Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ать

  • 81 наказывать

    наказать
    1) кого кем, чем, за что - карати, покарати, накарати кого ким, чим, за що, скарати, укарати кого на що, завдавати, завдати кару кому за що. [Дома його не карали за жадні пакості (Франко). Коли я знехтую закон природи, то природа покарає мене головною слабістю (Наш). Проти того, щоб накарати хлопця, я нічого не маю (Крим.). Ой, накарав мене бог таким чоловіком! (Г. Барв.). Чия кривда, нехай того бог скарає (Номис). Ви сами собі кару завдаєте (Крим.)]. -вать, -зать плетьми - карати, покарати канчуками (батогами, нагаями, шпицрутенами: киями). -вать, -зать через палача - катувати, с[від]катувати. [Суд присудив одкатувати прилюдно (Кониськ.)]. -вать, -зать розгами - карати (бити), покарати (вибити) різками кого, (ирон.) (зав)давати, (зав)дати хлости (и хлосту) кому. [Дивися, хлопче Валер'яне, щоб не дали тобі там хлосту (В. Еллан.)]. -вать, -зать смертью - карати, скарати на горло (на смерть, горлом), карати, покарати смертю, завдавати, завдати на смерть кого. -вать, -зать так, чтобы помнил - (шутл.) пам'яткового (пам'ятного) давати, дати. -жи меня бог! - скарай мене, боже! [Люблю тебе вірно, - скарай мене, боже! - буду тебе цілувать, поки сон ізможе (Пісня)];
    2) (приказывать кому) наказувати, наказати, заказувати, заказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти, (о мног.) понаказувати, позаказувати, позагадувати кому що или що (з)робити. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала? (Пісня). Поховали його, як він заказав (Манж.). Загадали йому хорошенько грати (Метл.). Звеліла мені мати ячменю жати (Чуб. III)]. Наказанный -
    1) покараний, накараний, скараний; катований, с[від]катований; битий. [«Холодна» за-для накараних (Крим.)];
    2) наказаний, заказаний, загаданий, звелений, понаказуваний, позаказуваний, позагадуваний. [Загадану роботу я вже доробив (Київщ.)]. -ться -
    1) каратися, бути караним, покараним и т. п. [Розбійники ті були покарані смертю (Л. Укр.). Я-ж за те найбільш і буду покараний (Крим.)]. Смертоубийство -вается (-зуется) смертной казнью - за душогубство карають на горло (смертю). Воровство -ется тюрьмой - за злодійство карають ув'язненням (в'язницею);
    2) наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п. [Ой, заказано і загадано всім козаченькам у військо йти (Маркев.)]. -ется вам - наказується вам, дається вам наказ(а).
    * * *
    I несов.; сов. - наказ`ать
    ( подвергать наказанию) кара́ти, покара́ти и накара́ти и скара́ти; сов. диал. укара́ти
    II несов.; сов. - наказ`ать
    (давать наказ, наставление), нака́зувати, наказа́ти; прика́зувати, приказа́ти; ( велеть) велі́ти, звелі́ти, зага́дувати, загада́ти

    Русско-украинский словарь > наказывать

  • 82 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 83 нападать

    I. см. Нападывать.
    II. напасть
    1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;
    2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];
    3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];
    4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].
    * * *
    I нап`адать
    см. нападать II
    II напад`ать
    несов.; сов. - нап`асть
    1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)
    2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся
    3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́сти

    не на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)

    III напад`ать
    несов.; сов. - нап`адать и нап`асть
    (падая, скопляться) напада́ти, напа́дати

    Русско-украинский словарь > нападать

  • 84 нарывать

    нарвать
    I. 1) чего - наривати, нарвати, назривати, надирати, надерти и (реже) надрати (-деру, -реш), (фамил., пров.) напорювати, напороти, напелехати, (на куски) нашматовувати, нашматувати, (надёргивать) на(с)микувати, на(с)микати, нашарпувати, нашарпати, (о мног.) понаривати, понадирати, понапорювати, понашнатовувати, пона(с)микувати, понашарпувати чого. [Ой, нарвала дівчина лободи, лободи! (Пісня). Фіялочок на віночок назриваю (Метл.). Повні пазухи грушок понаривали (Драг.). Надерли собі моху (Яворськ.). Нашматували паперу (Київщ.). Понапорювавши гороху повні пазухи (Свидн.). Напелехала цілу запаску яблук (Н.-Лев.). Барвінку дикого намичу (Федьк.)];
    2) (о нарыве на теле) наривати, рвати, нарвати, набирати(ся), набрати(ся), (пров.) накручувати, накрутити, (о мног.) понаривати, понабирати(ся), понакручувати. [У мене ногу рвало (Бердич.). Тріснув струп поганий, що віддавна набирав (Франко). Пухирі набираються (Житом.). Понакручує ґульки (на тілі) (М. Милорад.)]. Нарванный - нарваний, надертий и (реже) надраний, нашматований, на(с)миканий, нашарпаний, понариваний и т. п. -ться -
    1) нариватися, нарватися, понариватися; бути нариваним, нарваним, понариваним и т. п.;
    2) на кого, на что - наскакувати, наскочити, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися, нахоплюватися, нахопитися на кого, на що, здобуватися, здобутися чого. [Прийшов до неї та й натрапив на Грицька (Грінч.). На небезпеку наражатись (Л. Укр.). Боюся наразитися на прикрість (Київ). Здобувся клопоту (Сл. Ум.)].
    II. Нарывать, нарыть -
    1) (разрывая) наривати, нарити, (о мног.) понаривати, (накапывать ям и т. п.) накопувати, накопати, (о мног.) понаривати, понакопувати чого. [Клята свиня нарила такого на городі, що хоч плач (Сл. Гр.). Накопали багато ям (Сл. Ум.)];
    2) (вырывая что из чего) накопувати, накопати, (немного, успевать, быть в состоянии -рыть) укопувати, укопати, (о свинье) наривати, нарити, (о мног.) понакопувати, повкопувати, понаривати чого. [Накопали цілий віз картоплі (Сл. Ум.). Вкопай бараболі на борщ (Сл. Гр.). Свиня нарила пів города картоплі (Грінч.)]. Нарытый -
    1) наритий, накопаний, понакопуваний;
    2) накопаний, укопаний, наритий, понакопуваний, повкопуваний. -ться -
    1) нариватися, наритися, понариватися; бути нариваним, наритим и т. п.; 2 (вдоволь, сов.) наритися, накопатися, попорити, попокопати (досхочу), (о мног.) понариватися, понакопуватися.
    * * *
    I несов.; сов. - нарыть
    ( рыть) нарива́ти, нари́ти, -ри́ю, -ри́єш и мног. понарива́ти; ( накапывать) нако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́ти
    II несов.; сов. - нарв`ать
    (срывая; разрывая) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти, надира́ти, наде́рти, -ру́, -ре́ш и надра́ти, -деру́, -дере́ш

    \нарывать рва́ть у́ши кому́ — см. ухо 1)

    III несов.; сов. - нарв`ать
    ( о нарыве) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти

    Русско-украинский словарь > нарывать

  • 85 настёгивать

    настегать
    I. 1) (нахлёстывать) нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати, настьобувати, настьобати, хво[и]ськати, нахво[и]ськати, (кнутом) батожити, набатожити, (сечь) шмагати, нашмагати, чухрати, начухрати, бити, набити кого;
    2) нафастриґовувати, нафастриґувати, (о мног.) понафастриґовувати що; срв.
    I. Намётывать 3;
    3) (подшивать ватой и т. п.) підб[ш]ивати, підб[ш]ити, підштаповувати, підштапувати, (о мног.) попідб[ш]ивати, попідштаповувати ватою и т. п. що; 4 (наготовлять стёг. товару) настьобувати, настьобати, наштаповувати, наштапувати, (о мног.) понастьобувати, понаштаповувати чого. Настёганный -
    1) нахльостаний, нах(а)лястаний, настьобаний, нахво[и]ськаний, набатожений, нашмаганий, начухраний, набитий;
    2) нафастриґований, понафастриґовуваний;
    3) підб[ш]итий, підштапований, попідб[ш]иваний, попідштаповуваний ватою и т. п.;
    4) настьобаний, наштапований, понастьобуваний, понаштаповуваний. -ться -
    1) нафастриґовуватися, нафастриґуватися, понафастриґовуватися; бути нафастриґовуваним, нафастриґованим, понафастриґовуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (стегая кого) нахльостатися, нах(а)лястатися, настьобатися, нахво[и]ськатися, набатожитися, нашмагатися, начухратися, набитися; б) (стегая что) настьобатися, наштапуватися; в) см. Назюзиться.
    II. Настёгивать и Настегать, настегнуть что на что - настібати, настебнути, нащібати, нащебнути що на що, пристібати, пристебнути, прищібати, прищебнути що до чого, (о мног. или во мн. местах) понастібати и т. п. Настёгнутый - настебнений и настебнутий, нащебнений и нащебнутий, пристебнений и пристебнутий, прищебнений и прищебнутий, понастібаний и т. п. -ться - настібатися, настебнутися, понастібатися; бути настібаним, настебненим (настебнутим), понастібаним и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - настег`ать
    ( о шитье) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти
    II несов.; сов. - настег`ать
    ( хлестать) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти; сов. нашмага́ти, нахльо́стувати, нахльоста́ти

    Русско-украинский словарь > настёгивать

  • 86 натаскивать

    натаскать и натащить
    1) что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати, понаволікати що; срв. Натягивать. [Натягни на себе укривало (Київщ.)];
    2) (во множестве) натягувати, натягати (сов.), натаскувати, натаскати, натирювати, натирити кого, чого, натарабанити, натарганити, (наносить) наносити, нанести и наносити, (наволакивать) наволікати, наволокти и наволочити чого, (о мног.) понатягувати, понатаскувати, понатирювати, понаносити, понаволікати; (вытаскивая отовсюду, сов.) навитягати чого. [Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? (Сл. Гр.). Повну холодну натирили людей (Квітка). Звідусіль понаносили харчів на ярмарок (Київщ.). Нащо то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? (Харківщ.). Написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада)];
    3) (накрадывать) натягувати, тягати, натягати, накрадати, накрасти, (о мног.) понатягувати, понакрадати чого; срв. Натибрить;
    4) -кать кого - а) (на руках, на плечах) натаскати, попотаскати кого. -кать кого по судам - натягати кого по судах; б) (задать потасовку) (зав)дати прочуханки (прочухана) кому, (с тасканьем за волосы) натягати за чуба кого, нагріти чуба, дати чубійки (чубрія) кому;
    5) -вать, -кать кого - а) (собаку, охотн.) муштрувати, вимуштрувати, намуштрувати (собаку), призвичаювати, призвичаїти, принатурювати, принатурити (собаку) до чого. [Свого собаку він сам вимуштрував (Звин.)]; б) (ученика) намуштровувати, намуштрувати, натовкмачувати, натовкмачити, натоптувати, натоптати, наламувати, наламати и наломлювати, наломити кого до чого. [Маєте за два місяці намуштрувати (наламати) мені сина до іспиту (Київ). Натовкмачте його добре, щоб не зрізався на іспиті (Київ)]. Натасканный -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, понатяг(ув)аний, понапинаний, понаволіканий;
    2) натяганий, натасканий, натирений, натарабанений, натарганений, нанесений наволочений, понатягуваний, понатаскуваний, понатирюваний, понаношений, понаволіканий) навитяганий;
    3) натяганий, накрадений, понатягуваний, понакраданий;
    4) натасканий, попотасканий; натяганий;
    5) муштрований, вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний, принатурений; намуштрований, натовкмачений натоптаний, наламаний и наломлений. [Тра це щенятко вимуштрувати, - буде муштрований (Звин.)]. -ться -
    1) натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.; натягуватися, натягатися (сов.), понатягуватися; бути натягуваним, натяганим, понатягуваним и т. п.; муштруватися, намушровуватися, бути муштрованим, намуштровуваним, вимуштруваним, намуштрованим и т. п.;
    2) (сходиться во множестве) стягатися, настягатися, сходитися, насходитися, находити, найти, понаходити куди;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (таская) натягатися, натаскатися, попотягати, попотаскати (досхочу), (о мног.) понатягуватися, понатаскуватися и т. п.; б) (таская друг друга) натягатися, попотягатися. [Натягалися за чуба (Сл. Гр.)]; в) (слоняясь) натягатися, наволочитися, натинятися, навештатися, наблукатися, попотягатися (досхочу) и т. п. Срв. Таскать, -ся.
    * * *
    I несов.; сов - натаск`ать
    1) (притаскивать, нанашивать) нано́сити, -ношу, -носиш, нанести́ и наноси́ти, -ношу, -носиш и мног. понанясити; натя́гувати, -гую, -гуєш, натяга́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, настяга́ти сов., ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати
    2) (вытаскивать, извлекать из чего-л.) натя́гувати, натяга́ти и мног. понатяга́ти
    3) ( наворовывать) накрада́ти, накра́сти, -краду, -крадеш и мног. понакрада́ти; ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати, сов. натягяти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати
    4) ( кого - наказывать) дава́ти (даю́, дає́ш) прочуха́нки (прочуха́на), да́ти (дам, даси́) прочуха́нки (прочуха́на) (кому); ( дёргая за уши) скубти́ (-бу, -бе́ш) за ву́ха, наску́бти за ву́ха, скуба́ти (ску́бати) за ву́ха, наскуба́ти за ву́ха (кого), скубти́ (скубати) ву́ха, наскубти́ ву́ха, м'яти (мну, мнеш) ву́ха, нам'я́ти вуха (кому); ( дёргая за волосы) тяга́ти за чу́ба, натя́гати за чу́ба (кого)
    II несов.; сов. - натаск`ать
    1) охотн. муштрува́ти, намуштрува́ти, ната́скувати, натаска́ти
    2) перен. ната́скувати, натаска́ти
    III несов.; сов. - натащ`ить
    1) см. натаскивать I
    2) ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати

    Русско-украинский словарь > натаскивать

  • 87 обворовывать

    обворовать обкрадати, (сов.) обкрасти и обікрасти кого, що. -ать понемногу - підкрадати. Обворованный - об(і)крадений.
    * * *
    несов.; сов. - обворов`ать
    обкрада́ти, обкра́сти и обікра́сти и пообкрада́ти

    Русско-украинский словарь > обворовывать

  • 88 обделывать

    обделать
    1) обробляти, обробити, пообробляти. Срв. Обрабатывать. -ать камень - обробляти, обточувати камінь. Пашня обделана - рілля упорана. -ать дело - оборудувати справу;
    2) оправляти, оправити в що и чим, вробляти, вробити в що. Кубок обделан чёрным серебром - кубок оправлено в чорне срібло;
    3) (обмошенничать) обмахорити, обмахлярувати. Обделанный - оброблений, упораний, оправлений.
    * * *
    несов.; сов. - обд`елать
    1) ( обрабатывать) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти
    2) (обкладывать чем-л. для укрепления или украшения) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти и обложи́ти и пообклада́ти; ( оправлять) оправля́ти, опра́вити, обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( украшать) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити
    3) (ловко устраивать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; обла́годжувати, обла́годити, несов. упо́рати, зору́дувати, обору́дувати
    4) (ловко обманывать, надувать) обду́рювати, обдури́ти; ошу́кувати, ошука́ти, обмахо́рювати, обмахо́рити

    Русско-украинский словарь > обделывать

  • 89 обдёргивать

    обдёргать, обдёрнуть (обрывать) обшморгувати, обшморгати, обшморгнути, (отеребливать, оправлять) обсмикувати, обсмикати, обсмикнути, обсіпувати, обсіпати, (о многих) пообшморгувати, пообсмикувати, пообсіпувати. -ать колосья - обшморгувати колосся. -ать воз с сеном, стог - обсмикати віз із сіном, стіжок. Обдёрни на себе платье - обсмич на собі одежу, обсмикайся. Я те виски обдёргаю - я тобі чуба обскубу. Обдёрганный и обдёрнутый - обшморганий, обсмиканий, обсіпаний.
    * * *
    I несов.; сов. - обдёргать
    обсми́кувати, обсми́кати; ( обрывать) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти; (волосы, перья, траву) обску́бувати и обскуба́ти, обску́бти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтріпа́ти и пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и пообша́рпувати
    II см. одёргивать I 1)

    Русско-украинский словарь > обдёргивать

  • 90 обдирать

    ободрать
    1) (снимать кору, кожу) обдирати, обдерти и обідрати, пообдирати, лупити, облуплювати, облупити, пооблуплювати, білувати, оббіловувати, оббілувати, пооббіловувати; (зерно от шелухи) лущити, лускати, облущувати, облущити, обшугувати, обшугати, шеретувати, обшеретувати, пошеретувати. -драть деревцо - обдерти, облупити деревце. -ать лошадь, животное - облупити, оббілувати коня, звірину. -дирать ячмень, гречу на крупу - обшугувати ячмінь, гречку на крупи;
    2) (оцарапать) обдряпувати, обдряпати, подряпати, обшморгувати, обшморгнути. -драл себе руки - подряпав собі руки;
    3) см. Обобрать. -драть как липку - живцем облупити. Морозом всё лицо -драло - від морозу чисто вид полупився. Ободранный - обідраний, обдертий, облуплений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ободр`ать
    1) (верхний слой, покров) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; обшмо́ргувати, обшмо́ргати и обшморгну́ти; ( облупливать) облу́плювати, облупи́ти и пооблу́плювати; ( зерно) шеретува́ти, обшеретува́ти, несов. ви́шеретувати, пошеретува́ти
    2) ( приводить в негодный вид) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтрі́пати и пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и пообша́рпувати
    3) (обирать, грабить) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти, оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти, обира́ти, обра́ти и пообира́ти

    Русско-украинский словарь > обдирать

  • 91 обегать

    обежать и Оббегать, оббежать
    1) вокруг чего-л. - оббігати, оббігти, пооббігати;
    2) (обогнать) випереджати, випередити, обганяти, обігнати, перебігати, перебігти;
    3) (избегать) оббігати, відбігати, уникати. Об(б)егать (сов.) - оббігати, вибігати, обганяти, обгасати. [Вибігав усе село, до кожної хати заходив].
    * * *
    I обег`ать
    несов.; сов. - обеж`ать
    1) (вокруг чего-л.) оббіга́ти, оббі́гти
    2) ( опережать) випереджа́ти, ви́передити; ( обгонять) обганя́ти, обігна́ти
    3) (избегать, сторониться кого-чего-л.) уника́ти, уни́кнути, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти; оббіга́ти, оббі́гти
    4) ( посещать многих) оббіга́ти, оббі́гати и оббі́гти и пооббіга́ти; несов. обганя́ти, обгаса́ти
    II
    (несов.: побывать во многих местах) оббі́гати, пооббіга́ти; обганя́ти, обгаса́ти; ( избегать) ви́бігати, збі́гати

    Русско-украинский словарь > обегать

  • 92 обжинать

    обжать
    1) обжинати, обжати, (о мног.) пообжинати. [Де-де на стерні і будяк стояв сиротою: обжали бідолаху (Свид.)];
    2) -ать кого (опереживать жатьём) обжинати, обжати. [Вона не хутко жне, - я її на вісім снопів за день обжинала]. Обжатый - обжатий, (о мног.) пообжинаний.
    * * *
    несов.; сов. - обж`ать
    1) (сжинать вокруг чего-л.) обжина́ти, обжа́ти
    2) ( сжинать всё) диал. зжина́ти, зжа́ти, вижина́ти, ви́жати

    Русско-украинский словарь > обжинать

  • 93 образовывать

    образовать
    1) (устраивать, учреждать) витворювати, витворити, утворювати, утворити, формувати, зформувати, складати, скласти. [Він витворив був оригінальний лад (Єфр.). Сусіди встигали скласти міцні політичні організації (Єфр.). Три лінії утворюють трикутник]. -вать в совокупности, вместе что-л. - складатися разом на що. [Експлуатація, шахрайство й злочинства складаються разом на скажений шум життя (Єфр.)]. -вать собою что-л. - витворювати, утворювати з себе що, формуватися, складатися в що, становити собою що. [Ця наука показує, якими бувають і якими повинні бути твори, що складаються в письменство (Єфр.). Сей горб становить собою підмурівок (Л. Укр.)];
    2) освічувати, освітити кого, давати, дати науку кому. Образованный -
    1) витворений, утворений, зформований, складений. Вновь -ный - новоутворений;
    2) освічений.
    * * *
    I несов.; сов. - образов`ать
    1) утво́рювати, утвори́ти, несов. твори́ти; ( создавать) ство́рювати, створи́ти; ( формировать) формува́ти, сформува́ти; (развивать, вырабатывать) виформо́вувати, ви́формувати; ( составлять) склада́ти, скла́сти
    2) (представлять собой, составлять какое-л. целое) станови́ти, (несов.), склада́ти, скла́сти
    II несов.; сов. - образов`ать
    ( давать образование) осві́чувати, освіти́ти, дава́ти осві́ту, да́ти осві́ту

    Русско-украинский словарь > образовывать

  • 94 обыскивать

    обыскать трусити, потрусити, струсити, обшукувати, обшукати кого, що, (гал.) трясти. -ать тщательно - трусити, потрусити пильно. Обыскивающий - трусій (- сія). Обысканный - потрушений. -емый - трушений.
    * * *
    несов.; сов. - обыск`ать
    1) обшу́кувати, обшука́ти и пообшу́кувати ( производить обыск у кого) труси́ти, потруси́ти; (несов. обшарить) перетруси́ти
    2) ( отыскивать) диал. знахо́дити, знайти́, відшу́кувати, відшука́ти

    Русско-украинский словарь > обыскивать

  • 95 оползать

    оползти
    1) вокруг чего - обповзати, обповзти, обплазувати;
    2) (сдвигаться вниз) о(б)суватися, о(б)сунутися, зсуватися, зсунутися, сповзати, повзти, сповзти, спливати, спливти. [Київські кручі зсуваються униз].
    * * *
    I оп`олзать
    обпо́взати
    II ополз`ать
    несов.; сов. - оползт`и
    (ползать вокруг кого-чего-л.) обповза́ти и по́взати, обповзти́
    III ополз`ать
    несов.; сов. - оползт`и
    (оседать, отваливаться) зсо́вуватися (зсо́вується) и зсува́тися, зсу́нутися и позсо́вуватися и позсува́тися, осува́тися, осу́нутися, сповза́ти, сповзти́, оповза́ти, оповзти́, обповза́ти, обповзти

    Русско-украинский словарь > оползать

  • 96 отбегать

    I. отбежать (откуда) відбігати, відбігти від чого, від кого. [Відбіг далеко від хати].
    II. відбігати. [Я своє вже відбігав]. -гать ноги - відбігати ноги.
    * * *
    I отб`егать
    відбі́гати
    II отбег`ать
    несов.; сов. - отбеж`ать
    відбіга́ти, відбі́гти

    Русско-украинский словарь > отбегать

  • 97 отгадывать

    отгадать відгадувати, відгадати, повідгадувати угадувати, угадати, повгадувати. -ать загадку - відгадати загадку. Отгаданный - відгаданий, угаданий.
    * * *
    несов.; сов. - отгад`ать
    відга́дувати, відгада́ти; ( разгадывать) розга́дувати, розгада́ти; ( угадывать) уга́дувати, угада́ти

    Русско-украинский словарь > отгадывать

  • 98 отказывать

    отказать
    1) кому в чём - відмовляти, відмовити кому чого (в чому). [Навіть вороги йому відмовить не повинні шани (в уважении) (Л. Укр.). Відмовити сватам]; (жениху) відмовляти, відмовити, (опис.) гарбуза давати, дати (підносити, піднести, покотити), давати, дати одкоша кому. -зывать (женихам) - гарбузувати. -зать наотрез - цілком відмовити. Ему -зали в его просьбе - йому відмовили на його прохання. Он ни в чём себе не -вает - він нічого собі не жалує (не відмовляє). Он -зал ему в руке своей дочери - він йому відмовив віддати за нього свою дочку. -зать кому от дому - не приймати кого більше;
    2) что кому (завещать) - відписувати, відписати, відказувати, відказати, приказувати, приказати, леґувати що кому. Срв. Завещать. -зать на богадельню - відписати на шпиталь, на богадільню. Отказанный (завещанный) - відказаний, відписаний, леґований;
    3) кому от чего (отрешать, увольнять) - звільняти, звільнити кого з чого, від чого, скидати, скинути з чого. См. Увольнять, Отрешать. За неаккуратность ему -ли от места - за несправність його звільнили з посади; (о прислуге) відправляти, відправити кого. -зать кому от квартиры - відмовити (вимовити, виповісти), кому помешкання. Учителю -ли от уроков - у[нав]чителеві відмовили лекцій;
    4) юрид. - см. Вводить (во владение).
    * * *
    I несов.; сов. - отказ`ать
    1) відмовля́ти, відмо́вити
    2) ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти
    3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити
    II несов.; сов. - отказ`ать
    ( завещать имущество) відка́зувати, відказа́ти, відпи́сувати, відписа́ти

    Русско-украинский словарь > отказывать

  • 99 перемётывать

    переметать и переметнуть
    1) перекидати, перекидати, перекинути, (редко) перемітувати, переметнути. Перемётнутый - перекинений, перекинутий. См. Перебрасывать, Перекидывать;
    2) -тывать, -метать (о мног.) - перериговувати, переригувати, перефастриґовувати, перефастриґувати, переживляти, переживити, перешивати, перешити на живу нитку. -вать петли - (наново) обкидати, обкидати наново петельки, (обметать всё) пообкидати (напр., усі петельки). Перемётанный - переригований, перефастриґований, переживлений, (о петлях) обкиданий наново.
    * * *
    I несов.; сов. - перемет`ать
    1) (перебрасывать одно за другим всё, многое) перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти, несов. перемета́ти
    2) ( складывать заново в стог) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти
    3) (складывать в стога всё, многое) склада́ти, скла́сти и посклада́ти
    II несов.; сов. - переметн`уть
    1) ( перебрасывать) перекида́ти, переки́нути, несов. переметну́ти; (несов.: взмахом руки) перемахну́ти
    2) ( переправляться) перема́хувати, перемахну́ти
    III портн.; несов.; сов. - перемет`ать
    1) (метать заново) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти за́ново (на́ново), обки́дати за́ново (на́ново)
    2) (обмётывать всё, многое) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и пообкида́ти

    Русско-украинский словарь > перемётывать

  • 100 перестёгивать

    перестегать
    1) (наново) штапувати наново, перештапувати, перестьобувати, перестьобати що (напр. ковдру). -ся - перештаповуватися, перестьобуватися; бути перештапованим, перестьобаним. -ганный - перештапований, перестьобаний;
    2) (много выстегать) перештапувати, перестьобати. [Багато ліжників (одеял) перештапувала я на своїм віку (за свого життя)];
    3) (отодрать всех) перешмагати, перелущити;
    4) -стёгивать, -ся, -тегать, -ся, перестегнуть, -ся (застегнуть сызнова) - перестібати, -ся, перестібнути, -ся.
    * * *
    I несов.; сов. - перестег`ать
    ( прошивать) перестьо́бувати, перестьоба́ти
    II несов.; сов. - перестег`ать
    ( избивать) шмага́ти, перешмага́ти, перестьо́бувати, перестьоба́ти, перехльо́стувати, перехльо́стати
    III несов.; сов. - перестегн`уть
    (застёгивать вновь, иначе) перестіба́ти, перестебну́ти

    Русско-украинский словарь > перестёгивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ать — (83) част. В модальн. знач. Да, пусть (с личн. формой): Тако аже роускии гость биѥть сѩ. оу ризѣ. или на гочкомь березе. латине то не надъбѣ. ате промьжю събою оурѩдѩте сѩ. Гр 1229, сп. А (смол.); или немѣчьскыи гость иметь сѩ бити межю собою… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Атьє — іменник середнього роду кол. князівство; регіон в Індонезії …   Орфографічний словник української мови

  • ать-два — ать дв а, неизм …   Русский орфографический словарь

  • ать — пусть, пускай , часто в др. русск. предложениях с оптативным значением; ср. также др. польск. ac, др. чеш. at ; см. Ягич, AfslPh 6, 285; Шахматов, AfslPh 7, 65. Из с. а и част. ti; первонач. dat. ethicus ti тебе , рано сокращенный в tь. Ср. также …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • не˫атьѥ — НЕ˫АТЬ|Ѥ (1*), ˫А с. ♦= Не˫атьѥ вѣры – недоверие: а ему же [злодею] начнуть не ˫ати вѣры. да не кленетьтсѧ [так!] часть та. иже ищеть не˫атью вѣры. ЛИ ок. 1425, 13 об. (912) …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • наказ(ыв)ать — указ(ыв)ать, предпис(ыв)ать …   Cловарь архаизмов русского языка

  • вороч`ать с дороги — См …   Словарь синонимов

  • вьсепри˫атьѥ — ВЬСЕПРИ˫АТЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Принятие всех: неч(с)тыи… д҃хъ аще ли пометено и ѹкрашено мѣсто в тобѣ обрѩще(т). тще и без дѣла ѹготовано на всепри˫атье. или сему или оному варившю. въскочивъ вселисѩ со множаиши(м) приготованье(м). (ἐπίσης πρὸς… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • шленд(р)ать — нарк. заниматься проституцией для добычи наркотиков. Может значить и просто кутить или бездельничать …   Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого

  • шленд(р)ать — нарк. заниматься проституцией для добычи наркотиков. Может значить и просто кутить или бездельничать …   Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого

  • востяз(ов)ать — исследовать; испытывать; интересоваться …   Cловарь архаизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»