Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

губ

  • 1 губёнка

    мн. губёнки см. Губа 1 (ум.).
    * * *
    ласк., уничиж.
    гу́бонька

    Русско-украинский словарь > губёнка

  • 2 губёночка

    ласк., уничиж.
    гу́бонька

    Русско-украинский словарь > губёночка

  • 3 надувание

    1) надимання, (редко) надування; (вздувание, пучение) обдимання, надимання. - ние губ - надимання губ(ів), копилення (закопилювання) губи или губ(ів), (насм.) відквашування губ(ів). -ние шнура, верёвки - натягання (напинання) шнура (шнурки), мотузки (шворки);
    2) навівання, намітання, наношення;
    3) піддурювання, обдурювання, дуріння, підманювання, обшахровування, (зап.) ошукування. Срв. Надувать.
    * * *
    1) надува́ння, надима́ння; напина́ння
    2) обду́рювання, обду́рення; піддурювання, ошу́кування, ошука́ння; шахрува́ння

    Русско-украинский словарь > надувание

  • 4 бодяга

    бодяга, водяна губка, надочник, губійка.
    * * *
    зоол.
    бодя́га, водяна́ гу́бка, надо́чник, губі́йка

    Русско-украинский словарь > бодяга

  • 5 губерния

    1) (администр. округ) губерня; …щина (напр.: Киев. губ. - Київщина, Харьковск. - Харківщина, Херсонск. губ. - Херсонщина и т. п.);
    2) (губерн. город) губерня, губерніяльне місто.
    * * *
    ист.
    губе́рнія; губе́рня

    Русско-украинский словарь > губерния

  • 6 губернский

    губерніяльний, губерський. Губ. житель - губерець. Губ. город - губерня, губерніяльне місто.
    * * *
    ист.
    губе́рнський, губерніа́льний

    Русско-украинский словарь > губернский

  • 7 прорастать

    прора[о]сти
    1) (рости сквозь что-н., начинать рости) проростати, прорости, (о мног.) попроростати. [Трава вже проростає. Мої реберечка травка проростає (Чуб.). Рундучок де-не-де проріс травичкою (М. В.)];
    2) (о семени, зерне) кільчитися, покільчитися, накільчуватися, накільчитися, кільці, ключки пускати, пустити, (о мн.) покільчитися, попускати кільці, ключки, поключитися, (описат.) давати, дати проріст; (пускать побеги) проростати, прорости, порости, пароститися, попароститися. [Картопля кільчиться (Липов. п.). У його в коморі геть покільчилась пшениця (Под. губ.). Через дощі пшениця в копах поросла (Под. губ.). Приніс в собі якийсь посів, що давав проріст десь в глибині (Коцюб.)]. Проросший - пророслий, порослий, рослий, покільчений, попарощений. [Солод роблять з покільченого ячменю. Я їй дала картоплю, вже й попарощену (Звин.)]
    * * *
    несов.; сов. - прораст`и
    пророста́ти, прорости́ и попророста́ти; ( о семенах) кі́льчитися, покі́льчитися, диал. ключи́тися, поключи́тися

    Русско-украинский словарь > прорастать

  • 8 губа

    I. 1) губа (мн. губи, р. губів), уста (р. уст) (ум. губка, губонька, мн. губки, губоньки, губенята, устоньки; ув. губище). Отвислые губы (насмешл.) - капиці, варги. С отвислой губой - вислогубий, варгатий. Губа венчика (бот.) - губа віночка. Развесить, распустить губы - розпустити губи, капиці. С заячьей губой - тригубий. Губа не дура - губа не з лопуцька, знає де смак. Губы дуть - губи надимати, г. закопилювати. Губы сжать - стиснути г., зашити г., зшилити губи. Закусить, прикусить губу - укуситися за язик. Молчит и губами не шевельнёт - мовчить - ні пари з уст; ротом не поведе;
    2) (виды грибов): а) (съедобные) - губи, б) (грибы наросшие на деревьях) - соб. трут (ед. трутник), губка.
    II. (залив со впадающей рекою) сага, затока, (на Белом море) губа.
    * * *
    I
    губа́

    не по губе́ (губа́м) что кому́ — не до смаку́ (не до губи́) що кому́

    II
    ( залив) губа́
    III
    ( гриб-трутовик) гу́бка, трут
    IV ист.
    губа́

    Русско-украинский словарь > губа

  • 9 губища

    тж. губ`ища; увел.
    губи́сько, губи́ще

    Русско-украинский словарь > губища

  • 10 дерзкий

    дерзостный надто сміливий, надсміливий, осмілілий; зухвалий, зухвальний, напришкуватий; (грубый) грубіянський, (нахальный) нахабний, (несдержанный в речи) губатий, язикатий. [Будь лагідна, а не така губата!]; (сущ.) зухвалець (р. -льця), грубіян, нахаба. Дерзкие разглагольствования - пащикування, розпускання губів (рота). Дерзкий на руку - битливий. Дерзко, дерзостно - зухвало, зухвально, по-грубіянському, нахабно, нахрапом. [Ви повинні прохати ввічливо, ви по-грубіянському прохаєте].
    * * *
    1) ( непочтительный) зарозумі́лий; ( наглый) зухва́лий, зухва́льний; ( нахальный) наха́бний; ( грубый) гру́бий, грубія́нський, брута́льний
    2) ( вызывающе смелый) відва́жний, сміли́вий и смі́ливий, смі́лий, завзя́тий, заповзя́тий

    Русско-украинский словарь > дерзкий

  • 11 жар

    1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];
    2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;
    3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;
    4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;
    5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];
    6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -
    1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);
    2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.
    * * *
    1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у
    2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску
    4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -у

    с \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом

    Русско-украинский словарь > жар

  • 12 замаривать

    заморить
    1) (голодом, работой) заморювати и заморяти, заморити кого чим, (о мног.) позаморювати, позаморяти; (изнурять) виснажувати, виснажити кого. -рить (работой обычно о животн.) ухоркати, унигати. [Ну, і вхоркав-же коня (Сл. Гр.). Оце унигав коня (Полт. губ.)]. -рить червяка, кишку, голод, аппетит - комара задушити. -ть голодом - захарчовувати, захарчувати и заморити голодом, (о мног.) позахарчовувати кого. [Захарчував зовсім корову];
    2) (известь) люсувати, розпускати, розпустити (вапно); (хрен) перебивати, перебити (хрін). Заморенный - заморений; виснажений, ухорканий; (голодом) захарчований; (о извести) розпущений; (о хрене) перебитий. -ться - заморюватися, заморитися, (о мн.) позаморюватися; (голодом) захарчовуватися, захарчуватися; бути замореним, захарчованим.
    * * *
    несов.; сов. - замор`ить
    замо́рювати, -рюю, -рюєш, замори́ти, -морю́, -мо́риш; ( голодом) захарчо́вувати, -чо́вую, -чо́вуєш, захарчува́ти и мног. позахарчо́вувати

    \замаривать рить червячка́ (червяка́) — комара́ задуши́ти, підживи́тися, -живлю́ся, -живишся

    Русско-украинский словарь > замаривать

  • 13 кармин

    кармін (-ну), бакан (-ну), шарлат (-ту), (малиновый) кармазин (-ну). [Зоря загорілася… і обливала хату, немов вона була кармазином обмазана (Мирн.)]. -мин для губ - кармін на губи.
    * * *
    кармі́н, -у, шарла́т, -у

    Русско-украинский словарь > кармин

  • 14 надрывно

    нрч. надсадно, надривно. [Зовсім чужий голос надривно вирвався з його губів (Б. Антон.-Давид.)].
    * * *
    нареч.
    надри́вно; надса́дно

    Русско-украинский словарь > надрывно

  • 15 поджимание

    (ног) піді[о]бгання, підгортання, підкорчування, прикорчувания; (губ) стуляння, стиснення, затиснення.
    * * *
    1) підгорта́ння, підбира́ння, підгина́ння
    2) [міцне́] стуля́ння (сту́лювання), стиска́ння, сти́скування, затиска́ння, зати́скування
    3) підтиска́ння, підти́скування; притиска́ння, прити́скування; затиска́ння, зати́скування

    Русско-украинский словарь > поджимание

  • 16 подольский

    (о Подольск. губ.) подільський, подолянський.
    * * *
    геогр.
    поді́льський

    Русско-украинский словарь > подольский

  • 17 подолянин

    житель подгорья низины, а также Подольск. губ.) подолянин, подоляк (-ка).
    * * *
    подоля́нин, подоля́к, -а

    Русско-украинский словарь > подолянин

  • 18 прикладывать

    приложить (и прикласть)
    1) что к чему - прикладати, прикласти и приложити, (прижимать) притуляти, тулити, притулити що до чого. [Прикладай щільніше одне до одного. Прикладала часом до вікна вухо і напружено слухала Коцюб.). Приложив руку до серця, Тернове віття до серця козацького прикладає. Дай мені смоли, приложити до боку (Рудч.). Приклала (приложила) масти до болячки. Притуляла (тулила) попечену руку до холодної шибки]. -вать печать - притискати (притиснути) печатку, печать до чого. [Моя рука до діл твоїх нових не здужає печаті притискати (Грінч.)]. -вать, -жить руку к чему (подписаться) - підписувати, підписати що, підписуватися, підписатися на чому. -жить руки, работу, старание к чему - прикласти, докласти, доложити рук, праці, дбання до чого. -жить свои знания к делу - прикласти своїх знаннів (свого знання) до діла. -жить науку к производству - прикласти науку до виробництва. Ума не -ложу - ради не дам (собі). [Ради не дам, що мені робити]. -дывать, -ложить к губам что, губы к чему (отведать) - при[до]туляти, при[до]тулити що до губів, губи до чого, (пригубить) пригублювати, пригубити що;
    2) -дывать, -ложить что к чему - додавати, додати, долучати, долучити, приточувати, приточити що до чого; см. Прилагать, Приложить, Присоединять. [Цього документа треба долучити до справи. Пишучи-ж постановив я собі не то що джерело вказувати, та тут-же з його виписку приточити (Куліш)];
    3) (добавлять) докладати, докласти, доложити чого, що. [Грошей тих не вистачило - довелося своїх докладати];
    4) (примерять, применять) прикладати, прикласти що до кого, до чого. [Чуже лихо до себе прикладай]. -ть прозвище - докладати, докласти, прикладати, прикласти, приложити прізвище, (насмешл.) докладку (прикладку) кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада (Квітка). Хто-ж це тобі таке прізвище приложив? (Стор.)];
    5) -вать - вигадувати, брехати; см. Выдумывать, Врать;
    6) -дывать, -класть (пристраивать камен. кладкой) - примуровувати, примурувати що до чого. -класть крыльцо - примурувати ґанок. Прикладываемый - прикладаний, докладаний, (прилагаемый) додаваний, долучуваний. Приложенный и прикладенный - прикладений, докладений; доданий, долучений.
    * * *
    несов.; сов. - прилож`ить
    1) приклада́ти, прикла́сти и поприклада́ти; ( прижимать) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти
    2) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти

    Русско-украинский словарь > прикладывать

  • 19 Подоли[ь]е

    1) поділля (-ля), поділ (-долу), (низменное место) під (р. поду);
    2) геогр. (Подольск. губ.) - Поділля (-ля).

    Русско-украинский словарь > Подоли[ь]е

См. также в других словарях:

  • губ — (нов. истор.). Сокращение, употреблявшееся в новых сложных словах в знач. губернский до районирования и образования вм. губерний новых административно территориальных единиц, напр. губсоюз, губисполком, губпартком, гублит, губсуд. Толковый… …   Толковый словарь Ушакова

  • губ… — (неол. ист.). Сокращение, употреблявшееся в новых сложных словах в знач. губернский до районирования и образования вместо губерний новых административно территориальных единиц, напр. губсоюз, губисполком, губпартком, гублит, губсуд. Толковый… …   Толковый словарь Ушакова

  • Губ... — губ... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: губернский (губисполком, губком, губотдел и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ·губ. — ·губ. (abbreviation) губерния Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • губ. — г. губ. губерния губ. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. губ. губернский губ. губернатор Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений совреме …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Губёнка — Характеристика Длина 12 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье Ай  · Местоположение 433 км по …   Википедия

  • ГУБЁНКА — Губёнки выставить (дуть, тягать). Пск. То же, что дуть губы (ГУБА). ПОС 8, 70 …   Большой словарь русских поговорок

  • губёнка — губёнка, и, род. п. мн. ч. нок …   Русский орфографический словарь

  • губёнка — губёнка …   Словарь употребления буквы Ё

  • губёшку раскатать — (СРВЖ) …   Словарь употребления буквы Ё

  • ГУБЁШКИ — Развесить губёшки. Жарг. мол. Шутл. Питать иллюзии, надеяться на чудо. Максимов, 98 …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»