-
1 сторонній
1) прикм. outside, unconnected, irrelevant; extraneous; unauthorized; accessory, secondary; ( чужий) strange, foreignбез сторонньої допомоги — unaided, without outside assistance
2) ч (як ім.) outsider, strangerстороннім вхід заборонений — no trespassers, no trespassing; no admittance except on business
3) -
2 сторонній
-
3 стороннє тіло
-
4 сторонній
-
5 сторонній
техн. иноро́дный, посторо́нний, чужеро́дный -
6 сторонній
пабочнычужы -
7 сторонність
alienation, estrangement, indifference -
8 сторонність
-
9 стороннє включення
иноро́дное включе́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > стороннє включення
-
10 стороннє вкраплення
иноро́дное включе́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > стороннє вкраплення
-
11 сторонній атом
чужеро́дный а́томУкраїнсько-російський політехнічний словник > сторонній атом
-
12 сторонній звук
посторо́нний звукУкраїнсько-російський політехнічний словник > сторонній звук
-
13 сторонній сиґнал
посторо́нний сигна́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > сторонній сиґнал
-
14 посторонний
сторонній, сторонський, чужий. [То був якийсь сторонський парубок (Франко)]. -ннее лицо - стороння особа, чужа людина. -нним вход воспрещается - стороннім заходити не вільно (заборонено).* * *2) в знач. сущ. сторо́нній, -нього, сторо́ння осо́ба -
15 foreign body
сторонній предмет, чужорідне тіло; домішка; щось далеке, небажане або непотрібне -
16 foreign body
сторонній предмет, чужорідне тіло; домішка; щось далеке, небажане або непотрібне -
17 Неотносящийся к делу
сторонній, неналежний, нестосовний, що не належить, що не стосується до справи, чужий справі, (гал.) недотичний. -
18 ambient emission
стороннє випромінювання; перешкоди від сусідніх електричних приладівEnglish-Ukrainian dictionary of aviation terms > ambient emission
-
19 foreign object
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > foreign object
-
20 пристрастие
1) (к чему) замилування, замилованість, залюбленість у чому, прилюбність, пристрасть до чого. [Маючи вже дорослих дітей, не кидає марної пристрасти до уборів (Ор. Левиц.)]. Иметь -тие к чему - бути замилованим, залюбленим у чому, бути прилюбленим до чого, кохатися, милуватися в чому. [Кохався над усе в злочинстві та мерзоті (Самійл.). Милується в описах як-раз цієї животної сторони (Єфр.)]. Он имеет -тие к музыке - він кохається в музиці. См. Пристращаться к чему;2) (односторонее, неправильное суждение о чём) небезсторонність, необ'єктивність до чого, сторонність. [Таким побитом виходить цілковита сторонність авторова (Грінч.). Така сторонність судді не личить]. В этом деле он выказал -тие - в цій справі він виявив необ'єктивність (сторонність). -тие в судье недопустимо - сторонність для судді неприпущенна річ;3) допрос с -тием - допит з загрозами, з муками (тортурами).* * *1) при́страсть, -тіиме́ть \пристрастие к чему́ — коха́тися в чо́му, ма́ти при́страсть до чо́го
2) (несправедливое суждение, отношение) небезсторо́нність, -ності; ( предвзятость) упере́дженість; ( предубеждение) упере́дження3) ( угроза) погро́задопро́с с пристра́стием — ист. до́пит (-у) з торту́рами (з погро́зами); перен. суво́рий до́пит
См. также в других словарях:
сторонній — я, є. 1) Який не є членом даної родини, цього колективу і т. ін.; чужий. || Непричетний до кого , чого небудь. || Який прийшов, з явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо. || у знач. ім. сторо/нній, нього, ч.; сторо/ння, ньої, ж.… … Український тлумачний словник
сторонність — ності, ж. Абстр. ім. до сторонній … Український тлумачний словник
сторонній — [сторо/н :ій] м. (на) н :ому/ н :ім; ж. н :а; с. н :еи; мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
сторонній — (який не є членом якогось колективу, якоїсь родини, не пов язаний спільністю умов життя, праці тощо), чужий, побічний Пор. нетутешній … Словник синонімів української мови
сторонній — прикметник … Орфографічний словник української мови
сторонність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
домішка — и, ж. Те, що додається до чого небудь, змішується з чимось, входить до складу чого небудь. || Додавання, примішування чого небудь. || Сторонні речовини та мікроорганізми, розподілені чи розчинені в середовищі. •• До/мішка в атмосфе/рі розсіяна в… … Український тлумачний словник
збори — ів, мн. 1) Зустріч, зібрання членів якого небудь колективу, організації з метою обговорення або проведення чого небудь. || збірн. Присутні на таких засіданнях і зустрічах. •• Відкри/ті збо/ри зібрання членів якої небудь організації з допуском… … Український тлумачний словник
обчищати — а/ю, а/єш, недок., обчи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Знімати з чого небудь верхній шар, покриття (кору, шкуринку, лушпиння і т. ін.). 2) з чого, на чому. Знімати з поверхні чого небудь різні сторонні нашарування (бруд, грязь і т. ін.). || … Український тлумачний словник
очищати — а/ю, а/єш і рідко очи/щувати, ую, уєш, недок., очи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. || Звільняти кого , що небудь від різних сторонніх нашарувань. 2) Забирати звідкись усе зайве,… … Український тлумачний словник
прилюдний — а, е. 1) Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. || Який відбувається, здійснюється з допуском сторонніх осіб; відкритий, гласний. || Розрахований на ознайомлення сторонніми особами. || Признач. для публіки. 2) Те саме,… … Український тлумачний словник