Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

покорять

  • 1 покорять

    покорить скоряти, скорити, корити, покорити, упокорювати, упокорити, підкоряти, підкорити, зневолювати, зневолити, підхиляти, підхилити, підгортати, підгорнути кого під кого, опановувати, опанувати кого; подолати кого, під свою руку (волю) нахиляти (нагинати) кого; (только войной) воювати, звоювати кого, підбивати, підбити кого під себе. [Умів свої почуття розумові скоряти. Річ твоя тиха, а корила всю Україну (Основа). Кого не зневолить такая краса? Князьки Русь-Наддніпрянщину під свою руку нахилили (Куліш). Олександер Македонський підбив Індію. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати (Куліш)]. -рить чей ум, волю - скорити чий розум, волю. Покорённый - упокорений, з[по]неволений, підбитий, подоланий, опанований, звойований. [Упокореним людям таки мріялася воля. І зневолена країна вже не стерпіла знущання (Грінч.). Зостатись отут в подоланій землі, останнього сорому ждати (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - покор`ить
    підкоря́ти, підкори́ти, покоря́ти, покори́ти, скоря́ти, скори́ти; (перен.: пленять) полони́ти несов., сов.

    Русско-украинский словарь > покорять

  • 2 покорить

    -ся
    I. см. Покорять, -ся.
    II. Покорить - поганити. Срв. Корить.
    * * *
    I см. покорять II
    ( пожурить) покарта́ти; ( побранить) пога́нити, пошпе́тити, диал. побе́штати

    Русско-украинский словарь > покорить

  • 3 подчинять

    подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -
    1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;
    2) см. Подчинённый.
    * * *
    несов.; сов. - подчин`ить
    1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти
    2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)
    3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)

    Русско-украинский словарь > подчинять

  • 4 преклонять

    преклонить схиляти, схилити, нахиляти, нахилити, прихиляти, прихилити, (реже) склоняти, склонити, приклоняти, приклонити, підклоняти, підклонити, (о мн.) посхиляти, понахиляти, поприхиляти що, кого. -нять перед кем колени - ставати (стати) навколішки, колінкувати перед ким, перед чим. -нить голову (главу) - голову прихилити, приклонити, підклонити или прихилитися. [Куди я голову прихилю? (Н.-Лев.). Не мав де голови підклонити (Куліш). Тяжко-важко в світі жити сироті без роду: нема куди прихилиться (Шевч.)];
    2) кого к чему - прихиляти, прихилити кого до чого; см. Склонять, Уговаривать, Убеждать. Преклонённый - схилений, нахилений, прихилений. -ться - схилятися, хилитися, схилитися перед ким, перед чим, кланятися, вклонятися, клонитися, вклонитися кому, чому, (наклоняться) прихилятися, прихилитися до чого. [Я схиляюсь перед поступом (Крим.). Самій красі вони вклоняються (Єфр.). У садочку криниченька нова, прихилюся та й нап'юся].
    * * *
    несов.; сов. - преклон`ить
    схиля́ти, схили́ти и посхиля́ти; ( наклонять) нахиля́ти, нахили́ти и понахиля́ти; (приклонять и перен.: убеждая склонять к чему-л.) прихиля́ти, прихили́ти; (побеждать, покорять) підхиля́ти, підхили́ти

    Русско-украинский словарь > преклонять

См. также в других словарях:

  • покорять — См …   Словарь синонимов

  • ПОКОРЯТЬ — ПОКОРЯТЬ, покорить кого, подчинять, овладеть; заставить повиноваться, делать подвластным, зависимым; брать верх, побеждать, приводить в послушанье, порабощать вещественно и нравственно. Покоренный властолюбием. Наполеон покорил всю Европу,… …   Толковый словарь Даля

  • ПОКОРЯТЬ — ПОКОРЯТЬ, покоряю, покоряешь. несовер. к покорить1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • покорять — ПОКОРЯТЬ(СЯ) см. покорить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • покорять — I.     ПОКОРЯТЬ/ПОКОРИТЬ     ПОКОРЯТЬ/ПОКОРИТЬ, пленять/пленить, сов. полонить II. покорение …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • покорять — ПОКОРЯТЬ1, несов. (сов. покорить), кого чем. Перен. Воздействуя на кого л. своим обаянием, очарованием, добиваясь признания, внушать (внушить) кому л. доверие, любовь к себе, что по силе воздействия на кого л. напоминает завоевание оружием,… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • ПОКОРЯТЬ, ЦСЯ — ПОКОРЯТЬ, СЯ см. покорить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • покорять сердца — сводить с ума, кружить голову, увлекать, завлекать, влюблять в себя Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Покорять сердце — кого, чьё. ПОКОРИТЬ СЕРДЦЕ кого, чьё. Книжн. Внушать, вызывать любовь к себе. На второй же год после её свадьбы с Калитиным, который в несколько дней покорил её сердце, Покровское было променено на другое имение (Тургенев. Дворянское гнездо) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Покорять — несов. перех. 1. Насильственно устанавливать свою власть, завоевывать (страну, город и т.п.). отт. Заставлять повиноваться, приводить в повиновение (врагов, неприятелей и т.п.); подчинять. отт. Приручать, делать послушным, заставлять подчиняться… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • покорять — покор ять, яю, яет …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»