Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

жара

  • 1 жара

    жара, жарота, (чаще) спека, спекота, пекота, (душная) духота, душнота, (парящая) парнота, (з)вар (р. -ру), сквар, шквара. [Жара висушила степ. Коло печи сильна жара. Вдень жарота припікала. У саму спеку опівдні]. Адская (сильная) жара - спека пекельна.
    * * *
    жара́; пал, -у; ( зной) спе́ка; ( жарища) спеко́та и спекота́, жаро́та, духо́та и духота́; диал. мля́ва

    Русско-украинский словарь > жара

  • 2 жар

    1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];
    2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;
    3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;
    4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;
    5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];
    6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -
    1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);
    2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.
    * * *
    1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у
    2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску
    4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -у

    с \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом

    Русско-украинский словарь > жар

  • 3 зной

    спека, спекота (пекота), (жара) жара, жарота, гарячінь (-чіні), пал (-лу), вар, звар (- ру), варота, ш[с]квара, сквар (-ру). [Тихо й нудно і спека пекельна (Васильч.). Сонце томить спекотою військо її мужа (Руданськ.). Такий звар, що дихати не дає (Франко). Літній пал (Франко)]. Солнечный зной - сонячна спека, сонячний пал. Летний зной - літня спека, літній пал. Полуденный зной - опівденна спека. Влажный зной - парнота, припарок (-рку).
    * * *
    1) спе́ка, спеко́та и спекота́; ( изнуряющий) вар, -у
    2) (жар, пыл) жар, -у

    Русско-украинский словарь > зной

  • 4 жариться

    пряжитися, смажитися, шкваритися, пектися; (обжигаться) смалитися. [Курка (порося) печеться. Риба смажиться. Доведеться шкваритися в душних вагонах, мов у пеклі смажитися. Чого ти на сонці печешся (смалишся)?].
    * * *
    1) ( подвергаться действию жара) жа́ритися, сма́житися, прягтися (пряже́ться), пря́житися; пекти́ся (пече́ться), пра́житися; (преим. в сале, масле, о сале) шква́ритися
    2) ( находясь в жарком месте) пекти́ся (печу́ся, пече́шся); жа́ритися, сма́житися, пря́житися, пра́житися
    3) страд. жа́ритися, сма́житися, прягти́ся, пря́житися; пекти́ся, пра́житися; шква́ритися; жа́ритися; прожа́рюватися, -рюється

    Русско-украинский словарь > жариться

  • 5 жарища

    спе́ка, жара́; спеко́та и спекота́, жаро́та, духо́та и духота́

    Русско-украинский словарь > жарища

  • 6 испарение

    1) (действ.) парування, випаровування, випарування, (улетучивание) вивітрювання, вивітрення;
    2) (пар) випар (-ру), випарина, випари (-рів), опар (-ру) и опар (- ри), відпар (-ру), (удушливое) сопух (-ху). [Праця на фабриках і заводах часто серед отрути їх випарів (Касян.). З политої мокрої мостової піднімавсь опар (Н.-Лев.). Перше ішли дощі, далі настала жара - пішла опар (Звиног.). Сонце пригріло, потекли річки, з землі аж відпар пішов (Свидн.). Повітря задушливе, загусле від нафтового сопуху (Франко)]. Вредные -ния - отруйні випари. Потные -ния - випоти (-тів), випари поту. Удушающие -ния - задушливі випари. -ния человеческого тела - людські випоти.
    * * *
    1) ( действие) випаро́вування, ви́парування
    2) ( испаряющееся вещество) ви́пар, -у, ві́дпар, -у и відпа́р; диал. о́пар, -у и -і

    \испарение ния — мн. ви́пари, -рів; диал. опар

    Русско-украинский словарь > испарение

  • 7 истомлять

    истомить кого (изнурять) стомлювати и стомляти, стомити, (сильно) натомлювати, натомити, затомлювати, затомити, (о мн.) потомити кого; срвн. Изнурять, Измаять, Измучить; (привести в негу, извялить) млоїти, змлоїти, у млості вкидати, вкинути кого, (о мн.) помлоїти кого. [І мука всім давно серця стомила (Грінч.). Затоми ти його (Чуб. I). Ой ходила та блудила, діток потомила (Метл.). Зима м'я (мене) зморозила, а літо змлоїло (Гол.)]. Жара -ла - спека змлоїла. -мить тоской кого - знудити, принудити кого. [Зсушив мене, знудив мене як билину (Чуб. V). Гулять не пустила і серденько принудила (Метл.)]. Истомлённый - стомлений, натомлений, (о мн.) потомлені; (зап.) знуджений; змлоєний. [Стомлені руки (Грінч.). Відпочити натомленою душею (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - истом`ить
    сто́млювати и стомля́ти, стоми́ти, уто́млювати и утомля́ти, утоми́ти, нато́млювати, натоми́ти, мног. потоми́ти; ( доводить до изнеможения) вимо́рювати, ви́морити и мног. повимо́рювати и помори́ти, -морю́, -мо́риш, сов. змори́ти; (сов.: тоской, ожиданием) знуди́ти, и зну́дити, зану́дити, затоми́ти, мног. пону́ди́ти; ( мучить) му́чити, пому́чити

    Русско-украинский словарь > истомлять

  • 8 лениво

    нрч. ліниво, ледаче; (медленно) поволі, ум. поволеньки и поволеньці. [Зачав з нею дещо говорити, але ліниво, - жара допікала (Франко). Верховіттям тонкії тополі кивають стиха, шепотять поволі (Л. Укр.)]. Делать -во что - робити ліниво (поволі) що, робити мов не своїми руками.
    * * *
    ліни́во; леда́че

    Русско-украинский словарь > лениво

  • 9 межарабский

    міжара́бський

    Русско-украинский словарь > межарабский

  • 10 налёт

    1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;
    2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);
    3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];
    4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].
    * * *
    1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -у

    с \налёт та, с \налёт ту — з нальо́ту, з на́скоку; на́скоком

    2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́
    3) мед. наліт

    Русско-украинский словарь > налёт

  • 11 напекать

    напечь
    1) чего - напікати, напекти, (о мног.) понапікати чого. [Наварила й напекла, не для кого, для Петра (Пісня)];
    2) (нажигать) напікати, напекти, напалювати, напалити, нажарювати, нажарити, насмалювати, насмалити, (о мног.) понапікати, понапалювати и т. п. чого. Напече[ё]нный -
    1) напечений;
    2) напечений, напалений, нажарений, насмалений, понапалюваний и т. п. -ться -
    1) напікатися, напектися, понапікатися; бути напеченим. Много ли хлеба -ется? - чи багато хліба напікають?;
    2) (нагреваться от жара; -ться вдоволь) напікатися, напектися, напалюватися, напалитися, нажарюватися, нажаритися, насмалюватися, насмалитися, (о мног.) понапікатися и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нап`ечь
    напіка́ти, напекти́, -печу́, -пече́ш и мног. понапіка́ти

    Русско-украинский словарь > напекать

  • 12 несносный

    непереносний, нестерпний, нестерпучий; срв. Невыносимый. -ная жара - нестерпна (нестерпуча, непереносна) спека. -ный человек - непереносна людина.
    * * *
    несте́рпний, незно́сний, неперено́сний

    Русско-украинский словарь > несносный

  • 13 несусветный

    1) Несосветный;
    2) Нестерпимый.
    * * *
    несосві́тенний, несусві́тний, несві́тський

    \несусветныйая чепуха́ — несосві́тенна (несусвітна) нісені́тниця (дурниця)

    \несусветныйая жара́ — несвітська спе́ка

    Русско-украинский словарь > несусветный

  • 14 Парево

    1) (для скота) запара, паренина;
    2) см. Зной, Жара.

    Русско-украинский словарь > Парево

См. также в других словарях:

  • ЖАРА — ЖАРА, жары, мн. нет, жен. Высокая температура воздуха, нагретого солнцем, печью; зной. В комнате была сильная жара и духота. В густом лесу жара чувствовалась меньше. Целую неделю стояла невыносимая жара. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков.… …   Толковый словарь Ушакова

  • жара — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? жары, чему? жаре, (вижу) что? жару, чем? жарой, о чём? о жаре 1. Жарой называют высокую температуру воздуха на улице или в помещении. На улице стоит ужасная жара. | От жары мучительно хочется пить. | …   Толковый словарь Дмитриева

  • жара — спала • изменение, субъект, мало жара стоит • действие, субъект спадает жара • изменение, субъект, мало стоит жара • действие, субъект стоит невыносимая жара • действие, субъект …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • жара — жара, жары, жары, жар, жаре, жарам, жару, жары, жарой, жарою, жарами, жаре, жарах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • жара — См …   Словарь синонимов

  • ЖАРА — ЖАРА, ы, жен. Жаркая погода; жар (в 1 знач.). Всё лето стоит жен. В бане ж. | увел. жарища, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Жара — (фильм, 1982) Австралия Жара (фильм, 2006) Россия …   Википедия

  • жара — жгучая (Потехин); неизбывная (Ладыженский); несносная (Некрасов); нестерпимая (Сологуб); пеклая (Лесков) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913. жара… …   Словарь эпитетов

  • жара —     ЖАРА, жар, зной, разг., неодобр. жарища, разг. пекло, разг. сниж., неодобр. жарынь     ЖАРКИЙ, горячий, жгучий, знойный, нагретый, обжигающий, палящий, разогретый, раскаленный     ЖАРКИЙ, знойный …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Жара — ж. 1. Высокая температура воздуха, нагретого солнцем или печью. 2. Горячий, сильно нагретый солнцем воздух; зной. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Жара — ■ Невыносима. ■ Не пить во время жары …   Лексикон прописных истин

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»