сделать намереваться. вознамериться. вздумать, ся. задумать. собираться. предполагать, ся (проект предполагает постройку цеха). намечать предположительно определять. наметить определить объект для воздействия. намечаться. хотеть (хотел …   Идеографический словарь русского языка

  • намереваться — • собираться, намереваться, намерен, думать, планировать Стр. 1065 Стр. 1066 Стр. 1067 Стр. 1068 Стр. 1069 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • Намереваться — несов. неперех. Иметь намерение, предполагать что либо сделать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • намереваться — намереваться, намереваюсь, намереваемся, намереваешься, намереваетесь, намеревается, намереваются, намереваясь, намеревался, намеревалась, намеревалось, намеревались, намеревайся, намеревайтесь, намеревающийся, намеревающаяся, намеревающееся,… …   Формы слов

  • намереваться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я намереваюсь, ты намереваешься, он/она/оно намеревается, мы намереваемся, вы намереваетесь, они намереваются, намеревайся, намеревайтесь, намеревался, намеревалась, намеревалось, намеревались,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • намереваться — намерев аться, аюсь, ается …   Русский орфографический словарь

  • намереваться — (I), намерева/ю(сь), ва/ешь(ся), ва/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»