Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

голод

  • 1 голод

    1) голод, (изголодание) зголоднілість. [Почуття зголоднілости]. Утолять, утолить голод - заспокоювати (заспокоїти) голод, гамувати (угамувати) голод. Пухнуть с голоду - пухнути з голоду, голодом дебеліти. Морить, заморить голодом кого-л. - голодити, уголоджувати, (сов.) уголодити, поголодити кого. [Сам себе голодить (уголоджує) та збирає гроші]. Умирать от голода - помирати (мерти) голодом, з голоду. Терпеть голод - терпіти голодом, сидіти голодом. У меня волчий голод - їсти хочеться - аж шкура болить. Истомиться от голода - намлітися голодом;
    2) (недород, бесхлебье) голоднеча, голод, голоддя. [Одно - безвіддя, друге - голоддя (Дума)]. Во время -да - під [в] голоднечу, за голода.
    * * *
    го́лод, -у

    Русско-украинский словарь > голод

  • 2 Голодёр

    глитай, жмикрут, деришкура.

    Русско-украинский словарь > Голодёр

  • 3 глад

    голод (р. -ду).
    * * *
    го́лод, -у

    Русско-украинский словарь > глад

  • 4 голодовка

    голодуха
    1) (голодное время) голоднеча, голодівка, голоддя. [Спасівка -ласівка, а Петрівка - голодівка];
    2) (голодание) (довге) голодування. С голодухи - з довгого голодування, з голоднечі.
    * * *
    ( голодание) голодува́ння; голодне́ча, голо́ддя; ( голод) го́лод, -у

    Русско-украинский словарь > голодовка

  • 5 мучить

    мучивать
    1) мучити, (терзать, истязать) катувати, мордувати, рвати, (подвергать мучениям) брати на муки, (предавать мучениям) давати (завдавати, віддавати) на муки; (томить) морити, томити, нудити кого; (причинять боль кому) завдавати кому болю, боліти кого; (изнурять) виснажувати, знесилювати кого. [Не мучте ви так його (Грінч.). Колись били-катували, посторонками в'язали (Пісня). Катувала, мордувала, та не помагало (Шевч.). Важке питання - воно мене мордує, не дає мені спокою (Н.-Лев.). Не рвися, люба, і не рви мене (Л. Укр.). Казала, що підеш за мене, то не мори мене (Квітка). Своє серденько томлю (Грінч. III). Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (Пісня). Били мене, били, на муки давали (Голов.). Зневага до її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Мысль, совесть -чит - думка, сумління (совість) мучить (гризе). [Гризе мене одна думка (Г. Барв.). Совість не дає мені спокою, гризе мене і день, і ніч (Сторож.)]. -чить тяжко - мучити тяжко (великою мукою). [Мучили її великою мукою, закували в тяжкі кайдани (Грінч.)]. Что лошадь -чишь? - нащо коня мордуєш? Беды -чат, уму учат - біда докучить, та розуму научить (Приказка). Что -чит, то и учит - мука - найкраща наука. Дело учит и -чит, и кормит - робота як намордує, то й навчить, нагодує. Его -чит голод, жажда, болезнь - його мучить (томить, в'ялить, сушить) голод, спрага, хвороба (недуга);
    2) докучати, настирливо домагатися.
    * * *
    му́чити; ( истязать) катува́ти, мордува́ти; ( нравственно терзать) гри́зти

    Русско-украинский словарь > мучить

  • 6 нагота

    1) голизна, голість (-лости), (стар.) нагота. [Свята голизна, та й годі (Коцюб.). Наготи старої нічим одягти (Шевч.)]. Невеянный хлеб - не голод, посконная рубаха не -та - полов'яний хліб не голод, пачосна сорочка не нагота (Номис);
    2) убозтво, бідність, нестатки (-ків), злидні (-нів); срв. Бедность;
    3) біднота, голота, харпацтво; срв. Беднота 2.
    * * *
    нагота́, голизна и голизна́

    во всей — [свое́й]

    \нагота те — перен. в усій [своїй] наготі, без прикра́с

    Русско-украинский словарь > нагота

  • 7 неутолимый

    невситимий, невгамовний, невтишний, невтихомирний, (ц.-слав.) нев[у]толимий, (ненажорливый) ненажерливий, ненаже[и]рний. [Невситиме бажання (Доман.). До всього почував невситиму цікавість, невтишну жадобу знати (В. Підмог.). Прямує тінь неутолима Григорія Сковороди (М. Рильськ.)]. -мый голод - невситимий (невгамовний) голод. -мая жажда - невтишна (невгамовна, невтолима) спрага. -мая печаль - невтихомирна журба, невтихомирний сум. -мая потребность - невгамовна потреба.
    * * *
    невтоле́нний, невтоли́мий, невсити́мий; (перен.) невтиши́мий, невти́шний, невтихоми́рний

    \неутолимыйая жа́жда — невтоле́нна (невтоли́ма) спрага

    \неутолимыйая жа́жда зна́ний — невсити́ма жадо́ба (жага́) [до] знань

    \неутолимыйый го́лод — невситимий го́лод

    Русско-украинский словарь > неутолимый

  • 8 осиливать

    осилить кого перемагати, перемогти, пересилювати, пересилити, дужати, подужати, бороти, побороти, (сов.) подолати, подоліти, подоляти, посиліти, посісти кого, що брати (взяти) гору над ким, над чим, (вульг.) поґулати кого; (покончить) упоратися з чим, упорати що. Срв. Одолевать, одолеть. Он -лил меня - він подужав (подолав) мене. Хмель да голод -лят хоть кого - хміль та голод хоч кого подужають (переможуть). Не могу -лить этой книги, работы - не подужаю цієї книжки, робити, не дам собі ради з цією книжкою, роботою, ніяк не впораюся з цією книжкою, роботою. Осиленный - подужаний, подоланий, переможений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ос`илить
    1) (одерживать верх над кем-чем-л.) перемага́ти, перемогти́ и поперемага́ти, поду́жувати, поду́жати, побо́рювати, поборо́ти, оси́лювати, оси́лити; несов. поси́літи; несов. подола́ти, зду́жати
    2) (что-справляться с чем-л.) поду́жувати, поду́жати, оси́лювати, оси́лити, несов. упо́ратися, упо́рати

    Русско-украинский словарь > осиливать

  • 9 ощущать

    ощутить чути, почувати, чувати, почути, почутити, відчувати, відчути. Срв. Чувствовать. [Почув холод у ногах]. Ощущаемый - відчуваний, що чують, відчувають. -емый мир физических явлений - відчуваний світ фізичних явищ. -емый всеми голод - голод, що всі відчувають (чують). Ощущённый - почутий, відчутий.
    * * *
    несов.; сов. - ощут`ить
    відчува́ти, відчу́ти, почува́ти, почу́ти; несов. диал. почути́ти

    Русско-украинский словарь > ощущать

  • 10 переносить

    перенести и перенесть
    1) кого, что - переносити, перенести, (о мног.) попереносити кого, що; срв. Перенашивать, -носить. [Перенесла я її в комору, положила на лавці (М. Вовч.). Я оті дрова попереносив у хату (Рудч.). Всю славу козацьку за словом єдиним переніс в убогу хату сироти (Шевч.). Переніс справу про землю до окружного суду (в окружний суд)]. -нести часть слова в другую строку - перенести частину слова до другого рядка (в другий рядок). -нести на другую страницу - перенести на другу сторінку. - нести итог из книги в книгу - перенести підсумок з одної книги до другої, з книги до книги;
    2) -носить речи, вести и т. д. - переказувати, переказати, (о мног.) попереказувати що кому (речі, вісті, слова), переносити, перенести;
    3) (перетерпеть) зносити, знести, терпіти, перетерпіти, витерплювати, витерпіти. Срв. Перетерпеть, Вынесть, Изведать. [Не робіть цього! Я не зношу (Л. Укр.). Я того сорому не знесу (Кониськ.). Ой, як важко сплисти море, то так тяжко знести горе (Метл.). Бог дав їй силу перетерпіти цюю годину (Квітка)]. Много несчастий -нёс я в свою жизнь - багато лиха перетерпів я (набрався) на своєму віку (за свій вік, за свого життя). Терпеливо -сить несчастие - терпеливо зносити нещастя. Он не -нёс скорби - він не зніс журби, скорботи. -носить усталость, голод - зносити (терпіти) втому, голод. Я не -шу лжи - я не зношу брехні. -носить несправедливости - зносити (терпіти) несправедливості. Он легко -нёс болезнь - він легко перебув хоробу;
    4) Переносить, сов. - см. мнгкр. Перенашивать. Перенесённый - перенесений; переказаний; знесений, перетерплений, витерплений. Много горя -сено - багато лиха перетерплено.
    * * *
    I см. перенашивать II несов.; сов. - перенест`и
    1) перено́сити, перене́сти, поперено́сити
    2) ( претерпевать) перено́сити, перене́сти, зно́сити, зне́сти, терпі́ти, перетерпі́ти, вите́рплювати, ви́терпіти; (несов.: вынести) ви́дихати

    Русско-украинский словарь > переносить

  • 11 почувствовать

    почути (редко спочути), (восчувствовать) відчути, учути; (зачуять) зачути, (ощутить) почутити що. [Бий його дужче, щоб почув (Харк.). Незабаром вона очутилась і почула, що їй холодно і бік у неї болить (Грінч.). Він відчув серцем той крик розпуки (отчаяния), що глибоко таївся в серці його народу (Коцюб.). Тепер і пани вчули, що хліб родить на мозолях (Кониськ.)]. -вать себя как-л. (напр. хорошо, плохо, молодым и т. п.), по себе что-л. - почутися як (напр. добре, зле, молодим і т. ин.), що. [Почулася, що не може йти, що не зможе ввійти в ту хату (Грінч.)]. -вать боль в ноге - біль у нозі відчути, почути, почутити. -вать в себе влечение к чему - почути в собі потяг до чого. -вать в себе (свои) силы, любовь - почутися на (своїх) силах (на силі и на силу), на любові. [(Квітка) почувсь на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару (Куліш). Надто вже багато людей почулося на любові до України (Рідн. Край)]. -вать утомление, голод - почутися на втому, на голод. -вать влечение к добру, злу - почутися на добре, на зле. [Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся (Куліш)]. -вать свой живот, руки и т. д. - почутися живота, руки. [Почуєшся живота, як іззіси (Борз.)]. -вать себя беременною - почутися. [Я вже почулась (Гр.)]. И не -вал, как заснул - і не зчувся, як заснув. Дать себя -вать - см. Давать. -вать расположение, симпатию, склонность к кому-л., к чему-л. - сподобати, уподобати собі кого, що, прихилитися, привернутися до кого, до чого. [А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). Княгиня хутко до його прихилилась (Стор.)]. -вать пресыщение жизнью, наслаждениями и т. д. - знудити світом, втіхами і т. д. Почувствованный - почутий, відчутий, учутий, зачутий. -ться - почутися, учутися. В его словах мне -лось что-то…- в його словах мені почулося (вчулося) щось… Ошибка эта -вуется нашими потомками (отзовётся) - помилка ця нашим нащадкам очутиться, дасться в знаки.
    * * *
    відчу́ти, почу́ти, учу́ти

    Русско-украинский словарь > почувствовать

  • 12 претерпевать

    претерпеть терпіти, витерплювати, витерпіти, перетерплювати, перетерпіти, відтерплювати, відтерпіти що, (испытывать) зазнавати, зазнати чого, (отбывать) перебувати, перебути, відбувати, відбути що. -вать бедность нужду, голод - терпіти бідність, нестатки, голод. -вать, -петь нечеловеческую муку, наказание, пытку - терпіти, відтерпіти, витерплювати, витерпіти, відбувати, відбути нелюдську муку, кару, катування (мордування). [Вже й на цім світі одтерплю муку (Звин.). Хай царству усьому в науку він витерпить такую муку, щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх (Греб.). Жити і знать, що вона люту витерплює муку (Грінч.)]. Он -пел все бедствия, ниспосланные ему судьбой - він перетерпів (перебув) усі лиха (злигодні), що послала йому доля. Много горя -пели мы - багато лиха, горя зазнали (набралися) ми; срв. Испытать. Цена этих товаров -вает частые колебания - ціна на цей крам зазнає частих хитаннів. -вать изменения - зазнавати змін, переходити, перебувати, відбувати зміни (переміни), переиначуватися. [Як росла людськість, які переміни переходила (Єфр.)]. -петь крушение - см. Потерпеть. Претерпевший - терпенний. [Терпен - спасен]. Претерпенный - витерплений, перетерплений, відтерплений, відбутий, перебутий, зазнаний. -ться - витерплюватися, бути витерпленим, перетерплюватися, бути перетерпленим, відтерплюватися, бути відтерпленим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - претерп`еть
    1) ( переносить) перете́рплювати, перетерпі́ти, вите́рплювати, ви́терпіти (що); (изведывать, испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого)
    2) ( изменения) зазнава́ти, зазна́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > претерпевать

  • 13 вот

    от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!
    * * *
    от, ось; осьде; (при подведении итога вышеизложенного; при указании на кого-л.) оце́, ото́, о́тже; ( вон) он

    Русско-украинский словарь > вот

  • 14 голодание

    голодування. Срв. Голод.
    * * *
    голодува́ння

    Русско-украинский словарь > голодание

  • 15 доводить

    довести и довесть доводити, довести, завести, допроваджувати, допровожати, допровадити, доправляти, доправити; (побудить) призводити, призвести. [Це мене доводить до зневіри. Події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.). Голод призвів його до злодійства. Допровадь його до хати, бо сам не дійде. На превелику силу доправив її в лікарню]. Доводить, довести до конца - доводити (довести) краю, до краю, доходити краю, довершити, завершити. [Треба краю доводити (Шевч.)]. Довести до последней крайности - довести аж до самого краю, допровадити до останньої межі. Довести до сведения - довести (подати) до відома, з'ясувати кому. -сти до общего сведения - подати до загального (вселюдного) відома. Доведший, -шая до чего - при(з)водник, при(з)водниця. [Щоб на неї пропасниця, на ту приводницю! (Куліш)]. Доведенный - доведений; призведений.
    * * *
    несов.; сов. - довест`и
    1) дово́дити, довести́ и мног. подово́дити; (приводить в какое-л. состояние) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л. результатам, чаще отрицательным) призво́дити, призвести́

    доводи́ть, довести́ до све́дения — дово́дити, довести́ (ста́вити, поста́вити) до ві́дома

    2) несов. техн. дово́дити

    Русско-украинский словарь > доводить

  • 16 замаривать

    заморить
    1) (голодом, работой) заморювати и заморяти, заморити кого чим, (о мног.) позаморювати, позаморяти; (изнурять) виснажувати, виснажити кого. -рить (работой обычно о животн.) ухоркати, унигати. [Ну, і вхоркав-же коня (Сл. Гр.). Оце унигав коня (Полт. губ.)]. -рить червяка, кишку, голод, аппетит - комара задушити. -ть голодом - захарчовувати, захарчувати и заморити голодом, (о мног.) позахарчовувати кого. [Захарчував зовсім корову];
    2) (известь) люсувати, розпускати, розпустити (вапно); (хрен) перебивати, перебити (хрін). Заморенный - заморений; виснажений, ухорканий; (голодом) захарчований; (о извести) розпущений; (о хрене) перебитий. -ться - заморюватися, заморитися, (о мн.) позаморюватися; (голодом) захарчовуватися, захарчуватися; бути замореним, захарчованим.
    * * *
    несов.; сов. - замор`ить
    замо́рювати, -рюю, -рюєш, замори́ти, -морю́, -мо́риш; ( голодом) захарчо́вувати, -чо́вую, -чо́вуєш, захарчува́ти и мног. позахарчо́вувати

    \замаривать рить червячка́ (червяка́) — комара́ задуши́ти, підживи́тися, -живлю́ся, -живишся

    Русско-украинский словарь > замаривать

  • 17 изнемогать

    изнемочь и (реже) Изнемогаться, -мочься от чего знемагати и (реже) знемагатися, знемогтися и знемогти (редко знеможитися, знеможіти) на що и з (від) чого, знесилюватися, знесилитися, висилюватися и висилятися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знебуватися, знебутися, упадати, упасти на силах, з[о]немощіти и знемочніти з чого, через що, (от голода) охлявати, охлясти и охлянути (з голоду); см. Ослабевать 2, Истощаться. [І почалась тая бійка, військо знемагає (Рудан.). Ізнеміг і в Бога просить помочі святої (Рудан.). Від любови знемагаю (Св. П.). Знемігся-ж мов і задрімав (Котл.). Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє (Грінч. II). Він знеможився, заснув (Бор. п.). Тепер можна зовсім знебутися в місті через голодування (Берд. п.)]. -гать от голода, жажды, усталости - знемагати (сов. знемогтися) на голод, на спрагу, на втому и з голоду, із спраги, з утоми, охлявати з голоду. -гать от ран - знемагати (редко незмагати) на рани. [Чи то стогне бранець-лицар, знемагаючи на рани (Л. Укр.). Не сплю я, не дрімаю, а на рани смертенні незмагаю (Март.)]. -гать под тяжестью чего - знемагати під тягаром чого. Изнемогший, Изнеможённый - знеможений, знесилений, виснажений, висилений, знебулий, охлялий. [Впав знеможений раб, стративши сили свої (Ворон.). Прийми моє знебулеє серденько (Л. Укр.)]. Изнемогающий - а) що знемагає, знесилюється и т. д., що в (з)немозі, в знесиллі; б) см. Изнеможённый.
    * * *
    несов.; сов. - изнем`очь
    знемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш; сов. знемогти́ся, знеможі́ти; ( терять силы) знеси́люватися, -лююся, -люєшся, знеси́литися, знеси́літи сов., упада́ти на си́лі (на си́лах), упа́сти (упаду́, упаде́ш) на си́лі (на си́лах), сов. знемощі́ти; (от жары, зноя) розімліва́ти, розімлі́ти

    Русско-украинский словарь > изнемогать

  • 18 истощение

    действ. и сост.) виснаження, висилення, вироблення, витрачення, вичерпання, (сост. ещё) виснага, витрата; (действ. неок.) виснажування, висилювання, витрачання, вичерпування чого. [Світовий голод і світове виснаження - ось найперший наслідок злочинної імперіялістичної різанини (Азб. Ком.)]. -ние почвы, земли - виснаження ґрунту, землі. Смерть от -ния - смерть з виснаження.
    * * *
    1) ( изнурение) ви́снаження, (неоконч. д.) висна́жування

    не́рвное \истощение ние — нерво́ве ви́снаження (висна́жування)

    \истощение ние по́чвы — висна́жування ґру́нту

    2) ( исчерпание) ви́черпання, (неоконч. д.) виче́рпування

    \истощение ние припа́сов — ви́черпання (виче́рпування) припа́сів

    Русско-украинский словарь > истощение

  • 19 клонить

    хилити, гнути, клонити кого, що. [Куди хилить вітер, туди й лози гнуться (Приказка). Хай хто хоче, хилить шию (Грінч.). Голод і втома гнули додолу його голову (Франко). Клонить зелені віти додолу (Куліш)]. -нить (речь, дело) к чему - хилити до чого (и куди), гнути на що (и куди), вернути на що. [Куди це він хилить? (Звин.). Гне на те, щоб потягнути парубків до суду (М. Лев.). Тільки на те й верне, як би тебе одурити (Кон.)]. Клонит кого ко сну - сон кого клонить, на сон клонить кого, на сон кому збирається, на сон кого збирає. [Сон мене так і клонить (М. Вовч.). Вже й на сон клонить, а все думки буяють (М. Вовч.). На сон йому не збиралося (Маковей)]. Меня сон -нит (одолевает) - мене сон змагає, намагає, налягає. -нить взоры - см. Потуплять глаза.
    * * *
    1) хили́ти, клони́ти; ( наклонять) нахиля́ти, похиля́ти; ( склонять) схиля́ти; ( гнуть) гну́ти
    2) (к чему - перен.: склонять, влечь) хили́ти (до чого), гну́ти (до чого, на що), верну́ти (на що)

    кло́нит ко сну кого — безл. сон кло́нить (знемага́є, то́мить) кого́, дрімо́та бере́ кого́, на сон хи́лить кого

    3) (что к чему и куда - перен.: направлять, устремлять) спрямо́вувати, скеро́вувати, вести́, хили́ти (що до чого и куди), верну́ти (що куди)

    Русско-украинский словарь > клонить

  • 20 лютовать

    лютувати. [Лютує голод в Україні (Шевч.). Лютував за те, що ляхівку взяв (М. Вовч.)].
    * * *
    лютува́ти, люти́тися; ( злобствовать) зло́бствувати, злобува́ти, злости́тися

    Русско-украинский словарь > лютовать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • голодёр — голодёр …   Словарь употребления буквы Ё

  • ГОЛОД — муж. алчба, позыв на еду, несытость, потребность пищи, насыщения; природное чувство побуждения к еде; | недостаток в пище, нужда, недород, скудость в хлебе. У них был тогда голод, бедственное, голодное время. Терпим голод и холод. Голод скажется …   Толковый словарь Даля

  • голод — Голодовка, голодуха, голодьба; бесхлебица, бескор мица, недород, неурожай; нужда, недостаток; алчность, аппетит. Голодный год. С голодухи. Голод не тетка, голод не свой брат. Ср …   Словарь синонимов

  • ГОЛОД — ГОЛОД, термин, употребляющийся как для обозначения ощущения, сопровождающего определенное физиологическое состояние организма (см. Голодание), так и в разрезе социальном для обозначения массового явления, выражающегося в длительной… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ГОЛОД — ГОЛОД, голода (у), мн. нет, муж. 1. Мучительно острое ощущение потребности в пище. Голод мучил меня с утра. Утолить голод. Волчий голод (см. волчий). || Долговременное недоедание вследствие острого недостатка пищи. Многие умирали от голода или с… …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОЛОД — социальное бедствие, проявляющееся в двух формах: явной (абсолютный голод) и скрытой (относительный голод: недоедание, отсутствие жизненно важных компонентов в рационе питания) …   Большой Энциклопедический словарь

  • ГОЛОД — ГОЛОД, социальное бедствие, являющееся уделом миллионов трудящихся во всех антагонистич. социально экон. формациях, особенно при капитализме на его империалистич. стадии. Недопотребление народных масс, писал Ф. Энгельс, есть необходимое условие… …   Демографический энциклопедический словарь

  • голод — «Белый гость» (Стражев); всемертвящий (Фофанов); всепобедный (Фофанов); черный (Лукьянов) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913. голод Ощущение… …   Словарь эпитетов

  • ГОЛОД — ГОЛОД, а ( у), муж. 1. Ощущение потребности в еде. Почувствовать г. Утолить г. Г. не тётка (шутл. посл.). 2. Длительное недоедание. Умереть с голоду. 3. Отсутствие продуктов питания вследствие неурожая или иного бедствия. Г. из за засухи. 4.… …   Толковый словарь Ожегова

  • голод — • голод, аппетит Стр. 0218 Стр. 0219 Стр. 0220 Стр. 0221 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • ГОЛОД — см. Ощущения органические. Большой психологический словарь. М.: Прайм ЕВРОЗНАК. Под ред. Б.Г. Мещерякова, акад. В.П. Зинченко. 2003 …   Большая психологическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»