Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

отмечать

  • 1 отмечать

    астр., матем., техн., несов. отмеча́ть, сов. отме́тить
    відзнача́ти, відзна́чити, відміча́ти, відмі́тити; ( обозначать) познача́ти, позна́чити; (делать зарубку, метку) карбува́ти и закарбо́вувати, закарбува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > отмечать

  • 2 отмечать

    астр., матем., техн., несов. отмеча́ть, сов. отме́тить
    відзнача́ти, відзна́чити, відміча́ти, відмі́тити; ( обозначать) познача́ти, позна́чити; (делать зарубку, метку) карбува́ти и закарбо́вувати, закарбува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > отмечать

  • 3 отмечать

    -ся, отметить, -ся відзначати, -ся, відзначити, -ся, зазначати, -ся, зазначити, -ся, нотувати, -ся, занотувати, -ся. -ть кого, что чем - значити, позначити, обзначати, обзначити, намічати, намітити. [Намітив крейдою, поки йому належиться]. -чать, -тить вехами (обозначать) - тичити, витичити що. -чать зарубками - закарбовувати, закарбувати, биркувати, забиркувати. -чать копны для раздела - о[від]тикати, розтикати, витикати копи; (при тканье) відтикати. -чать в реестре - реєструвати, зареєструвати. Отмеченный - зазначений, відзначений, занотований; позначений, обзначений, намічений, витичений; закарбований, забиркований.
    * * *
    несов.; сов. - отм`етить
    відзнача́ти, відзна́чити, відміча́ти, відмі́тити; ( обозначать) познача́ти и зна́чити, позна́чити; (помечать, примечать) поміча́ти, помі́тити; ( делать заметки) заното́вувати, занотува́ти; (делать зарубку, метку, брать на учёт) карбува́ти, покарбува́ти, закарбо́вувати, закарбува́ти

    Русско-украинский словарь > отмечать

  • 4 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

  • 5 обозначать

    обозначить или Означать, означить
    1) что (отмечать) визначати, визначувати, визначити, зазначати, зазначувати, зазначити, о(б)значувати, о(б)значати, о(б)значити, на[по]значувати, на[по]значати, значити, на[по]значити, позначкувати (Н.- Лев.), назнаменувати, назнаменати що, (о мног.) повизначувати, позазначувати, поо(б)значувати, поназначати, поназначувати що. [Границю визначив. Зазначи цього дуба, щоб ізнайти потім (Грінч.). Щоб означити силу, почали малювати орла або лева (Єфр.). Він назнаменував шляхи майбутнього]. -чить пути - назначити стежки. -чить колышками - обпал(ь)кувати що (Франко). -чать (-чить) дорогу вехами - позначати (-чити) дорогу (шлях) тичками, витичити дорогу (шлях) (Франко). -чить приметы в паспорте - по[за]значити на (в) пашпорті прикмети;
    2) (значить, знаменовать) визначати, означати, з'являти. [Меридіян по-нашому визначає південник. Те друге ймення має з'являти сина Дарієвого (Л. Укр.)]. Срв. Значить. Обозначенный - визначений, зазначений, о(б)значений, назначений, позначений, значений, назнаменований. Обозначаемый - за[ви]значуваний, по[на]значуваний.
    * * *
    несов.; сов. - обозн`ачить
    1) ( помечать) познача́ти и значи́ти, позна́чити; ( отмечать) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти; ( намечать) наміча́ти и намі́чувати, намі́тити
    2) ( указывать) ука́зувати, указа́ти; ( называть) назива́ти, назва́ти; ( определять) визнача́ти визна́чувати, ви́значити
    3) (делать заметным, явным) познача́ти, позна́чити, виявля́ти, ви́явити
    4) (несов.: означать, иметь смысл) означа́ти, зна́чити

    Русско-украинский словарь > обозначать

  • 6 отметить

    сов. от отмечать

    Русско-украинский политехнический словарь > отметить

  • 7 отметить

    сов. от отмечать

    Русско-украинский политехнический словарь > отметить

  • 8 взбрызгивать

    взбрызнуть порскати, спорснути, пирскати, пирснути, попирскати, бризкати, побризкати, кропити, покропити.
    * * *
    несов.; сов. - взбр`ызнуть
    1) збри́зкувати, збри́зкати и збри́знути; ( вспрыскивать) спри́скувати, спри́скати и спри́снути, спо́рскувати, спо́рснути; ( окроплять) скро́плювати и скропля́ти, скропи́ти и однокр. скропну́ти; ( кропить) кропи́ти, покропи́ти
    2) (отмечать выпивкой что-л.) спри́скувати, спри́скати и спри́снути, покропи́ти сов., збри́зкувати, збри́зкати и збри́знути, примо́чувати, примочи́ти

    Русско-украинский словарь > взбрызгивать

  • 9 вспрыскивать

    вспрыснуть
    1) см. Брызгать;
    2) см. Впрыскивать;
    3) (обновку, сделку) запивати (запити) могорич, сов. покропити (запити) нову покупку, оборудку.
    * * *
    несов.; сов. - вспр`ыснуть
    1) спри́скувати, спри́скати и спри́снути, скро́плювати и скропля́ти, скропи́ти и однокр. скропну́ти; ( сбрызгивать) збри́зкувати, збри́зкати и збри́знути; (сов.: слегка) попи́рскати
    2) ( впрыскивать) упо́рскувати, упо́рснути, упри́скувати, упри́снути
    3) ( отмечать выпивкой) спри́скувати, спри́скати и спри́снути, покропи́ти сов., збри́зкувати, збри́зкати и збризнути, примо́чувати, примочи́ти

    Русско-украинский словарь > вспрыскивать

  • 10 запечатлевать

    несов.; сов. - запечатл`еть
    1) лит., иск. (передавать, отражать) відбива́ти, відби́ти (відіб'ю́, віді́б'єш и відіб'є́ш); ( воплощать) уті́лювати, уті́лити; (закреплять, рисуя, фотографируя) фіксува́ти, зафіксува́ти
    2) (закреплять, сохранять) зберіга́ти, зберегти́, -режу́, -режеш, закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти; ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти
    3) (отмечать, ознаменовывать) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти
    4) (свидетельствовать чем-л.) засві́дчувати, засвідчити
    5) ( класть печать) пропеча́тувати, пропеча́тати

    Русско-украинский словарь > запечатлевать

  • 11 знаменовать

    (метить, помечать) значити що чим; (означать что-л. собою) значити, означати, визначати, знаменувати; (предвещать) вістувати що кому. [Державний капіталізм знаменує надзвичайне зміцнення великої буржуазії (Азб. Ком.)].
    * * *
    (что) знаменува́ти (що); ( означать) означа́ти, познача́ти (що); ( свидетельствовать) сві́дчити (про що); ( отмечать) відзнача́ти (що)

    Русско-украинский словарь > знаменовать

  • 12 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

  • 13 обмывать

    обмыть обмивати, обмити (о мног. пообмивати), омивати, омити, змивати, змити, мити, помити (горяч. водой) оббанювати, оббанити. [Жінка обшиє, обмиє. Дощ біле тіло змиє]; (о дожде) полоскати, сполоскати; см. Ополаскивать; (доёнку) покочувати, покотити. -вать столы, окна - мити столи, вікна. Обмой сливы - помий сливки. Обмытый - обмитий, омитий, по[з]митий, (дождём) сполосканий.
    * * *
    несов.; сов. - обм`ыть
    1) ( вымывать со всех сторон) обмива́ти, обми́ти и пообмива́ти; омива́ти, оми́ти; ( смывать) змива́ти, зми́ти и позмива́ти
    2) ( обстирывать) обпира́ти, обіпра́ти, обмива́ти, обми́ти и пообмива́ти
    3) (перен.: отмечать выпивкой) обмива́ти, обми́ти

    Русско-украинский словарь > обмывать

  • 14 ознаменовывать

    -меновать відзначати, відзначити, позначати, позначити; уславлювати, уславити. Ознаменованный - відзначений, позначений; уславлений.
    * * *
    несов.; сов. - ознаменов`ать
    1) ознамено́вувати, ознаменува́ти, познача́ти, позначи́ти; ( отмечать) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти
    2) (несов.: послужить свидетельством чего-л.) ознаменува́ти, позначи́ти

    Русско-украинский словарь > ознаменовывать

  • 15 омывать

    омыть
    1) обмивати, обмити, з[у]мивати, з[у]мити, вимити чим, зливати, злити, споліскувати, сполоскати що в чім и чим. [Сльози зливали її обличчя. Ножі сполоскали в дитячій крові];
    2) (о море, озере, реке: обтекать) обмивати, обмити, обливати, облити, облинути, о(б)поліскувати, обполоскати. [Море обмиває і нашу землю. На півночі обливає Азію море Сибірське (Калит.). Море обполіскує Англію зо всіх боків (Дорош.)]. См. Обмывать. Омываемый - обмиваний, обливаний, обполіскуваний. Омытый -
    1) обмитий, з[у]митий,
    2) обмитий, облитий.
    * * *
    несов.; сов. - ом`ыть
    1) ( обмывать) обмива́ти, обми́ти и пообмива́ти; омива́ти, оми́ти; ( смывать) змива́ти, зми́ти и позмива́ти
    2) (несов.: окружать) геогр. омива́ти
    3) ( отмечать выпивкой) обмива́ти, обми́ти

    Русско-украинский словарь > омывать

  • 16 отличать

    отличить
    1) что от чего (различать) - відрізняти, відрізнити, (о мног.) повідрізняти що, кого від чого, від кого. [Треба правду від брехні відрізняти];
    2) кого (ставить выше) - відзначати, відзначити (о мн. повідзначати) кого чим, вирізняти, вирізнити кого з-поміж кого. Отличённый - відрізнений, відзначений.
    * * *
    несов.; сов. - отлич`ить
    1) (различать, распознавать) відрізня́ти, відрізни́ти, розпізнава́ти, розпізна́ти; ( выделять среди людей) вирізня́ти, ви́різнити, визнача́ти и визна́чувати, ви́значити
    2) (выказывать предпочтение; отмечать наградой) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти

    Русско-украинский словарь > отличать

  • 17 отмета

    -тка
    1) (д. оконч.) зазначення, відзначення, занотування, позначення, (зарубками) закарбування; см. Отмечать;
    2) зазначка, прикмета, знак, признака, помітка. [Читаючи, я робив зазначки на крисах (на полях). Щоб не зблукатися, робив прикмети (знаки) на деревах];
    3) -тка (балл) - бал (-лу).
    * * *

    Русско-украинский словарь > отмета

  • 18 отметить

    Русско-украинский словарь > отметить

  • 19 спрыскивать

    несов.; сов. - спр`ыснуть
    1) спри́скувати, -кую, -куєш, спри́скати и спри́снути, спо́рскувати, спорсну́ти; ( окроплять) скро́плювати, -люю, -люєш и скропля́ти, скропи́ти, -плю́, -пиш и скропну́ти
    2) ( отмечать выпивкой) спри́скувати, спри́снути, примо́чувати, -чую, -чуєш, примочи́ти, -мочу́, -мо́чиш

    \спрыскивать нуть обно́вку — спри́снути (примочи́ти, обми́ти) обно́ву

    Русско-украинский словарь > спрыскивать

  • 20 удостаивать

    несов.; сов. - удост`оить
    удосто́ювати, удосто́їти; ( признавать достойным) визнава́ти гі́дним, ви́знати гі́дним; ( отмечать) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти; (оказывать внимание, почитать) ушано́вувати, ушанува́ти

    Русско-украинский словарь > удостаивать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • отмечать — См. писать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. отмечать метить, помечать, обозначать, означать, намечать, регистрировать, фиксировать; замечать, подмечать, говорить; писать …   Словарь синонимов

  • ОТМЕЧАТЬ — ОТМЕЧАТЬ, отметить что чем, по(на, за)метить, сделать метку, примету, знак для отличия или приметы, для узнания или для памяти. Нужные мне вещи отметил я в списке вашем красным карандашем. У меня отмечено это в записной книжке, записано.… …   Толковый словарь Даля

  • ОТМЕЧАТЬ — ОТМЕЧАТЬ, отмечаю, отмечаешь. несовер. к отметить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • отмечать — ОТМЕТИТЬ, мечу, метишь; меченный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • отмечать — размечать — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы размечать EN mark …   Справочник технического переводчика

  • отмечать — (касаться чего л., указывать на что л.) что (не о чем). Отмечать положительные стороны работы и ее недостатки …   Словарь управления

  • отмечать — год отметить • совместность отметить важность • каузация, подчёркивание / акцент отметить встречу • ритуал отметить день • ритуал отметить летие • ритуал отметить летний юбилей • ритуал отметить начало • подчёркивание / акцент отметить праздник • …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • отмечать пунктиром — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN dot …   Справочник технического переводчика

  • Отмечать — несов. перех. 1. Выделять каким либо знаком, знаками. отт. перен. Наделять какими либо признаками, отличительными особенностями. 2. Делать запись, регистрирующую что либо. 3. перен. Обращать внимание на кого либо или на что либо; замечать. отт.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • отмечать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я отмечаю, ты отмечаешь, он/она/оно отмечает, мы отмечаем, вы отмечаете, они отмечают, отмечай, отмечайте, отмечал, отмечала, отмечало, отмечали, отмечающий, отмечаемый, отмечавший, отмечая; св.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • отмечать — отмеч ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»