-
1 приділ
-у; церк.приде́л -
2 приділяти
-
3 приділяти
= приділи́ти1) уделя́ть, удели́ть2) (намечать, назначать) определя́ть, определи́ть; ( предоставлять) отводи́ть, отвести́; ( для какой-нибудь цели) предназнача́ть, предназна́чить -
4 приділити
док. див. приділяти -
5 приділити
см. приділяти -
6 придієслівний
приглаго́льный -
7 приділений
1) уделённый2) определённый; отведённый; предназна́ченный, предугото́вленный -
8 приділення
определе́ние; отведе́ние; предназначе́ние -
9 приділятися
страд. з.1) уделя́ться2) определя́ться; отводи́ться; предназнача́ться -
10 приділений
prydiłenyjприкм. -
11 приділення
пастанова -
12 увага
ж1) attention; note, noticeувага! — attention!; look out!, mind!
увага, на старт! — get set!
брати до уваги — to note, to notice, to regard; to pay attention ( heed); to take into consideration/account
не брати до уваги — to disregard, to neglect, to ignore
беручи до уваги — in view of, taking into consideration, with regard to
не звертати уваги — to disregard, to take no notice (of), to pass by
залишити щось без уваги — to set aside, to leave unattended, to disregard, to take no notice (of)
заслуговувати на увагу — to be worthy of notice, to deserve/merit attention
зосереджувати увагу на — to concentrate/fix/focus attention (on)
звертати чиюсь увагу (на) — to draw smb.'s attention (to); to pay attention (to), to give/pay heed (to), to take note (of)
особлива увага — special emphasis/attention; principal concern
привертати чиюсь увагу — to attract ( to call) smb.'s attention; to come into notice
привертати особливу увагу (на) — to concentrate/focus one's attention (on)
приділяти увагу — to attend, to place high emphasis (on), to place emphasis, to give/focus attention
виявляти увагу (до) — to favour, to show attention
прикувати чиюсь увагу — to compel (to arrest, to engage, to command, to rivet, to grip) one's attention
гідний уваги — worthy of note, noteworthy
2) ( турбота) care, consideration ( дбайливість) heed3) -
13 залютувати
I техн.запая́тьIIнача́ть свире́пствовать; ( о живом) рассвирепе́тьзима́ залюту́є — наста́нет (насту́пит, придёт) суро́вая зима́
-
14 навмання
нар.науда́чу, науга́д; ( при глаголах действия) наудалу́ю, на аво́сь, наобу́м ( как придётся), втёмную ( не зная существа дела), (без выбора - при глаголах приводить, цитировать) на вы́держку -
15 обхідно
нар.туди́ ду́же обхі́дно — если туда пойти, то придётся сделать круг
-
16 буддійська філософія
БУДДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ - світоглядно-філософська основа буддизму як релігійної системи. Характерною особливістю Б. ф. є її етико-практична спрямованість, стрижень змісту становить проповідь Будди "Про чотири благородні істини". Перша істина: "існує страждання". Його неодмінно і обов'язково зазнає будь-яка жива істота, тому все життя - страждання. Друга істина: "є причина страждання" - наше "Его", у якого є бажання. Вони стимулюються невіглаством і призводять до дій, які створюють карму. Третя істина: "можна припинити страждання". Повне викорінення і добрих, і поганих бажань відповідає стану нірвани, коли людина переживає процес відродження. Четверта істина стверджує: "є шлях до припинення страждань". Це т. зв. "благородний восьмеричний шлях", який складається з вірного розуміння, вірного наміру, вірної мови, вірної поведінки, вірного життя, вірного зусилля, вірного відношення, вірного зосередження. Цей шлях у буддизмі дістав назву "серединного шляху". Розвиваючи ці істини, Б. ф. багато уваги приділяє розробці таких специфічних буддистських понять, як дхарма, карма, нірвана, дукха, шуньята, віджня та ін. Джерелами для вивчення Б. ф. є канонічні тексти як загальнобуддистського змісту, так і окремих шкіл. Насамперед, це збірка канонічних текстів Типітака ("Три кошики"). Основи Б. ф. викладені в третьому розділі Типітаки. Його повна назва - Абхідхарма-пітака - означає: "кошик, який містить Велику дхарму". -
17 Буридан, Жан
Буридан, Жан (бл. 1300, Бетен - бл. 1358) - франц. філософ-номіналіст, проф. Паризького ун-ту і двічі його ректор. Основним його твором є "Керівництво з логіки", де в загальних рисах відтворюються ідеї Оккама, поширенню яких у Франції Б. приділяв значну увагу. В коментарях до фізичних та космологічних творів Аристотеля Б. дійшов висновку, що рух небесних світил і земних тіл підлягає тим самим динамічним закономірностям, першопочатковим джерелом яких є Бог, але які потім функціонують без його втручання. Це твердження вплинуло на формування деїстичних уявлень Нового часу. Ілюстрацією цього є ситуація, в яку потрапив Вуриданів осел, коли потерпав від голоду, бо не міг вибрати жодного з двох однакових оберемків сіна, до того ж, розташованих на однаковій від нього відстані. Цікаво, що в історично зафіксованих працях Б. саме такого прикладу не знайшли, але виявили інший, надто до нього подібний - пес не може вибрати жодного з двох однакових шматків їжі. Б. відомий як автор коментарів до праць Аристотеля. -
18 Валла, Лоренцо
Валла, Лоренцо (1405, Рим - 1457) - італ. гуманіст доби Відродження, філософ та філолог. Філософсько-етичні пошуки В. свідчать про новий етап у розвитку італ. гуманізму, пов'язаного із зростанням особистісного чинника у суспільному і культурному житті й утвердженням блага окремої людини як важливого морального критерію. Етична концепція В. ґрунтується на поєднанні епікуреїзму та стоїцизму, значне місце приділяється принципу насолоди, яким, на думку В., слід поступатися з огляду на шанобливе ставлення християнина до потойбічного світу. Подібним чином В. тлумачив співвідношення свободи волі окремої людини і Божественного провидіння. Ідею офірування першої заради другого пізніше розвинув Лютер, який вважав В. своїм попередником. Значне місце у Працях В. відведено проблемам мови, риторики, логіки, метафізики.[br]Осн. тв.: "Про насолоду" (1431); "Про свободу волі" (1471); "Про вишуканість латинської мови" (1471); "Діалектика" (1497). -
19 Віндельбанд, Вільгельм
Віндельбанд, Вільгельм (1848, Потсдам - 1915) - нім. філософ, глава баденської школи неокантіанства. Погляди В. формувалися під впливом критичної філософії Канта. Започаткований В. у контексті трансцендентальної філософії підхід пізніше дістав назву нормативізму, або ж телеологічного критицизму. За такого підходу предметом філософії постає не те, що є, тобто той чи інший зріз буття (як це має місце в окремих науках), а те, що має бути, належне, ідеали, цінності. Філософію В. визначав як нормативну "критичну науку про загальнообов'язкові цінності". Поєднуючи ідеї Канта, Фіхте, Лотце, з одного боку, та настанови об'єктивного ідеалізму - з іншого, В. тлумачив історію як низку циклів усвідомлення й втілення цінностей. Особливу увагу приділяв методу історичних наук як "органону філософії" Р. озглядаючи цінності як апріорні й загальнозначущі, В. виокремлював як основні послідовні щаблі етичні, естетичні й релігійні цінності. В. залишив по собі досить потужну філософську школу, найпомітніші представники якої (Риккерт, Мюнстерберг, Ліннс, Кон, Ласк, Кронер та ін.) поглибили і конкретизували його ідеї.[br]Осн. тв.: "Прелюдії" (1902); "Про свободу волі" (1904); "Філософія в німецькому духовному житті XIX ст." (1909); "Філософія культури і трансцендентальний ідеалізм" (1910).Філософський енциклопедичний словник > Віндельбанд, Вільгельм
-
20 Вінер, Норберт
Вінер, Норберт (1894, Колумбія, шт М. іссурі - 1964) - амер. учений, один із фундаторів кібернетики, філософ. Навчався у Сантаяни і Ройса (Гарвард), Рассела і Харді (Кембридж), Гільберта і Гуссерля (Геттинген). На формування світогляду В., його творчих інтересів вплинули ідеї Ляйбніца, К'єркегора, Гіббса Р. анні праці В. стосувалися переважно проблем математичної логіки і основ математики. В. був рішучим противником поділу математики на чисту і прикладну, вважаючи її наукою єдиною, цілісною, органічно пов'язаною з багатьма іншими науками. Від серед. 20-х рр. математична творчість В. значною мірою почала визначатися також постановкою та вирішенням проблем у широкому спектрі наук - природничих, технічних і навіть соціальних. В. належить чимало важливих результатів у різних розділах математики, зокрема у математичному аналізі, теорії ймовірностей та загальній теорії тауберових теорем, теорії інтерполяції та екстраполяції та ін. В. досліджено важливий клас випадкових процесів, що носять його ім'я ("вінерові процеси") З. начну увагу В. приділяв дослідженням проблем теоретичної фізики (статистичної механіки, квантової теорії, теорії відносності) та пов'язаних з нею наук.[br]Осн. тв.: "Кібернетика..." (1948); "Кібернетика і суспільство" (1950).
См. также в других словарях:
придёт(ся) — [прийти(сь)] … Словарь употребления буквы Ё
придёт — срок • действие, субъект, начало … Глагольной сочетаемости непредметных имён
приділ — іменник чоловічого роду боковий вівтар у православному храмі … Орфографічний словник української мови
приділ — і храм приділ 1. Частина великого храму, у якій установлено додатковий престол, щоб уможливити здійснення Літургії в цьому храмі більше ніж один раз на день; 2. Те саме, що вівтар бічний … Словник церковно-обрядової термінології
ПРИДЁРНУТЫЙ — ПРИДЁРНУТЫЙ, придёрнутая, придёрнутое; придернут, придернута, придернуто (разг.). прич. страд. прош. вр. от придёрнуть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРИДЁРГИВАТЬ — ПРИДЁРГИВАТЬ, придёргиваю, придёргиваешь (разг.). несовер. к придернуть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРИДЁРГИВАТЬСЯ — ПРИДЁРГИВАТЬСЯ, придёргиваюсь, придёргиваешься, несовер. (разг.). страд. к придергивать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРИДЁРНУТЬ — ПРИДЁРНУТЬ, придёрну, придёрнешь, совер. (к придергивать), кого что (разг.). Дернув, притянуть, приблизить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
придётся — ПРИЙТИСЬ, придусь, придёшься; пришёлся, шлась; пришедшийся; придясь; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Придёт по сердцу — кому что. Устар. Кто либо понравится. А когда же надзирательница моя придёт мне по сердцу, то я сделаю её наследницею всего моего имения (М. Чулков. Пригожая повариха) … Фразеологический словарь русского литературного языка
придёрнутый — придёрнутый … Русский орфографический словарь
