Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

втыкать

  • 1 втыкать

    -ся, воткнуть, -ся втикати, -ся, увіткнути, -ся, затикати, -ся, заткнути, -ся, стромляти, -ся, встромлювати, -ся, встромити, -ся, застромлювати, -ся, застромити, -ся; (с размаха) вгороджувати, -ся, вгородити, -ся, засаджувати, засадити, всаджувати, всадити, заштрикнути, -ся (сов.), заганяти, -ся, загнати, -ся, засторчити, -ся (сов.).
    * * *
    несов.; сов. - воткн`уть
    утика́ти, уткну́ти и увіткну́ти и мног. повтика́ти, сов. уштрикну́ти; ( вонзать) стромля́ти, строми́ти и мног. постромля́ти, устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти и мног. повстромля́ти и повстро́млювати, застро́млювати и застромля́ти, застроми́ти и мног. позастро́млювати; ( всаживать) уса́джувати, усади́ти, заганя́ти, загна́ти и мног. позаганя́ти, угоро́джувати, угороди́ти

    Русско-украинский словарь > втыкать

  • 2 воткнуть

    -ся см. Втыкать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > воткнуть

  • 3 вонзать

    -ся, вонзить, -ся стромляти, -ся, встромити, -ся, застромити, -ся, затоплювати, -ся, затопити, -ся, заганяти, -ся, загнати, -ся, вганяти, -ся, увігнати, -ся, вгороджувати, -ся, вгородити, -ся. -ся - впинатися, уп'ястися [Щоб не впинався в тіло пазурами (Л. Укр.)]. См. Всадить, Воткнуть.
    * * *
    несов.; сов. - вонз`ить
    устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти и мног. повстромля́ти и повстро́млювати, стромля́ти, строми́ти и мног. постромля́ти; ( втыкать) утика́ти, уткну́ти и увіткну́ти и мног. повтика́ти, сов. уштрикну́ти

    Русско-украинский словарь > вонзать

  • 4 всаживать

    всадить
    1) (в землю кол, лопату) стромляти, встромити, застромляти, застромити, засаджувати, засадити, заганяти, загнати;
    2) (штык, кинжал) застромити, встромити, затопити, загнати, вгородити; (пулю) загнати, увігнати;
    3) (гвоздь, пробку) забивати, забити, заганяти, загнати, угнати, засаджувати, засадити, всадити, сов. закатати. [У тім'я цвяшок закатай (Шевч.)];
    4) всадить так, что трудно вынуть - заперти, (вульг.) замегелити, засурпелити;
    5) (в тюрьму, в клетку) всадити, засадовити. [В темницю всадіте];
    6) (деньги) втелющити. [Трицять карбованців утелющив, а воно й двацятьох не варт]. Всаженный - встромлений, застромлений, забитий, загнаний, всаджений, запертий, (вульг.) замегелений, засурпелений.
    * * *
    несов.; сов. - всад`ить
    1) уса́джувати, усади́ти; ( втыкать) устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти, стромля́ти, строми́ти, утика́ти, уткну́ти и увіткну́ти, угоро́джувати, угородити; ( вгонять) уганя́ти и уго́нити, увігна́ти и угна́ти, заганя́ти, загна́ти
    2) (затрачивать деньги, средства) уга́чувати, угати́ти, уса́джувати, усади́ти, сов. утелю́щити

    Русско-украинский словарь > всаживать

  • 5 натыкать

    I. -ся (наговорить, -ся «ты»)
    II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.
    III. натыкать
    1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];
    2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;
    3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -
    1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;
    2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -
    1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.
    IV. Натыкать, наткнуть -
    1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];
    2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -
    1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;
    2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -
    1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;
    2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под
    II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].
    * * *
    I несов.; сов. - наткн`уть
    1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути
    2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
    II несов.; сов. - нат`ыкать
    1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти
    2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

    Русско-украинский словарь > натыкать

  • 6 торкать

    несов.; сов. - торкн`уть
    1) ( дёргать) то́ргати, то́ргнути и усилит. торгону́ти; ( тыкать) ти́кати (ти́каю, ти́каєш и ти́чу, ти́чеш), ткну́ти и ти́кнути; ( толкать) торка́ти, торкну́ти
    2) ( втыкать) втика́ти, уткну́ти и увіткну́ти

    Русско-украинский словарь > торкать

  • 7 тыкать

    I несов.; сов. - ткнуть
    1) ти́кати (ти́каю, ти́каєш и ти́чу, ти́чеш), ткну́ти и тикну́ти; ти́цяти, ти́цьнути; (палкой; чем-л. острым) штри́кати, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти; (палкой; пихать) штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти; ( пихать) штовха́ти, штовхну́ти; (совать чем-л.) шу́рхати, шу́рхнути; (несов.: ширять) ширя́ти

    ты́кать в глаза́ (в нос) что (чем) — ти́цяти в о́чі (в ніс) що (чим)

    ты́кать па́льцем (па́льцами) на кого́-что — ти́цяти па́льцем (па́льцями) на кого-що

    ты́кать но́сом кого́ во что — ти́цяти но́сом кого́ в що

    ты́кать [свой] нос — встромля́ти [свого́] но́са

    2) ( втыкать) утика́ти, уткну́ти и увіткну́ти
    II
    (обращаться на "ты") ти́кати

    Русско-украинский словарь > тыкать

См. также в других словарях:

  • втыкать — См …   Словарь синонимов

  • втыкать — ВТЫКАТЬ, аю, аешь, несов.; ВОТКНУТЬ, ну, нёшь, сов. 1. кого что. Совершить кражу, ограбление. втыкать магазин. втыкать иностранца. 2. кому. Избить, наказать кого л. Возм. от уг. «воткнуть» совершить карманную кражу, вынести обвинение. 3. сов.,… …   Словарь русского арго

  • ВТЫКАТЬ — кол, колья, втыкать колья, воткнуть, или пск., твер. вотнуть кол; всовывать силою, вонзать, всаживать, вталкивать во что. ся, ·возвр. и страд. смотря по смыслу. | Воткнуться куда, втереться, влезть, пск. вотнуться. Втыкание ср., ·длит. воткнутие… …   Толковый словарь Даля

  • втыкать —     ВТЫКАТЬ/ВОТКНУТЬ     ВТЫКАТЬ/ВОТКНУТЬ, вкалывать/вколоть, вонзать/вонзить, всаживать/всадить     ВТЫКАТЬСЯ/ВОТКНУТЬСЯ, вкалываться/ вколоться, вонзаться/вонзиться, всаживаться/всадиться …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ВТЫКАТЬ — ВТЫКАТЬ, втыкаю, втыкаешь (разг.). несовер. к воткнуть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВТЫКАТЬ — см. воткнуть. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Втыкать солому в потолок. — Строить колодцы из лучин. Втыкать солому в потолок. См. СУЕВЕРИЯ ПРИМЕТЫ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Втыкать — несов. перех. 1. Заставлять войти что либо острое, тонкое внутрь чего либо или куда либо; вонзать. 2. Вставлять, вкладывать в какое либо отверстие, щель и т.п. 3. перен. разг. Втискивать [втискивать 1.]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • втыкать — втык ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • втыкать — (I), втыка/ю(сь), ка/ешь(ся), ка/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • втыкать — ВТЫКАНИЕ, ВТЫКАТЬ см. Воткнуть …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»