Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

косу

  • 41 накалываться

    наколоться
    1) (стр. з.) наколюватися, бути наколюваним, наколотим и наколеним, понаколюваним и т. п.; срв. Накалывать;
    2) (натыкаться на что-либо острое) наколюватися, наколотися, наштрикуватися, наштрикнутися (оком, пальцем, ногою), (порезаться) натинатися, натятися (ногою, пальцем), (о мног.) понаколюватися, понаштрикуватися, понатинатися чим на що. [Натявся на косу (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - накол`оться
    1) нако́люватися, наколо́тися; наштри́куватися, наштрикну́тися
    2) страд. несов. наколюватися; нашпи́люватися, наштри́куватися; вико́люватися; нако́люватися; нарізуватися, наріза́тися

    Русско-украинский словарь > накалываться

  • 42 натыкать

    I. -ся (наговорить, -ся «ты»)
    II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.
    III. натыкать
    1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];
    2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;
    3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -
    1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;
    2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -
    1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.
    IV. Натыкать, наткнуть -
    1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];
    2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -
    1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;
    2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -
    1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;
    2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под
    II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].
    * * *
    I несов.; сов. - наткн`уть
    1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути
    2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
    II несов.; сов. - нат`ыкать
    1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти
    2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

    Русско-украинский словарь > натыкать

  • 43 начёсывать

    начесать
    1) чего - начісувати, начесати, (о мног.) поначісувати чого; (шерсти ещё, сов.) начухрати (вовни); (льна, пряжи ещё, сов.) напачесувати (льону, прядива). [Тихо дівча косу чеше; що начеше, на Дунай несе (Чуб. V). Начухрав вовни (Сл. Гр.)];
    2) что - начісувати, начесати, нашкрябувати, нашкрябати, надряпувати, надряпати, начухувати, начухати, (о мног.), поначісувати и т. п. що. [На тім'ї начесав аж струп (Котл.). Не шкрябайся так, - ще коросту нашкрябаєш! (Брацл.). Начухав руку, трохи не поздирав (Сл. Ум.)]. Начёсанный -
    1) начесаний, поначісуваний; начухраний, напачесуваний, напачесований;
    2) начесаний, нашкрябаний, надряпаний, начуханий, понашкрябуваний и т. п. -ться -
    1) начісуватися, начесатися, поначісуватися; бути начісуваним, начесаним, поначісуваним и т. п.; нашкрябуватися, бути нашкрябуваним, нашкрябаним, понашкрябуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (чеша) начесатися, попочесати (досхочу), ( о мног.) поначісуватися; б) (чешась) начісуватися, попочесатися (досхочу), (о мног.) поначісуватися и т. п.; срв. Чесать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - начес`ать
    начі́сувати, -сую, -суєш, начеса́ти, -чешу, -че́шеш; ( повреждать кожу чесанием) начу́хувати, -чухую, -чухуєш, начу́хати, нашкря́бувати, -бую, -буєш, нашкря́бати

    Русско-украинский словарь > начёсывать

  • 44 невинность

    1) (невиновность) - а) невинність, безвинність, безневинність (-ности); б) см. Невиновность 2;
    2) (непорочность, простодушие) невинність, невиннощі (-щів и щей), безвинність, безневинність. [Блиск невинности сніжної (Франко). Думка поетова блукала ще в первісній невинності (Рада). Віриться у молодість жінок, у їх невиннощі (М. Рильськ.)]. Аркадская -ность - аркадійська невинність. В -ти души - в душевній невинності, в невинності своєї душі;
    3) (физическая девственность) невинність, неблазність, незайманість (-ности), (о девушке ещё, устар.) панянство, (девственность) дівоцтво. [Принести на груди до повії невинність молоду (Крим.). Церква вчить, що й шлюб і дівоцтво, невинність, однаково припущені богом (Безвірник 1930). Здержувати полову жадобу та найдовше шанувати свою неблазність (Наш)]. Лишить -ти (о девушке) - позбавити невинности (устар. панянства), (стар.) справичити, (описат., устар.) з панянством розлучити кого, (в народн.творч., поэзии) розвити (зірвати, з(дій)няти) вінок кому, вінця позбавити кого, розчесати косу кому. Лишиться -ти, потерять -ность - втратити невинність (о девушке ещё, устар. панянство), (в народн. творч., поэзии о девушке) загубити (згубити, втеряти) вінок (віночок), калину стратити;
    4) (безобидность) невинність, (скромность) скромність (-ности).
    * * *
    неви́нність, -ності; невинува́тість, -тості; безви́нність, безневи́нність; цнотли́вість, -вості, цно́та

    Русско-украинский словарь > невинность

  • 45 недокос

    недокіс (-косу).
    * * *
    с.-х. недокі́с, -ко́су

    Русско-украинский словарь > недокос

  • 46 острить

    1) что - гострити; (на точиле) точити; (на бруске) брусити; (косу) клепати, (на лопатке) мантачити; (зубчастые орудия) зубити. -рить зубы на кого (замышлять) - гострити зуби, язики, стригти (насталити) зуби на кого. -рить зубы на что - ласитися на що. -рить глаза - гострити очі на кого. [І ворог мій на мене очі гострить (Куліш)]. -рить уши - прясти ушима. -рить лыжи - намазувати п'яти, сов. п'ятами накивати;
    2) (отпускать остроты) остючками колоти, дотепувати. -рить над кем, над чем (насмехаться) - глузувати з кого, з чого, докладати кому, прикладати прикладки кому, пришивати квітки кому. [Молодиці жартували, докладали одна одній].
    * * *
    I
    ( делать острым) гостри́ти, заго́стрювати, загостря́ти; ( точить) точи́ти, нато́чувати
    II
    ( говорить остроты) говори́ти до́тепи (доте́пно); (на чей-л. счёт) глузува́ти, кепкува́ти, кпи́ти, кпи́тися, пришива́ти кві́тку

    Русско-украинский словарь > острить

  • 47 откашивать

    откосить
    1) відкошувати, відкосити;
    2) (покос) кінчати, скінчити покіс (- косу), (косить) - кінчати, скінчити косити, викосити.
    * * *
    несов.; сов. - откос`ить
    1) відко́шувати, відкоси́ти
    2) (несов.: кончить косить) кінчи́ти (скінчи́ти) коси́ти; ( скосить) скоси́ти, покоси́ти

    Русско-украинский словарь > откашивать

  • 48 оттачивать

    отточить
    1) (нож, саблю и т. п.) вигострювати, гострити, вигострити, виточувати, виточити, відгострювати, відгострити (ножа, шаблю), (о мног.) повигострювати, погострити, повиточувати, (на точиле) на[ви]точувати, наточити, виточити що; (косу) заправляти, заправити, (о мног.) позаправляти;
    2) (на токарском станке) виточувати, виточити. Отточенный -
    1) наточений, (на)гострений, вигострений, виточений, відгострений. -ный как для бритья - голінний. [Голінний ніж];
    2) виточений.
    * * *
    несов.; сов. - отточ`ить
    відто́чувати, відточи́ти; ( острить) виго́стрювати, ви́гострити, відго́стрювати, відгостри́ти, ( карандаш) [го́стро] застру́гувати, [го́стро] заструга́ти

    Русско-украинский словарь > оттачивать

  • 49 перевивать

    перевить
    1) что чем-л. - перевивати, перевити, переплітати, переплести, переводити, перевести, (о мног.) поперевивати, попереплітати, попереводити що чим; обмотувати, обмотати, пообмотувати що чим и в що. [Червоною стьожкою косу перевито. Коса чорним шовком заплетена та золотом переведена];
    2) (наново) пересукувати, пересукати, перекручувати, перекрутити, (о мног.) попересукувати, поперекручувати. [Треба пересукати цей мотузок];
    3) (всё) повити, поплести; посукати, покрутити (все);
    4) (воз, сено) перекладати, перекласти (воза), поперекладати (вози, сіно), перевилювати, перевилити. Перевитый -
    1) перевитий, переплетений, переведений; обмотаний;
    2) пересуканий, перекручений и т. д. -ться -
    1) перевиватися, перевитися, переплітатися, переплестися, бути перевитим, переплетеним; обмотуватися, обмотатися, бути обмотаним;
    2) пересукуватися, бути пересуканим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - перев`ить
    1) перевива́ти, переви́ти и поперевива́ти
    2) ( перепеленать) переповива́ти, перепови́ти

    Русско-украинский словарь > перевивать

  • 50 перекаливать

    -ся, перекалить, -ся
    1) (о металле) перегартовувати, -ся, перегартувати, -ся; (слишком) перепалювати, -ся, перепалити, -ся. [Перегартував косу];
    2) (об орехах) пересмажувати, пересмажити, присмажувати, присмажити. [Пересмажила насіння]. Перекалённый и перекалёный -
    1) перегартований; (слишком) перепалений;
    2) пересмажений, присмажений.
    * * *
    несов.; сов. - перекал`ить
    1) мет. перегарто́вувати, перегартува́ти
    2) ( нагревать чрезмерно) перегріва́ти, перегрі́ти; пережа́рювати, пережа́рити
    3) ( орехи) перепря́жувати, перепря́жити, пересма́жувати, пересма́жити и попересма́жувати, пережа́рювати, пережа́рити

    Русско-украинский словарь > перекаливать

  • 51 перекос

    I. (действ. длит.) перекривляння, оконч. перекривлення, сост. перекривління.
    II. Перекос - перекіс (-косу).
    * * *
    перекі́с, -ко́су

    Русско-украинский словарь > перекос

  • 52 подкос

    I. викіс (-косу).
    II. Подкос - підпора, косина, укосина, ум. косинчик.
    * * *
    1) ( действие) підко́шування
    2) спец. підкі́с, -ко́са

    Русско-украинский словарь > подкос

  • 53 поклепать

    поклепати (трохи). [Косар поклепав косу. Прийшов поклепав язиком та й пішов собі].
    * * *
    I техн.
    поклепа́ти
    II
    ( возвести поклёп) наклепа́ти; набреха́ти

    Русско-украинский словарь > поклепать

  • 54 покос

    I. 1) (место) сіножать (-ти); (заливной) лука;
    2) (время -са) косовиця;
    3) (скошенная полоса, ряд) покіс (-осу), ручка, (гал.) поліг (-огу). [Пройшов ручку на вівсі. Дзвенить коса, покіс лягає (Грінч.). Овес не пов'язаний у покосах лежить]. Кончать полосу -са - доходити ручки.
    II. Покос - косина, косинець (-нця), перекіс (-косу).
    * * *
    с.-х.
    1) (косьба, время косьбы) косови́ця; ( сенокос) сінокі́с, -ко́су
    2) (место косьбы, луг) сіножа́ть и сіно́жать, -ті, сіножа́тка, сіножа́ття; ( поле) по́ле, лан, -у
    3) (скошенная полоса, ряд) покі́с, -ко́су, диал. перекі́с, -ко́су, полі́г, -ло́гу

    Русско-украинский словарь > покос

  • 55 править

    1) (кем, чем: направлять, руководить) керувати ким, чим (и кого, що), кермувати ким, чим, правити ким, чим и що, правувати ким, чим. -вить лошадьми (лошадью), телегою, возжами и т. п. - керувати (и ґерувати), правити кіньми, возом, віжками, правувати, поводити кіньми, вести коня. [Віжками керувала мов-би шляхтичка, що сиділа ззаду (Свид.). Коня керують уздою, а чоловіка словом (Приказка). Правувати кіньми й людьми (Н.-Лев.). Навчить, як кіньми правити (Кониськ.). Сам пан кіньми поводить (Гр.). Сагайдачний їхав позаду на возі, бо не міг через руку вести коня (Маковей)]. -вить кораблём, лодкою - керувати, кермувати, правити кораблем, керувати, правити човном. -вить рулём - керувати (правити) стерном, стернувати, кермувати;
    2) (делами, страной: повелевать) керувати, порядкувати, справувати, управувати (реже управляти), правити, заряджати чим, (начальствовать) урядувати, радити над ким, над чим, (распоряжаться по своему) орудувати, верховодити; заправляти, рядити ким, чим. -вить делами - керувати, порядкувати справами, справувати речами, урядувати. [Козацтво перебивало їм порядкувати по своїй уподобі (Куліш). Військо бажає, щоб тільки та була слава, що Хмельницький гетьманує, а нехай-би його порадці всіма речами до повного його зросту справували (Куліш)]. -вить домом - порядкувати, управляти, заправляти, заряджати домом, порядок у дому давати;
    3) (службу, обязанности) справляти, відбувати, відправляти, сов. справити, відбути, відправити (службу, обов'язки). -вить церковную службу - правити, відправляти, справляти службу божу. -вить тризну, поминки и т. п. - справляти тризну, поминки і т. ин. [Справляли свої канібальські танці над поваленим ворогом (Єфр.)]. -вить поклон от кого - переказувати поклін, поклонятися, кланятися кому від кого;
    4) (подати, долги) виправляти, стягати (податки, борги);
    5) правити, виправляти що; срв. Исправлять, Выпрямлять. -вить корректуру - правити, виправляти коректу. -вить бритву - гострити бритву. -вить вывихнутую руку - вправляти, правити, вправити вивернуту руку;
    6) (виновного) правдити, виправляти кого. [Чоловіка винили, а жінку правдили (Полт.)]. Правленный - правлений, виправлений. -ная бритва - вигострена бритва.
    * * *
    I
    1) (управлять, руководить) пра́вити, керува́ти; урядува́ти; правува́ти; ( распоряжаться) управля́ти, порядкува́ти, заправля́ти
    2) ( автомобилем) керува́ти, пра́вити, управля́ти, правува́ти; ( лодкой) стернува́ти, стерни́ти, кермува́ти
    3) ( кем - лошадьми) пра́вити (ким), поганя́ти (кого); правува́ти, пово́дити (ким)
    4) (совершать, отправлять) пра́вити; ( справлять) справля́ти
    5) ( оправдывать) правди́ти
    II
    1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити
    2) ( выпрямлять) спец. випрямля́ти, випря́млювати
    3) ( бритву) пра́вити; ( косу) манта́чити; ( острить) гостри́ти
    4) ( вправлять) вправля́ти

    Русско-украинский словарь > править

  • 56 прокос

    прокіс (-косу).
    * * *
    с.-х.
    1) ( действие) проко́шування
    2) ( прокошенная полоса) прокі́с; ру́чка

    Русско-украинский словарь > прокос

  • 57 скос

    I с.-х.
    ви́кіс, -косу, скіс, род. п. ско́су
    II спец.
    скіс, род. п. ско́су; (откос) укі́с, род. п. уко́су

    Русско-украинский словарь > скос

  • 58 точить

    I
    1) ( острить) гостри́ти, точи́ти; ( косу) манта́чити

    \точить нож на кого́ — гостри́ти ніж на ко́го

    3) (повреждать - о насекомых, грызунах) точи́ти; (о жучках, червях) тли́ти; труби́ти
    4) (мучить - о горе; ругать) гри́зти, точи́ти; ( о горе) тли́ти
    II
    (выделять - слёзы, кровь, слюну) точи́ти; ( давать или заставлять вытечь) сто́чувати; ( источать) вилива́ти, ли́ти, лля́ти; ( испускать) розлива́ти, розто́чувати, ( запах) видиха́ти, випуска́ти
    III см. токовать

    Русско-украинский словарь > точить

  • 59 Брусница

    1) (ковшик для бруска у косарей) кушка;
    2) (деревянная лопатка, покрытая смолою с песком, для точки кос) мантачка. Точить брусницею - мантачити (косу).

    Русско-украинский словарь > Брусница

  • 60 Косоправ

    (мастер отбивать косу) - косоклеп, клепайло, (мастер точить) гострій (-рія).

    Русско-украинский словарь > Косоправ

Страницы

См. также в других словарях:

  • косу́ля — косуля, и; р. мн. косуль …   Русское словесное ударение

  • Косу — Район Косу Couço Герб …   Википедия

  • косу́ля — 1) и, ж. Жвачное млекопитающее сем. оленей; дикая коза, козуля. 2) и, ж. обл. Соха, отваливающая землю только на одну сторону (была распространенной в дореволюционной деревне). Тянет косулю клячонка, С голоду еле жива! Н. Некрасов, Дедушка …   Малый академический словарь

  • косу — 1. Ашаганны кире чыгару; ашказанындагы азыкны авызла ихтыярсыз кире чыгару 2. Тимергә тиеп торган нәрсәгә тимер тутыгы чыгу, шул әйберне каралту бу чиләк коса …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • косу́шка — и, род. мн. шек, дат. шкам, ж. прост. устар. Полбутылки водки. Не пожалуете ли нам деньжонок самую чуточку, так, чтобы по косушке на брата? Выпили бы мы за ваше здоровье. Тургенев, Стучит! Косушка водки и селедка с самого утра не сходили со… …   Малый академический словарь

  • Десант на косу Фрише-Нерунг — Великая Отечественная война Вторая мировая война Дата 26 апреля 1945 Место Восточная Пруссия …   Википедия

  • Десант на косу Тузла — (1943) Великая Отечественная война Дата 6 октября 9 октября 1943 года Место коса Тузла, Керченский пролив …   Википедия

  • Бывало и я косу заплету, меж ног пропущу, да в зубы возьму. — Бывало и я (говорит старушка) косу заплету, меж ног пропущу, да в зубы возьму. См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Как ни заплетай косу, девка, не миновать, что расплетать. — Как ни заплетай косу, девка, не миновать, что расплетать. См. ЖЕНИХ НЕВЕСТА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Подруги косу плетут на часок, а сваха на век. — Подруги косу плетут на часок, а сваха на век. См. ЖЕНИХ НЕВЕСТА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Вот идет расплети-косу, потеряй-красу. — (т. е. сватья). См. ОДИНОЧЕСТВО ЖЕНИТЬБА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»