-
21 питаться
жывіцца; сілкавацца; харчавацца* * *1) харчавацца— харчавацца фруктамі (садавіной) і гароднінай, есці фрукты (садавіну) і гародніну— харчавацца (сталавацца, есці) домасм. питать 1–3 -
22 плечо
плячо; плячук; рамяно* * *— пад сілу, па сіле -
23 понятие
панятак; паняцце; паняцьце* * *— не мець (ніякага, аніякага) уяўлення аб чым-небудзь -
24 предполагать
лічыць; меркаваць* * *несовер.см. предположить— што вы мяркуеце (думаеце, збіраецеся) рабіць?— я мяркую (думаю, маю намер, збіраюся) выехаць заўтра— для поспеху гэтай справы неабходна (патрэбна, маецца на ўвазе) дапамога ўсіх таварышаў -
25 причастный
-
26 совесть
сумленне; сумленьне* * *— мукі (дакоры, згрызоты) сумленняне за страх, а за совесть
— добрасумленна, не з-за страху, а па сумленнюни стыда, ни совести
— ні сумлення, ні сораму— без усялякага сораму, бессаромна— для ўласнага заспакаення, для ачысткі сумленнясумленна, як мае быцьна павер -
27 содержать
утрымваць; утрымліваць* * *несовер.1) (на иждивении) утрымліваць, мець на ўтрыманні2) (держать в определённых условиях, состоянии) трымаць3) (вмещать, заключать) змяшчаць -
28 страдать
* * *несовер.1) (от чего и без доп.) пакутаваць— у яго дрэнная арфаграфія, у яго заганы (ён мае заганы) у арфаграфіі, у яго кульгае арфаграфія -
29 тяготеть
імкнуцца; імкнуць* * *несовер.— мець цягу (нахіл) да мастацтва, імкнуцца (цягнуцца) да мастацтвадушыць (каго, што) -
30 угодно
* * *часто переводиться личными формами глаг. хацець, жадацьзахацець, пажадаць, зажадацьпереводится также безличными глаг. хацецца, захацеццапри выражении вежливости, иронии, неудовольствия и т.п. переводится оборотами мець ласку, зрабіць ласку— што вам трэба?, чаго вы хочаце?видно, так ему было угодно
— відаць, так яму было пажадана (так яму хацелася)— як (вы сабе) хочаце, як ваша лаская сделаю всё, что вам будет угодно
— я зраблю ўсё, што вы захочаце (пажадаеце)— хто хочаш, хто хочаце, (всё равно кто) абы-хто— што хочаш, што хочаце, (всё равно что) абы-што— як хочаш, як хочаце, (всё равно как) абы-як— куды хочаш, куды хочаце, (всё равно куда) абы-куды— колькі хочаш, колькі хочаце, (всё равно сколько) абы-колькі— ці не маеце (не будзеце мець) ласку, ці не жадаеце -
31 честь
* * *жен.— гэты студэнт — гонар (гордасць) нашага інстытута— гэта вялікі гонар (пашана, павага) для мянев честь кого-либо, чего-либо
— у гонар каго-небудзь, чаго-небудзьа)
рабіць (зрабіць) гонарб) (оказывать, оказать уважение)
рабіць (зрабіць) ласкуиметь честь уст.
— мець гонар— на гонар каму-небудзь, на славу каму-небудзь— калі ласка, сядайце, пашана і месца— як мае быць, як належыць -
32 Иметь зуб
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Иметь зуб
-
33 аннамец
ист.; тж. аннам`итанна́мець, -мця, аннамі́танна́мцы, аннами́ты — мн. анна́мці, -ців, аннамі́ти, -тів
-
34 ассамец
асса́мець, -мцяасса́мцы — мн. асса́мці, -ців
-
35 безумец
безумець, безумень, божевілець (р. -вільця), божевільник, шаленець, шалений, навіжений, навісний.* * *1) ( сумасшедший) божеві́льний, -ого; диал. варія́т2) ( безрассудный человек) безу́мець, -мця, божеві́льний; шале́нець, -нця, божеві́лець, -льця -
36 векселедержатель
векселедержавець (р. -вця), векселеємець (р. -мця), той кому векселя видано, той хто векселя має.* * *фин.векселедержа́тель, -ля, векселеде́ржець, -жця, векселетрима́ч, -а, вла́сник ве́кселя -
37 вольнодумец
-мка вільнодум, вільнодумець, вільнодумка.* * *тж. вольнод`умвільноду́мець, -мця -
38 вьетнамец
в'єтна́мець, -мцявьетна́мцы — мн. в'єтна́мці, -ців
-
39 доение
доїння, дій (р. дою). [Німець держить корову для дою тільки, не для запрягання]. Время доения - час для доїння. Пора доения - доянка.* * *дої́ння -
40 думец
думець (р. -мця).* * *ду́мець, -мця
См. также в других словарях:
Ємець — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
відеопідприємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
німець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
підприємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
спадкоємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
співспадкоємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
наємець — мця, ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби … Український тлумачний словник
німець — див. німці … Український тлумачний словник
переємець — мця, ч., діал. Той, хто переймає щось … Український тлумачний словник
підприємець — мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом. || Організатор вигідних справ, прибуткових операцій … Український тлумачний словник
спадкоємець — мця, ч. 1) Особа, що одержала спадщину або має право на її одержання. || Рідна дитина, перев. син. || Син правителя або інша особа, до якої має перейти влада. 2) перен. Продовжувач чиєї небудь діяльності, справи, певних традицій тощо … Український тлумачний словник