-
1 работник
1) працівни́к, -а; робітни́к, -а; ( много и хорошо работающий) трудівни́к, -а\работникки нау́ки — и
иску́сства — працівники́ нау́ки і мисте́цтва
газе́тный \работник к — працівни́к газе́ти
нау́чный \работник к — науко́вий працівни́к, науко́вець, -вця
отве́тственный \работник к — відповіда́льний працівни́к
сезо́нный \работник к — сезо́нний робітни́к; строка́р, -я, строкове́ць, -ківця́, строкови́к, -а, строкови́й, -о́го
счётный \работник к — рахівни́к, -а
хоро́ший \работник к — до́брий працівни́к (робітни́к)
2) ( батрак) наймит, ( нанятый на лето) полі́тник; челя́дник; ( на промыслах) зарі́бник3) ( рабочий) робітни́к -
2 работник
-
3 заводской работник
-
4 книжник
1) (знаток Св. Писания) книжник, письменник. [І дивувались фарисеї і книжники його речам (Шевч.). Зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них (Св. П.)];2) (книжный человек) книжник; см. Книжный 3. [З мене не великий книжник (Основа 1862)];3) см. Книголюб;4) (работник книги) книгар (-ря). Вниманию -ков - а) на увагу книгарям; б) на увагу книголюбам, книжним людям;5) (букинист) книжник, книгар (-ря), букініст; (книгоноша) книгоноша;6) (бумажник) портфелька, гаман (-на), (небольшой) гаманець (-нця).* * *1) кни́жник2) ( работник книжного дела) книга́р, -я, кни́жник -
5 водогрей
-
6 водогрей
-
7 водогрій
техн. водогре́й ( работник) -
8 батрак
наймит, бурлака (вдали от родины); соб. бурлацтво. -ак подросток - наймитча (р. - чати) (с. р.). Итти в -ки - іти в найми.* * *на́ймит, батра́к, -а; ( сезонный работник) строка́р, -я -
9 гуртоправ
1) ( работник при гуртах скота) гуртопра́в2) см. гуртовщик 2) -
10 добытчик
добувач (радетель) дбаха. [Я вам дбаха (Конис.)].* * *1) добува́ч, -а; ( радетель) дба́ха, дба́ч, -а2) (работник, кормилец) годува́льник -
11 исполнительный
1) (к исполнен. относ.) виконавчий. [Уряди всіх партій укупі складають спільний виконавчий уряд (орган) (Грінч.)]. -ная власть - виконавча влада. -ный комитет - виконавчий комітет. -ный лист, юрид. - виконавчий лист;2) (о человеке: исправный) справний. [Жінка моя жвава, справна (Г. Барв.). Робітник з його справний (М. Грінч.)]. Он очень -телен в своих обязанностях, по службе - він дуже справний що-до своїх обов'язків, на посаді; він ретельно виконує свої обов'язки, свою службову роботу.* * *1) викона́вчий\исполнительныйая власть — викона́вча вла́да
\исполнительныйая кома́нда — воен., спорт. викона́вча кома́нда
\исполнительныйый комите́т — викона́вчий коміте́т
\исполнительныйый лист — юр. викона́вчий лист
2) ( старательный) рете́льний, стара́нний, спра́вний\исполнительныйый работник — рете́льний (стара́нний, спра́вний) працівни́к
-
12 казак
козак (-ка): ум. козаченько, козачок (-чка); ув. козарлюга, козачище; (реестровый) лейстровик; (запорожский) запорожець (-рожця), низовець (-вця), січовик запорозький, низовий (-вого), січовий козак; (черноморский) чорноморець (-морця), козак чорноморський; (донской) дончак, дінський козак; (кубанский) кубанець, кубанський козак, пластун; (наёмный работник, батрак) бурлака; (дворовый молод. челов.) козачок (-чка). -заки (соб.) - козацтво, (устар.) козачество, козаччина, (фамил.) козачня. Звание, состояние -ка - козацтво. -ком быть, жить - козакувати. Червонный (Красный) -зак - червоний козак, червонець (-нця).* * *коза́к, -аказа́ки́ — мн. козаки́, -кі́в, собир. коза́цтво
-
13 книга
1) книжка (мн. книжки, -жок), (значительнее объёмом или важностью) книга. [Петрусь до школи та із школи з книжками ходить та росте (Шевч.). Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тичина). Чи то вмер чернець у кельї, пишучи святую книгу? (Франко)]. -га в (целый) лист, в полулист - книжка (книга) на цілий аркуш, на піваркуша. -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа - книжка (книга) у чвертку, у вісімку, у шістнадцятку, на двадцять четверту частину аркуша. -га Бытия, Чисел - Книга Буття, Чисел. -га живота - книга життя (буття), (слав.) книга живота, срвн. Живот 1. -га стихов - книжка (и книга) поезій. -га для чтения (хрестоматия) - читанка. -га актовая - книга актова. -га входящих, исходящих бумаг - книга вступних, виступних паперів. -га главная, бухг. - головна книга. -га жалоб, жалобная - книга для скарг. -га заборная - набірна книжка. -га записная - записник (-ка), нотаткова книжка, книжка для нотаток, книжка для записів (Грінч.). -га конторская - конторська книга. -га копирная - копірна книга. -ги метрические - книги метриків, книги ме[а]трикулярні, метрики (-ків). -га памятная - см. Книжка памятная. -ги писцовые - книги ґродські (стар.). -га подворная - дворова книга. -га поземельная - поземельна книга. -га поминальная - см. Поминальник. -га приходо-расходная - книга прибутків та видатків. - га разносная, рассыльная - розносна книга (книжка). -га расчётная - (роз)рахункова книжка. -га родословная - книга родоводу, родовідна книга. -га сборов - книга оплат. -га товарная - крамова (товарова) книга. -ги церковные - церковні книги. -га черновая - чорнова книжка. Вносить, внести в -гу - в[за]писувати, в[за]писати, заводити, завести до книги, записувати, записати в книгу. Закрывать, закрыть -гу - згортати, згорнути книжку, книгу. Открывать -гу - а) розгортати книжку (книгу); б) бухг. розпочинати книгу. Говорить, как по -ге - говорити, як з книги (з книжки, по книзі) читати. Ему и -ги в руки - йому і книжка в руки. [Письменному книжка в руки (Номис)]. Смотрит в -гу, видит фигу - дивиться в книгу, а бачить фигу. Работник -ги - см. Книжник 4;2) (глава, отдел в письмен. произведении) книга, відділ (-лу);3) анат. - см. Книжка 2.* * *кни́жка; (преим. более значительная по объёму или важности) кни́га -
14 мельник
(хозяин или работник) мельник, мірошник, мукомел, (только хозяин) млинар (- ря); ум.-ласк. мельничок (-чка), мельниченько. [Ой, мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку (Чуб.). Мірошник мав хороший млин (Гліб.). У млині з млинарем спав (Гол. III)].* * *міро́шник, ме́льник; диал. млина́р, -я -
15 наёмный
1) (отдаваемый в наём) найманий, наємний; (только о недвиж. имущ.) посесійний, віддаваний в оренду (в посесію). -ный луг - наймана лука. -ная работа - а) (по найму) наймитська (наємна) праця, найми (-мів). [Піде на хуторі шукати собі наймів (Васильч.)]; б) (нанимаемая) наймана праця;2) (нанимаемый, нанятой) найманий, на(й)нятий, наємний. [Хліб на найманій землі сіємо (Богодухівщ.). Найманим екіпажем їздять (Київ)]. -ный работник, -ная -ница - найманий робітник (-ка), -на робітниця, наймит, наймичка. [Повстали фабрики, де робили наймані робітники за поденне (Рада). Наймитів держимо, бо сами не впораємося (Канівщ.)]. Жить б -ной квартире - жити (сидіти) в найманій (на(й)нятій) ква(р)тирі, в найманому приміщенні (помешканні), в комірному (Свидниц.), сидіти в на(й)нятій хаті, жити в сусіда. -ная плата - (за работу) заробітна плата; (за пользование чем) плата за що, наймове (-вого), найманка, наймиця (Сл. Гр.), (за аренду земли ещё) орендна (посесійна) плата, (оброк) чинш (-шу). [За луку найманки дають двадцять карбованців на рік (Сл. Ум.)]. -ные войска - наймане (на(й)няте, (за)плачене, грошове) військо. [Пани проти короля бунтувалися і на його військо своїм грошовим і надвірнім військом били (Куліш)]. -ный агент, убийца - найманий (заплачений) агент, душогуб, підплачений душогуб. [Заплачений агент (Рада)].* * *на́йманий, найо́мний\наёмныйая пла́та — найо́мна пла́та
\наёмныйый экипа́ж — на́йманий екіпа́ж
\наёмныйый труд — на́ймана пра́ця
-
16 нанимать
нанять1) кого - наймати, на(й)няти, (о мног.) понаймати, (договаривать) єднати, поєднати, з'єднати, рядити, порядити, підрядити, годити, згодити, договоряти, договорити кого. [Пішов наймати наймита (Рудч.). Не сердься, найму взавтра музики (Н.- Лев.). Дівчат на буряки понаймав (Г. Барв.). (Земство) одну стару бабу поєднало служити коло лікарні (Яворн.). Я от землеміра з'єднав, щоб переміряв ваш наділ (Кониськ.). Ще з вечора треба порядити візника (Звин.). Мені треба було згодити візника (Н.-Лев.). Пішов договоряти молотників (Звин.)];2) что - наймати, на(й)няти, (о мног.) понаймати що. [Наймаємо собі маленьке приміщення у великому будинкові (Київщ.). Молебінь наняла аж на цілого карбованця (Тесл.)];3) (отдавать в наём) винаймати, винайняти и (зап.) винаймити, наймати, на(й)няти, (о мног.) повинаймати, понаймати що. Нанимаемый - найманий; винайманий. Нанятый и Нанятой -1) на(й)нятий, найманий, (о мног.) понайманий, (договорённый) поєднаний, з'єднаний, поряджений, підряджений, згоджений, договорений. -тый работник - найманий робітник (-ка), наймит (-та), (-тый на определ. срок) строковий (-вого) (робітник);2) на(й)нятий, найманий, (о мног.) понайманий. [Живемо не в своїй хаті, а в нанятій (Звин.)];3) винайнятий, винаймлений и т. д.* * *несов.; сов. - нан`ятьнайма́ти, найня́ти, -йму, -ймеш и мног. понайма́ти; ( подряжать) годи́ти, -джу́, -диш, згоди́ти, диал. поряджа́ти, поряди́ти, -ряджу́, -ря́диш -
17 научный
науковий. [Наукові досліди (Грінч.). Наукових книжок він ніколи в руки не брав (Н.-Лев.)]. -ная организация труда - наукова організація (действие ещё: наукове організування, оконч. зорганізування) праці; срв. НОТ. -ный работник - науковий робітник.* * *науко́вий -
18 окучивать
окучить что (растения) обгортати, обгорнути, обсипати, обсипати, підгортати, підгорнути, підсипати, підсипати, підбивати, підбити, (о мн.) пооб[під]гортати, пообсипати и т. д. [Дівчата тютюн підбивали]. -вать картофель - об[під]гортати, обсипати картоплю. -вать, -чить «сапою» и полоть - сап(ув)ати, посап(ув)ати, об[під]сапувати, об[під]сапати, (о мног.) пообсапувати. Окученный - об[під]горнутий, об[по]сапаний. Кто (работник, -ница) «сапає» - сапальник, сапальниця.* * *с.-х.; несов.; сов. - ок`учитьпідгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти, обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти, підсипа́ти, підсипа́ти и попідсипа́ти, обсипа́ти, обси́пати и пообсипа́ти; ( сапкой) підса́пувати, підсапа́ти и попідса́пувати; диал. підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти -
19 партийный
партійний. -ный работник - партійний робітник, партієць. Беспартийный - позапартійний, безпартійний.* * *1) прил. парті́йний2) в знач. сущ. парті́йний, -ого -
20 пачкун
1) нехлюй, нечепура, нечупара, (за)мурза, замазура, таляпало, (зап.) нехар (-ра), нехарник, киринник, (вульг.) паскуда; см. Неопрятный;2) (плохой живописец, писака) базграч, партач, квачомаз, писака, (стихоплёт) віршомаз.* * *1) нехлю́й, -люя́, нечепу́ра; диал. нечупа́ра2) ( плохой работник) прен. парта́ч, -а, ( плохой живописец) мазі́й, -зія́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
РАБОТНИК — РАБОТНИК, работника, муж. 1. Тот, кто работает, трудится. Лишь мы, работники всемирной великой армии труда, владеть землей имеем право, а паразиты никогда. Интернационал . «Он всеобъемлющей душой на троне вечный был работник.» Пушкин (о Петре I) … Толковый словарь Ушакова
работник — Наймит, рабочий, наемник, поденщик, батрак, бурлак, труженик. ... . Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. работник наймит, рабочий, наемник, поденщик, батрак, бурлак, труженик;… … Словарь синонимов
Работник — физическое лицо, вступившее в трудовые отношения с работодателем... Источник: Трудовой кодекс Российской Федерации от 30.12.2001 N 197 ФЗ (ред. от 03.12.2012) ...работник физическое лицо, работающее в организации на основе трудового договора… … Официальная терминология
РАБОТНИК — лицо, работающее по трудовому договору (контракту), подчиняющееся внутреннему трудовому распорядку предприятия (учреждения). Не является Р. (по смыслу трудового законодательства) лицо, работающее по любому из гражданско правовых договоров… … Юридический словарь
Работник — англ. worker лицо, работающее по трудовому договору (контракту) и соблюдающее внутренний трудовой распорядок компании, фирмы, организации. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 … Словарь бизнес-терминов
РАБОТНИК — лицо, выполняющее работу, работающее на предприятии, в организации, учреждении. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.. Современный экономический словарь. 2 е изд., испр. М.: ИНФРА М. 479 с.. 1999 … Экономический словарь
РАБОТНИК — РАБОТНИК, а, муж. 1. Человек, к рый работает, трудится. Отличный р. Дед болеет, он уже не р. 2. Человек, работающий в какой н. сфере трудовой деятельности. Научный р. Р. народного образования. Р. кооперации. Р. учреждения. 3. Рабочий у частного… … Толковый словарь Ожегова
РАБОТНИК — англ. worker/labourer; нем. Arbeiter/Werktatiger. Индивид, занятый в к. л. области трудовой деятельности. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 … Энциклопедия социологии
РАБОТНИК — физическое лицо, вступившее в трудовые отношения с работодателем (ст. 20 ТК РФ). Трудовые отношения Р. и работодателя возникают при заключении ими трудового договора. В некоторых случаях трудовые отношения возникают без оформления сторонами… … Российская энциклопедия по охране труда
Работник — физическое лицо, вступившее в трудовые отношения с работодателем (ст. 20 ТК РФ) … Бухгалтерская энциклопедия
работник — исполнитель — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы исполнитель EN hand … Справочник технического переводчика
