Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

дни+до+чего-либо

  • 1 compter

    1. vt
    1) считать; подсчитывать
    compter les heures, les jours — считать часы, дни до чего-либо
    sans compter (que...) — не считая (того, что...), помимо того, что...
    2) считать, полагать; принимать за...
    2. vi
    1) считаться, идти в счёт
    compter avec... — считаться с...
    cela ne compte pas — это не считается, это не в счёт
    cela compte peuэто мало значит
    compter pour rien, compter pour du beurre прост.не иметь значения
    ce qui compte, c'est... — важно лишь...
    à compter de... loc prépначиная с...; считая от...
    2) считать, вести счёт; посчитать
    compter sur ses [les] doigts — считать по пальцам
    3) (sur qn, sur qch) рассчитывать, полагаться
    j'y compte bien, je compte là-dessusя на это рассчитываю

    БФРС > compter

  • 2 short

    ʃɔ:t
    1. прил.
    1) а) короткий, недлинный short legs ≈ короткие ноги a short road ≈ недлинный путь short way offнедалеко short time agoнедавно б) низкий, невысокий( о человеке) Syn: small
    2) а) краткий;
    длящийся недолго, краткосрочный short days ≈ короткие дни time may seem short ≈ может показаться, что время летит очень быстро a short vacation ≈ короткий отпуск б) маленький, короткий ( о книге, рассказе и т. п.) a short story/book ≈ короткий рассказ, книга
    3) краткий, сжатый, сухой( об ответе, речи, приеме и т. п.)
    4) краткий, отрывистый( о движении, ударе, серии чего-л. повторяющегося) short wordбранное слово
    5) а) неполный;
    недостаточный the water runs short ≈ запас воды заканчивается short sightблизорукость short mind ≈ недоумие б) испытывающий недостаток( чего-л.) (of) We are short of cash. ≈ У нас не хватает денег. in short supplyдефицитный to jump short ≈ недопрыгнуть to keep short ≈ скудно снабжать кого-л. short memoryкороткая память short viewsнедальновидность come short fall short
    6) хрупкий, ломкий;
    рассыпчатый, рассыпающийся во рту( о еде: печенье и т. п.) to eat short ≈ рассыпаться во рту
    7) разг.. неразведенный, крепкий( обык. о спиртном) something shortспиртное ∙ in the short run at short notice short wind make short work short of
    2. нареч. резко, круто, внезапно;
    преждевременно Syn: sharply, harshly
    3. сущ.
    1) краткость( обык. слова, формулировки и т. п.) for shortдля краткости, коротко in short ≈ вкратце, в двух словах
    2) что-л. короткое, неполное по сравнению с чем-л. еще а) воен. недолет, недострел б) амер., сл. трамвай (совершающий поездки на меньшее расстояние, чем, скажем, поезд) Syn: streetcar в) амер. шорты;
    короткие штаны, панталоны (тж. см.
    4)) г) короткометражный фильм, короткая телепередача д) короткий рассказ, статья е) точка( в азбуке Морзе) ж) фон. краткий гласный;
    краткий слог Syn: dot I
    1. Ant: long I
    3.
    3) сокращение от разных устойчивых словосочетаний а) элк., разг. короткое замыкание( от short circuit) б) рюмка (обычно джина или виски), "маленькая" (от short drink) в) краткое имя, кличка( от short name)
    4) различные употребления во множественном числе а) смесь отруби и пшеницей грубого помола б) отходы в) карт. короткий вист Syn: whist г) шорты, спортивные трусы (тж. rowing shorts, football shorts.) д) короткая, легкая летняя одежда
    5) что-л., чего не хватает;
    недостача чего остро чувствуется Syn: shortage ∙ in short for short the short to draw short and long ≈ тянуть соломинку, спичку, щепку и т. п.;
    решать спор жребием краткое содержание;
    суть - in * вкратце, короче говоря, одним словом - for * для краткости, сокращенно - they called him Tom for * они называли его просто Томом - the long and the * of it is... короче говоря, одним словом - that's the long and the * of it вот и все - the * of it is this дело сводится к следующему - the * of the matter сущность дела краткий гласный краткий слог знак краткости (разговорное) короткометражный фильм - documentary * короткометражный документальный фильм( разговорное) короткий отрывок, короткое произведение малый рост (размер мужской одежды) (электротехника) (разговорное) короткое замыкание( военное) недолет продажа на срок без покрытия( биржевое) спекулянты, играющие на понижение( разговорное) крепкий напиток, спиртное ( разговорное) "стаканчик" (рюмка неразбавленного виски) короткий - * distance короткое расстояние - * hair короткие волосы - * letter короткое письмо - my coat was * in the sleeves рукава пальто мне были коротки - at (a) * range на близком расстоянии - a * way off неподалеку - * arms (военное) короткоствольное оружие - * rifle( военное) укороченная винтовка, карабин;
    (военное) (историческое) штуцер - to make a long story * короче говоря низкий, невысокий - a * man человек низкого роста - * grass низкая трава - * tower невысокая башня короткий, краткий, недолгий - * holiday короткий праздник - * life короткая жизнь;
    (техническое) быстрый износ - * address короткое обращение - * memory короткая память - * burst короткая очередь( из автоматического оружия) - * turns короткие номера (программы) - * bound( военное) бросок - * vowel гласная буква со знаком краткости;
    краткий гласный - * syllable (стихосложение) краткий слог - a * time ago недавно - in a * time вскоре, скоро - at * notice незамедлительно, тотчас же, сразу же, в короткий срок;
    (военное) по первому требованию - to make * work of smth. быстро справиться с чем-либо - at * intervals с короткими промежутками краткосрочный - * bill краткосрочный вексель - * loan краткосрочная ссуда - * service( военное) краткосрочная служба - to be paid at * sight подлежать уплате в короткий срок краткий, сжатый - * title краткое наименование( закона) ;
    (военное) условное обозначение документа - to be * and the point говорить кратко и по существу (кинематографический) короткометражный - * motion picture короткометражный кинофильм урезанный;
    неполный - * time неполный рабочий день - workers were put on * time рабочие были переведены на неполный рабочий день - * hours of work сокращенные часы работы - * measure( коммерческое) неполная мера, недомер - * weight( коммерческое) неполный вес, недовес - * shipment( коммерческое) недогруз неполный, примерный - a * ten miles каких-то десять миль - a * five minutes всего пять минут некомплектный, неукомплектованный скудный, бедный - * allowance скудное содержание - * purse тощий кошелек;
    безденежье - to be on * commons недоедать, жить впроголодь - supplies run * запасы кончаются недостаточный;
    испытывающий нехватку (чего-либо) - to be * of food испытывать недостаток в пище - to be * in weight весить меньше нормы - to be * in proofs иметь недостаточно доказательств - to be * of words не находить( нужных) слов - to run * of arguments исчерпать доводы - he's not far * of thirty ему немногим меньше тридцати (лет) - he's * on brains он звезд с неба не хватает - to be * in one's payments недоплатить, не выплатить полностью неудовлетворительный - * bran (сельскохозяйственное) плохо высеянные отруби (коммерческое) продающийся без покрытия - * sale продажа на срок без покрытия (биржевое) (разговорное) играющий на понижение резкий, грубый, отрывистый - * answer резкий ответ - to be * with smb. быть резким с кем-либо - to speak in * accents говорить в резких тонах резкий и сухой (о кашле) (разговорное) крепкий, неразбавленный - * drink, something * спиртное рассыпчатый - * pastry рассыпчатое пирожное ломкий, хрупкий - * metal ломкий металл - to work * быть хрупким в обработке > * and знак & (типографский знак союза "и") > * views близорукость, недальновидность > to take * views of a subject проявлять недальновидность при рассмотрении вопроса;
    рассматривать вопрос с точки зрения непосредственных результатов > * price низкая ставкапари) > * bit (американизм) монета в 10 центов > * suit (карточное) короткая масть > * hours первые часы после полуночи;
    предрассветные часы > * sea, * seas неспокойное море > S. Seas (коммерческое) (профессионализм) Балтийское и Белое моря > * and sweet( like a donkey's gallop) краткий и выразительный;
    коротко и ясно > * blast( военное) дульная волна > to do smth. in * metre сделать что-либо в два счета > one's hand is * руки кортки > a * horse is soon curried (пословица) с небольшим делом легко справиться > to have smb. by the * hairs (американизм) (сленг) зажать кого-либо в кулак;
    взять кого-либо за горло резко, круто;
    внезапно, неожиданно - to stop * неожиданно остановиться - to turn * резко обернуться - to pull a horse up * резко натянуть поводья, круто осадить коня - to take smb. (up) * застать кого-либо врасплох, напасть на кого-либо неожиданно - the wind took us (up) * ветер налетел неожиданно - to take smb. (up) * обрывать, прерывать кого-либо;
    не дать кому-либо договорить - to break off * кончить неожиданно;
    кончиться неожиданно преждевременно, до срока - to cut smb.'s life * преждевременно оборвать чью-либо жизнь - to cut the course of events * оьорвать ход событий, не дать событиям прийти к их естественному завершению - to cut a speech * прервать речь, не дослушав до конца - to cut the speaker * прервать оратора коротко - to cut a stick * укоротить палку - to cut one's hair * кортко остричь волосы - to dress * носить короткие платья - to wear one's hair * носить короткие волосы близко, недалеко, на близком расстоянии не доходя, не достигнув - the shells fell * (of the mark) снаряды ложились с недолетом - to fall * of one's duty не выполнить своего долга - to come * of smb.'s hopes не оправдать чьих-либо надежд - to come * of smb.'s dreams разочаровать кого-либо (редкое) кратко, сжато;
    отрывисто - to speak * and plain говорить кратко и ясно > to sell * (биржевое) играть на понижение, продавать на срок товары или ценные бумаги, которых нет в наличии (тж. to * a bear) ;
    обманывать;
    предавать;
    подводить( кого-л.) ;
    подрывать авторитет (страны и т. п.) ;
    наносить урон( престижу и т. п.) > to be taken * (эвфмеизм) надо кое-куда сходить > I was taken * у меня живот схватило be ~ of money испытывать нехватку денежных средств fall ~ не достигать цели fall ~ не хватать fall ~ терпеть неудачу ~ краткость;
    for short для краткости;
    in short короче говоря;
    вкратце ~ краткость;
    for short для краткости;
    in short короче говоря;
    вкратце ~ weight недовес;
    short measure недомер;
    in short supply дефицитный ~ a sl. крепкий (о напитке) ;
    something short спиртное;
    in the short run вскоре;
    at short notice немедленно to jump ~ недопрыгнуть;
    to run short истощаться;
    иссякать;
    не хватать to keep (smb.) ~ скудно снабжать (кого-л.) ;
    we are short of cash у нас не хватает денег ~ wind одышка;
    to make a long story short короче говоря to make ~ work (of smth.) быстро справиться, быстро разделаться( с чем-л.) ;
    this is nothing short of a swindle это прямо надувательство work: work: to make short work (of smth., smb.) (быстро) разделаться (с чем-л.), расправиться( с кем-л.) ~ хрупкий, ломкий;
    рассыпчатый (о печенье, о глине) ;
    pastry eats short печенье рассыпается во рту to jump ~ недопрыгнуть;
    to run short истощаться;
    иссякать;
    не хватать sell ~ играть на понижение sell ~ продавать на срок товары, которых нет в наличии sell ~ продавать на срок ценные бумаги, которых нет в наличии selling ~ игра на понижение selling ~ продажа ценных бумаг на срок без покрытия short знак краткости ~ играющий на понижение (без покрытия) ~ короткий;
    краткий;
    краткосрочный;
    a short way off недалеко;
    a short time ago недавно;
    time is short время не терпит ~ разг. короткое замыкание ~ короткометражный фильм ~ краткий;
    отрывистый, сухой (об ответе, приеме) ;
    грубый, резкий (о речи) ;
    short word бранное слово ~ краткий гласный или слог ~ краткосрочный ~ краткость;
    for short для краткости;
    in short короче говоря;
    вкратце ~ a sl. крепкий (о напитке) ;
    something short спиртное;
    in the short run вскоре;
    at short notice немедленно ~ pl мелкие отруби ~ воен. недолет ~ недостаточный, неполный;
    имеющий недостаток( of - в чем-л.) ;
    не достигающий (of - чего-л.) ~ недостающий ~ неполный ~ низкий, невысокий (о человеке) ~ pl отходы ~ продающийся без покрытия ~ резко, круто, внезапно;
    преждевременно;
    to stop short внезапно остановиться ~ рюмка, глоток спиртного ~ вчт. сокращенный ~ хрупкий, ломкий;
    рассыпчатый (о печенье, о глине) ;
    pastry eats short печенье рассыпается во рту ~ вчт. целое число ~ weight недовес;
    short measure недомер;
    in short supply дефицитный ~ memory короткая память;
    short of breath запыхавшийся;
    страдающий одышкой ~ of исключая ~ of не доезжая;
    somewhere short of London где-то не доезжая Лондона ~ sight близорукость;
    short views недальновидность sight: ~ зрение;
    long sight дальнозоркость;
    short (или near) sight близорукость;
    loss of sight потеря зрения, слепота ~ короткий;
    краткий;
    краткосрочный;
    a short way off недалеко;
    a short time ago недавно;
    time is short время не терпит ~ sight близорукость;
    short views недальновидность view: short ~s недальновидность;
    to take a rose-coloured view (of smth.) смотреть сквозь розовые очки (на что-л.) ~ короткий;
    краткий;
    краткосрочный;
    a short way off недалеко;
    a short time ago недавно;
    time is short время не терпит ~ weight недовес;
    short measure недомер;
    in short supply дефицитный weight: short ~ недовес short ~ неполная масса ~ wind одышка;
    to make a long story short короче говоря ~ краткий;
    отрывистый, сухой (об ответе, приеме) ;
    грубый, резкий (о речи) ;
    short word бранное слово ~ a sl. крепкий (о напитке) ;
    something short спиртное;
    in the short run вскоре;
    at short notice немедленно ~ of не доезжая;
    somewhere short of London где-то не доезжая Лондона ~ резко, круто, внезапно;
    преждевременно;
    to stop short внезапно остановиться stop: ~ останавливать(ся) ;
    to stop dead внезапно, резко остановиться;
    to stop short (at smth.) не переступать грани (чего-л.) ~ cut кратчайшее расстояние;
    to take (или to make) a short cut избрать кратчайший путь to come (или to fall) ~ (of smth.) уступать( в чем-л.) ;
    this book comes short of satisfactory эта книга оставляет желать много лучшего to make ~ work (of smth.) быстро справиться, быстро разделаться (с чем-л.) ;
    this is nothing short of a swindle это прямо надувательство ~ короткий;
    краткий;
    краткосрочный;
    a short way off недалеко;
    a short time ago недавно;
    time is short время не терпит to keep (smb.) ~ скудно снабжать (кого-л.) ;
    we are short of cash у нас не хватает денег

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > short

  • 3 past

    pɑ:st
    1. сущ.
    1) прошлое;
    прошедшее in the past ≈ в прошлом to recapture the past ≈ вернуть прошлое checkered past амер., chequered past брит. ≈ пестрое, богатое прошлое dark, murky past ≈ темное, мрачное прошлое It is now a thing of the past. ≈ Это дело прошлого. Syn: the last
    2) (обыкн. the past) грам. прошедшее время
    2. прил.
    1) прошлый, минувший;
    былой, истекший, прошедший Syn: last
    2) грам. прошедший past participle
    3. нареч. мимо He swept past. ≈ Он пронесся мимо.
    4. предл.
    1) выражает пространственные отношения а) мимо б) за, по ту сторону
    2) выражает временные отношения за, после half past threeполовина четвертого He is past seventy. ≈ Ему за семьдесят.
    3) выражает выход на пределы чего-л. свыше, сверх;
    за пределами( достижимого) He is past cure. ≈ Он неизлечим. It is past endurance. ≈ Это нестерпимо. (the *) прошлое, минувшее, прошедшее - we cannot change the * прошлого не воротишь - memories of the * filled his mind на него нахлынули воспоминания о прошлом - it is a thing of the * это дело прошлое - in the * it's been very difficult to get tickets раньше было очень трудно доставать билеты (the *) прошлое (историческое) - our country has a glorious * у нашей страны славное прошлое - this city has a very interesting * у этого города очень интересное историческое прошлое (the *) жизнь человека - we know nothing of his * мы ничего не знаем о его прошлом - a woman with a * женщина с прошлым (the *) (грамматика) прошедшее время прошлый, минувший, истекший - the * generations минувшие поколения - * history (медицина) анамнез - for some time * (за) последнее время - in the * week не прошлой неделе - in tines * в прошлом - I have not been feeling very well for the * few days в последние дни я чувствую себя неважно - in ages * and gone в далеком прошлом - he is * his prime его молодость уже прошла - winter is * and spring has come зима прошла, пришла весна - the worst part of the trip is * худшая часть поездки позади - the epidemic is * its worst эпидемия уже утихает - I'm * caring about it мне это уже безразлично - the old man is * work старик уже не мог работать - he is a * president of our club он бывший президент нашего клуба (грамматика) прошедший - * tense прошедшее время - * participle причастие прошедшего времени мимо - to go * пройти мимо - the crowd swept * толпа пронеслась мимо - days went * without any news шли дни, а новостей не было - the buses go * once an hour автобусы ходят (здесь) каждый час - the years flew * годы пролетели (диалектизм) в сторону - to lay * откладывать, сберегать во временном значении указывает на более позднее совершение действия: позже, за, после - * midnight после полуночи, за полночь - he stayed up till * eleven o'clock он лег спать позже одиннадцати во временном значении указывает на время по часам - half * seven половина восьмого в пространственном значении указывает на движение мимо чего-либо: мимо - to walk * smb., smth. пройти мимо кого-либо, чего-либо - * the mark мимо цели - the driver took the bus * the traffic signal водитель автобуса проехал на красный свет в пространственном значении указывает на движение по другую сторону чего-либо: за, по ту сторону - * the bridge за мостом - * the boundary за границей указывает на выход за рамки, пределы, нормы: сверх, свыше, больше;
    вне - he is * forty ему за сорок - he is * middle age он пожилой человек - not * a mile to go не больше мили ходьбы - * cure неизлечимо;
    неизлечимый - a malady * cure неизлечимая болезнь - * belief невероятно;
    невероятный - * all understanding непостижимо;
    непостижимый - it is * my comprehension этого я не могу постичь;
    это выше моего понимания - * bearing невыносимо;
    невыносимый - the pain was * bearing боль была нестерпима - to be * (all) danger быть вне (всякой) опасности - he was * dreading it он (уже) не боялся этого - the sick man's condition is * hope состояние больного безнадежно - * praying for (разговорное) безнадежный - to be * oneself( разговорное) быть вне себя ~ прошлый, минувший;
    истекший;
    for some time past за последнее время;
    his prime is past его молодость прошла he is ~ cure он неизлечим;
    it is past endurance это нестерпимо half ~ two половина третьего;
    the train is past due поезд опоздал;
    he is past sixty ему за шестьдесят ~ prep мимо;
    he ran past the house он пробежал мимо дома ~ prep после, за;
    it is past two теперь третий час;
    he stayed till past two o'clock было больше двух, когда он ушел ~ мимо;
    he walked past он прошел мимо;
    the years flew past годы пролетели ~ прошлый, минувший;
    истекший;
    for some time past за последнее время;
    his prime is past его молодость прошла ~ прошлое;
    прошедшее;
    it is now a thing of the past это дело прошлого;
    a man with a past человек с (дурным) прошлым he is ~ cure он неизлечим;
    it is past endurance это нестерпимо ~ prep после, за;
    it is past two теперь третий час;
    he stayed till past two o'clock было больше двух, когда он ушел ~ прошлое;
    прошедшее;
    it is now a thing of the past это дело прошлого;
    a man with a past человек с (дурным) прошлым past prep за, по ту сторону;
    the station is past the river станция находится за рекой ~ prep мимо;
    he ran past the house он пробежал мимо дома ~ мимо;
    he walked past он прошел мимо;
    the years flew past годы пролетели ~ минувший ~ prep после, за;
    it is past two теперь третий час;
    he stayed till past two o'clock было больше двух, когда он ушел ~ (обыкн. the past) грам. прошедшее время ~ грам. прошедший;
    past participle причастие прошедшего времени ~ прошлое;
    прошедшее;
    it is now a thing of the past это дело прошлого;
    a man with a past человек с (дурным) прошлым ~ прошлое ~ прошлый, минувший;
    истекший;
    for some time past за последнее время;
    his prime is past его молодость прошла ~ прошлый ~ prep свыше, сверх;
    за пределами (достижимого) ;
    past the wit of man выше человеческого разумения shore: ~ уст. past от shear sware: sware уст. past от swear ~ грам. прошедший;
    past participle причастие прошедшего времени ~ prep свыше, сверх;
    за пределами (достижимого) ;
    past the wit of man выше человеческого разумения past prep за, по ту сторону;
    the station is past the river станция находится за рекой half ~ two половина третьего;
    the train is past due поезд опоздал;
    he is past sixty ему за шестьдесят ~ мимо;
    he walked past он прошел мимо;
    the years flew past годы пролетели

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > past

  • 4 kurz

    1. adj
    1) коро́ткий

    ein kurzer Stock — коро́ткая па́лка

    éine kurze Stráße — коро́ткая у́лица

    ein kurzer Mántel — коро́ткое пальто́

    ein kurzes Kleid — коро́ткое пла́тье

    éine kurze Hóse — коро́ткие брю́ки [штаны́]

    die Hóse ist ihm zu kurz gewórden — брю́ки ста́ли ему́ ко́ротки

    etw. kürzer máchen — укороти́ть что-либо

    hast du díeses Kleid selbst kürzer gemácht? — ты сама́ подкороти́ла э́то пла́тье?

    ich ließ méinen Mántel kürzer máchen — я отдала́ (своё) пальто́ в ателье́, что́бы его́ укороти́ли

    er hat éinen kurzen Hals — у него́ коро́ткая ше́я

    der Júnge hátte kurzes Haar — у ма́льчика [у ю́ноши] бы́ли коро́ткие во́лосы

    sie trägt das Haar kurz — у неё коро́ткая стри́жка

    ich hábe mir das Haar kurz schnéiden lássen — я ко́ротко постри́гся, меня́ ко́ротко постри́гли

    im Gárten wuchs kurzes Gras — в саду́ росла́ ни́зкая трава́

    er zéigte uns éinen kurzen / éinen kürzeren / den kürzesten Weg zum Hotél — он показа́л нам коро́ткую / бо́лее коро́ткую / са́мую коро́ткую доро́гу к гости́нице [к оте́лю]

    wir müssen noch ein kurzes Stück láufen — нам на́до пройти́ ещё небольшо́е расстоя́ние

    wir schíckten an ihn ein kurzes Telegrámm — мы посла́ли ему́ коро́ткую телегра́мму

    2) коро́ткий, кра́ткий, непродолжи́тельный

    ein kurzer Úrlaub — коро́ткий о́тпуск

    wir mússten éine kurze Páuse máchen — нам пришло́сь сде́лать коро́ткий переры́в

    er hielt díesmal nur éinen kurzen Vórtrag — в э́тот раз он сде́лал то́лько коро́ткий докла́д

    er fühlte éinen kurzen Schmerz im Bein — он почу́вствовал коро́ткую боль в ноге́

    er gab mir éine kurze Ántwort — он дал мне коро́ткий отве́т, он ко́ротко отве́тил мне

    éine kurze Erzählung — коро́ткий расска́з

    die Táge sind im Wínter kurz — зимо́й дни коро́ткие

    die Táge wérden kürzer — дни стано́вятся коро́че

    die Zeit ist für díese Árbeit zu kurz — вре́мени для э́той рабо́ты сли́шком ма́ло

    vor kurzer Zeit — неда́вно

    éine kurze Zeit — коро́ткое [непродолжи́тельное] вре́мя

    éine kurze Fréude — непродолжи́тельная ра́дость

    etw. in kurzen Wórten ságen — сказа́ть что-либо ко́ротко [в двух слова́х]

    2. adv
    1) ко́ротко

    das Haar ist kurz geschnítten — во́лосы ко́ротко остри́жены

    zu kurz spríngen — недопры́гнуть

    zu kurz wérfen — недобро́сить

    2) кра́тко, вкра́тце

    etw. nur kurz ságen, erzählen — сказа́ть, рассказа́ть что-либо вкра́тце [в двух слова́х]

    kurz zu ságen, wir müssen éilen — коро́че говоря́, нам на́до торопи́ться [спеши́ть]

    mach's kurz!, mach die Sáche kurz! — не тяни́!, не теря́й вре́мени!

    kurz entschlóssen — бы́стро, реши́тельно, не до́лго ду́мая

    3) ско́ро, недо́лго

    das hat kurz gedáuert — э́то недо́лго продолжа́лось

    kurz nach etw. (D) — вско́ре по́сле чего́-либо

    kurz nach dem Konzért tráfen wir uns — вско́ре по́сле конце́рта мы встре́тились

    er kam kurz nach mir nach Háuse — он пришёл домо́й вско́ре по́сле меня́

    kurz vor etw. (D) — незадо́лго до чего́-либо

    er kam ins Theáter kurz vor der Vorstéllung — он пришёл в теа́тр незадо́лго до спекта́кля

    vor kurzem — неда́вно

    er kam hierhér vor kurzem aus éiner ánderen Stadt — он неда́вно прие́хал сюда́ из друго́го го́рода

    seit kurzem — с неда́вних пор

    sie ist in der Stadt erst seit kurzem und kennt die Stadt noch schlecht — она́ в го́роде то́лько неда́вно и ещё пло́хо зна́ет го́род

    ••

    kurz und gut — коро́че говоря́, одни́м сло́вом

    sie légte schon íhre Sáchen in éinen Kóffer, kurz und gut, sie wóllte éine Réise máchen — она́ уже́ укла́дывала свои́ ве́щи в чемода́н, коро́че говоря́ [одни́м сло́вом], она́ хоте́ла соверши́ть путеше́ствие

    Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > kurz

  • 5 у

    I = ув, в (предл. с род. п.)
    1) (со значением принадлежности, источника получения чего-либо, какой-нибудь связи) у
    2) ( с пространственным значением) у, о́коло, во́зле
    II = ув, во, в (предл. с вин. и предл. п.); (только с предл. п.) = уві́, вві, ві
    1) (с вин. п.) (при обозначении направления действия, перехода в какое-нибудь состояние; при глаголах со значением одевать, заворачивать; при обозначении размера, кратности; при указании на сходство) в, ( перед некоторыми сочетаниями согласных) во; ( в отдельных случаях) по, с, на

    в ім'я́ чого́ — во и́мя чего́; в по́яс ( о высоте чего-либо) по по́яс

    іти́, найма́тися, віддава́ти у слу́жбу — идти́, нанима́ться, отдава́ть на слу́жбу (служи́ть)

    піти́ у база́р, у я́рмарок, у млин — пойти́ на база́р, на я́рмарку, на ме́льницу, ( при обозначении времени или условия совершения действия) в, ( перед некоторыми сочетаниями согласных) во; ( только при обозначении времени) во вре́мя, ( и фразеологически) о, об

    у вихідні́ дні — в выходны́е дни, по выходны́м дням

    в цю по́ру — в эту по́ру; об эту по́ру; (при обозначении отрезка времени, в течение которого совершается действие) в; за

    ви́конати в мі́сяць — вы́полнить в (за) ме́сяц; (при обозначении отрезка времени, по истечении которого совершается действие) диал. че́рез; (при указании на соприкосновение, столкновение с чем-либо) в, во; о, об

    упе́ртися рука́ми в стіл — упере́ться рука́ми в (о, об) стол; ( при названии игр и игрушек) в; ( при названии музыкального инструмента) на; ( при указании количества частей у предмета) в; о, об

    2) (с предл. п.) (при обозначении места нахождения кого-либо или чего-либо или места протекания действия; при указании на область проявления качества или состояния; при обозначении состояния, качества, свойства или вида какого-либо предмета или формы проявления действия) в, во; (между кем, между чем) среди́; ( в отдельных случаях) на

    у база́рі, у бе́резі, у я́рмарку — на база́ре, на берегу́, на я́рмарке

    уві́ (вві, ві) сні — во сне; (при обозначении отрезка времени, в пределах которого что-либо происходит) в

    в тій порі́ — в ту по́ру; о ту по́ру; (при обозначении расстояния, отделяющего один предмет от другого) в

    у двох кіломе́трах від мі́ста — в двух киломе́трах от го́рода

    я до вас у спра́ві — як вам по де́лу

    III межд.

    Українсько-російський словник > у

  • 6 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 7 решать

    гл.
    Русский глагол решать как и его ближайший эквивалент to decide дают общее название действия, не уточняя обстоятельств, при которых достигается решение. Нижеприведенные английские соответствия, сохраняя общее значение, уточняют характер решения и обстоятельства, при которых оно принято.
    1. to decide — решать, решить (нейтральный глагол, используется в разных стилях речи): to decide smth — решать что-либо; to decide to do smth — решить что-либо сделать; to decide when…, why…, where… — решить, когда…, почему…, где… It is difficult to decide what to do. — Трудно решить, что нужно сделать. You must decide one way or other. — Ты должен решить так или иначе. He should decide for himself. — Он должен сам решить. His opinion decided me. — Его мнение было для меня решающим./ Его мнение заставило меня принять рсшение./Ero мнение убедило меня. The question is not yel decided. — По этому вопросу еще нет решения. Nothing is decided yet. — Еше ничего не решено.
    2. to resolve — твердо решать, принять твердое решение ( особенно в результате прошлого опыта или ошибок): After the divorce she resolved never to marry again. — После развода она твердо решила больше никогда не выходить замуж. Не returned to the lab, resolving to stay there until the experiment was finished. — Он вернулся в лабораторию с твердым решением остаться там до конца эксперимента.
    3. to choose — решать, решить, выбрать одно из возможных решений, предпочитать какое-либо решение: I told him to drive slowly but as usual he chose to ignore my advice. — Я велел ему ехать медленно, но как обычно он решил проигнорировать мой совет. More and more young couples today are choosing not lo marry. — Все больше молодых пар в наши дни предпочитают не вступать в брак./Все больше молодых пар в наши дни решают не вступать в брак. Не believes people should be allowed to use drugs if they so chose. — Он считает, что людям нужно разрешить пользоваться наркотиками, если они так решили.
    4. to conclude — решать, решить, прийти к заключению ( особенно после учета всех фактов): The jury listened carefully to the evidence and concluded that the man was guilty. — Судьи внимательно выслушали все свидетельские показания и пришли к решению, что этот человек был виновен./Судьи внимательно выслушали все свидетельские показания и пришли к заключению, что этот человек был виновен. Не concluded from the analysis of traffic accidents that the speed limit should be lowered. — Проанализировав дорожные аварии, он пришел к выводу, что предел скорости должен быть снижен.
    5. to clinch — решить, принять окончательное решение ( в отношении чего-либо почти уже решенного): We had thought about living around here when we retired, then we saw this beautiful house and it clinched it. — Мы думали о том, чтобы поселиться здесь, когда отойдем отдел, и когда увидели этот прекрасный домик, то это окончательно убедило нас.
    6. to make up one's mind — решать, решить, останавливаться на каком-либо решении ( в результате обдумывания этого решения в течение длительного времени): Now that she has made up her mind to resign, there is no way you can persuade her not to. — Теперь, когда она решила уйти в отставку, ничто не может разубедить ее. I wish he would make up his mind — we can't wait forever. — Мне бы хотелось, чтобы он уже принял решение — мы не можем ждать до бесконечности.
    7. to take it into one's head to do smth — неожиданно решить; приходить в голову, забрать себе в галопу (особенно то, что другим кажется странным или глупым): Не met her only once and now he has taken it into his head to ask her to marry him. — Он видел ее только один раз, и теперь ему взбрело в голову просить ее стать его женой. For some reason they took it into their heads to go swimming at midnight. — Неизвестно по какой причине они вдруг решили пойти купаться в иолночь./Неизвестно по какой причине им вдруг взбрело в голову пойти купиться в полночь.
    8. to be up to smb — иметь право решать самому, Сыть в чьей-либо воле что-либо сделать, зависеть от решения кого-либо: Shall we finish the job now, or leave it till tomorrow? — I don't mind, it is up to you. — Мы закончим работу сегодня или оставим ее до завтра? — Не возражаю, как ты решишь. It is up to them what to do with the money. — Им решать, что делать с ними деньгами.
    9. to rest with smb — решать, решить, решиться (особенно, когда решение остается за кем-либо): The committee has made certain recommendations, but the final decision rests with the President. — Комиссия дала ряд рекомендаций, но окончательное решение остается за президентом.

    Русско-английский объяснительный словарь > решать

  • 8 vivre

    I 1. непр.; vi
    1) жить, существовать
    s'il vivait encore!если бы он был жив!
    qui vivra verra — поживём - увидим; время покажет
    vivre dans le présent — жить сегодняшним днём, жить настоящим
    il a vécu — он умер; он своё прожил
    il a beaucoup vécu — он прожил большую жизнь
    ••
    2) проживать, жительствовать
    vivre pour qn, qch — жить ради кого-либо, ради чего-либо
    ••
    vivre au jour le jour — жить сегодняшним днём, не думая о будущем
    savoir vivre1) быть светским человеком, уметь вести себя 2) обладать житейской мудростью, уметь жить
    faire vivre qnкормить кого-либо; давать кому-либо средства к существованию
    ••
    5) жить, сожительствовать
    vivre en bon accord, vivre en bonne harmonieжить в ( добром) согласии
    vivre en bonne intelligence avec qn — жить в полном согласии с кем-либо
    6) существовать; длиться
    2. непр.; vt
    1) прожить (жизнь, какое-то время)
    vivre des jours heureuxпереживать счастливые дни
    II m
    1) еда, пища
    vivres du jourоднодневный запас продовольствия
    couper les vivres à qnпрекратить снабжение; отрезать подвоз продовольствия; лишить кого-либо куска хлеба

    БФРС > vivre

  • 9 день

    м.
    будничный, буднишный день — jour ouvrable
    выходной день, день отдыха — repos m hebdomadaire, jour de repos
    Международный женский день — Journée internationale des Femmes
    поздравить кого-либо с днем рождения — souhaiter bon anniversaire à qn
    дней восемьune huitaine (придых.) de jours
    два, три и т.д. часа дня — deux, trois, etc. heures de l'après-midi
    у него два свободных дня — il a deux jours libres
    она зарабатывает... рублей в день — elle gagne... roubles par jour
    на следующий день, на другой день — le lendemain
    через несколько дней — dans quelques jours
    2) мн.
    дни (время, период) — temps m; jours m pl
    в дни чего-либо — au temps de...
    в наши дни — de notre temps, de nos jours
    ••
    день-деньской уст., разг. — toute la sainte journée, du matin au soir
    мы не первый день знакомы — ce n'est pas d'aujourd'hui que nous nous connaissons
    в один прекрасный день — un beau jour
    со дня на день — de jour en jour, d'un jour à l'autre
    день ото дня, с каждым днем — de jour en jour, tous les jours
    средь бела дня — en plein jour, en plein midi
    на черный день разг. — pour les mauvais jours

    БФРС > день

  • 10 день

    м.

    со́лнечный день — journée ensoleillée

    я́сный день — jour serein

    рабо́чий день — journée de travail

    восьмичасово́й рабо́чий день — journée de huit (придых.) heures

    бу́дничный, бу́днишный день — jour ouvrable

    выходно́й день, день о́тдыха — repos m hebdomadaire, jour de repos

    пра́здничный день — jour férié

    День Побе́ды — Journée de la victoire

    день Пари́жской Комму́ны — anniversaire m de la Commune de Paris

    Междунаро́дный же́нский день — Journée internationale des Femmes

    день рожде́ния — jour de naissance, anniversaire m

    поздра́вить кого́-либо с днём рожде́ния — souhaiter bon anniversaire à qn

    це́лый день — toute la journée

    во́семь дней — huit (придых.) jours

    дней во́семь — une huitaine (придых.) de jours

    день пути́ — une journée de route ( или de voyage)

    два, три и т.д. часа́ дня — deux, trois, etc. heures de l'après-midi

    у него́ два свобо́дных дня — il a deux jours libres

    она́ зараба́тывает... рубле́й в день — elle gagne... roubles par jour

    на сле́дующий день, на друго́й день — le lendemain

    че́рез день — tous les deux jours

    че́рез не́сколько дней — dans quelques jours

    не́сколько дней (тому́) наза́д — il y a quelques jours

    2) мн.

    дни (время, период) — temps m; jours m pl

    в дни чего́-либо — au temps de...

    в на́ши дни — de notre temps, de nos jours

    в дни мое́й ю́ности — au temps de ma jeunesse

    ••

    день-деньско́й уст., разг. — toute la sainte journée, du matin au soir

    мы не пе́рвый день знако́мы — ce n'est pas d'aujourd'hui que nous nous connaissons

    день на́ день не прихо́дится — les jours se suivent mais ne se ressemblent pas

    день да ночь - су́тки прочь — encore un jour de passé

    до́брый день! — bonjour!

    в оди́н прекра́сный день — un beau jour

    наста́нет день — un jour viendra

    на днях — un de ces jours, bientôt, prochainement, sous peu, ces jours-ci ( в будущем); l'autre jour, récemment, dernièrement, un de ces derniers jours ( в прошлом)

    тре́тьего дня — avant-hier

    изо дня́ в день — chaque jour

    со дня на́ день — de jour en jour, d'un jour à l'autre

    день ото дня́, с ка́ждым днём — de jour en jour, tous les jours

    средь бе́ла дня — en plein jour, en plein midi

    * * *
    n
    gener. jour (j), journée

    Dictionnaire russe-français universel > день

  • 11 día

    m
    1) день; дневное время
    día colendo ( festivo, de fiesta, de descanso) — день отдыха, праздничный день
    día laborable( de cutio, de hacienda, de trabajo) — рабочий день, будни
    día puenteдень между двумя праздничными днями
    día de guardar( de precepto) — день отдыха, праздничный день ( предписанный церковью)
    día del Corpus (del Corpus de Dios, del Señor) рел.праздник "тела господня"
    día de Reyes рел. — праздник поклонения волхвов
    de día — днём, при свете дня
    de día a día, de un día a otro — со дня на день, вскоре; не сегодня-завтра; в ближайшие дни
    de día en día loc. adv. — (откладывая), со дня на день
    día por díaкаждый день; день за днём
    días atrásнесколько дней назад
    el otro día — на днях, недавно
    en el día de hoy, en el día de la fecha, hoy día, hoy en día — теперь, в настоящее время, в данный момент
    en pleno díaсредь бела дня, открыто
    en su día — в своё время, своевременно
    en (todos) los días de mi (tu, etc.) vida — никогда
    entre día — в течение дня
    todo el (santo) díaвесь день, день-деньской
    un día sí y otro no, un día por medio — через день
    3) pl малоупотр. день рождения; именины
    ••
    buen díaпогожий день; хорошая погода
    mal día, día feo (hosco) — пасмурный (непогожий) день, плохая погода
    abrir ( despuntar, rayar, romper) el día — рассветать
    estar al díaбыть в курсе ( чего-либо); не отставать (от моды и т.п.)
    estar en días ( una mujer) — быть на сносях
    no tener más que el día y la noche — не иметь ни полушки, не иметь ничего за душой
    como del día a la noche; como día y noche — ни малейшего сходства; как небо и земля
    tal día hará un año — подумаешь!, пустое!, наплевать!
    ¡buenos días! — добрый день!
    ¡hasta otro día! — до скорого свидания
    mañana será otro día посл.утро вечера мудренее

    БИРС > día

  • 12 día

    m
    1) день; дневное время

    día colendo (festivo, de fiesta, de descanso) — день отдыха, праздничный день

    día laborable (de cutio, de hacienda, de trabajo) — рабочий день, будни

    día de guardar (de precepto) — день отдыха, праздничный день ( предписанный церковью)

    día del Corpus (del Corpus de Dios, del Señor) рел. — праздник "тела господня"

    día de viernes (de pescado, de vigilia) церк.постный день

    algún día — иногда; как-нибудь на днях

    de día — днём, при свете дня

    de día a día, de un día a otro — со дня на день, вскоре; не сегодня-завтра; в ближайшие дни

    de día en día loc. adv. — (откладывая), со дня на день

    día por día — каждый день; день за днём

    el otro día — на днях, недавно

    el día menos pensado, el mejor día — неожиданно, в один прекрасный день

    en el día de hoy, en el día de la fecha, hoy día, hoy en día — теперь, в настоящее время, в данный момент

    en pleno día — средь бела дня, открыто

    en su día — в своё время, своевременно

    en (todos) los días de mi (tu, etc.) vida — никогда

    todo el (santo) día — весь день, день-деньской

    un día sí y otro no, un día por medio — через день

    2) pl жизнь, дни жизни
    3) pl малоупотр. день рождения; именины
    - día decretorio
    - día del juicio
    - día de juicio
    - día del final
    - día de final
    - día a día
    - día tras día
    - de días
    - del día
    - de un día para otro
    - no pasar días por uno
    - no pasar día por uno
    - no pasar días para uno
    - no pasar día para uno
    ••

    buen día — погожий день; хорошая погода

    mal día, día feo (hosco) — пасмурный (непогожий) день, плохая погода

    abrir (despuntar, rayar, romper) el día — рассветать

    dar el día — сильно огорчить, расстроить ( кого-либо)

    despojarse el día — светлеть, проясниваться

    estar al díaбыть в курсе ( чего-либо); не отставать (от моды и т.п.)

    estar en días ( una mujer) — быть на сносях

    ir (vivir) al día — перебиваться, жить одним днём

    no tener más que el día y la noche — не иметь ни полушки, не иметь ничего за душой

    día de mucho, víspera de nada — день - густо, день - пусто

    como del día a la noche; como día y noche — ни малейшего сходства; как небо и земля

    tal día hará un año — подумаешь!, пустое!, наплевать!

    ¡buenos días! — добрый день!

    ¡hasta otro día! — до скорого свидания

    Universal diccionario español-ruso > día

  • 13 сказать

    гл.
    Русский глагол сказать называет лишь факт сообщения чего-либо при помощи слов, но не указывает, как что-либо было сказано. Английские эквиваленты подчеркивают способ или сопутствующие обстоятельства произнесения каких-либо слов.
    1. to say — сказать (выразить что-либо устно или письменно: обычно одноактное действие, чаще всего вводит прямую речь): «It is getting late» she said. — «Уже поздно», — сказала она. You should write to the bank and say you need more time to consider their terms. — Вам надо написать в банк и сказать, что вам надо больше времени, чтобы обдумать их условия. Не has been saying for weeks that he is going to repair that plug. — Он уже несколько недель говорит, что собирается починить вилку ( электрошнура). It says in today's paper that gas prices are going up again. — В сегодняшней газете говорится, что стоимость газа опять повышается. The chairman started by saying why he had called the meeting. — Председатель начал с того, что сказал, почему он созвал собрание. Where was Ellis going? — I don't know, she didn't say. — Куда пошла Эллис? — Я не знаю, она не сказала. Are you saying I am fat? — Вы хотите сказать, что я толстый? So what you are saying is that taxes may rise. — Значит то, что вы говорите, означает, что налоги могут быть повышены?
    2. to put it (somehow) — сказать, выразить особым способом (выразить свою мысль особым способом, используя специальные слова для того, чтобы пояснить как можно проще и яснее, что имеется в виду): If you haven't quite understood, I'll try to put it in another way. — Если вы не совсем поняли, я постараюсь выразить свою мысль иначе. То put it bluntly, this film is not very good. — Если говорить прямо, это не очень хороший фильм./Если говорить без обиняков, этот фильм не очень хорош. Long-term planning is useless, because as Ben puts it, in the long term we are dead. — Долгосрочное планирование бесполезно, потому что, как выразился Бэн, за это время мы все можем умереть. Не is not very clever, to put it mildly. — Мягко выражаясь, он не очень умен.
    3. to word — сказать, сформулировать (выразить определенными словами что-либо по специальному выбору говорящего или пишущего): His speech to the police officer about racial violence had to be very carefully worded. — Его речь, обращенная к полицейскому сотруднику относительно расового насилия, должна быть очень тщательно сформулирована. The Defence Secretary made a public statement about the crisis, but it was worried in such a way as to give very little information. — Министр обороны сделал заявление относительно кризиса, но оно было так сформулировано, что содержало очень мало информации.
    4. to put smth in one's own words — сказать, выразить (выразить что-либо собственными словами, которые вы сами выбираете, а не повторяете чужих слов): Tell the court in your own words, what happened on the night of January,
    2. — Расскажите суду своими словами, что произошло вечером второго января. It is a good idea to get your students to retell the story in their own words. — Неплохая мысль предложить студентам пересказывать этот рассказ собственными словами.
    5. to imply — сказать, подразумевать (выразить что-либо косвенно, не называя точно, какое событие имеется в виду): Не sort of implied ihat I could have the job I wanted. — Он вроде намекал, что я могу получить работу, которую хотел./Он вроде подразумевал, что я могу получить работу, которую хотел. What are you implying, that my paintings are no good?! — Что вы хотите сказать, что мои картины никуда не годятся?! You seem lo be implying something that is not quite true. — Вы, кажется, намекаете на что-то, что ис совсем верно.
    6. to hint — сказать, намекать, дать понять (сказать что-либо обиняком, косвенно): What are you hinting at? — На что вы намекаете? «It is not just me who will be getting a prize?» Sam hinted. — «Приз получу не только я», — намекнул Сэм. She hinted that there might be a possibility of a pay rise. — Она дала понять, что возможно будет повышение зарплаты,/Она намекнула, что возможно будет повышение зарплаты. I had the feeling he was hinting that he would like to go out with me. — У меня было такое чувство, что он сказал/намекнул, что хочет пойти туда вместе со мной.
    7. to speak in a roundabout way — сказать что-либо обиняком, сказать что-либо косвенным образом, дать понять (особенно, чтобы не быть грубым или не вызвать смущения): I told him, in a roundabout way, that he was not really strong enough to join my English class. — Я дал ему понять, что его знания были недостаточны, чтобы учиться английскому в моем классе. Не said he didn't need their services any more, but that was put in a roundabout way. — Он сказал, что больше не нуждается в их услугах, но это было высказано косвенно.
    8. to blurt out — сказать, сболтнуть (неожиданно, не раздумывая сказать что-либо, особенно то, что надо было хранить в тайне, или что-либо несомненно могущее вызвать смущение): She had blurted out my secret when she was upset and now everyone knows about it. — Когда она была расстроена, она выболтала мой секрет, и теперь все об этом знают. «I never liked your friend anyway», she blurted out tearfully. — В слезах она сказала: «Мне никогда не нравился ваш друг»./В слезах она сболтнула: «Мне никогда не нравился ваш друг».
    9. to exclaim — сказать, воскликнуть (громко и неожиданно, потому что вы сердиты, удивлены или возбуждены): «What a beautiful house!» she exclaimed. — «Какой красивый дом!» — воскликнула она. «Oh, no,» exclaimed Bill in terror. — «О, нет!» — воскликнул Билл в ужасе. «Oh, this house is on fire,» exclaimed she. — «Этот дом горит!» — воскликнула она.
    10. to come out with — сказать (неожиданно сказать что-либо необычное или то, что вызывает у других удивление): It was strange to hear a little old lady come out with a swear word like that. — Было очень странно услышать, как эта маленькая старушка вдруг произнесла такое ругательство. I don't want to make a speech, Emmy, I will only come out with something silly that everyone will laught. — Я не хочу выступать, Эмма, а то скажу что-либо глупое, и все будут смсяться./Я не хочу выступать, Эмма, а то сморожу какую-либо глупость, и все будут смеяться. You never know what he will come out with next. — Никогда не знаешь, что он скажет в следующий раз.
    11. to say smth under one's breath — сказать очень тихо, шептать, говорить очень тихо (одним дыханием, так чтобы никто не слышал): «Stupid!» he said under his breath as the old man walked away. — «Дурак!", — пробурчал он, когда старик прошел мимо. Henry is so bad-tempered these day's, he never says anything, but I hear him swearing under his breath. — Все эти дни Генри такой злой, он ничего не говорит, но я слышал, что он чертыхается про себя.

    Русско-английский объяснительный словарь > сказать

  • 14 понимать

    гл.
    Русский глагол понимать не указывает на то, каким образом было достигнуто понимание. В отличие от него английские эквиваленты, сохраняя общее значение, подчеркивают, каким образом что-либо было понято.
    1. to understand — понимать, осмыслять (в тех случаях, когда для получения знания требуются некоторые интеллектуальные усилия): I don't quite understand what you mean. — Я не совсем понимаю, что вы имеете в виду. If you don't understand the rule, I'm willing to explain it to you again. — Если ты это правило не понимаешь, я охотно обменю тебе его еще раз. I couldn't understand his reasons. — Причины, двигающие им, мне были непонятны. Не doesn't speak English well, but he can make himself understood. — Он плохо говорит по-английски, но его понимают. I've heard of your failure and I can quite understand how you feel and what it means for you. — Я слышал о твоем провале и хорошо понимаю, что ты чувствуешь и что это значит для тебя.
    2. to see— понимать, сознавать: to see a joke (the meaning, a point in discussion) — понимать шутку (смысл, суть спора) You needn't repeat it, I see what you mean. — He повторяйтесь, я понимаю, что вы имеете в виду/ Не повторяйтесь, мне ясно, что вы имеете в виду./Я понимаю, что ты хочешь сказать, не повторяй. I see the situation in a different light. — Я понимаю происходящее иначе./Я вижу ситуацию в ином свете. I don't quite see what it has to do with me. — Я не совсем понимаю, какое это имеет отношение ко мне. Не can't see a joke. — Он не понимает шуток./У него нет чувства юмора. I see what you are driving at. — Я понимаю, к чему вы клоните.
    3. to realize — ясно понимать, представлять себе, осознавать ( заметить и понять что-либо ранее не замеченное или не понятое): to realize the difficulties — представлять себе все трудности/понимать все трудности; to realize one's error — осознавать свою ошибку I realize how it was done. — Я представляю себе, как это было сделано./Я понимаю, как это было сделано. I suddenly realized that the pumping noise was the sound of my own heart. — Я вдруг осознал, что шум, который я слышал, был биением моего собственного сердца. It wasn't until she was fifty miles along the road that Sheila realized that she had lost her way. — Только проехав пятьдесят миль по дороге, Шейла поняла, что она заблудилась. «Is there a problem between you two?» said Jane not realizing how right she was. — «Что, у вас проблема?» — спросила Джейн, не осознавая, насколько была права. Only Erik realized the seriousness of Tom's illness. — Серьезность болезни Тома понимал только Эрик. We wandered without realizing it, to the red light area. — Мы забрели в запретную зону, не отдавая себе отчета в этом. Не didn't seem to realize that he would soon leave home for ever. — Он Казалось до конца не понимал, что уезжает из дома навсегда./Он видимо до конца не понимал, что покидает дом навсегда.
    4. to occur — приходить на ум, приходить в голову, доходить: It suddenly occured to me (hat maybe she was right. — Мне вдруг пришло в голову, что возможно она и нрава. It never occured to him that people could deliberality do harm to others purely out of malice. — Он и подумать не мог, что некоторые люди могли намеренно вредить другим просто из зловредности. Strangely enough, the most obvious explanation didn't occur to Jack until the next day. — Очень странно, но только на следующий день до Джека дошло, что он не подумал о самом простом объяснении.
    5. to dawn on/upon — понимать, осенять, осознавать (то, что должно было бы быть им понято ранее): It dawned on me that it was true. — Меня вдруг осенило, что это правда. /Мне вдруг пришло в голову, что это правда. Eventually it dawned on me that we were walking in completely the wrong direction. — В конце концов я начал понимать, что мы шли не по той дороге/в неправильном направлении./В конце концов до меня стало доходить, что мы шли по совершенно иной дороге/в неправильном направлении. It began to dawn on him that the task might not be so light as they had thought. — До него начало доходить, что задача была совсем не такой простой, как им казалась./Он начал осознавать, что задача была совсем не такой простой, как им казалась. The truth dawned on me a few days later. — Только несколько'дней спустя я понял всю правду.
    6. to become aware that — понимать, осознавать,отдавать себе отчет в чем-либо, отдавать себе отчет в том, что ( осознать что-либо только после достаточно длительного времени): In the days that followed, we became aware that there was some big secret from which we were excluded. — В последующие дни мы поняли, что существовала какая-то важная тайна, в которую мы не были посвящены. More and more middle-aged women were becoming aware that they had missed out on further education. — Все большее и большее число женщин среднего возраста начали понимать, что они упустили возможности дальнейшего образования./Все большее и большее число женщин среднего возраста начали понимать, что они не воспользовались возможностью дальнейшего образования. 7. to strike вдруг понять, осенить (неожиданно увидеть и понять причины того, что произошло): Suddenly it strike me that the only way for Robert to know the details of the burglary was to have been there at the time. — Я вдруг понял, что Роберт мог знать все подробности ограбления, только если он сам был на месте преступления./Вдруг до меня дошло, что Роберт мог знать все подробности ограбления, только если он сам был на месте преступления.
    8. to hit — вдруг прийти в голову, дойти, доходить (быть шокированным тем, что неожиданно человек понимает истинный смысл чеголибо, того, как это важно): I watched the stranger walked past and it hit me that I knew the fellow. — Я видел, как незнакомец прошел мимо, и меня вдруг осенило, что я знаю этого парня. Suddenly it hit me, he was trying to ask me to marry him. — Я вдруг поняла, что он так пытался сделать мне предложение./Я вдруг поняла, что он таким образом пытался сделать мне предложение. The full impact of what he had said hit me a few hours later. — Смысл его слов Я поняла полностью только через несколько часов./Смысл его слов дошел до меня полностью только через несколько часов.
    9. to sink in — понимать медленно, понимать полностью, внять чему-либо, медленно доходить до сознания ( постепенно начать понимать полный смысл чего-либо): I know I've lost champion's title, but it just hasn't sunk in yet! — Я знаю, что потерял звание чемпиона, но я еще этого до конца не прочувствовал./Я знаю, что потерял звание чемпиона, но я еше этою до конца не попил. The foolishness of what I had done was beginning io sink in. — Глупость того, что я сделал, постепенно начала доходить до моего сознания. She paused to let the full irony of her words sink in. — Она сделала паузу, дав время, чтобы ирония того, что она сказала, была полностью понята.
    10. to wake up to the fact that — вполне осознавать, что; полностью осознавать, что; очнуться (начинать полностью понимать что-либо, особенно, если вы стараетесь об этом не думать, потому что это неприятно): How long will it be before people wake up to the fact that anyone can catch that illness. — Сколько надо времени, чтобы улюдей открылись глаза на то, что любой может подхватить эту болезнь./Сколько надо времени, чтобы люди наконец поняли, что любой может подхватить эту болезнь./ Сколько надо времени, чтобы люди наконец осознали, что любой может подхватить эту болезнь. The speaker warned that we must wake up to the fact that we are in a tough competitive market. — Оратор сказал, что мы должны наконец понять, что живем в условиях жесткой рыночной конкуренции.
    11. to click — вдруг понимать (как правило, в безличной конструкции с it): Then it clicked, the man at the station must have been her brother! — И тогда меня осенило, что мужчина, который был на вокзале, должно быть ее брат./И тогда до меня вдруг дошло, что мужчина, который был на вокзале, должно быть ее брат. I found the whole affair quite baffling but then suddenly it clicked. — Мне вначале вся эта история казалась очень странной, но вдруг меня осенило, и вес стало ясно.

    Русско-английский объяснительный словарь > понимать

  • 15 путь

    м.
    1) chemin m; voie f

    железнодоро́жный путь — voie ferrée

    запасно́й путь — voie de garage

    сортиро́вочные пути́ — faisceau m de formation

    пути́ сообще́ния — voies de communication

    пути́ отхо́да воен.cheminement m de repli

    са́нный путь — traînage m

    во́дным путём — par eau; par mer ( морем)

    сби́ться с пути́ — faire fausse route, s'égarer; перен. s'égarer de la bonne voie

    2) (путешествие, поездка) voyage m, route f

    пусти́ться в путь — se mettre en route

    держа́ть путь куда́-либо — aller (ê.) à...

    в трёх днях пути́ от чего́-либо — à trois journées de qch

    по пути́ — en passant

    на обра́тном пути́ — en revenant

    нам (с ва́ми) по пути́ — faisons route ensemble

    счастли́вый путь! — bon voyage!

    3) ( способ) moyen m; voie f

    око́льным путём прям., перен. — par un chemin détourné, par une voie détournée; par des moyens détournés (тк. перен.)

    ми́рным путём — à l'amiable

    4) мн.

    пути́ анат.voies f pl

    дыха́тельные пути́ — voies respiratoires

    ••

    проводи́ть в после́дний путь кого́-либо — accompagner qn pour son dernier voyage

    стоя́ть на пра́вильном пути́ — être dans le droit chemin

    стоя́ть на ло́жном пути́ — faire fausse route

    стать на чьём-либо пути́ — entraver la route de qn

    стать кому́-либо поперёк пути́ — barrer la route à qn

    наста́вить на путь и́стины — remettre sur le droit chemin

    соврати́ть кого́-либо с пути́ и́стинного — détourner qn du droit chemin

    расчи́стить путь — frayer la voie

    пути́ госпо́дни неисповеди́мы — les voies du Seigneur sont impénétrables

    Мле́чный Путь астр.Voie lactée

    * * *
    n
    1) gener. parcours (Ce parcours [prise de décision d'arrêter de fumer] ne se fait pas toujours en une fois.), porte, route, tracé, trajet, voie, recette, voyage, ligne, marche, piste
    2) med. tube
    3) liter. canal, sentier, filière, rail
    4) eng. trajectoire
    5) anat. faisceau
    7) IT. itinéraire, trajet (ñì. òæ. voie), parcours
    8) prop.&figur. chemin

    Dictionnaire russe-français universel > путь

  • 16 Leben

    n (-s, =)

    ein lánges Lében — до́лгая жизнь

    ein kúrzes Lében — коро́ткая жизнь

    ein glückliches Lében — счастли́вая жизнь

    ein fróhes Lében — ра́достная жизнь

    ein lústiges Lében — весёлая жизнь

    ein interessántes Lében — интере́сная жизнь

    ein rúhiges Lében — споко́йная жизнь

    ein schwéres Lében — тяжёлая жизнь

    ein hártes Lében — тру́дная, тяжёлая жизнь

    das polítische Lében — полити́ческая жизнь

    das geséllschaftliche Lében — обще́ственная жизнь

    das Lében der Ménschen — жизнь люде́й

    das Lében der Tíere — жизнь живо́тных

    das Lében éines Vólkes — жизнь наро́да

    das Lében des Lándes, éines Stáates — жизнь страны, госуда́рства

    das Lében in der Stadt, auf dem Lánde — жизнь в го́роде, в селе́ [в се́льской ме́стности]

    die Fréuden des Lébens — ра́дости жи́зни

    ein gútes / beschéidenes Lében háben — хорошо́ / скро́мно жить

    ein gesúndes Lében führen — вести́ здоро́вый о́браз жи́зни

    ein néues Lében ánfangen [begínnen] — нача́ть но́вую жизнь

    er verstéht es, sich das Lében ángenehm zu máchen — он уме́ет сде́лать свою́ жизнь прия́тной

    j-m das Lében schwer máchen — затрудня́ть кому́-либо жизнь

    für ein Lében in Fríeden éintreten — выступа́ть за ми́рную жизнь

    sein Lében ändern — измени́ть свою́ жизнь

    das Lében vergéht schnell — жизнь прохо́дит бы́стро

    fürs gánze Lében — на всю жизнь

    sein gánzes Lében lang — всю его́ [свою́] жизнь

    er hátte es im Lében ímmer schwer — его́ жизнь всегда́ была́ тяжёлой

    er hat es / sie zum érsten Mal in séinem Lében geséhen — он (у)ви́дел э́то / её впервы́е в свое́й жи́зни

    nie im Lében — никогда́ в жи́зни

    der Sinn des Lébens — смысл жи́зни

    das war das Ziel séines Lébens — э́то бы́ло це́лью его́ жи́зни

    2) жизнь существование

    das Lében Góethes — жизнь Гёте

    sein Lében dáuerte lánge / nur fünfzig Jáhre — он жил до́лго / то́лько пятьдеся́т лет

    die Táge séines Lébens sind gezählt — дни его́ жи́зни сочтены́

    die Ärzte rétteten dem Kránken das Lében — врачи́ спасли́ жизнь больно́го

    für j-n / etw. sein Lében wágen — рискова́ть жи́знью ра́ди кого́-либо / чего́-либо

    etw. mit séinem Lében bezáhlen — поплати́ться жи́знью за что-либо

    er war des Lébens müde — он уста́л от жи́зни

    um sein Lében fürchten — боя́ться за свою́ жизнь

    ••

    am Lében sein — быть живы́м, жить

    am Lében bléiben — оста́ться в живы́х

    nach díesem Únglück blíeben nicht víele am Lében — по́сле э́того несча́стья в живы́х оста́лись немно́гие

    ums Lében kómmen — поги́бнуть

    sein Váter kam im Krieg ums Lében — его́ оте́ц поги́б на войне́

    Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > Leben

  • 17 ship

    ʃɪp
    1. сущ.
    1) а) корабль;
    морское судно( на силовом двигателе или парусное) to abandon ship (when it is sinking) ≈ покинуть( тонущее) судно to board a ship ≈ сесть на корабль to christen a ship ≈ давать кораблю имя, называть корабль to disembark from a ship ≈ высадиться с корабля to jump shipдезертировать с корабля to launch a ship ≈ спускать судно на воду to load a ship ≈ загружать судно to navigate a ship ≈ вести корабль to raise a sunken ship ≈ поднимать затонувшее судно to refit a ship ≈ переоборудовать корабль to sail a ship ≈ управлять кораблем to scuttle, sink a ship ≈ затопить судно to take ship ≈ сесть на корабль to torpedo a ship ≈ подорвать судно to unload a ship ≈ разгружать судно a ship heaves ≈ судно идет a ship pitches ≈ судно подвергается килевой качке a ship rolls ≈ судно испытывает бортовую качку battleship ship capital ship hospital ship merchant ship oceangoing ship passenger ship rocket ship sailing ship weather ship б) трехмачтовая шхуна;
    парусное судно ∙ Syn: vessel, boat
    1. в) спорт. академическая гоночная восьмерка Syn: row-boat, eight-oar
    2) экипаж, команда корабля the ship was paid off ≈ экипаж судна распустили Syn: crew
    2) в переносном значении - о многих других средствах передвижения а) дирижабль Syn: airship б) ракета, космический корабль Syn: spacecraft, spaceship в) амер. самолет Syn: airplane( гоночная) лодка
    4) ∙ ships that pass in the night ≈ корабли, проплывающие мимо в ночи;
    случайно встреченные люди, мимолетные встречи (Longfellow,
    1873) to give up the ship, to burn one's ships ≈ ид. сжигать свои корабли;
    расставаться с прошлым when my ship comes home/in ≈ когда я разбогатею
    2. гл.
    1) а) грузить, нагружать корабль;
    производить посадку на корабль, принимать людей на борт the shipped cargoпогруженный на корабль груз all the people were shipped ≈ все поднялись на борт Syn: load
    2. б) редк. садиться на корабль, подниматься на борт Syn: embark
    2) амер. плыть на корабле, по морю ( куда-л. to, into, from)
    3) а) перевозить на корабле, отправлять кораблем to ship by a steamerотгружать пароходом, отправлять на пароходе б) амер., перен. перевозить (грузы и т. п.) по железной дороге или при помощи других транспортных средств to ship freight by rail ≈ отправлять грузы по железной дороге ∙ we were shipped off ≈ нас выставили Syn: transport
    2., send в) разг. выселять, выпирать, выставлять( кого-л., тж. to ship off) Syn: send off, get rid of, dismiss
    1., expel
    4) о скоропортящихся продуктах переносить перевозки;
    транспортироваться, перевозиться (хорошо или плохо) banana ships well ≈ бананы удобны в транспортировке
    5) а) нанимать команду (на судно) б) наниматься, поступать матросом
    6) черпать, набирать бортом воды( о судне, тж. to ship a sea)
    7) мор. а) ставить, устанавливать, фиксировать( мачту, руль) б) вставлять весла в уключины ∙ ship off ship out ship up ship over корабль;
    судно - broad-bottomed * плоскодонное судно - merchant * торговое судно - * of war военный корабль - *'s articles договор о найме на судно (американизм) договор о поступлении на службу в военно-морские силы - *'s days (морское) дни, отведенные на производство грузовых операций - base * плавучая база - * carpenter корабельный плотник - * pendant вымпел военного корабля - * propeller( морское) судовой движитель, гребной винт - a * of the line( историческое) линейный корабль - on board * на борту корабля - to fit out a * снарядить корабль - to take * садиться на пароход, теплоход - * ahoy! на судне! (оклик) - abandon * ! покинуть корабль! (команда) парусное судно (спортивное) академическая (гоночная) восьмерка самолет дирижабль космический корабль экипаж корабля - to pay off a * распускать экипаж судна > a * of the desert корабль пустыни, верблюд > *s that pass in the night корабли, проходящие в ночи;
    мимолетные, случайные встречи > when my * comes home когда я разбогатею;
    когда мне улыбнется счастье > a great * asks deep waters (пословица) большому кораблю большое плавание перевозить, отправлять (груз), отгружать по воде транспортировать (любым видом транспорта) - to * goods by rail перевозить груз по железной дороге поставлять (товар) грузить (судно) - to * in bulk грузить без упаковки - the goods were *ped at London товар был погружен в Лондоне грузиться( о судне) ;
    поднимать на борт (редкое) садиться (на корабль) - to * for... садиться на пароход, идущий в... производить посадку (на судно) нанимать команду (на судно) - to * a new crew at the next port нанять новую команду в ближайшем порту наниматься (на судно) - to * as a steward наняться стюардом - he *ped as a sailor on a French liner он служил матросом на французском лайнере (американизм) транспортироваться, быть пригодным для транспортировки (о товарах) - fruits that * badly фрукты, плохо переносящие перевозку ( разговорное) отправлять (что-либо), избавляться( от чего-либо) (морское) ставить (мачту) ;
    ставить, навешивать( руль) - to * oars вставлять весла в уключины;
    класть весла в лодку - * oars! шабаш!, суши весла!( команда) (морское) черпать воду( бортом;
    тж. to * a sea) bulk cargo ~ балкер bulk cargo ~ судно для перевозки массовых грузов bulk cargo ~ судно для перевозки навалочных грузов bulk cargo ~ судно для перевозки наливных грузов bulk cargo ~ судно для перевозки насыпных грузов container ~ (CTS) контейнерное судно container ~ (CTS) контейнеровоз decoy ~ мор. уст. судно-приманка, судно-ловушка delivered alongside ~ (DAS) доставленный к борту судна dock a ~ вводить судно в док dry cargo ~ сухогрузное судно dry cargo ~ сухогрузный транспорт dry dock a ~ ставить судно в сухой док enemy ~ корабль противника ex ~ (EXS) с судна ex ~ (EXS) франко-строп судна hospital ~ госпитальное судно hypothecated ~ суд. судно, под которое взят залог mother ~ мор. космический корабль-носитель mother ~ плавучая база mother ~ мор. плавучая база motor ~ теплоход non-capital ~ мор. корабль не линейного класса ~ attr. корабельный, судовой;
    old ship старина, дружище( шутливое обращение к моряку) ;
    ship of the desert "корабль пустыни" (верблюд) passenger ~ пассажирский корабль price ex ~ цена с судна refrigerated cargo ~ рефрижераторное судно refrigerated cargo ~ судно-рефрижератор refrigerator ~ рефрижераторное судно refrigerator ~ судно-рефрижератор roll-on-roll-off ~, RO-RO ~ трейлерное судно;
    ролкер;
    трейлеровоз roll-on-roll-off ~, RO-RO ~ трейлерное судно;
    ролкер;
    трейлеровоз salvage ~ спасательный корабль self-discharging ~ саморазгружающееся судно ship быть пригодным для транспортировки (о товаре) ~ вставлять в уключины (весла) ;
    ship off посылать, отсылать;
    отправлять;
    to ship a sea черпнуть воды( о корабле, лодке) ~ грузить, производить посадку (на корабль) ~ грузить(ся), отправлять ~ грузить ~ корабль, судно;
    to take ship сесть на корабль ~ корабль ~ (гоночная) лодка ~ нанимать (матросов) ~ нанимать команду на судно ~ отгружать ~ отправлять груз ~ перевозить, отправлять (груз и т. п.) любым видом транспорта ~ перевозить ~ поступать матросом ~ принимать на борт ~ производить посадку на корабль ~ садиться на корабль ~ амер. самолет ~ ставить (мачту, руль) ~ судно, корабль ~ судно ~ транспортировать груз ~ экипаж корабля ~ вставлять в уключины (весла) ;
    ship off посылать, отсылать;
    отправлять;
    to ship a sea черпнуть воды (о корабле, лодке) ~ attr. корабельный, судовой;
    old ship старина, дружище (шутливое обращение к моряку) ;
    ship of the desert "корабль пустыни" (верблюд) ~ attr. корабельный, судовой;
    old ship старина, дружище (шутливое обращение к моряку) ;
    ship of the desert "корабль пустыни" (верблюд) ~ вставлять в уключины (весла) ;
    ship off посылать, отсылать;
    отправлять;
    to ship a sea черпнуть воды (о корабле, лодке) ships that pass in the night мимолетные, случайные встречи;
    when my ship comes home (или in) когда я разбогатею steam ~ (S/S) пароход ~ корабль, судно;
    to take ship сесть на корабль tramp ~ трамп tramp ~ трамповое судно ships that pass in the night мимолетные, случайные встречи;
    when my ship comes home (или in) когда я разбогатею

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > ship

  • 18 long

    1. adj ( fém - longue)
    ••
    2) долгий, длинный; длительный, продолжительный
    de longs jours — долгие дни, долго
    de longue прост. — долго, без передышки
    moins long de trente minutesкороче на тридцать минут
    à la longue loc adv — с течением времени, в конце концов
    2. m
    длина, протяжённость
    dix mètres de longдесять метров в длину
    ••
    avoir les côtes en long прост.1) быть ленивым 2) быть уставшим
    en long, de long loc adv — в длину, вдоль, в продольном направлении
    de long en large loc advвзад и вперёд, вдоль и поперёк
    en long, en large et en travers loc adv, разг.целиком и полностью; подробно
    au long, tout au long, tout du long loc adv — 1) полностью, ничего не опуская 2) от начала до конца
    tout au [du] long de... loc prép — по всей длине, на всём протяжении чего-либо
    le long de... loc prép — вдоль, по
    le long de la rivière loc prép — вдоль реки
    3. adv
    1)
    en savoir long sur... — много знать о..., быть хорошо осведомлённым о...
    s'habiller trop longносить слишком длинное, ходить в длинном

    БФРС > long

  • 19 рожки да ножки

    (остались, останутся от кого-либо, чего-либо)
    разг.
    nothing remained (will remain) of smb. or smth. except a little heap of dust; smb., smth. was (will be) torn to pieces (smashed to smithereens)

    Генерал и оба офицера глядели на него так, что, казалось, дай знак, мигни, - от человека рожки да ножки останутся. (А. Толстой, Гиперболоид инженера Гарина) — The general and the two officers glared at him with such hatred that it was obvious that at the slightest sign, a mere wink, they would have pounced on him and torn him to pieces.

    План был разобран и раскритикован так, что Гаршину временами казалось - ничего-то от него не останется, одни рожки да ножки. (В. Кетлинская, Дни нашей жизни) — The plan was studied and criticized to such purpose that it seemed to Garshin that nothing remained of it except a little heap of dust.

    Русско-английский фразеологический словарь > рожки да ножки

  • 20 über /D/A/

    über (D/A)
    над, о, через, свыше
    • положение выше чего-либо:
    Ich hänge die Lampe über den Tisch. - Я вешаю лампу над столом.
    Die Lampe hängt über dem Tisch. - Лампа висит над столом.
    • один предмет находится непосредственно на другом полностью или частично:
    über der Arbeit einschlafen - уснуть над работой
    einen Mantel über dem Kleid tragen - носить пальто поверх платья
    den Mantel über die Schulter werfen - набросить пальто на плечо
    • промежуточная станция на пути следования:
    Wir sind über Berlin (Ungarn) gefahren. - Мы ехали через Берлин (Венгрию).
    Fährt der Bus über den Bahnhof? - Автобус следует через вокзал?
    • (= mehr als больше чем) превышение какой-либо меры:
    seit über einem Jahr - уже больше года
    Das Schiff ist über 100 Meter lang. - Судно имеет длину более 100 метров.
    Die Kosten betrugen über tausend Euro. - Расходы составили более тысячи евро.
    Über eine Stunde wartete ich auf sie. - Больше часа я ждал её.
    Das geht über meine Kraft. - Это выше моих сил.
    Der Film ist für Personen über 18. - Лица до 18 лет на фильм не допускаются.
    • с повторением существительного указывает на накопление (без управления):
    In seinem Aufsatz sind Fehler über Fehler. В его сочинении была ошибка на ошибке.
    Er hat Schulden über Schulden. - Он кругом в долгах, как в шелках.
    Fragen über Fragen wurden gestellt. - Ставился вопрос за вопросом.
    • (с числом) на сумму:
    eine Rechnung über 50 Euro - счёт на сумму 50 евро
    ein Strafbescheid über 25 Euro - извещение об уплате штрафа в 25 евро
    • предмет или тема:
    ein Buch über Deutschland - книга о Германии
    der Vortrag über moderne Architektur - доклад о современной архитектуре
    • определённый период времени:
    Über Nacht fiel viel Schnee. - За ночь выпало много снега.
    Über Ostern fahren wir zu den Eltern. - На Пасху мы едем к родителям.
    Über den Winter fliegen wir nach Rom. - На зиму мы летим в Рим.
    Übers Wochenende fahren wir weg. - На выходные мы уезжаем.
    • срок, продолжительность:
    Die Nacht über (den Tag über) regnete es. - Всю ночь (весь день) шёл дождь.
    Das Wochenende über arbeite ich auf der Datscha / Datsche. - В выходные дни я работаю на даче.
    Den Winter über gab es keinen Schnee. - В течение всей зимы не было снега.
    • причина:
    Über der Arbeit habe ich das vergessen. -  Из-за работы я это забыл.
    Über dem Lärm kann ich nicht einschlafen. От шума я не могу уснуть.
    • пересекать:
    über die Straße (die Brücke) gehen - перейти улицу (мост)
    über den Zaun klettern - перелезть через забор
    über Bord springen - прыгнуть за борт
    • средство:
    Über Mikrophon klang seine Stimme. - Его голос звучал через микрофон.
    über Funk; über Lautsprecher - по радио; через микрофон
    über Satellit - через спутник
    • в выражениях (без артикля):
    über Gebühr loben - хвалить чересчур, не по заслугам
    über Land gehen - ходить по деревням
    über Tage arbeiten - работать целыми днями
    sich über Wasser halten - держаться на поверхности
    3 Grad über Null держаться на воде - 3 градуса выше нуля

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > über /D/A/

См. также в других словарях:

  • Дни сочтены — кого, чьи. Экспрес. 1. Кому либо осталось жить совсем недолго. Он плакал от радости и горя, оттого, что мир прояснился… и будь у него вода для питья и какая то еда, он бы ещё мог любить эту жизнь. Но он понимал, что дни его сочтены, что он умрёт… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Время, отмеченное/не отмеченное какими-либо событиями — Имена существительные     БЫЛЬ, разг. исто/рия, устар., разг. сниж. быва/льщина.     То, что действительно было, случалось или передается, рассказывается как действительное происшествие.     ВЕК, эпо/ха, книжн. э/ра.     Продолжительный период… …   Словарь синонимов русского языка

  • Миф о прострации Сталина в первые дни войны — Статья посвящена действиям Сталина в период 29 30 июня 1941 года, когда согласно мемуарным свидетельствам, глава советского государства И. В. Сталин в критические дни после падения Минска находился в депрессивном нерабочем состоянии, называемом… …   Википедия

  • Июльские дни — Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности …   Википедия

  • Июльские дни (1917) — Июльское восстание Невский проспект 4 июля 1917 …   Википедия

  • Страстная седмица. Последние дни земной жизни Христа — В понедельник начинается Страстная седмица последняя неделя перед Пасхой. В православной Церкви это самая важная неделя всего года, посвященная последним дням земной жизни Христа, Его страданиям, распятию, крестной смерти, погребению. Страстная… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • Последние дни первых серийных —        Начало 1938 года было знаменательным тем, что старые танки практически выработали свой ресурс. Поскольку модернизация Т 18, проведенная в 1938 году, ожидаемых результатов не принесла, остро встал вопрос об использовании их в дальнейшем. Из …   Энциклопедия техники

  • Ростопчин, граф Феодор Васильевич — — обер камергер, Главнокомандующий Москвы в 1812—1814 гг., член Государственного Совета. Род Ростопчиных родоначальником своим считает прямого потомка великого монгольского завоевателя Чингисхана — Бориса Давидовича Ростопчу,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • ЗЛО — [греч. ἡ κακία, τὸ κακόν, πονηρός, τὸ αἰσχρόν, τὸ φαῦλον; лат. malum], характеристика падшего мира, связанная со способностью разумных существ, одаренных свободой воли, уклоняться от Бога; онтологическая и моральная категория, противоположность… …   Православная энциклопедия

  • Александр II (часть 2, I-VII) — ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Император Александр II (1855—1881). I. Война (1855). Высочайший манифест возвестил России о кончине Императора Николая и о воцарении его преемника. В этом первом акте своего царствования молодой Государь принимал пред лицом… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Ломоносов, Михаил Васильевич — — ученый и писатель, действительный член Российской Академии Наук, профессор химии С. Петербургского университета; родился в дер. Денисовке, Архангельской губ., 8 ноября 1711 г., скончался в С. Петербурге 4 апреля 1765 года. В настоящее… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»