Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

могу

  • 21 не

    1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;
    2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;
    3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
    * * *
    I част.
    не

    не дали́ — не да́ли

    не уходи́ — не йди

    рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а

    сон не в сон — сон не [в] сон

    не будь э́того — коли́ б (якби) не це

    не бо́лее, как — не більш, як

    не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му

    не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні

    не могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися

    II
    (отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́

    не за что — см. что I 1)

    не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го

    не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що

    не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким

    не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го

    не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го

    не к че́му, не для че́го — см. что I 1)

    III
    ( нет) диал. ні

    Русско-украинский словарь > не

  • 22 осиливать

    осилить кого перемагати, перемогти, пересилювати, пересилити, дужати, подужати, бороти, побороти, (сов.) подолати, подоліти, подоляти, посиліти, посісти кого, що брати (взяти) гору над ким, над чим, (вульг.) поґулати кого; (покончить) упоратися з чим, упорати що. Срв. Одолевать, одолеть. Он -лил меня - він подужав (подолав) мене. Хмель да голод -лят хоть кого - хміль та голод хоч кого подужають (переможуть). Не могу -лить этой книги, работы - не подужаю цієї книжки, робити, не дам собі ради з цією книжкою, роботою, ніяк не впораюся з цією книжкою, роботою. Осиленный - подужаний, подоланий, переможений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ос`илить
    1) (одерживать верх над кем-чем-л.) перемага́ти, перемогти́ и поперемага́ти, поду́жувати, поду́жати, побо́рювати, поборо́ти, оси́лювати, оси́лити; несов. поси́літи; несов. подола́ти, зду́жати
    2) (что-справляться с чем-л.) поду́жувати, поду́жати, оси́лювати, оси́лити, несов. упо́ратися, упо́рати

    Русско-украинский словарь > осиливать

  • 23 отдышаться

    или отдыхать отдохнуть, отдышать
    1) віддихатися (-хаєшся и -шешся), віддихати, віддихнути, передихнути, відсапатися, відсапнути. [Засапався (запыхался), ніяк не віддишу(ся)]. Не могу -ся - не здишуся;
    2) (притти в себя) - см. Очнуться.
    * * *
    відди́хатися, зди́хати, ви́сапатися, передихну́ти; відсопти́ся, відхакну́тися, проди́хатися

    Русско-украинский словарь > отдышаться

  • 24 отчаяние

    розпач (-чу) (м. р.) и (-чи) (ж. р.), розпука, від[од]чай, безнадія. [Гляну на дівчину - бліда, грізна, сама розпач гіркая (М. Вовч.). Страшна безнадія німа стиснула їй душу (Грінч.). Крик, повний одчаю (Крим.). Ударила з розпуки об поли руками (Г. Барв.)]. Предаваться -нию - см. Отчаиваться. Приходить, прийти в -ние - впадати, впасти в розпач, в розпуку, в безнадію, збезнадіїтися. Приводить в -ние - доводити (призводити) до розпачу кого. Я в -нии, что не могу этого для вас сделать - мене аж розпач бере, що не можу вам цього зробити. Под влиянием -ния, с -ния - з розпачу, з одчаю. С -нием - розпачливо. Полный -ния - розпачливий, розпучливий. [Глянула на його розпачливим поглядом].
    * * *
    ві́дчай, -чаю и відча́й, -ча́ю, ро́зпач, -у, розпу́ка

    Русско-украинский словарь > отчаяние

  • 25 переводить

    перевести
    1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];
    2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];
    3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;
    4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;
    5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;
    6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];
    7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - перевест`и
    1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́
    2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти
    3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти
    4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти
    5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити
    6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити
    7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́ти

    \переводить — дух (дыха́ние) перево́дити, перевести́ дух (ди́хання, по́дих), зво́дити, звести́ дух, передиха́ти, передихну́ти, віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти, відха́куватися, відхакну́тися, несов. ви́сапатися, несов. віддима́тися, віддува́тися

    II
    (водя за собой куда-л.) переводи́ти

    Русско-украинский словарь > переводить

  • 26 поделать

    1) (что) поробити. [Мушу ті всі справи поробити];
    2) (с кем, чем) удіяти, подіяти, починити, зорудувати, урадити. Ничего с ним не -ешь - нічого йому не вдієш (подієш, урадиш). Ничего не -ешь! - нічого не вдієш! нема ради (поради)! Ничего не могу -лать - не дам ради (рахуби) ніякої, нічим не зараджу;
    3) (колдовством) заподіяти, поробити, починити. [Ворожка це йому так заподіяла (поробила, починила)].
    * * *
    пороби́ти; ( с кем-чем) вді́яти

    Русско-украинский словарь > поделать

  • 27 позволять

    позволить дозволяти, дозволити, позволяти, по(до)зволити, зволяти, зволити, призволяти, призволити (допускать) попускати, попустити кому що, и на що, (велеть) веліти кому що. [Пан не дозволяв і на годинку кидати ліса (М. Вовч.). Позволь мені усім це розказати (Л. Укр.). Хоч позволив хан на пісках новим кошем стати, та не зволив запорожцям церкву будувати (Шевч.). На це я собі не попустив (Єфр.). Та чи не призволите чайку? (Кониськ.). Подозвольте мені слово до вас сказати (Яворн.). Не велю милому журитися (Метл.)]. -лять себе что - до[по]зволяти собі що и на що, допускатися (сов. допуститися) чого [Він допустився шахрайства]. -лит себе ошибку - дозволити собі помилку или допуститися помилки. -лить себе такую роскошь - дозволити собі таку розкіш и на таку розкіш (Єфр.). -лить себе смелость - дозволити собі сміливість. -лить кому делать, говорить что - до[по]зволити кому робити, говорити що. Здоровье -ет кому - здоров'я дозволяє (змагає) кому. [Як (если) здоров'я змагає, то добре й робити (Н.-Вол. п.)]. Если -лит мне время - як дозволить мені час, якщо (коли) матиму час. -лить себя подговорись - до підмови, на підмову датися. -льте слово молвить - дозвольте слово мовити, дайте (дозвольте) до слова прийти. -льте! - дозвольте, (по)чекайте, погуляйте! [Чекайте! Як, се Андрій Гавриленко? (Коцюб.)]. Не могу этого -лить - не можу цього (и на це) дозволити кому. Я не -лю ему никакой дерзости - я не дозволю йому жадного (ніякого) грубіянства. Не -лю вмешиваться в мои дела - не дозволю втручатися в мої справи, (иносказ.) не дам у кашу собі дмухати. Позволенный - до[по]зволений.
    * * *
    несов.; сов. - позв`олить
    дозволя́ти, дозво́лити; ( попускать) попуска́ти, попусти́ти; позволя́ти, позво́лити; призволя́ти, призво́лити, зволя́ти, зво́лити

    Русско-украинский словарь > позволять

  • 28 помогать

    помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!
    * * *
    несов.; сов. - пом`очь
    (кому-чему) допомага́ти, допомогти́, помага́ти, помогти́ (кому-чому); (преим. морально) зара́джувати, зара́дити (кого, кому-чому); пособля́ти, пособи́ти, підпомага́ти, підпомогти́, підмага́ти, підмогти́, спомага́ти, спомогти́ (кому-чому), запомага́ти, запомогти́ (кому; кого-що); (оказывать помощь, выручать) зарято́вувати, зарятува́ти (кого-що); (безл.: приводить к нужному результату) помага́тися, помогти́ся

    Русско-украинский словарь > помогать

  • 29 поспевать

    поспеть
    1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];
    2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];
    3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.
    * * *
    несов.; сов. - посп`еть
    1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти
    2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

    Русско-украинский словарь > поспевать

  • 30 превосходно

    чудово, пречудово, чудесно, пречудесно, досконало, на прочуд (-чудо), розкішно. [Наш дяк пречудесно співає (Кониськ.). Освідчилися ви по правді досконало (Самійл.). Як наша картопля розкішно розцвілася (Звин.)]. Я это -но помню - я це чудово, чудесно пам'ятаю. [Я чудово, в подробицях пам'ятав усе (Крим.)]. Вы -но читаете - ви досконало читаєте. Я могу -но обойтись без этого - я можу любісінько перебутися (обійтися) без цього.
    * * *
    нареч.
    чудо́во; прега́рно, прекра́сно; пречудо́во, пречуде́сно, знамени́то

    Русско-украинский словарь > превосходно

  • 31 при

    предл. с предлож. пад.
    1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];
    2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];
    3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];
    4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].
    * * *
    предл. с предложн. п.
    1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

    го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)

    жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції

    при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й

    при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги

    би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)

    он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не

    при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти

    2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

    при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка

    оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті

    чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі

    при дворе́ — при дворі́

    быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді

    3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

    быть при де́ньгах — и

    при деньга́х — бу́ти при гро́шах

    быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї

    оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х

    при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник

    4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

    де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)

    5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

    при посторо́нних — при сторо́нніх

    при свиде́телях — при сві́дках

    при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х

    6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

    при ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів

    при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів

    при жела́нии — при бажа́нні

    при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою

    при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в

    при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди

    при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в

    при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це

    при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це

    при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся

    при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)

    я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик

    7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

    при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків

    при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру

    при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що

    при жи́зни — за життя́

    при слу́чае — при наго́ді

    8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

    при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни

    при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого

    9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

    при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́

    10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

    при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́

    при всём том — при всьо́му то́му

    Русско-украинский словарь > при

  • 32 прочитывать

    прочитать и прочесть
    1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];
    2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];
    3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);
    4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.
    * * *
    несов.; сов. - прочит`ать
    1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати
    2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти

    Русско-украинский словарь > прочитывать

  • 33 разве

    1) част. вопросит. ( неужели) хіба́, чи ж

    \разве ве он уже́ прие́хал? — хіба́ (чи ж) він уже приї́хав?

    \разве ве возмо́жно? — хіба́ (чи ж) можли́во?

    \разве ве я могу́? — хіба́ (чи ж) я мо́жу?

    \разве ве не пра́вда? — хіба́ (чи ж) не пра́вда?; ( может быть) хіба́, чи не

    \разве ве пойти́ в теа́тр? — хіба́ (чи не) піти́ в теа́тр?

    2) (част. ограни́чительная) хіба́

    приду́т все, кроме \разве ве бра́та — при́йдуть усі́, крім хіба́ бра́та

    он тако́й же, \разве ве то́лько поседе́л — він таки́й са́мий, хіба́ ті́льки (лише́) посивів

    \разве ве что за́втра прие́ду — хіба́ що за́втра приї́ду

    3) союз (условно-противительный: если [только] не) хіба́, коли́ не, якщо́ не

    непреме́нно приду́ \разве ве заболе́ю — обов'язко́во прийду́, хіба́ (коли́ не, якщо́ не) захворі́ю; (уступительно-ограничительный, обычно в сочетании с "только", "что": может быть, только) хіба́ [ті́льки], хіба́ що

    Русско-украинский словарь > разве

  • 34 сильный

    1) си́льний; ( физически) ду́жий, здоро́вий; ( крепкий) міцни́й; (о руках, ногах) креме́зний и кремезни́й; ( могущественный) могу́тній, мо́жний, можновла́дний

    занима́ть (име́ть) \сильныйые пози́ции где — займа́ти (ма́ти) міцні́ пози́ції де

    име́ть \сильный ую ру́ку где — перен. ма́ти [сильну] ру́ку де

    он \сильный лён в матема́тике він — си́льний у матема́тиці

    \сильныйая сторона́ кого́-чего́ — си́льна сторона́ (си́льний бік) кого́-чого́

    \сильныйые слова́ — си́льні (острые: гострі, різкі) слова́

    \сильныйый челове́к — си́льна (ду́жа) люди́на

    2) ( большой) вели́кий, си́льний

    \сильныйый дождь — вели́кий (си́льний) дощ

    \сильныйая ра́дость — вели́ка ра́дість

    3) ( мощный) поту́жний

    \сильныйый дви́гатель — мех. поту́жний двигу́н

    Русско-украинский словарь > сильный

  • 35 служить

    1) служи́ти (служу́, слу́жиш); (прислуживать, быть слугой) слугува́ти, -гу́ю, -гу́єш, ( прислуживать) прислуго́вувати, -го́вую, -го́вуєш, услуго́вувати

    \служитьть иску́сству — служи́ти мисте́цтву

    чем могу́ \служить ть? — чим ма́ю (мо́жу) служи́ти?

    2) (чем, для чего - выполнять свою роль, назначение) пра́вити, -вить (за що), бу́ти (бу́де) (чим, за що)
    3) (быть, являться чем-л.) бу́ти (бу́ду, бу́деш); ( становиться) става́ти (стаю́, стає́ш)

    \служитьть на по́льзу — бу́ти на ко́ри́сть

    \служитьть ору́дием — бу́ти знаря́ддям, пра́вити за знаря́ддя

    \служитьть причи́ной чего́ — спричиня́тися, спричи́нюватися до чо́го, бу́ти причи́ною чого́

    \служитьть препя́тствием — бу́ти (стоя́ти) на перешко́ді

    4) церк. пра́вити, відправля́ти, служи́ти

    Русско-украинский словарь > служить

  • 36 терпеть

    1) терпі́ти; ( переносить) вите́рплювати

    бума́га всё те́рпит — папі́р усе́ те́рпить

    вре́мя те́рпит — ще є час

    \терпеть боль — терпі́ти біль

    \терпеть не могу́ — терпі́ти не мо́жу

    терпи́, каза́к, атама́ном бу́дешь — посл. терпи́, коза́че, отама́ном бу́деш

    2) ( что - испытывать) зазнава́ти (чого́), терпі́ти (що); (беды, испытания) відбува́ти (що)

    \терпеть пораже́ние — зазнава́ти пора́зки

    Русско-украинский словарь > терпеть

  • 37 Немногий

    мало-хто, небагато-хто (м. и ж. р.), мало-що, небагато-що (ср. р.), мало-який, мало-котрий, небагато; срв. Многий. Счастье -гим служит - мало-хто те щастя має, небагатьом сприяє доля. -гих учи, а многих слушай - багатьох не вчи, а багатьох слухай. -гие его понимали - мало-хто (небагато-хто) його розумів. Он писал для -гих - він писав для небагатьох. Это удовольствие для -гих - це втіха про (для) небагатьох. В -гих словах - в небагатьох словах, небагать(о)ма словами, коротко кажучи. Сказать много в -гих словах - висловити багато кількома словами (в небагатьох словах). -гое понравилось мне из его произведений - мало-що сподобалося (припало до вподоби) мені з його творів (писаннів). -гим могу вас порадовать - мало-чим (небагато-чим) можу вас потішити. Без -гого - безмаль, безмаль не, без трошки, без трошки не, без малого (не); срв. Малый 1 (Без -лого). [Шість тижнів без трошки (Звин.). Без малого два метри (Полт.)]. За -гим остановка - дрібниці бракує (нестає). -гим более (больше) чего - не (на) багато (на небагато, трохи) більше, ніж (як) що; (около) близько чого.

    Русско-украинский словарь > Немногий

  • 38 air power

    ['ɛəpauə]
    n
    могу́тність у пові́трі

    English-Ukrainian transcription dictionary > air power

  • 39 demurrer

    I [dɪ'mɜːrə] n
    той, хто вага́ється (сумніва́ється)
    II [dɪ'mʌrə] n юр.
    вимо́га одніє́ї з сторі́н про припи́нення (відкла́дення) ро́згляду спра́ви

    to put in a demurrer, to enter a demurrer — внести́ ви́могу про припи́нення (відкла́дення) ро́згляду спра́ви

    English-Ukrainian transcription dictionary > demurrer

  • 40 land power

    ['lændˌpauə]
    n
    1) сухопу́тні війська́
    2) могу́тня військо́ва́ держа́ва; сухопу́тна держа́ва
    3) військо́ва́ міць

    English-Ukrainian transcription dictionary > land power

Страницы

См. также в других словарях:

  • МОГУ 24 — Международная открытая группа университетов , ассоциация нескольких высших учебных заведений России, развивающих дистанционное образование. Образовательные программы «МОГУ 24» формируются группой экспертов, в которую входят специалисты… …   Википедия

  • могу — можешь, мочь, укр. можу, могти, мочи, блр. могцi, др. русск. могу, мочи, ст. слав. могѫ, мошти δύνασθαι, ἰσχύειν, болг. мога, сербохорв. мо̀гу, мо̀ħи, словен. morem, moči, чеш. mohu, můžeš, mосi, слвц. môžem, môсt᾽, польск. moc, mogę, в. луж …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • могу — МОГУ, можешь, могут. наст. вр. от мочь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • могу — много могу им ги е силна пукницата много им е силна ракията, в Резервата ракия под 50 градуса се смята за слаба, гола вОда, тава става само да си измиа очите сутрин …   Речник на Северозападния диалект

  • могу́тный — могутный, тен, тна, тно, тны; сравн. ст. ее …   Русское словесное ударение

  • могу́чий — могучий …   Русское словесное ударение

  • могу́щий — [не могущий] …   Русское словесное ударение

  • Могу-де-Малта — Район Могу де Малта Mogo de Malta Страна ПортугалияПортугалия …   Википедия

  • могу ль сказать: "живи" надежде? — О, милый гость, святое прежде ! Зачем в мою теснишься грудь? Могу ль сказать: живи надежде? Скажу ль тому, что было будь ? В.А. Жуковский. Песня. „Минувших дней очарованье …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • могу́че — нареч. к могучий. Недалекий сосновый лес могуче шумит вершинами. В. Яковлев, Художники, реставраторы, антиквары …   Малый академический словарь

  • могу́тный — ая, ое, тен, тна, тно. обл. и народно поэт. Физически сильный, крепкий; могучий. Боевые рукавицы натягивает, Могутные плечи распрямливает, Да кудряву бороду поглаживает. Лермонтов, Песня про купца Калашникова. На козлах раскачивалась широчайшая… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»