беды

біда, лихо, лишенько, недоля, лиха година, пригода, причина, притуга, халепа, пеня. Беды - злигодні. Прибавка к -де - прибідок. Ох, беда, беда! - лишенько тяжке. На -ду - на лихо. Беда да и только - лихо та й годі. Не беда - дарма, байдуже. Прийдет беда - до лиха прийдеться. Жди беды - начувайся. Попасть в беду - доскочити лиха, біди, ускочити в халепу, в лихо. Из беды не выберешься - не спекаєшся лиха, халепи. Спасти, -сь, избавить, -ся от беды - вирятувати, -ся, вимотати, -ся. Переживать, испытывать -ду - біду бідувати, б. приймати. Пережить -ду - перебідувати. Причинять -ду кому - напастувати кого. Взвести -ду - прикинути пеню. Наделать себе -ды - напитати собі лиха, біди. Натворить, наделать беды - наробити шкоди, клопоту. Помочь в -де - порятувати, зарадити лихові. Предотвратить -ду - запобігти лихові. Беда стряслась - лихо спіткало, скоїлося, спіткала напасть, лиха година. Желаю тебе всех бед - бодай тебе злидні побили; безголов'я на тебе.

* * *

1) біда́, ли́хо, недо́ля, лиха́ годи́на; приту́га; ( напасть) напа́сть, -ті и на́пасть, хале́па и ха́лепа; причи́на

2) в знач. сказ., біда́, ли́хо

3) в знач. нареч. до ли́ха, страх

отделаться

1) (покончить с работой) обробитися, упоратися (з чим);

2) оброблятися, бути обробленим, вироблятися, бути виробленим, викінчуватися, бути викінченим, опоряджатися и т. д. - см. Отделывать 2;

3) (отвязаться, избавиться) збуватися, збутися кого, чого и збувати, збути кого, що, відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від кого, від чого, сов. скараскатися, спекатися, здихатися кого, чого, відскіпатися, віджухаритися, відгетькатися від кого, від чого. Как бы мне от него -латься - як-би мені його збутися (спекатися, здихатися), як-би мені від нього відкараскатися (відпекатися, відскіпатися). Теперь не -лаешься от беды - тепер не збудешся (не скараскаєшся, не спекаєшся, не здихаєшся) лиха, біди. Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас - наробили лиха, а я тепер відбувай(ся) за вас. Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом - він вратувався від небезпеки, що йому загрожувала, самим переляком відбувшися (перебувшися). -ваться от кого, от чего чем - збувати кого, що чим, відбуватися від кого, від чого чим. -ваться от вопроса шуткой (шутками) - збувати питання жартом (жартами). Срв. Отвязываться, Отговариваться, Отвертеться.

* * *

несов.; сов. - отд`елаться

1) (освобождаться, закончив какое-л. дело) звільня́тися, звільни́тися, несов. упо́ратися

2) ( избавляться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися; збува́ти, збу́ти, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскіпа́тися и відскі́патися, спе́катися; ( с трудом) зди́хуватися, зди́хатися

3) (чем - уклоняясь от чего-л., ограничиваться чем-л. несущественным) відмага́тися, відмогти́ся, відбува́тися, відбу́тися, відбува́ти, відбу́ти

4) (испытывать что-л. меньшее, чем можно было ожидать) відбува́тися, відбу́тися

5) строит. (несов.) обробля́тися, обро́блюватися; опоряджа́тися, опоря́джуватися; обла́днуватися; викі́нчуватися, роби́тися; оздо́блюватися, оздобля́тися

допустить пускати, пустити, допускати, допустити, попускати, попустити, підпускати, підпустити, доводити, довести, (предполагать) припускати, припустити. [В свою господу я пускаю всіх (Л. Укр.). Не попустить (или не дасть, не дозволить) він Грицькові верховодити над собою (Грінч.). Такі форми дозволяються, хіба, в віршах. Ви кажете, що з нього злодій, а я того не припускаю (не гадаю). Не приведи (не доведи), боже, нікому такого бачити]. Допустим (предположим) - покладімо, припустімо, даймо, даймо на теє. [Даймо, що він продасть жито, то й тоді все-ж не вистачить грошей на хату. Даймо на те, що він помилився. Покладімо навіть, що слова її справедливі (Крим.)]. Не допускать и мысли - і думки не припускати, і в головах не покладати. [І в головах не покладала, щоб пан мусів збрехати (Квітка)]. Не допускать противоречий - не попускати суперечитися (или сперечань). Не допустить беды (предотвратить) - запобігти лихові, зарадити лихові. Допустить себя до чего (или допустить что) - допуститися чого. [Хто міг сподіватися, що він допуститься брехні? Декотрі сміховини, що їх допустивсь автор (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - допуст`ить

ждати, чекати кого, чого, на кого, на, що, сподіватися кого-чого, надіятися кого-чого (зап.) очікувати кого-чого. [А може жде козаченька, щоб залоскотати (Шевч.). Ждав на вас (Франко). Миленького весело чекає. Нас чекає смачна вечеря. Як-би на вас чекав, то досі вмер-би. Старостів сподіваються. Неначе сподівалася, що її ось-ось ударять (Грінч.). Завтрашнього дня очікує (Проскур.). Мов і надіявся вас (Франко)]. Жди, ждите (беды, неприятности) - начувайся, начувайтеся. [Так і начувайся, що який-небудь шнирне ножем з-за угла (Черк.)]. Ждать в очереди - застоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині (Неч.-Лев.)]. Жданный, прич. - жданий, сподіваний, (зап.) очікуваний.

* * *

избавиться (спасаться) визволятися, визволитися від чого и з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ря[а]туватися, виря[а]товуватися, виря[а]туватися з чого, (зап.) вибавлятися, вибавитися з чого, (диал.) (о)слибонятися, (о)слобонитися від чого, (лишаться) позбавлятися, позбавитися чого, (отделываться) збуватися, збутися и позбуватися, позбутися кого, чого, збувати, збути кого, що, відбуватися, відбутися від чого, відмагатися, відмогтися від кого, від чого, (с трудом) спекатися, здихатися кого, чого, здихати кого, що. -виться от наказания - відзволитися, відмогтися від кари. [Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Г. Барв.)]. -виться от опасности, от смерти - визволитися, виря[а]туватися, вибавитися з небезпеки, від смерти. [Ледве вирятувався од видимої смерти (Грінч.)]. -виться от оков рабства - збутися кайданів неволі, визволитися з кайданів, з неволі. -виться от греха - визволитися від гріха, відкупитися, (диал.) скупитися гріха. -виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. - збутися, позбутися, спекатися, здихатися, позбавитися, біди (лиха), напасти, прикростей, клопоту, збути, здихати біду (лихо), напасть, прикрості, клопіт, вибавитися з біди (з лиха), з напасти, з прикростей, з клопоту, відбутися, (диал.) (о)слобонитися від біди (від лиха) від напасти, від прикростей, від клопоту, то-що. [Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (Номис). Щоб позбутися халепи, погонич хутко погнав коні (Крим.). Не спекаєшся халепи (Крим.). Не здихався біди (Н.-Лев.). Якось-то так оборудується, що я і з лиха вибавлюсь і свого покуштую (М. Вовч.). Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. -виться от своих недугов - визволитися від своїх недуг (недугів), позбутися, позбавитися своїх недуг (недугів). -виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. - збутися и позбутися горя, смутку, важких думок, збути горе, смуток, важкі думки і т. п. [Але зараз-же схотілося збутися цієї думки, цього важкого почування (Грінч.). Не збуду смутку, ані вдень, ні вночі (Чуб. V)]. -виться от непрошенных гостей - спекатися, здихатися, збутися, збути непроханих гостей. Он не знает, как и -виться от своих кредиторов - він не знає, як і збутися (и збути), здихатися, спекатися своїх кредиторів. Как бы мне от него (от нее) -виться - як-би мені його (її) спекатися, здихатися (и здихати), збутися и збути. [Коли ми їх здихаємось! (Сл. Левч.). Цар посилає їх в таку непевну війну, аби збутися їх (Л. Укр.). Він ще й рад буде збути нас, щоб тут йому своя воля була (Квітка)]. Никак не -вимся от мух - ніяк не спекаємся (не зведемося) мух.

* * *

несов.; сов. - изб`авиться

избыть

1) (сживать, изводить кого) запагублювати, запагубити, зводити, звести зо світу кого; см. Погублять;

2) (отделываться, избавляться от кого, чего) збувати, збути що, збуватися, позбутися кого, чого, відкараскуватися, відкараскатися від кого, від чого. [Не збуду смутку ані вдень, ні вночі (Чуб.). Збулася баба клопоту з вовною, бо злодії вкрали (Приказка). Ачей козак-нетяжище позбудеться лиха (Пісня)]. Добро наживай, а худо -вай - добра набувай, а лихо збувай или Добра набувайсь, а лиха збувайсь. Стыда не -буду - сорома не (по)збудуся (диал. не скуплюся) (Харківщ.). Не -был таки беды, настигла - таки не втік лиха - зуспіло. Молодости не вернёшь, а старости не -дешь - молодости не завернеш, а старости не позбудешся;

3) (превосходить кого, что величиною, количеством, силою) переважувати и переважати, переважити кого, що; см. Превосходить. У нас расход - вает приход - у нас витрати переважують прибутки;

4) (иметься с избытком) не збувати;

5) см. Выбывать.

* * *

несов.; сов. - изб`ыть

1) (состояние известного) звісність (-ности);

2) слава. [Повсюдну світову славу і гучний розголос дали Хейямові не його цінні математичні арабські писання (Крим.)]. Приобрести -ность - слави придбати (зажити), визначитися, в мову ввійти. [Зажила вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки (Г. Барв.). Антосьо все в мову входив між товариством і в городі (Свидн.)]. Он приобрёл большую -ность - він великої слави здобув (зажив, придбав) собі, (здобувся); він велику славу має. Это доставило ему большую -ность - це дало йому велику славу. Дело это получило громкую -ность - справа ця мала широкий розголос (набула широкого розголосу). Пользоваться -ностью - мати славу, тішитися славою. [Тішаться славою і неповні антологічні гарні переспіви фон-Боденштедта (Крим.)]. Пользующийся громкой (широкой) -ностью - голосний, широкославний, славнозвісний. [Я хочу бути великим чоловіком і славним, голосним на ввесь край (Франко). Котляревський з високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв (Куліш)]. Ставить, поставить в -ность кого о чём - доводити, довести до відома кому про що, повідомляти, повідомити кого про що, виявляти, виявити кому що. [Про це вже доведено до відома його батькові (М. Грінч.). Ферідун зараз виявив синам, що треба їм поїхати до царя Єменського (Крим.)]. Привести в -ность - з'ясувати, вияснити, визначити що, (подсчитать) підрахувати що. [Утрати від пожежі ще не з'ясовано (не вияснено) (М. Грінч.)]. Не все древне-русские рукописи приведены в -ность - не про всі староруські рукописи позбирано звістки. -ность (знание случившейся беды) всё же лучше мучительной неизвестности - і злая вість не така мука, як безвість; ліпше вже знати про лихо, ніж не знати та думками мучитися;

3) славнозвісність; см. Знаменитость.

* * *

1) відо́мість, -мості; (слава, популярность) сла́ва, популя́рність, -ності, славнозві́сність

2) (перен.: известный человек) відо́ма осо́ба (люди́на); ( знаменитость) знамени́тість, -тості

1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;

2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;

3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).

* * *

1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)

4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися

5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

исторгнуть

1) видирати, видерти, виривати, вирвати, (выдёргивать) висмикувати и висмикати, сов. висмикати, висмикнути кого, що звідки; срвн. Вырывать. [Його я вирвала з мойого серця (Грінч.)]. -гать слёзы - викликати, викликати, добувати, видобути сльози в кого. -гнуть слово у кого - видобути, вирвати слово в кого;

2) (из рабства, беды) визволяти и визволювати, визволити, вирятовувати, вирятувати кого з чого (з неволі, з біди). Исторгнутый - видертий, вирваний, висмикнутий; визволений, вирятуваний; (о слезах) викликаний, видобутий. -ться -

1) видиратися, видертися, вириватися, вирватися;

2) визволятися, визволитися, вирятовуватися, вирятуватися з чого.

* * *

несов.; сов. - ист`оргнуть

1) ( выбрасывать) викида́ти, ви́кинути; ( извергать) виверга́ти, ви́вергнути и ви́вергати; ( изгонять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш)

2) ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти, видира́ти, ви́дерти и ви́драти и мног. повидира́ти, висми́кувати и висмика́ти, ви́смикати и ви́смикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( выхватывать) вихо́плювати, ви́хопити и мног. повихо́плювати, вихва́чувати, ви́хватити, -хвачу, -хватиш; ( освобождать) визволя́ти, ви́зволити

3) (перен.: вызывать, заставлять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш

(раст. Chenopodium) лобода, ум. лобідка, ласк. лобо[і]донька, лобо[і]дочка. [Ой не буде, не буде вище крону лобода (Пісня). Лихе горе та бідонька, моя гірка та лобідонька (Манжура)]. Отдельное растение, стебель -ды - лободина, (собир.) лободиння. [Живе як сорока на лободині (Номис)]. Сделанный из -ды - лободяний, з лободи. [Постав хату з лободи, а в чужую не веди (Приказка)]. Плохие года, коли во ржи -да - лиха біда - на вгороді сама лобода. Сеяли рожь, а косим -ду - сіяли пшеницю, а вродило кукіль та щирицю. Видима беда, что во ржи -да, а то беды, как ни ржи, ни -ды - лихо в світі, як вівсюг у житі, а ще гірша біда - зерна хліба нема. -да дикая, Chenopodium album L. - лобода біла, лобода свиняча, (зап.) натина. -да душистая, Chenopodium Botrus L. - лобода кудрявець, кудрявці (-ців). -да свиная, Chenopodium hybridum L. - бешичник, лобода крислата. -да вонючая, навозная, Chenopodium olidum sive Vulvaria - лобода смердяча, п'ять-трава. Atriplex L. - лутига, лобода. -да садовая, красная, Atriplex hortense L. - лобода, лобода городня.

* * *

1) спритно, моторно, метко, жваво, проворно, в'юнко, звинно, зручно, вправно, промітно, дотепно, змисно, імкливо; срв. Ловкий. [Тихенько, але спритно вкладається на лаву (Л. Укр.). Ластівки зручно хапали всяких комашок (М. Грінч.). Прудко та звинно зіскакує з рундука (Л. Укр.). Снопи кладу метко (Г. Барв.)]. -ко танцовать - зграбно (звинно) танцювати; (умело) вправно танцювати. Он всё делает -ко - він усе робить (у його все робиться) спритно (моторно, метко, вправно, зручно, з руки), у його є вітер у руках. -ко лгать - гладко брехати. Он -ко выпутался из беды - він спритно позбувся халепи. Я его -ко провёл - я його спритно (хитро) одурив;

2) (удобно) зручно, вигідно; імко, похватно; (мётко) замашно. [Чи тобі зручно нести? (Мирг.). Похватно склав рядно (Полт.). Цією гилкою замашно бити (Луб.)]. -ко сшитое платье, -ко пошитая обувь - доладно (до ладу) пошите вбрання, взуття. -ко (по мерке, по ноге) сделанный - як улитий. [Як улиті чоботи (Золотон.)]. Платье -ко сидит - вбрання гарно (доладно, до ладу) лежить. Мне в этом платье не совсем -ко - мені в цьому вбранні не зовсім вигідно (вільно, зручно). -ко ли мне итти туда? - чи яково, чи випадає мені йти туди? Он чувствовал себя не совсем -ко - йому було трохи ніяково; срв. Неловко;

3) (метко) влучливо, влучно. Он -ко стреляет из ружья - він улучливо б'є з рушниці. Он -ко попал в цель - він влучно поцілив до мети. -ко сказано - влучно, дотепно сказано. Ловче - спритніше, моторніше и пр.

* * *

1) нареч. спри́тно, згра́бно, ме́тко, уда́тно; зуга́рно; впра́вно; влу́чно; вда́ло; зру́чно, вигідно

2) (в знач. сказ.: удобно кому) зру́чно, вигі́дно

3) (нареч.: хорошо) до́бре, гара́зд; ( красиво) га́рно

мучивать

1) мучити, (терзать, истязать) катувати, мордувати, рвати, (подвергать мучениям) брати на муки, (предавать мучениям) давати (завдавати, віддавати) на муки; (томить) морити, томити, нудити кого; (причинять боль кому) завдавати кому болю, боліти кого; (изнурять) виснажувати, знесилювати кого. [Не мучте ви так його (Грінч.). Колись били-катували, посторонками в'язали (Пісня). Катувала, мордувала, та не помагало (Шевч.). Важке питання - воно мене мордує, не дає мені спокою (Н.-Лев.). Не рвися, люба, і не рви мене (Л. Укр.). Казала, що підеш за мене, то не мори мене (Квітка). Своє серденько томлю (Грінч. III). Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (Пісня). Били мене, били, на муки давали (Голов.). Зневага до її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Мысль, совесть -чит - думка, сумління (совість) мучить (гризе). [Гризе мене одна думка (Г. Барв.). Совість не дає мені спокою, гризе мене і день, і ніч (Сторож.)]. -чить тяжко - мучити тяжко (великою мукою). [Мучили її великою мукою, закували в тяжкі кайдани (Грінч.)]. Что лошадь -чишь? - нащо коня мордуєш? Беды -чат, уму учат - біда докучить, та розуму научить (Приказка). Что -чит, то и учит - мука - найкраща наука. Дело учит и -чит, и кормит - робота як намордує, то й навчить, нагодує. Его -чит голод, жажда, болезнь - його мучить (томить, в'ялить, сушить) голод, спрага, хвороба (недуга);

2) докучати, настирливо домагатися.

* * *

набідуватися, набідитися, налихуватися; срв. Набраться беды (под Набираться 4). [Ой, синоньку, ой що я набідилась з отією відьмою! (Л. Укр.)].

* * *

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

нрч. недовго.

* * *

1) нареч. недо́вго, нетрива́лий (недо́вгий) час; ( очень недолго) яку́сь хвили́ну (хви́льку); ( непродолжительно) нетрива́ло

2) (в знач. сказ.: легко, не трудно) не ва́жко, ле́гко

I. До -зя см. Донельзя.

II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;

2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].

* * *

1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

2) ( запрещено) не мо́жна

обирать что-л. с себя) обиратися, обчищатися, обчиститися. Оберись, ты весь в репьях, в пуху - оберися з реп'яхів, з пуху. Дела, хлопот, неприятностей, родни и т. д. не оберёшься - діла, клопоту, неприємностей, рідні не обкидаєшся (П. Мирн.). Беды не - рёшься - біди не обженешся (не скараскаєшся).

* * *

несов.; сов. - обобр`аться

1) (очищаться от чего-л.) оббира́тися, обібра́тися, обира́тися, обра́тися

2) строит. (несов.) оббира́тися, обира́тися; збира́тися; зрива́тися, обрива́тися; відбира́тися, забира́тися; оббира́тися, обдира́тися

кого чего ждати, дожидати(ся), зажидати кого, чого, чекати, очікувати, сподіватися кого, чого и на кого, на що; (подстерегать) чиганити, чигати на кого, на що. Мне долго пришлось его -дать - мені його довго довелося ждати (дожидатися, чекати), мені довго довелося на його чекати. Я этого никак не -дал - цього (на це) я ніяк не сподівався. -дать очереди - застоювати (засиджувати) черги, ждати на чергу. -дать удобного времени - ждати (доброї) нагоди, часу виглядати. -дать беды, мести и пр. - начуватися біди, помсти. [Так і начувайся, що який-небудь шпирне ножем]. И кто бы от неё этого -дал? - і хто-б того по їй сподівався? От него всего можно -дать - по нім усього надійся. Нет оснований - дать (надеяться) - шкода сподіватися. Ожидаемый и ожиданный - сподіваний, очікуваний. -мый урожай - сподіваний урожай.

* * *

1) ( ждать) чека́ти, жда́ти, дожида́ти, дожида́тися, очі́кувати; чека́тися

2) (рассчитывать, надеяться) сподіва́тися, чека́ти

3) (быть уготованным кому-л.) чека́ти

I. отвернуться

1) відкручуватися, відкрутитися, відвірчуватися, відвернутися. [Гайка відкрутилася];

2) відгортатися, відгорнутися, (слегка) прогорнутися. Полог -нулся - запинало відгорнулося, (слегка) прогорнулося. -ться от кого, от чего - відвертатися, відвернутися від кого, від чого.

II. отвертеться відкручуватися, відкрутитися, відкараскуватися, відкараскатися від кого, від чого, викручуватися, викрутитися з чого. От нас не -тишься - від нас не відкрутишся (не відкараскаєшся). -теться от беды - викрутитися з біди, з напасти.

* * *

1) ( повёртываться) відверта́тися, відверну́тися

2) ( отвинчиваться) відкру́чуватися, відкрути́тися; відві́рчуватися, відверті́тися

3) ( отгибаться) відгорта́тися, відгорну́тися, відверта́тися, відверну́тися, відко́чуватися, відкоти́тися; (о штанине, рукаве) відка́чуватися, відкача́тися; ( откидываться) відкида́тися, відки́нутися; ( завёртываться) загорта́тися, загорну́тися, зако́чуватися, закоти́тися и позако́чуватися, (о штанине, рукаве) зака́чуватися, закача́тися

1) см. Половина (в сложении - не склон.) пів. Полабеды, полагоря - півбіди, півгоря;

2) (в одежде, палатке) пола. [Собака вхопив зубами за полу: Відгорнув полу в наметі]. -ла свёрнутая - запіл, припіл (-полу), запілля, припілля. [У заполі приніс. Несе щось у приполі. Яблук у запілля понабирали]. Продавать из-под -лы - з-під поли продавати. Из -лы в -лу передать - з-під поли віддати. Удариться (биться) об полы - вдаритися (битися) в поли. Продал лошадь и передал из -лы в -лу - продав коня й передав з рук у руки (з поли в полу). -ла об -лу - пола в полу. От беды хоть -лу отрежь да уйди - від напасти хоч поли вріж, а втікай. -лы коротает, а плечи латает - поли врізує, а плечі латає. -лы шёлком подбиты, а закромы пусты - на нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. -ла у стола - крило. [Стіл з крилами. Спусти крило в столі].

* * *