места

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

-ся, двинуть, -ся

1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];

2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].

* * *

несов.; сов. - дв`инуть

1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати

2) см. двигаться 2)

занять у кого

I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.

2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].

II. Занимать, занять -

1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;

2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];

3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];

4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];

5) -мать скот - займати (переймати) товар;

6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];

7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.

* * *

1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш

2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)

3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти

4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

1) (сговорённая замуж) наречена, засватана (-ної), (обрученица) заручена (-ної), заручениця, (во время свадьбы) молода (-дої), (в свад. обряде) княгиня, молодуха. [Одчиняйте двері - наречена йде! (П. Тичина). Чого ти сидиш, руки згорнувши, мов засватана? (Звин.). Не дали попрощатися з зарученицею (М. Вовч.). Молоду в веселий час дівки до шлюбу убирали (Рудаи.). Розстеліте кожуха, щоб стала молодуха (Пісня)]. Красная -та - красна молода. Нареченная (об'явленная, устар.: от'явленная) -та (устар.) - наречена. Христова (божья, господня) -та (устар.) - христова наречена (молода), христова засватаниця. [Христові хочеш молодою бути (Грінч.)]. -та неневестная, церк. - наречена ненареченая, без жениха нареченая, невіста неневісная. -та без места - молода без посаду, (ирон.) перестарок (-рка), злиденниця. -та без места, жених без ума - см. Место 1. Быть -той - бути нареченою (засватаною), (во время свадебных торжеств) бути молодою, молодіти, княгинювати. [Чи давно сама молоділа, а це вже й невістку взяла (Янов.)]. Высватать, сосватать -ту кому, за кого - висватати дівчину (наречену) кому. Прочить кого в -ты кому - добирати (прибирати, ладнати, намічати, назначати) кого до пари кому, ладити кого за кого, ворожити (собі) кого за дружину для кого или кому. [Я ще нарубчак був, а мати вже Оксану добирали до пари мені (Звин.). А ти-ж хіба за кого її ладиш? (Мова). За нелюба мене вже прибирає (М. Вовч.). За дружину для свого Панаса вони собі ворожили Марійку (Крим.)];

2) (девушка в брачном возрасте) відданиця, дівчина (барышня: панна) на відданні (ум. на відданнячку). [Багата відданиця за ним пішла (Л. Укр.). Вона в мене панна на відданню (Л. Укр.)]. Достигнуть возраста девушки -ты - на порі стати. [Росла собі і виростала, і на порі Марія стала (Шевч.)]. Иметь дочь -ту - мати дочку на відданні (на порі).

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

(с места) посунути трохи, (мн.) позсувати, позсовувати що; см. Сдвигать, сдвинуть.

* * *

несов.; сов. - тр`онуть

1) (кого-что) торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), доторка́тися и дото́ркуватися, доторкну́тися, доторка́ти, доторкну́ти (до кого-чого, кого-чого); руша́ти, ру́шити (кого-що); ( щупать) ма́цати, ма́цнути и пома́цати (кого-що); ( сдвигать с места) зру́шувати, зру́шити, пору́шувати, пору́шити (кого-що)

2) (задевать, затрагивать) чіпа́ти и зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш; (кого) займа́ти, зайня́ти

3) ( волновать) звору́шувати, звору́шити, сов. зру́шити; ( умилять) розчу́лювати, розчу́лити; диал. пору́шувати, пору́шити

4) (сдвигаться с места, отправляться в путь) руша́ти, ру́шити

5) (сов., слегка попортить) [тро́хи] попсува́ти, [тро́хи] зіпсува́ти; ( о морозе) приби́ти, мног. поприбива́ти

техн., несов. сдвига́ть, сов. сдви́нуть

1) ( с места) зру́шувати, зру́шити

2) ( сближая) зсува́ти и зсо́вувати, зсу́нути

•

- сдвигаться

1) матем., физ. чи́слення

- восьмеричное счисление

2) астр., техн. зчи́слення

- графическое счисление

техн., несов. сдвига́ть, сов. сдви́нуть

1) ( с места) зру́шувати, зру́шити

2) ( сближая) зсува́ти и зсо́вувати, зсу́нути

•

- сдвигаться

1) матем., физ. чи́слення

- восьмеричное счисление

2) астр., техн. зчи́слення

- графическое счисление

невідомість.

* * *

1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;

2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;

3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;

4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;

5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;

6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;

7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;

8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;

9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;

10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.

* * *

1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов

2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)

1) (нар. места) вперед, наперед. [Ні взад, ні вперед. Протиснувся наперед (Рудан.)]. Вперёд выдаваться - виставлятися. В. двигаться (прогрессировать) - поступати. В. выскакивать, выскочить - вириватися, вирватися. В. забежать - перейняти кого. В. залетать - заполітати. Ходить взад и вперёд - ходити туди й сюди, снуватися. Наклониться вперёд - похилитися, (схилитися) наперед;

2) (нар. врем.) - поперед(у), наперед, згори, надалі. [І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Шевч.). Нехай дадуть мені гроші наперед. За харч і за кватирю заплачено вже згори (Свидн.)]. Вперёд (впредь) так не делай - надалі так не роби;

3) (межд.) вперёд! - рушай! наперед! [Гей, наперед! або добути, або дома не бути! «Рушай!» - сказав отаман, і військо кинулося на ворогів]. Понукание на лошадей - вйо! но! Понук. на волов - гей! (диал.) гійє! гейє! гейки!

* * *

1) упере́д, напере́д

2) (впредь) нада́лі, да́лі, упере́д, напере́д, ( в будущем) у майбу́тньому

3) ( прежде) упере́д, напере́д, попере́д, попе́реду и попере́ду; ( сначала) спочатку, спе́ршу, сперш

всякий-можливий, всякий-превсякий, геть усякий, всеможливий. -ные места - всі усюди. [З усіх усюд(ів) народу йде].

* * *

встать вставати (встаю, встаєш), сов. встати, (о мног.) повставати. [Ой устану я раненько. Устають над Гуманем дими (Кул.). Всі ще вдосвіта повставали]. В-вать, -ать (с места) - підводитися, підвестися, вставати, встати, зводитися, звестися, зніматися, знятися, звестися на ноги, стати на рівні ноги. -вать с трудом - зволікатися, зволоктися. Встать поспешно - схопитися. -ать с лошади - зсідати, зсісти з коня. -ать на стул, на колени - ставати, стати на стілець, навколішки. -вать, -ать на собственные ноги - спинатися (сп'ястися) на власні ноги; (являться, возникать) ставати, стати, повставати, повстати, виникати, виникнути. [Стає перед очима давнина наша. В голові повставав цілий рій відповідних спогадів (Крим.). Спомини виникали в його голові (Крим.)]. -вать, -ать против кого - повставати (повстати) проти кого, на кого, підніматися (піднятися) на кого. -вать, -ать на защиту - обставати, обстати за ким, за чим, вступатися, вступитися за кого, за що.

* * *

несов.; сов. - встать

1) устава́ти, уста́ти и мног. повстава́ти; ( подниматься на ноги) підво́дитися, підве́стися; (об утре, зареве) здійма́тися, здійня́тися и зня́тися

2) (за кого-что - подниматься на защиту чего-л.) става́ти, ста́ти, устава́ти, уста́ти (за кого-що); обста́вати, обста́ти (за ким-чим, за кого-що); ( восставать) повстава́ти, повстати, постава́ти, поста́ти

3) ( возникать) постава́ти, поста́ти, става́ти, стати, виника́ти, ви́никнути

4) (становиться на что-л.; приступа́ть к какой-л. работе) става́ти, ста́ти

5) ( останавливаться) ставати, ста́ти