-
1 загонять
загнать1) заганяти и загонити, загнати, займати, за(й)няти, (домашнее животное из стада) залучати, залучити, (о мног.) позаганяти и позагонити, позаймати, позалучати. [Кожне своїх овець залучало додому. Вона нашу худобу позаганяла];2) -гнать лошадь, лошадей - загнати коня, загнати (позагонити) коні; потомити, поморити коні;3) (забивать) заганяти, загнати, забивати, забити, (о мн.) позаганяти, позабивати. Загнанный - загнаний; (угнетённый) затурканий. [Народ темний і затурканий].* * *I несов.; сов. - загн`ать1) заганя́ти и заго́нити, загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти и позаго́нити; (забирать домой, домашних животных из стада) залуча́ти, залучи́ти, -лучу́, -лу́чиш и мног. позалуча́ти; ( забирать животных на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. позайма́ти2) (изнурять ездой, гоньбой) заганя́ти, загна́ти и мног. позаганя́ти; сов. уганя́ти; (сов., лошадей) підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш3) (продавать, сбывать) заганя́ти, загна́тиII\загонять гна́ть копе́йку (деньгу́) — ( добыть денег) добу́ти копі́йку
(сов.: начать гонять) поча́ти ганя́ти -
2 залучать
-ся, залучить, -ся1) (завлекать) залучати (кого до кого, до чого, в що), -ся, залучити, -ся, (о мн. позалучати, -ся). [Я, мій брате, хотів у гладіятори податись, та Парвус залучив у християни (Л. Укр.). І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили (Куліш)];2) (получать) залучати, залучити, затягати, затягти. [За жінкою яку худобу затяг! (Мирн.). Затяг таки, заробив грошей (Харк. п.)]. Залученный - залучений.* * *несов.; сов. - залуч`итьзалуча́ти, залучи́ти, -лучу́, -лу́чиш -
3 метить
мечать и мечивать1) (помечать что) значити, позначати, мітити (мічу, мітиш), (зарубками, нарезами) карбувати, (клеймом) таврувати, клейн[м]ити, (о товарах и перен.) шта[е]мпувати. [Уже я й значив шапку, так усе таки крадуть (Лебединщ.). Він свої ягнята мітить (Звин.). Коні таврують або клейнять гарячим залізом (М. Грінч.)]. -тить бельё - значити (мітити) білизну;2) (целить) - а) (в кого, во что, куда) ціляти, цілити, цілитися, націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що, куди (де), поціляти що, міря[и]ти(ся), наміряти(ся) на (в) кого. [Якраз мені ти в голову ціляєш (Куліш). Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис). На вовка цілиться (Рудан.). Сама добре знаю, що на біду лучу (Чуб. V). Хлопець кидає шапку, а всі кидають камінцями, націляють у ту шапку (Звин.). Де я мірю, там я вцілю (Гол. I)]. -тить ниже - низити, ціляти (лучити, мірити, брати) нижче. [Не вміє він ціляти добре - низить (Грінч.)]. -тить выше - ціляти (лучити, мірити, брати) вище. Он -тит очень высоко (перен.) - він дуже високо ціляє. Он -тит в мой огород - він у мій город ціляє. Он -тит в генералы - він націляється (наставляється, важить) на генеральство, (лезет) він пнеться в генерали; б) (на кого, на что) важити, ціляти, націлятися на кого, на що. [Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде вона моєю (Н.-Лев.). На віщо-ж ти важила: чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? (Ант.-Драг.). На великий посаг він ціляє (важить) (М. Грінч.)]; в) (на кого: намекать) мітити, закидати на кого, мати на меті кого. Говоря это он -тил на известное лицо - кажучи це, він мітив (закидав, думав) на певну особу (или мав на меті певну особу). Меченный - значений, мічений; карбований, таврований, клейнений, шта[е]мпований; позначений, помічений и т. д.; срв. Меченый. [Значені вівці (Богодухівщ.). Позначена білизна (Київщ.). Тавровані коні (Брацлавщ.). Злодій штемпований (Шевч.)].* * *I(ставить знак, метку) зна́чити, мі́титиII м`етить1) ( целить) ці́лити, ці́литися, ціляти, наці́люватися, націля́тися; лучити2) (на кого-что, в кого-что - иметь в виду; намекать) (в кого-що, на кого-що); натяка́ти (на кого-що); ма́ти на меті́ (кого-що)3) (во что - стремиться стать кем-л.) наці́люватися, націлятися (на що), пну́тися (в що)4) ( намереваться) ма́ти на́мір, збира́тися; ( рассчитывать) мі́тити, розрахо́вувати, сподіва́тися -
4 нацеливать
и Нацелять нацелить націлювати и націляти, націлити що и чим на (в) кого, в (на) що и кого, що, (удачно) налучати, налучити чим в кого и кого, (в) що, (преимущ. о пушке ещё) нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вимірювати и виміряти, вимірити (гармату) на що, (о мног.) понацілювати и понаціляти, повимірювати, понарих[ш]товувати; срв. Наводить 2 и см. ещё ниже -ться 2. [Добре націляй (у яблуко), щоб збив за першим разом (Грінч.). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.)]. Нацеленный - націлений, налучений, нарих[ш]тований, вимірений, понацілюваний, повимірюваний, понарих[ш]товуваний. -ться -1) (стр. з.) націлюватися, бути націлюваним, націленим, понацілюваним и т. п.;2) націлятися и націлюватися чим на (в) кого, в (на) що, наміряти(ся), наміритися ким на (в) кого. [Що тільки націлиться (стрілець), заяць і є (ЗОЮР I). Ножем у груди він дівчині наміряє (Грінч.). Стрілець ще намірився в третій раз (Рудч.)];3) (вдоволь, сов.) націлятися, націлитися, налучитися на (в) кого, в (на) що, наміря[и]тися на (в) кого, попоціляти (досхочу) и т. п.* * *несов.; сов. - нац`елитьнаці́лювати, -люю, -люєш и націля́ти, наці́лити; нарихто́вувати, -товую, -товуєш, нарихтува́ти, налуча́ти, налучи́ти, -лучу, -лучиш -
5 разводить
несов.; сов. - развест`и1) розво́дити, -джу, -диш, розвести́, -веду́, -веде́ш и мног. порозво́дити; (дерущихся, спорящих) розбороня́ти, розборони́ти, -роню́, -ро́ниш, розніма́ти, розня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. порозніма́ти; ( разъединять) роз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти\разводить ти́ мо́ст — розвести́ мі́ст
\разводить ти́ пилу́ — розвести́, розігну́ти пи́лку (пилу́)
\разводить ть, \разводить ти́ рука́ми — розво́дити, розвести́ рука́ми
\разводить ти́ часовы́х — ( расставить по постам) розвести́ вартови́х
2) ( расторгать брак) розлуча́ти и диал. розлу́чувати, -чую, -чуєш, розлучи́ти, -лучу́, -лу́чиш3) ( растворять) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; розпуска́ти, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш; (разбавлять) розбавля́ти, розба́вити, -влю, -виш\разводить ти́ кра́ску — розвести́ (розпусти́ти) фа́рбу
\разводить ти́ спи́рт — водо́й розвести́ (розба́вити) спи́рт водо́ю
4) ( выращивать) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; (давать плодиться, размножаться) розпло́джувати, -джую, -джуєш и плоди́ти (плоджу́, пло́диш), розплоди́ти и мног. порозпло́джувати5) (много, долго говорить) розво́дити, розвести́\разводить ти́ разгово́ры — розвести́ розмо́ви (болтовню: бала́чку, базі́кання)
\разводитьть разво́ды (узо́ры) — перен. розпатя́кувати
\разводитьть филосо́фию — ирон. розво́дити філосо́фію
6) (огонь, пары) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; ( только огонь) розпа́лювати, -люю, -люєш, розпали́ти, -палю́, -па́лиш\разводить ть, \разводить ти́ костёр — розклада́ти, розкла́сти (розпа́лювати, розпали́ти, розво́дити, розвести́) бага́ття (во́гнище)
\разводить ти́ самова́р — поста́вити самова́р
7) (вызывать волну, зыбь) підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш, підійма́ти, підійня́ти (підійму́, піді́ймеш), здійма́ти, зня́ти -
6 разводиться
несов.; сов. - развест`ись1) розво́дитися, -джуся, -дишся, розвести́ся, -веду́ся, -веде́шся и мног. порозво́дитися; ( расходиться) розхо́дитися, -джуся, -дишся, розійти́ся (розійду́ся, розійде́шся) и мног. порозхо́дитися; ( о расторжении брака) розлуча́тися и диал. розлу́чуватися, -чуюся, -чуєшся, розлучи́тися, -лучу́ся, -лу́чишся2) (размножаться, появляться во множестве) розводи́тися, розвести́ся и мног. порозво́дитися; ( распложаться) розпло́джуватися, -джується и плоди́тися (пло́диться), розплоди́тися\разводиться вело́сь мно́го птиц — розвело́ся (розплоди́лося) бага́то птахі́в
3) страд. несов. розво́дитися; розбороня́тися, розніма́тися; роз'є́днуватися, -нується; розлуча́тися, розво́дитися; розпуска́тися; розбавля́тися; розво́дитися; розпло́джуватися; розво́дитися; розво́дитися; розпа́люватися, -люється; підніма́тися, підійма́тися, здійма́тися -
7 разлучать
несов.; сов. - разлуч`итьрозлуча́ти и диал. розлу́чувати, -чую, -чуєш, розлучи́ти, -лучу́, -лу́чиш; (о близких людях: разъединять) розрі́знювати, -нюю, -нюєш и розрізня́ти, розрізни́ти, розпаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, розпарува́ти, -ру́ю, -ру́єш -
8 разлучаться
несов.; сов. - разлуч`итьсярозлуча́тися и диал. розлу́чуватися, -чуюся, -чуєшся, розлучи́тися, -лучу́ся, -лу́чишся; розрі́знюватися, -нююся, -нюєшся и розрізня́тися, розрізни́тися; різни́тися, порізни́тися -
9 разъединять
несов.; сов. - разъедин`итьроз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти и мног. пороз'є́днувати; ( разлучать) розлуча́ти, розлучи́ти, -лучу́, -лу́чиш и мног. порозлуча́ти, розрі́знювати, -нюю, -нюєш и розрізня́ти, розрізни́ти и мног. порозрі́знювати и порозрізня́ти, розпаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, розпарува́ти, -ру́ю, -ру́єш и мног. порозпаро́вувати, сов. порізни́ти -
10 разъединяться
несов.; сов. - разъедин`итьсяроз'є́днуватися, -нуюся, -нуєшся, роз'єдна́тися и мног. пороз'є́днуватися; розлуча́тися, розлучи́тися, -лучу́ся, -лу́чишся, розрі́знюватися, -нююся, -нюєшся и розрізня́тися, розрізни́тися -
11 расставаться
несов.; сов. - расст`атьсярозстава́тися, -стаю́ся, -стає́шся, розста́тися, -ста́нуся, -ста́нешся; ( разлучаться) розлуча́тися и диал. розлу́чуватися, -чуюся, -чуєшся, розлучи́тися, -лучу́ся, -лу́чишся, різни́тися, порізни́тися; ( расходиться) розхо́дитися, -джуся, -дишся, розійти́ся (розійду́ся, розі́йдешся)душа́ (ду́шенька) с те́лом \расставаться таётся — душа́ (ду́шенька) з ті́лом розлуча́ється
-
12 связывать
несов.; сов. - связ`ать1) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш) и мног. позв'я́зувати; (соединять) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чиш; ( о чувстве дружбы) єдна́ти, поєдна́ти; ( увязывать) пов'я́зувати, пов'яза́тине мочь (не уме́ть) \связывать за́ть двух слов — не могти́ (не вмі́ти) зв'яза́ти двох слів
\связывать за́ть по рука́м и [по] нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
\связывать за́ть сло́вом — зв'яза́ти сло́вом
2) ( изготовлять вязкой) вив'я́зувати, ви́в'язати и мног. повив'я́зувати; (о чулках; о сетях) спліта́ти, сплести́ (сплету́, сплете́ш) и мног. поспліта́ти -
13 совмещать
несов.; сов. - совмест`ить1) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чиш, суміща́ти, сумісти́ти, -міщу́, -мі́стиш; (соединять, сочетать) поє́днувати, -ную, -нуєш, поєдна́тища́ть до́лжность — сполуча́ти (суміща́ти) поса́ди
\совмещать ща́ть прия́тное с поле́зным — сполуча́ти (поє́днувати) приє́мне з кори́сним
2) мат. суміща́ти, сумісти́ти -
14 совокуплять
несов.; сов. - совокуп`итьсполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чиш; ( соединять) з'є́днувати, -ную, -нуєш, з'єдна́ти, поє́днувати, поєдна́ти -
15 совокупляться
несов.; сов. - совокуп`иться1) сполуча́тися, сполучи́тися, -лучу́ся, -лу́чишся; з'є́днуватися, -нуюся, -нуєшся, з'єдна́тися, поє́днуватися, поєдна́тися2) фиоиол. зляга́тися, злягти́ся (зля́жуся, зля́жешся) ( о людях); парува́тися, -ру́ється, спарува́тися ( о животных) -
16 соединять
несов.; сов. - соединить1) з'є́днувати, -ную, -нуєш, з'єдна́ти; ( устанавливать сообщение) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чиш, злуча́ти и лучи́ти, злучи́ти; ( объединять) об'є́днувати, об'єдна́ти; ( скреплять одно с другим для удлинения) сто́чувати, -чую, -чуєш, сточи́ти, -чу́, -чиш2) (перен.: о людях - сближать) з'є́днувати, з'єдна́ти, єдна́ти, поєдна́ти3) (сочетать, совмещать) сполуча́ти, сполучи́ти, поє́днувати, поєдна́ти\соединять ня́ть прия́тное с поле́зным — сполуча́ти (поє́днувати) приє́мне з кори́сним
4) хим., мат. сполуча́ти, сполучи́ти -
17 соединяться
несов.; сов. - соедин`иться1) з'є́днуватися, -нуюся, -нуєшся, з'єдна́тися; сполуча́тися, сполучи́тися, -лучу́ся, -лу́чишся, злуча́тися, злучи́тися; об'є́днуватися, об'єдна́тися; сто́чуватися, -чується, сточи́тися, -читься2) з'є́днуватися, з'єдна́тися, єдна́тися, поєдна́тися3) сполуча́тися, сполучи́тися, поє́днуватися, поєдна́тися4) сполуча́тися, сполучи́тися -
18 соподчинять
несов.; сов. - соподчин`ить1) підпорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, підпорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш2) грам. сполуча́ти [ре́чення] за спо́собом супідря́дності, сполучи́ти (-лучу́, -лу́чиш) [ре́чення] за спо́собом супідря́дності -
19 сопрягать
несов.; сов. - сопр`ячь1) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чиш; (соединять, совмещать) поє́днувати, -ную, -нуєш, поєдна́ти; ( связывать) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш)2) техн. сполуча́ти, сполучи́ти, спряга́ти, спрягти́ (спряжу́, спряже́ш) -
20 составлять
несов.; сов. - сост`авить1) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти; (сборник, словарь) уклада́ти, укла́сти, упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( делать) роби́ти, -блю́, -биш, зроби́ти\составлять вить докла́д — скла́сти до́повідь
\составлять вить представле́ние — ( понятие) скла́сти уя́влення
\составлять вить уравне́ние — мат. скла́сти рівня́ння
2) ( ставить рядом) ста́вити (-влю, -виш) (станови́ти, -новлю́, -но́виш и ста́вляти) [по́ряд; вплотную: вприту́л], поста́вити [по́ряд]; ( приставлять) приставля́ти [оди́н до о́дного], приста́вити [оди́н до о́дного] и мног. поприставля́ти [оди́н до о́дного]; ( сдвигать) зсо́вувати (зсо́вую, зсо́вуєш) и зсува́ти, зсу́нути и мног. позсо́вувати и позсува́ти; ( соединять) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чишвить два стола́ — приста́вити оди́н до о́дного (зсу́нути) два столи́; поста́вити по́ряд (вприту́л) два столи́
3) ( изготовлять) готува́ти, -ту́ю, -ту́єш, ви́готувати, -тую, -туєш, виготовля́ти, ви́готовити, -влю, -виш\составлять вить лекарство — ви́готувати (ви́готовити) лі́ки
4) (образовывать, сформировывать группу, коллектив) ство́рювати, -рюю, -рюєш, створи́ти (створю́, ство́риш), склада́ти, скла́сти\составлять вить но́вое прави́тельство — створи́ти нови́й у́ряд
5) ( собирать) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш)\составлять вить колле́кцию — зібра́ти (скла́сти) коле́кцію
6) ( приобретать) здобува́ти, здобу́ти, -бу́ду, -бу́дешвить себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́
7) ( давать в совокупности) станови́ти, -но́вить несов., склада́ти, скла́сти8) (несов.: являться чём-л., представлять собой что-л.) станови́ти, явля́ти собо́ю; (быть) бу́ти (бу́де)\составлять ля́ть исключе́ние — см. исключение 2)
э́то не \составлять вит большо́го труда́ (больши́х затрудне́ний) — це не станови́тиме вели́ких тру́днощів
э́то \составлять вит их сча́стье — це бу́де для них ща́стям
9) ( переставлять сверху вниз) зніма́ти и здійма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и здійня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позніма́ти и поздійма́ти, ста́вити, -влю, -виш и станови́ти и ста́вляти, поста́вити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Лететь вослед лучу — Альбом … Википедия
наводимая по лучу ракета — spinduliuotės pluošto valdoma raketa statusas T sritis automatika atitikmenys: angl. beam rider missile; beam riding missile vok. strahlengesteuerte Rakete, f rus. наводимая по лучу ракета, f pranc. fusée guidée par faisceau directeur, f … Automatikos terminų žodynas
наведение по лучу радиолокационной станции — radarinis nutaikymas statusas T sritis radioelektronika atitikmenys: angl. radar beam riding; radar guidance vok. Radarleitstrahlsystem, n; Radarlenkung, f rus. наведение по лучу радиолокационной станции, n; радиолокационное наведение, n pranc.… … Radioelektronikos terminų žodynas
наведение по лучу — pluoštinis nutaikymas statusas T sritis radioelektronika atitikmenys: angl. beam follow guidance vok. Strahllenkung, f rus. наведение по лучу, n pranc. guidage par faisceau directeur, m … Radioelektronikos terminų žodynas
время пробега по геометрическому лучу (сейсм.) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN geometrical ray path time … Справочник технического переводчика
время пробега по критическому лучу — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN critical ray time … Справочник технического переводчика
время пробега по критическому лучу (сейсм.) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN critical ray time … Справочник технического переводчика
время пробега по лучу — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN raypath time … Справочник технического переводчика
время пробега по лучу (сейсм.) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN ray path timetotal path time … Справочник технического переводчика
время пробега по нормальному лучу — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN zero offset travel time … Справочник технического переводчика
расстояние по лучу — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN raypath distance … Справочник технического переводчика
