підносити

матем. относи́ть

матем. возводи́ть, возвыша́ть, повыша́ть ( поднимать), подноси́ть

матем. соотноси́ть

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

1. n

1) підвищення, зростання, збільшення

2) амер. прибавка (до зарплати)

3) підйом, дорога вгору

2. v

1) піднімати (тж raise up)

2) допомогти піднятися

3):

to raise oneself — піднятися, підвестися

4) здіймати, підносити

5) здіймати, збивати (куряву)

6) будити; перен. воскрешати, пробуджувати

7) рел. воскрешати

8) викликати, збуджувати, породжувати

9) починати, затівати, піднімати

10) піднімати на боротьбу (проти, за — against, to)

11) підвищувати, збільшувати

12) амер. підробити документ, змінивши в ньому суму на вищу

13) підвищувати по службі; давати нове звання

14) вихваляти, звеличувати

15) скласти, підготувати, накреслити (план тощо)

16) виводити з себе, розлютовувати

17) мисл. піднімати (звіра)

18) гірн. видобувати, видавати нагора

19) підносити, підвищувати

20) мат. підносити до степеня

21) текст. ворсувати; начісувати

22) мед. відкашлюватися, відхаркуватися

23) споруджувати, зводити

24) вирощувати, виховувати

25) вирощувати (рослини); розводити (худобу, птицю)

26) порушувати, ставити (питання)

27) висунути (заперечення); пред'явити (вимогу)

28) подавати (голос)

29) викликати (дух)

30) збирати, добувати (гроші)

31) набирати (в армію); формувати (частину)

32) знімати (обмеження)

33) натирати (пухир)

34) учинити

35) мор. відкрити (побачити) на горизонті (берег тощо)

* * *

1) підвищення, підняття, збільшення; aмep. збільшення ( зарплати)

2) підйом; дорога в гору

3) гipн. підняттєва виробка

1) піднімати ( raise up)

2) піднімати; будити, пробуджувати, воскрешати; peл. воскрешати

3) викликати, збуджувати; породжувати; починати, піднімати; затівати; (часто to, against) піднімати на боротьбу

4) підвищувати, збільшувати; кapт. збільшувати ставку; aмep.; кoм. підробити шляхом підміни позначеної на документі суми на більш високу

5) часто refl піднімати, підносити (настрій, дух); надавати (звання, чин); підвищувати по службі

6) звеличувати, вихваляти

7) дiaл. виводити з себе, розлючувати

8) icт.,; дiaл.; cпeц.; = rise II

9) миcл. піднімати ( звіра)

10) гipн. добувати; видавати

11) мaт. підносити до степеня

12) тeкcт. ворсувати; начісувати

13) мeд. відкашлюватися, відхаркуватися

14) споруджувати, зводити ( будинок)

15) вирощувати, виводити ( рослини); розводити (худобу, птицю); aмep. ростити, виховувати ( дітей)

16) ставити, піднімати ( питання); висувати ( заперечення); пред'являти ( вимогу)

17) видавати ( звук); подавати ( голос)

18) викликати (дух, тінь)

19) збирати, добувати ( гроші)

20) набирати ( в армію); формувати ( підрозділ)

21) знімати ( обмеження)

22) натирати ( пухир); набивати ( мозолю); здуваться ( про пухир)

23) заквашувати

24) мop. відкрити або побачити на горизонті ( берег)

-ся, возвысить, -ся

1) піднімати (підіймати) (кого, що до чого, над кого, над що), -ся, сов. підняти (підійняти), -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підвищувати, -ся, підвищити, -ся [Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою (Сл. Грінч.). Він той, кого я підняла над всіх (Грінч.). Аж до неба піднявсь. Піднявсь Литовський край аж геть угору (Куліш)], підносити (кого над ким, чим), -ся, піднести, -ся [Котру хочуть партію - підносять (Куліш). Його престіл підносився до хмари (Крим.). Піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.)], зносити, -ся, знести, -ся [По-над величними вона його знесе (Сам.)]. -ся - з[дій]німатися, знятися [Колосальна постать знімається аж до неба (Грінч.)], підбиватися вгору, підбитися вгору, ставати, стати по-над що [Стати по-над шаблон (Єфр.)], вивищувати, -ся (вивищати, -ся), вивищити, -ся [Вивищались мовою своєю над простою громадою (Куліш). Вивищилися політично (Дом.)], височити, -ся, звисочити, -ся, висити, -ся [Ростуть і висяться царі (Шевч.)];

2) -шать, -сить (устремлять к верху) - підносити, піднести, зносити, знести, здіймати (знімати), зняти. -шаться (выситься) - підноситися, зноситися, здійматися (зніматися), виситися, височитися. [З таємного саду підноситься над усім біла вежа (Черк.). А над усім зносяться стрімкі пальми (Фран.). Ляхів шпиль висився по-над усією округою (М. Вовч.). На горбку височилася церква (Крим.)];

3) (увеличивать, -ся) підвищувати, -ся, підвищити, -ся, підій[ні]мати, -ся, підняти, -ся, збільшувати, -ся, збільшити, -ся. [Підняти ціну. Підвищити тариф]; (о голосе) підіймати, -ся, підняти, -ся, підносити, -ся, піднести, -ся, рости. [Підняв голос і сказав. На третьому складі голос підноситься (Єфр.). Голос Антонів міцнішав, ріс]. - ся (о цене) - йти вгору, піти вгору, скакати вгору, сов. підскочити, (о мн.) попідскакувати [Ціни на все дуже підскочили, попідскакували];

4) (в сан, должность) підносити (піднести) до гідности, на посаду;

5) (прославлять, возвеличивать) підносити, -ся, підносити себе, піднести, -ся, піднести себе, звеличувати, -ся, звеличити, -ся, вславляти, -ся, вславити, -ся. - шать душу - підій[ні]мати (сов. підняти) вгору дух(а). [Ся книга піднімає вгору наш дух (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - возв`ысить

1) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підіймати, підійня́ти и мног. попідійма́ти, здійма́ти, здійня́ти и зня́ти и мног. поздійма́ти и позніма́ти, підно́сити, підне́сти и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́ и мног. позно́сити; (повыша́ть) підви́щувати, підви́щити

2) мат. підно́сити, піднести́

поднести

1) (вверх) підносити, піднести, підіймати, підняти. См. Поднимать, Возносить. [Таке важке, що не піднесу (не підійму). Явдоха піднесла хустку до очей і зідхнула (Кониськ.)];

2) (неся приближать к чему-л.) підносити, піднести кого, що до кого, до чого. [Піднесли дитину до матери. Піднеси до світу, тут не видно];

3) (приносить) підносити, (редко підношувати, доношати = поднашивать), піднести, надносити, наднести. [Йому піднесено корону, і як піднесли, він одіпхнув її (Куліш)];

4) (нести некот. время, помогая кому-л.) надносити, наднести що кому. -нести подарок, в подарок кому что - піднести подарунок кому, у подарунок кому що. -носить, -нести кому бумаги для подписи, ходатайство - підносити, піднести кому папери на підпис, прохання. -нести кукиш - піднести дулю кому. -носить кирпич, известь - підносити цеглу, вапно (вапну);

4) -сить кому (угощать) - підносити, піднести кому, частувати, почастувати кого чим. Срв. Угощать, Потчевать. [Варенухи по кухлику їй піднесли (Котл.). Підніс йому чаю (Квітка)]. Чужим добром -сить ведром (погов.) - добре чужими пирогами свого батька поминати. Поднесённый - піднесений.

* * *

несов.; сов. - поднест`и

1. n

1) перенесення; перевезення

2) військ. далекобійність (гармати); дальність польоту (снаряда)

3) військ. положення «на плече»

4) тачка

5) амер. волок (човна)

2. v

1) носити, нести; переносити

2) возити, везти; перевозити

3) мати при собі, носити з собою

4) містити (в собі)

5) мати

6) підтримувати; нести на собі навантаження; витримувати

7) продовжувати; подовжувати

8) підтримувати, підтверджувати

9) давати (прибуток)

10) збирати (сіно, хліб); вивозити з поля

11) амер. торгувати (чимсь); продавати

12) передавати (новини)

* * *

1) перенесення; перевезення

2) даґлекобійність ( гармати); дальність польоту (снаряда, м'яча)

3) cпopт. проведення ( при веслуванні); підтримка ( у фігурному катанні)

4) вiйcьк. положення "на плече"

5) дiaл. рух хмар

6) aмep. волок

7) мaт. перенесення, перенос

8) кoмп. перенесення, перенос, розряд переносу

1) нести, носити; переносити

2) вести, возити, перевозити (тж. carry over); привести

3) мати при собі, носити (з собою; тж. carry About)

4) містити ( у собі); мати

5) нести на собі вагу, тягар, навантаження; підтримувати ( про колони); витримувати, зносити, переносити

6) продовжувати, подовжувати; доводити ( до якого-небудь місця); підводити ( до якого-небудь місця)

7) підтримувати матеріально, надавати фінансову допомогу

8) вести (шайбу, мелодію)

9) спричиняти

10) aмep. торгувати ( чим-небудь); мати в продажу, продавати, тримати

11) прибирати (хліб, сіно); вивозити ( з поля)

12) передавати, проводити ( звуки); розносити ( новини)

13) проводити ( електрику); прокладати ( труби)

14) досягати ( певного місця); долітати ( про снаряд); доноситися ( про звук)

15) оволодіти, захопити, взяти; здобути перемогу, виграти (приз, змагання)

16) добитися, домогтися; відстояти ( свої переконання)

17) приймати (рішення, документ); проводити ( кандидата)

18) носити ( дитину): бути вагітною

19) приносити (дохід, відсоток)

20) eк. переносити ( на іншу сторінку)

21) aмep. поміщати ( у газеті)

22) aмep.; пoлiгp. випускати ( у формі серійного видання)

23) вiйcьк. брати на плече ( зброю)

24) to carry smth with oneself повести ( за собою), захопити, завоювати, оволодіти ( аудиторією); пам'ятати, зберігати в пам'яті

25) to carry oneself in a certain way триматися, мати яку-небудь поставу; поводитися; тримати себе

неправильно співвідносити

* * *

-ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:

1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];

2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];

3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;

4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].

* * *

несов.; сов. - возвест`и

1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти

2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти

3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити

4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́

5) мат. підно́сити, піднести́

6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого)

1) приписувати (комусь — to)

2) відносити за рахунок, вважати

* * *

1) приписувати ( кому-небудь)

2) відносити за рахунок ( чого-небудь)

1. n

1) характерна риса, властивість; ознака

2) символ, атрибут

3) грам. означення

2. v (to)

1) приписувати; відносити (до чогось); пояснювати (чимсь)

2) передавати (право тощо), поступатися (чимсь)

* * *

1) відмітна, характерна риса; якість, властивість

2) символ, атрибут

3) гpaм. означення, атрибут

4) фiлoc. атрибут, невід'ємна властивість

5) обч. ознака, мітка

6) бioл. ознака

1) приписувати ( чому-небудь); пояснювати ( чим-небудь)

2) вважати чиєю-небудь невід'ємною, характерною властивістю

3) приписувати авторство

4) рідко відносити ( подію) до певного місця е часу

1. n

1) мат. куб; третій степінь

2) тверде тіло у формі куба

3) брущатка

2. v

1) мат. підносити в куб

2) обчислювати кубатуру

3) розрізати на кубики

4) брукувати брущаткою

* * *

1) мaт. куб

2) мaт. куб, третій ступінь

3) cпeц. брущатка

4) шматок ( пиляного) цукру; кубик льоду

5) cл. надконсерватор, твердолобий

1) мaт. підносити до куба, до третього степеня

2) обчислювати кубатуру, обсяг

3) cпeц. мостити брущаткою

4) розбивати або різати на шматки кубічної форми

5) брикетувати ( корм)

1. n

1) дата, число, день

2) час, строк, період; пора, доба, епоха

3) амер., розм. побачення

4) фінік

5) фінікова пальма (тж —palm)

2. v

1) датувати, ставити дату; ставити число

2) мати дату, датуватися; мати зазначення часу й місця

3) відносити до певного часу (до певної епохи)

4) стосуватися певної епохи; брати початок від певного часу

5) обчислювати, рахувати

6) обчислюватися, рахуватися (від — from)

7) застаріти

8) призначати побачення (тж date up)

* * *

1) дата, число, день; час, місце

2) час; строк, термін, період; пора; епоха; вік; обч. тривалість, період

3) aмep. той же день

4) pl газети

5) icт. пора; кінець out of date застарілий

1) проставляти дату, датувати, ставити число; вказувати час, місце; мати дату, датуватися

2) датувати; відносити до певного часу, до певної епохи; датуватися; відноситися до певного часу, до певної епохи

3) вважати, обчислювати; ( from) вважатися, обчислюватися

4) застаріти

1) фінік

2) = date-palm

1. n

1) повільна течія; повільне пересування

2) мор. дрейф

3) ав. девіація, знесення; швидкість знесення

4) військ. деривація

5) рад. зсув

6) напрям (розвитку); тенденція

7) (прихований) смисл; намір, мета; прагнення; спрямованість

8) пасивність, бездіяльність

9) перегін (худоби)

10) гурт, череда; зграя (птахів)

11) злива; хуртовина

12) замет, кучугура; купа (листя тощо), нанесена (наметена) вітром

13) геол. льодовиковий нанос

14) дрифтерна сітка

15) колода (деревина), що пливе

16) гірн. горизонтальна виробка

17) тех. пробійник

2. v

1) відносити (ся), гнати (вітром тощо); зносити

2) дрейфувати; переміщатися (за вітром, течією)

3) пливти за течією; покладатися на божу волю

4) наносити, насипати (сніг, пісок); заносити (снігом тощо)

5) пробивати (розширювати) отвір

* * *

1) повільний рух; повільне переміщення

2) мop. дрейф

3) aв. девіація, знесення; швидкість знесення; кут знесення

4) вiйcьк. деривація; рух хмари диму або отруйної речовини

5) paд. відхід частоти

6) напрямок ( розвитку); тенденція; лiнгв. тенденція розвитку мовної структури; напрямок мовного розвитку

7) ( прихований) зміст; ( прихована) мета; прагнення

8) пасивність; бездіяльність

9) перегін ( худоби)

10) евакуація поранених ( у тил)

11) злива ( що швидко минає); сніг, що женеться вітром

12) замет ( снігу); нанос ( піску); купа ( листя), нанесена або наметена вітром; лід, винесений морем на берег; гeoл. морений матеріал, делювій; льодовиковий нанос

13) лісосплав розсипом; пливуча колода

14) дрифтерна або плавна сітка ( тенета)

15) дiaл. брід

16) гipн. горизонтальна виробка

17) тex. пружна післядія

18) тex. пробійник

1) відносити або гнати (вітром, течією); зносити; відноситися, переміщатися (вітром, течією); дрейфувати; змінювати стан; paд. відходити ( про частоту)

2) плисти за течією; не діяти; покладатися на волю випадку

3) насипати ( кучугури); наносити, заносити ( снігом); виростати (про кучугури, наноси)

4) cпeц. сплавляти ( ліс) розсипом

5) пробивати, розширювати або збільшувати отвір

6) гipн. проводити горизонтальну виробку

v поет.

підносити на небеса

* * *

v; поет.

1) підносити; звеличувати; вихваляти

2) прославляти

3) посилювати (ефект)

4) згущати (барви)

5) збуджувати; розпалювати

6) викликати захоплення; екзальтувати

7) підвищувати (голос)

* * *

1) підносити, звеличувати, піднімати; зводити (у сан, на трон)

2) звеличувати, прославляти

3) підсилювати ( ефект); згущати ( фарби)

4) збуджувати ( уяву); розпалювати ( ворожнечу); будити ( сили)

5) приводити ( кого-небудь) у захват, в екзальтований стан

1) показувати, виставляти напоказ

2) піддавати дії (сонця тощо)

3) залишати беззахисним; ставити під удар

4):

to be exposed (to) — натрапляти (на щось), стикатися (з чимсь)

5) розкривати (таємницю); викривати, зривати машкару

6) кидати напризволяще

7) осміювати, висміювати (незаслужено)

8) геол. виходити на поверхню, оголюватися

9) друк. копіювати

10) фот. робити видержку

11) церк. підносити (дари)

* * *

1) (to) виставляти, піддавати дії (сонця, негоди); піддавати ( небезпеці); ставити під удар; наражати; (звич. p. p.) бути поверненим, зверненим (на південь, на схід); фoтo, кiнo давати витримку, експонувати

2) розкривати ( таємницю); викривати ( змову), зривати личину; кapт. розкритися; відкрити карти

3) показувати, виставляти напоказ, демонструвати; експонувати

4) кидати напризволяще

5) гeoл. виходити ( на поверхню), оголюватися

6) пoлiгp. копіювати

7) цepк. підносити ( дари)

1) викриття

2) короткий виклад; експозе

3) звіт, доповідь; детальне пояснення або виклад фактів

1) втягувати, уплутувати, умішувати

2) містити в собі; мати на увазі, припускати (наявність чогось)

3) спричинювати, викликати, призводити, мати наслідком

4) заплутувати, ускладнювати

5) заглиблюватися, занурюватися (у щось); бути зайнятим, захопленим (чимсь)

6) обкутувати, укутувати, загортати, обволікати; покривати

7) закручувати спіраллю, оповивати

8) мат. підносити до степеня

* * *

1) включати, містити; мати на увазі, припускати

2) спричиняти, викликати ( наслідк); призводити ( до чого-небудь)

3) залучати, втягувати, уплутувати

4) зачіпати ( права)

5) залучати до участі

6) заглиблюватися, поринати; бути зайнятим, захопленим; захоплюватися

7) огортати; покривати; обволікати

8) icт. згортати спіраллю; обвивати

9) мaт. підносити до степеня