-
41 число часов использования максимума тепловой нагрузки
число часов использования максимума тепловой нагрузки
Время в часах, за которое при наибольшей нагрузке вырабатывается то же количество тепла, что и в реальных условиях при изменяющейся нагрузке
[А.С.Гольдберг. Англо-русский энергетический словарь. 2006 г.]Тематики
EN
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > число часов использования максимума тепловой нагрузки
-
42 группа соединения трехфазной обмотки
группа соединения трехфазной обмотки
Угловое смещение между векторами, представляющими напряжения между нейтралью (реальной или воображаемой) и одноименными выводами двух обмоток. При этом напряжения прямой последовательности прикладывают к выводам обмотки высшего напряжения в алфавитном порядке (если они обозначены буквами) или в числовой последовательности (если они обозначены цифрами). Принято, что векторы напряжений вращаются против часовой стрелки
Примечание — Вектор обмотки высшего напряжения принят в качестве базисного; смещение вектора напряжения любой другой обмотки обычно выражают в часах, при этом время указывает вектор напряжения данной обмотки (аналогично часовой стрелке), когда вектор обмотки высшего напряжения показывает 12 ч (аналогично минутной стрелке); возрастающие числа указывают на увеличивающийся сдвиг фаз.
(МЭС 421-10-08).
[ ГОСТ 30830-2002]EN
phase displacement
phase difference (for a transformer)
the angular difference between the phasors representing the voltages between the neutral point (real or imaginary) and the corresponding terminals of two windings, a positive-sequence voltage system being applied to the high-voltage terminals, following each other in alphabetical sequence if they are lettered, or in numerical sequence if they are numbered. The phasors are assumed to rotate in a counter-clockwise sense
[IEV number 421-10-08]FR
déphasage (pour un transformateur)
écart angulaire entre les phaseurs représentant les tensions entre le point neutre (réel ou fictif) et les bornes homologues de deux enroulements lorsqu'un système de tension direct est appliqué aux bornes de l'enroulement à haute tension dans l'ordre de séquence alphabétique de ces bornes si elles sont repérées par des lettres, ou dans leur ordre de séquence numérique si elles sont repérées par des chiffres. Les phaseurs sont supposés tourner en sens inverse des aiguilles d'une horloge
[IEV number 421-10-08]Тематики
Классификация
>>>Обобщающие термины
EN
DE
FR
Русско-французский словарь нормативно-технической терминологии > группа соединения трехфазной обмотки
-
43 емкость химического источника тока
- capacité (d’éléments ou batteries), f
емкость химического источника тока
емкость
Величина, соответствующая количеству электричества в ампер-часах, которое химический источник тока может отдать при разряде от начального до конечного напряжения при определенном режиме разряда.
[ ГОСТ 15596-82]EN
capacity (for cells or batteries)
electric charge which a cell or battery can deliver under specified discharge conditions
NOTE – The SI unit for electric charge, or quantity of electricity, is the coulomb (1 C = 1 A·s) but in practice, capacity is usually expressed in ampere hours (Ah).
[IEV number 482-03-14]FR
capacité (d’éléments ou batteries), f
charge électrique qu’un élément ou une batterie peut fournir dans des conditions de décharge spécifiées
NOTE – Dans le système international SI, l’unité de charge électrique, ou quantité d’électricité, est le coulomb (1 C = 1 A·s) mais en pratique, la capacité est généralement exprimée en ampères heures (Ah).
[IEV number 482-03-14]Тематики
Классификация
>>>Синонимы
EN
DE
FR
- capacité (d’éléments ou batteries), f
Русско-французский словарь нормативно-технической терминологии > емкость химического источника тока
-
44 час
м.1. ( отрезок времени) hour2. ( время по часам):час дня — one's (o'clock) in the afternoon; 1 p.m. офиц.
час ночи — one (o'clock) in the morning; 1 a.m. офиц.
в час ночи — at one (o'clock) in the morning; art 1 a.m. офиц.
в три часа утра — at three (o'clock) in the morning; at 3 a.m. офиц.
(в) шесть часов вечера — (at) six (o'clock) in the afternoon; (at) 6 p.m. офиц.
который час? — what is the time?, what time is it?, what o'clock is it?
3. (время, посвящённое чему-л.) time; мн. тж. hoursчас отдыха — rest-time, time of rest
приёмные часы — reception hours; ( у врача) consultation hours
♢
академический час — teaching / school period ( 45 minutes in the Soviet Union)стоять на часах — stand* sentry, keep* watch
час от часу не легче! разг. — from bad to worse, things are getting worse and worse; one thing on top of another
не в добрый час — in an evil hour, at an unlucky moment
не ровён час разг. — one never knows
битый час — for a solid hour, for a good hour
тихий час — quiet time (in sanatorium, etc.)
расти не по дням, а по часам разг. — grow* before one's eyes
-
45 бежать
1) courir vi2) ( из тюрьмы) s'évader* * *1) courir viбежа́ть со всех ног — courir à toutes jambes
бежа́ть изо все́х сил, бежа́ть во весь дух — courir à perdre haleine
бежа́ть ры́сью — aller (ê.) au trot
2) перен. fuir vi (о времени, часах и т.п.); couler vi (о воде, крови и т.п.)бегу́т облака́ — les nuages passent
вре́мя бежи́т — le temps passe
слёзы бегу́т из глаз — les larmes coulent des yeux
молоко́ бежи́т ( при кипении) разг. — le lait monte ( или se sauve)
3) ( спастись бегством) se sauver; s'évader (из тюрьмы, плена)4) ( обратиться в бегство) fuir vi* * *v1) gener. couler, déserter, jouer des pinceaux, longer, tricoter des allumettes, piéter (о птице), s'enfuir, courir, fuir, draper2) colloq. trotter3) sports. courir (íà...)4) simpl. tracer5) canad. se garrocher -
46 один
I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.* * *числ.1) оди́н\один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному
\один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н
2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н3) в знач. сущ. оди́н4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь -
47 пора
I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.* * *I п`орасм. порыII пор`адо сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі
до тех пор — до то́го ча́су, до́ти
до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)
на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше
на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́
о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об
э́ту — по́ру
в цей час, в цю — по́ру; по
поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́
с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна
с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су
с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́
с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як
с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р
2) в знач. сказ. час, пора́ -
48 наработка
* * *нарабо́тка ж.1. operating time2. ( при проведении испытаний) ав. run(ning)гаранти́йная нарабо́тка — guaranteed [warranty] lifeнарабо́тка до пе́рвого отка́за, сре́дняя — mean-time-to-first-failure, MTFFнарабо́тка до ремо́нта сре́дняя — mean-time-to-repair, MTTRнарабо́тка на отка́з — mean-time-between-failures, MTBF -
49 уйти
сысці; сысьці* * *совер.(направиться) накіравацца, падацца(перестать заниматься чем-либо, делать что-либо, быть кем-либо, чем-либо и т.п.) перастаць быць (займацца, рабіць и т.п.)(избежать) пазбегнуць, унікнуць(отделаться) адчапіцца, адкараскацца3) (не препятствовать, посторониться) сысці, саступіць4) (израсходоваться) пайсці, выйсці(истратиться) быць выдаткаваным, быць страчаным(при кипении) пабегчы, выбегчы6) (пройти — о времени) прайсці, мінуць— адысці ў гісторыю, стаць гісторыяй— абагнаць, апярэдзіць -
50 уходить
сыходзіць; уцякаць* * *I несовер.(направляться) накіроўвацца, падавацца(переставать заниматься чем-либо, делать что-либо, быть кем-чем и т.п.) пераставаць быць (займацца, рабіць што-небудзь и т.п.)2) (убегать, скрываться, спасаться) уцякаць(избегать) пазбягаць, унікаць(отделываться) адчэплівацца, адкарасквацца3) (не препятствовать, сторониться) сыходзіць, саступаць4) (расходоваться) ісці, выходзіць(тратиться) быць выдаткаваным, быць страчаным6) (проходить — о времени) праходзіць, мінацьсм. уйти8) (простираться, тянуться) ісці, цягнуцца— дарога ішла ў далечыню, дарога цягнулася далёкаII совер. прост.1) (изнурить) уходаць, змардаваць, знясіліць2) (рубить, погубить) уходацьзагубіць, замардаваць, збаёдацьуходили сивку крутые горки погов.
— быў конь, ды з'ездзіўся, уходалі сівага крутыя горкі -
51 бежать
I несов. - бежа́ть, сов. - побежа́ть1) (см. бегать 1)); (быстро перемещаться, отталкиваясь от земли ногами) runбежа́ть бего́м — hurry; fly разг.
бежа́ть со всех ног [сломя́ го́лову] — run at breakneck pace, run for one's [dear] life; run as fast as one's legs will carry one, run at top speed; tear along
2) (быстро передвигаться, нестись) hurryмаши́ны бежа́ли по шоссе́ — the cars hurried along the highway
3) ( о времени) flyкак бежи́т вре́мя! — how time flies!
4) (течь, литься) run; ( при кипении) boil over5) (тянуться, простираться в каком-л направлении) runтропа́ бежа́ла че́рез по́ле — the path ran across the field
6) ( спешить - о часах) be fast7) ( участвовать в соревнованиях по бегу) runII несов. и сов.он побежи́т на 500 ме́тров — he'll run 500 metres distance
1) (сов. тж. убежа́ть) ( спасаться) escapeбежа́ть из тюрьмы́ — break out of prison, escape from prison
2) ( обращаться в бегство) take to flight; тк. несов. ( отступать) flee3) (от или уст. рд. без предл.; сторониться, избегать) avoid (d), shun (d); flee (from) поэт.бежа́ть (от) све́та (избегать общества) — shun society
-
52 идти
несов. - идти́, сов. - пойти́1) см. ходить2) ( двигаться в каком-л направлении) goидти́ за кем-л — follow smb
идти́ к це́ли — go towards one's aim
идти́ вперёд — advance
3) ( отправляться) start, go, leave; ( собираться) be going (to a place)по́езд идёт в пять — the train leaves at five
сего́дня я иду́ в теа́тр — I'm going to the theatre tonight
4) тк. несов. ( приближаться) comeпо́езд идёт — the train is coming
иду́! — I'm coming!
5) (из; исторгаться) come out (of)дым идёт из трубы́ — smoke is coming out of / from the chimney
кровь идёт из ра́ны — blood is coming from the wound; the wound is bleeding
доро́га идёт ле́сом — the road goes / runs through the forest
да́лее иду́т го́ры — farther on there stretches / extends a mountain-ridge
лес идёт до реки́ — the forest goes / stretches as far as the river
7) ( об осадках) fall; переводится тж. соответствующим глаголомснег идёт — it is snowing, it snows
дождь идёт — it is raining, it rains
град идёт — it is hailing, it hails
8) тк. несов. ( происходить) proceed, go on; be in progress; be under wayиду́т перегово́ры — negotiations are under way
иду́т заня́тия — classes are in progress [going on]
идёт бой — a battle is being fought
идёт подгото́вка к се́ву — preparations for sowing are in progress
9) (ладиться, спориться) go (on) (well, badly, etc)рабо́та не идёт — the work isn't going well
10) (в вн.; на вн.; поступать куда-л) enter (d), become (d)идти́ в лётчики — become an airman
идти́ в а́рмию — join the army
11) (на вн.; соглашаться на что-л) be ready (for), agree (to)идти́ на риск — run risks, take chances; run the risk (of ger)
идти́ на усту́пки — compromise; make concessions
идти́ на всё — be ready to do anything, go to all lengths
он на э́то не пойдёт — he will not agree to that; he will never do that
12) ( находить сбыт) sellтова́р хорошо́ идёт — these goods sell well
идти́ в прода́жу — go [be up] for sale
13) (на вн., требоваться) be required (for); ( употребляться) be used (in), go (into, for)на пла́тье идёт 5 ме́тров тка́ни — 5 metres of cloth go to make a dress, you need 5 metres for a dress
тряпьё идёт на изготовле́ние бума́ги — rags are used in paper-making
14) (дт.; быть к лицу) suit (d), become (d)15) (о спектакле, передаче) be on; be shown; ( о радиопередаче) be on airэ́та о́пера идёт ка́ждый ве́чер — this opera is on / shown every night
сего́дня идёт "Га́млет" — [Hamlet] is on tonight, they are showing [Hamlet] tonight
спекта́кль идёт в исполне́нии лу́чших арти́стов — the best actors are playing in the performance
16) ( о времени - продолжаться) go by, passшли го́ды — years went by
идёт втора́я неде́ля как — it is more than a week since
ему́ идёт двадца́тый год — he is in his twentieth year, he is going / getting on (for) twenty
вре́мя идёт! (напоминание о необходимости торопиться) — time presses!
пошёл обра́тный отсчёт вре́мени — the countdown has begun
17) (начисляться, продолжаться) runзарпла́та идёт ему́ с 1 февраля́ — his wages run from February 1st
18) ( о часах) go19) ( делать ход в игре) playидти́ с черве́й карт. — play hearts, lead a heart
20) ( следовать по очерёдности) come; beвы идёте пе́рвым — you come first
что у нас идёт пото́м? — what do we have next?, what's next?
сейча́с иду́ я — it's my turn now
21)идёт! (реплика, выражающая согласие) — all right!, OK!; it's a deal!
••идти́ ко дну — go to the bottom, sink
не идти́ в сравне́ние (с тв.) — not to be compared (with)
идти́ в счёт — be taken into account
идти́ вразбро́д — straggle
идти́ по жи́зни — wend one's way through life
идти́ по чьим-л стопа́м — follow in smb's footsteps
идти́ (за́муж) за кого́-л — marry smb
идти́ как по ма́слу — go swimmingly
идти́ навстре́чу (дт.) — 1) ( о движении) go / come to meet (d) 2) ( быть отзывчивым) meet (d) halfway
идти́ навстре́чу пожела́ниям (рд.) — meet the wishes (of)
идти́ на у́быль — 1) ( о воде) fall, recede, subside; go down 2) (уменьшаться, становиться слабее) begin to decline; be on the wane идиом.
идти́ на поса́дку авиа — come in to land
идти́ на прима́нку — bite, rise to the bait
идти́ о́щупью — feel / grope one's way
идти́ в бой — go / march into battle
идти́ про́тив кого́-л — oppose smb
идти́ про́тив свое́й со́вести — act against one's conscience
идти́ свои́м поря́дком / чередо́м — take its normal course
речь / вопро́с идёт (о пр.) — it is a question / matter (of)
речь идёт о его́ жи́зни и́ли сме́рти — it is a matter of life and death for him
о чём идёт речь? — what is at issue?; what's it all about?
дела́ иду́т хорошо́ [пло́хо] — things are going well [badly]
де́ло не пошло́ да́льше — the matter did not get any farther
куда́ ни шло — 1) (согласен, ладно) all right then; so be it 2) ( приемлемо) is not that bad; is more or less all right
иди́ ты! разг. (выражает недоверие, удивление) — no kidding?, you don't say so!
иди́ ты куда́ пода́льше! прост. — to hell with you!; go fly a kite!; (ср. тж. пойти)
-
53 предел ползучести
ua\ \ границя повзучостіen\ \ creep limitde\ \ Kriechgrenzefr\ \ \ limite de fluageнаибольшее условное растягивающее напряжение, при котором скорость или деформация ползучести за определенное время достигает заданной величины; в обозначении указывается температура испытания (t°C) и скорость ползучести (%/ч) или относительное удлинение и время его достижения в часах; например, и соответственно, где 900 — температура испытания, °С, 10-4 — скорость ползучести в %/ч, 1/1000 — относительное удлинение (δ=1% за 1000 ч) -
54 час
м1) ( 60 минут) hour [auər]полтора́ часа́ — an hour and a half
служе́бные часы́ — office hours
2) мн ( при обозначении времени) o'clockв 12 часо́в (в два часа́, в час) дня — at twelve noon (at two o'clock, at one o'clock in the afternoon)
в во́семь часо́в ве́чера (утра́) — at eight o'clock in the afternoon (in the morning), at eight p.m. (a.m.)
•- в час по чайной ложке
- который час?
- расчётный час - уже пятый час
- час от часу не легче
- делу время, потехе - час -
55 делать из мухи слона
разг., неодобр.cf. make a mountain out of a molehillОб обер-полицмейстере Кокошкине в Петербурге говорили тогда много ужасающего и нелепого, но, между прочим, утверждали, что он обладает удивительным многосторонним тактом и при содействии этого такта не только "умеет сделать из мухи слона, но так же легко умеет сделать из слона муху". (Н. Лесков, Человек на часах) — Many horrifying and absurd things were said about Chief of Police Kokoshkin in St. Petersburg at the time, but people also said that the tact he possessed was so amazingly versatile that it helped him to make a molehill out of a mountain as facilely as he made a mountain out of a molehill.
Русско-английский фразеологический словарь > делать из мухи слона
-
56 аппарат
аппарат м., работающий под давлением пара Dampfdruckgefäß nаппарат м., выдающий сдачу орг. Rückgeldgeber mаппарат м., подсчитывающий сдачу орг. Rückgeldrechner mаппарат м. для высокотемпературного крашения (под давлением) на навое текст. Druckbaumfärbeapparat mаппарат м. для деления коробочного шпона на заготовки коробки (в спичечном производстве) Spanteilmaschine fаппарат м. для демономеризации в тонком слое (в производстве химических волокон) Dünnschichtverdampfer mаппарат м. для механического оглушения скота при помощи болта с ударной пружиной Federbolzenapparat mаппарат м. для сварки круговых швов Rundnahtmaschine f; Rundnahtschweißgerät n; Rundnahtschweißmaschine fаппарат м. для сварки поперечных швов Quernahtmaschine f; Quernahtschweißgerät n; Quernahtschweißmaschine fаппарат м. для считывания и факсимильной передачи оригиналов (по проводам телефонной связи) Faksimile-Übertragungsgerät nаппарат м. типа смеситель-отстойник экстракционный хим. Mixer-Settler-Apparat m; Rührkolonne f mit Misch- und Ruhezone -
57 избыточная емкость
1. over capacityобщая емкость; суммарная производительность — total capacity
2. exceed capacityемкость регистра; разрядность регистра — register capacity
Русско-английский большой базовый словарь > избыточная емкость
-
58 цифр
1. цифра; знак, обозначающий число (числам, чотым возен ончыктымо знак)Араб цифр-влак арабские цифры;
визытан цифр цифра пять;
цифрым возаш писать цифру.
Шагатын пикшыже латкокытан цифрыш лишемеш. А. Тимофеев. На часах стрелка приближается к цифре двенадцать.
– Ай, ойлет! Единице! – Макар ошмаш цифрым тоя дене серыш. А. Айзенворт. – Ай, говоришь! Единица! – Макар на песке написал цифру палкой.
2. цифра; показатель, расчёт (числа дене иктешлен ончыктымо кугыт, показатель)Газет гыч цифр-влак цифры из газеты.
Научный пашам возымо годым кажне шонымашым пример але цифр дене, тыгак моло йӧн дене умылтарен пуат. З. Учаев. При написании научной работы каждая мысль разъясняется примерами или цифрами, а также другими средствами.
-
59 час
3 (два, три, четыре часа, предл. п. о часе, в часе и часу) С м. неод.1. tund; каждый \час iga tund, академический \час akadeemiline tund (45 v. 50 minutit), четверть \часа veerand tundi, остались считанные \часы on jäänud mõni tund v vähe aega, за \час до отъезда tund enne ärasõitu, опоздать на \час tund aega hilinema, со скоростью сто километров в \час sajakilomeetrise tunnikiirusega, \час за \часом tund tunni järel, \часом раньше tund aega varem(ini), через \час (1) tunni aja pärast, (2) iga tunni tagant, который \час mis kell on, в \час ночи kell üks v kella ühe ajal öösel, в восемь \часов утра kell kaheksa hommikul, к шести \часам kella kuueks, с пяти \часов kella viiest peale v alates v saadik, с \часу до двух kella ühest kaheni, в третьем \часу pärast v peale kella kahte, kui kell on v oli kolme peal, kella kahe ja kolme vahel;2. чего aeg, tund; обеденный \час lõunatund, lõunavaheaeg, вечерний \час õhtutund, мёртвый \час vaikne tund, puhketund (lasteaias, sanatooriumis, haiglas vm.), \часы пик tipptund, комендантский \час komandanditund, keelutund, звёздный \час ülek. tähetund, elu kõrghetk, \час расплаты ülek. tasumistund, kättemaksuhetk, дневные \часы päevane aeg, приёмные \часы vastuvõtuaeg, \часы открытия lahtiolekuaeg (näit. muuseumis), поздний \час hiline aeg, õhtutund, на \час üürikeseks v lühikeseks ajaks, tunniks;3. \часы мн. ч. vahisolekuaeg; стоять на \часах sõj. van. vahipostil v vahis olema v seisma, vahti pidama, tunnimees olema;4. \часы мн. ч. kirikl. jumalateenistus (õigeusklikel), palvus; ‚\час пробил vнастал (1) tund on tulnud, aeg on käes, (2) кого, чей kelle tunnike on tulnud;последний \час viimane tund;смертный \час surmatund; умеретьв свой \час õigel ajal v vanuigi v vanaduse surma surema;битый \час kõnek. väga kaua, terve igavik(u);калиф на \час ühepäevavõimumees, ühepäevavalitseja;не ровен vровён \час madalk. paljugi mis võib ette tulla, kõike võib juhtuda, mine sa tea;\час добрый, в добрый \час head teed, õnn kaasa, kivi kotti;с \часу на \час (1) iga hetk, õige pea, silmapilk, (2) tund-tunnilt;\час от \часу не легче taga v aina hullemaks läheb;через \час по чайной ложке kõnek. (1) aeg-ajalt ja jupikaupa, vähehaaval, piskuhaaval, (2) aegluubis, jorutamisi, venitamisi;\час от \часу üha, aina, aiva;всему свой \час iga asi omal ajal;не по дням, а по \часам (расти) silmanähtavalt, iga tunniga (kasvama) -
60 наработка
operating time
(в единицах времени)
- (в часах) — operating hours
- двигателя — engine time
- двигателя (в моточасах) — engine hours
- (двигателя) к моменту снятия — total (engine) time /hours/ at removal
- (двигателя) к моменту установки — total (engine) time /hours/ at installation
- (двигателя) на земле — (engine) ground (operating) time
время работы двигателя на стоянке и при рулении. — а period of the engine-running time while the aircraft is at rest and/or taxiing.
- на отказ, средняя (сно) — mean time between failures (mtbf)
- несущей системы (вертолета) — total time on rotor system the helicopter had about (seven) hours total time on the rotor system.
- (двигателя) после последнего (капитального) ремонта — total (engine) time since last overhaul
- (двигателя) с начала эксплуатации — total (engine) time since placed in serviceРусско-английский сборник авиационно-технических терминов > наработка
См. также в других словарях:
ПРИ — [без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится с сущ. на предлог, напр. при смерти], предлог с предл. п. 1. Непосредственно около, возле, у чьего–н. При входе стоит часовой. || В непосредственной близости от чего–н., в местности,… … Толковый словарь Ушакова
ПРИ — [без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится с сущ. на предлог, напр. при смерти], предлог с предл. п. 1. Непосредственно около, возле, у чьего–н. При входе стоит часовой. || В непосредственной близости от чего–н., в местности,… … Толковый словарь Ушакова
при — предлог. ком чём. 1. Указывает на место, в непосредственной близости от которого что л. находится; около, возле, у, рядом с. Комната при кухне. Разбить сад при доме. Остановиться при входе в ущелье. Часовня стоит при дороге. * Ногою твёрдой стать … Энциклопедический словарь
при — предлог. ком чём. 1) а) Указывает на место, в непосредственной близости от которого что л. находится; около, возле, у, рядом с. Комната при кухне. Разбить сад при доме. Остановиться при входе в ущелье. Часовня стоит при дороге. * Ногою твёрдой… … Словарь многих выражений
Сражение при Драгашани — Греческая революция … Википедия
ГКИНП 02-121-79: Руководство по дешифрированию аэроснимков при топографической съемке и обновлении планов масштабов 1:2000 и 1:5000 — Терминология ГКИНП 02 121 79: Руководство по дешифрированию аэроснимков при топографической съемке и обновлении планов масштабов 1:2000 и 1:5000: 7.8.43. «Кусты» свай в воде остатки свайных мостов, некоторых плотин и других сооружений на реках с… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Гран-при Швейцарии 1954 года — нем. … Википедия
Гран-при Швеции 1976 года — англ. Gislaved Grand Prix of Sweden … Википедия
Битва при Кызыл-Тепе — Дата 13 (25) августа 1877 года Место Кызыл Тепе, близ Карса … Википедия
СТ ЦКБА 109-2013: Арматура трубопроводная. Сбор информации о надежности при эксплуатации. Анализ дефектов и отказов изделий — Терминология СТ ЦКБА 109 2013: Арматура трубопроводная. Сбор информации о надежности при эксплуатации. Анализ дефектов и отказов изделий: 3.1.4 безопасность арматуры : 1) Состояние арматуры, при котором отсутствует недопустимый риск, связанный с… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
продолжительность откачивания скважин в часах — (при периодической эксплуатации) [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN hours pumped … Справочник технического переводчика