-
1 приділяти
-
2 приділяти
= приділи́ти1) уделя́ть, удели́ть2) (намечать, назначать) определя́ть, определи́ть; ( предоставлять) отводи́ть, отвести́; ( для какой-нибудь цели) предназнача́ть, предназна́чить -
3 приділити
док. див. приділяти -
4 приділити
см. приділяти -
5 увага
ж1) attention; note, noticeувага! — attention!; look out!, mind!
увага, на старт! — get set!
брати до уваги — to note, to notice, to regard; to pay attention ( heed); to take into consideration/account
не брати до уваги — to disregard, to neglect, to ignore
беручи до уваги — in view of, taking into consideration, with regard to
не звертати уваги — to disregard, to take no notice (of), to pass by
залишити щось без уваги — to set aside, to leave unattended, to disregard, to take no notice (of)
заслуговувати на увагу — to be worthy of notice, to deserve/merit attention
зосереджувати увагу на — to concentrate/fix/focus attention (on)
звертати чиюсь увагу (на) — to draw smb.'s attention (to); to pay attention (to), to give/pay heed (to), to take note (of)
особлива увага — special emphasis/attention; principal concern
привертати чиюсь увагу — to attract ( to call) smb.'s attention; to come into notice
привертати особливу увагу (на) — to concentrate/focus one's attention (on)
приділяти увагу — to attend, to place high emphasis (on), to place emphasis, to give/focus attention
виявляти увагу (до) — to favour, to show attention
прикувати чиюсь увагу — to compel (to arrest, to engage, to command, to rivet, to grip) one's attention
гідний уваги — worthy of note, noteworthy
2) ( турбота) care, consideration ( дбайливість) heed3)
См. также в других словарях:
приділяти — я/ю, я/єш, недок., приділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) кому, чому, для кого – чого.Віддавати, присвячувати кому , чому небудь певний час. || тільки кому, чому. Надавати певне місце кому , чому небудь у розповіді, літературному творі і т.… … Український тлумачний словник
приділяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
приділяти — I = приділити (віддавати комусь / чомусь певний час, певне місце, увагу), присвячувати, присвятити, надавати, надати II ▶ див. давати I, 2), ділити I, улаштувати I, 3) … Словник синонімів української мови
приділення — я, с. Дія за знач. приділити, приділяти … Український тлумачний словник
приділити — див. приділяти … Український тлумачний словник
приділятися — я/ється, недок. Пас. до приділяти 1), 2) … Український тлумачний словник
приділити — див. приділяти … Словник синонімів української мови
уділяти — (вділя/ти), я/ю, я/єш, недок., уділи/ти (вділи/ти), уділю/, уді/лиш, док., перех. 1) Виділяти для кого небудь частину чогось, ділитися чим небудь. || Заощаджувати, відкладати що небудь з метою зберігання. || Давати у розпорядження (місце),… … Український тлумачний словник
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
давати — I = дати 1) (комусь особисто, до рук), подавати, подати; вручати, вручити (в офіційній, урочистій обстановці); передавати, передати (від однієї особи до іншої); роздавати, роздати (кільком, багатьом); віддавати, віддати (перев. повертаючи узяте,… … Словник синонімів української мови
улаштувати — I = влаштувати, улаштовувати, влаштовувати 1) (забезпечити тимчасовим житлом на ніч чи на якийсь час), поселити, поселяти 2) (помістити когось де н. на якомусь місці перев. зручно, вигідно), у[в]мостити, у[в]мощувати, примостити, примощувати 3)… … Словник синонімів української мови
