-
1 heel
1. n1) п'ята, п'ятка2) закаблук, каблук, підбор3) шпора (у птаха)4) задня частина копита6) архт. каблучок7) нижня частина опори9) кінець, остання частина (книги, періоду часу тощо)10) розм. негідник, падлюка; зрадник11) грань, ребро12) мор. кренcome (keep) to heel! — за мною! (команда собаці)
down at heel — а) у стоптаних черевиках; б) бідно (неохайно) одягнений
head over heels, heels over head — шкереберть
out at heels — а) у драних шкарпетках (панчохах); б) бідно одягнений; що живе у злиднях
under the heel — під п'ятою, під гнітом (ярмом)
to be at (on, upon) smb.'s heels — гнатися за кимсь по п'ятах, невідступно переслідувати когось
to bring smb. to heel — примусити когось підкоритися
to take to one's heels — ушитися, дременути, кинутися навтікача
2. v1) прибивати каблуки (набійки)2) пристукувати каблуками, притупувати (в танці)3) ходити слідом (по п'ятах)4) амер., розм. озброювати револьвером5) амер. забезпечувати грошима6) спорт. ударити п'ятою (футбол)7) спорт. вибити м'яч із стовпища (регбі)8) спорт. передати м'яч п'яткою ключки (гольф, хокей)9) кренити (ся)10) кренгувати* * *I [hiːl] n1) п'ятка; п'ята2) п'ятка ( панчохи або шкарпетки); задник черевика; задній шип підкови; шпора ( у птахів)3) каблук, підбор4) задня частина копита; часто pl задня нога ( тварини)5) apxiт. каблучок; п'ятка ( ключки для хокею або гольфа)6) п'ятка, частина леза (ножа, коси), яка прилягає до рукоятки; cпeц. нижня частина опори; п'ятаheel or frog — зaл. корінь або п'ята ( хрестовини); бyд. нижня частина стояка або кроквини; мop. шпор ( щогли)
8) кінець, кінцівка, остання частина (періоду часу, книги)II [hiːl] v1) ставити каблуки; ставити набійки2) притупувати каблуками ( у такт)4) icт. прикріплювати металеву шпору (до ноги півня, що бере участь у півнячому бою)5) aмep.; cл. озброювати револьвером; постачати гроші6) cпopт. ударити п'ятою ( футбол); передати м'яч п'ятою ключки (хокей, гольф)III [hiːl] n IV [hiːl] n; мор.крен; кренгуванняV [hiːl] v; мор.( heel over) кренити; кренитися; кренгувати -
2 heel in
phr v -
3 heel in
phr v
См. также в других словарях:
прикопувати — ую, уєш, недок., прикопа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Неглибоко закопувати в землю що небудь. || Засипати землею що небудь цілком або частково. 2) тільки док., розм., рідко. Те саме, що поховати … Український тлумачний словник
прикопувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прикопати — див. прикопувати … Український тлумачний словник
прикопування — я, с. Дія за знач. прикопувати … Український тлумачний словник
