юнак

• junák

* * *

юнак, -ка муж.

I. см. Молодец 4.

II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;

2) см. Малой;

3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;

4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.

* * *

готувати (я готую), готовити, заготовляти, виготовляти; лагодити, ладнувати, ладнати, лаштувати; рихтувати, риштувати, споряджати, строїти (снаряжать); їсти варити, куховарити, кухторитися (стряпать); способити кого до чого (готовить, приспособлять кого к чему-л). [Готувати, лагодити, ладнати, лаштувати - воза, обід, вечерю, весілля. Риштувати, рихтувати - вози в дорогу, гармати до бою. Строїти коня у дорогу. На нас уже лагодив лихо (Потеб.). Мене рихтували в москалі, а я утік. Способили своїх юнаків до козакування (Кул.)].

* * *

двацять (р. -тьох). Двадцать душ, штук - двацятеро (р. -рох), двацятірко, двацяток (р. -тка). [Двацяток юнаків аби зібрав, - і мури ми зруйнуєм (Грінч.)]. Двадцать копеек - двацятка, (только правобер.) сороківка (= 40 шагів) і (устар.) семигривеник.

* * *

1) джиґіт, юнак;

2) гарцівник.

* * *

1) цікавий, інтересний. [Надумав се пан сотник щось цікаве (Грінч.). Надсилаю до вас декілька уривків з мого щоденника; може вони і нудні й не інтересні, а все-ж (Тесл.)];

2) (о лице, фигуре) гарний, інтересний. -ный молодой человек - гарний юнак. -ная барышня - гарна (інтересна) панна. Сделаться -нее - покращати, поінтереснішати. Быть в -ном положении - бути при надії, бути в поважному стані.

* * *

1) ціка́вий, інтере́сний

2) ( о внешности) інтере́сний; ( красивый) га́рний

молодецтво, юнацтво. [А добрий юнак, о, добрий! Один хіба Кирило Тур йому в юнацтві рівня (Куліш). Покиньте се дурне юнацтво, панове виборне боярство (Котл.)].

* * *

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

1) (без вины, напрасно) невинно, безвинно, безневинно. [Страждаєш ти невинно (Л. Укр.). Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв (Ант.-Драг.)];

2) (непорочно, простодушно) невинно, безвинно, безневинно. [Юнак невинно поцілував панночці руку (Кандід)];

3) (безобидно) невинно, (скромно) скромно. [Грали невинно в карти (Коцюб.)];

4) (в сложении) невинно-, безвинно-, безневинно-.

* * *

подготовить (что для чего) готувати, наготувати, налагоджувати, налагодити, прилагоджувати, прилагодити що до чого; (кого к чему) готувати, приготувати, способити, успособити кого до чого. [Брали селяни козаків за взір життя людського на Україні і способили що-найкращих своїх юнаків до козакування (Куліш)]. -лять учением - підучувати, підучити чого. -лять телегу к дороге - рихтувати, нарихтувати воза в дорогу. [Нарихтували вози в далеку путь]. -лять к известию кого - готувати, приготувати кого до звістки. -лять постепенно - готувати потроху. Подготовленный - наготовлений, налагоджений, прилагоджений, підготований; способлений до чого; підучений чого; (о телеге) нарихтований у дорогу. -ный к известию - приготований до звістки.

* * *

см. подготавливать

1) дуже червоний;

2) прекрасний, (дуже) красний, прегарний, дуже гарний, прехороший, чудовий, пречудовий, пречудний, препишний, пишний, (красивый) вродливий, гожий, (полон.) слічний; срв. Превосходный, Отличный. [Ти, дівчино, ти прекрасна (Грінч. III). Прекрасна дорога веде на майдан (Франко). Юнак прекрасний (М. Вороний). Прекрасне життя (Єфр.). Красне сонце. Красний світ. Красний Київ. Красне слово. Красна теорія (Єфр.). Красні мрії (Л. Укр.). Не родися красним, а родися щасним. Красна мила. Прегарні ночі. Прегарна книжка. Рожі прехороші (Л. Укр.). Чудове оповідання. Чудова байка (сказка), чудова книжка. Пишне обличчя (Грінч.)]. -ный поступок - прекрасний, гарний вчинок. В одно -ное утро - одного прегарного ранку. В один -ный день - одної гарної (красної) днини. ное - прекрасне, прегарне (-ого). Идеал -ного - ідеал прекрасного (прегарного).

* * *

преобразить кого, что (дать чему-л. иной образ, вид) переміняти, перемінити кого, що, перетворювати, перетворити кого, що в що, на що, обертати, обернути кого, що в (на) що, (кн. сл., славян.) преображати, преобразити кого, що. Весна -жает всю природу - весна одміняє всю природу, новий вигляд дає усій природі. Преображённый - перетворений, перемінений, преображений. -ться - перемінятися, перемінитися в кого, перетворюватися, перетворитися у кого, у що, обертатися обернутися ким, на (в) кого, преображатися. преобразитися ким. Юноша -жается в мужа - юнак обертається в чоловіка.

* * *

несов.; сов. - преобраз`ить

1) (пристойный) звичайний, пристойний, гожий, (вежливый) ґречний. Сделаться более -ным - позвичайнішати. -ный костюм - пристойне вбрання. -ный вид - пристойний, порядний вигляд. -ный молодой человек - пристойний, ґречний юнак;

2) (соответственный, приличествующей кому чему) пристойний кому, чому и для кого, для чого, належний, слушний для кого, для чого. [Нема, кажу, пари мені пристойної (Г. Барв.). До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був (Борз.)]. Девушке -на скромность - дівчині пристойна соромливість. -ная пенсия - чимала, значна пенсія. -ный подарок - значний подарунок. -ное вознаграждение - відповідна, належна, (значительное) значна винагорода.

* * *

1) присто́йний; ( порядочный) поря́дний

2) ( вполне удовлетворительный) [цілко́м] задові́льний; ( хороший) присто́йний; ( изрядный) неаби́який, чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( солидный) солі́дний

3) ( кому-чему - подобающий) яки́й (що) ли́чить (кому-чему); ( надлежащий) нале́жний (кому-чому); ( соответствующий) відпові́дний (до чого, чому); ( уместный) доре́чний (для чого)

* * *

1) уст., обл. палкі

(горячий) гарачы

2) перен. палкі, гарачы

разг. маладзён, -на муж.

юнак, род. юнака муж.