Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

обозначать

  • 1 обозначать

    матем., несов. обознача́ть, сов. обозна́чить
    познача́ти, позна́чити

    Русско-украинский политехнический словарь > обозначать

  • 2 обозначать

    матем., несов. обознача́ть, сов. обозна́чить
    познача́ти, позна́чити

    Русско-украинский политехнический словарь > обозначать

  • 3 обозначать

    обозначить или Означать, означить
    1) что (отмечать) визначати, визначувати, визначити, зазначати, зазначувати, зазначити, о(б)значувати, о(б)значати, о(б)значити, на[по]значувати, на[по]значати, значити, на[по]значити, позначкувати (Н.- Лев.), назнаменувати, назнаменати що, (о мног.) повизначувати, позазначувати, поо(б)значувати, поназначати, поназначувати що. [Границю визначив. Зазначи цього дуба, щоб ізнайти потім (Грінч.). Щоб означити силу, почали малювати орла або лева (Єфр.). Він назнаменував шляхи майбутнього]. -чить пути - назначити стежки. -чить колышками - обпал(ь)кувати що (Франко). -чать (-чить) дорогу вехами - позначати (-чити) дорогу (шлях) тичками, витичити дорогу (шлях) (Франко). -чить приметы в паспорте - по[за]значити на (в) пашпорті прикмети;
    2) (значить, знаменовать) визначати, означати, з'являти. [Меридіян по-нашому визначає південник. Те друге ймення має з'являти сина Дарієвого (Л. Укр.)]. Срв. Значить. Обозначенный - визначений, зазначений, о(б)значений, назначений, позначений, значений, назнаменований. Обозначаемый - за[ви]значуваний, по[на]значуваний.
    * * *
    несов.; сов. - обозн`ачить
    1) ( помечать) познача́ти и значи́ти, позна́чити; ( отмечать) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти; ( намечать) наміча́ти и намі́чувати, намі́тити
    2) ( указывать) ука́зувати, указа́ти; ( называть) назива́ти, назва́ти; ( определять) визнача́ти визна́чувати, ви́значити
    3) (делать заметным, явным) познача́ти, позна́чити, виявля́ти, ви́явити
    4) (несов.: означать, иметь смысл) означа́ти, зна́чити

    Русско-украинский словарь > обозначать

  • 4 означать

    означить
    1) см. Обозначать, обозначить;
    2) визначати, значити. Что это -чает? - що це значить (визначає)? Зелёный цвет -чает надежду - зелений колір визначає надію. Срв. Значить;
    3) показувати, виявляти що, свідчити про що. Все эти памятники -чают высокий уровень культуры - всі ці пам'ятки свідчать про високий рівень культури (виявляють високий рівень культури). Означенный -
    1) см. Обозначенный (Обозначать);
    2) (упомянутый) згаданий, названий, наведений, зазначений.
    * * *
    несов.; сов. - озн`ачить
    2) (несов.: иметь смысл, значение) означа́ти; ( значить) зна́чити

    Русско-украинский словарь > означать

  • 5 отмечать

    -ся, отметить, -ся відзначати, -ся, відзначити, -ся, зазначати, -ся, зазначити, -ся, нотувати, -ся, занотувати, -ся. -ть кого, что чем - значити, позначити, обзначати, обзначити, намічати, намітити. [Намітив крейдою, поки йому належиться]. -чать, -тить вехами (обозначать) - тичити, витичити що. -чать зарубками - закарбовувати, закарбувати, биркувати, забиркувати. -чать копны для раздела - о[від]тикати, розтикати, витикати копи; (при тканье) відтикати. -чать в реестре - реєструвати, зареєструвати. Отмеченный - зазначений, відзначений, занотований; позначений, обзначений, намічений, витичений; закарбований, забиркований.
    * * *
    несов.; сов. - отм`етить
    відзнача́ти, відзна́чити, відміча́ти, відмі́тити; ( обозначать) познача́ти и зна́чити, позна́чити; (помечать, примечать) поміча́ти, помі́тити; ( делать заметки) заното́вувати, занотува́ти; (делать зарубку, метку, брать на учёт) карбува́ти, покарбува́ти, закарбо́вувати, закарбува́ти

    Русско-украинский словарь > отмечать

  • 6 выражать

    несов. выража́ть, сов. вы́разить
    1) матем. (исчислять, обозначать) виража́ти, ви́разити, обчисля́ти, обчи́слити; виража́ти, ви́разити
    2) ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( словами - обычно) висло́влювати, ви́словити; ( произносить - ещё) вимовля́ти, ви́мовити; (отражать, отображать) відбива́ти, відби́ти; ( передавать) передава́ти, переда́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > выражать

  • 7 обозначить

    Русско-украинский политехнический словарь > обозначить

  • 8 отмечать

    астр., матем., техн., несов. отмеча́ть, сов. отме́тить
    відзнача́ти, відзна́чити, відміча́ти, відмі́тити; ( обозначать) познача́ти, позна́чити; (делать зарубку, метку) карбува́ти и закарбо́вувати, закарбува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > отмечать

  • 9 выражать

    несов. выража́ть, сов. вы́разить
    1) матем. (исчислять, обозначать) виража́ти, ви́разити, обчисля́ти, обчи́слити; виража́ти, ви́разити
    2) ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( словами - обычно) висло́влювати, ви́словити; ( произносить - ещё) вимовля́ти, ви́мовити; (отражать, отображать) відбива́ти, відби́ти; ( передавать) передава́ти, переда́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > выражать

  • 10 обозначить

    Русско-украинский политехнический словарь > обозначить

  • 11 отмечать

    астр., матем., техн., несов. отмеча́ть, сов. отме́тить
    відзнача́ти, відзна́чити, відміча́ти, відмі́тити; ( обозначать) познача́ти, позна́чити; (делать зарубку, метку) карбува́ти и закарбо́вувати, закарбува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > отмечать

  • 12 виражати

    матем. выража́ть (исчислять, обозначать)

    Українсько-російський політехнічний словник > виражати

  • 13 позначати

    техн. намеча́ть, обознача́ть, отмеча́ть ( обозначать), помеча́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > позначати

  • 14 выражать

    -ся, выразить, -ся
    1) см. Обнаруживать, -ся, обнаружить, -ся;
    2) (определять) визначати, -ся, визначити, -ся. [Повинність соціялістів під час війни не можна визначити однією думкою (Грін.)];
    3) (словами) висловлювати, -ся, висловити, -ся. [Не так висловив], виливати, -ся словом, вилити, -ся словом, у слові; (высказывать, -ся) виповідати, -ся, виповісти, -ся, вимовити, змовити. [Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд по- свойому. Не змовлю я своєї думки]. Если можно так выразиться - коли можна так висловитися; сказати-б. [Характеризує воно дух епохи, передає її, сказати-б, непропащі пахощі (Єфр.)]. Выразить на письме - висловити листовно, списати. Выражать пением - вимовляти співом, виспівувати. -ать мимикой - говорити на мигах, мімікувати. Выражать нетерпение - нетерпеливитися. В-ать охоту - охотитися, поохотитися. В-ать желание принять участие в чём, присоединиться к чему - зголошуватися, зголоситися до чого;
    4) (передавать) віддавати, віддати. [Що-ж до букви ю, то вона має віддавати в старій сербській графіці звук jo (Кримськ.)]. Выражаемый -
    1) виявлюваний;
    2) визначуваний;
    3) висловлюваний, вимовлюваний. Выраженный -
    1) виявлений;
    2) визначений;
    3) висловлений, вимовлений, виповіджений; (переданный) відданий. Ясно, определённо выраженный - виразний. [Виявляється виразне бажання сховати частину правди (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыразить
    1) виража́ти, ви́разити; ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( отражать) відбива́ти, відби́ти; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( передавать) передава́ти, переда́ти

    \выражать жела́ние — висло́влювати, ви́словити (виявляти, ви́явити, виража́ти, ви́разити) бажа́ння

    2) (обозначать, исчислять) виража́ти, ви́разити

    Русско-украинский словарь > выражать

  • 15 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

  • 16 обозначить

    Русско-украинский словарь > обозначить

См. также в других словарях:

  • обозначать — Означать, ознаменовать, изображать, помечать, намечать; отмечать, запечатлевать, клеймить, увековечить; определять; значить, выражать, предвещать. Зеленый цвет означает надежду.. Ср. ... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.… …   Словарь синонимов

  • ОБОЗНАЧАТЬ — ОБОЗНАЧАТЬ, обозначить или означать, означать что, по(от, на)мечать, отличать какими либо приметами, заметками; письмом или знаками. На паспорте лета не обозначены. Обозначь верх на тюках. Высота воды означена чертою. Обозначать ближе к помечать …   Толковый словарь Даля

  • ОБОЗНАЧАТЬ — ОБОЗНАЧАТЬ, обозначаю, обозначаешь, несовер. что. 1. несовер. к обозначить. 2. Значить, иметь значение чего нибудь. «Медленные, ровные и как бы вымеренные шаги обозначают солидность.» Григорович. (срн. означать.) Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ОБОЗНАЧАТЬ — ОБОЗНАЧАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. обозначить. 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.), что. Значить, иметь какое н. значение. Что обозначает эта метка? Его приход обозначает примирение. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949… …   Толковый словарь Ожегова

  • обозначать — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999] Тематики электротехника, основные понятия EN designateidentifylabel …   Справочник технического переводчика

  • обозначать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я обозначаю, ты обозначаешь, он/она/оно обозначает, мы обозначаем, вы обозначаете, они обозначают, обозначай, обозначайте, обозначал, обозначала, обозначало, обозначали, обозначающий, обозначаемый,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • обозначать — ▲ отображать ↑ в виде, знак обозначать отображать в виде знака. означать. значить. дать [подать] знак. в знак чего (предлог. # памяти. улыбка в знак одобрения). в знак того, что …   Идеографический словарь русского языка

  • обозначать цифрами — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN figurefig …   Справочник технического переводчика

  • Обозначать — I несов. перех. 1. Помечать что либо каким либо знаком, меткой с целью отличить, выделить среди подобных. отт. Служить знаками, отличающими, выделяющими что либо. отт. Указывать на что либо, делая метку, подавая сигналы и т.п. отт. Указывать,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • обозначать — обознач ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • обозначать — (I), обознача/ю(сь), ча/ешь(ся), ча/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»