наклонять

матем., техн., физ., несов. наклоня́ть, сов. наклони́ть

- наклоняться

матем., техн., физ., несов. наклоня́ть, сов. наклони́ть

- наклоняться

наклонить нахиляти, хилити, нахилити, похиляти, похилити, схиляти, схилити, перехиляти, перехилити, нагинати, нагнути, (редко) поклоняти, клонити, поклонити, уклоняти, уклонити, (о мног.) понахиляти, посхиляти, поперехиляти, понагинати що до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому к чему ещё) прихиляти, прихилити, пригинати, пригнути, (редко) приклоняти, приклонити, (о мног.) поприхиляти, попригинати, поприклоняти що до кого и кому, до чого. [Нахиляє дуб високий віти дужі і широкі до червоної калини (Грінч.). Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш (Номис). Куди хилить вітер, туди й я хилюся (Пісня). Скрізь-же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, тирсу похиляєш (Основа 1861). Червонії корогви розпустив, до води похилив (Ант.-Драг.). Журавель схилив довгу шию у колодязь (Коцюб.). Нехай ударять в тулумбаси сумно, а ратища додолу посхиляють (Куліш). Перехилив порожню пляшку над чаркою (Н.-Лев.). Витягає пляшку і перехиляє до рота (Васильч.). Нагинай гілляку, доки молода (Номис). Поле усіляке зілля до себе клонить, аби з нього води напитися (Стефан.). Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок (М. Вовч.). Він радніший був- би їй небо прихилити (Загірня). Пригинав їм вишні, а вони обривали ягоди (Богодух.). Приклонив голову їй на плече і пильно слухав (Загірня)]. -ть голову - нахиляти, нахилити, схиляти, схилити, похиляти, похилити, перехиляти, перехилити, уклоняти, уклонити, (понуро) похнюплювати, похнюпити голову, похнюплюватися, похнюпитися, (приветствуя, прося) уклонятися, уклонитися, похилятися, похилитися, (о мног.) понахиляти, посхиляти голови. [Стискаємо руки й схиляємо голови (Коцюб.). Ще нижче голову похилила (Грінч.). Перехилить голову (Номис). Стоїть, уклонивши голову (Квітка). Сиділа, низько похнюпивши голову (Грінч.). Сидів похнюпившись (Богодух.). Мовчки похилились: «Благослови, - кажуть, - батьку!» (Шевч.)]. -ть на один бок - нахиляти, нахилити на один бік, (пров.) перехняблювати, перехнябити що (набік, на один бік). [Нащо ти так шапку порехнябив? (Сл. Гр.)]. -ть в разные стороны - нахиляти, нахилити в різні боки, розхиляти, розхилити що. [Вітер віє по долині, розхиляє лист калині (Грінч.)]. Наклонённый - нахилений, похилений, (прлг. похилий), схилений, перехилений, нагнутий, понахиляний, посхиляний, поперехиляний; прихилений, пригнутий, приклонений, поприхиляний; похнюплений; перехняблений; розхилений. [Похилена голівка (М. Вовч.). З перехиленої пляшки нічого не текло: була вже порожня (Червоногр.). Видко було тільки похнюплену голову (Богодух.)].

* * *

несов.; сов. - наклон`ить

1) нахиля́ти, нахили́ти, -хилю́, -хи́лиш и мног. понахиля́ти, похиляти, похили́ти; ( склонять) схиля́ти, схили́ти и мног. посхиля́ти; ( нагибать) нагина́ти, нагну́ти и мног. понагина́ти; ( пригибать) прихиля́ти, прихили́ти и мног. поприхиля́ти; ( на бок) перехиля́ти, перехили́ти и мног. поперехиля́ти, сов. диал. перехня́бити, -блю, -биш

2) (к чему, на что - направлять, склонять) схиля́ти, схили́ти (до чого), направля́ти, напра́вити, -влю, -виш, спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш (на що)

-ся см. Наклонять, -ся.

* * *

см. наклонять

техн., физ.

- гнуться

сов. от наклонять

техн., несов. накреня́ть, сов. накрени́ть

- накреняться

техн., физ.

- гнуться

сов. от наклонять

техн., несов. накреня́ть, сов. накрени́ть

- накреняться

матем.; техн.; физ. наклоня́ть, накреня́ть ( наклонять)

техн.; физ. гнуть (наклонять, сгибать - ещё)

-ся гнути, -ся, згинати, -ся. [Підкова не згинається], угинати, -ся [Сила груш, аж дерево вгинається], хилити, -ся, нагинати, -ся, коцюрбити, -ся; (в дугу) лука ставати. Гнутый - гнутий, гнений. Легко гнущийся - гинкий. [Гинкі цвяхи, забити не можна, як з олова ніби].

* * *

хилити, гнути, клонити кого, що. [Куди хилить вітер, туди й лози гнуться (Приказка). Хай хто хоче, хилить шию (Грінч.). Голод і втома гнули додолу його голову (Франко). Клонить зелені віти додолу (Куліш)]. -нить (речь, дело) к чему - хилити до чого (и куди), гнути на що (и куди), вернути на що. [Куди це він хилить? (Звин.). Гне на те, щоб потягнути парубків до суду (М. Лев.). Тільки на те й верне, як би тебе одурити (Кон.)]. Клонит кого ко сну - сон кого клонить, на сон клонить кого, на сон кому збирається, на сон кого збирає. [Сон мене так і клонить (М. Вовч.). Вже й на сон клонить, а все думки буяють (М. Вовч.). На сон йому не збиралося (Маковей)]. Меня сон -нит (одолевает) - мене сон змагає, намагає, налягає. -нить взоры - см. Потуплять глаза.

* * *

1) хили́ти, клони́ти; ( наклонять) нахиля́ти, похиля́ти; ( склонять) схиля́ти; ( гнуть) гну́ти

2) (к чему - перен.: склонять, влечь) хили́ти (до чого), гну́ти (до чого, на що), верну́ти (на що)

3) (что к чему и куда - перен.: направлять, устремлять) спрямо́вувати, скеро́вувати, вести́, хили́ти (що до чого и куди), верну́ти (що куди)

наклониться

1) (стр. з.) нахилятися, бути нахиляним, нахиленим, понахиляним и т. п.; срв. Наклонять;

2) нахилятися, хилитися и (диал.) хилятися, нахилитися, похилятися, похилитися, схилятися, схилитися, перехилятися, перехилитися, нагинатися, нагнутися, (о мног.) понахилятися, посхилятися, поперехилятися, понагинатися до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому, к чему ещё) прихилятися, прихилитися, пригинатися, пригнутися, (редко) приклонятися, приклонитися, (о мног.) поприхилятися, попригинатися до кого и кому, до чого; (на один бок) нахилятися, нахилитися на один бік, (пров.) перехняблюватися, перехнябитися (набік, на один бік), звертатися, звернутися, (о мног.) поперехняблюватися; (в разные стороны) розхилятися, розхилитися (о мног.) порозхилятися. [Віти зелені нахиляються над хлопчиком (Грінч.). Володимир нахиливсь до його подушки (Крим.). Хилітеся, густі лози, куди вітер віє (Глібів). Дві смуги лісу, що хилився назад від шалених подмухів хуртовини (Олмейрова Примха). Хиляється явір до явора (Яворськ.). Червона калина похиляється (Грінченко III). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Магнолія до кипариса стрункого схиляється (Л. Укр.). Схилився до чамадана (над чемоданом) (Крим.). Високі вози посхилялися на воли (Н.-Лев.). Перехилилася через тин (М. Вовч.). Юзя нагнулася над книжкою (Л. Укр.). Ой, дуб до калини прихиляється (Пісня). Здоровенна грудка землі прошуміла над його головою; Грицько прихилився (Мирний). До білих ніжок приклоняється (Чуб. V). Стара хата вже перехнябилася набік (Н.-Лев.). Хата звернулася (Радом.). Очерет розхилявся: то хтось простував до річки (Загірня)]. Наклонясь, Наклонившись - нахилившись и т. п.; (нрч.) хильцем, хильці, схилком, згинці, внахилку, насхил(ь). [Хильцем, хильцем попід верби (побіг) (Пісня). Побіг хильці бур'янами та й утік (Кам'янеч.). Схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався (Пісня). Зирк! аж лежить заяць; тоді Петро - згинці, та тихесенько: «Цитьте!» (Звин.). Усю ніч насхил просиділа (Міюс.). Насхиль стіл стоїть (Червоногр.)]. Наклонившийся - що нахилився и т. п., нахилений, похилений, схилений и т. п., похилий. [Нахилена постать (Черкас.). Похилені хати (Грінч.). Верби сумні і похилі (Грінч.). Похилий баркан (Коцюб.)].

* * *

несов.; сов. - наклон`иться

1) нахиля́тися, нахилитися, -хилю́ся, -хи́лишся и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися; схили́тися, схили́тися и мног. посхиля́тися; нагина́тися, нагну́тися и мног. понагина́тися; прихиля́тися, прихили́тися; перехиля́тися, перехили́тися и мног. поперехиля́тися, сов. перехня́битися, -блюся, -бишся

2) (проявлять наклонность, склонность) схиля́тися, схили́тися

I. -ся, перекачать, -ся

1) (воду, вино и т. п. насосом) перекачувати, -ся, перекачати, -ся, перепомповувати, -ся, перепомпувати, -ся;

2) (всех на качелях) сов. перегойдати, -ся, переколихати, -ся.

II. -ся, перекачнуть, -ся (переклонить, -ся) перекачувати, -ся, перекачнути, -ся, перехитувати, -ся, перехитнути, -ся; перехиляти, -ся, перехилити, -ся, переважувати, -ся, переважити, -ся. Перекачиваться, несов. -

1) (колебаться) коливатися, хилитатися;

2) см. Переваливаться.

* * *

1) перека́чувати, перекача́ти

2) (на качелях всех, многих) перего́йдувати, перегойда́ти

3) (подкидывать на руках всех, многих) кача́ти, покача́ти и перекача́ти

1) похитувати, прихитувати, поколихувати, погойдувати. -вать головой - по[при]хитувати головою. [Сидить ворон над скалою, похитує головою. Розповідає біду свою Щур, затихає, журно головою прихитує (Васильч.)];

2) поколихувати, поколисувати. [Поколисує дитину в колисці].

* * *

преклонить схиляти, схилити, нахиляти, нахилити, прихиляти, прихилити, (реже) склоняти, склонити, приклоняти, приклонити, підклоняти, підклонити, (о мн.) посхиляти, понахиляти, поприхиляти що, кого. -нять перед кем колени - ставати (стати) навколішки, колінкувати перед ким, перед чим. -нить голову (главу) - голову прихилити, приклонити, підклонити или прихилитися. [Куди я голову прихилю? (Н.-Лев.). Не мав де голови підклонити (Куліш). Тяжко-важко в світі жити сироті без роду: нема куди прихилиться (Шевч.)];

2) кого к чему - прихиляти, прихилити кого до чого; см. Склонять, Уговаривать, Убеждать. Преклонённый - схилений, нахилений, прихилений. -ться - схилятися, хилитися, схилитися перед ким, перед чим, кланятися, вклонятися, клонитися, вклонитися кому, чому, (наклоняться) прихилятися, прихилитися до чого. [Я схиляюсь перед поступом (Крим.). Самій красі вони вклоняються (Єфр.). У садочку криниченька нова, прихилюся та й нап'юся].

* * *

несов.; сов. - преклон`ить

несов.; сов. - склон`ить

1) схиля́ти, схили́ти, -лю́, -лиш и мног. посхиля́ти, похиля́ти, похили́ти; (наклонять, нагибать) хили́ти и нахиля́ти, нахили́ти и мног. понахиля́ти, несов. клони́ти (клоню́, кло́ниш); ( к кому-нему) прихиля́ти, прихили́ти; ( голову набок) перехиля́ти, перехили́ти; ( опускать) опуска́ти, опусти́ти (опущу́, опу́стиш) и мног. поопуска́ти; (руки, ветви) попуска́ти, попусти́ти; ( гнуть) гну́ти, зігну́ти и мног. позгина́ти

2) (перен.: располагать к себе) схиля́ти, схили́ти; прихиля́ти, прихили́ти

3) (убеждать что-л. сделать) схиля́ти, схили́ти; прихиля́ти, прихили́ти

4) несов. грам. відмі́нювати, -нюю, -нюєш

и Накренять накренить (о судне) нахиляти, нахилити, перехиляти, перехилити набік, знабочувати, знабочити, (о мног.) понахиляти, поперехиляти що; (наклонять на-бок ещё, пров.) перехняблювати, перехнябити, (о мног.) поперехняблювати що. Накренённый - нахилений, перехилений, понахиляний, поперехиляний набік; знабочений; перехняблений, поперехняблюваний. -ться - (о судне) нахилятися, нахилитися, перехилятися, перехилитися, пона[попе]рехилятися набік; знабочуватися, знабочитися; бути нахиляним, нахиленим, понахиляним набік и т. п.; (наклоняться на-бок ещё, пров.) перехняблюватися, перехнябитися, поперехняблюватися; бути перехняблюваним, перехнябленим, поперехняблюваним. [Човен знабочився і зачерпнув води (М. Грінч.). В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився (Н.-Лев.)].